CC BY
6
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences
ISSN 2519-2698 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture_doi: 10.32718/nvlvet-a9118
UDC 575.113:577.21:636.05
Influence of ecological and geographical features of breeding brown Carpathian rocks on its genetic structure
V.Y. Bodnaruk, L.I. Muzyka, A.J. Zhmur, T.V. Orikhivskyj
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Bodnaruk, V.Y., Muzyka, L.I., Zhmur, A.J., & Orikhivskyj, T.V. (2019). Influence of ecological and geographical features of breeding brown Carpathian rocks on its genetic structure. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(91), 103-107. doi: 10.32718/nvlvet-a9118
Studying the genetic structure of cattle makes it possible to characterize it by molecular genetic markers, which in the future enable effective breeding work with animals breed to achieve the desired characteristics. Lately is becoming more apparent the need to preserve genetic diversity namely due to the peculiarities of breeding in different ecological and geographical regions. Therefore, we conducted an investigation of the genetic structure of animals of pure-bred Brown Carpathian (BC), Schwyz (S) breeds, their mixtures of the first (F1) generation (1/2BC+1/2S), Brown Carpathian with a share of hereditary breed of Schwyz breed up to 50 and more than 50%, as well as Brown Carpathian, raised in flat and mountain farms. Genetic structure was evaluated by genetically determined polymorphism of groups of genetic-biochemical systems. Of the 14 investigated loci that encode proteins and blood enzymes, polymorphism was identified in five loci, namely: transferrin (Tf), ceruloplasmin (Cr), amylase-1 (Am-1), hemoglobin (Hb), and purine nucleoside phosphorylase (NP). As a result of population-genetic analysis of polymorphic loci of proteins and enzymes of blood in animals of Brown Carpathian breed the following data were obtained.the highest level of heterozygosity (H) was found at the transferrin locus - 95%, the lowest - at the hemoglobin locus -9.5%. The heterozygosity at the ceruloplasmin locus was 68%. Evaluation of heterozygosity at the purinnu-cleoside phosphorylase locus was not possible because part of the animals with the NP-H (high activity) phenotype could carry a low activity variant in the heterozygous state. For all polymorphic systems in the Brown Carpathian breed genotype frequency distribution was in a balanced state according to Hardy-Weinberg law, except for the transferrin locus, where a statistically significant deficiency of homozygotes (P > 0.95) in the most common allelic variants is detected. Analysis of the dendrogram showed that groups of animals of Browwn Carpathian breed with different proportion of hereditary Schwyz form one cluster that is clearly differentiated from purebred schwyzes. First-generation domestic animals (F1), by genetic structure, are significantly closer to the maternal Brown Carpathian breed than to the Schwyz one. Thus, the data obtained indicate that the specific characteristic of Brown Carpathian breed may be a relatively increased breeding value of a number of allelic interlocal associations, in which the loci of the genetic-biochemical systems are involved in one way or another. Genetic analysis of these systems showed the presence in the breed of its specific features, which are specific to it.
Key words: molecular genetic markers, genotype, gene pool, polymorphism, capsaicin, somatotropin, myostatin.
