CC BY
78
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
CLINICIAL RESEARCHES
УДК 616.12-008.331.1:364-786]-053.9
С1РЕНКО Ю.М.1, КРУШИНСЬКА Н.А.1, СИДОРЕНКО П.1.1, ПОЛЩУК С.А.1, ПОГОРЕЦЬКИЙ Ю.Н.2 1ДУ «ННЦ «1нститут кардюлоги iM. акад. М.Д. Стражеска» НАМН Украни 2Лаборатор1'я сну «УкрТелеМед», м. Кив
МОЖЛИВОСТ ^АГНОСТИКИ СИНДРОМУ ОБСТРУКТИВНОГО АПНОЕ СНУ ЗА ДОПОМОГОЮ ПОРТАТИВНИХ МОНiТОРiВ
Резюме. У сmаmmi описан можливостi дiагностики синдрому обструктивного апное сну (СОАС) за до-помогою портативних монiторiв у кардiологiчних хворих. Зроблено висновки про високу тформатив-тсть щеч методики в дiагностицi СОАС у хворих з високою претестовою вiрогiднiстю обструктивних порушень дихання тд час сну та доцшьтсть широкого впровадження методики врутинну клтчну практику стацiонарiв кардiологiчного та терапевтичного профлю.
Ключовг слова: синдром обструктивного апное сну, портативний монтор, дiагностика.
ОбГрунтування
Синдром обструктивного апное сну (СОАС) — стан, що характеризуемся наявшстю хрошння, пе-рюдичним спадшням верхшх дихальних шляхiв на рiвнi глотки i припиненням легенево! вентиляци при збережених дихальних зусиллях, зниженням рiвня кисню кров^ значною фрагменташею сну i надлиш-ковою денною сонливютю. Синдром обструктивного апное сну — частий розлад сну, що вражае щонай-менше 2—4 % дорослого населення i надал все час-тiше виявляеться в популяцп. Клiнiчно СОАС про-являеться шдвищеною денною сонливiстю, гучним хрошнням, переривчастим диханням пiд час сну, частими пробудженнями, зумовленими утрудненим диханням. СОАС може бути одшею з причин вто-ринно! артерiальноí гшертензп (АГ). 1снуе значна залежнiсть мiж тяжкiстю СОАС та його несприят-ливими наслiдками. Нелiкований СОАС у 3—4 рази шдвищуе ризик серцево-судинних ускладнень [33]. Враховуючи значну поширешсть артерiально'í гшертензп серед дорослого населення Укра!ни (близько 30 % популяцп, 12 мшьйошв хворих на артерiальну гiпертензiю (АГ) в Укра!ш), своечасне обстеження дозволить дiагностувати СОАС щонайменше у кшь-кох мшьйошв пащенпв.
У кардiологiчних хворих поширешсть апное сну ще вища, досягае 40—60 % у хворих iз системною ар-терiальною гiпертензiею [31, 33]. У пащенпв iз рефрактерною до лшування артерiальною гiпертензiею вiрогiднiсть СОАС зростае до 83 % [32]. У зв'язку з цим Об'еднаний нацюнальний комггет США з про-фiлактики, дiагностики, оцшки та лiкування шд-вищеного артерiального тиску (АТ) у сво!й доповщ ЖС7 ще у 2003 рощ на перше мюце серед уах причин вторинних АГ вишс апное пiд час сну [16].
Зпдно з Клiнiчною настановою з виявлення, ль кування та тривалого ведення дорослих пащенпв iз
СОАС, обстеженню на наявнiсть СОАС шдлягають таы групи пацieнтiв:
— з ожиршням (1МТ > 35 кг/м2);
— зaстiйною серцевою недостaтнiстю;
— фiбриляцieю передсердь;
— рефрактерною aртерiaльною гiпертензieю;
— цукровим дiaбетом II типу;
— шчними порушеннями серцевого ритму;
— шсультом в анамнезц
— легеневою гiпертензieю;
— пащенти високого ризику;
— при передоперацшнш пiдготовцi до бaрiaтрич-но! хiрурril [18].
