CC BY
44
© Г. В. Довгаль
УДК 611. 08:611. 013]-092. 9 Г. В. Довгаль
вплив АЦЕТАТУ СВИНЦЮ НА ВИЖИВАНЮТЬ ЗAP0ДКiB ЩУPiB
ТА MОЖЛИВiCТЬ КОРЕКЦП
Державний заклад «Дшпропетровська медична академт» (м. Днiпропетровськ)
Виконане дослiдження е частиною планово! на-уково! теми кафедри анатоми людини «Розвиток та морфо-функцюнальний стан органiв та тканин екс-периментальних тварин та людини в норм^ в онтогенез^ пiд впливом зовнiшнiх чинникiв», № держ. ре-естрацiI 0111и009598.
Вступ. Свинець - розповсюджений промисло-вий токсикант, що впливае на формування оргаыв та систем плоду. В раных дослiдженнях [1], отрима-н експериментальнi данi, що свiдчать про здатнiсть свинцю проходити крiзь плацентарний бар'ер. При надходженн свинцю в оргаызм вагiтноI самицi спо-стер^аються iстотнi морфологiчнi змiни в плацент [8], що е фактором подальшого ураження внутрiшнiх органiв плодiв. Найбтьша кiлькiсть свинцю походить крiзь плацентарний бар'ер в перюд початку плацен-тацií (4 день вагiтностi) [7]. Накопичення цього ме-талу в зародках дослщно! групи була в чотири рази вищою, нiж в зародках контрольно! групи [1]. Пре-натальний вплив сполук свинцю викликае зниження ваги плоду у людини при низьюй концентраци [10]. В експеримент на щурах, при накопиченн ацетату свинцю в органiзмi матерi до вагiтностi, протягом 5 тижыв у новонароджених щурiв спостерiгалося зниження ваги [9]. Остаными роками проводиться штенсивний пошук препаратiв, що можуть мати протекторний ефект при впливi сполук свинцю. За-хисний вплив вггамшу Е доведений в доотдженнях О. В. Остапенко та Н. К. Кашириной [6]. За даними Е. И. Купша та Н. К. Кашириной [3], використання препарату «Ербюол», що мютить низькомолекулярн пептиди, також призводить до мемебраностаб^зу-ючого, регенераторного та антиоксидантного ефек-ту. Полiпшення стану кiсткового регенерату при свинцевм iнтоксикацií був отриманий в доотджен-нях О. С. Мостового з ствавтор. [5] при використан-нi препаратiв «Тетацин-кальцiй» та «Магне-В6», що пов'язують з конкурентним замщенням iонiв важко-го металу та покращенням енергетичного метабо-лiзму. Додавання кальцiю у харчовий рацюн матерi зменшувало концентрацiю свинцю в органах, але не впливало на зменшення ваги зародюв [9]. На даний час вщсуты дослiдження щодо виживаностi зародкiв при впливi сполук свинцю в пренатальному онтоге-незi та за умов корекцií.
Метою досл1дження було встановлення вижи-ваност зародкiв щурiв пiд впливом ацетату свинцю та при корекци фервталом та коензiмом Q10.
Об'ект i методи досл1дження. Самицi бiлих без-порiдних щурiв протягом 3 тижыв до вагiтностi отри-мували 40 мл 0,01 % розчину ацетату свинцю замють води. Пюля настання вагггност тварин експеримен-тально! групи роздтили на такi пiдгрупи: пщгрупа «свинець» продовжувала вживати воду з ацетатом свинцю без домшок, пщгрупа «свинець ± фервiтал» вживала воду з ацетатом свинцю та 1 % розчином ферветалу, пщгрупа «свинець ± кофермент Q10» вживали воду з розчином ацетатом свинцю та 1 % розчином коферменту Q10. Вибiр фервталу (шак-тивован ферментованi дрiжджi Saccharomyces vini, виробник «Пик III», РоЫя) був обумовлений його детокскацмною та антиоксидантною дieю. Вибiр коферменту Q10 (виробник «Vitaline», США) - обумовлений його здатнютю посилювати енергетичнi ресурси оргаызму, пiдвищувати активнiсть iнших ферментiв та антиоксидантним впливом. Контролем були плоди Ытактних тварин. Починаючи з 10 доби пренатального розвитку, ембрюыв вилучали з матки. Загальна юльюсть дослiджених зародкiв -потомства 98 тварин - 944. З них було 103 мертвих. Виживанють зародюв вираховували з середнього числа частки живих зародюв по вщношенню до се-редньо! загально! кiлькостi в контролi та в кожнiй групг
Утримання тварин та експерименти проводили-ся вiдповiдно до положень «бвропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментiв та шших наукових цiлей» (Страсбург 1985), «Загальних етичних принципiв експери-ментiв на тваринах», ухвалених Першим нацюналь-ним конгресом з бюетики (Ки1в, 2001).