Вплив еколого-географiчних особливостей розведення буро'1 карпатськоУ породи на ii генетичну структуру
ВС. Боднарук, Л.1. Музика, А.Й. Жмур, Т.В. Ор1х1вський
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
науковий в1сник
нт шиишШщда
этаже а&йшшшт]
Scientific messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies '
Article info
Received 19.09.2019 Received in revisedform
17.10.2019 Accepted 18.10.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarskaya Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-032-239-26-82 E-mail: bodnarukvol@gmail.com
Вивчення генетичног структуры великог рогатог худоби дае змогу охарактеризувати гг за молекулярно-генетичними маркерами, ят в подальшому дають можливкть проведення ефективног селекцшног роботи з породами тварин, спрямованог на досяг-нення бажаних ознак. Остантм часом стае все бшьш очевидною необхiднiсть збереження генетичног рiзноманiтностi, а саме в зв 'язку з особливостями розведення в рiзних еколого-географiчних регюнах. Тому нами було проведено до^дження генетичног структури тварин чистопородног бурог карпатськог (БК), швщьког порiд (Ш), гх помкей першого р1) поколтня (1/2БК+1/2Ш), бурог карпатськог з часткою спадковостi швщьког породи до 50 та бтьше 50%, а також бурог карпатськог, виведеног в рiвнинних i гiрських господарствах. Генетичну структуру оцтювали за генетично детермтованим полiморфiзмом груп генетико-бiохiмiчних систем. Встановлено, що iз 14 до^джуваних локуЫв, як кодують бтки та ферменти кровi, полiморфiзм був виявле-ний у п'яти локусах, а саме: трансферину (1У), церулоплазмту (Ср), амшази-1 (Ат-1), гемоглобту (НЬ) i пуриннуклеозидфосфори-лази (ЫР). Урезультатi популяцшно-генетичного аналiзу полiморфних локуЫв бттв i ферментiв кровi у тварин бурог карпатськог породи одержат так дат: найбтьш високий рiвень гетерозиготностi (Н) виявлений за локусом трансферину - 95%, а найменший - за локусом гемоглобту - 9,5%. Гетерозиготтсть за локусом церулоплазмту складала 68%. Оцтка гетерозиготностi за локусом пуриннуклеозидфосфорилази була неможлива, осктьки частина тварин з фенотипом ЫР-Н (висока активтсть) могла нести в гетерозиготному стан варiант з низькою активтстю. За всша полшорфними системами у бурог карпатськог породи розподту частот генотипiв знаходилася у врiвноваженому стан у вiдповiдностi з законом Хард^Вайнберга, крм локусу трансферину, де виявлена статично достовiрна недостача гомозигот (Р > 0,95) за найбшьш розповсюдженими алельними варiантами. Аналiз дендрограми показав, що групи тварин бурог карпатськог породи з рiзною часткою спадковостi швщьког утворюють один кластер, який чШко диференщюеться вiд чистопороднх швщв. Помкш тварини першого поколтня р1) за генетичною структурою суттево ближче до материнськог бурог карпатськог породи, тж до швщьког. Таким чином, одержан дан свiдчать, що специфiч-ною характеристикою бурог карпатськог породи може бути вiдносно тдвищена селекцшна цттсть ряду алельних мiжлокусних асощацш, в як тим чи тшим шляхом втягуються розглянутi локуси генетико-бiохiмiчних систем. Генетичний аналiз за даними системами показав наявтсть у до^джуваног породи свогх специфiчних особливостей, як характерш ттьки для нег.
Ключовi слова: популящя, порода, бура карпатська, швщька, помт, маркери, локус, алелi, гетерозиготтсть.
Вступ
Проблема збереження порщ сшьськогосподарсь-ких тварин юнуе у вах кра!нах свиу, осшльки процес зникнення за певних причин спостертаеться практично повсюдно. Це не тшьки втрата об'ективно безщн-но! генетично! та бюлопчно! р1зномаштносп, що актуально також у зв'язку з антропогенним тиском i для диких видiв, але i звуження генетичного потенщ-алу, який принципово обмежуе можливосл селекцш-но! роботи в майбутньому. Останшм часом стае все бшьш очевидною необхщшсть збереження генетично! рiзноманiтностi, а саме в зв'язку з особливостями ведення господарства в рiзних еколого-географiчних регюнах. Уявлення про те, що високопродуктивш тварини або !х помга з мюцевими локальними породами збернають свою продуктившсть в рiзних регюнах не завжди справджуеться (Glazko et al., 2005; Hlestkina, 2013; Bodnaruk et al., 2017).
Вивчення генетично! структури велико! рогато! худоби дае змогу охарактеризувати !! за молекулярно-генетичними маркерами, яш в подальшому дають можливють проведення ефективно! селекцшно! робо-ти з породами тварин, спрямовано! на досягнення значних показнишв продуктивность Для досягнення бажаних параметрiв породи необхщно враховувати генофонди вихвдних племшних плщнишв, а також штегральш показники "еколопчного благополуччя" господарств, в яких плануеться !х розмщення для подальшого розведення (Bochkov et al., 2015; Bodnaruk et al., 2016; Bodnaruk et al., 2017).
