CC BY
18
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16
УДК 94(477)« 17»
1.С. Стороженко
ВОеННА ДОКТРИНА Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 1648-1652 рр. : РЕАЛ1ЗАЦ1Я II В1ЙСЬКОВО-ТЕХН1ЧНОГО ЗМ1СТУ
У emammi розглядаеться реал1зац1я другой частини военной доктрини Б. Хмельницького - втськово-техтчного змтту, який складаеться з втськового будiвницmвa та способiв вибору ведення втни.
Клю^ов^ слова: бойове забезпечення, маневрування ,втськове будiвницmв, способи ведення втни.
а) Вшськове буд1вництво: озброення, оснащения та спорядження армш.
Прагнучи тдвищити piBeHb використання украшсько! (козацько!) пiхоти, Б. Хмельницький переглянув стан вогнепального озброення украшського козацького вiйська. У перспективi вш переозброюе його найсучаснiшими зразами мушке™ (з кремiнним ударним замком та нарiзним стволом). За рахунок цього та введення ладiвниць (пристрiй iз завчасно приготовленими набоями для мушкета), а також високо! бойово! виучки вш скоротив багатошеренговий (батовий) стрш мушкетерiв-пiхотинцiв до трьох шеренг. Це розширило фронт вогнево! атаки, тдвищило щiльнiсть, влучнiсть та безперервнiсть мушкетного вогню, а також маневрування тхоти на полi бою. Цей захщ повнiстю вiдповiдав вимогам ново! лшшно! тактики, яка отримала розвиток у захщноевропейському военному мистецтвi пiд кшець Тридцятил^ньо! вiйни.
Враховуючи козацький та захщноевропейський досвiд, визначив для кожного козака запас боезаряду на час бою в межах 30-35 набо1в, а на час походу-з розрахунку на 10 бойових атак (300 куль та 2 кг пороху) [9, с. 217].
Для боротьби украшсько! (козацько!) тхоти проти польсько! кшноти Б. Хмельницький створюе тдроздши, озброеш бердишами i келепами. За допомогою бердишiв уражувався кiнь, а панцир кшнотника розбивався келепами [5, с. 120].
Традищю Вiйська Запорiзького - мати на час походу один вiз на 10 козаюв - вiн закрiпив в утверсалах. Зобов'язав кожного козака мати на час походу двох коней [9, с. 225], що дозволило перетворити украшську тхоту на драгунiю (кшну пiхоту) i цим пiдвищити 11 маневровiсть у районi бойових дiй.
У ходi бойових дiй було запроваджене оригшальне застосування традицiйного козацького бойового порядку - табору з возiв. Так, 27 липня 1648 р. М. Кривошс здшснив форсування р. Случ твденшше Старокостянтинова за допомогою рухомого табору з возiв i примусив вiдступити Я. Вишневецького. А 30 червня 1651 р. Б. Хмельницький вийшов на поле бою тд Берестечком 10-рядним табором з возiв, забезпечивши одночасне виршення на обмеженiй територп питання базового табору i бойових порядкiв вшська на полi бою.
Вiдповiдно до наступального характеру бойових дш Б. Хмельницький провiв реорганiзацiю козацько! польово! артилерп. При цьому вона була роздшена на полкову (легку польову) i артилерiю резерву верховного командування (важку польову). Враховуючи досвщ захщноевропейських армiй-учасниць Тридцятил^ньо! вiйни, вiн встановив питому вагу забезпечення украшсько! армп артилерiею в межах чотирьох гармат на одну тисячу чоловш (6-7 легких гармат у кожному полку i бшя 30 важких гармат артилерп гетьмана).
б) Виб1р способ1в ведення вiйии. Концепщя виснажуванна (вимотування) ворога (див. рис.3 у попередньому випуску статп).
Аналiз военних дiй за перюд 1648-1652 рр. дозволив виявити системтсть в укра"нському военному мистецта з наступними закономiрностями:
1) Застосування маневрування вшськ на оперативно-CTpaTeriHHOMy р1вн1.
Порiвняно з козацькими повстаннями, яю передували Визвольнiй вiйнi, змiнилися
мета i форми цього рiвня маневрування. Якщо пiд час козацьких повстань здшснювалося маневрування у районi военних дш усим вiйськом з метою ухилення вщ битви, то у Визвольнш вiйнi маневрування такого рiвня здiйснювалося за такими формами i метою:
- частиною вiйська (авангардом, загоном особливого призначення) у складi 4-5 козацьких полюв (15-20 тис.чоловш) здiйснювалося у передбачуваному районi военних дш маневрове блокування основних комуткацш ворога (переправ, шляхiв сполучення, ключових фортець) з метою його ослаблення, а також створення сприятливих умов для виходу i розгортання головних сил укра"нсько" армп (напередоднi битв пщ Корсунем, Пилявцями, Зборовом, Берестечком);
- головними силами укра"нсько" армп у район военних дiй ^з заблокованими основними комунiкацiями) здiйснювалося маневрування з метою вибору вигщного району для битви i "" проведення з мшмальними втратами (битви тд Корсунем, Пилявцями, Зборовом, Берестечком, Бшою Церквою).
