Вплив джерел азотного живлення на накопичення біомаси та фунгістатичну активність Trichoderma lignorumкмв-f-14 Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-251-254 УДК 57.083.13:632.937

Железняк М. Ю., Дрегваль О. А., Черевач Н. В., Скляр Т. В.

ВПЛИВ ДЖЕРЕЛ АЗОТНОГО ЖИВЛЕННЯ НА НАКОПИЧЕННЯ Б1ОМАСИ ТА ФУНГ1СТАТИЧНУ АКТИВН1СТЬ TRICHODERMA LIGNORUM ШВ-F-M Дншровський нацiональний унiверситет iMeHi Олеся Гончара (м. Дншро)

Rita289616@gmail.com

Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слiдними роботами. Виконана робота е частиною науково-дослщноТ роботи, що проводиться на ка-федрi мшробюлогп, вiрусологiТ та бютехнологи Дш-провського нацiонального унiверситету iiwem Олеся Гончара у межах теми «Перспективы для викорис-тання людиною бюлопчш властивостi мтрооргашз-MiB - компонент природних i штучних бiоценозiв» (№ державноТ реестрацп 0118U003277).

Вступ. Стабiльне i продуктивне функцiонування сучасних агроекосистем можливе тiльки за надання особливоТ уваги проблемi захисту рослин вщ збуд-никiв хвороб, шкщнимв та бур'яшв, життедiяльнiсть яких призводить до значних втрат урожаю [1]. Про-тягом тривалого перюду в практик стьськогоспо-дарського виробництва перевагу вщдавали хiмiчно-му методу захисту рослин. Однак тривале i постшно зростаюче застосування пестицидiв негативно впли-вае на екологiчнi системи: призводить до забруднен-ня навколишнього середовища, поширення стiйких штамiв i популяцш патогенiв та шкiдникiв, частота виникнення яких випереджае створення нових пре-паралв [2].

Враховуючи негативнi наслщки застосування хiмiчних засобiв захисту рослин, актуальною е роз-робка еколопчно безпечних бiологiчних методiв контролю збуднишв хвороб, у тому числi, препара-тiв на основi мiкроорганiзмiв, що пщвищують стш-кiсть рослин до хвороб i проявляють антагонiстичнi властивост до фiтопатогенiв [3]. У цьому контекст становить iнтерес впровадження в практику рослин-ництва мiкробних препаралв, що мають широкий спектр фунгщидноТ дм. До таких засобiв слщ вiднести препарати на основi штамiв ["рунтових мтромщелв, зокрема, грибiв роду Trichoderma, як проявляють антагонiстичнi властивосл по вiдношенню до фпюпа-тогенних мiкроорганiзмiв [4].

При розробцi бюпрепаралв велике значення мае пiдбiр поживних середовищ для культивування шта-мiв-продуцентiв, якi забезпечують максимальний прирiст бюмаси i високу антагонiстичну активнiсть [5].

Мета дослщження - визначити вплив рiзних джерел азотного живлення на накопичення бюмаси гриба Trichoderma lignorum KMB-F-14 та його антаго-шстичш властивостi по вiдношенню фiтопатогенних грибiв роду Fusarium.

Об'ект i методи дослщжень. Об'ектом досли дження були накопичення бiомаси в умовах гли-бинного культивування та фунгiстатична дiя штаму T. lignorum KMB-F-14, видшеного iз чорнозему звичай-ного.

PÏ3HÎ азотвм^ж сполуки вносили у ктькосп 0,5 % до поживного середовища, що метило 0,5 % фосфорнокислого кал^, 0,2 % арчанокислого магнiю та 2 % глюкози. Засiв здiйснювали суспензieю кoнiдiй з титром 1х106 у кiлькoстi 5 % вщ об'ему середовища. Культивували упродовж 72 годин на мтробюлопчнш качалц (200 об/хв) при 27-28 °С.

Вплив джерел азоту на рiст гриба oцiнювали за виходом сухоУ бioмаси ваговим методом [6]. Фунпс-татичну активнiсть мiкрoмiцетiв-антагoнiстiв по вщ-ношенню до тест-культур F. culmorum IMB-F-50716 i F. monileforme KMB-F-23 визначали методом агарових блошв у модифтаци М.В. СоколовоУ i Г.В. Калько [7]. Фтьтрати культуральних рщин пiсля вирощування T. lignorum у середовищах з рiзними сполуками азоту, в ктькосп 5 % додавали до агаризованого середовища Чапека, на поверхню якого помЦали блок iз мiцелieм гриба-паразита. Визначали вщсоток шп-бування росту фпюпатогешв пoрiвнянo з контролем (середовище без фшьтрату).

