CC BY
10В годы Второй Мировой войны одной основных задач, стоящих перед государством, было решение проблемы кадров. Основная часть трудоспособного населения была призвана на фронт, в результате чего обострилась нехватка кадров в строительстве и промышленности. Несмотря на трудные условия в самом Узбекистане в годы войны, узбекистанцы внесли свой вклад в поднятие промышленности многих регионов РСФСР.
Список литературы.
1. Вклад трудящихся Узбекистана в победу в Великой Отечественной войне. -Ташкент: Фан, 1975. - 250 с.
2. Директивы КПСС и Советского правительства по хозяйственным вопросам. Т. 2. - Москва: Политиздат, 1957. - 888 с.
3. Зинич М.С. Трудовой подвиг рабочего класса в 1941-1945 гг. (по материалам отраслей машиностроения). - Москва: Наука, 1984. - 193 с.
4. История рабочего класса Советского Узбекистана / Под ред. акад. АН УзССР И.М. Муминова. Авторский коллектив. - Ташкент: Фан, 1974. - 182 с.
5. Узбекистан в годы Великой Отечественной войны (1941-1945) / Отв. редакторы: чл.-корр. АН УзССР Р.Х. Аминова и докт. ист. наук Т.Д.Джураев. - Ташкент: Фан, 1966. - 207 с.
ПИТАННЯ ФВЮЛОГП С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН У РОЗРОБЛЕНН1 СИСТЕМИ МАШИН ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА
Бей Роман Васильович
кандидат техтчних наук, старший науковий ствробтник, директор ДНУ «Украгнський науково-досл1дний iнститут спирту i бютехнологИ
продовольчих продуктiв, Украгна, 03190, м. Кигв, пров. Бабушкта, 3
Анотащя
Обгрунтовано, що теоретичним i методолопчним фундаментом становлення i ро-звитку науково'1 думки з мехашзацп тваринництва були науковi пращ вчених з фiзiоло-rii сшьськогосподарських тварин. Узагальнено пошуки зарубiжних i втизняних досль дниюв з розроблення основ фiзiолоrii годiвлi, теплорегуляцп, дихання, лактацп сшьськогосподарських машин, яю знайшли широке використання при проектуванш та конст-руюванш сшьськогосподарсь^' техшки, визначили напрям розвитку сшьськогосподар-ського машинобудування.
Ключов1 слова: мехашзащя тваринництва, фiзiологiя сшьськогосподарських тварин, годiвля, лактащя, системи машин.
ВОПРОСЫ ФИЗИОЛОГИИ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ ЖИВОТНЫХ В РАЗРАБОТКЕ СИСТЕМЫ МАШИН ДЛЯ ЖИВОТНОВОДСТВА
Бей Роман Васильевич
кандидат технических наук, старший научный сотрудник, директор ГНУ «Украинский научно-исследовательский институт спирта и биотехнологии продовольственных продуктов, Украина, 03190, г. Киев, проул. Бабушкина, 3
АННОТАЦИЯ
Обосновано, что теоретическим и методологическим фундаментом становления и развития научной мысли по механизации животноводства были научные работы ученых по физиологии сельскохозяйственных животных. Обобщены поиски зарубежных и отечественных исследователей по разработке основ физиологии кормления, теплорегу-ляции, дыхания, лактации сельскохозяйственных животных, которые нашли широкое
использование при проектировании и конструировании сельскохозяйственной техники, определили направление развития сельскохозяйственного машиностроения.
Ключевые слова: механизация животноводства, физиология сельскохозяйственных животных, кормление, лактация, системы машин.
Теоретичну i методолопчну основу становлення i розвитку мехашзацп тваринни-цтва становить фiзiологiя сшьськогосподарських тварин, яка вивчае основш процеси, що вiдбуваються в 1х органiзмi у взаемозв'язку один з одним i з навколишнiм середо-вищем. При розробленнi систем машин для комплексно! мехашзацп виробничих про-цеав у тваринництвi необхiдно враховувати закономiрностi фiзiологiчних процесiв об-мшу речовин, теплорегуляцп, кровообiгу, дихання, нервово! системи, розмноження, лактацп та шших функцiй органiзму сiльськогосподарських тварин, 1х пристосувальнi можливостi до промислових технологш.