Це свiдчить, що Б. Хмельницький був спадкоемцем i продовжувачем маневрово" стратеги укра"нсько" козацько" школи военного мистецтва, але характер i мета застосованого ним оперативно-стратегiчного маневрування мае спшьт риси зi шведською (Густав Адольф) та французькою (A^i Тюренн) школами военного мистецтва. Не виключено, що Б. Хмельницький був обiзнаний з маневровою стратегiею цих шкш, яку вони застосовували тд час Тридцятил^ньо" вiйни, i, можливо, основнi "х положення трансформував ^зь украшсью нацiональнi традицп у вшськовш справi та вiдповiдно до умов збройно" боротьби;
2) Застосування маневрування вшськ на оперативно-тактичному рiвнi.
Пщ час козацьких повстань 1591-1638 рр. маневрування цього рiвня здiйснювалося з метою ухилення вщ битви шляхом переходу повстанського вшська до оборони укршленого табору. У Визвольнiй вшт це маневрування мало наступнi форми i мету:
- використовувалося просування сво"х i ворожих вiйськ для обходу, обхвату i розгрому остантх по частинах (битви на Жовтих Водах, тд Корсунем, Зборовом);
- практикувався такий вибiр поля битви, рельеф мюцевосп якого не дозволяв ворогу повтстю реалiзувати сво" бойовi можливостi. При цьому тактичне маневрування пщроздшв укра"нсько" армп поеднувалося з рельефними перепонами (створювалися засiдки) у район битви (битви пiд Корсунем, Пилявцями, Зборовом);
- з частини укра"нського вшська (татарсько" кiнноти) створювався передовий загш (заг1н особливого призначення), який напередодт битви, рухаючись попереду головних сил на вщстат 15-20 км, мав на ме^ зустр^и (наздогнати) ворога, атакувати, виснажити його боем i прикрити вихiд головних сил у район битви та введення "х у бш (битви на Жовтих Водах, тд Корсунем, Зборовом, Берестечком, Батогом);
- з метою попереднього виснаження ворога (до його зустрiчi з регулярним укра"нським козацьким вшськом) у прикордоннш смузi (по лiнii рiчок Случ - Мурафа) та на шляхах просування ворожого вшська до району битви зi складу селянсько-повстанських формувань створювалися загороджувальт загони (рубеж^, яю першими приймали на себе удари ворожо" армй (битви пiд Пилявцями, Зборовом, Бшою Церквою).
Викладене свщчить, що розгром ворога в ходi битви поеднувався з його виснаженням, а це дае нам тдстави зробити висновок, що в ходi оперативно-тактичного маневрування вшськ битва е одним з його етатв, спрямованих на виснаження або вимотування ворога.
Розглядаючи рiвнi i форми маневрово! стратегй Б. Хмельницького, зазначимо, що маневрування головними силами було тюно пов'язане з наявнiстю у складi украшсько! армп союзного кримськотатарського вшська. Так, у зв'язку iз затзненням татарського вiйська у серпш 1648 р. до району Гончарихи Б. Хмельницький виршив ухилитись вщ битви. Яскравим пiдтвердженням цього ршення е маневр украшсько! армп до району Пилявщв i перехiд п до укрiпленого табору. Тiльки тсля прибуття до Пилявцiв Буджацько! орди украшська армiя зранку 23 вересня 1648 р. вийшла з табору i зайняла бойовий порядок на полi бою. Раптове введення у бш татарського вiйська викликало пашку у польськiй армп, яка завершилась його втечею з поля бою. Пюля втечi татарського вiйська з-пщ Берестечка 30 червня 1651 р. Б. Хмельницький вщмовився вiд продовження битви, не повернувся у район бойових дш i наказав Ф. Джалал^ органiзувати, а I. Богуну забезпечити вихщ украшсько! армп з оточення. Пщ Бiлою Церквою у вересш 1651 р., незважаючи на наявшсть значних сил украшсько! армп (до 100 тис. чоловiк), у складi яко! було i татарське вшсько, Б. Хмельницький свiдомо, не бажаючи ризикувати, вщмовився вщ проведення битви, зосередивши свою армiю в укршленому таборi;
3) Залучення до боротьби проти ворога широких мас населення.