Крiм того, актуальшсть дослщження генетично! структури локальних порщ стае особливо гострою в зв'язку з необхщшстю розробки генетично обгрунто-ваних програм збереження !х генофондiв i викорис-тання при одержат нових тишв i груп тварин, адап-тованих до певних умов розведення, що вщповщають сучасним вимогам технолопзацп та штенсифжаци сшьськогосподарського виробництва (Sh^e^ty et al., 2016; Suprovich & Mokhnachova, 2017). Виходячи з
цього доцшьним е створення баншв даних про фено-типову та генотипову рiзноманiтнiсть локальних по-рвд. Така шформащя могла б бути використана також для вивчення питань щодо закономiрностей i мехаш-зму генетично! дивергенци, мжроеволюци порщ i видiв тварин. Таким чином, для того, щоб виявити внесок у розмах генетично! мшливосп в рiзних еко-лого-географiчних зонах, нами проведено дослщжен-ня з вивчення генетично! структури тварин буро! карпатсько! i швщько! порщ, !х помiсей з рiзними частками спадковостi, а також буро! карпатсько!, виведено! в рiвнинних i гiрських господарствах.
Матерiал i методи дослвджень
Генетичну структуру оцiнювали за генетично де-термiнованим полiморфiзмом груп генетико-бiохiмiчних систем. Дослщи проводились на еритро-цитах i плазмi кровi. Кров у тварин брали з яремно! вени в пробiрку з гепарином. Полiморфiзм бiлкiв та ферменпв оцiнювали, застосовуючи метод електро-форетичного роздiлення бiлкiв у 13% крохмальному гелi в горизонтальних мшро та звичайних камерах з подальшим гiстохiмiчним фарбуванням (Harris & Hopkinson, 1976).
Дослiджуванi тварини були подшет на ряд груп: чистопородна бура карпатська i швiцька породи та !х помiсi, зокрема пiвкровнi тварини (1/2БК+1/2Ш -гетерозигота), група 1 - з перевагою (бтше 50%) швщько! "кровГ', група 2 - з меншою часткою (менше 50%) швщько! "кровГ, група 3 - бура карпатська виведена в рiвнинних умовах, група 4 - бура карпатська виведена в прських господарствах.
До групи дослщжуваних генетико-бiохiмiчних систем входили транспортш бiлки: церулоплазмш i трансферин; фермент метаболiзму пуриннуклеозид-фосфорилаза. Розрахунок генетичних вiдстаней та кластерний аналiз полiморфних локусiв виконаний за методом М. Нея (Nei, 1972) при використанш комп'ю-терно! програми "BIOSYS".
Pe3ymTaTH Ta ix oSroBopeHHH
BcTaHOB^eHO, ^o i3 14 gocnig^yBaHux joKyciB, aKi KogywTb 6ijKH Ta ^epMemu KpoBi, noniMop$i3M 6yB BHHB^eHHH y n'aTH joKycax, a caMe: rpaHc^epuHy, цe-pyjonja3MiHy, aMija3H-1, reMorao6iHy i nypuHHyKjeo-3Hg$oc$opuja3H (Ta6j. 1).
TpaHc^epHH (Tf). y TBapuH 6ypoi' KapnaTcbKoi no-pogu y ^oMy joKyci BuaBjeHo hothph ajiejibHHx Bapia-hth: Tf A, Tf D1, Tf D2, Tf E. Tpu ajiejibHi BapiaHTH 3ycTpinaroTbca npu6jH3Ho 3 ogHaKoBow nacTOTow b
6ypoi KapnaTcbKoi nopogu (Tf A - HacroTa npoaBy -0,381; Tf D1 - 0,238; Tf D2 - 0,357). HanMeHma nacre-Ta npHTaMaHHa ajejw Tf E (0,024).
^pynonja3MiH (Cp). y ^oMy joKyci cnocrepiraju Tpu reHoTHnu - Cp AA, Cp BB, Cp AB. B rpyni hhcto-nopogHux TBapuH 6ypoi KapnaTcbKoi' nopogu nepeBa^aB ajejb Cp A (0,553).