Згiдно з Настановою та кшшчним протоколом надання медично! допомоги «Артерiaльнa гшер-тензiя», затвердженими Наказом МОЗ № 384 вщ 24.05.2012, хворi на резистентну aртерiaльну гшер-тензiю пiдлягaють обстеженню з метою дiaгностики СОАС при нaявностi скарг на хрошння, порушення дихання увi снi.
Дiaгноз СОАС може бути встановлений за допо-могою одного з двох визначених методiв, якими е лабораторна полiсомногрaфiя (ПСГ) та дослшження за допомогою портативних монiторiв (ПМ). Враховуючи високу варпсть ПСГ, а також малу кшьысть лaборaторiй сну, обладнаних повноцiнними системами для ПСГ в Укра!ш, доцшьним е поширення ви-конання скриншгових дослiджень з використанням портативних монiторiв. Позитивний прогноз для па-цieнтiв iз СОАС залежить вш адекватно! дiaгностики,
Адреса для листування з авторами:
Крушинська Н.А. E-mail: [email protected]
© Оренко Ю.М., Крушинська Н.А., Сидоренко П.1., Полщук С.А., Погорецький Ю.Н., 2015 © «Артер1альна ппертензш», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
плaнувaння ефективного лiкувaння тa подяльшого ведення пaцieнтa.
Зпдно з Клiнiчною нaстaновою з викорисгання aвтономних портaтивних монiторiв в дiaгностицi СОАС у дорослих пaцieнтiв, портaтивнi монiтори можуть бути використaнi як aльтернaтивa полюом-ногрaфiï для дiaгностики СОАС в осiб i3 високою претестовою вiрогiднiстю СОАС тяжкого aбо серед-нього ступеня тяжкостi [19]. ПМ не передбaченi для дiaгностики СОАС у пaцieнтiв i3 вирaженими су-путнiми медичними стaнaми, як можуть зменшити точнiсть прилaду (легеневi зaхворювaння середнього aбо тяжкого ступеня, нейром'язовi зaхворювaння, зaстiйнa серцевa недостaтнiсть), a тaкож у пaцieнтiв iз супутнiми розлaдaми сну (центрaльне aпное, синдром неспокiйних нiг, шсомшя, пaрaсомнiï, циргад-нi порушення ритму, тарколепшя). ПМ не передбa-чеш для скринiнгу у безсимптомних пaцieнтiв. ПМ тaкож можуть бути покaзaнi для дiaгностики СОАС у тих пaцieнтiв, яким неможливо провести ПСГ через немобшьшсть, тяжкий стан. Тaкож ПМ можнa використовувaти для оцшки вiдповiдi нa не-СРАР-методи лiкувaння aпное сну.
Дослiдження доводять еквiвaлентнiсть дaних ПМ полiсомногрaфiï.
Ще в 1994 роцi прилaди для дiaгностики СОАС було подiлено m 4 типи:
— тип 1 — супровщта полiсомногрaфiя, що вклю-чae > 7 кaнaлiв тa проводиться в лaборaторних умовaх;
— тип 2 — aвтомaтичнa полiсомногрaфiя, що включae > 7 кaнaлiв;
— тип 3 — прилaди з обмеженою кiлькiстю гата-лiв (зaзвичaй 4—7 кaнaлiв);
— тип 4 — прилaди з 1 aбо 2 кaнaлaми, одним iз пaрaметрiв зaзвичaй e оксиметрiя.
Портaтивний монiтор повинен щонaйменше ре-eструвaти повiтряний потiк, респiрaторнi подп' тa сaтурaцiю. Типи бiодaтчикiв, якi використовуються для монiторувaння цих пaрaметрiв при лaборaторнiй ПСГ, рекомендуються i для використaння в портa-тивних монiторaх тa включaють: темперaтурний дaт-чик для виз^чення aпное, носовий дaтчик тиску для визнaчення гiпопное, оксиметр тa в iдеaлi — шдук-цiйну плетизмогрaфiю для визнaчення респiрaтор-них подiй.
