CC BY
17УДК 929(477.54) ББК Т63.3(4Укр-4Хар-2) Д890(4УКР-4ХАР)
ВОЛК 1ГОР ПЕТРОВИЧ (1937-2017)
Полях £. В. Змивське наукове краезнавче товариство
ПоляхЕ. В. Волк Игорь Петрович (1937-2017)
Аннотация. Настоящая биографическая статья посвящена уроженцу Змиева, космонавту, лётчику-испытателю Игорю Петровичу Волку. На основе широкого круга литературы и ресурсов Интернета автор описывает жизненный путь Героя Советского Союза.
Ключевые слова: Змиев, биографистика, космонавтика, лётчики-испытатели, Герой Советского Союза.
Polyakh Eugenia V. Volk Igor Petrovich (1937-2017)
Abstract. This biographical article is devoted to the son of Zmiev, the cosmonaut, the test pilot Igor Petrovich Volk. Based on a wide range of literature and Internet resources, the author describes the life journey of the Hero of the Soviet Union.
Key words: Zmiev, biography, cosmonautics, test pilots, Hero of the Soviet Union.
58-й космонавт СРСР та Роси, 143-й у середнш школi № 14 мкта Ворошилов космонавт свпу, видатний син змивсько! (ниш - Уссуршськ). У 1954 рощ закшчив землi 1гор Петрович Волк народився 12 10 клаав середньо! школи № 5 мкта квггня 1937 року у м. Змieвi - за 25 роюв Курськ. Як згадував 1гор Петрович, у до того, як цей день увшде в кторш останнш рж навчання до класу завггали
Дня шлоти з аероклубу з запрошенням на заняття. Бажаючих було чимало, однак коли справа дшшла до обслуговування матчастини - претенден^в стало значно менше, та вш залишився й вже у квпн здшснив свш перший полгг. Саме тодi i виршив бути военним шлотом.
Батьки ставилися до обрано1 професи сина скептично, тому наполягли на встуш до Харювсько! артилершсько! радютехшчно! академи, з вступних кпи^в яко! 1гор Петрович втж, побачивши лгтак, що пролетгв над казармою. Потгм - служба у лавах Радянсько! Арми. У той же рж став курсантом Юровоградського вшськового училища льотчикгв, який екстерном закшчив у 1956 рощ. У цьому ж 56-ому льотчика направили в Бакшський округ ППО (Азербайджан), де вш i зустргв свое Майбутшй Герой радянського Союзу перше та едине кохання на все життя -навчався у ЗмГ1вськГй середнш школГ № 2, майбутню дружину Валентину, з якою
Радянського Союзу святом космонавтики.
Рис. 1. 1гор Петрович Волк
вони встигли вщсвяткувати 50^ччя з дня одруження та виховати двох донечок.
З 1963 року старший лейтенант I. П. Волк - вийшов у запас. На цьому закшчилася кар'ера вшськового, та почалася нова. У 1965 рощ закшчуе Школу льотчикiв-випробувачiв Льотно-
дослщному шституту iм. М. М. Громова (ЛД1) (м. Жуковський Московсько'1 областi) Мiнавiапрому СРСР, а у 1969-ому - вечiрнe вiддiлення Жуковського фiлiалу Московського авiацiйного iнституту iменi Серго Орджонжщзе за спецiальнiстю «шженер-механж».
З травня 1965 по 2001 рж - на льотно-випробувальнш роботi в Льотно-дослiдному iнститутi. 1995-1997 роки -начальник льотно-випробувального
центру ЛД1 iм. М. М. Громова.
У цих випробуваннях I. Волк показав себе висококвалiфiкованим спещалктом, здатним виконувати польоти найвищого ступеня складность Зокрема, першим у свт виконав фкуру вищого пiлотажу «Кобра Пугачова». Зi спогадiв 1горя Петровича: «Коли я випробував машину на невеликш висот з великим кутом атаки, вона раптом стала некерованою. Треба катапультуватися, але я, дивлячись на висотомiр, виршив, що зробити це ще встигну, i машинально вимкнув систему автоматичного управлшня: вона обмежувала вихщ на критичнi кути атаки. I машина стала мене слухатися. Я форсував двигуни, помггивши, що, вийшовши далеко за критичний кут атаки (понад 100 град.), лп-ак не впав у штопор, а увшшов в нормальний режим. Тодi я набрав висоту i свщомо повторив маневр. Повернувшись на базу, я про все повщомив генеральному конструктору. З тих шр маневр i дивуе публiку на авiашоу за участi Су-27. А чому «Пугачова»? Це мш напарник, я йому передав досвщ, а вш показав фiгуру в Ле-Бурже (Франщя), на радiсть глядачiв. Погодьтеся, «Кобра Волка» - звучить смшно».