AMija3a-1 (Am-1). npu aHaji3i $operpaM 6yjo bh-aBjeHo Tpu reHoTHnu - Am-1 BB, Am-1 CC, Am-1 BC. HanBH^oro nacTOToro Big3Hananacb ajejb Am-1 B (0,737).
TaS^^H 1
reHeTHHHa cTpyKTypa 6ypoi KapnaTcbKoi' i mB^bKoi nopig Ta ix noMicen 3a nomMop^HHMH reHeTHKo-6ioxiMiHHHMH cHcTeMaMH
HoKycH reHo- THnH EBintKa nopoga (E) Eypa KapnaT-ctKa nopoga (EK) reTepo-3uroTa (1/2EK+1/ E) rpyna 1 (6mtme 50% mBrntKoi KpoBi) rpyna 2 (MeHme 50% mBrntKoi KpoBi) rpyna 3 (EK, BHBegeHa B piB-hhhhhx panoHax) rpyna 4 (EK, BHBegeHa B ripctKHx panoHax)
AA 8 - 7 11 8 7 8
AD1 - 28 26 33 8 26 8
AD2 36 43 26 22 58 20 67
TF AE - 5 7 - - 7 -
reHoTHnu D1D1 8 - 7 - - 7 -
(%) D1D2 11 19 7 22 8 7 8
D1E - - 7 - - 7 -
D2D2 33 5 13 - 17 20 8
D2E 3 - - 11 - - -
A 0,264 0,381 0,367 0,389 0,417 0,333 0,458
Ajeji D1 0,139 0,238 0,267 0,278 0,083 0,267 0,083
D2 0,583 0,357 0,300 0,278 0,500 0,333 0,458
E 0,014 0,024 0,067 0,056 - 0,067 -
CP reHo- THnH (%) AA 32 21 27 56 50 40 34
AB BB 53 15 68 11 67 6 33 11 50 60 58 8
Ajeji A 0,588 0,553 0,600 0,722 0,750 0,700 0,625
B 0,412 0,447 0,400 0,278 0,250 0,300 0,375
AM-I BB 57 58 53 78 50 60 42
reHoTHnu BC 33 32 27 11 50 20 58
(%) CC 10 10 20 11 - 20 -
Ajeji B 0,738 0,737 0,667 0,833 0,750 0,700 0,708
C 0,262 0,263 0,333 0,167 0,250 0,300 0,292
HB reHo- AA 47 90 80 78 92 73 100
THnH (%) AB 53 10 20 22 8 27 -
Ajeji A 0,736 0,952 0,900 0,889 0,958 0,867 1,000
B 0,264 0,048 0,100 0,111 0,042 0,133 -
PN reHo- L 72 67 60 67 58 60 58
THnH (%) H 28 33 40 33 42 40 42
reMorjio6iH (Hb). HaMH 6yjio BuaBjieHo gBa reHo-THnu - Hb AA Ta Hb AB, He 6yjo BuaBjeHo b nopogi roMo3uroT Hb BB. y 6ypoi KapnaTcbKoi nopogu Han-6ijbm po3noBcrog®eHHH ajejb Hb A (0,952), ^o aBja-eTbca xapaKTepHHM gja eBponencbKux nopig.
nypHHHyKjeo3Hg$oc$opuja3a (NP). 3a joKycoM NP y 6ypoi KapnaTcbKoi nopogu Ha $operpaMax cnocTepira-jh gBa ReHoTHnu, aKi cyrreBo Bigpi3Hajuca 3a aKTHBHic-tw: bhcokow (H) i HH3bKow (L). B gocnig^eHrn rpyni HucTonopogHHx TBapuH 6ypoi KapnaTcbKoi nopogu Han-6ijbm nacre 3ycrpiHaBca ^eHoran 3 HH3bKow aKTHBHic-tw NP-L (0,667).
