Вплив будови бука на якість його гідротермічної обробки Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Науковий внпик. 2001, вип. 11.4

УДК 674.047 I.fl. Кравець, к.т.н. -Л1ПБ

ВПЛИВ БУДОВИ БУКА НА ЯК1СТБ ЙОГО Г1ДР0ТЕРМ1ЧН01

ОБРОБКИ

Проаншпзовано вплив будови бука на ямсть його гщротернично! обробки.

LP. Kravets -1FS

The influence of the building of the beech timber on the quality of its hydrothermal treatment

It has been analyzed the influence of the building of the beech timber on the quality of its hydrothermal treatment.

Будова бука мае певш особливосп, як! В1др1зняють його вщ ¡ншоУ дереви-ни, впливають на його ф1зико-мехашчш властивосп та на яюсть пдротермжноТ обробки.

Велику роль при цьому вщ1грають судини. Ix розлири, розмодення i кшь-KicTb у деревиш, тип перфорацш, наявшсть пор у стшках визначають функцюна-льну npHCTOCOBaHicTb тканин деревини до проведения води, а, отже, е важливими факторами для процеав суилння i пропарювання деревини.

Так, р1вномфний розподт судин позитивно впливае на процеси пдротер-Mi'iHOi обробки, а незначний д1аметр судин, навпаки, е негативним фактором.

Судини деревини бука мають два типи перфорацш (сполученъ м1ж члениками судин): npocTi, якщо утворюеться один круглий oTBip, i драбинчасп, якщо е ряд щшинопод!бних OTBopiß. Наявшсть простих перфоращй покращуе водопров!-дшсть деревини i, вщповщно, ewirpae позитивну роль у процесах пропарювання i сушшня деревини. Наявшсть драбинчастих перфорацш е негативним фактором, тому що утруднюе назван! вище процеси [1].

Кллыасть, розм!ри i форма пор впливають на водопровщну здатшсть деревини у горизонтальному напрямк

Негативною ознакою, з точки зору сушшня i пропарювання, е також наявшсть у судинах тшнв, ям утвореш екстрактивними речовинами. Для бука харак-терне значне тилоутворення, наприклад, у несправжньому ядр1 чи у центрапьшй зон1 деревини перестояних дерев. 1Дi тили закупорюють судини i роблять Тх не-провщними. Це значно знижуе прониклив1сть деревини i негативно впливае на процеси п гщротерм1чно1 обробки. Так, зона несправжнього ядра бука практично не шддаеться просочуванню.

Волокна л1бриформу складають головну частину тканин листяноТ деревини (до 78 %) i виконують мехашчну функщю. У деревин! бука стшки волокон л1-бриформу сильно по товщиш, що надае 'ш високу MiunicTb [2].

riapaHxiMHi клггини у листяних породах утворюють дв! системи: горизон-тальну (серцевинн1 промеж), i вертикальну (деревинна паранх1ма). 3 точки зору пдротерм1чно1 обробки деревини, потр1бно мати на уваз1, що паранх1мна тканина мае незначну мщшсть, невисоку густину i шдвищене всихання, що може бути причиною утворення дефеючв (тр!щин) шд час сушшня та пропарювання, негативно вщбиватися на ф!зико-мехашчних властивостях деревини [3].

У деревин! бука е широм серцевинш промен! (в 20 i бшыие ряд1в клггин), яю разом ¡з волокнистими елементами утворюють немщш структури, що призво-Дить до появи TpimuH. Тому бук тяжко шддаеться яюсному сушшню.

I ехноло! in ia устаткувамня деревообробннх мшпрнсмств

Украшський державний лшотехшчний унiверситет

Таким чином, деревина бука складаеться з рпних (за формою, розм1рами, структурою) елемент1в, як1 впливають на ф1зико-мехашчн1 властивосп бука та на як1сть його пдротермшноУобробки.

Л|тература

1. Чулинов Б. С., Колосовская К. Л., Лоскутов С. I'. Физические основы взаимодействия дрсвссииы с водой. - Новосибирск: Наука. 1989. - 237 с.

2. Божок О. II., Вштожв I. С. Деревинознавство з основами /псового товарознаветва. — К.: НМК ВО, 1992.-320 с.

3. Боровиков Л. М., Уголсв Б. II. Справочник по древесине. - М.: Лесн. нром-ть, 1989. —

296 с.

УДК674.02:621.923 Доц. I.M. Гончар, к.т.н. - УкрДЛТУ;

О.Д. Пристая, к.т.п. - ВКФ "Астра"

П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ЖОРСТКОГО АБРАЗИВНОГО 1НСТРУМЕНТА ПРИ ОБРОБЦ1 МАСИВН01

ДЕРЕВИНИ

Встановлено, що штенсивне охолодження жорсткого абразивного круга в npoueci робота дозволяе значно шдвипщги його спйюстъ при шшфуванш масивно! деревини.

/.Gonchar, Dr., O.Pristaya, Dr., USUFWT

Increase in use effectiveness of hard abrasive instrument when treating the

massive tree — frog.

Defined, that an intensive cooling of abrasive circle in a process of his work gives a possibility to increase considerably his steadfastness while grinding of massive tree-frog.

Абразивш круги, технология виготовлення яких була розроблена i впро-довж багатьох роюв вдосконалювалась у галузевш науково-дослщшй лабораторп цинфування УкрДЛТУ мали i мають досить широке застосування в промисловос-Ti. Обсяг Ух застосування останшм часом значно скоротився через спад виробниц-тва, але ефектившеть Yx використання на багатьох операщях деревообробки € не-заперечною [1].

Науков! розробки щодо гндвищення ефективносгп нийфування деревних матер1ал1в абразивними кругами останшм часом були спрямоваш на вдоскона-лення MaTcpianie зв'язки, Buoip найбшьш ефективного абразиву, замшу жорстких абразивних крупв на еластичж ¡нструменти та ¡н. Ц| роботи були викликаш тим, що на операщях пром1жкового, а особливо чистового шл1фування деревини та де-ревинних MaTepianie ефектившеть жорсткого абразивного ¡нструмента е недоста-тньою [2|.

Вщомо, що на даний час в деревообробщ найбгпьше розповсюдження на операщях пром1жкового та чистового иинфування мае абразивна стр1чка. 1Y використання е досить неефективним, в першу чергу, через дороговизну а також часп розриви в npoueci роботи. Однак, при дотриманш технологи експлуатацП' та склеювання ципфувальна crpi4Ka мае достатню стшюсть i забезпечуе необхщну яюсть обробки. KpiM цього наявшеть, практично на ecix пщприемствах обладнан-

| 82 Зб|рннк науково-технгшнх ираиь