CC BY
10
УДК 575.16:636,538+577.155
Опанасенко М.М., астрант ([email protected]) © Калитка В.В., доктор сшьськогосподарських наук, професор.
Данченко О.О., кандидат хiмiчних наук, доцент ([email protected])
Мелтопольський державный педагог1чний утверситет
ВПЛИВ АНТИОКСИДАНТНОГО ПРЕПАРАТУ ДИСТИНОЛ НА В1ТАМ1ННИЙ СТАТУС ПТАХ1В
Дослгджували вплив препарату дистинол на втамтний статус птахгв. Встановлено, що найбыьш сталим вм1ст а-токоферолу е у м 'ясг курей. Протягом дослгду вм1ст втамту А у м 'ясг гусей, качок I курей утримувався на стабыьному р1вт. На вм1ст цього втамту антиоксидантний препарат дистинол вгроггдного впливу не виявляв. Вм1ст в-каротину у м'яс вгдгодованог гз застосуванням дистинолу птиц вгроггдно нижчий пор1вняно з контролем. Вплив антиоксидантного препарату дистинол на вгтамгнну забезпечетсть м 'яса птиц тд час низькотемпературного збер1гання набувае згасаючого характеру.
Ключо^^ слова: активт форми кисню, система антиоксидантного захисту, антиоксидантш ферменти, жиророзчинш втамти А, Е I в-каротин, антиоксидант, дистинол, втамтний статус.
Вступ. Цшшсть харчового продукту для людини визначасться рiвнем оргашчних i неоргашчних речовин, що мютяться в и склада Не вс речовини сполуки, що мютяться в мають цшшсть поживну для людини. 1снують певш норми, стандарта за якими визначають яюсть м'яса. Серед стандарта на м'ясну продукцш вцщляють норми, що стосуються кислотного числа жиру й перекисного числа жиру [1]. Але показником якосп м'яса повинен бути не тшьки рiвень окисненосп жирних кислот, а й рiвень вiтамiнiв, що змiнюються при збер^анш.
Вiдомо, що застосування в ювеншьний перiод антиоксидантних препаратiв з метою оптимiзацii антиоксидантного гомеостазу е одним iз шляхiв пiдвищення продуктивност та якостi сiльськогосподарського птахiвництва.
Науково обгрунтоване введення в харчовий рацюн птахiв антиоксидантних препаратiв дозволяе значною мiрою знизити процеси пероксидацii лшвдв, у такий спосiб тдвищуючи поживну якють м'ясноi продукцii, яка збер^аеться [2]. Крiм цього використання антиоксиданив призводить до зниження мiкробiологiчного псування м'ясноi продукцii, що дае пщставу для продовження строкiв зберiгання продукту [3].
З'ясування механiзмiв впливу антиоксидантних препараив на органiзм птахiв дозволить розробити обгрунтоваш рекомендацii щодо ефективного використання 1'х у птахiвництвi.
Матер1ал 1 методи. Мета дано1' роботи - встановити особливост впливу антиоксидантного препарату дистинол на в^амшний статус птахiв.
Об'ект дослiдження - гуси харювсько1' породи, качки пекiнськоi породи та курчата-бройлери. У вiцi 7 дшв з кожного виду птищ за принципом аналогiв
© Опанасенко М.М., Калитка В.В., Данченко О.О., 2008
200
було сформовано контрольну i дослщну групи по 26 голiв у кожнш. Птахiв утримували на долiвцi з глибокою пiдстилкою i випуском у вигули в свiтлий час доби. Доступ до корму i води вшьний. Протягом усього дослщного перiоду птахи утримувалися на збалансованому комбiкормi.
Препарат дистинол (комплекс юнолу з ДМСО) отримували при на^ванш iонолу i ДМСО у стввщношенш 1,4:1 за масою при 50-60°С до повного розчинення iонолу. Д^ розчин змiшували з соевим наповнювачем у спiввiдношеннi 1:9. Отриманий премжс додавали до корму птицi дослщних груп з 7- до 35-денного вiку у кiлькостi 0,024%. Контролем були птахи кожного виду, що не отримували антиоксидантно! добавки до корму.
У ходi дослiду контролювали сiльськогосподарськi показники - вагу, приршт та падiж поголiв'я) та бiохiмiчнi - вiтамiнний статус м'язово! тканини (грудш м'язи). Вiдбiр зразкiв м'язово! тканини проводили згщно зi стандартом
[4].
Статистичну обробку результатiв проводили з використанням критерiю Стюдента при р<0,05.
Результати дослщження.
