CC BY
18
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 15_
V. Siropol, D. Ostrovyk
PROBLEMS OF MILITARY MEDICINE OF THE SOVIET ARMY IN THE BEGINNING OF 1990's IN AFGHANISTAN OF 1979-1989 ON THE MATERIALS OF
«MILITARY MEDICAL JOURNAL»
There was made an analysis of a number of papers inserted in the pages of "Military Medical Journal" devoted to the analysis of medical support of contingent of Soviet troops in Afghanistan during the war 1979-1989 years, which were published in the 1990s. The main lines of researches of specialists of medical services that demonstrated that time trends in the historiography of the subject were defined and analyzed. In particular, in the article the most popular themes in the work of researchers were found, including military epidemiology, that took a prominent place. This was due to the large number of infected, that made up the largest percentage of all sanitary losses in the ranks of the Soviet army. The analysis revealed and on the contrary, not developed niche, which highlighted in this article.
The article revealed that the journal had an impact on improving of the organizational structure of medical service. In particular, certain materials initiated the study of gunshot wounds of the genitourinary system and laid the basis for further studies in the field of military medicine.
Discussions of scientists have shown that the setting of medical support of soldiers and officers of the Soviet army in a coherent system of health passed a difficult and ambiguous way that was not always understood by scientists unanimously in theoretical and practical medicine
Keywords: Afghanistan, war, military medicine, medical support, "Military Medical Journal", epidemiology, hygiene
УДК 94(477)« 17»
1.С. Стороженко
ВОеННА ДОКТРИНА Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 1648-1652 рр. : ЗАГАЛЬНИЙ II ЗМ1СТ ТА РЕАЛ1ЗАЦ1Я СОЦ1АЛЬНО-ПОЛ1ТИЧНО1 МЕТИ
У cmammi розглядаеться загальний 3Micm военной доктрини Б. Хмельницького, а також реалiзацiя гг першог частини - сощально-полтичного 3Micmy, зокрема висвтлюеться першi кроки утворення козацьког держави.
Ключовi слова: военна доктрина, военне мистецтво, стратегiя, тактика.
Щоб визначити основш положення военного мистецтва у битвах Визвольно! вшни, проведених Б. Хмельницьким протягом 1648-1652 рр., а також проявлений при цьому його полководницький талант, автор запропонував методику дослщження теорп та практики проведення военних (бойових) дш, яю реалiзуються через стратепю, оперативне мистецтво i тактику (рис.1 ). Провщним шструментом у цш методищ е вщтворення (ппотеза) системи поглядiв (военно! доктрини)1 Б. Хмельницького на
1 Доктрина (лат. doctrina - вчення) - прийнята в державi система поглядiв на сутшсть, мету, характер можливо! вшни, на шдготовку до не! держави i збройних сил, а також на способи !! ведення. Вщповщно до мети, яку переслщуе керiвництво держави з питань военно! пол^ики, формуеться спрямованють военно! доктрини (оборонна, наступальна, нащонально-визвольна та шш^, яка, у свою чергу, визначае напрями побудови збройних сил. До складу военно! доктрини належать таю питання, як оргашзацшна структура, озброення та спорядження вшська, його
128
тдготовку та проведення вшни проти польсько'' влади в Укрш'т (рис. 2), а також розробка концепцп виснажування (вимотування) ворога як складово'' частини ще'' доктрини (рис.3). Вибiр такого iнструменту (военно'' доктрини) викликаний тим, що змют i спрямованiсть военно'' науки в державi залежать вiд военно'' доктрини, i, навпаки, данi военно'' науки використовуються для розробки военно'' доктрини [3, с. 137]. Оскшьки теорiя военного мистецтва е частиною военно'1' науки (а отже i военно'1' доктрини), то на основi вщтворено! военно'' доктрини Б. Хмельницького створюються умови для визначення закономiрностей у виборi загальних (оперативно-стратегiчних) напрямкiв збройно'' боротьби проти ворога, а також тих, яю виникли (пiдпорядковуючись першим) за рахунок змш у побудовi та озброеннi укра'нсько'' армп - оперативно-тактичних . О^м цього, у процес обраних загальних напрямiв збройно'' боротьби необхiдно провести, спираючись на дiалектичний зв'язок мiж озброенням, структурою вшська та способами бойових дш, реконструкцiю оперативно-тактичних характеристик битви, застосовуючи структурно-функцiональний аналiз до джерел та л^ератури, а також принцип щентифшаци свiдомостi дослiдника зi свiдомiстю Б. Хмельницького, зокрема з питань оргашзацп та проведення битви.