Статистичну обробку даних здшснювали за до-помогою комп'ютерних програм Statistica 6 та Microsoft Excel. Визначали середне арифметичне та помилку середнього арифметичного.

Результати дослщжень та ïx обговорення. В результат проведених дoслiджень було встановлено, що гриб T. lignorum здатний засвоювати рiзнi дже-рела азоту. Як видно з наведених даних у таблиц! 1, гриб здатний засвоювати неоргашчш джерела азоту у виглядi штратного та амоншного азоту. Найбть-ше бioмаси було отримано при використанш амо-нiя азотокислого - 4,2 г/л. Iншi перевiренi джерела неоргашчного азоту давали менший прирiст бioмаси (вiд 1,32±0,63 до 3,39±0,72 г/л).

Органiчнi джерела азоту забезпечували прирiст бioмаси на порядок бтьший, нiж неoрганiчнi. 1з пе-ревiрених азoтoвмiсних сполук найбiльше бioмаси було отримано у середoвищi з дрiжджoвим автоли затом - 40,01±0,53 г/л сухоУ бioмаси, що у 10 разiв бiльше, нiж при використанш найкращого джерела мiнеральнoгo азоту.

Хoрoшi результати дало використання кукурудзя-ного екстракту та L глутамшовоУ кислоти (28,1±0,8 i 24,09±0,8 г/л, вщповщно). Прирiст бioмаси був у середньому в 1,5 рази менше, шж у середoвищi з дрiжджoвим автoлiзатoм, але в 6-7 разiв бшьше, нiж у середoвищi з амошем азотнокислим. Було також з'ясовано, що L арпнш солянокислий гiрше засвою-еться, нiж глутамiнoва кислота та iншi джерела орга-нiчнoгo азоту.

Зпдно даних лiтератури [8], при пoрiвняннi в якoстi джерел азоту нпрату калiю, нiтрату натрiю та

Таблиця 1. живлення на антагошстичну актив-

Вплив азотних сполук на picr штаму Trichoderma lignorum KMB-F-14 за глибинного культивування (n=3)

Азотн сполуки Джерела азоту Б1омаса, г/л

ЬНтратний азот Натр1й азотнокислий NaNO3 2,79±0,19

Кал1й азотнокислий KNO3 1,32±0,63

Н1тратний та амоншний азот Амонш азотнокислий NH4NO3 4,2±0,01

Амон1йний азот Амон1й хлористий NH4Cl 3,39±0,72

Амон1й с1рчанокислий (NH4)2SO4 3, 37±0,82

Складн1 оргашчш джерела азоту Автол1зат др1ждж1в 40,01±0, 53

Кукурудзяний екстракт 28,1±0,8

Моноам1нодикарбонов1 ам1нокислоти L глутам1нова кислота 24,09±0,8

Диам1номонокарбонов1 ам1нокислоти L арпнш солянокислий 7,39±0,71

HicTb T. lignorum KMB-F-14 проти гри-6iB роду Fusarium.

Як видно з даних таблиц 2, най-бiльший вiдсоток iнгiбування росту F monileforme отримано при використанш фiльтрата культуральноТ рiдини штаму триходерми, вирощеному у се-редовищi з NaNO3 та аргiнiном у якост джерела азоту. Значну затримку росту отримано також при використанн1 фтьтралв культуральних рiдин штаму триходерми, вирощеному на серед-овищах з кукурудзяним екстрактом, амонieм хлористим, амонieм арчано-

Таблиця 2.

Фунгicтатична активнicть фмьтралв культуральних рiдин штаму Trichoderma lignorum KMB-F-14 по вщношенню до фггопатогенних грибiв Fusarium moniliforme KMB-F-23 (n=3)

сульфату амошю, найбiльше бюмаси гриба накопичувалося у середовищ1 з амошем. З органiчних джерел азоту придатними для вирощування гриба було запропоновано L глутамiнова кислота, L аспарпнова кислота та I аланiн [9]. Отримаш нами данi спiв-падають з вказаними результатами дослщжень, а саме iз неорганiчних джерел азоту перевагу слщ вiддати амоншним солям при культивуваннi в рщкому середовищi для накопичення бiомаси Т. Идпогит КМВ^-14. Що сто-суеться оргашчних джерел азоту, то високий вихщ бiомаси спостерiгався при використанш глутамшово'| кисло-ти, як i у вище наведених даних лп"е-ратури.