Вмiст вiтамiну Е у м'ясi гусей контрольно! групи на початок дослщу, що вщповщае !х 63-добовому вiку (табл. 1) вiрогiдно нижчий за 1-добовий вiк [5]. I це зрозумшо, адже наприкiнцi ембрiогенезу спостерiгаеться значне тдвищення вмiсту вiтамiну Е в уах тканинах птицi. Таке накопичення вiтамiну Е в ембрiональному перiодi мае певний фiзiологiчний сенс i зумовлено нездатнiстю тканин печiнки ембрюшв i добових гусенят вiдновлювати основний продукт окиснення вiтамiну Е а-токоферилхшон унaслiдок вiдсутностi активно! форми хшонредуктази, ферменту, який забезпечуе подальшу реутшзащю а-токоферилхiнону. Накопичення останнього гальмуе i обмiн а-токоферолу.
Таблиця 1
Вмкт вггамтв у м'яС птахiв (початок достду)_
Птахи Вггамш Е, мкг/г Вггамш А, мкг/г Р-каротин, мкг/г
Контроль Дослщ Контроль Дослад Контроль Дослад
Гуси 10,42±0,43 13,67±0,31 3,76±0,11 3,62±0,09 4,44±0,13 3,98±0,16
Качки 16,27±0,12 19,87±0,08 4,93±0,23 4,81±0,21 5,21±0,18 5,44±0,24
Кури 9,27±0,33 10,08±0,24 3,17±0,28 3,23±0,30 3,60±0,22 3,22±0,25
Депонування вiтaмiну Е в тканинах печшки нaприкiнцi ембрюгенезу, iмовiрно, генетично зумовлене i спрямоване на захист кл^инних структур вщ АФК, швидкiсть утворення яких рiзко пiдвищуеться при переходi до постнатального iснувaння. На початку постнатального перюду спочатку на тлi постнатально! адаптаци, а потiм у зв'язку з формуванням контурного i ювенального тр'я запаси цього вiтaмiну витрачаються. Проте функщонування ферментативно! складово! системи АОЗ у 9-тижнево! птицi набувае вищого рiвня i таким чином на цьому етат !! розвитку реaлiзуеться часткова взaемозaмiннiсть компонентiв системи АОЗ, що супроводжуеться вiрогiдним послабленням ролi вiтaмiнiв.
У гусей дослiдно!' групи вмшт а- токоферолу на 31,2% перевищив вiдповiдний показник контрольно! групи. Таю результати по вмшту вiтaмiну Е
201
узгоджуються з даними [6]. У дослщах Калитка В.В. введення дистинолу до ращону курей-несучок вiрогiдно пщвищувало bmîct вiтамiну Е та ГПО актившсть тканин курей. Ймовiрно, у присутност дистинолу реалiзуeться альтернативний мехашзм знешкодження токсичних радикалiв за участю iонолу. Проте подальше зберiгання м'яса гусей дослщно! групи супроводжуеться вiрогiдним скороченням вмiсту вiтамiну Е на rai стабшьного рiвня цього показника у м'яс гусей контрольно! групи (табл.2). Вщбуваеться повiльне згасання в^амшозбер^аючого впливу екзогенного антиоксиданту.
Таблиця 2
Bmîct втимптв у м'яС nTaxiB (кшець дослiду)_
Птахи Вгтамш Е, мкг/г Вгтамш А, мкг/г ß-каротин, мкг/г
Контроль Дослд Контроль Дослщ Контроль Дослад
Гуси 10,02±0,37 11,35±0, 58 3,47±0,20 3,49±0,16 2,92±0,14 2,74±0,11
Качки 15,70±0,85 16,34±0,72 4,77±0,23 4,62±0,25 4,12±0,18 3,91±0,12
Кури 9,38±0,43 9,20±0,51 3,21±0,19 3,29±0,17 2,70±0,13 2,59±0,09
Вихщний вмкт вiтамiну Е у м'ясi качок контрольно! групи на 52% перевищив вщповщний показник м'яса гусей. Пщ впливом препарату дистинол у м'яс качок дослщно! групи вмiст в^амну Е пiдвищився на 22,1% порiвняно з контролем. У м'ясi курей контрольно! групи вмкт а-токоферолу найменший, мiнiмальним е i збiльшення цього показника м'яса дослщно! групи курей. Подальше низькотемпературне зберiгання м'яса качок характеризувалось швидким падiнням вмiсту в^амну Е у дослщно! групи птищ. Вмiст а-токоферолу у м'ясi контрольно! групи птиц залишався сталим. I тльки у м'ясi курей контрольно! i дослщно! груп коливання вмкту вiтамiну Е вщбувались на рiвнi похибки.
