CC BY
84кого моделирования.
Путем непараметрического корреляционного анализа величин морфофункциональных показателей девушек установлены умеренные по силе достоверные (р<0,01) связи между: АД-ЖЕЛ (г=0,51) и АД-ЧСС/АД (г=0,68) - положительные и отрицательные между: М-ЧСС (г=-0,52), М-ЧСС/АД (г=-
0.47., ЧСС-ИМ (г=-0,52), ЖЕЛ/М-К/М (г=0,66) и М-К/М (г=-0,67).
Сильные достоверные (р<0,01) корреляционные зависимости обнаружены между: М-ИМ (г=0,89), ЧСС-ЧСС/АД (г=0,91) и К-К/М (г=0,72) -положительные и отрицательные - между: М-ЖЕЛ/ М (г=-0,79) и ИМ-ЖЕЛ/М (г=-0,78).
Далее путем регрессионного анализа установлены следующие уравнения (3, 4):
ИМ = 0,68ЧМ086 Я2=0,8239 (3),
(ЧССЧАД)/100 = 1,28ЧЧСС -19,26 Я2=0,87 (4).
Полученные уравнения в дальнейшем можно использовать для оценки нормы и математического моделирования.
Выводы.
1. Ранжирование исследованных показателей по классам, предлагаемым Апанасенко Г. Л. для определения уровня здоровья подростков обоего пола в возрасте 16-17 лет, не представляется возможным.
2. Обнаруженные в ходе исследования количественные закономерности (корреляционные связи и уравнения регрессионных зависимостей) можно использовать в качестве эталона нормы для данной группы обследованных.
3. Для получения более точных количественных показателей объем выборки необходимо увеличить в несколько раз.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем здоровья детей школьного возраста.
Литература
1. Крижанівська Т.В., Пічкур Т.В. Здоров’я людини, як один із головних критеріїв безпеки людства в природничо-промисловій системі (ППС) // Матер. ІІІ Всеукр. Наук.-практ. конф. «Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи» Донецьк, ДонНУ - 2004. - С.338-339.
2. Зайцева В.В. Проблема оценки Физического состояния // Сбор. науч. трудов «Моделирование и комплексное тестирование в оздоровительной физической культуре» (под общ. ред. Сонькина) М.: ВНИИФК, 1991. - С.3-27.
3. Пирогова Е.А. Совершенствование Физического состояния человека. - К.: Здоров’я, 1989. - 168с.
4. Апанасенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков.
- К.: Здоровье, 1985. - 79с.
5. Белозерова Л.М. Онтогенез - способы оценки нормы // Мат. наук. конф. «Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність». - К.: Черкассы, 2001. - С. 56-59.
6. Войтенко В.П. Здоровье здоровых: Введение в санологию.
- К.: Здоровье, 1991. - 245с.
7. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. -К.: Здоровье, 1998. - 245с.
Поступила в редакцию 04.04.2007г.
ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
Зенченков І.П.
Донецький державний інститут здоров’я, фізичного виховання і спорту
Анотація. У статті аналізується деякі підходи проведення виховання в процесі професійної підготовки. Виховання і навчання тісно взаємозв’язані. Вони є складовими компонентами цілісного педагогічного процесу. Для здійснення повною мірою процесу професійної підготовки, необхідно використовувати підходи, сприяючі підвищенню виховної дії. Це у свою чергу підвищить усесторонній розвиток особистості в процесі навчання.
Ключові слова: виховання, процес, професійна, підготовка, студент, розвиток, норма, моральність, навчання. Аннотация. Зенченков И.П. Воспитание студентов в процессе профессиональной подготовки. В статье анализируется некоторые подходы проведения воспитания в процессе профессиональной подготовки. Воспитание и обучение тесно взаимосвязаны. Они являются составными компонентами целостного педагогического процесса. Для осуществления в полной мере процесса профессиональной подготовки, необходимо использовать подходы, содействующие повышению воспитательного действия. Это в свою очередь повысит всестороннее развитие личности в процессе обучения.