Результати дослiджень та Ух обговорення. Дан таблиць 1 та 2 демонструють загальну ктькють зародюв, що були врахован в експериментi, та тих, що вижили. В цтому, в контрольна групi (14 самиць) середня ктькють зародюв, яю всi вижили, була 11,0 ± 0,21 (загальна чисельнють зародкiв скла-ла 154). В експеримент (загальна група - 84 самищ, загальна кiлькiсть зародкiв - 790, зародюв, що вижили, - 687), середня юльюсть живих склала 8,18 ± 0,15 (достовiрна рiзниця з контролем, р < 0,05), що було
Таблиця 1
Розподш зародкiв за групами (середня ктькють)
Строк, д1б пренатального розвитку Група
свинець свинець ± ферв1тал свинець ± кофермент 010 контроль
10 36 (9,0) 42 (10,5) 38 (9,5) 23 (11,5)
11 35 (8,75) 39 (9,75) 36 (9,0) 22 (11)
12 35 (8,75) 39 (9,75) 36 (9,0) 22 (11)
14 37 (9,25) 40 (10,0) 37 (9,25) 21 (10,5)
16 37 (9,25) 41 (10,25) 36 (9,0) 21 (10,5)
18 37 (9,25) 40 (10,0) 37 (9,25) 23 (11,5)
20 35 (8,75) 41 (10,25) 36 (9,0) 22(11)
Всього 252 (9,0) 282 (10,07) 256 (9,14) 154 (11)
Таблиця 2 Розподш зародив, що вижили, за групами (середня кшьюсть)
Строк, д1б прена-тального розвитку Група
свинець свинець± ферв1тал свинець ± кофермент 010 контроль
10 34 (8,5) 39 (9,75) 37 (9,25) 23 (11,5)
11 33 (8,25) 37 (9,25) 34 (8,5) 22 (11)
12 34 (8,5) 36 (9,0) 35 (8,75) 22 (11)
14 31 (7,75) 35 (8,75) 34 (8,5) 21 (10,5)
16 27 (6,75) 35 (8,75) 32 (8,0) 21 (10,5)
18 25 (6,25) 34 (8,5) 32 (8,0) 23 (11,5)
20 22 (5,5) 33 (8,25) 28 (7,0) 22(11)
Всього 206 (7,36) 249 (8,89) 232 (8,29) 154 (11)
менш, Н1ж загальна середня к1льк1сть зародк1в в трьох експериментальних групах - 9,4 ± 0,11 (досто-в1рна р1зниця з контролем, р < 0,05). У кожнм з експериментальних груп були сво! особливост1. В груп1 без корекцИ загальна середня к1льк1сть зародюв у одые! самиц1 склала 9,0 ± 0,19 (достов1рна р1зниця з контролем, р < 0,05), у груп1 корекцИ ферветалом к1льк1сть зародюв зб1льшувалась до 10,07 ± 0,14 (не-достов1рна р1зниця з контролем, р > 0,05), при дода-ванн1 коферменту 010 к1льк1сть 1х склала 9,14 ± 0,19 (достов1рна р1зниця з контролем, р < 0,05).
Середня ктькють плод1в, що вижили, у груп1 п1сля впливу ацетату свинцю склала 7,36 ± 0,31 (р < 0,05 до норми). В загальнм груп1 корекцИ ферветалом цей показник склав 8,89 ± 0,18 (р < 0,05 до норми), при корекцп коферментом 010 - 8,29 ± 0,19 (р < 0,05 до норми).
Середы дан1 та динамка показниюв св1дчать про зменшення к1лькост1 закладених зародк1в у самиць експериментальних груп, що е вщносно однако-вим показником в вс1х експериментальних групах, а також про наявнють загибел1 зародк1в до початку перюду 1х досл1дження. Отриман дан1 вказують на те, що юнуе в1дносно б1льший вплив фервггалу на збереження б1льшо1 середньо! юлькост1 зародк1в в досл1джений пер1од за рахунок меншо! ранньо! загибел1 (протягом 1-9 д1б). При цьому аналопчы
показники в груп1 без корекцИ та при корек-цИ коферментом 010 наближаються один до одного.