Участь широких мас населення у боротьбi проти ворога - одна з визначальних нацюнальних ознак украшського военного мистецтва у Визвольнш вшш. Реалiзовувалася вона в таких формах:
- для протидп ворогов^ з метою його ослаблення (виснаження) залучалось мюцеве населення району военних дш, яке застосовувало народнi (партизансью) способи боротьби, зокрема: знищення переправ, моспв, пасовиськ, продуктiв харчування, фуражу, забруднення водопо!в i т.iн. (напередоднi битв пiд Пилявцями, Бiлою Церквою);
- для надання допомоги украшському та союзному татарському вшську залучалося мюцеве населення району военних дш, яке здiйснювало постачання вiйськ продуктами харчування, фуражем, порохом, зброею, кшьми, возами i т.iн. Крiм того, мiсцевi жителi проводили агентурну розвщку, створювали необхiднi умови для просування вшськ, наведення переправ, оргашзацп привалiв,ночiвель i т.iн. (пiд час бо- йових дш пiд Старокостянтиновом, пщ час битви пiд Зборовом). Пщгрунтям для залучення мiсцевого населення до боротьби проти польського вшська були визвольш тенденцп та спiльнiсть сощальних iнтересiв з козацтвом у селян вшьного землеволодiння, яким загрожувала колошзаторська дiяльнiсть князiв-магнатiв;
- з метою поповнення украшських збройних сил людськими та матерiальними резервами через шструмент полково-сотенного державного устрою залучалося все населення козацько! Укра!ни. Оскiльки полково-сотенний державний лад був створений з метою максимально! мобшзацп сил украшського народу для свого визволення, то його можливосп були настшьки великими, що зробили польське вшсько неспроможним заволод^и Украшою Б. Хмельницького, бо п збройш сили пiсля кожно! поразки негайно вiдроджувалися. У великому промiжку часу це дiяло як чинник виснажування польсько! армй [6, с. 118].
Аналiз вищевикладених закономiрностей военного мистецтва у Визвольнiй вшш свщчить, що провiдними !х рисами е ослаблення, виснаження ворога, а також досягнення над ним перемоги з мшмальними втратами. На формування цих рис мали вплив таю чинники:
- у середиш XVII ст. стратепчш зусшля воюючих сторш у Захiднiй Gвропi зводилися до того, щоб по можливостi ухилитись вщ битви i виграти вшну шляхом майстерного маневрування на комушкащях супротивника, а також застосування блокади та захоплення його фортець [2, с.140]. Незважаючи на те, що Б. Хмельницьким були розроблеш сво!, нацюнальш способи боротьби проти Речi Посполито!, вiн не мiг
повнiстю позбавитись вщ впливу закономiрностей у розвитку свГтового (захiдноевропейського) военного мистецтва, оскiльки воно було тюно пов'язане з дiею об'ективних законiв суспiльства;
- отримання перемоги над ворогом з мшГмальними втратами вщповщало укра"нському менталiтету козака-землероба, який воював не силою, а мудрютю, розумом, майстершстю. Не фiзичну силу спостерiгаемо у козака Мамая - народному образГ козацтва, а характерництво у боротьбi проти воропв. Отже, формування наведених закономiрностей в укра"нському военному мистецтвi повнiстю узгоджувалося з менталГтетом народу i його козацького вшська;
- Польща була могутньою свГтовою державою, i щоб вистояти у боротьбi з нею, Б. Хмельницький вимушений був шукати таких шляхiв збройно" боротьби проти не", яю б максимально ослабили "" военну перевагу над козацькою Укра"ною. Тiльки застосовуючи комплексно вс чинники, на яких грунтувалися вищезазначеш закономiрностi укра"нського военного мистецтва, можна було розраховувати на устх у збройнш боротьбi проти Речi Посполито".
Отже, керуючись останнiм, маемо пщстави вважати, що розглянутi закономiрностi военного мистецтва у Визвольнш вiйнi е концепщею виснажування (вимотування) ворога, яку Б. Хмельницький обрав за провщний напрямок боротьби проти Польщу
Моральною базою ще" концепцп були визвольн тенденци, якi були поширенi серед населення Укра"ни, а матерiальною - "" полково-сотенний державний устрГй.
Врахування у концепцп досягнень военно" науки, укра"нського нацiонального менталiтету, соцiальних i моральних iнтересiв населення, а також забезпечення концепцп (при "" реалГзацп) людськими i матерiальними резервами вае" Укра"ни стало джерелом тих успГхГв Б. Хмельницького, яких вГн досяг у 6ороть6Г проти ПольщГ.