Дослщження автором статп военного мистецтва на рiвнi стратеги, оперативного мистецтва i тактики в битвах, проведених Б.Хмельницьким протягом 1648-1652 рр. [7, с. 103-282] дозволило узагальнити його полководницьку дiяльнiсть за вказаний перюд, зокрема розглянути його военну доктрину та шляхи ii реалiзацii. При цьому тдкреслимо, що формування поглядiв (военно'' доктрини) укра'нського гетьмана на сутнiсть, мету i характер вiйни проти Польщ^ на пiдготовку до не'' народу i козацького вiйська, а також на способи ii ведення було тюно пов'язане з переростанням його повстання у Визвольну вшну всього укра'нського народу. Ознакою цього переростання став початок формування повстанцями полково-сотенного державного ладу на територи Укра'ни. Особливють (унiкальнiсть) полково-сотенного державного устрою полягае в тому, що вш створений укра'нським козацьким вiйськом. Таю вiйськовi одиницi, як полк та сотня, не тшьки виступили шщаторами побудови укра'нсько' державно' системи, а й стали базою для ii формування. Внаслщок цього в основi державно'' структури був закладений вшськовий елемент, який i визначив ii характер - виникла укра'нська вшськово-демократична козацька республiка з полiтично-адмiнiстративною вшськовою та судовою владами. Провiдна роль вшськового елемента в такiй державнш структурi полягала в тому, що козацька вшськова адмiнiстрацiя контролювала вс сфери життя суспiльства (крiм релтйно!) [2, с. 7]. Цiлком закономiрно, що в цих умовах военна доктрина козацько'' республiки була визначена одночасно зi створенням ii державних структур i стала невiд'емною частиною 1'х дiяльностi.
Оскiльки полково-сотенний устрш був створенний з метою максимально'' мобшзаци сил народу для свого визволення, то цшком закономiрно, що щ визвольнi тенденци позначилися i на военнiй доктринi козацько'' республши. Це дае нам пiдстави стверджувати що военна доктрина Б. Хмельницького мала нащонально-визвольне спрямування.
Коршним питанням, военно-стратепчною метою вiйни вiн обрав: розгромити польську армiю, визволити вiд польсько'' шляхти територи Надднiпрянщини, Брацлавщини, Волиш i Подiлля, встановити у цих регюнах козацьке державне самоврядування i примусити польський уряд юридично визнати входження ще!
бойова тдготовка, розробка вщповщних способ1в збройно' боротьби проти ворога, а також rnmi питания буд1виицтва збройних сил [3, с. 240].
територи до складу польського королiвства на федеративних (конфедеративних) засадах як перший етап на шляху до створення незалежно1 Украшсько1 держави.