До зменшення к1лькост1 потомства у самиць експериментальних груп призводило пригычення овуляцп, а також загибель за-родк1в протягом всього пренатального пер1-оду розвитку. Пор1вняльний анал1з таблиць дозволяе встановити вплив ацетату свинцю окремо на процеси, що вплинули на втра-ти в к1лькост1 зародк1в до 10 доби (внаслщок пригн1чення овуляцИ та загибел1 зародк1в до 10 доби) та на виживанють п1сля 10 доби, а також оц1нити корегуючий вплив ферветалу та коферменту 010. Показник к1лькост1 за-родк1в, що вижили, демонструе внутршньо-утробний летальний ефект ацетату свинцю, прояви якого посилюються при зростанн1 строку ваг1тност1. Взагал1, в груп1 без корекцИ загинуло 46 зародюв (18,3 %), при додаванн ферветалу - 33 (11,7 %), коферменту 010 -24 (9,34 %). Кращий показник в груп1, де ви-користовувався кофермент 010, при меншм середн1й юлькост1 зародк1в у кожн1й в1ков1й груп1, пор1вняно до групи, де додавали ферв1-тал, вказуе, на те, що при меншнй к1лькост1 потомства, виживанють його покращуеться при наявност1 додаткових джерел енергИ, навггь за умов впливу токсиканту.
Середня ктькють плод1в, що вижили в груп1 п1сля впливу ацетату свинцю, склала 7,36 ± 0,31, що було на 33,1 % менше, н1ж у контрол1. Якщо пор1вняти з загальною к1льк1стю плод1в у ц1й груп1, то р1зниця з контролем була меншою - 18,2 %. Р1зниця м1ж цими вщсотками дае змогу, як ми вважаемо, виявити вплив ацетату свинцю на овуляц1ю, пригычення яко! грае велике значення для показнику середньо! к1лькост1 плод1в, та на ранню, протягом перших д1б ваг1тност1, загибель зародюв. Ц1 втрати неможливо було конста-тувати п1сля 10 доби, тому ми об'еднали !х в одну групу. Дан1 автор1в [4] вказують, що вплив на статев1 залози сполук свинцю саме викликае пригычення овуляцИ, а загибель протягом раннього пренатального перюду викликана судинними порушеннями [2]. Отже за рахунок саме впливу токсиканта протягом 10-20 д1б ктькють плод1в в груп1 без корекцИ зменшувалась на 14,9 %. Це було реальним показником летального токсичного ефекту ацетату свинцю для друго! половини вагггност1.
У груп1 тварин, де вплив токсиканту корегувався ферв1талом, зменшення середньо! ктькост1 живих плод1в, в1дносно контролю, вщбувалося загалом на 10 % (вщ 15,2 % на 10 добу до 25,0 % - на 20). У груп1 корекци коферментом 010 зменшення середньо! ктькост1 живих плод1в в1дносно контролю вщбувалося бтьш активно, н1ж у груп1 з використанням ферв1талу. Зменшення середньо! ктькост1 живих плод1в, вщносно середньо! загально! к1лькост1 пло-д1в, е важливим показником, що вщображае вплив
ацетату свинцю саме на зародюв, що були закладен та розвивалися до певного строку, бтьшого, ыж 1Q доба, бо шакше вони б не були помiченi.
Bиснoвки. Вживання свинцю до ваптност и протягом ваптност у щурiв призводить до зниження юлькост зародкiв (до 33 %). При цьому частково це обумовлено пригыченням овуляци та загибеллю
зародюв протягом вЫе'| вагiтностi. Корек^я фер-вiталом мае бiльш виразний ефект, нiж кофермент Q1Q, щодо протекци виживаностi зародкiв.
Пepспeктиви пoдaльших дoслiджeнь. По-
дальшi дослiдження в цьому напрямку повиннi ви-св^лити механiзми впливу сполук свинцю на розви-ток зародкiв та бтьш ефективнi шляхи корекцiÏ.
Лiтepaтypa
1. Динерман А. А. Hакопление свинца в плаценте и эмбрионе при его введении беременным самкам I А. А. Динерман, H. А. Рождественская, С. И. Храмова II Свинец в окружающей среде (гигиенические аспекты). - Москва, 197В. -С. 63-65.
2. Зербино Д. Д. Свинец - этиологический фактор поражения сосудов: основные доказательства I Д. Д. Зербино, Т. H. Соломенчук, Ю. А. Поспишиль II Архив патологии. - 1997. - № 1. - С. 9-12.
3. Купша E. И. Морфо-функциональное состояние печени при свинцовой интоксикации и корригирования процесса токоферолом и эрбисолом I E. И. Купша, H. К. Каширина II Таврический медико-биологический вестник. - 2QQ4. - Т. 7, № 4. - С. б4-б9.