Практична реалГзащя концепцп здГйснювалася у такш послГдовностГ: оголошувався збГр укра"нського вшська у Масловому СтавГ (для наддншрянських полкГв) та бГля Бшо" Церкви (для полкГв захГдного регГону); авангард укра"нсько" армп у складГ 4-5 полюв (16-20 тис. чоловГк) з району Брацлавщини вирушав на Волинь i ПодГлля, де протягом 23 тижнГв здГйснював до рубежу рГчок Горинь i Збруч маневрове блокування основних комушкацш; розгорталася широка мережа агентурно" розвГдки на територп району майбутнГх бойових дГй; залучалося мюцеве населення для протидГ" вороговГ та надання допомоги сво"м вшськам; на пГдготовлений район военних дш вирушали головнГ сили укра"нсько" армп, для яких, застосовуючи оперативно-стратегГчне маневрування, вибирався випдний район проведення битви; при тдготовщ i проведеннГ битви вживалися заходи, спрямоваш на виснаження ворога i отримання над ним перемоги з мшГмальними втратами.
в) Реконструкщя битв
ЗдГйснена автором наукова реконструкщя битв Визвольно" вГйни, з метою визначення в них военного мистецтва, показала, що отримаш Б. Хмельницьким перемоги були забезпечеш, зокрема, майстерним стратепчним, оперативним та тактичним маневруванням вшськ. Зокрема:
- тд час Жовтоводсько" битви (29 квГтня - 16 травня 1648 р.) зупинку i розгром польського вшська по частинах було здшснено у найвипдшшш ситуацГ" - коли мГж трьома його частинами за рахунок просування виникла найбшьша вГддаленГсть;
- тд час Корсунсько" битви (25-26 травня 1648 р.) був здшснений майстерний форсований марш у район битви, завдяки якому вдалося наздогнати польське вшсько, а також здшснити маневр по обходу, обхвату i розгрому ворога;
- маневрування укра"нсько" армп з району Гончарихи до Пилявщв, удавана втеча вщ Росоловецько" переправи та м. Старокостянтинова козацьких полкГв, вибГр пересГчено" мГсцевостГ для поля бою (не придатного для використання польсько"
кiнноти), а також лшвщащя оперативно-тактично'1' переваги ворога у кавалерп за рахунок раптового введення у бш зранку 23 вересня татарсько'1' кiнноти (Буджацько'1' орди) забезпечили Б. Хмельницькому блискучу перемогу у Пилявецькш бита (2123 вересня 1648 р.);
- тд час Зборiвськоï битви (15-16 серпня 1649 р.) для зупинки i розгрому польського вшська була обрана заболочена мюцевють, де воно зупинилось на ночiвлю, а для атакування був обраний момент його переправи через р.Стрипу;
- тсля поразки украшсько'1' армп тд Берестечком (30 червня 1651 р.) Б. Хмельницький у досить короткий термш здшснив збiр вшська та його перегрупування у район Бшо'1" Церкви. Оточення тут у 20-х числах вересня 1651 р. польського вшська, а також застосування до нього маневрового блокування вимусили М. Потоцького вщмовитись вщ бойових дш (25 вересня 1651 р.);
- блискучим зразком отримання перемоги украшсько'1' армп над польською за рахунок маневрування складових частин першо'1' (авангарду, головних сил та ар'ергарду) е Батозька битва (1-2 червня 1652 р.).
г) Використання кримськотатарського вшська.
У зв'язку з наявтстю у складi украшсько'1' армп союзного кримськотатарського вшська Б. Хмельницьким була розроблена цша система взаемодп з ним при просуванн та на полi бою. Так, забезпечення маршрутсв просування татарського вшська, зокрема обладнання переправ через рiчки, вибiр мюць для привалiв i ночiвель, забезпечення водою i кормом коней та продуктами харчування особового складу, повтстю покладалося на украшську арм^. Оперативне орiентування, мiсце у похiднiй побудовi вiйська на маршi, а також у бойових порядках на полi бою для татарського вшська визначав Б. Хмельницький. Безпосередня взаемодiя украшських i татарських командирiв та пщроздшв при просуваннi вiйська та в ходi бойових дiй здiйснювалася шляхом обмшу представниками на всiх рiвнях штабiв i пiдроздiлiв. Широко застосовувалися вогнева пщтримка татарсько'1' кiнноти з боку укра'шсько'1' (козацько'1') пiхоти i кавалершська пiдтримка укра'шсько'1' пiхоти з боку татарського вшська на полi бою. Для пщроздшв, що дiяли окремо, практикувалося ïx вогневе (пiхотне) або кавалерiйське пiдсилення.