y pe3yjbTaTi nonyja^HHo-reHeTHHHoro aHaji3y no-jiMop^HHx joKyciB 6ijiKiB i ^epMeHTiB KpoBi y TBapuH 6ypoi KapnaTcbKoi nopogu ogep^am TaKi gaHi: Han-6ijbm bhcokhh piBeHb reTepo3HroTHocri (H) BuaBjeHHH 3a joKycoM TpaHc^epuHy - 95%, a HaHMeHmun - 3a joKycoM reMorjo6iHy - 9,5%. reTepo3HroTHicTb 3a joKycoM ^pynonja3MiHy cKjagaja 68%. Оцiнкa reTe-po3HroTHocri 3a joKycoM nypHHHyKjeo3Hg$oc$opuja3H 6yja HeMo^jHBa, ocKijbKH nacrHHa TBapuH 3 $eHora-noM NP-H (BucoKa aKTHBHicTb) Morja HecTH b reTepo3H-roTHoMy cTaHi BapiaHT 3 HH3bKow aKTHBHicTw. 3a BciMa nojiMop^HHMH cucTeMaMH y 6ypoi KapnaTcbKoi nopogu po3nogijy nacToT reHoTHniB 3Haxogujaca y BpiBHoBa-
®eHOMy CTaHi y BignoBigHOCTi 3 3aKOHOM Xapgi-BaHH6epra, KpiM jOKycy TpaHC^epuHy, ge BuaBjeHa CTaTHHHO gOCTOBipHa HegocTana roMO3uroT (P > 0,95) 3a
HaH6ijbm po3noBCMg®eHHMH ajejbHHMH BapiaHTaMH.
3 MeTOM BHBHeHHH B3aeMOBigHOCHH HHCTOnOpOgHHx TBapHH i noMicHoro nOTOMCTBa 6yB BHKOHaHHH nopiBHa-jbHHH aHaji3 reHeTHHHoi' CTpyKTypu HHCTonopogHoi' 6ypOi' KapnaTCbKOi' (EK) i mB^bKoi' nOpig (ffl) Ta i'x nOTOMCTBa pi3HOi' KpOBHOCTi. 3a ajejbHHMH nacTOTaMH mвiцbкa nOpOga CyTTeBO Bigpi3Hajiaca Big TBapHH 6ypOi' KapnaTCbKOi' TijbKH 3a jOKycoM TF I HB. y mB^bKoi' nOpOgu BigHOCHO 6ypOi' KapnaTCbKOi' nacrime 3ycTpina-jHCb ajejbHi BapiaHTH Tf D2, Hb B i pigme Tf D1. 3a jOKyCOM HB reHeTHHHa CTpyKTypa rpyn nOMiCHHx TBapHH niTKO BignOBigaja oco6jHBOCTaM i'x noxog®eHHa -nOMiCi 3 nepeBaroM KpoBi mвiцiв (rpyna 1) 6yjH nogi6Hi 3 HHCTonopogHHMH mвiцaмн i Bigpi3HajHca Big iHmHx rpyn nigBH^eHOM nacTOTOM npoaBjeHHa ajejbHoro BapiaHTy Hb B.
y TBapHH 3 nepeBaroM KpoBi 6ypoi' KapnaTCbKOi' (rpyna 2) TaKO® HaHHH®na nacTOTa npoaBy Hb B, aK i y HHCTonopogHoi' 6ypoi' KapnaTCbKOi'. 3a jOKycoM TF, Ha-BnaKH, rpyna 2 3a po3nogijeHHaM ajejbHHx nacTOT bh-aBHjaCb 6ijbm nogi6HOM 3 HHCTonopogHHMH mвiцaмн, a rpyna 1 - 3 HHCTonopogHOM 6ypoM KapnaTCbKOM. BigMiHHOCTi, ^o cnocTepirajHca, MO®yTb 6yTH 3yMOB-jeHi pagoM o6CTaBHH, a CaMe: BHnagKOBHMH croxacTHH-hhmh npo^CaMH b Majux Bu6ipKax Ta BnjHBOM Ha re-HeTHHHy CTpyKTypy gocjig®eHHx TBapHH pi3HHx yMOB po3BegeHHa b roCnogapCTBax ripCbKHx i piBHHHHHx 3OH.