Рис. 2. 1гор Петрович Волк шд час випробовувань
1гор Петрович говорив, що нжоли не прагнув стати космонавтом. Однак доля виршила шакше. 12 липня 1977 льотчик зарахований до групи спещально!' пiдготовки за програмою «Буран», 3 серпня 1978 року одержав позитивний висновок Головною медично!' комки (ГМК). В кшщ 1978 року призначений командиром створеного загону льотчиюв-випробувачiв № 1 комплексу «А» льотно-випробувального центру льотно-випробувального шституту. Наказом Мшктра авiацiйноi промисловостi СРСР вщ 23 червня 1981 № 263 (наказ начальника ЛВ1 вщ 10 серпня 1981 № 26) в ЛВ1 iм. М. М. Громова був створений галузевий Загш космонав^в-
випробувачiв Мiнавiапрому СРСР в складi льотчикiв-випробувачiв на чолi з 1горем Петровичем.
З квiтня 1979 по грудень 1980 року -загальнокосмiчна подготовка в ЦПК iм. Ю. А. Гагарiна, де пройшов повний курс пiдготовки до польо^в на кораблi «Союз-Т» й орбггально!' станци «Салют». Одночасно з космiчною пiдготовкою продовжував роботу льотчиком-випробувачем, провiвши цiлий ряд важливих i складних випробувань та експеримен^в, серед яких — випробування на штопор лггаюв Су-27 i Су-27УБ, ряд складних випробувальних робiт на позазвукових бойових лггаках
М^-21, М^-23, МiГ-25, М^-29, Су-7, Су-9, Су-11, Су-15, Су-27 та багатьох iнших.
А вже 12 лютого 1982 роки йому присвоено квалiфiкацiю космонавт-випробувач. З 17 по 29 липня 1984 року здшснив космiчний поли- у якосп космонавта-дослiдника корабля «Союз Т-12» разом з Володимиром Джашбековим i Свiтланою Савицькою. Персональний позивний - «Памiр-3». Тривалiсть космiчного польоту склала 11 дiб 19 годин 14 хвилин та 36 секунд. Вщразу ж шсля повернення iз польоту на Землю провiв експеримент з управлшня лiтаками Ту-154ЛЛ та М^-25ЛЛ, що наближенi за аеродинамiчними показниками до «Бурану». Здiйснив полгг по маршруту Байконур - Ахтубинськ -Байконур з метою ощнки реакци шлота пiд час шлотування «Бурана» пiсля дiй факторiв космiчного польоту - те, що аш до нього, анi пiсля нього жоден iз свiтових космонавтiв не здшснювали.
29 липня 1984 року за мужшсть i геро!'зм, проявлен у цьому польотi, Президiя Верховно!' Ради СРСР присвоила I. Волку звання Героя Радянського Союзу з врученням йому ордена Ленша, Трудового Червоного Прапора, Дружби народiв, «За заслуги», багатьма медалями. Сам Герой одного разу пожартував, вщповщаючи на питання кореспонден™ «За що дали Зiрку Героя?»: «За подаровану керiвництвом десятиденну вщпустку на орбiтальну станцiю».
У лютому 1987 року 1гор Волк був призначений начальником Галузевого комплексу подготовки космонав^в-випробувачiв (ОКПК1), залишаючись космонавтом-випробувачем i льотчиком-випробувачем. Шсля закриття програми «Буран» до 1995 року вш залишався в загош космонавтiв, але пiдготовки до польо^в не проходив. Займався випробувально!' роботою.
Вiн лiтав 48 рокiв iз сво!'х повних 79-ти. З них 41 рж був льотчиком-випробувачем. У космос полетiв у 47
роюв, а у 65 - ще сидiв за штурвалом лiтака. Загальний налгт 1горя Петровича -понад 7000 годин, з них в випробувальних польотах больше 3500 годин. З 1965 р льотчик-випробувач 4-го класу, з 22 липня 1966 р льотчик-випробувач 3-го класу, з 1969 р льотчик-випробувач 2-го класу, з 16 листопада 1971 р льотчик-випробувач 1-го класу. З 1984 р Космонавт 3-го класу. Вш лгтав практично на вах радянських лп-аках, випущених у другш половин ХХ сторiччя.
