CC BY
33
УДК: 616.314-089.29-633-74/76 Кузь В.С.
ВОДОПОГЛИНАННЯ РІЗНИХ ГРУП БАЗИСНИХ СТОМАТОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава
Метою роботи було порівняння ступеню та динаміки водопоглинання базисних стоматологічних матеріалів, що виготовлялися в умовах окремо взятої зуботехнічної лабораторії. У дослідження були включені такі пластмаси для базисів знімних протезів як: фторвмісний акриловий сополімер «Фторакс», (Україна); поліамід (нейлон) «Vertex Termosense», (Нідерланди); поліпропілен «Ліпол», (Україна); термопластичний матеріал на основі поліметилметакрилату «Deflex Acrylate», (Аргентина). Отримані результати показали, що базисний матеріал «Фторакс» володіє найбільшою абсолютною здатністю до водопоглинання, на другому місці стоїть «Vertex Termosense», на третьому - «Deflex Acrylate», і найменшою здатністю до водопоглинання володіє «Ліпол». Динаміка водопоглинання досліджених зразків показала, що найбільша кількість води на 7 добу була поглинута матеріалом «Фторакс» - 1,12% від ваги зразка, матеріал «Deflex Acrylate» накопичив 0,86% від початкової ваги, зразок матеріалу «Vertex Termosense» накопичив 0,78%, а зразок базисного матеріалу «Ліпол» - 0,34%. Дані водопоглинання зразків базисних матеріалів за наступні 7 діб демонструють дещо іншу динаміку накопичення води, а саме: зразок матеріалу «Фторакс» - 0,29%, «Vertex Termosense» - 0,2%, «Ліпол» - 0,11%, «Deflex Acrylate» - 0,09%.
Ключові слова: базисні стоматологічні матеріали «Фторакс», «Vertex Termosense», «Ліпол», «Deflex Acrylate», водопоглинання. Робота є фрагментом комплексної ініціативної теми кафедри ортопедичної стоматології з імплантологією «Нові технології, нові і удосконалені зуботехнічні матеріали реабілітації хворих з патологією зубо-щелепної системи». Державна реєстрація №0111U006304
Вступ
Разом з високою потребою населення у виготовленні повних знімних протезів (до 44% у загальній структурі), їх основна маса (до 98%) виготовляється з пластмас акрилового ряду. Разом з тим використання акрилових пластмас, з урахуванням їх позитивних якостей, супроводжується негативними впливами на слизову оболонку порожнини рота і організм в цілому [6, 7].
У зв'язку з цим протягом багатьох років ведуться розробки нових базисних стоматологічних матеріалів і в даний час все частіше і частіше лікарі стоматологи-ортопеди вдаються до використання безакрилових термопластичних пластмас [2, 3].
Багато полімерів, що застосовуються в ортопедичній стоматології, певною мірою поглинають воду. Водопоглинання матеріалу характеризується відношенням маси води, поглиненої у встановлений термін повністю зануреним у воду зразком, до маси того ж висушеного зразка. Воно залежить від структури матеріалу і коливається в широких межах [5, 8].
Водопоглинання базисних стоматологічних матеріалів може призводити до зміни геометричних форм базисів протезів, погіршувати механічні властивості, утворювати пори, сприяти потраплянню бактерій, що значною мірою визначає терміни користування протезами [4, 5].
Оскільки характеристики пластмас змінюються залежно від режиму полімеризації, якості обробки контактних поверхонь, дослідження в цьому напрямку набувають особливої актуальності [1, 6, 8, 9].
Поставивши собі за мету порівняти зазначену характеристику деяких пластмас, що ви-
готовлялися в умовах окремо взятої зуботехні-чної лабораторії з дотриманням всіх технологічних вимог інструкції виробника, ми провели експериментальні дослідження зразків на водопоглинання.
Матеріали та методи
У дослідження були включені такі пластмаси для базисів знімних протезів, як: фторвмісний акриловий сополімер «Фторакс», (Україна); поліамід (нейлон) «Vertex Termosense», (Нідерланди); поліпропілен «Ліпол», (Україна); термопластичний матеріал на основі поліметилметакрилату «Deflex Acrylate», (Аргентина).
Для визначення здатності пластмас до водопоглинання використана методика визначення відносного збільшення маси зразків з плином часу.
Зразки однакової форми і розмірів (диски діаметром 10,5±1 мм і висотою 3±1 мм), масою від 0,25 до 0,35 грама в кількості 40 штук, розділені на серії дослідів по 10 зразків в кожній, були витримані в дистильованої воді протягом семи і чотирнадцяти діб при температурі 37°±1°С в сухоповітряному термостаті.