Згiдно з даними попередшх дослiджень вмiст вiтамiну А в тканинах гусей неухильно збiльшувався аж до 14-добового вiку гусенят. Пщвищення вмiсту вiтамiну А у першi тижнi життя, ймовiрно, вiдбувалось i за рахунок розщеплення ß-каротину по центральному подвшному зв'язку полiенового ланцюга до двох молекул ретиналя пщ впливом ß-каротин-15,15/-диоксигенази. На користь цього припущення свiдчить той факт, що саме у 14-добових гусенят встановлено найвищий рiвень вiд'емного кореляцiйного зв'язку вiтамiну А i ß-каротину (г = - 0,953). Накопичення вiтамiну А в тканинах супроводжувалось iнтенсифiкацiею ростових процесiв: максимальна штенсившсть росту гусенят спостерiгалась саме до 14-добового в^. З 28 доби вмют вiтамiну А спадав i стабшзувався на рiвнi 3,20 - 5,00мкг/Т.
Протягом нашого дослiду вмкт вiтамiну А у м'ясi гусей, качок i курей утримувався на сталому рiвнi в межах зазначеного штервалу концентраций. На вмiст в^амну А антиоксидантний препарат дистинол вiрогiдного впливу не виявляв.
Найвищий вихщний вмiст ß-каротину також встановлено у м'яс качок контрольно! групи, а найменший - у курей. Протягом дослщу спостер^аеться скорочення вмкту ß-каротину на 52,1% у гусей, на 26,5% у качок i на 33,3% у курей. На тому ж рiвнi вщбулось зменшення провiтамiну А i у м'яс птищ дослщних груп: гусей — на 45,35%, качок - 39,1%, курей - на 24,3%. Проте щ змши супроводжуються скороченням вщмшостей у вмют ß-каротину м'яса птищ контрольних i дослщних груп.
202
Висновки. 1. Найбшьш сталим вмют а-токоферолу е у м'ясi курей. Така стабiльнiсть BiTaMiHy Е у м'яс курей, ймовiрно, пов'язана з меншим вмютом ПНЖК у цих тканинах i, вiдповiдно, нижчою здатшстю до лшопероксидаци, що сприяе бшьш стaбiльному характеру цього показника. При згодовуванш водоплaвнiй птицi антиоксидантний препарат дистинол проявляе вiрогiдний Е-в^амшозбер^аючий вплив, проте пiд час низькотемпературного зберiгaння м'яса гусей i качок цей ефект згасае.
3. Вмют вiтaмiну А у м'ясi гусей, качок i курей протягом дослщу утримувався на сталому рiвнi. На вмют цього вiтaмiну антиоксидантний препарат дистинол вiрогiдного впливу не виявляв.
4. Вмют Р-каротину у м'яс вщгодовано! iз застосуванням дистинолу птищ вiрогiдно нижчий порiвняно з контролем. Пщ час зберiгaння вiдбувaлось вирiвнювaння вмiсту Р-каротину у м'ясi птищ контрольних i дослiдних груп.
5. У щлому вплив антиоксидантного препарату дистинол на в^амшну зaбезпеченiсть м'яса птищ пщ час низькотемпературного збер^ання набувае згасаючого характеру.
Л1тература
1. ГОСТ 7702.1-74 Мясо птицы. Методы химического и микроскопического
анализа свежести мяса.
2. A. Grau, F. Guardiola, S. Grimpa, A.C. Barroeta and N. Codony, 2001. Oxidative stability of dark chicken meat through frozen storage: influence of dietary fat and а-tocopherol and ascorbic acid supplementation. Poultry Science 80:1630 - 1642
3. G.J.M. Coetzee и L.C. Hoffman. Влияние кормового витамина Е на производственные показатели бройлеров и качество мяса бройлеров во время охлаждённого и замороженного хранения. Департамент ветеринарии, Университет Стелленбош, Матилэнд 7602, Южная Африка.// Информационный бюллетень №16 / 05 ООО «Интер-Запорожье»
4. ГОСТ 7702.0-74 Мясо птицы. Методы отбора образцов. Органолептические
методы оценки качества.
5. Данченко О.О., Калитка В.В. Мехашзми формування системи антиоксидантного захисту гусей в ембрiогенезi та ранньому постнатальному онтогенезi // Укр. бiохiм. журн. 2002. т.74. №4. С. 99-103.
6. Калитка В.В., Донченко Г.В. Вивчення антиоксидантово! активност препарату дистинол за умов in vitro Укр.бiохiм.журн.-- 1995.—Т.67, №4.— С.87-92.
Summary
Investigated drug influence of distinol on the vitaminized status of poultry. It is positioned, what the most constant maintenance a-Tocopherol is in meat of hens. Throughout experience the vitamin A maintenance in meat of gooses, ducks and hens was on a fixed level. On the maintenance of this vitamin the antioxidatic drug distinol did not render possible influence. The maintenance fi-Carotin in meat fatted with application distinol poultry authentically lowest compared with the control. Influence of an antioxidatic drug distinol on vitaminized security of meat poultry during low-temperature storage gets dying away character.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
203