Ключевые слова: воспитание, процесс, профессиональная, подготовка, студент, развитие, норма, нравственность, обучение.
Annotation. Zenchekov I.P. Education of students in the process of professional preparation. In the article is analysed some approaches of lead through of education in the process of professional preparation. Education and training are closely interconnected. They are compound components of complete pedagogical process. For realization to the full process of vocational training, it is necessary to use the approaches assisting increase of educational action. It in turn will raise an all-around development of the person during training.
Key words: еeducation, process, professional, preparation, student, development, norm, moral, teaching.
Вступ.
В даний час освіта трактується як «єдиний процес фізичного і духовного становлення особистості, процес соціалізації, свідомо орієнтований на деякі ідеальні образи, на історично зафіксовані в загальноосвітній свідомості соціальні еталони». У такому розумінні освіта виступає як невід’ємна сторона життя індивіда і суспільства в цілому, соціальне явище, що є цілеспрямованим процесом навчання і виховання на користь особистості, суспільства і держави.
Освіта носить культурно-історичний характер, з’являючись, складовою частиною культури, показником і характеристикою тієї або іншої суспільно-економічної формації. Воно виконує функції навчання, виховання і розвитку людини, передачі культури від покоління до покоління.
Поняття «виховання» уживається як в широкому, так і у вузькому змісту. У широкому змісту виховання розглядається як суспільне явище, як дія суспільства на особу з метою формування у неї соціально значущих якостей. В даному випадку вихо-
вання практично ототожнюється із соціалізацією. У вузькому змісту «виховання — це спеціально організована діяльність педагогів і вихованців для реалізації цілей освіти в умовах педагогічного процесу». Діяльність педагогів при цьому називається виховною роботою» [1, с.45].
Виховання спрямоване на формування певних якостей особи: громадянськості, патріотизму, працьовитості і ін. Відносно головного завдання виховання ще Дж.Локк вважав, що вона «..полягає в тому, щоб формувати поведінку і душу свого вихованця, щоб прищепити йому добри звички, закласти в нім основи доброчесності і мудрості, навчити його поступово знанню людей, надихнути кохання і прагнення наслідувати всьому, що чудово і гідно похвали, і озброювати його силою, енергією і старанністю в прагненні до цих цілей» [4, с.491].
Вчення — це «специфічний спосіб освіти, спрямоване на розвиток особистості за допомогою організації засвоєння що навчаються наукових знань і способів діяльності».
Вчення відрізняється від виховання вищим мірою регламентованості педагогічного процесу нормативними розпорядженнями як змістовного, так і організаційно-технічного плану (державний стандарт, програми, навчальний рік, урок і т. п.). Вчення спрямоване на засвоєння що виучуються знань, умінь, навиків і розвиток їх розумових здібностей.
Виховання і вчення тісно взаємозв’язані: вчення повинне бути таким, що виховує, а виховання — повчальним.
Виховання і вчення є способами здійснення педагогічного процесу, що виконує три основні функції: освітню (формування мотивації, способів учбовий-пізнавальної і практичної діяльності, освоєння основ наукових знань); виховну (формування певних якостей, властивостей і відносин людини); що розвиває (розвиток психічних процесів, властивостей і якостей особи).
Специфіка професійно-педагогічної освіти полягає в тому, що воно націлене на формування особи, здібної до ефективної реалізації себе.
Процес професійного виховання - складний і суперечливий. З одного боку він сприяє розвитку особистості і формуванню системи цінностей, з іншої - керований процес, який має свої закономірності. В зв’язку з цим виникає протиріччя - він реалізується як форма вільного волевиявлення і духовного вибору особистості і в той же час є керованим процесом» [1, с.45].
Робота виконана за планом НДР Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - показати важливість в зміні підходу в професійному вихованні.
Завдання:
1. Показати необхідність проведення виховання в процесі професійної підготовки.
2. Теоретично обґрунтувати необхідність в зміні
походу в професійному вихованні.
Результати дослідження
Вважається, що виховання необхідно проводити з дітьми дошкільного і шкільного віку, тобто це основний вік, коли необхідне виховання. Передбачається, що студенти вищих учбових закладів вже достатньо дорослі люди, і вони повинні отримати знання для майбутньої професійної діяльності.
