CC BY
13
Науковий тсиик, 2003, вип. 13.4
При створенш штучних насаджень за участю дуба та ялини непридат-ними е вузькi мiжряддя (1,0-2,0 м), оскшьки вони посилюють негативний влив хвойно! породи на листяну. Ращональним в умовах свiжих дiбров е застосу-вання ширини мiжрядь у 2,5-3,0 м. При крощ садшня листяно! та хвойно! по-рщ в межах 0,8-1,0 м початкова густота культур становить 4,2-4,8 тис. шт./га.
Найбшьш доцiльним при створенш ялиново-дубових культур е запро-вадження кулюного способу змiшування. Схема змiшування може бути такою: 1-2р.Ял 4-6р.Д. Це забезпечить початкову участь ялини у складi культур в межах 10-20 %, полегшить вибiрку ялини при доглядових рубаннях. К^м того, зрубування !! не вплине суттево на зниження повноти насадження загалом.
Вiдносно рацiональним е використання способу змшування - простого чергування рядiв. Забезпечити нормальний рют листянiй породi можна лише у випадку штенсивно! вибiрки ялини доглядовими рубаннями. При дотри-манш цього правила е можливiсть до 40^чного вiку отримати значний до-датковий запас деревини хвойно! породи.
Введення буферного ряду iз супутшх листяних порiд мiж рядами дуба та ялини сприяе покращенню !хнього росту, змiцненню позицiй дуба в насад-женнi. У таких випадках в умовах D2 дуб досягае 1а класу бонiтету. Ялина теж збшьшуе iнтенсивнiсть росту, досягаючи 1Ь бонiтету. Схема змiшування може бути наступною: 4р. Д 1р.Лп (Кл) 1р.Ял.
При створенш дубово-ялинових культур менше значення мае запро-ваджена схема змшування, а бiльше - своечасне проведення рубок догляду з вибiрки хвойно! породи. При цьому найкращим способом е введення ялини окремими рядами. Найбшьша !х кiлькiсть може бути два. Трирядш i бшьше кулiси ялини у дубових насадженнях е великою лiсiвничою помилкою, яку практично шякими лiсiвничими заходами виправити неможливо.
Введення ялини у дубовi насадження за рацiональними способами та схемами змшування, з оптимальною початковою густотою садiння та регу-лярними доглядовими рубаннями хвойно! породи е перспективним заходом тдвищення продуктивностi лiсових насаджень.
Л1тература
1. Басун П. А. О повышении продуктивности насаждений путем ввода в культуры ели обыкновенной// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1965, вып. 2. - С. 113-117.
2. Взаимодействие и жизнеспособность ели и дуба в условиях свежих дубрав Лесостепи Украины/ П.С. Пастернак, Н.В. Чернявский, А.П. Богомолов, В.А. Игнатенко/ Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1982, вып. 62. - С. 20-24.
3. Голубець М.А. Використання ялини звичайно! для пщвищення продуктивност ль с1в р1внинно! частини захщних областей УРСР// Вюник с.-г. науки. - 1958, № 4. - С. 51-56.
4. Горд1енко 1.1. Взаемовлив ялини та дуба. - К.: Наук. думка, 1967. - 67 с.
5. Горд1енко 1.1. Швидкоросш культури ялини// Пращ 1нституту лю1вництва. - К.: Вид-во АН УРСР. - 1953, вип.5. - С. 147-156.
6. Горшенин Н.М., Шевченко С.В. О причинах гибели культур ели в Прикарпатье// Научн. записки ЛСХИ. - Львов, 1954, т.4. - С. 174-176.
7. Гурский В.В. Итоги исследований Красно-Тростянецкой лесной опытной станции по созданию и выращиванию дубовых насаждений// Сб. научн. трудов: Дубравы Советского Союза и повышение их производительности. - К.: Урожай, 1968. - С. 109-124.
8. Гурский В.В. Красно-Тростянецкая лесная опытная станция. - Харьков: УкрНИ-ИЛХА, 1959. - 116 с.
1. Лкове та садово-паркове господарство
45
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
9. Дебринюк Ю.М., Калшш М.1. Оптимiзацiя схем змшування при вирощуваннi високопродуктивних культур дуба звичайного за участю шпилькових порiд. Практичнi реко-мендацп. - Харюв: УкрНД1ЛГА, 1991. - 56 с.
10. Зражва С.Г. Особенности роста дубово-еловых культур в Прут-Днестровском ле-сохозяйственном районе// Научн. тр. УСХА: Пути повышения продуктивности лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай, 1983. - С. 62-63.
11. Лавриненко Д.Д. Введения модрини в культури на Укрш'ш як зааб пщвищення продуктивност люу// Пращ 1н-ту лiсiвництва. - К.: Вид-во АН УРСР. - 1949, т.1. - С. 77-143.
12. Лавриненко Д.Д. Створення лiсових культур у дiбровах Украши. - К.: Урожай, 1965. - 248 с.
13. Лавриненко Д.Д., Флоровский А.М., Ковалевский А.К. Типы лесных культур для Украины. - К.: Изд-во АН УССР, 1956. - 287 с.