Таким чином, найбiльш сприятли-

вими для росту гриба за резулЬтатами пРим'тка: *-р1знии,1 достов1рш у пор1внянн1 з контролем - ростом гриба за в1дсутносп

культуральних ршин м1кроорган1зм1в у середовищ1 (Р< 0,05).

наших дослiджень виявилися оргашч-нi джерела азоту: дрiжджовий авто-лiзат, кукурудзяний екстракт та глутамшова кислота.

Вiдомо, що синтез фунпстатичних та фунгiцидних речовин антагонiстами може залежати вщ складу поживних середовищ та умов ¡х культивування [10], тому на наступному етапi нашо'|' роботи було проведено визначення впливу рiзних джерел азотного

Джерела азоту у середовищ1 Д1аметр колони, мм 3 доба 1нг1бування росту, % 3 доба Д1аметр колони, мм 6 доба 1нг1бування росту, % 6 доба

Контроль 39,2±4,1 69,8±1,6

Амон1й азотнокислий 25,3±4,7 26 51,6±2,3* 35

Амон1й хлористий 27,2±2,1 31 55,3±2,8* 58

Амонш арчанокислий 22,6±1,9* 42 29,3±0,9 58

Автол1зат др1ждж1в 25,3±6,0 35 35,1±1,2 49

Калш азотнокислий 27,8±3,9 29 38,8±1,17* 44

Натр1й азотнокислий 21,1±0,7* 46 25,1±0,21* 64

Кукурудзяний екстракт 23,5±2,1 40 28,5±1,13 59

Глутамшова кислота 18,2±0,21* 53 42,5±0,28 39

Арпнш солянокислий 23,2±0,21* 40 24,5±0,7 64

Фунпстатична активнicть фiльтратiв культуральних рiдин штаму Trichoderma lignorum KMB-F-14 по вщношенню до фггопатогенних грибiв Fusarium culmorum IMB-F-50716 (n=3)

Джерела азоту у середовищ1 Д1аметр колони, мм 3 доба 1нг1бування росту, % 3 доба Д1аметр колони, мм 6 доба 1нг1бування росту, % 6 доба

Контроль 34,2±2,1 90,8±3.5

Амонш азотнокислий 25,3±3,2* 26 50,3±4,9* 45

Амонш хлористий 24,9±4,5* 27 32,7±1,0* 64

Амонш арчанокислий 19,9±0,5* 41 29,5±1,6 68

Автол1зат др1ждж1в 17,1±8,2 50 25,8±4,7 71

Калш азотнокислий 14,2±3,1 58 22,4±2,2* 75

Натрш азотнокислий 13,1±4,5 61 33,2±1,2* 63

Кукурудзяний екстракт 26,9±2,7* 21 30,1±2,7 67

Глутамшова кислота 21,5±2,0* 37 28,0±5,5 69

Арпнш солянокислий 29,5±2,7* 13 24,5±5,9 73

кислим та дрiжджовим автолiзатом.

Слiд зазначити, що шпбування росту F. monileforme проявлялось вже на 3 добу культивування, на 6 добу воно посилювалося.

Що стосуеться пригшчення росту шшого фто-патогена, то в цтому усi фiльтрати показали бшь-ший вiдсоток iнгiбування F. culmorum порiвняно з Таблиця 3 F. monileforme (табл. 3). Найбшьше пригнiчення росту спостеркалося при вирощуваннi триходерми у середови-щах з калiем азотнокислим, арпншом i дрiжджовим автолiзатом. Високий вщсоток iнгiбування вiдмiчено при використанш глутамшовоТ кислоти, амонiю сiрчанокислого та кукурудзя-ного екстракту. Рiзницi мiж впливом джерел органiчного та неоргашчного азоту не виявлено.

Несподiвано високим виявився рiвень iнгiбування росту грибiв роду Fusarium культуральною рiдиною до-слiджуваного штаму при вирощуванн1 у середовищi з натрiем азотнокислим. Як зазначалося вище, вихщ бiомаси гриба у цьому середовищi був невисо-

Примгтка: *— рiзницi достовiрнi у порiвняннi з контролем - ростом гриба за вщсутносп ким. Це пiдтверджуе вiдOMИЙ факт, що культуральних рщин мiкроорганiзмiв у середовищi (Р< 0,05). OДHi й тi ж компоненти середовища

можуть по pi3HOMy впливати на вихщ бюмаси та на бшьше бюмаси отримано на середовищi з дрiжджо-

синтез екзометаболiтiв. вим автолiзатом - 40,01 г/л сухо'| бюмаси.