До сощально-полггично1 мети военно"1 доктрини належало: на визволенiй територи провести масове покозачення населення i побудувати украшську козацьку республГку за полково-сотенним територiальним адмiнiстративно-вiйськовим державним устроем. Досягти визнання урядом федерацГï (конфедераций провщно1 ролi козацтва (вольностi i права) як суспшьного стану в Украшськш козацькiй державi та його державного статусу (козацький реестр) у державi федераци (конфедераций - польському королГвствГ
Вiйськово-технiчний змГст военно"1 доктрини об'еднував:
а) вiйськове 6удГвництво:
- створення територiальних збройних сил Украши за полково-сотенною вшськово-адмiнiстративною структурою з урахуванням досвщу ЗапорГзько1 Ci4i та реестрового козацтва;
- проведення переозброення та навчання украшського козацького вшська вщповщно до завдань вшни та спосо6Гв збройно' боротьби. Створення полково'1' артилери та артилери головного командування (гетьмана);
- лшвщащя оперативно-стратепчно1 переваги польського вiйська над украшським у кавалери за рахунок введення до складу укршнсько"1 арми татарсько1 кГнноти;
- включення до складу украшсько1 арми (на час походу) селянсько-повстанських формувань i розробка тактики ïx використання;
- отримання прямого резерву - вшськово1 допомоги вщ держав-союзниць, зокрема вГд Кримського ханства та Туреччини;
б) ви6Гр спосо6Гв ведення вГйни:
- розроблення i ви6Гр концепци виснажування (вимотування) ворога як провщного напрямку збройно"1 боротьби проти Польщу
- обрання (у межах вищеназвано1 концепци) основно"1 форми бойових дГй для украшсько1 арми - наступ, за характером оперативно-тактичний, який за змютом реалiзувався такими видами бойових дш, як глибокий рейд, зустрГчний та наступальний бш (битва) за допомогою основного засобу - стратепчного, оперативного та тактичного маневрування;
- використання традицшних тактичних спосо6Гв Вiйська Запорiзького у поеднаннi з досягненнями захщноевропейського военного мистецтва, зокрема ново"1 лшшно1 тактики;
- вдосконалення управлшня вiйськами, в першу чергу планування бойових дш (битви, бою) та ïx бойового забезпечення (розвiдка всГх видГв). Проблема военно"1 картографи;
- встановлення для вшськових формувань вах рГвнГв основно"1 мети бойових дш -досягнення перемоги.
Не розкриваючи поки що змюту згаданих положень военно"1 доктрини, зауважимо, що не вс вони були визначеш Б. Хмельницьким на початковому етат повстання чи Визвольно1 вГйни i пройшли певний еволюцшний шлях. Так, обрана Б. Хмельницьким военно-стратепчна мета повстання проти ПольщГ у березнГ-травнГ 1648 р. збГгалась з його соцГально-полГтичною метою i зводилася до вузько-сощальних ГнтересГв козацтва. А саме: вимагалось вГд польського уряду денонсування КурукГвсько1 (1625 р.), Переяславсько1 (1630 р.) та Кумейювсько1 (1638 р.) польсько-украшських угод з метою повернення козакам стародавшх прав i вольностей, збшьшення реестру до 12 тис. осГб, а також вщновлення козацько1 юрисдикци на волосп, яка Гснувала за часГв Базавлуцько1 Запорозько1 СГчГ [3, с.39].
Переростання повстання у Визвольну вГйну, ознакою яко"1 е початок формування полково-сотенного державного ладу на ЛГвобережжГ, ПравобережжГ та БрацлавщинГ
130
(лiто 1648 р.), викристалiзувало у Б. Хмельницького та його оточення вищезазначену военно-стратепчну мету у вшш проти Польщi, викладену нами у военнш доктринi.
Розробку i вибiр концепци виснажування (вимотування) ворога як провщного напрямку боротьби проти Польщi Б. Хмельницький здшснив влiтку 1648 р., коли
була втрачена надiя на вирiшення збройного конфлшту мирним, переговорним шляхом i коли з'ясувалося, що украшське козацтво вступило у затяжну украшсько-польську
вшну. Реалiзацiя цiéï концепци була започаткована М. Кривоносом, який у другш половиш липня - на початку серпня 1648 р., напередодш Пилявецькох битви, на чолi авангарду украшського вiйська (16 тис. чоловiк) здшснив маневрове блокування
основних комушкацш на територи ворога (з метою його виснаження) на глибину до 250 км на захщ вщ Бшох Церкви до рубежу Острог - Кам'янець-Подшьський. Цим кроком був забезпечений вихщ головних сил украшськох армп у вигiднi райони для проведення битви [7, с. 179-189].