Багато можна сказати i про громадську дiяльнiсть. За свое життя 1гор Петрович встиг бути депутатом мкько! ради м. Жуковський (1984-1987 рр.), Президентом Всесоюзно! федераци тешсу СРСР (1986-1990 рр.), Президентом Федераци любителiв авiащi (з 1988 р.), членом виконкому «Руху зелених» (з 1989 р.), з квгтня 1990 року - членом редакцшно!' колеги журналу «Крылья Родины», Першим вще-президентом, а згодом i головою виконкому Федераци Космонавтики Роси. У сшвавторст з Василем Ашсимовим 1гор Петрович -автор книги «Мета - 2001 рж Авiацiйна та космiчна технiка свiту», а також фантастичного детективу «Космiчний ковпак».
19 вересня 1984 року Ршенням Калузько!' мiськоi Ради депутатiв трудящихся № 405 I. Волку присвоено звання «Почесний громадянин мкта Калуги». У 2004 рощ льотчик-космонавт був обраний дшсним членом (академжом) Мiжрегiональноi громадсько!' органiзацii «Росiйська академiя космонавтики iменi К. Е. Цiолковського» (МГО «РАКЦ») за науковим вiддiленням 1 «Системно-концептуальнi перспективи розвитку космонавтики».
За великий внесок в освоення Космосу, сусшльну i громадську дiяльнiсть iз збереження миру, за велик заслуги перед Батьювщиною Рiшенням Зми'всько!' районно!' ради 28 жовтня 2011
року присвоено звання «Почесний громадянин Змивського району».
Серце 1горя Петровича Волка припинило битися 3 ачня 2017 року у Micri Пловдив (Болгaрiя). Похований на Биковському кладовишД у Micri Жуковському.
Л1ТЕРАТУРА ТА РЕСУРСИ
1. Игорь Волк. Биографическая справка / РИА Новости. - URL: https://ria.ru/science/20090724/178536528.ht ml (дата обращения 05.01.2017).
2. Игорь Петрович Волк (12.04.1937-03.01.2017) Герой Советского Союза // Герои Страны. -URL:
http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_i d=607 (дата звернення 05.01.2017).
3. Летчик-космонавт СССР Игорь ВОЛК: На орбите дело доходило до рукопашной // Kramatorsk.info. - URL: https://www.kramatorsk.info/?view&102522 (дата обращения 05.01.2017).
4. Найважче в цьому житп - бути людиною / Т. Логвша // Вкт Змпвщини. - 2017. -13 ciчня.
5. Пилоты «Бурана». Отряд космонавтов-испытателей Минавиапрома СССР // Информационно-исторический официальный интернет-сайт «Министерство авиационной промышленности СССР». - URL:
http://www.mapsssr.ru/piloty.html (дата
обращения 05.01.2017).
6. Почётные граждане города Калуги // Официальный сайт Городской Управы калуги. - URL: http://www.kaluga-gov.ru/статья/почетные-граждане-города-калуги_136783330# (дата обращения 05.01.2017).
7. Саяний М. I. Видатш Люди Змпвщини. Частина I. - Х.: Кроссроуд, 2009. - С. 35.
8. Саяний М. I. Змпвщини - Слобожанщини перлина. - Х.: Кроссроуд, 2009. - С. 193.
Вiкiпедiя
9. Волк Игорь Петрович // Википедия. - URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Волк,_Игорь_Пет рович (дата обращения 05.01.2017).
10. Волк 1горь Петрович // Вiкiпедiя. - URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Волк,_Iгорь_Петр ович (дата звернення 05.01.2017).
11. Игор Волк // Уикипедия. - URL: https://bg.wikipedia.org/wiki/Игор_Волк (дата обращения 05.01.2017).
12. Igor Volk // Wikipedia. - URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Igor_Volk (дата обращения 05.01.2017).
ДЖЕРЕЛА 1ЛЮСТРАЦ1Й
Рис. 1. © РИА Новости / Александр Моклецов. Рис. 2. © Информационно-исторический
официальный интернет-сайт
«Министерство авиационной
промышленности СССР»