Дiaгноз СОАС при використaннi ПМ всгановлю-eться тa його тяжкiсть визнaчaeться зa тими сaмими критерiями, що й при ПСГ. Чaстотa обструктивних подiй познaчaeться як iндекс апное + щдекс rinonHoe (apnea + hypopnea index — AHI) aбо iндeкс pecnipa-торних poзлaдiв (respiratory disturbance index — RDI). Дiaгноз СОАС e шдтвердженим при кiлькостi обструктивних подш (aпное, гiпопное + пробуджен-ня, зумовленi респiрaторними подiями) бшьше нiж 1S пoдiй/гoд aбо бшьше шж S пoдiй/гoд у пaцieнтiв, якi мaють скaрги нa шчш пробудження, денну сон-ливiсь, сон, який не освiжae, втому, безсоння, порушення дихaння, якi призводять до пробудження, ядуху, гучне хрошння, переривaння дихaння пiд чaс
сну, що описуються пацieнтом або родичами. Тяж-шсть СОАС визначаеться як легка при RDI > 5 та < 15, середня — при RDI > 15 та < 30, тяжка — при RDI > 30/год. Термш RDI мае рiзне визначення при застосуванш щодо портативних монiторiв та ПСГ. RDI портативних mohítopíb — число апное + ппопное/ загальний час запису, що точшше, нiж загальний час сну. Як наслiдок, ПМ, вiрогiдно, занижують тяжкiсть подiй порiвняно з AHI, який визначаеться при ПСГ. Тому, враховуючи рiвень хибно-негативних результа-тiв ПМ, для встановлення дiагнозу СОАС пацieнтам iз високою претестовою ймовiрнiстю та технiчно не-адекватними результатами ПМ-дослiдження та не-адекватним негативним результатом показана ПСГ.
Мета дослщження: визначити можливостi дiа-гностики синдрому обструктивного апное сну за до-помогою портативних монiторiв у рутиннiй клiнiчнiй практицi ведення хворих на артерiальну гiпертензiю.
Матерiали i методи
На базi вщдшення симптоматичних гiпертензiй ДУ «Нацюнальний науковий центр «1нститут кардю-логп' iм. акад. М.Д. Стражеска» НАМН Украши нами протягом 19 мiсяцiв було обстежено 132 пащенти з метою дiагностики синдрому обструктивного апное сну, що становить 12 % вщ ушх пролiкованих за цей перюд у вiддiлi хворих. Обстеження проводилося за допомогою приладу Somnocheck micro виробництва Weinmаnn (Нiмеччина) з використанням iндексiв AHI та RDI. Прилад мае 2 канали, до яких приедна-ний пульсоксиметричний датчик для визначення на-сичення кровi киснем, частоти пульсу та реестрацп' пульсово!' хвил^ а також дiагностична назальна канюля для реестрацп' дихального потоку та хрошння.
Програма приладу за допомогою комп'ютера здш-снюе автоматичний розрахунок таких показниыв:
— шдекс апное/гiпопное — кiлькiсть апное та ri-попное на годину за час вимiрювання потоку, вшь-ний вщ артефактiв, з визначенням шдекав обструктивного та центрального апное/гшопное;
— iндекс респiраторних порушень — кшьысть апное та гiпопное на годину за час вимiрювання сатурацп', вiльний вiд артефактiв, з розрахунком шдекав центральних та обструктивних ресшратор-них порушень;
— iндекс автономних пробуджень (АА1) — кшь-кiсть автономних пробуджень на годину з розрахунком шдекшв ресшраторних автономних пробуджень та шдексу автономних пробуджень, пов'язаних з ди-хальними зусиллями;
— сатуращя — насичення кровi киснем з розрахунком шдексу десатурацш, середнього та мМмаль-ного значень SpO2;
— оцшка частки часу хропiння вiд усього часу ви-мiрювання потоку;
— середня частота пульсу за час вимiрювання сатурацп'.