4. Морфофункциональная характеристика яичников, щитовидной железы и надпочечников при экспериментальном отравлении уксуснокислым свинцом I Т. А. Вылегжанина, Т. E. Кузнецова, О. А. Манеева [и др.] II Медицина труда и промышленная экология. - 1993. - № 9-Ю. - С. б-В.
б. Мостовой С. О. Кристаллическая фаза в составе регенерата нижшй челюсти на фоне хронической свинцовой интоксикации и проводимой антитоксической терапии I С. О. Мостовой, В. С. Пикалюк, E. М. Максимова, И. А. Hаухацкий II Морфология. - 2QQ9. - Т. 3, № 1. - С. 5Q-56.
6. Остапенко О. В. Морфометрические изменения экзокринной части поджелудочной железы при интоксикации свинцом и коррекции витамином E I О. В. Остапенко, H. К. Каширина II Таврический медико-биологический вестник. -2008. - Т. 11, № 3. - С. 112-115.
7. Сетко H. П. Кинетика металлов в системе мать-плод- новорожденный при техногенном воздействии I H. П. Сетко, E. А. Захарова II Гигиена и санитария. - 2QQ5. - № 6. - С. 65-67.
В. Шубина О. С. Влияние свинцовой интоксикации на морфофункциональное состояние системы плацента-плод I О. С. Шубина, Ю. В. Киреева II Вестник ОГУ. - 2008. - Т. ВВ, № 6. - С. 11В-121.
9. Effects of Lead Exposure before Pregnancy and Dietary Calcium during Pregnancy on Fetal Development and Lead Accumulation II S. Han, D. H. Pfizenmaier, E. Garcia [et al.] II Environmental Health Perspectives. - 2QQQ. - Vol. ЮВ, № 6. - Р. 4В-52.
Ю. Maternal Low-Level Lead Exposure and Fetal Growth I M. Zhu, E. F. Fitzgerald, K. H. Gelberg [et al.] II Environmental Health Perspectives. - 2Q1Q. - Vol. 11В, № 1Q. - Р. 1471-1475.
УДК 611. 08:611. 013]-092. 9
вплив АЦЕТАТУ СВИНЦЮ НА ВИЖИВАНЮТЬ ЗАРОДЮВ ЩУPiB ТА МОЖЛИВЮТЬ КОРЕКЦП
Довгаль Г. В.
Резюме. Для встановлення виживаност зародюв щурiв пщ впливом ацетату свинцю та в умовах корекци самиц бтих безпорщних щурiв протягом 3 тижыв до ваптност отримували 40 мл 0,01 % ацетату свинцю замють води. Пюля настання ваптност тварини продовжували вживати воду з ацетатом свинцю або разом з 1 % ферветалом або 1 % коферментом Q10. В грут зародюв, що зазнали впливу ацетату свинцю без корекци, загальна середня юльюсть зародюв в одые'| самиц склала 9,0 ± 0,19 (р < 0,05, контроль - 11,0 ± 0,21), при додаванн в рацюн фервггалу юльюсть зародюв збтьшилась до 10,07 ± 0,14 (р > 0,05), при впливi коферменту Q10 - до 9,14 ± 0,19 (р < 0,05). Середня юльюсть плодiв, що вижили, в грут пюля впливу ацетату свинцю, склала 7,36 ± 0,31 (р < 0,05). В грут корекци фервггалом цей показник склав 8,89 ± 0,18 (р < 0,05), при корекци коферментом Q10 - 8,29 ± 0,19 (р < 0,05). Корек^я фервггалом мае бтыш виразний ефект щодо протекци виживаност зародюв.
Ключовi слова: виживанють, щур, пренатальний розвиток, ацетат свинцю.
УДК 611. 08:611. 013]-092. 9
ВЛИЯНИЕ АЦЕТАТА СВИНЦА НА ВЫЖИВАЕМОСТЬ ЗАРОДЫШЕЙ КРЫС И ВОЗМОЖНОСТЬ КОРРЕКЦИИ
Довгаль Г. В.