Б. Хмельницький майстерно поеднував татарську тактику з украшською (козацькою), а також вмшо використовував високi мобiльнi можливостi татарсько'1' кiнноти. Так, очiкуючи проведення зус^чно'1' битви, вiн застосовуе оригiнальну побудову свого вшська на маршь Враховуючи високу рухомють татарсько'1' кiнноти, ïï навальнiсть i блискавичнiсть атак на бойовi порядки ворога, створюе з ïï складу передовий загш (авангард), або загш особливого призначення [3, с. 88; 11, с.350], пщсилений козацькими пщроздшами з вогнепальною зброею. Такий загiн, рухаючись слiдом за розвщувальним загоном попереду головних сил на вщсташ пiвпереxоду (15-20 км), мав завдання зустр^и ворога, атакувати його, примусити зупинитись, паралiзувати його дп' дрiбними сутичками до пщходу головних сил i прикрити ïx розгортання у районi битви. Цiлком закономiрно, що виконання дорученого завдання вимагало зосередження управлшня всiею тактичною розвщкою, а також частково оперативною, у передовому загош. Пiдтвердженням вищевикладеного е повiдомлення польських джерел про те, що татари першими розпочали бойовi дп на Жовтих Водах, тд Корсунем, Зборовом, Берестечком та Батогом, а здобу^ поляками у першому бою з татарами на Жовтих Водах гарматка та гаювниця пщтверджують пiдсилення кримськотатарського вiйська украшськими (козацькими) пiдроздiлами [8, №31. Арк.31].
д) Бойове забезпечення вiйська.
Для виршення завдань вiйни i бойового забезпечення вшська Б. Хмельницьким на високому рiвнi була оргашзована дiяльнiсть усix видiв розвiдки.
СпецГальнГ агенти Б. Хмельницького дГяли на значнГй територп Укра"ни, де не тГльки вивчали полГтичну та военну обстановку, а й створювали тдпшьш осередки для тдготовки повстання [4, с. 64-66].
Набула розвитку оперативна (дальня) розвщка на глибину до декшькох переходГв з метою отримання шформацп про склад ворожих вшськ та мюце "х дислокацп. Так, у перших числах травня 1648 р. Гз загону, надюланого Б. Хмельницьким у район Чигирина (де стояв М. Потоцький з вшськом), втГк до полякГв козак, який на допитГ повГдомив, що у складГ пщроздшу - 50 татар [7, №142.Арк.92-93]. Адже це укра"нська дальня розвщка, глибина яко" дорГвнювала трьом переходам (120 км), оскшьки Б. Хмельницький у цей час перебував на Жовтих Водах. Напередодш ЗборГвсько" битви (перша половина серпня 1649 р.) укра"нська оперативна розвщка дГяла на глибину до 80 км [10, с. 274,300]. Очевидно, така глибина оперативно" розвщки зберГгалась i надалГ, оскГльки це була максимальна вщстань, з яко", з урахуванням швидкосп вершника-розвГдника (12 км за годину) [3, с. 87], шформащя про ворога надходила до штабу Б. Хмельницького в день "" здобуття (за розрахунками - через 7-10 годин).
У сполученш з оперативною розвщкою була чГтко органГзована тактична розвщка, яка складалась з охоронно" та бойово" [3, с. 42]. Перша мала на метГ отримання ГнформацГ" про ворога на близькш вщсташ (6-8 км), щоб забезпечити безпеку вшськ на маршГ або в районах зосередження (привалах, ночГвлях). Друга здшснювала розвГдку мГсцевостГ у райош бойових дГй та розвГдку поля бою.
Виконання тактично" розвщки було покладене на кримсько-татарсью пщроздши [1, с. 60]. КрГм того, на татарське вшсько покладались обов'язки по блокуванню району бойових дш з метою шформацшно" Гзоляцп ворога та розповсюдження дезинформацп. ЦГ заходи здшснювалися за допомогою широко" мережГ сторожових застав, роз'"здГв i постГв. Зокрема, через це М. Потоцький, перебуваючи на вщсташ 120-200 км (Чигирин -Черкаси) вщ Жовтих Вод, упродовж двох тижшв не мГг довщатись про долю польського вшська, очолюваного його сином, Стефаном, у райош Жовтоводсько" битви.
е) Планування военних (бойових) дiй.