Обстеження проводилося хворим, у яких мала мюце шдозра на наявшсть СОАС, а саме: у пашенпв
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
ZI Нормальна сомнограма □ СОАС легкого ступеня U СОАС середнього ступеня^ СОАС тяжкого ступеня
Рисунок 1. Поширенсть СОАС серед пац1ент1в в'/дд'/лу симптоматичних ппертенз1й
з ожиршням, скаргами на хрошння, денну сонли-вють, за наявносп BKa3iBOK родичiв на епiзоди зупи-нок дихання yBi снi. yci цi фактори значно корелюва-ли i3 СОАС, причому тяжкiсть факторiв ризику часто корелювала iз тяжыстю СОАС. Обробку даних проводили на персональному комп'ютерi в ^deMi Windows Office та Statistica. Даш подаш у виглядi M ± m.
Результати
Гендерний склад обстежених пацieнтiв: жiнки — 48 (36,4 %), чоловши — 84 (63,6 %). Середнш вiк хво-рих становив 56,9 ± 2,2 року.
При аналiзi даних обстежень було отримано таы результати:
— варiант нормально! сомнограми (вiдповiдаe АН1 менше 5 на годину) виявлено у 29 хворих (22 % обстежених пащенпв);
— синдром обстуктивного апное сну легкого ступеня (вщповщае АН1 5—15 на годину) дiагностовано у 46 хворих (35 % обстежених пащенпв);
— синдром обструктивного апное сну середнього ступеня тяжкост (вщповщае АН1 вщ 15 до 30 на годину) дiагностовано у 33 хворих (25 % обстежених пащенпв);
— синдром обструктивного апное сну тяжкого ступеня (вщповщае АН1 вище 30 на годину) дiагнос-товано у 24 хворих (18 % обстежених пащенпв).
Таким чином, у 103 iз 132 хворих на артeрiальну ri-пертензш пiд час обстеження за допомогою портативного монiтора дiагностовано синдром обструктивного апное сну рiзного ступеня тяжкосп, що вiдповiдаe 78 % обстежених пащентав. Лише 22 % з обстежених хворих не мали обструктивних порушень дихання увi сш
Усiм хворим iз виявленим при обстеженш за допомогою портативного моштора синдромом об-
структивного aпное сну середнього тa тяжкого ступеня було рекомендовaно проведення полюомнографп, що e золотим стaндaртом для всгановлення дiaгнозу СОАС i шдбору aдеквaтноï терaпiï. Золотим CTa^ дaртом лiкувaння СОАС i хропiння e СРАР-терашя (Continuous Positive Airway Pressure) — лiкувaння зa допомогою aпaрaтiв, якi створюють постiйний по-зитивний тиск у верхшх дихaльних шляхaх, що до-зволяe зберiгaти глотку у вщкритому стaнi i зaпобiгae ïï спaдiнню.
6 пaцieнтiв пройшли полiсомногрaфiчне досль дження, при якому було шдтверджено дiaгноз синдрому обструктивного aпное тa пiдiбрaно режим СРAР-терaпiï. 4 пaцieнти продовжили лiкувaння методом СРAР-терaпiï. Протягом перших 3 ночей проведення CPAP-терaпiï в умовaх клiнiки хворi вщчули знaчне покрaщення сaмопочуття, рaнкову бaдьо-рiсть, посилився ефект признaченоï aнтигiпертен-зивно'1 терaпiï.