Резюме. Для определения выживаемости зародышей крыс под влиянием ацетата свинца и при коррекции самки белых беспородных крыс в тече-ние 3 недель до беременности получали 40 мл 0,01 % ацетата свинца вместо воды. После наступления беременности животные продолжали употреблять воду с ацетатом свинца или вместе с 1 % ферветалом или 1 % коферментом Q10. В группе зародышей, подвергшихся воздействию ацетата свинца без коррекции, среднее количество зародышей у одной самки составила 9,0 ± 0,19 (р < 0,05, контроль - 11,0 ± 0,21), при добавлении в рацион фервитала количество зародышей
увеличилась до 10,07 ± 0,14 (р > 0,05), при воздействии кофермента Q10 - до 9,14 ± 0,19 (р < 0,05). Среднее количество плодов, выживших в группе после воздействия ацетата свинца, составила 7,36 ± 0,31 (р < 0,05). В группе коррекции фервиталом этот показатель составил 8,89 ± 0,18 (р < 0,05), при коррекции кофермен-том Q10 - 8,29 ± 0,19 (р < 0,05). Фервитал имеет более отчетливый эффект в отношении выживаемости.
Ключевые слова: выживаемость, крыса, пренатальный развитие, ацетат свинца.
UDC 611. 08:611. 013]-092. 9
Influence of Lead Acetate on Rat Embryons Survival and under the Correction
Dovgal G. V.
Abstract. The lead treatment before and during the pregnancy brings to the abnormal development and sometimes to the death of fetuses. Lead gets easy through the placenta. The aim of our researches was to determine the survival of rat fetuses after lead acetate treatment and in combination with fervital and coenzyme Q10. The female white rats received the 40 ml 0,01 % lead acetate daily instead of water during 21 day before pregnancy. After fertilization one group had the same dose of lead, other - lead and 1 % fervital (inactivated fermented yeast Saccharomyces vini, «Pik III», Russia), or lead and 1 % coenzyme Q10 («Vitaline», USA). From 10 days of prenatal development, the embryos from the uterus were taken. The total number of embryos examined - the offspring of 98 animals - 944. 103 were dead. The survival rate of embryos was calculated from the average number of live fetuses share in relation to the total number in the control and in each group.
In the control group (14 females), the average number of fetuses, which all survived, was 11,0 ± 0,21 ( total number of embryos 154). In the experiment (total group - 84 females, the total number of embryos - 790, embryos surviving - 687), the average number of surviving 8,18 ± 0,15 (p < 0,05), which was less than the average number of embryos in the three experimental groups - 9,4 ± 0,11 (p < 0,05). Each of the experimental groups had their own peculiarities. In the group without correction the total average number of embryos in a female amounted to 9,0 ± 0,19 (p < 0,05) in the group of fervetal correction number of embryos increased to 10,07 ± 0,14, (p > 0. 05), while adding coenzyme Q10, their number amounted to 9,14 ± 0,19 (p < 0,05). The average number of fetuses surviving in the group after lead acetate exposure amounted to 7,36 ± 0,31 (p < 0,05). In the total group of fervetal correction the figure was 8,89 ± 0,18 (p < 0,05), the correction of coenzyme Q10 - 8,29 ± 0,19 (p < 0,05).
Average data suggest that the number of embryos in female is relatively similar in all experimental groups. These data indicate that there is a relatively greater impact of the fervital conservation of average number of embryos in the studied period due to less early death (within 1-9 days). In this case, those in the group without correction and the correction of coenzyme Q10 are close to each other.
The reducing of the offspring number in the experimental group is a result of inhibition of ovulation and the destruction of embryos for the entire period of prenatal development. The comparative analysis allows to determine the effect of lead acetate on the loss in the number of embryos up to 10 days (due to inhibition of ovulation and the death of embryos up to 10 days) and the survival rate after 10 days, and to assess the impact of fervetal and coenzyme Q10. Indicator for the number of embryos that survived shows the prenatal lethal effect of lead acetate, the manifestations of which are enhanced with increasing duration of pregnancy. In fact, in the group without correction died 46 embryos (18,3 %), while adding fervetal - 33 (11,7 %), coenzyme Q10 - 24 (9,34 %). The best result in the group, which was used coenzyme Q10, as a lower average number of embryos in some age group compared to the group which received fervital indicates that survival improves in the presence of additional sources of energy, even in the toxicant exposure conditions. The decrease in the average number of live fetuses in coenzyme Q10 group relative to controls was more active than in the group with using fervital. Reducing of the average number of alive fetuses, relative to average total amount is an important indicator that reflects the impact of lead acetate on embryos that were established and developed to a certain period, more than 10 day, otherwise they would not have been seen.
Lead treatment before pregnancy and during pregnancy in rats leads to a decrease in the number of embryos (up to 33 %) due to inhibition of ovulation and loss of fetuses. Fervital correction had more pronounced effect than coenzyme Q10 on survival rate.
Key words: survival, rat, prenatal development, lead acetate.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 4. 02. 2014 р.