Узагальнюючи результати проведених дослi- 2. Показано, що фунгiстатична активнiсть досли

джень, можна заключити, що до складу поживних ДжУваного штама Thchoderma Hgn^iv Ш^-14 за-

середовищ для культивування штаму T. lignorum лежить вiД джеРела азотУ У сеРед°в^ кУльтивУван-

KMB-F-14 з метою отримання препарату проти фи ня. Встановлено високиИ вiдсоток iнгiбУвання росту

топатогенних грибiв роду Fusarium у якосп джерел F monileforme KMB-F-23 (58-64/) i F culmorum |MB-

F-50716 (63-73/) при використаннi аргiнiну, кукуру-

азоту доцiльно включати аргiнiн солянокислии, ку-курудзяний екстракт, дрiжджовиИ автолiзат, амонiИ сiрчанокислиИ або амонiИ хлористий. Висновки

дзяного екстракту, др1жджового автол1зату, амошю с1рчанокислого, амошю хлористого та натр1ю азотнокислого у якосп джерела азотного живлення. Перспективи подальших дослiджень. Отримаш 1. Проведено шдбф джерел азотного живлення експериментальш даш представляють практичний для глибинного культивування Trichoderma lignorum |нтерес, оск1льки вони можуть бути використан1 для KMB-F-14. Показано, що найб1льш сприятливими для розробки технологи виробництва б1олог1чних засоб1в накопичення б1омаси е орган1чн1 джерела азоту: ку- захисту рослин в1д фтэпатогенних бактер1й та гриб1в курудзяний екстракт та др1жджовий автол1зат. Най- на основ! Trichoderma lignorum KMB-F-14.

Лггература

1. De Palma M, D'Agostino N, Proietti S. Suppression Subtractive Hybridization analysis provides new insights into the tomato (Solanum lycopersicum L.) response to the plant probiotic microorganism Trichoderma longibrachiatum MK1. Plant Physiol. 2016;190:79-94.

2. Prabhakaran N, Prameeladevi Т, Sathiyabama M. Screening of different Trichoderma species against agriculturally important foliar plant pathogens. J. Environ. Biol. 2015;36(1):191-8.

3. Ruocco M, Lanzuise S, Lombardi N. Multiple roles and effects of novel Trichoderma hydrophobin. Mol. Plant Microbe Interact. 2015;28(2):167-79.

4. Ibrahim SRM, Abdallah HM, Elkhayat ES. Fusaripeptide A new antifungal and anti-malarial cyclodepsipeptide from the endophytic fungus Fusarium sp. J. Asian Nat. Prod. Res. 2017;27:1-11.

5. Asad SA, Ali N, Hameed A. Biocontrol efficacy of different isolates of Trichoderma against soil borne pathogen Rhizoctonia solani. Pol. J. Microbiol. 2014;63(1):95-103.

6. Vinale F, Nigro M, Sivasithamparam K, Flematti G, Ghisalberti EL, Ruocco M, et al. Harzianic acid: a novel siderophore from Trichoderma har-zianum. FEMS (Fed. Eur. Microbiol. Soc.) Microbiol. Lett. 2013;347:123-9.

7. Smirnov OV, Grishechkina SD. Izuchenie deystviya biopreparatov na osnove Bacillus thuringiensis na fitopatogennyie gribyi. Vestnik zashchity rasteniy. 2010;1:27-35. [in Russiаn].

8. Mehta J. Impact of Carbon & Nitrogen Sources on the Trichoderma viride (Biofungicide) and Beauveria bassiana (entomopathogenic fungi). European Journal of Experimental Biology. 2012;2(6):2061-7.

9. Ziganshin DD, Sirotkin AS. Osobennosti glubinnogo i poverhnostnogo kultivirovaniya gribov Trichoderma dlya polucheniya biopreparatov na osnove kletok griba. Vestnik tehnologicheskogo universiteta. 2017;20(10):155-8. [in Russiаn].

10. Bilyavska LO, Koziritska VE, Valagurova OV, lutinska GO. Vpliv piruvatu i valinu na biosintez avermektinu Streptomyces avermitilis UKM As-2179. Mikrobiol. zhurn. 2007;69(4);10-7. [in Ukrainian].