Блискуче оперативно-тактичне вирГшення битв на Жовтих Водах, пщ Корсунем, Пилявцями, Зборовом та Батогом свщчить, що Б. Хмельницький та його штаб здшснювали планування бойових дш та "х практичну реалГзацГю. 1ншими словами, мало мюце органГзоване на високому рГвш управлГння вГйськом, яке включало:
- оргашзащю розвГдки та оцГнки супротивника (склад, розташування та його намГри);
- вивчення району военних дш, в першу чергу його основних комушкацш (шляхГв сполучення, рГчок та переправ через них, населених пункпв, фортець);
- оргашзащю просування вшськ у район военних дш (вибГр маршрутГв та "х забезпечення службою регулювання рухом, охороною, шженерними заходами, водою, фуражем, продуктами харчування та ш. на привалах та ночГвлях), вибГр побудови вшськ на маршГ (в залежносп вГд можливого характеру бойових дш) та розробку графтв "х руху;
- органГзацГю управлГння вшськами на маршГ та пГд час бойових дш (кГнними зв'язкГвцями, гаслами: вГзуальними - прапор, звуковими - пострш та Гн.);
- вибГр та ретельне вивчення (рекогносцировка) поля битви: визначення вигщних позицГй для проведення битви (бою), урахування рельефу мГсцевостГ для ослаблення бойових можливостей ворога;
- розробку плану битви (бою) та "" етатв (фаз). Визначення бойових порядкГв на полГ бою та створення тактичного резерву;
- визначення порядку взаемодГ" мГж пГхотою, кГннотою та артилерГею, а також тактики "х бойових дГй;
- розробку плану побудови укршленого табору.
АналГз кампанш 1648-1652 рр. показав, що начальником штабу укра"нсько" армп, а отже i провГдним розробником основних битв, був кропивнянський (Грклпвський) полковник Ф. Джалалш. Безперечно, робота штабу здшснювалася при безпосередньому керГвництвГ Б. Хмельницького, а також за участю полковниюв-виконавщв бойових завдань, серед яких були М. Кривошс, М. Гладкий, I. Богун, М. Кричевський, М. Пушкар, Д. Нечай, I. Ганжа, I. Гиря та ш., але для устшного управлГння вшськами потрГбен був мозковий центр, який i уособлював Ф. Джалалш разом з тдлеглою йому штабною старшиною. При цьому слщ зазначити, що Ф. Джалалш займав у гетьманськш вшськово-державнш структурГ посаду одного з генеральних осавулГв [12 с. 89, 93], тому його дГяльшсть, очевидно, не обмежувалася лише розробкою оперативно-тактичних плашв, а й торкалася оперативно-стратепчних завдань вшни, зокрема военно" доктрини, концепцГ" виснажування ворога, узгодження вшськових питань Гз союзниками та Гн. Очевидно, для вирГшення останнього Ф. ДжалалГй очолював посольства у 1648 р. до Туреччини, а в 1650 р. - до Молдавп. За сучасними мГрками, це функцп генерального (головного) штабу держави. Отже, Ф. ДжалалГй був начальником генерального (головного) штабу збройних сил Укра"нсько" козацько" держави.
Пщсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що наукове мислення, оргашзацшш здГбносп та сильна воля Б. Хмельницького не тшьки народжували особист оригшальш стратегГчнГ, оперативш й тактичнГ рГшення, а й створювали творчу атмосферу для розробки нових способГв збройно" боротьби проти ворога у середовищГ соратникГв укра"нського гетьмана, командирГв i штабГв усГх рГвнГв, а також рядових козаюв. Головною запорукою блискучих успГхГв Б. Хмельницького у Визвольнш вГйнГ е вмше поеднання традицГйних козацьких, народних способГв збройно" боротьби проти ворога з досягненнями сучасно" свГтово", зокрема захщноевропейсько", военно" науки i военного мистецтва. Гешальшсть Б. Хмельницького полягае в тому, що зовшшш запозичення з вшськово" справи вГн умшо узгодив i поеднав з нацюнальними традицГями, мГсцевими умовами i можливостями, фактично надав "м укра"нських нацюнальних рис, змГнив до невпГзнаностГ, сприяв "х подальшому вдосконаленню i розвитку. Так, маневрова стратепя дГй на основш комушкацп ворога з метою його виснаження, яку розробив французький полководець Арш Тюренн, була поеднана Б. Хмельницьким з народними способами збройно" боротьби проти ворога, розчинилася в них i стала складовою частиною його концепцГ" виснажування (вимотування) ворога. Застосування ново" лшшно" тактики в укра"нському вшську привело до створення тришеренгового строю мушкетерГв i гармошчного його поеднання з возовим прикриттям.
Отже, военне мистецтво укра"нського народу у Визвольнш вшш середини XVII ст. завдяки Б. Хмельницькому е нацюнальним i одночасно свГтовим надбанням. Наукова та культуролопчна цшшсть останнього полягае в тому, що воно е сукупшстю нацГональних характерГв народГв, якГ проявилися через способи збройно" боротьби. Одне з почесних мюць у цГй сукупностГ, серед спшьноти народГв Свропи, посГдае i укра"нська нацГя, а також "" генГальний полководець Богдан Хмельницький. «Завершения, початок у попередньому випуску».
