CC BY
13
Ivаnyuk T.M. The physical and chemical parameters of fresh subsoil in Polissia
The physical and chemical properties of the soils in pure and mixed plantations the European oak under conditions fresh subsoil in Central Polissia of Ukraine are investigated. A contents of a humus and moved nitrogen's and phosphorus' forms in the subsoil are determined. The upper genetic horizons of soils the oak tree-stands have very acid and acid reaction.
Keywords: soil, oak, nitrogen, phosphorus, gumus.
УДК 630*27:58.089 Доц. А.Ф. Л1ханов, канд. бюл. наук; acnip.
В.П. Юхновська1 - НУ бюресурсы i природокористування Украши, м. Кшв
ВПЛИВ ЕКЗОГЕННИХ Б1ОСТИМУЛЯТОР1В НА ПРОЦЕСИ АКЛШАЦН КОНТЕЙНЕРНИХ САДЖАНЦ1В MAGNOLIA LILIFLORA DESR.
Показано, що для устшно! аклмацп i шдготовки контейнерних рослин Magnolia liliflora до зими потрiбен диференщальний шдхщ i послщовне використання бюс-тимулятс^в. Визначено, що комплексний мжробюлопчний препарат "Байкал СМ-1" i бюстимулятор "Корневш" доцшьно використовувати на початку вегетацшного перюду саджанщв Magnolia liliflora, у середиш (але не шзшше) вегетацшного перюду, за необхщшстю рекомендовано вносити у Грунт препарати "Гумюол або "Ель-1", яга стимулюють процес л^шфжаци кл™н i сприяють нагромадженню крохмалю в па-ренхiмi кори i ксилеми.
Ключовг слова: Magnolia liliflora, саджанщ, актмащя, бiостимулятори, ксилема.
Серед гарноквпуючих дерев та кущ1в одну з лщируючих позицш на "зеленому" ринку Украши займають рослини роду магнол1я (Magnolia L.). Бшьшють з них мають високу декоративну цшшсть i за оригшальнютю за-барвлення ранньовесняних квтв та тривалютю цвтння виконують роль го-ловно! домшанти у садово-паркових насадженнях. Значну частину представ-ниюв роду Magnolia L. ввозять в Укра!ну з кра!н Центрально! та Захщно! Свропи: Польщ1, Шмеччини, 1талп та ш. Переважна !! частина- контейнерш саджанщ з1 сформованою кроною. Ця група рослинно! продукцп вщноситься до класу "Елп'" i вщповщно мае вищу цшу.
Основна частина iмпорту весняноквiтуючих рослин припадае на початок вегетацшного перюду. Рiзка змша клiматичних умов, тривалють переве-зень зазвичай призводить до загального виснаження рослин, попршення стану коренево! системи, втрати значно! кшькост квiткових бруньок, що у по-дальшому негативно впливае на процеси !хньо! актмаци. Таким чином, ви-никае потреба у розробщ комплексу заходiв щодо ефективно! реабЫтацп та устшно! актмацп контейнерних рослин тсля тривалого транспортування.
Мета дослщжень - було апробацiя рiзних за складом та механiзмом ди бiостимуляторiв для визначення найоптимальнiших умов покращення загального стану та актмацп контейнерних саджанцiв магноли лтеквижово! (Magnolia liliflora Desr.).