Aнaлiзуючи отримaнi дaнi, можнa зробити ви-сновок про зтачне (78 %) поширення синдрому обструктивного aпное сну серед хворих m aртерiaльну гiпертензiю, що визнaчae доцiльнiсть тa необхiднiсть широкого впровaдження скринiнговоï дiaгностики обструктивних порушень сну у гшертензивних хворих, що дозволить шдвищити ефективнiсть ammi-пертензивно'1 терaпiï тa суттeво покрaщити якiсть тa подовжити тривaлiсть життя хворих.
Висновки
Результата проведеного зa допомогою портaтив-ного монiторa Somnocheck micro дослiдження вга-зують та високу дiaгностичну цiннiсть, вiрогiднiсть отримaних результaтiв тa доцiльнiсть впровaдження портaтивних монiторiв для використaння в рутиннш кaрдiологiчнiй тa терaпевтичнiй прaктицi.
Список л^ератури
1. Артериальная гипертензия и сон. Информационное письмо Европейского общества гипертензии M 46, 2010 // Артериальная гипертензия. — 2010. — 5(13). — С. 55-59.
2. Настанова та клтчний протокол надання медичног допомоги «Aртерiальна гiпертензiя», затверджений Наказом МОЗ № 3S4 вiд 24.05.2012. — К, 2012. — 10S с.
3. Рекомендаци 2013р. зл^вання артерiальноïгшертен-зй бвропейського товариства гшертензи (ESH) та бвропей-ського товариства кардiологiв (ESC) //Артериальная гипертензия. — 2013. — № 4(30). — С. 61-157.
4. Рекомендаци з оргатзаци обстеження та л^вання па-цieнтiв iз храпом та синдромом обстрyктивного апное/гтоп-ное сну. — К., 2010. — 16 с.
5. Рекомендаци з диференцiйноï дiагностики артерiальних гшертензш. — К., 2014. — 64 с.
6. Бyзyнов Р.В. Целесообразность применения мониторинговой компьютерной пульсоксиметрии для скрининга синдрома обстрyктивного апноэ во время сна // Кардиология. — 2011. — 3. — С. S1-S5.
7. Волов Н.А., Шайдюк О.Ю., Таратyхин Е.О. Синдром ночного апноэ и факторы риска сердечно-сосyдистой пато-
АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
логии // Российский кардиологический журнал. — 2008. — № 3. — С. 65-70.
8. Легейда И.В., Бузунов Р.В., Сидоренко Б.А. и др. Применение мониторинговой компьютерной пульсоксиметрии для скрининга апноэ во время сна у пациентов кардиологического отделения стационара//Кардиология. — 2012. — 2. — С. 70-73.
9. Павлюк Е.А., Сиренко Ю.Н., Погорецкий Ю.Н., Реко-вец О.Л. Комбинация медикаментозной и СРАР-терапии у пациентов с АГ2-3-й ст. тяжести и высокой степенью кардио-васкулярногориска. Тезисы стендовых докладов, которые были представлены на совместном симпозиуме Ассоциации кардиологов Украины и Международного общества здоровья сосудов в рамках XII Национального конгресса кардиологов Украины // Артериальная гипертензия. — 2011. — № 5(19). — С. 80.
10. Павлюк Е.А., Сиренко Ю.Н., Погорецкий Ю.Н., Реко-вец О.Л. Связь артериальной гипертензии, метаболического синдрома и синдрома обструктивного апноэ сна. Тезисы стендовых докладов, которые были представлены на совместном симпозиуме Ассоциации кардиологов Украины и Международного общества здоровья сосудов в рамках XII Национального конгресса кардиологов Украины // Артериальная гипертен-зия. — 2011. — № 5(19). — С. 80-81.
11. Фещенко Ю.1., Яшина Л.А. Синдром обструктивного сонного апное. — К. : Принт-Експрес, 2003. — 25 с.
12. аренко Ю.М., Мiхеeва К.В. Артерiальна гiпертензiя та синдром обструктивного апное-гтопное сну //Артериальная гипертензия. — 2010. — № 5(13). — С. 60-64.