Список використано'1 лггератури 1. Величко С. ЛГтопис : у 2-х т. / С. Величко : пер. з кн. мови, вступ. стаття, комент. Валерш Шевчук ; вщп. ред. О. В. Мишанич. - Ки"в : Дншро. 1991. - Т. 1 : Сказання про вшну козацьку з поляками... . - 371 с. ; Velychko S. Litopys : u 2-kh t. / S. Velychko : per. z kn. movy, vstup. stattia, koment. Valerii Shevchuk ; vidp. red. O.V. Myshanych. - Kyiv : Dnipro. 1991. - T. 1 : Skazannia pro viinu kozatsku z poliakamy. - 371 s.
2. Военный энциклопедический словарь / под ред. Н. В. Огаркова. - Москва : Воениздат, 1984. - 863 с. ; Voennyy entsiklopedicheskiy slovar / pod red. N. V. Ogarkova. -Moskva : Voenizdat, 1984. - 863 s.
3. Готовский В. Н. Конница / В. Н. Готовский. - Москва, Ленинград, 1925 - Кн. 1. -270 с. ; Gotovskiy V. N. Konnitsa / V. N. Gotovskiy. - Moskva, Leningrad, 1925 - Kn. 1. -270 s.
4. Грабовецький В. В. Захщно-украшсью землi в перюд народно-визвольно!' вшни 1648-1654 рр. / В. В. Грабовецький. - Ки!в, 1972. - 194 с. ; Hrabovetskyi V. V. Zakhidno-ukrainski zemli v period narodno-vyzvolnoi viiny 1648-1654 rr. / V. V. Hrabovetskyi. - Kyiv, 1972. - 194 s.
5. Документы об освободительной войне украинского народа 1648-1654 гг. -Киев,1965. - 828 с. ; Dokumenty ob osvoboditelnoy voyne ukrainskogo naroda 1648-1654 gg. - Kiev,1965. - 828 s.
6. История военного дела в Польше : Избранные вопросы : Диссертации, очерки : Изд. по случаю XIII Международного конгресса ист. наук в Москве в 1970 г. / под ред. Витольда Беганьского и др. ; подгот. к печати Ядвига Налзея ; пер. с польск. : Я. Збиневич и др. ; Воен.-ист. ин-т. Варшава. - Варшава : Изд-во М-во нац. обороны Польск. Нар. Республики, 1970. - 594 с. ; Istoriya voennogo dela v Polshe : Izbrannye voprosy : Dissertatsii, ocherki : Izd. po sluchayu XIII Mezhdunarodnogo kongressa ist. nauk v Moskve v 1970 g. / pod red. Vitolda Beganskogo i dr. ; podgot. k pechati Yadviga Nalzeya ; per. s polsk.: Ya. Zbinevich i dr. ; Voen.-ist. in-t. Varshava. - Varshava : Izd-vo M-vo nats. oborony Polsk. Nar. Respubliki, 1970. - 594 s.
7. Бiблiотека Чарторийських у Кракова - Колекщя мiкрофiльмiв джерел з архiвосховищ Польщi проф.Ю. Мицика. Вщдш рукопиав. Спр. №142,143,1657 ; Biblioteka Chartoryiskykh u Krakovi. - Kolektsiia mikrofilmiv dzherel z arkhivoskhovyshch Polshchi prof.Iu. Mytsyka. Viddil rukopysiv. Spr. №142,143,1657
8. Воеводський державний архiв у Кракова Фонд зiбрання Русецьких. - Колекщя мiкрофiльмiв джерел з архiвосховищ Польщi проф.Ю. Мицика. Спр. №31, 41 ; Voievodskyi derzhavnyi arkhiv u Krakovi. Fond zibrannia Rusetskykh. - Kolektsiia mikrofilmiv dzherel z arkhivoskhovyshch Polshchi prof.Iu. Mytsyka. Spr. №31,41.
9. Крип'якевич I. П. Богдан Хмельницький / I. П. Крип'якевич. - Кшв : Вид-во академп наук Украшсько'1 РСР, 1954. - 536 с. ; Krypiakevych I. P. Bohdan Khmelnytskyi / I. P. Krypiakevych. - Kyiv : Vyd-vo akademii nauk Ukrainskoi RSR, 1954. - 536 s.
10. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров. Человек - текст - семиосфера -история /Ю.М. Лотман. - Москва: Языки русской культуры, 1999. - 464 с. ; Lotman Yu. M. Vnutri myslyashchikh mirov. Chelovek - tekst - semiosfera - istoriya /Yu.M. Lotman. - Moskva: Yazyki russkoy kultury, 1999. - 464 s.