ВПЛИВ ДЖЕРЕЛ АЗОТНОГО ЖИВЛЕННЯ НА НАКОПИЧЕННЯ Б1ОМАСИ ТА ФУНГ1СТАТИЧНУ АКТИВН1СТЬ TRICHODERMA LIGNORUM KMB-F-14

Железняк М. Ю., Дрегваль О. А., Черевач Н. В., Скляр Т. В.

Резюме. Зроблено тдб1р джерел азотного живлення для культивування штаму гриба Trichoderma lignorum KMB-F-14; дослщжено вплив сполук азоту на накопичення бюмаси та фунпстатичну д1ю Trichoderma lignorum KMB-F-14 проти ф1топатогенних гриб1в роду Fusarium при вирощуванш у середовищах з р1зними джерелами азотного живлення. Показано, що найбшьш сприятливими для накопичення бюмаси е орган1чн1 джерела азоту: кукурудзяний екстракт та др1жджовий автол1зат. Найбшьше бюмаси отримано на середовищ1 з др1жджовим автол1затом - 40,01 г/л.

Фунпстатична актившсть дослщжуваного штама Trichoderma lignorum KMB-F-14 залежала в1д джерела азоту в середовищ1 культивування. Встановлено високий вщсоток шпбування росту F. monileforme KMB-F-23 (58-64%) i F. culmorum IMB-F-50716 (63-73%) при використанш арпншу, амошю арчанокислого, натр1ю азото-кислого i амошю хлористого у якосп джерела азоту.

Kлючовi слова: мтромщети, Trichoderma, антагошзм, фпюпатогени, накопичення бюмаси.

ВЛИЯНИЕ ИСТОЧНИКОВ АЗОТНОГО ПИТАНИЯ НА НАКОПЛЕНИЕ БИОМАССЫ И ФУНГИСТАТИЧЕСКОЕ ДЕЙСТВИЕ TRICHODERMA LIGNORUM КМВ-F-M

Железняк М. Ю., Дрегваль О. А., Черевач Н. В., Скляр Т. В.

Резюме. Сделан подбор источников азотного питания для культивирования штамма гриба Trichoderma lignorum KMB-F-14; исследовано влияние соединений азота на накопление биомассы и фунгистатическое действие Trichoderma lignorum KMB-F-14 против фитопатогенных грибов рода Fusarium при выращивании на средах с различными источниками азотного питания. Показано, что наиболее благоприятными для накопления биомассы являются органические источники азота: кукурузный экстракт и дрожжевой автолизат. Наибольшее количество биомассы получено на среде с дрожжевым автолизатом - 40,01 г/л.

Фунгистатическая активность исследованного штамма Trichoderma lignorum KMB-F-14 зависела от источника азота в среде культивирования. Установлен высокий процент ингибирования роста F. monileforme KMB-F-23 (58-64%) и F. culmorum IMB-F-50716 (63-73%) при использовании аргинина, аммония сернокислого, натрия азотнокислого и аммония хлористого в качестве источника азота.

Ключевые слова: микромицеты, Trichoderma, антагонизм, фитопатогены, накопление биомассы.

INFLUENCE OF NITROGEN FEED SOURCES ON BIOMASS ACCUMULATION AND FUNGISTATIC ACTIVITY OF TRICHODERMA LIGNORUM KMB-F-14

Zhelezniak M. Y., Drehval O. A., Cherevach N. V., Sklyar T. V.

Abstract. The widespread use of chemical pesticides in agriculture has led to the pollution of environmental systems and has caused various health disorders in animals and humans. Biological pest control is one of the most environmentally friendly methods in modern agriscience. Such methods protect crops from pests and do not pollute the environment.

Some terrestrial Trichodermasp. strains are already used as biological control agents. They all produce peptaibols, small antimicrobial peptides which are supposed to play a role in the anti-phytopathogenic activity of Trichoderma sp.

The aim of the study was to determine the influence of various sources of nitrogen on the accumulation of biomass of Trichoderma lignorum KMB-F-14 and its antagonistic properties against phytopathogenic fungi of the genus Fusarium.

The object of the study was the accumulation of biomass in conditions of deep cultivation and the fungistatic action of strain T. lignorum KMB-F-14, isolated from ordinary black earth.