*Наук. KepiBHrn:: проф. В.М. Маурер, канд. с.-г. наук
Об'екти i методи дослщжень. Дослiдження впливу екзогенних бюс-тимуляторiв на загальний стан iмпортованих контейнерних саджанцiв Magnolia liliflora "Nigra" проводили впродовж 2011-2012 рр. Як контрольш зраз-ки використовували саджанцi магнолп, адаптованi до умов вщкритого Грунту. Для визначення загального стану рослин застосовували анатомiчнi, псто-хiмiчнi та фiзiологiчнi методи дослiджень. Для вивчення переб^ штенсив-ностi вiдновних реакцiй рослинного оргашзму було апробовано стимулятори росту: "Корневш" (гiперауксин - 5 г/кг), "Байкал СМ-1" (фотосинтезукш, молочнокисл^ дрiжджовi та азотофiксуючi мжрооргашзми), "Гумюол" (гумiновi речовини) та "Ель-1" (арахщонова кислота - 0,12 г/л), яю вносили методом кореневого пiдживлення у нормах, що рекомендованi виробниками. Морфо-метричнi показники однорiчних пагонiв i листюв знiмали у 10-кратнiй пов-торностi з точнiстю до 1 мм. Анатомiчнi й гiстохiмiчнi дослщження однорiч-них пагонiв здiйснювали на постшних i тимчасових препаратах поперечних зрiзiв стебел, виконаних у середнш частинi 2 i 5 мiжвузлiв. Диференцiальне фарбування тканин проводили сафраншом - водним синiм [6]. Гiстохiмiчне виявлення кутину й суберину, компоненпв М- i Ф-лiгнiну, локалiзацiю крох-малю у тканинах пагонiв виконували вiдповiдно до стандартних методик [8]. Як шдикатор стресу iмпортованих саджанщв використовували показник ак-тивностi вшьно! та слабко зв'язано1 пероксидази, яку видшяли з тканин коре-нево1 системи. Активнiсть фермента визначали за А.Н. Бояркшим [3]. Мж-роскотчш дослiдження рослинних тканин, фотодокументацiю отриманих результата i цифрову обробку даних виконували за допомогою спецiалiзовано-го програмного забезпечення AxioVision 40V Саг1 Zeiss.
Результати дослiдження. Спостереження за станом саджанщв магнолп лЫеквигово! в процесi кореневого тдживлення рiзними бюстимулятора-ми показали, що на початкових етапах вегетацп нашнтенсившшим ростом пагонiв вiдзначились рослини, до яких було застосовано препарат ауксиново! дп ("Корневiн"). Iншi бiостимулятори мали вiдносно менший вплив на облис-тянiсть крони. Надалi високу швидюсть формування листкiв та iнтенсивнiсть !х тгментацп вiдзначено у саджанцiв iз пiдживленням коренiв арахiдоновою кислотою (препарат "Ель-1") та комплексом мiкроорганiзмiв ("Байкал €М-1"). Рослини, як тдживлювали гумiновими речовинами ("Гумiсол"), мали сталу ростову динамiку, яка майже не змшювалась впродовж усього перiоду спостережень. Aналiз впливу регуляторiв росту рiзного бiохiмiчного i компонентного складу на чисельшсть та довжину мiжвузлiв (табл. 1) виявив тен-денщю до загального збiльшення цих показниюв, особливо для рослин, кореш яких пiдживлювали арахiдоновою кислотою.
Процес розтягнення клггин ксилеми i формування широкопросвггних судин у провiдних тканинах магнолп мае певнi особливостi [4, 6], яю пов'яза-нi з бюлопчними особливостями виду. Використання рiзних за бiохiмiчним складом бiостимуляторiв дали змогу з'ясувати, що для магнолп лЫеквиково! процес ксилогенезу е достатньо чутливим до зовшшшх чинникiв, тобто е еколопчно пластичним. У контрольних зразках ми вщзначали декiлька тюв пiдвищення i зниження iнтенсивностi латерального розтягнення судин. Про-тягом одного вегетащйного перiоду в контейнерних саджанщв магнолп ль
лieквiтковоl ми виявили три таких шки (рис. 1). У рослин, до коренево! сис-теми яких вносили арахщонову кислоту ("Ель-1"), спочатку спостерiгали значне збшьшення дiаметра клiтин iз подальшим уповiльненням процесу (рис. 2). Саме цей препарат протягом усього перюду вегетаци найефективш-ше стимулював пагоноутворення та збшьшував кiлькiсть мiжвузлiв (порiвня-но з контролем у 1,5-1,6 раза).