У той же час окремi положення военно! доктрини, яю мали доленосне значення для повстання, Б. Хмельницький не тшьки визначив, а й реалiзував ще до його початку. У першу чергу сюди належить лшвщащя оперативно-стратепчнох переваги польського вшська над украшським у кавалери. Це питания було ключовим i без його виршення неможливо було розраховувати на переможний устх повстання i Визвольно'1' вiйни. Справа в тому, що украшське козацтво традицiйно мало першокласну пiхоту й обози, але користувалося нечисленною кшнотою. Ця ситуащя завжди створювала оперативно-тактичну перевагу кшного польського вiйська над тхотними армiями украшських повстанцiв, якi боролися проти Речi Посполито'1' протягом 1591-1638 рр., примушувала ïx переходити до оборонних дiй у замкнутому таборi i вела до поразки. Враховуючи цей досвiд та зародження ново'1' лiнiйноï тактики, у якiй кавалери вiдводилася провiдна роль, Б. Хмельницький у лютому 1648 р. укладае союз з кримським ханом 1слам-Преем III i залучае до складу украшсько'1' армп союзну кримськотатарську кшноту. Поеднавши на полi бою украшську (козацьку) пixоту з татарською кшнотою, вш не тiльки лiквiдуе польську оперативно-тактичну перевагу, а й досягае стввщношення сторш на свою користь, оскшьки польське вiйсько не мало тхоти, рiвноцiнно'ï украшськш, а польська кавалерiя поступалася татарськiй у маневреносп. Ситуацiю, що склалася, польський военний юторик В. Маевський назвав «кризою польського военного мистецтва 16481649 рр.» [4, с. 115], яка вщбилась у поразках польсько'1' армп на Жовтих Водах, пiд Корсунем, Пилявцями та Зборовом. Отже, визначення i реалiзацiя одного з важливих питань военно'1' доктрини - лшвщащя оперативно-стратегiчноï польсько'1' переваги у кавалери - мали виршальний вплив на переможний хщ Визвольноï вiйни.
До шших положень военноï доктрини, яю вимагали термiновоï ïx реалiзацiï, належали: отримання вiйськовоï допомоги вiд держав-союзниць, зокрема вщ Криму та Туреччини, оргашзащя розвiдки всix рiвнiв, створення украшського артилершського арсеналу, зокрема полковоï артилерiï та артилерiï резерву командування (гетьманськоï артилерiï) та iн.
Зазначимо, що вищеподана реконструкцiя (вiдтворення) военноï доктрини Б. Хмельницького е першою спробою надати його полководницькiй дiяльностi системного характеру i встановити закономiрностi у вирiшеннi ним стратегiчниx, оперативних та тактичних завдань Визвольноï вшни.