14. Ониськив Н.И. Еловые культуры Прикарпатья// Вестник сельхоз. науки. - М., 1964, № 7. - С. 101-106.
15. Погребняк П.С. Дослщження грунт!в i кореневих систем у дiбровах// Наук. пращ 1н-ту лiсiвництва. - К.: Вид-во АН УРСР. - 1949, т.1, ч.1. - С. 10-67.
16. Погребняк П.С. Обмш зольних речовин мiж деревною рослиннютю i грунтом// Доповвд АН УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР. - 1948, № 3. - С. 84-97.
17. Похггон П.П. Змша шаруватост чорноземного грунту пвд впливом хвойних дерев-них i чагарникових пор^/ Пращ 1н-ту лтавництва. - К.: Вид-во АН УРСР. - 1953, т.5. - С. 55-65.
18. Похитон П.П. Влияние различных древесных пород на почву// Почвоведение. -1958, № 6. - С. 49-55.
19. Солдатов А.Г. Пути повышения продуктивности лесов УССР// Лесн. хоз-во. -1955, № 6. - С. 14-18.
20. Ткаченко М.Е. Влияние отдельных древесных пород на почву. - Л.: Гослесбу-миздат, 1939. - 16 с.
21. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1955. - 600 с.
22. Фальковский П.К. Временное сельскохозяйственное пользование в лесу, влияние его на рост культур и физические свойства дубравной почвы по исследованиям в Трос-тянецком лесничестве// Труды по лесн. опыт. делу Украины. - Харьков, 1929, вып.3.
23. Шумаков В.С. Лесные культуры и плодородие почв// Лесн. хоз-во. - 1959, № 5. -
С. 36-39.
24. Fricke O., Kürscher K., Röhrig E. Unterbau in einem Stieleichenbestand// Forstarchiv. 1980. Jg.51. Hf.11. S. 228-232.
УДК 630*15 Я.1. Капелюх - Природный 3anoeidHUK "Медобори "
ЧИСЕЛЬН1СТЬ ТА ДИНАМ1КА ОРНГГОНАСЕЛЕННЯ ПРИСТИГАЮЧИХ I СТИГЛИХ ЯСЕНИЧНИК1В У ПРИРОДНОМУ ЗАПОВ1ДНИКУ "МЕДОБОРИ"
Проаналiзовано чисельшсть та динамшу орштонаселення ясеничниюв заповщ-ника у гшздовий та зимовий перюди, вказано на значення ясеничниюв у формуванш орштокомплекав заповщно!' територп.
Ya.I. Kapelyukh - Natural reservation "Medobory"
Quantity and Dynamics of Population of Birds of not Completely Vipe And Ripe Ash Forest in the Natural Reservation "Medobory"
We have analyzed quantity and dynamics of population of birds on ash forest during nest and winter periods, indicated mean of ash forest in forming of birds population complex on the territory of animal reserve territory.
Вкрита люом площа у заповщнику "Медобори" становить 8783 га, це становить 92,2 % вщ загально! плошд заповщника. 88,2 % (7744,5 га) лшв за-
Науковий вкник, 2003, вип. 13.4
ймають насадження твердолистяних порiд. У cipyKTypi лiсового фонду до не-давнього часу переважали молодняки, оcкiльки до створення заповщника на цiй територи велося iнтенcивне лicогоcподаpcьке виробництво. Лише з 2000 року почалося переважання середньовжових лicоcтанiв, частка яких те-пер становить 37,2 %.
Ясеничники у заповщнику займають 1104,3 га, що становить 12,3 % покрито! лicом площi. З них молодняки розташоваш на площi 116,1 га, се-pедньовiковi насадження - 331 га, пpиcтигаючi - 338,5 га, erarai та перес-тiйнi - 318,7 га. Пристигаюч^ cтиглi i пеpеcтiйнi ясеничники займають пло-щу 657,2 га, що становить майже 60 % вЫх яcеничникiв заповщника.
Поpiвняно велика частка пристигаючих i стиглих яcеничникiв у запо-вщнику виник тому, що вони розмщуються, переважно, на вершинах та кру-тих схилах товтр, якi до створення заповщника мало розроблялися [2]. Знач-на частина ясенових лiciв, особливо стиглих i пеpеcтiйних, зберегла ознаки коршних деpевоcтанiв.
Ясен звичайний - Fraxinus excelsior L. - порода теплолюбна, тому часто пошкоджуеться весняними заморозкаами. Досить вимогливий до грунту. У заповщнику зycтpiчаетьcя на деградованих чорноземах та темно-Ырих люо-вих грунтах, якi багат кальцiем, оcкiльки покривають схили товтр. На бага-тих вапняком грунтах ясен дуже посуховитривалий, чим i пояснюеться розмь щення його основних насаджень на вершинах i крутих схилах товтр. Поряд з тим яcеневi насадження високого боштету у заповщнику зycтpiчаютьcя на сирих грунтах низовин. Тому тут варто говорити про два екотипи ясеня - ва-пнякову i водну [1].