Табл. 1. Вплив регуляторiв росту на довжину i шльшсть мiжвузлiв однорiчних
п aгонiв Magnolia liliflora
Порядковий номер мiжвузла Довжина мiжвузла, M±m, см
контроль Корневiн Бакал €м-1 Ель-1 Гумiсол
1 1 9±0,66 1,8±0'45 1,6±0'51 1,3±°>12 0,9±0'21
2 1,4±0'27 1,7±0'82 1 2±0''/6 1 2±0,26 1,6±0'8/
3 1,3±0>58 1,8±1'16 1,6±1'01 1,8±0'50 2 1±0'55
4 1,5±0'25 0,6±0'0/ 1,8±1'0/ 1,9±0'32 1 5±0,40
5 1 2±0,39 1 7±0,14 2 1±1'00 1 9±0,ю 1,5±0'25
6 2 9±0,90 - 1,6±0'85 1 9±0,06 1 7±0,61
7 2 2±0'35 - 1,5±0'35 2 1±0,84 -
8 - - 1,7±0,92 2,0±0'35 -
9 - - - 3,4±0'14 -
10 - - - 3 9±0,28 -
11 - - - 1,2±0>49 -
Середнш приршт паготв, см 12 39±0'60 7,48±0'53 1-3 i ±0,26 13,1 24,47±1>04 9 5±0,21
1 2 3 4 5 6 7 S 9 10 11 12 13 14 15 Клггини ксилеми у в!дцентровому напрямку
Рис. 1. ДинамЫа змши diaMempa клтин ксилеми Magnolia liliflora у процес вегетаци 3a умов внесення в ípyHm сmимуляmоpiв росту
5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 K.iíthhh ксилеми у вщцентровому напрямку
Рис. 2. Динaмiкa лamepaльного розтягнення клЫин ксилеми Magnolia liliflora у процеЫ вeгemaцu 3aумов внесення в tpyHm apaхiдоново'i кислоmи
(препарат "Ель-1")
Для препарату з комплексом гумшових речовин ('Тумюол") було вщ-значено його незначний вплив на штенсившсть збiльшення клггин у дiаметрi на початку вегетаци з поступовим уповiльненням наприкiнцi. Препарат "Байкал СМ-1", навпаки, викликав ютотне пiдвищення активностi латерального розтягнення клггин iз повторним пiком усередиш лiта, яка наприкiнцi вегетацiйного перюду майже не зменшувалась (рис. 3).
5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 K.iíthhh ксилеми у вщцентровому напрямку
Рис. 3. Динамша латерального розтягнення клЫин ксилеми Magnolia liliflora у процеы вегетаци за умов внесення в tрунт препарату "Байкал ", який метить комплекс бактерш i грибiв
Очевидно, що штенсивне розтягнення клгтин е процесом цшком проти-лежним лптафжаци кштинних стшок. Враховуючи той факт, що препарат "Байкал" мютить широкий спектр рiзноманiтних мiкроорганiзмiв i вщ-
повiдна реакщя рослини на цей комплекс е непередбачуваною i вiдтворюванiсть отриманих результатов потребуе одночасного врахування дн багатьох чинниюв.
На вiдмiну вiд ростових показниюв стебел, iнтенсивнiсть збiльшення плошд поверхонь листкових пластинок стосовно до контролю мала дещо ш-шу динамiку. Результати експериментiв показали, що асимшяцшна поверхня контейнерних культур магноли тд впливом стимулювально! ди препара^в "Ель-1", "Гумюол", "Корневш" збiльшуеться достатньо повшьно (функцiя описуеться логарифмiчним рiвнянням). Порiвняно з iншими препаратами, "Байкал СМ-1" значно краще стимулював у рослин процеси збшьшення пло-шд листкових пластинок (лiнiйна функцiя) (рис. 4).
1 8 16 Час, д1б
Рис. 4. Вплив бiостимуляторiв на швидтсть збтьшення площi поверхонь листтв Ма^поНа ИЩога вiдносно контролю
Проте стимулящя приросту площi листково! поверхнi наприкшщ лiга мала зворогнiй ефект вщповщно до лигафшаци тканин стебла i пiдгоговки контейнерних саджанцiв до зими. Цей факт необхщно враховувати у пiдборi препарапв, строкiв та тривалост !х застосування. Комплексний препарат "Байкал СМ-1" доцiльно використовувати на початку вегетацшного перюду, а полм, за необхщшстю, - iншi типи бюстимулятс^в, наприклад "Гумiсол" або "Ель-1", яю активiзують процес лигафшаци клiтин i нагромадження в клiтинах паренхiми крохмалю. Утворення вторинних оболонок клiтин ксиле-ми та розвиток структурних елеменлв деревини е високоiнформативним дь агностичним показником загального стану деревних рослини [6].