Various nitrogen-containing compounds were introduced in an amount of 0.5% to a nutrient medium containing 0.5% potassium phosphorus, 0.2% magnesium sulfate and 2% glucose. Sowing was carried out by a suspension of conidia with a titre of 1 x 106 in an amount of 5% of the volume of the medium. Cultivated for 72 hours on a microbiological rocker (200 rpm) at 27-28°C. The influence of nitrogen sources on the growth of the fungus was estimated at the exit of dry biomass by weight method. Fungistatic activity of micromycetes-antagonists in relation to test cultures F. culmorum IMB-F-50716 and F. monileforme KMB-F-23 were determined by the method of agar blocks in the modification.

As a result of the studies, it was found that T. lignorum fungus is capable of absorbing various sources of nitrogen. As can be seen from the data presented, the fungus is capable of absorbing inorganic nitrogen sources in the form of nitrate and ammonia nitrogen.

It is known that the synthesis of fungistatic and fungicidal substances by antagonists may depend on the composition of the nutrient medium and the conditions for their cultivation, therefore, in the next stage of our work, the effect of different sources of nitrogen feed on the antagonistic activity of Trichoderma lignorum KMB-F-14 against fungi was performed of Fusarium spp.

Selection of sources of nitrogen feed for cultivating strain of Trichoderma lignorum KMB-F-14. The influence of nitrogen compounds on the accumulation of biomass and the fungistatic effect of Trichoderma lignorum KMB-F-14 against phytopathogenic fungi of the genus Fusarium when grown on media with different sources of nitrogen nutrition have been investigated. It is shown that the most favorable for the accumulation of biomass are organic sources of nitrogen: corn extract and yeast autolysate. The greatest amount of biomass was obtained on medium with yeast autolysate - 40.01 g/l dry biomass.

The fungistatic activity of the strain Trichoderma lignorum KMB-F-14 depends on the source of nitrogen in the culture medium. A high percentage of fungal growth inhibitors of the genus Fusarium was found F. monileforme KMB-F-23 (58-64%) and F. culmorum IMB-F-50716 (63-73%) with arginine, ammonium sulfate, sodium nitroxide and ammonium chloride as a source of nitrogen.

Key words: micromycetes, Trichoderma, antagonism, phytopathogens, accumulation of biomass.

Рецензент - проф. Лобань Г. А.

Стаття надшшла 15.12.2018 року

DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-254-257 УДК 579.61

Надвернюк Р. А., Воронкова О. С., Франкенберг А. А., Шевченко Т. М.

ЧУТЛИВ1СТЬ ДО АНТИБ1ОТИК1В КЛ1Н1ЧНИХ 1ЗОЛЯТ1В СТАФ1ЛОКОК1В Дншровський нацюнальний ушверситет iMeHi Олеся Гончара (м. Дншро)

voronkova_olga@i.ua

Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконаш у рамках на-уковоТ теми «Мошторинг стану здоров'я населення ДнтропетровськоТ област з анал1зом клшто-лабо-раторних показнишв» (затверджена ршенням Вче-ноТ ради факультету медичних технологи д1агности-ки та реабштацп, протокол №3 в1д 26.11.2018 р.).

Вступ. Стафтококова шфекщя за даними Всес-вггньоТ' оргашзаци охорони здоров'я продовжуе по-всюдно поширюватися з наростаючою динам1кою. Захворювання зустр1чаються у вс1х в1кових групах населення, починаючи з дитячого в1ку. Ушкальшсть цих уражень полягае в тому, що вони здатш вража-ти вс1 органи i системи у вигляд1 локал1зованих або генерал1зованих форм. Видшяють наступш нозоло-

ri4Hi форми: хвороби шшри та шдшмрноТ' клпжовини, оргашв дихання, нервовоТ системи та оргашв чуття, оргашв травлення, мстково-м'язовоТ системи та спо-лучноТ тканини, кровообку, сечостатевих оргашв, а також сепсис [1,2]. Ц особливост надають стафто-коковш шфекцп загальноклЫчний характер, оскшь-ки актуальш для фахiвцiв рiзних напряммв: шфекщ-ошспв, терапевлв, хiрургiв, педiатрiв, дерматолопв, невролопв i шших спещал^в [3,4,5].

Особливо значення у проблемi стафтококових шфекцш набувае питання поширення стшкосл до антибютишв серед клЫчних iзолятiв, що опосеред-ковуе виникнення проблем при вживанш терапев-тичних заходiв. Стафшококи сьогодш визнаш одшею з найбшьш значних груп мiкроорганiзмiв, ям володи