Toro, ^o6 o^HHTH BnjHB Ha reHeTHHHy CTpyKTypy gBOx rpyn nOMiCHHx (Fi - 3 nepeBaroM KpoBi 6ypoi' KapnaTCbKOi' nopogn), BHBegeHnx b yMOBax piBHHHHoro
(rpyna 3) i ripCbKoro (rpyna 4) roCnogapCTB ogep®aHi gaHi npegCTaBjeHi b Ta6flH^.
He3Ba®aMHH Ha HeBejHKy KijbKicTb TBapHH i i'x no-MiCHe noxog®eHHa BHgHO, ^o Mi® gBOMa цнмн rpynaMH (rpyna 3 i 4) gu^epeH^a^a 3a reHeTHHHOM CTpyKTypoM CnOCTepiraeTbCa, B OCHOBHOMy, nO THx CaMHx jOKyCax -TF i Hb. B piBHHHHHx 3OHax (rpyna 3) BigHOCHO nacTi-me, Hi® y ripCbKHx (rpyna 4) npoaBjaeTbca roMO3uroTa D2D2 i reTepo3uroTa Hb AB, a b ripcbKiH - reTepo3uro-Ta TF AD2 i roMO3uroTH Hb AA. y 6ypoi' KapnaTCbKOi' nopogu bh^hh piBeHb CepegHboi' reTepo3uroTHOCTi Ha nojiMop^HHx jOKyCax b nopiBHaHHi 3 mB^aMH (0,410 i 0,378) TaK CaMO, aK i y ripCbKoi' rpynu b nopiBHaHHi 3 piBHHHHOM (0,400 i 0,347). npu цbOмy b o6ox BunagKax ogHaKOBi npuHHHH BigMiHHOCTeH CepegHboi' reTepo3uro-THOCTi - y HHCTonopogHoi' 6ypoi' KapnaTCbKOi' nopogu i noMiceH ripCbKoi' rpynu TBapHH BH^a reTepo3HroTHicTb jOKyCy TF (0,952 i 0,833), Hi® y mBi^B i piBHHHHOi' rpynu (0,500 i 0,667), a HH®na 3a jOKycoM Hb (6ypa KapnaTCbKa i ripCbKi noMiCi - 0,095 i 1,000; mB^H i piBHHHHa rpyna - 0,528 i 0,267). Ogep®aHi gaHi go3BO-jaTb npunyCTHTH, ^o pi3Hi eKOfloro-reorpa^inm yMOBH po3BegeHHa TBapHH BHOCaTb neBHHH BHeCOK (aje He BH3HanaTb noBHiCTM) y gu^epeH^a^M reHeTHHHux CTpyKTyp goCjig®yBaHHx HHCTonopogHHx i noMicHHx TBapHH.
Ha OCHOBi ajejbHHx nacTOT noniMop^Hux reHeTHKO-6ioxiMinHHx CHCTeM 6yjH po3paxoBaHi reHeTHHHi gucTa-нцii (3a CTaHgapTHHM MeTogoM M. Hea (Nei, 1972) i
BHKOpHCTaHHH KjaCTepHHH aHaji3 Mi® HHCTOnOpOgHHMH
i noMiCHHMH TBapHHaMH. Ogep®aHi pe3yjbTaTH npeg-CTaBjeHi Ha geHgporpaMi (puc. 1).
.17
.13
.10
.07
.03
.00
+----+----+
* LUBII4H (111)
*************** noMici Fi(1/25K +1/2LU) *************** gypg napnaTCbua (EK)
* *
«* ************************** |-|owl]c] 3 nepeBaroio «KpoBi» ujbili,ib
KapnaTCbKOi'
+----+----+----+----1-----+----+----1-----+----+----+
.17 .13 .10 .07 .03 .00
Phc. 1. ^eHgporpaMa reHeTHHHux B3aeMOBigHOCHH Mi® gocjig®yBaHHMH rpynaMH TBapHH
AHani3yMHH gaHy geHgporpaMy MO®eMO Big3HanHTH, ^o rpynu TBapHH pi3HHx noMiceH 3 ynacTM 6ypoi' KapnaTCbKOi' nopogu yTBopMMTb ogHH KjacTep, aKHH hItko gu^epeH^MeTbca Big HHCTonopogHix mBi^B. rpyna nOMiCHHx TBapHH nepmoro noKOjiHHa, ogep®aHHx Big Cxpe^yBaHHa HHCTonopogHHx, 3a reHeTHHHOM CTpyKTypoM CyTTeBO 6jH®ne go MaTepHHCbKoi' 6ypoi' KapnaTCbKOi' nopogu, Hi® go mB^bKoi'.