Процеси формування основних тканин вегетативних оргашв тiсно пов'язанi з штенсивнютю синтезу гормошв, вертикального та латерального транспорту ауксишв, активнiстю ферменпв групи оксидаз, зокрема перокси-даз, ефективнютю фотосинтезу та перерозподiлу продукпв первинного та вторинного метаболiзму тощо. У процеш комплексу бiохiмiчних i фiзiологiч-них реакцiй клiтиннi стшки вегетативних органiв поступово просочуються компонентами М- та Ф-л^шну. Порiвняно з одновжовими рослинами вщкри-того Грунту, контейнерш саджанцi за цими показниками вирiзнялись менш розвиненою ксилемою (рис. 5).
Рис. 5. Структура ксилеми, вмкт крохмалю та вiдкладення компонентов М-тгшну в однорiчних пагонах Mаgnoliа 1Ш/1ога за умов оброблення Грунту рнними регуляторами росту: а, д - контроль, б, е - "Ель-1"; в, ж - "Гумсол"; г, з - "Корневт "
У другому мiжвузлi однорiчних пагошв кттинш стшки судин та тра-хе!д були слабко л^шфжоваш, що вказувало на потенцшно недостатню
стшюсть верхiвок пагонiв до низьких температур. Шдкореневе живлення контейнерних рослин протягом року ютотно впливало на формування тканин ксилеми. Для ощнки швидкостi визрiвання деревини в рослин, на яких вип-робовували рiзнi бiостимулятори, ми використали п'ятибальну шкалу, до ос-нови яко! покладена iнтенсивнiсть riстохiмiчноl реакцп на компоненти М-л^-шну (табл. 2).
Табл. 2. Вплив бiостимуляторiв на ттенсивтсть лкшфжацп кттин ксилеми
Magnolia liliflora
1нтенсившсть гiсгохiмiчноl реакци Бал Биостимулятор
дуже яскрава 4 "Гумюол"
яскрава 3 Контроль
середня 2 "Корневiн", "Ель-1",
неясна 1 " Байкал СМ-1"
вiдсугня 0 -
1ншим фiзiологiчним показником, пов'язаним i3 процесом лигафшацп клiтинних стiнок, е активнiсть пероксидази. Цей полiфункцiональний фермент бере участь у процесах полiмеризацií монолiгнолiв, якi вмонтовуються у клiтинну стшку i формують вториннi клiтиннi оболонки рослин. О^м ка-талiзу окислювальних реакцiй [7], пероксидаза також виконуе регуляторну роль у процесах диференщацп клiтин, бере участь у регуляцп гормонального фону рослинного органiзму [1], створюе умови для формування конститущ-онально1 стiйкостi рослин до стресових абютичних та бiотичних чинникiв [2]. Оброблення контейнерних культур саджанщв магнолп показала, що по-рiвняно з контролем, актившсть пероксидази збiльшувалась за умов викорис-тання бiостимулягорiв у такому ряду: Контроль: "Гумюол": "Корневш": "Ель-1": "Байкал СМ-1" (рис. 6).
6 -п-
j * 2,5-----——-
И 2— -ГЛ-
¡¡1,5— - -
4> *
с 0-1—----1-——1---—
контроль Гум1сол Корневш Ель-1 Байкал Рис. 6. Вплив регуляторiв росту на активтсть втьних та слабкозв 'язаних пероксидаз у тканинах коршв саджанщв Ма^оОа ШАога на початку вегетащйного перюду
Хоча загалом висока актившсть пероксидази свщчить про рiвень стре-су, який потерпае рослина, низька актившсть вказуе на уповшьнення фiзiоло-пчних процеив, зокрема пов'язаних з окислювальними реакцiями. За нашими даними, висока актившсть пероксидази в тканинах корешв контейнерних культур корелюе з процесами л^шфжацп клiтинних стiнок у ксилемi пагонiв.