11. Разин Е. А. История военного искусства : в 5-ти т. / Е. А. Разин. - Санкт-Петербург : Омега-Полигон, 1994. - Т. 3. - 734 с. ; Razin Ye. A. Istoriya voennogo iskusstva : v 5-ti t. / Ye. A. Razin. - Sankt-Peterburg : Omega-Poligon, 1994. - T. 3. - 734 s.
12. Сергшчук В. I. Бойовi побратими Богдана Хмельницького / В. I. Сергшчук // Жовтень. -1985. - №1 ; Serhiichuk V. I. Boiovi pobratymy Bohdana Khmelnytskoho / V. I. Serhiichuk // Zhovten. -1985. - №1
13. Dzieje polskiej kartografii wojskowej i mysli strategicznei. - Warszawa, 1982.
Стаття надшшла до редакцп 02.09.2016 р.
I. Storozhenko
MILITARY DOCTRINE OF B. KHMELNYTSKY 1648-1652: REALIZATION OF ITS MILITARY-TECHNICAL CONTENT
The article examines the realization of the second part of military doctrine of B. Khmelnytsky - the military-technical content, which consists of military construction and
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) ВГСНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УШВЕРСИТЕТУ
_СЕРЫ: КТОРШ. ПОЛПОЛОПЯ, 2016, ВИП. 16
choice of methods of warfare. Due to rearmament of the Cossack army the latest samples of muskets and the introduction of ladivnytsya (a device with a beforehand prepared for a musket charges), as well as high combat training of the Cossack infantry B. Khmelnytsky considerably increased its efficiency. In particular, reduced a multirank (batovy) battle array musketeers-infantry to three ranks. It expanded firing attack front, increased density, accuracy and continuity of musket fire and maneuvering infantry on a battlefield. Considering its and foreign experience he has defined for each Cossack reserve of military load in a battle within 30-35 charges, and in a march - at the rate of 10 combat attack (300 bullets and 2 kg of powder). He set in a march to have one cart on 10 Cossacks and each Cossack - two horses. New Breath received traditional Cossack military order - tabor (camp) of the carts, which began to be used not only for defense but also attack. Considering experience of armies participating in the Thirty Years War, he set the share of the Ukrainian army to ensure the weight of artillery within four guns per thousand people (6-7 light guns in every regiment and about 30 heavy guns of Hetman artillery).
Referring to the issue discussed in the article on the choice of warfare, I note that, raising the uprising and starting a war against the Rzeczpospolita, B. Khmelnytsky consider that comes into the fight with a powerful empire and to defeat it, he combines military action with the strategy and tactics various forms of its depletion, which received the name «Concept of exhaustion (wearing down) of enemy», as part of his military doctrine and the main direction of his armed struggle against an enemy. At the same time, this concept is an example of the Ukrainian military art in the Liberation war, which rested on three pillars: a) maneuvering of troops on operational-strategic level (before a battle, on enemy territory); b) maneuvering troops on operational-tactical level (battle); c) involvement to fight against the enemy of the great mass of the population. In the context of this concept were worked out methods of use of the Union of Crimean Tatar troops, organization of combat support troops (organization of all types of reconnaissance), as well as planning of military (battle) actions.
Keywords: rearmament, exhaustion of enemy, maneuvering, population.
УДК 930(170+571)"1850/1917":929Выговский(045)
С.В. Тарасов
ЖИЗНЬ И ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ГЕТМАНА ИВАНА ВЫГОВСКОГО В ИЗОБРАЖЕНИИ РОССИЙСКОЙ ДОРЕВОЛЮЦИОННОЙ ИСТОРИОГРАФИИ
В статье анализируется дореволюционная российская историческая литература, посвящённая личности и деятельности гетмана И. Выговского, на период правления которого пришёлся ряд важных событий истории казацкой Украины. Подвергнуты критическому рассмотрению работы известных русских историков С. Соловьёва, Г. Карпова, Н. Павлищева, Д. Иловайского, В. Эйногорна и др.
Ключевые слова: Украина, Руина, Гетманщина, И. Выговский, Ю. Хмельницкий, Гадяческий договор, Казацкая старшина, Г. Карпов, М. Погодин, С. Соловьев, Н. Павлищев, Д. Иловайский, В. Эйнгорн, В. Причета, М. Покровский, С. Платонов.
Немалый интерес среди украинских деятелей эпохи Руины представляет и гетман И. Выговский, человек бывший «правой рукой» Б.Хмельницкого в его дипломатических предприятиях, затем сумевший возглавить Казацкое государство. Именно на период его правления приходится начало эпохи Руины. Потому личность и деятельность этого человека привлекла пристальное влияние русской дореволюционной историографии.