Так, системи машин з приготування i роздавання кормiв повиннi враховувати ос-нови нормовано! годiвлi тварин. Для рiзних видiв, вiкових i статевих груп тварин з урахуванням особливостей 1х травлення i обмшу речовин розробляють кормовi рацiони, що забезпечують найбiльш високу м'ясну, молочну та iншi види продуктивность Розроблення систем вентиляци на тваринницьких фермах грунтуеться на врахуваннi фiзiологiчних норм дихання сiльськогосподарських тварин. Оскшьки утво-рення енергл, необхiдноi для 1х життедiяльностi вiдбуваеться на основi окисних про-цесiв, для нормального протшання обмiнних процесiв необхiдний приток кисню iз зовнiшнього середовища i безперервне видалення iз органiзму вуглекислого газу, що утворюеться i накопичуеться в тканинах в процес метаболiзму.
Розроблення дошьного обладнання грунтуеться на врахуванш фiзiологiчних зако-номiрностей лактацп, 11 тривалостi i iнтенсивностi, особливостей утворення молока i молоковiддачi. Для розроблення дошьного обладнання необхiдно мати ч^ке уявлення про продуктивнi якост i технологiчнi властивостi основних порщ молочно'1 худоби та методи 1х розведення, бiологiю вiдтворення та штучного оаменшня худоби тощо.
Як вщомо, фiзiологiя як наука бере свш початок вiд робiт англiйського лшаря
B. Гарвея, який у 1628 р. сформулював уявлення про велике i мале кола кровообiгу. Важливими досягненнями фiзiолоrii, якi визначили п наступну спрямованiсть, стали вiдкриття в першiй половинi XVII ст. французьким ученим Р. Декартом i в XVIII ст. чеським ученим Й. Прохаскою рефлекторного принципу, зпдно з яким дiяльнiсть ор-ганiзму е вщображенням зовнiшнiх подразнень, що здшснюються через центральну не-рвову систему. У XVIII ст. в фiзiологii запроваджуються фiзичнi i хiмiчнi методи до-слiдження. Iталiйський учений Дж. Борелл1 наприкiнцi XVII ст. використав закони ме-ханiки для пояснення мехашзму дихальних рухiв тварин. Англшський дослiдник
C. Гейлс визначив величину кров'яного тиску, французький учений Р. Реомюр та ^алшський натуралют Л. Спалланцаш дослiдили хiмiзм травлення. Французький учений А. Лавуазье дослщив процеси окислення, тодi як ^алшський учений Л. Гальван1 в1дкрив бюелектричне явище в органiзмi [1].
Початок розвитку фiзiологii в Росiйськiй iмперii вiдноситься до першоi половини XVIII ст., коли в Петербурзькш Академп Наук було вiдкрито кафедру анатомп i фiзiологii, яку очолив Д. Бернулл1, Важливими для становлення даноi галузi знання стали дослiдження М. В. Ломоносова, який надавав важливого значення хiмii в тзнанш фiзiологiчних процесiв, та Л. Эйлера з питань бiофiзики руху кровi. В оформленш фiзiологii сiльськогосподарських тварин як самостiйноi науки важливу роль ввдграв медичний факультет Московського унiверситету, де викладання основ фiзiологii та анатомп було розпочато С. Г. Забелшим. Самостшну кафедру фiзiологii в ушверситет^ яку очолив М. I. Сюадан, було вiдкрито в 1776 р. Перша дисертащя з фiзiологii тварин була виконана в 1794 р. Ф. I. Барсук-Моюеевим i присвячена диханню [6].