Crarai ясеничники заповщника характеризуються добрим ростом (ви-сота до 30 м, дiаметp до 100 см). Ясен часто утворюе тут подвшт або пот-piйнi стовбури, що пояснюеться, частково, пошкодженням його шд час росту заморозками, або шюдниками, оcкiльки веpхiвковi бруньки ясеня починають рости найшвидше i першими попадають пiд такi пошкодження, що спричи-няе розвиток 2-3 а то й бшьше бiчних пагонiв.
Вщ cyчкiв ясени очищаються доволi рано i на велику висоту (до 75 % загально! висоти стовбура). Крона у них нещшьна, пропускае багато свгтла, це одна з причин того, що чистих деревосташв вони у заповщнику не утво-рюють. Багато cвiтла створюе умови для доброго росту i розвитку шших по-piд - граба, в'яза, чеpешнi, осики, якi формують другий ярус, часто фор-муеться також густий тдлюок, у cкладi якого переважае бузина, особливо у вжнах пicля випадання дерев у перестшних лicоcтанах, та лiщина.
Рясно плодоносить ясен у середньому через 2-3 роки, насшня пожив-не, мютить до 20 % рослинних жиpiв. Сам вiн досить стшкий до гниття, тому дупла в ньому утворюються досить рщко, що суттево впливае на умови осе-лення дyплогнiзних видiв птахiв.
Ясеничники заповщника привертають до себе увагу, оскшьки вони знач-ною мipою, впливають на формування фаyнicтичного комплексу ряду бютошв.
Нашi доcлiдження в ясеневих насадженнях заповщника розпоча^ у 1998 рощ на постшних i тимчасових оpнiтологiчних маршрутах [3, 4]. У при-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
47
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
стигаючих i стиглих рiзних за вiком i складом ясеничниках закладено один постшний орнiтологiчний маршрут (кв. 40 Краснянського люництва) та 4 тимчасових маршрути.
Облiки проводились маршрутним методом (Кузякш, 1962), облшову-вались спiваючi птахи вздовж маршруту на вiддалi слухового виявлення 1х по голосу або вiзуально. Виявлену кiлькiсть особин подвоюють i перераховують на 1 км (щшьшсть) з визначенням частки участ у складi населення (%). До складу населення зараховують види, щшьшсть яких становить не менше од-ше1" особини на одиницю облiку. Домiнантними вважаються види, частина яких у населенш становить не менше 10 %, субдомшантами - 5-10 %, зви-чайними - 1-5 %. Фоновими вважаються види, частка яких у населенш ста-новить не менше 10 ос./км .
За час спостережень охоплено коло 50 км. Результати облшв подано в табл. 1-2.
Табл. 1. Результати облШв птахiв у пристигаючих i стиглих ясеничниках
3anoeîÔHUKa "Медобори " (гшздовий аспект)
1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р.
Облiковано видiв 24 33 25 22
З них у населенш 21 29 24 17
Щдльнють (ос./км2) 432,5 547,6 836,8 471,7
Домшанти Зяблик-З6,5 Зяблик 15,7 Зяблик-33,1 Зяблик-26,3
Субдомшанти Дрiзд с.п-16,4 Вiвсянка зв.-8,3 Гш'чка б.-7,9 Син.велика-6,0 Пищуха -6,7 Дрiзд сп.-6,8 Лiсова тин.-5,6 Гш'чка б.-6,4 Син. велика-6,2 Мух-ка стр.-5,2 Мух-ка стр.-9,6 Славка ряб.-7,4 Дрiзд сп.-6,7 Дрiзд сп.-18,1 Мух-ка стр.20,4 Повзик-5,4
Наведеш в табл. 1 даш вказують на досить стабшьний у гшздовий пе-рiод склад населення птахiв у пристигаючих i стиглих ясеничниках заповщ-ника. Коливання за роками незначш, вiд 17 до 24 видiв птахiв у населеннi. Винятком е лише 2000 рiк, коли у складi населення птахiв в ясеничниках об-лiковано 29 видiв, що зумовлено появою тут малопоширених птахiв: жовни -Dryocopus martius L., малого дятла - Dendrocopos minor L, середнього дятла - Dendrocopos medius L., осоща - Pernis aprivorus L., зеленого дятла - Picus viridis L. Домшуючим видом, у вс роки спостережень, у пристигаючих, стиглих i перестшних ясеничниках е зяблик iз досить значною (майже у два рази) перевагою над шшими, найближчими за чисельшстю, видами. Субдомшан-том, у вс роки спостережень, виступае дрiзд спiвочий - Turdus philomelos Brehm. з незначним коливанням чисельност у складi населення птахiв. До субдомшанпв належать також мухоловка строката - Ficedula hypoleuca Hal-Ю, га1чка болотяна - Parus palustris L., синиця велика - Parus major L., при чому чисельшсть ix в окремi роки значно коливаеться.
Щшьшсть птаxiв у гшздовий перюд зазнае значних коливань за роками, що зумовлено особливостями кормових та погодних умов конкретного року. Найвища щшьшсть шж^в - 836,8 ос./км , зафжсована у 2001 р., при вщносно невеликiй кiлькостi видiв - 25, тодi як у 2000 рощ при видовому рiз-номаштл - 33 види, облiковано лише 547,9 ос./км .
