Научная статья на тему 'Вплив біологічно активних речовин на окремі фізіолого-біохімічні показники в репродуктивних органах телиць'

Вплив біологічно активних речовин на окремі фізіолого-біохімічні показники в репродуктивних органах телиць Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
60
23
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КЛЮЧОВі СЛОВА: МАТКА / ЕНДОМЕТРіЙ / ЕМБРіОТРОФ / ЯєЧНИК / ЖОВТЕ ТіЛО / ФОЛіКУЛИ / РОЗЧИННі БіЛКИ / РНК

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Ковалів Л.М.

У статті висвітлено рівень окремих фізіолого-біохімічних показників в репродуктивних органах телиць за впливу біологічно активних речовин.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

INFLUENCE BIOLOGICALLY OF ACTIVE MATTERS IS ON SEPARATE FIZIOLOGO-BIOCHEMICAL INDEXES ARE IN GENESIAL ORGANS OF HEIFERS

On heifers it is set researches, that metabolism in the genesial system of animals is dependency upon a level them hormonal vitamin status.

Текст научной работы на тему «Вплив біологічно активних речовин на окремі фізіолого-біохімічні показники в репродуктивних органах телиць»

УДК: 619:577.1:619:612.015:636.2

Ковал1в Л.М., к.б.н., старший науковий сшвроб^ник. ® Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

¡мет С.З.Гжицького

ВПЛИВ Б1ОЛОГ1ЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА ОКРЕМ1 Ф1ЗЮЛОГО-БЮХШ1ЧШ ПОКАЗНИКИ В РЕПРОДУКТИВНИХ

ОРГАНАХ ТЕЛИЦЬ

У статт1 еисетлено р1еень окремих фгзюлого-бюхгмгчнш показните е репродуктиених органах телиць за еплиеу бюлоггчно актиенихречоеин.

Ключовi слова: матка, ендометр1й, ембр1отроф, яечник, жоете тыо, фолгкули, розчинт бшки, РНК.

Вступ. Дослщження механiзмiв регуляци репродуктивно1 функци сшьськогосподарських тварин е досить актуальною. У практищ ми зустрiчаeмось з не прогнозованою ефектившстю застосування рекомендуемих гормонально-в^амшних препаратiв та схем !х введення для стимуляци i синхрошзаци статево! функци у корiв i телиць, викликання фiзюлоriчноl суперовуляци з метою отримати вiд одше! щнно1 самки значну кiлькiсть нащадюв шляхом трансплантаци ембрiонiв реципiентам порiвняно з традицiйними методами [1,2,4,5,10,12].

Непрогнозовашсть ефективностi препаратiв та схем !х введення залежить вiд ендокринного i бiохiмiчного механiзму реалiзацil репродуктивно1 функци. Отже, завжди iснуе непередбачливiсть i невiдомi причини велико1 варiабельностi реакци тварин на введення гонадотропних препараив згiдно iснуючих схем [4,5,6].

Для виршення дано1 проблеми нами були проведен фiзiолого-бiохiмiчнi дослiдження на телицях за впливу полювулюючих доз фолжотротну з метою розробки шляхiв корекци обмiнних процесiв у репродуктивнш системi тварин.

Результати дослщження. Дослщ виконано на 3-х групах телиць, вжом 14-18 мiсяцiв, чорно-рябо1 породи, живою масою 240-300 кг., по 4 голови в кожнш. Фiзiологiчний стан матки i яечникiв ощнювали шляхом ректального дослiдження. Викликання еструсу у тварин проводили шляхом попереднього внутршньом'язового введення простагландину F2a-ензапрост в дозi 2 мл (250 мг клопростенолу).

Тварини 1-1 групи були контрольними. 1м пiсля еструсу вводили внутршньом'язово препарат "полiфол" на 9-11 дш плюс 2 мл простагландину F2а-ензапрост на 11-й день статевого циклу. До складу дрiбнодисперсноl емульси препарату "полiфол" входили фолiтропiн, естрадюл пропiонат, тестостерон пропiонат i трив^амш А,Д3,Е.

® Ковал1в Л.М., 2010

200

Тваринам 2-1 групи, додатково, щоденно вводили в^амш В6 протягом 7 дшв порiвняно до телиць 1 -1 групи.