Для становлення фiзюлоrii сшьськогосподарських тварин важливе значення та-кож мали дослщження з фiзiологГi нервово-м'язово'' тканини. Имецький учений Е. Дюбуа-Реймон запропонував перший шдукцшний апарат, нiмецький фiзiолог К. Людв^ винайшов у 1847 р. юмограф, поплавковий манометр для реестрацп кров'яного тиску, кров'яний годинник для реестрацп швидкосп кровообiгу та ш. Французький учений Е. Марей винайшов прилад для реестрацп руху грудно'' клiтки, iталiйський дослiдник А. Моссо запропонував прилади для вивчення кровонаповнення оргашв i дослiдження втоми, якi також застосовувалися при проведеннi дослвдв з тва-ринами [5].
Дослщження електричних явищ в органiзмi, розпочат iталiйськими вченими Л. Гальванi i А. Вольтом, продовжили нiмецькi дослщники Дюбуа-Реймон, Л. Герман. Росiйськi вчеш I. М. Сеченов i В. Я. Данилевський вперше зареестрували електричш явища в центральнiй нервовiй система Пiд впливом дослiджень I. М. Сеченова С. П. Боткш i I. П. Павлов ввели уявлення про переважне значення нервово'' системи в регулюванш фiзiологiчних функцiй i процесiв в живому органiзмi. Вивчення впливу нервово'1' системи на функцп оргашзму стало традицiйним напрямом для росшсько' i радянсько'' фiзiологii. Значний розвиток отримала експериментально-арурпчна методика для спостереження над функщями внутршшх органiв. I. П. Павлов встановив основы закономiрностi в робот травних залоз, механiзм 1'х нервово'' регуляцп, змiну складу травних союв залежно вiд характеру травлення. Фютульна методика, а також методика умовних рефлекав I. П. Павлова знайшли широке застосування в фiзiологii сшьськогосподарських тварин [1].
Розвиваючи вчення I. П. Павлова, його учш зробили значний внесок у фiзiологiю тварин. Так, Л. О. Орбелi вивчав трофiчний вплив нервово' системи i створив адапта-цiйно-трофiчну теорiю симпатично' шнервацп, заснував еволюцiйну фiзiологiю. К. М. Биков дослщив вплив кори великих твкуль головного мозку на дiяльнiсть внут-рiшнiх органiв, формування умовних рефлекав з iнтерорецепторiв. П. К. Анохш розро-бив теорш функцiональних систем, сформулював загальнi закономiрностi регуляцп фь зiологiчних процесiв.
Фiзiологiя сiльськогосподарських тварин на укра'нських землях видшилася як са-мостiйна галузь наукового знання в другш половин XIX ст. Першi унiверситети, де сформувалися осередки становлення i розвитку фiзiологiчноi науки, вiдкриваються в Xарковi (1805), Киевi (1834) i Одес (1865). Так, у Xаркiвському утверситет самостш-ний курс порiвняльноi анатомп i фiзiологii тварин у 1857 р. було вщокремлено вiд зоологи. У його становлення вагомий внесок зробили О. Ф. Масловський, X. А. Екеблад, I. I. Мечников, В. Я. Данилевський, М. Ф. Бшецький та ш. Зокрема, В. Я. Данилевський дослщив фiзiологiю вищо'' нервово'' i м'язово'' дiяльностi, висунув положення про керь вну роль кори великих твкуль головного мозку в регуляцп вегетативних функцш орга-нiзму. Професор Xаркiвського медичного шституту Г. В. Фольборт вивчив секрещю залози дна шлунку i вiдкрив секреторний вплив симпатичного вщд^ вегетативно'' не-рвово'' системи [4].
Важливу роль у розвитку фiзiологii з 1851 р. ввдгравала кафедра фiзiологii сшьсь-когосподарських тварин Харювського ветеринарного iнституту. Першими й завщува-чами були Г. А. Палюта, В. Я. Данилевський, М. В. Рязанцев, О. В. Нагорний. Так, М. В. Рязанцев вперше зробив iзольований шлуночок (1895), визначив кислотшсть си-чужного соку, його перетравлюючу силу i вiдкрив безперервнiсть сичужно' секрецп. О. В. Нагорний дослщив кисневi запаси в органiзмi тварин, розробив питання вшово! фiзiологii [4].