13. Barnes M., Houston D., Worsnop C.J. et al. A randomized controlled trial of continuous positive airway pressure in mild obstructive sleep apnea//Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2000. — Vol. 165. — P. 773-780.
14. Brooks D., Horner L.F., Koz,ar C.L. et al. Obstructive sleep apnea as a cause of systemic hypertension. Evidence from a canine model// J. Clin. Invest. — 1997. — Vol. 99. — P. 106-109.
15. Calhoun D.A., Nishizaka M.K., Zaman M.A. Harding S.M. Aldosterone excretion among subjects with resistant hypertension and symptoms of sleep apnea// Chest. — 2002. — Vol. 125. — P. 106-109.
16. Chobanian A.V., Bakris G.L., Black H.R. et al. National Heart, Lung, and Blood Institute Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure Education Program Coordinating Committee. The Seventh Report of Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure: the JNC 7 report // JAMA. — 2003. — Vol. 289. — P. 2560-2572.
17. Cicolin A., Mangiardi L., Mutani R. et al. Angiotensin-converting enzyme inhibitors and obstructive sleep apnea // Mayo Clin. Proc. — 2006. — Vol. 81. — P. 53-55.
18. Clinical Guidelines for the Evaluation, Management and long-term Care of Obstructive Sleep Apnea in Adults // J. Clin. Sleep Med. — 2010. — Vol. 6. — P. 263-276.
19. Clinical Guidelines for the Use of Unattended Portable Monitors in the Diagnosis of Obstructive Sleep Apnea in Adult Patients // J. Clin. Sleep Med. — 2007. — Vol. 3. — P. 737-747.
20. Dimsdale J.E., Loredo J.S., Profant J. Effect of continuous positive airway pressure on blood pressure: a placebo trial // Hypertension. — 2000. — Vol. 35. — P. 144-147.
21. Fletcher E.G., Debehnke R.D., Lovoi M.S. et al. Undiag-nosed sleep apnea in patients with essential hypertension // Ann. Intern. Med. — 1985. — Vol. 103. — P. 190-195.
22. Grote L., Hedner J., Peter J.H. Sleep-related breathing disorder is an independent risk factor for uncontrolled hypertension // J. Hypertens. - 2000. - Vol. 18. - P. 614-621.
23. Haas D.C., Foster G.L., Nieto F.I. et al. Age-dependent association between sleepdisordered breathing and hypertension: importance of discriminating between systolic/diastolic hypertension and isolated systolic hypertension in the Sleep Heart Health Study // Circulation. - 2005. — Vol. III. - P. 614-621.
24. Hartmann G, Tschop M, Fischer R. et al. High altitude increasing circulating interleukin-6, interleukin-1receptor antagonist and C-reactive protein //Cytokine. - 2000. - Vol. 12. - P. 246-252.
25. Hla K.M., Skatrud J.B., Finn L. et al. The effect of correction of sleep-disordered breathing on BP in untreated hypertension // Chest. - 2002. - Vol. 122. - P. 1125-1132.
25. Ip M.S., Lam B., Ng M.M. et al. Obstructive sleep apnea is independently associated with insulin resistance//Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 2002. - Vol. 165. - P. 670-676.
26. Issa F.G. Effect of clonidine in obstructive sleep apnea // Am. Rev. Respir. Dis. - 1995. - Vol. 145. - P. 435-439.
27. Kanel R., Loredo J.S., Ancoli-Israel S. et al. Association between polysomnographic measures of disrupted sleep and pro-thromboticfactors// Chest. - 2007. - Vol. 131. - P. 733-739.
28. Kourembanas S., Marsden P.A., Mcquillan L.P. Hypoxia induced endothelin gene expression and secretion in cultured human endothelinum // J. Clin. Invest. - 1999. - Vol. 88. - P. 1054-1057.
29. Kraiczi H., Hedner J., Peker Y. Comparison of atenolol, am-lodipine, enalapril, hydrochlorthiazide, and losartan for antihyper-tensive treatment in patients with obstructive sleep apnea // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 2000. - Vol. 161. - P. 1423-1428.