До того як зупинитися бшьш детально на окремих положеннях военноï доктрини Б. Хмельницького та шляхах ïxньоï реалiзацiï, нагадаемо, що етшчна iсторiï украхнського козацтва вiдiграла доленосний вплив на хщ Визвольноï вшни, утворення козацькоï держави, а також на подальшу ïï долю. Див. Стороженко 1.С. «Богдан Хмельницький i Запорозька Оч кiнця XVI - середини XVII стшть. Книга 2: Генезис, еволющя та
131
реформування оргашзащйно' структури СГчЬ» Наукове видання / Передм. Ю.А. Святця; Вiдп. ред. В.А. Смолш. - Днiпродзержинськ: Видавничий дiм «Андрш», 2007. - 418 с. + 9 вкл.: Гл. У монографп висвiтлюеться паралельно (на засадах сощально' i етшчно' Гсторп) генезис та еволющя органiзацiйних i етшчних структур укра'нського козацтва i його Запорозько'' Сiчi протягом кiнця XV - середини XVII ст. Оскшьки етшчш структури негайно обростають сощальними оболонками, тому укра'нське козацтво, трансформувавшись наприкiнцi XVI ст. в субетнос (складову частину укра'нського етносу i його домiнанту), негайно обросло оболонкою першо'' Запорозько'' (Базавлуцько') Сiчi, яка була знищена польською армiею в 1638 р. Зокрема, з'ясовано, що пiсля знищення польською армiею Базавлуцько'' Запорозько'' Сiчi, упродовж «десятилГття золотого спокою» (1638-1648 рр.) козацький субетнос припинив свое легГтимне iснування, але за цей час накопичив надпотужний потенщал пасюнарно' енергГ' для свого подальшого вiдродження та пiднесення. Заклик Б. Хмельницького до повстання, що пролунав з острова Томагавки навесш 1648 р., став пасюнарним Гмпульсом-поштовхом, який викликав пасiонарну ГндукцГю в полках реестровщв i вГдгукнувся пасюнарним вибухом мешканщв обох берегiв Дншра Середньо' та СхГдно' Укра'ни. Вщбувся новий запуск системи козацького етногенезу, внаслщок якого козацький субетнос не тГльки вГдродився, а й став домшантою всього укра'нського етносу. Етшчне пробудження з iмперативом «Будь тим, ким ти мусиш бути» мешканщв Наддншрянщини на основГ ще'' домшанти обросло соцiальною оболонкою украшсько' нацюнально' революци середини XVII ст. тд керiвництвом Б. Хмельницького [8, с. 373, 374], яка розпочалася битвою на Жовтих Водах 1648 р. Це забезпечувало максимальну згуртовашсть козацтва, почуття обов'язку й жертовносп, а також високу армшську дисциплГну.
БлискучГ перемоги на Жовтих Водах та тд Корсунем, а також широкомасштабний розвиток народного повстання у таких регюнах, як Лiвобережжя, Ки'вщина (Фаспвщина) та Брацлавщина, вимусили Б. Хмельницького дГяти вГдповГдно до реально'' обстановки, що склалася в Укрш'ш. Продовжуючи висувати перед польським королем сво' скромш вимоги, вГн упродовж червня-липня 1648 р. реформуе повстансью осередки у цих регюнах у козацью територГальш полки i на 1'х базГ створюе полково-сотенний державний лад, що е ознакою переростання повстання у Визвольну вшну всього народу Укра'ни. Так, на ЛГвобережжГ на той час були сформоваш Прилуцький, Миргородський, Ижинський, Борзенський та 1чнянський, а на ПравобережжГ -Ки'вський, Уманський, ВГнницький полки, а також розширена у захГдному напрямку територГя БГлоцеркГвського полку.
Одночасно Б. Хмельницький розгорнув широку мережу агентурно'' розвГдки на укра'нськГй територП, контрольованш польською шляхтою, з метою визначення передумов для поширення туди повстання. Очевидно, йому та його соратникам було вщомо, що штереси населення Волиш i ПодГлля, яке мешкало на степовому прикордонш та теренах татарських шляхГв i було пов'язане з давшм вГйськово-служилим землеволодГнням, збГгалися з Гнтересами козацтва. У зв'язку з цим та шформащею агентурно'' розвГдки вГн у серединГ липня 1648 р. вирГшуе взяти шд свГй контроль територГю цих регюшв по рГчках Горинь та Збруч, розраховуючи на тдтримку мГсцевого населення.
Забезпечивши за допомогою збро'' восени 1648 р. контроль над щею територГею, Б. Хмельницький вже в лютому 1649 р. включае до угоди з польськими комюарами вимогу: «щоб польське та литовське вшсько не вступали з жодного боку в Ки'вське воеводство по рГки Горинь i Прип'ять, а вщ ПодГльського i Брацлавського воеводства по Кам'янець-Подшьський» [3, с. 105].