npHHMaMHH go yBaru, ^o mвiцbкa nopoga iCTopun-ho 6paja ynaCTb y ^opMyBaHHi reHO^OHgy 6ypoi' Kap-
naTCbKoi' nopogu, ogep®aHi gaHi MO®yTb CBig^HTH npo nigBH^eHHH KOHCepBaTH3M i'i' reHeTHHHoi' CTpyKTypu 3a reHeTHKO-6ioxiMinHHMH CHCTeMaMH, aKHH 36epiraeTbCa HaBiTb npu "npujHTTi KpoBi" reHeTHHHO 6jH3bKoi' nopo-gH.
BnCMOBK'M
Buxoga^H 3 ogep®aHHx gaHHx, MO®Ha roBopHTH, ^o cneцн$iннoм xapaKTepuCTHKOM 6ypoi' KapnaTCbKOi'
породи може бути вщносно тдвищена селекцшна цшшсть ряду алельних м1жлокусних асощацш, в яш тим чи шшим шляхом втягуються розглянуп локуси генетико-б1ох1м1чних систем. Генетичний анал1з за даними системами показав наявшсть у дослщжувано! породи сво!х специф1чних особливостей, як1 характе-рш тшьки для не!.
Перспективи подальших дослгджень. На основ1 даних дослщжень можна проводити спрямовану та штенсившшу селекцш р1зних порщ альськогоспо-дарських тварин з одержанням бажаного результату.
References
Bochkov, V.M., Gorodna, O.V., & Tarasjuk, S.I. (2015). Porivnjal'nyj analiz genetychnoi' struktury okremyh grup golshtyns'koi' porody velykoi' rogatoi' hudoby. Rozvedennja i genetyka tvaryn, 49, 164-168. http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/34834 (in Ukrainian).
Bodnaruk, V.Y., Muzyka, L.I., Zhmur, A.J., & Orikhivskуу, T.V. (2016). Comparative analysis of genetic and parental hybrids. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 21-24. doi: 10.15421/nvlvet6705. Bodnaruk, V.Y., Muzyka, L.I., Bodnar, P.V., Zhmur, A.J., & Orihivsjkyj, T.V. (2017). New possibilities of effective breeding in cattle based on the study of the
genome. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 3237. doi: 10.15421/nvlvet7907.
Bodnaruk, V., Shchebatyj, Z., Muzyka, L., Zhmur, A., & Orikhivskyj, T. (2017). Genofond of some breed of cattle. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19 (74), 131-134. doi: 10.15421/nvlvet7429.
Glazko, T.T., Zubec, M.V., Tarasjuk, S.I. i dr. (2005). Geneticheskaja komponenta bioraznoobrazija krupno-go rogatogo skota. Kiev: KVIC, 111-121 (in Russian).
Harris, H., & Hopkinson, D.A. (1976). Handbook of enzyme electrophoresis in human genetics. Amsterdam: North-Holland Publ. Comp.
Hlestkina, E.K. (2013). Molekuljarnye markery v geneticheskih issledovanijah i v selekcii. Vavilovskij zhurnal genetiki i selekcii, 17(4/2), 1044-1054 (in Russian).
Nei, M. (1972). Genetic distance between populations. The American Naturalist, 106, 283-292.
Shcherbatyj, Z.Y., Kozenko, O.V., Bodnaruk, V.Y., Muzyka, L.I., Zhmur, A.J., & Orikhivskyy, T.V. (2016). Ukrainian gray breed of cattle. Scientific Messenger LNUVMB, 18, 1(65), 3, 173-177. https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture/article/vie w/3523/3491 (in Ukrainian).
Suprovich, T., & Mokhnachova, N. (2017). Gene polymorphism of economically-useful traits in ukrainian gray cattle breed. The Animal Biology, 19(1), 111118. doi: 10.15407/animbiol19.01.111.