У Харювському зоотехнiчному iнститутi кафедру фiзiологii та бiохiмii сшьського-сподарських тварин створено в 1925 р. У п становлення значний внесок зробили Я. В. Кронштадт, М. Ф. Белоусов, В. М. НЫтш та шш^ розробивши проблеми вшово' зоотехтчно'' фiзiологii, фiзiологii травлення та бiохiмii лактацп. Довели iстотне значен-34
ня характеру та штенсивносп бродшня в рубщ для утворення жиру молока. В. М. Нштш розв'язав проблему специфiчностi секрецп та складу сичужного соку, BBiB поняття фiзiолоriчноi мсткосп вим'я, що дало змогу по новому тдшти до кратностi дошня корiв [2].
У 1842 р. при медичному факультету Ушверситету Святого Володимира в Киeвi вiдкрито кафедру фiзiологii здорово1 людини, яка набула особливого розвитку з 1910 р. тд керiвництвом В. Ю. Чаговця - основоположника юнно1 теорп виникнення бюстру-мiв. Кафедри фiзiолоrii сшьськогосподарських тварин вiдкрито при Кшвському ветеринарному i зоотехнiчному iнститутах, на базi яких розроблено основи фiзiологii трав-лення, кровообiгу, руху лiмфи, лактацп, електрокардюграфп. Кафедрою фiзiолоrii Ки-1вського сiльськогосподарського iнституту на чолi з С. I. Чорним розроблено питання м'язового тренування тварин для тдвищення ix продуктивностi [3].
До вивчення процеав травлення у жуйних доклав зусиль професор Украшсько1 сшьськогосподарсько1 академп С. Ю. Ярослав. Провiв цiкавi дослiдження з оживлення ембрюшв людини i тварин. Сконструював прилад св^лово'1 реестрацп роботи серця. Пщготував пiдручник «^зюлопя людини i тварин». С. М. Федш та В. В. Науменко займалися питаннями фiзiолоrii травлення та обмшу речовин у жуйних, довели акти-вуючий вплив кл^ковини на ферменти шлунково-кишкового тракту [3].
Лабораторieю фiзiологii тварин Всесоюзного НД1 свинарства на чолi з О. В. Квасницьким розроблено проблеми травлення, обмшу речовин, вищо'1 нервово'1 дiяльностi, розмноження i вегетативно'1 пбридизаци. Удосконалено xiрургiчну методику вивчення процеав травлення у свиней, запропоновано модифшащю виведення протоки тдшлунково'1 залози у свиней, методику хрошчних анастомозiв травного тракту.
Таким чином, теоретичну i методологiчну основу фiзiологii тварин складають на-уковi розробки втизняних i зарубiжниx учених з загально'1 фiзiологii, яка оформилася як самостшна наука на пiвсторiччя рашше. Предтечею ii становлення була шститущо-налiзацiя. Першi кафедри фiзiологii сшьськогосподарських тварин оргашзоваш при Ки-1вському ветеринарному i зоотеxнiчному, Харкiвському ветеринарному i зоотеxнiчному iнститутаx. Бiля витоюв становлення фiзiологii сiльськогосподарськиx тварин на укра-шських землях знаходилися Г. А. Палюта, В. Я. Данилевський, М. В. Рязанцев, В. Ю. Чаговець, С. Ю. Ярослав, О. В. Квасницький, Я. В. Кронштадт, М. Ф. Белоусов, В. М. Иктн та ш. Зусиллями украшських учених розкрито закономiрностi фiзiологii травлення, дихання, лактацп i вiдтворення сшьськогосподарських тварин, як покладе-но в основу при розробленш вiдповiдниx систем машин для тваринництва.
Список лггератури
1. Азимов Г. Й. Фiзiологiя сшьськогосподарських тварин / Г. Й. Азимов, Д. Я. Кринщин, М. Ф. Попов. - К., 1961. - 547 с.
2. Воронцов Д. С. Нариси з юторп фiзiологii на Укрш'ш / Д. С. Воронцов, В. М. Нштш, П. М. Серков. - К., 1959. - 254 с.
3. Дщенко В. В. Нарис юторп Нащонального аграрного ушверситету (до сторiччя заснування) / В. В. Дщенко - К. : Аграрна наука, 1998. - 175 с.
4. Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805-1905). - Х., 1906. - 329 с.
5. Сравнительная физиология животных / под ред. Л. Проссера: в 3-х т. - М., 1977-1978.
6. Физиология человека и животных (общая и эволюционно-экологическая): в 2-х ч. / под. ред. проф. А. Б. Когана. - М., 1984. - 359 с.
Reference
1. Azymov H. Y. Fiziolohiya sil's'kohospodars'kykh tvaryn / H. Y. Azymov, D. Ya .Krynitsyn, M. F. Popov. - K., 1961. - 547 s.
2. Vorontsov D. S. Narysy z istoriyi fiziolohiyi na Ukrayini / D. S. Vorontsov, V. M. Nikitin, P. M. Syerkov. - K., 1959. - 254 s.
3. Didenko V. V. Narys istoriyi Natsional'noho ahrarnoho universytetu (do storichchya zasnuvannya) / V. V. Didenko. - K. : Ahrarna nauka, 1998. - 175 s.
4. Kratkij ocherk istorii Har'kovskogo universiteta za pervye sto let ego sushhestvovanija (1805-1905). - H., 1906. - 329 s.
5. Sravnitel'naja fiziologija zhivotnyh / pod red. L. Prossera v 3-h t. - M., 1977-1978.
6. Fiziologija cheloveka i zhivotnyh (obshhaja i jevoljucionno-jekologicheskaja): v 2-h ch. / pod. red. prof. A. B. Kogana. - M., 1984. - 359 s.
ДВА ПУТИ К СПАСЕНИЮ РУССКИХ ЗЕМЕЛЬ В XIII ВЕКЕ.
Сущенко Виктор Алексеевич
Докт.ист. наук, профессор Южного федерального университета. г. Ростов-на-Дону. Российская Федерация, г. Ростов-на-Дону, 344006, улица Большая Садовая
105/42.
TWO WAYS TO SAVE RUSSIAN LAND IN THE XIII CTNTURY.
Sushchenko Viktor
Doctor of history, professors, Southern Federal University.
Rostov-an-Don, Russian Federation, Rostov-on-Don, 344006,
Bolshaya Sadovaya 105/42
Аннотация
В статье сделана попытка осмыслить выбор русских земель между Западом и Востоком в годы моного-татарского нашествия и показать роль этого выбора в их исторической судьбе.
ABSTRACT
The article is an attempt to understand the choice of Russian land between East and West during the monogo-Tatar invasion, and to show the role of choice in their historical destiny.
Ключевые слова: нашествие, Орда, выбор, статус, последствия.
Keywords: invasion, Horde, selection, status effects.
Древняя Русь, несмотря на княжеские усобицы и набеги кочевников, считалась в Европе могучим государством. Её авторитет был очень высок. Многие западные монархи стремились укрепить политические связи с русскими княжествами династическими узами. Пока не грянуло монголо-татарское нашествие, ставшее первой национальной трагедией для русского народа. Многолетнее золотоордынское иго в конечном итоге предопределило пресловутый «восточно-азиатский вектор» в последующем историческом развитии страны. Это имело своим следствием самую деспотическую форму государственной власти - самодержавие и самую худшую форму феодальной зависимости - крепостное право. Была ли возможность у Руси избегнуть подобной участи?
Объединившись, русские княжества могли выставить не меньшее число воинов, чем Чингизиды, где-то 110-120 тысяч. Да и воинское искусство у русских князей было на должной высоте, что показывает опыт междоусобных войн XI-XII веков. Но в том и дело, что за годы этих войн среди русских князей были посеяны столь ядовитые семена ненависти, что о совместных действиях против монголо-татарских войск не могло быть и речи. Только ли отсутствие единства в действиях русских князей было основной причиной покорения Руси монголами?
Даже, казалось бы, такие достаточно прочные и сильные для своего времени восточные государства держава Хорезмшахов в Средней Азии иди Грузия, переживавшие расцвет в своём развитии, тоже не выдержали удара монгольских войск. Значит, глав-36