Подальшi поди бшьш точно викристалiзували частину територп Волиш i Подiлля, на якiй штереси населення повнiстю збiгалися з штересами козацтва. У зв'язку з цим рашше намiчений рубiж козацького впливу по рiчкаx Горинь та Збруч був перенесений у середньому на 80 км на схщ, до рiчок Случ та Мурафа. Цей захщний кордон украхнськох козацькох держави у складi польського королiвства був закршлений Зборiвською угодою, укладеною мiж польським королем Яном Казимиром та Б. Хмельницьким (серпень 1649 р.). Отже, мешканщ захщних територiй Подшля та Волинi не бажали покозачуватися, бо вони були вже подолянами i волинянами, тобто субетносами, i тому поеднання з ними було можливим в межах украшського етносу, а не в межах козацького субетносу.
Залучення до своех военнох доктрини питання про отримання вiйськовоï допомоги вiд держав-сусвдв i одержання ïï вiдразу ж вщ Криму, а пiзнiше вщ Туреччини, Росп, Швецп та Трансильванп свiдчить, що Визвольна вiйна виходила за меж внутрiшнього украшсько-польського конфлшту i набирала мiждержавного рiвня. Отже, постановка питання про порушення територiальноï цiлiсностi Речi Постолто на користь утворення у ïï складi украïнськоï держави була цiлком логiчною. Але, враховуючи, що Украша була складовою частиною могутньоï держави, якою на той час була Рiч Посполита, а держави-сусщи були iмперiями, яю теж вели агресивну загарбницьку пол^ику, створення без переxiдного етапу незалежноï украïнськоï держави у такому оточенш i в таких умовах було справою нереальною. Розстановка пол^ичних сил у польськш державi та на мiжнароднiй аренi давала Б. Хмельницькому единий шанс для створення незалежноï украïнськоï коза^^ держави - тшьки через перехщний перiод, яким передбачалось ïï входження на принципах федерацп (конфедереци) до складу Польщi. Крiм того, за визначенням В. Липинського, юнували ще внутрiшнi проблеми побудови украïнськоï держави, якi теж спонукали Б. Хмельницького до тимчасового автономiзму [5, с. 2-170].
«Продовження у наступному номерi (випуску)».
Список використаноУ л1тератури
1. Военный энциклопедический словарь / под ред. Н. В. Огаркова. - Москва : Воениздат, 1984. - 863 с. ; Voennyy entsiklopedicheskiy slovar / pod red. N. V. Ogarkova. -Moskva : Voenizdat, 1984. - 863 s.
2. Дашкевич Я. Р. Полково-сотенний лад XVII-XVIII столт на Укршш - штучна «бша пляма»./ Я. Р. Дашкевич // Пам'ятки Украши - 1990.- №1 ; Dashkevych Ya. R. Polkovo-sotennyi lad XVII-XVIII stolit na Ukraini - shtuchna «bila pliama»./ Ya. R. Dashkevych // Pamiatky Ukrainy - 1990.- №1
3. Документа Богдана Хмельницького / упоряд. I. Крип'якевич. - Кшв : Вид-во Академп наук УРСР, 1961. - 740 с. ; Dokumenty Bohdana Khmelnytskoho / uporiad. I. Krypiakevych. - Kyiv : Vyd-vo Akademii nauk URSR, 1961. - 740 s.
4. История военного дела в Польше: Избранные вопросы / под ред. В. Беганьского и др. — Варшава: Изд-во М-во нац. обороны Польск. Нар. Республ., 1970; Istoriya voennogo dela v Polshe: Izbrannye voprosy / pod red. V. Beganskogo i dr. — Varshava: Izd-vo M-vo nats. oborony Polsk. Nar. Respubl., 1970.