Перед проведенням випробування зразки висушували у термошафі при температурі 50°С протягом 24 годин. Висушені зразки охолоджувалися в ексикаторі, заповненому хлористим кальцієм, зважувалися з точністю до 0,001 грама. Через певний час (сім та чотирнадцять діб) зразки виймали з води, витирали насухо фільтрувальним папером і негайно зважували.
Коефіцієнт водопоглинання матеріалу WB (у
мкг/мм ) розраховується ~~ -1--------------
-m,
за формулами:
V
та
W m-mi
V
де: m0 - початкова маса зразка (мкг); m1 -маса зразка після витримки в воді протягом 7 діб (мкг); m2 - маса зразка після витримки в воді протягом 14 діб (мкг); V - об'єм зразка (мм3). В свою чергу об'єм зразка вираховується за
V_pd2h
формулою:
4
де: р - математична
константа, що дорівнює відношенню довжини кола до довжини його діаметру; d - діаметр зразка; h - висота зразка.
Результати та їх обговорення Фактичні та відносні дані водопоглинання зразків матеріалу «Фторакс» представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
Основні характеристики зразка матеріалу «Фторак с» та показники водопоглинання на 7 та 14 добу досліду
№ з/п Назва матеріалу d, мм h, мм V, мм3 m0, мг m1, мг m2, мг WB1, мкг/мм3 WB2, мкг/мм3
1. Фторакс 10,71 2,89 260,4 274,0 277,0 278,0 0,012 0,015
2. Фторакс 10,52 3,32 288,9 337,0 342,0 342,0 0,017 0,014
3. Фторакс 10,52 2,97 258,3 384,0 386,5 388,0 0,010 0,015
4. Фторакс 11,00 2,99 284,5 315,0 319,0 320,0 0,014 0,018
5. Фторакс 10,53 2,90 252,6 285,0 287,0 289,0 0,008 0,016
6. Фторакс 11,04 2,82 270,1 295,0 298,0 299,0 0,011 0,015
7. Фторакс 10,61 3,17 280,5 324,0 328,0 329,0 0,014 0,018
8. Фторакс 10,60 2,70 238,7 271,0 275,0 275,0 0,017 0,017
9. Фторакс 10,59 3,22 283,4 322,0 325,0 326,0 0,011 0,014
10. Фторакс 10,85 3,03 280,2 317,0 321,0 322,0 0,014 0,018
Середнє значення 10,70+0,02 3,01+0,02 269,8+1,8 312,4+3,6 315,9+3,6 316,8+3,6 0,0128+0,0003 0,0160+0,0002
Як видно з даних, представлених в таблиці 1, усереднений об'єм зразків матеріалу «Фторакс» склав 269,8 +1,8 мм3, а усереднена маса склала 312,4 +3,6 мг. Ці величини були використані як вихідні дані для проведення дослідження водопоглинання зразків. Через 7 діб перебування зразків у дистильованій воді при температурі 37°±1°С усереднена маса зразків
зросла до 315,9+3,6 мг, а через 14 діб - до 316,8+3,6 мг. Відповідно коефіцієнти водопоглинання склали: на 7 добу 0,0128+0,0003 мкг/мм3 , а на 14 добу 0,0160+0,0002 мкг/мм3 .
Фактичні та відносні дані водопоглинання зразків, які були виготовленні з матеріалу «Vertex Termosense» представлені в таблиці 2.
Таблиця 2.
Основні характеристики зразка матеріалу «Vertex Termosense» та показники водопоглинання на 7 та 14 добу досліду
№ з/п Назва матеріалу d, мм h, мм V, мм3 m0, мг m1, мг m2, мг WB1, мкг/мм3 WB2, мкг/мм3
1. Vertex 11,22 3,73 369,2 343,0 346,0 346,2 0,008 0,009
2. Vertex 11,41 3,51 358,9 331,0 333,0 334,8 0,005 0,010
3. Vertex 11,17 3,91 382,8 360,0 364,0 364,0 0,010 0,010
4. Vertex 11,15 3,78 369,1 343,0 345,7 346,0 0,007 0,008
5. Vertex 10,95 3,75 353,4 333,0 336,0 336,3 0,008 0,009
6. Vertex 11,28 3,87 387,1 368,0 370,0 371,0 0,005 0,008
7. Vertex 11,25 3,57 354,9 332,0 334,6 335,0 0,007 0,008
8. Vertex 11,13 3,86 375,9 356,0 359,5 360,0 0,009 0,011
9. Vertex 11,12 3,91 380,3 348,5 351,8 352,0 0,009 0,009
10. Vertex 11,21 3,93 388,5 362,5 363,0 365,3 0,009 0,007
Середнє значення 11,19+0,01 3,78+0,02 372,0+1,4 347,7+1,4 350,4+1,4 351,1 + 1,4 0,0077+0,0002 0,0089+0,0001
Виходячи з даних, представлених в таблиці 2, усереднений об'єм зразків, виготовлених з матеріалу «Vertex Termosense» склав 372,0+1,4 мм3, а усереднена маса склала 347,7+1,4 мг. Через 7 діб перебування зразків усереднена маса їх зросла і склала 350,4+1,4 мг, а через 14 діб змінилася до 351,1+1,4 мг. Згідно розрахунків коефіцієнти водопоглинання відповідають таким значенням: на 7 добу 0,0077+0,0002 мкг/мм3, а на 14 добу 0,0089+0,0001 мкг/мм3 .