Крім цього перехід системи освіти на вищий рівень вимагає підвищення якості фахівців, що випускаються. Це пов’язано з тим, що ринок праці, що змінюється, з кожним днем пред’являє все нові і нові вимоги до фахівців, що випускаються. Для того, щоб майбутні фахівці могли себе реалізувати в професійному плані, в системі професійної підготовки основний акцент спрямовано на отримання більшого об’єму знань. Процес навчання стає більш інте-лектулізованим. Педагогічний процес реалізується не повною мірою, зменшується значення виховної складової.
Внаслідок цього майбутній фахівець особистого розвитку у вищому учбовому закладі не отримує. Проведення виховного процесу надається соціальному середовищу, що змінюється, де на перше місце стають розваги. У цьому середовищі вірогідність особистого розвитку, а також засвоєння основних норм моралі і моральності набагато зменшуються.
Ще однією основною причиною інтелектуалізації системи освіти, є прагнення до європейських стандартів освіти. Де процес освіти відбувається одночасно з введенням нових технологій. Учбові заклади мають матеріальну можливість придбання технічних учбових засобів для навчання. Освітній процес менш інтелектуалізовано, оскільки студенти вивчаються більше практично і мають реальне уявлення про нові методи і технології. У нашій країні подібної можливості студенти не мають, тому все нове доводиться вивчати теоретично.
Процес професійної підготовки, як це вже було показано вище, тісно взаємозв’язаний з вихованням. І на додаток до необхідності проведення процесу виховання - це продовження розвитку особи в студентські роки (вік студентів доводиться в основному на юнацький період) [2, с.35,235]. Цієї думки дотримувався Я.Коменський: «Передбачливо виховувати юнацтво - це означає піклуватися про те, щоб душі хлопців оберігалися від спокус світу і природжене ним насіння моральності викликалося до щасливого зростання чистими...» [3, с.256].
В даний час спостерігається тенденція до переходу до морально-етичного виховання. Проте це не говорить про те, що до цих пір подібного не здійснювалося. Морально-етичне виховання тисячоліттями було тісне взаємозв’язана з релігією, в минулому столітті з пануючою комуністичною мораллю і моральністю (у нашій країні). В процесі виховання здійснювалося залучення до тих норм і ідеалів, які існували в ті часи, і багато хто з них залишається і зараз.
Самі кращі спонукання і ідеали можна піднести так, що людина їм опиратиметься і сприйматиме вороже. Подібне відбувається тоді, коли виховання, навіть до чудовішого, відбуватиметься насильно, не враховуючи прагнення і бажання людини.
У зв’язку з цим Л.Виготський виділив три причини із-за яких насильне виховання моральності принесе більше шкоди, чим користі. Перша причина: «Вона залякує слабкого, але викличе опір у сильного і додасть порушенню правила особливий ореол сили, сміливості і виклику». Другою причиною Л.Виготський називає наступну: «..воно створює абсолютно неправильне уявлення про моральні цінності, приписуючи етичній гідності цінність якогось багатства, викликаючи самомилування і презирливе ставлення до всіх поганих». Остання причина полягає в наступному: «. всякий опис вчинків, народжуючи в думці учня ряд уявлень, створює разом з тим імпульс і тенденцію до їх реалізації» [5, с.259].
Тому процес виховання повинен бути побудований так, щоб залучення до цінностей, ухвалення норм і ідеалів проходило на усвідомленому і вільному виборі. Проте це не повинно бути вільне виховання, оскільки воно має свої протиріччя, дозвіл яких представляється скрутним. Перше - воно не може бути реалізоване повною мірою і може всього лише залишитися педагогічним принципом. Друге - це означає відмову від виховних дій.