5. Липинський В. Украша на переломi / В. Липинський. - Фiладельфiя, 1991. - Т. 3 ; Lypynskyi V. Ukraina na perelomi / V. Lypynskyi. - Filadelfiia, 1991. - T. 3
6. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров. Человек - текст - семиосфера - история / Ю. М. Лотман. - Москва, 1999 ; Lotman Yu. M. Vnutri myslyashchikh mirov. Chelovek -tekst - semiosfera - istoriya / Yu. M. Lotman. - Moskva, 1999.
7. Стороженко I. С. Богдан Хмельницький i военне мистецтво у Визвольнш вшш украшського народу середини XVII ст. / I. С. Стороженко. - Дшропетровськ, 1996. -Кн. 1 : Военш дп 1648-1652 рр. - 328 с. ; Storozhenko I. S. Bohdan Khmelnytskyi i voienne
133
mystetstvo u Vyzvolnii viini ukrainskoho narodu seredyny XVII st. / I. S. Storozhenko. -Dipropetrovsk, 1996. - Kn. 1 : Voienni dii 1648-1652 rr. - 328 s.
8. Стороженко I. С. Богдан Хмельницький i Запорозька Ci4 кiнця XVI - середини XVII столiть : моногр. / I. С. Стороженко. - Дншродзержинськ : Вид. дiм мАндрiйм, 2007. - Кн. 2 : Генезис, еволющя та реформування оргашзацшно1 структури Сiчi. - 418 с. ; Storozhenko I. S. Bohdan Khmelnytskyi i Zaporozka Sich kintsia XVI - seredyny XVII stolit : monohr. / I. S. Storozhenko. - Dniprodzerzhynsk : Vyd. dim "Andrii", 2007. - Kn. 2 : Henezys, evoliutsiia ta reformuvannia orhanizatsiinoi struktury Sichi. - 418 c.
Стаття надшшла до редакцп 15.04.2016 р.
I. Storozhenko
MILITARY DOCTRINE of B. KHMELNYTSKY IN 1648-1652: ITS GENERAL CONTENT AND REALIZATION of ITS SOCIAL and POLITICAL GOAL
Big experience, got by the author of the article in his research of the War for Liberation of the Ukrainian people of the middle of XVII century, had shown that none of the historical sources tells us about the main questions of its military art: strategy and tactics of the battles, hold by B. Khmelnytsky in 1648-1652. In order to overcome this limitation, the author started his search of the hypothesis, based upon understanding of regularities in events, situations and processes, not only in cause-effect dependence, but in functional relations in context of historical systematic method-which was the subsystem of war. The author came to the conclusion that as such system and subsystem of war we can consider the system of B. Khmelnytsky ' views on the essence, aim, character of the possible war, on the preparation of the Cossack troops for that war, and also on the methods of it's conducting. Considering the demands of modern methodology for translation of the events of the past into modern language, the author states that in our times such system of views is called the military doctrine, hence we get the military doctrine of B. Khmelnytsky in War for Liberation of 16481652. The lower systems of war and subsystems of military doctrine are: social and political concept of war, organization of military forces and selection of warfare methods, particularly developing of the conception of the enemy 's exhaustion. The Cossack state with its human and material recourses was the environment for the military doctrine as subsystem.
The military doctrine, discovered by the author, enabled to offer the original technique in research of the military art of the War for Liberation, held by the Ukrainian people in the middle of XVII century. The issues of war, which are decided by military science as the part of the theory of military art and general tasks of military doctrine, belong to strategic course of warfare. The issues of war, decided at the level of the conception of enemy s exhaustion, with the involvement of battle, belong to strategic and tactical maneuvers, and those issues, solved at the level of troops composition, its armament and military disposition at the battlefield belong to tactical methods of armed struggle.
The author considers general content of B. Khmelnytsky' military doctrine, and also the realization of its social and political goals, in particular he elucidates the first steps in creation of the Cossack state, helping the readers to understand what kind of military leader this outstanding Cossack Hetman was.