30. Lindberg E., Gislason T. Epidemiology of sleep-related obstructive breathing // Sleep Med. Rev. - 2000. - Vol. 4. -P. 411-433.
31. Logan A.G., Perlikowski S.M., Mente A. High prevalence of unrecognized sleep apnea in drug-resistant hypertension // J. Hypertens. - 2001. - Vol. 19. - P. 2271-2277.
32. Marin J.M., Carrizo S.J., Vicente E., Agusti A.G. Long-term cardiovascular outcomes in men with obstructive sleep ap-noea-hypopnoea with or without treatment with continuous positive airway pressure: an observational study // Lancet. - 2005. -Vol. 365. - P. 1046-1053.
33. Narkiewicz. K., Montano N., Cogliati C. et al. Altered cardiovascular variability in obstructive sleep apnea// Circulation. -1998. - Vol. 98. - P. 1071-1077.
34. O'Donnell C.P., Ayuse T., King E.D. et al. Airway obstruction during sleep increases blood pressure without arousal // J. Appl. Physiol. - 1996. - Vol. 80. - P. 773-781.
35. Peppard P.E., Young T., Palta M., Scatrud J. Prospective study of the association between sleep-disordered breathing and hypertension //N. Engl. J. Med. - 2000. - Vol. 342. - P. 1378-1384.
36. Pepperell J.C., Ramdassingh-Dow S., Crosthwaite N. et al. Ambulatory blood pressure after therapeutic and subtherapeutic nasal continuous positive airway pressure for obstructive sleep ap-nea: a randomised parallel trial // Lancet. - 2002. - Vol. 359. -P. 204-210.
37. Young T., Palta M., Dempsey J. et al. The occurrence of sleep-disordered breathing among middle-aged adults // N. Engl. J. Med. - 1993. - Vol. 328. - P. 1230-1235.
OTpuMaHO 08.01.15 ■
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
Сиренко Ю.Н.1, Крушинская Н.А.1, Сидоренко П.И.1,
Полищук С.А.1, Погорецкий Ю.Н.2
1ГУ «ННЦ «Институт кардиологии
им. акад. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины
2Лаборатория сна «УкрТелеМед», г. Киев
ВОЗМОЖНОСТИ ДИАГНОСТИКИ СИНДРОМА ОБСТРУКТИВНОГО АПНОЭ СНА С ПОМОЩЬЮ ПОРТАТИВНЫХ МОНИТОРОВ
Резюме. В статье описаны возможности диагностики синдрома обструктивного апноэ сна при помощи портативных мониторов у кардиологических больных. Сделаны выводы о высокой информативности данной методики в диагностике СОАС у больных с высокой претестовой вероятностью обструктивных нарушений дыхания во сне и целесообразности широкого внедрения методики в рутинную клиническую практику стационаров кардиологического и терапевтического профиля.
Ключевые слова: синдром обструктивного апноэ сна, портативный монитор, диагностика.
Sirenko Yu.M.1, Krushynska N.A.1, Sydorenko P.I.1, PolishchukS.A.1, Pohoretskyi Yu.N.2 1State Institution «National Scientific Center «Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesko» of National Academy of Medical Sciences of Ukraine» 2Sleep Laboratory «UkrTeleMed», Kyiv, Ukraine
OPTIONS OF OBSTRUCTIVE SLEEP APNEA SYNDROME DIAGNOSIS USING PORTABLE MONITORS
Summary. This article describes the options of obstructive sleep apnea syndrome (OSAS) diagnosis using portable monitors in cardiac patients. The conclusions were made about high information value of this technique in the diagnosis of OSAS in patients at high pretest risk for obstructive sleep apnea and feasibility of wide implementation of this technique in routine clinical practice in cardiological and therapeutic departments.
Key words: obstructive sleep apnea syndrome, portable monitor, diagnosis.