Як найкращим підходом є той, який може здійснити цілі і завдання виховання у власні цілі і завдання студентів, в їх особисті інтереси і прагнення. Коли студент приймає етичні норми і принципи не із-за боязні бути покараним, а тому що цього він вибрав самостійно і бажає сам. Подібну думку виразив ще Дж.Локк у роботі «Думки про виховання»: «.. потрібно примушувати їх робити те, що слідує їм робити, так, щоб вони не відчували над собою ніякого примушення» [4, с.499].
Коли мораль і етичні норми приймається без якого-небудь опору, коли вони приймаються самі собою і стають необхідними за власним бажанням, то це дає можливість здійснення повною мірою педагогічного процесу. А це означає, що в процесі професійної підготовки студент розвиватиметься як інтелектуально, так і особово. Не відбуватиметься фіксації на протесті проти виховних дій, що дає студентові можливість набувати не тільки які або соціальні етичні норми, але також приймати і професійні якості. Особливо це важливо для студентів які отримують професію пов’язану в майбутньому з людьми.
Висновки:
1. Виховання і навчання тісно взаємозв’язані. Вони є складовими компонентами цілісного педагогічного процесу.
2. Для здійснення повною мірою процесу професійної підготовки, необхідно використовувати підходи, сприяючі підвищенню виховної дії. Це у свою чергу підвищить усесторонній розвиток особистості в процесі навчання.
Подальші дослідження передбачається про-
вести в напрямку вивчення інших проблем виховання студентів в процесі професійної підготовки.
Література
1. Общая и профессиональная педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических вузов / Под ред. В.Д.Симоненко . - М.: Вентана-Граф, 2005. - 368 с.
2. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - 4-е изд. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - Кн. 2: Психология образования. - 608 с.
3. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения: В 2-хт. Т.1. - М.: Педагогика, 1982. - 656 с.
4. Локк Дж. Сочинения: В 3 т. / Пер. с англ. и лат. Т. 3 / Ред. и сост., авт. примеч. А.Л.Субботин. - М.: Мысль, 1988. -668 с.
5. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В.Давыдова. - М.: Педагогика, 1991. - 480 с.
Надійшла до редакції 03.04.2007р.
АСПЕКТЫ МНОГОПРОФИЛЬНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ ИНВАЛИДОВ В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ ПО ФИЗИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ Калоерова В.Г., Селезнев А.Г., Середенко Л. П., Таранова Н. А., Королева Е. А.
Донецкий государственный институт здоровья, физического воспитания и спорта Донецкий областной центр инвалидного спорта «Инваспорт»
Аннотация. Рассмотрен подход многопрофильной реабилитации инвалидов, включающей ее основные виды и аспекты, в процессе профессиональной подготовки специалистов по физической реабилитации, а также пути практической реализации поставленных задач. Ключевые слова: многопрофильная реабилитация, виды, аспекты, профессиональная подготовка физреа-билитологов, оздоровительная физическая культура, инваспорт.
Анотація. Калоєрова В.Г., Селезнев О.Г., Середенко Л.П., Таранова Н.А., Корольова Є.О. Аспекти багатоп-рофільної реабілітації інвалідів у процесі професійної підготовки фахівців з фізичної реабілітації. Розглянуто підхід багатопрофільної реабілітації інвалідів, яка містить її основні види та аспекти, у процесі професійної підготовки фахівців з фізичної реабілітації, а також шляхи практичної реалізації поставлених задач. Ключові слова: багатопрофільна реабілітація, види, аспекти, професійна підготовка фізреабілітологів, оздоровча фізична культура, інваспорт.
Annotation. Kaloyerova V.G., Seleznyev A.G., Seredenko L.P., Taranova N.A., Korolyeva Y.A. Aspects of multi-way rehabilitation of invalids during professional training of specialists on physical rehabilitation. It was considered an approach of multi-way rehabilitation of invalids which include its main types and aspects during professional training of specialists on physical rehabilitation as well as ways of practical implementation of the set tasks.
Key words: multi aspect rehabilitation, types, aspects, professional training of physical rehabilitologists, health improving physical training, invasport.
Введение.
По данным Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) 13% жителей нашей планеты составляют люди с нарушениями психического и физического развития. Согласно статистическим данным, количество людей с инвалидностью в Ук-