Тваринам 3-1 групи, додатково, щоденно вводили лимонокислий натрш порiвняно до телиць 1 -1 групи.

Пiсля шдукци полювуляци i приходу в охоту пщдослщш телицi були осiмiненi двiчi через 12 годин i на 7-й день тсля осiменiння забит на м'ясокомбiнатi. При забиттi тварин нами було взято яечники i матки для вiзуально! морфометрично! характеристики i фiзiолого-бiохiмiчних дослiджень.

Показники визначали згiдно загальноприйнятих метод iв.

Одержанi даш опрацьованi статистично.

Матер1ал 1 методи. Аналiз одержаних результатiв показав, що застосованi гормонально-вiтамiннi препарати проявляли вагомий вплив на репродуктивну систему телиць. Виходячи з вiзуально! морфометрично! ощнки репродуктивних оргашв телиць встановлено, що комплексний препарат на основi фол^ротну значно пiдвищував масу матки i яeчникiв на фонi введення в^амшу В6 (2 група). Це вщбувалося в результатi гщратаци тканини. Оскшьки вмiст сухо! речовини у репродуктивних органах був меншим порiвняно до тварин контрольно! групи. Матки дослщних телиць були гшеремшоваш, набухшi, а слизова оболонка була збшьшена i покрита великою кiлькiстю слизi. Вщзначено пiдвищення величини клiтин маткових залоз, за рахунок чого !х розмiри переважали крипти контрольних тварин у декшька разiв. Наявнi змiни у матках дослщних телиць були характерш для охоти.

Таблиця 1

Впуальна характеристика матки 1 яечннкт у телиць за впливу

гормонально-вггамшних препарат1в (М±т, п=4)

Показники Групи тварин

Контрольна 1-а дослщна 2-а дослщна

Маса матки, г 168,70±8,94 202,70±9,86 187,70±13,68

Суха речовина,% 16,89±0,55 13,10±1,53 14,58±0,48

Маса правого яечника 6,05±2,37 16,50+9,14 12,50±2,08

Маса л1вого яечника 4,09±2,18 14,20±5,19 9,80±1,59

Кшьшсть фол1кул1в,

а=см > 1,0 0,25 0,75 0,25

> 0,5 0 1,00 2,00

< 0,5 12,20 8,00 7,20

К-сть жовтих тш 5,00 8,25 4,00

Пiдвищення маси яeчникiв супроводжувалось збiльшенням кiлькостi жовтих тiл i фолiкулiв d > 0,5 см. На кшькють жовтих тiл i великих фолiкулiв у телиць 3-! групи цитрат натрiю майже не впливав. Проте цитрат натрш сприяв нагромадженню сухо! речовини у матщ, що вказуе на рiвень пролiферативних процесiв не тiльки шляхом гщратаци, але i нагромадження азотових сполук.

Морфометричш змiни у матцi i яечниках тварин супроводжувалися вiдповiдними змшами нукле!ново-бiлкового обмiну (табл. 2).

Бiохiмiчними дослiдженнями встановлено, що введення в^амшу В6 телицям зумовило пiдвищення концентраци РНК i бiлкiв, а цитрату натрш,

201

навпаки, - пониження вмкту бшюв i тдвищення концентраци амшного азоту в ендометрш. Пщвищення вмкту бiлкiв в органах-мiшенях корелюе з пiдвищеним фолiкулогенезом. Використовуванi фактори дещо гальмували трансформацiю каротину у втамш А.

Таблиця 2

Bmíct рибонуклеУнових кислот i бклкт у тканинах телиць за впливу

гормонально-вгтамшних npenapaTiB (M±m, n=4)

Тканини Групи тварин

Контрольна 1-а дослщна 2-а дослщна

РНК, мг% Р

Ендометрш 18,90+2,38 29,04+2,52 24,71+1,26

Розчинш бшки, г%

Сироватка кров1 7,51+0,15 6,71+0,30* 7,74+0,10

Ендометрш 6,01+2,48 6,65+2,87 4,04+0,59

Амшний азот, мг%

Сироватка кров1 5,28+0,35 8,60+1,17 8,67+1,42

Ендометрш 2,99+0,22 2,68+0,20 4,05+0,19**

Вм1ст каротину i вггамшу. А в кров1, мг%

Каротин 0,068+0,01 0,107+0,018* 0,098+0,013*

Вггамш А 22,20+4,10 16,70+1,56* 21,80+3,78

Примита: - Р<0,05* - <0,001*** стутнь в1ропдносп.