Також з'ясовано, що кшьюсть екстраксилярних волокон у вториннiй корi однорiчних пагонiв була значно бшьшою у рослин вiдкритого Грунту, а характер розташування волокон та склере!д i !х кiлькiсть мало залежали вiд застосування стимулювальних препаратiв. Таким чином, архггектошка й ана-
TOMÍ4Ha будова луб'яних волокон i склерещ у вториннш Kopi однорiчних па-гошв магнолп лЫеквлково! е маркерними ознаками, за якими контейнерну культуру можна вiдpiзнити вiд рослин вiдкpитoгo Грунту. Висновки:
1. З'ясовано, що препарати "Корневш" та "Байкал GM-1" стимулюють piст пагoнiв та формування крони в контейнерних саджанщв магнолп ль лiеквiткoвol, проте напpикiнцi вегетацiйнoгo перюду цей ефект негативно впливае на процеси визpiвання пагошв i повнощнно! пiдгoтoвки рослин до зими.
2. Для устшно1 атмаци i пiдвищення мopoзoстiйкoстi рослин магнолп ек-зoгеннi бioстимулятopи бажано застосовувати у такому порядку: ком-плексний препарат "Байкал" i "Кopневiн" дощльно використовувати на початку вегетацiйнoгo перюду; в середиш вегетацiйнoгo перюду, за необхщшстю, рекомендуемо застосовувати "Гумсол" або "Ель-1", яю стимулюють процес л^шфжацп клiтин i сприяють нагромадженню крохмалю та шших кpioпpoтектopiв у паpенхiмi кори i ксилеми.
3. Визначено, що внесення бioстимулятopiв пiд кopеневi системи контейнерних культур магнолп лЫеквггково! (Magnolia liliflora) сприяе тд-вищенню активнoстi пероксидази i таким чином тдвищуе захисний по-тенцiал рослин до абюгенного стресу.
4. Встановлено, що архггектошка й анатoмiчна будова луб'яних волокон i склере1д у вториннш rapi oднopiчних пагoнiв магнолп е маркерними ознаками, за якими контейнерну культуру можна вiдpiзнити вщ рослин вщкритого Грунту.
Л1тература
1. Андреева В. А. Фермент пероксидаза: участие в защитном механизме растений / В. А. Андреева. - М. : Изд-во "Наука", 1988. - 128 с.
2. Вилкова Н.И. Иммунитет растений к вредным организмам и его биоценотическое значение в стабилизации агроэкосистем и повышении устойчивости растениеводства / Н.И. Вилкова // Вестник защиты растений : науч.-теорет. журнал. - СПб., 2000. - № 2. - С. 3-15.
3. Ермакова А.И. Методы биохимического исследования растений. - Изд. 2-ое, [пере-раб. и доп.] / А.И. Ермакова. - Л. : Изд-во "Колос", 1972. - 450 с.
4. Палагеча Р.М. Анатомо-морфолопчш особливост стшкост р1зних вид1в роду Magnolia L. / Р.М. Палагеча // При штродукцп у Люостепу та Полюа Укра1ни Modern Phytomorpho-logy. - 2012. Вип. 2. - С. 209-212. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://phytomorpho-logy.org/PDF/ MP2/02209212. pdf.
5. Паушева З.П. Практикум по цитологии растений / З.П. Паушева. - Изд. 4-ое, [пере-раб. и доп.]. - М. : Агропромиздат, 1988. - 271 с.
6. Полевой В.В. Физиология растений : учебник [для студ. ВУЗов]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1989. - 464 с.
7. Рогожин В.В. Пероксидаза как компонент антиоксидантной системы живых организмов / В.В. Рогожин. - СПб. : Изд-во ГИОРД, 2004. - 240 с.
8. Фурст Г.Г. Методы анатомо-гистохимического исследования растительных тканей / Г.Г. Фурст. - М. : Изд-во "Наука", 1979. - С. 40-65.
Лиханов А.Ф., Юхновская В.П. Влияние экзогенных биостимуляторов на процессы акклимации контейнерных саженцев Magnolia liliflora Desr.