Key words: military doctrine of B. Khmelnytsky as the hypothesis and sub-system of war, operational strategic and operational tactical maneuvers, tactics.
ЗМ1СТ ВШСЬКОВО! 1СТОРИ
1стор1я воен ч У г Л 1стор1я военного мистецтва Ч У Г 1стор1я побудови вшська V Г Л 1стор1я розвитку озброення V У г > 1стор1я ВШСЬК0В01 думки V Г л Спещальш галуз1 V ^
НАПРЯМИ ДОСЛЩЖЕННЯ В1ЙНИ
^ л 1стор1я вшни г Военне мистецтво Г Л Вшськова думка Спещальш галуз1 а о ^ ЧСзК ч С в ¡| т я О
напрями досл1дження военного мистецтва у визвольнш в1йн1 украшського народу сер. xvii ст.
Военна наука (теор1я военного мистецтва) г > Практика проведения военних 1 60Й0ВИХ Д1Й ш ^ Г л Змши в оргашзацшшй структур! та озброенн1 вшська V у
С "" Л Вщтворення военног доктрини Б. Хмельницького к ) Вщтворення «Концепцн виснажування (вимотування) ворога» Вадтворення способ1в збройно!боротьби на пол1 оою
Стратепя Оперативне мистецтво Тактика
-—-
Пор1вняльний анал1з ¡з структурою та озброенням закордонних армш, а також \з вшськом першо1 Запорозько! (БазавлуцькоУ) С1ч1, яка передувала Визвольнш вшш украшського народу середини XVII ст. V
СХЕМА методики дослщження военного мистецтва у Визвольнш вшш украТнського народу середини XVII ст
© 1С. Сторожеико. 2012, © рис КД Ткаченка. 2012
Створити Украшську Досягти визнання
козацьку державу - суб'ект козацтва польським
федерафУ (конфедерат!) урядом як провщного
Ре1п Посполито'У стану у сустлыты як перший етап на шляху до незалежност1 козацькоУ республжи
В1ЙСЬКОВО-ТЕХН1ЧНИЙ ЗМ1СТ
Вщськове буД1ВНИЦТВО Виб1р способ!в ведения вшни
Побудова армп за полково-сотенною тepитopiaльнoю структурою на засадах гидкоптролышст1 цившьноУ влади вшськовш Розробка концепщУ виснажуваиня (вимотування) ворога
Озброення та навчання армп вщповщ-но до завдань вшни. Створення полковоУ артилерп та артилер1У головного командування (гетьмана) Виб1р основноУ форми бойових дш -наступ ¡з широким застовуванням маневру
Л1кв1дац1я польськоУ оперативно-стратепчноУ переваги у кавалер1У за рахунок союзно1 татарсько! юнноти Поеднання традицшних способ1в збройноУ боротьби на пол1 бою з новою лшшною тактикою
Включения до складу армп селянсько-повстанських формувань та розробка тактики ix використання Вдосконалення yilpaвлiння вшськами та ix бойового забезпечення (планування бойових дш та розвщка вс1х ргвшв)
Отримання вшськовоУ допомоги вщ держав-сусцйв Визначення для командир1в 1 штаб1в усгх р1вшв основноУ мети бойових дш -досягнення перемоги
СХЕМА функционально! структуры военно! доктрини Б. Хмельницького (друга половина 1648 — 1652 рр.)
& 1-С Стороженко. 1996, С рис. КД Ткаченка. 1996
Визволити вц польсько'у шляхти Надцшпрянщину, Брацлавщину, Волинь та
под1лля
СХЕМА функщоналыюТ структури концепцп виснажування (вимотування) ворога — складовоТ частини военноУ доктрини Б. Хмелышцького
® 1С Оздюжежо 19%, 6 рис, КД Тмчени. 1996