На основi вищевикладеного, можна сказати, що механiзм реалiзацil репродуктивного процесу вщбуваеться у взаемозв'язку ди гормошв i вiтамiнiв та бiосинтезом нукле1'нових кислот i бiлкiв.

Висновки. Дослщженнями на телицях встановлено, що метаболiзм в репродуктивнiй системi тварин е залежним вiд рiвня 1'х гормонально-вiтамiнного статусу.

Лiтepaтуpa

1. Прокофьев М.И. Регуляция размножения с-х животных. Л."Наука",1983.-263 с.

2. Rosbech N.O. Aktuelle Ergebnisse zur Superovulation bim Rind Vet. Ved., 1980. -V.35.-N.13.-P.516.

3. Бучко А.М. Влияние гонадотропных препаратов и простагландина F2-альфа на окислительные процессы в митохондриях тканей телок. //Научно-техн. бюлл. УкрНИИФБ с-х животных 1986. -В. 8/1.-С.28-31.

4. Былицкий Н.М. Влияние различных гонадотропинов на функциональную активность яичников и качество эмбрионов у КРС. // Известия Академии аграрных наук Беларусь, 1996.-№ 4.-С.69-71.

5. Былицкий Н.М., Федосова Н.Х., Давыдович М.В., Зеленко И.А., Лавушев В.И. Эффективность использования различных гонадотропинов для обработки коров-доноров. //Селекционно-генетические и биотехнологические проблемы разведения КРС: Тез. Докл. Научно-практ. конф. Брест,1995.-С.47-48.

6. Былицкий Н.М., Федосова Н.Х., Курыкин Е.В. Ответная реакция яичников на обработку гонадотропинами и результативность эмбриотрансплантации у телок-реципиентов. //Материалы респ. научно-практ. конф. по животноводству и вет. медицине. Витебск, 1994.-С.11.

202

7. Данченко О.О. Науково-теоретичне обгрунтування корекци пероксидного окислення лшдав гусенят у раньому постнатальному онтогенезi //Укр. бюх1м. журн. - 2002. - Т.74.-№46. - С. 68-69.

8. Калитка В.В. Дослщження бюлопчних властивостей комплексних водо - та жиророзчинних антиоксидантiв та 1х впливу на антиоксидантну систему захисту: Дис... докт. с.-г. наук. - Запорiжжя. - 1995. - 416 с.

9. Калитка В.В., Еременко О.А. Фактори АОЗ у кровi та печшщ фазашв пiд час онтогенезу // Укр. бiохiм. ж. - 2005. - Т.77.- №1.-С.70-76.

10. Клинский Ю.Д., Сергеев Н.И. Результаты трансплантации эмбрионов у КРС в СССР. //Arch. Exper. Veter. Med., 1982.-V.36.-N.1.-P.55-60.

11. Ковалiв Л.М. Вплив комплексних гормонально-в^амшних препаратiв на окремi показники обмiнних процесiв в органiзмi донорiв при шдукцш! полювуляци. //Науково-техн. бюл., 1997.-В.19/1.-С.62-65.

12. Ковалiв Л.М. Вплив комплексних гормонально-вiтамiнних препаратв на ефективнiсть трансплантаци ембрiонiв. //Науково-техн. бюл., 1997. -В. 19/1.-С.67-69.

Summary Kovaliv L.M.

Lviv national university of veterinary medicine and biottechnologies of the name of

S.Z.Gzhickogo, Lviv

INFLUENCE BIOLOGICALLY OF ACTIVE MATTERS IS ON SEPARATE FIZIOLOGO-BIOCHEMICAL INDEXES ARE IN GENESIAL ORGANS OF

HEIFERS

On heifers it is set researches, that metabolism in the genesial system of animals is dependency upon a level them hormonal vitamin status.

Стаття надшшла до редакцИ 5.04.2010

203

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.