Показано, что для успешной акклимации и подготовки контейнерных растений Magnolia liliflora к зиме нужен дифференциальный подход и последовательное использование биостимуляторов. Определено, что комплексный микробиологический препарат "Байкал ЕМ-1" и биостимулятор "Корневин" целесообразно использовать в начале вегетационного периода саженцев Magnolia liliflora, в середине (но не позже)
вегетационного периода, при необходимости, рекомендовано вносить в почву препараты "Гумисол" или "Эль-1", которые стимулируют процесс лигнификации клеток и способствуют накоплению крахмала в паренхиме коры и ксилемы.
Ключевые слова: Magnolia liliflora, саженцы, акклимация, биостимуляторы, ксилема.
Likhanov A.F. Yuhnovska V.P. An effect of exogenous biostimulants on acclimation container seedlings Magnolia liliflora Desr.
The ййегепйа1 арршаЛ а^ consistent using the biostimutants аге needful for ассН-шайоп аnd ргераг^ the container ptants Magnolia liliflora to winter. The comprehensive microbiology! pгepагаtion "Bаikа1 EM-1" аnd biostimu1аnt "Kornevin" should арр1у аt the beginning of the growing seаson of seedling Magnolia liliflora, in the middle (but not tater) of the growing seаson. We recommend to bring in soil the prepаrаtions "Humisol" or "El-1" which stimutate of 1ignificаtion the cells аnd contribute of аccumu1аtion the starch in the pаrenchymа of bаrk аnd xylem.
Keywords: Magnolia liliflora, seedlings, аcc1imаtion, biostimu1аnts, xylem.
УДК 630*18.581.5 Acnip. Н.В. Павлюк1; тж. Г.М. Павлюк -
НЛТУ Украши, м. Львiв
РЕЗУЛЬТАТИ ОКУЛЬТУРЕННЯ РОСЛИН-ЕФЕМЕРО1Д1В ПРИРОДНО1 ФЛОРИ УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Дослщжено впровадження рiдкiсних рослин-ефемероiдiв букових лгав Укра-шського Розточчя пiдснiжника бшосшжного Galanthus nivalis L. та пролюки дволис-Toi Scilla bifolia L. у культуру Боташчного саду Нацюнального лiсотехнiчного уш-верситету Украiни. Прoаналiзoванo ix розвиток та проходження окремих фенолопч-них фаз в онтогенеза Вивчено oсoбливoстi насiннeвoгo та вегетативного розмножен-ня дoслiджуваниx видiв з метою ix збереження. Рекомендовано бiльш ширше засто-сування цих рщкюних рoслин-ефемерoiдiв для рiзниx видiв озеленення.
Ключовг слова: ефемерoiди, впровадження у культуру, фенолопчш фази, роз-множення, використання в oзелененнi.
Трав'яна рослиннють е невщ'емним компонентом переважаючoi бшь-шост еколопчних систем планети. В умовах урбашзованого середовища ва-гоме мюце посщае регулювання взаемовщносин людини i природи, ключови-ми моментами яких е природоохоронш заходи, рацюнальне використання рослинних ресурсiв та збереження видового складу рослин. Особливо ця проблема стосуеться рщкюних рослин. Навесш у широколистих люах, коли дерева знаходяться ще у безлистому сташ, вiдбуваеться швидкий розвиток i масове цвтння рoслин-ефемерoiдiв. Надежна oсвiтленiсть, достатне зволо-ження rрунтiв, добре прогргга пiдстилка забезпечуе ix рiст та розвиток у цей перюд [1].
Висока декoративнiсть рoслин-ефемерoiдiв часто призводить до ix не-кoнтрoльoванoi загопвл^ що запoдiюе непoправнoi шкоди як самим росли-нам, так i дoвкiллю загалом. В oстаннi роки внаслщок активного будiвництва рiдкiснi ранньовесняш рослини часто почали використовувати для озеленення приватних садиб. Це мае ютотний вплив на ix збереженють i поширення.
1 Наук. KepiBHm:: проф. Г.Т. Криницький, д-р бюл. наук