Фактичні та відносні дані водопоглинання зразків, що були виготовленні з матеріалу «Лі-
пол» представлені в таблиці 3.
За даними, представленими в таблиці 3, усереднений об'єм зразків, виготовлених з матеріалу «Ліпол» склав 318,4+1,7 мм3, а усереднена маса склала 266,5+1,6 мг. Через 7 діб перебування зразків у дистильованій воді усереднена маса зразків незначно збільшилася і склала 267,4+1,6 мг, а через 14 діб зросла до 267,7+1,6 мг. Таким чином коефіцієнти водопоглинання даного матеріалу становлять: на 7 добу 0,0029+0,0001 мкг/мм3, а на 14 добу 0,0033+0,0002 мкг/мм3 .
Таблиця 3.
Основні характеристики зразка матеріалу «Ліпол» та показники водопоглинання на 7 та 14 добу досліду
№ з/п Назва матеріалу d, мм h, мм V, мм3 m0, мг m1, мг m2, мг WB1, мкг/мм3 WB2, мкг/мм3
1. Ліпол 10,96 3,16 298,2 240,5 241,3 241,8 0,003 0,004
2. Ліпол 11,00 3,54 336,9 290,5 291,0 291,0 0,001 0,001
3. Ліпол 10,77 3,29 299,8 247,0 248,0 248,0 0,003 0,003
4. Ліпол 10,30 3,80 315,8 269,0 270,2 270,2 0,004 0,004
5. Ліпол 10,70 3,46 311,1 268,0 269,0 269,7 0,005 0,003
6. Ліпол 10,85 3,55 328,6 269,5 270,2 270,2 0,002 0,002
7. Ліпол 10,77 3,65 332,9 279,5 280,2 280,5 0,002 0,003
8. Ліпол 10,99 3,24 307,0 264,0 265,0 265,0 0,003 0,003
9. Ліпол 10,88 3,69 343,6 279,0 280,0 281,5 0,003 0,007
10. Ліпол 10,58 3,52 309,6 258,0 259,0 259,0 0,003 0,003
Середнє значення 10,78+0,02 3,49+0,02 318,4+1,7 266,5+1,6 267,4+1,6 267,7+1,6 0,0029+0,0001 0,0033+0,0002
Фактичні та відносні дані водопоглинання flex Acrylate» представлені в таблиці 4.
зразків, що були виготовленні з матеріалу «De-
Таблиця 4.
Основні характеристики зразка матеріалу «Deflex Acrylate» та показники водопоглинання на 7 та 14 добу досліду
№ з/п Назва матеріалу d, мм h, мм V, мм3 m0, мг mi, мг m2, мг WB1, мкг/мм3 WB2, мкг/мм3
1. Deflex 11,03 3,89 372,2 343,5 346,7 347,0 0,008 0,009
2. Deflex 11,27 4,19 418,1 372,5 375,3 376,0 0,007 0,008
3. Deflex 11,42 3,81 390,8 347,0 350,0 350,0 0,008 0,008
4. Deflex 11,16 3,93 383,9 354,0 357,0 357,0 0,008 0,008
5. Deflex 11,10 4,19 404,9 373,0 376,5 377,0 0,007 0,006
6. Deflex 11,33 3,52 354,8 328,0 330,5 331,2 0,005 0,009
7. Deflex 11,25 3,85 383,0 342,0 345,0 345,0 0,008 0,008
8. Deflex 10,99 3,71 351,8 324,0 326,7 326,8 0,008 0,008
9. Deflex 11,15 3,93 383,2 340,0 343,0 343,8 0,008 0,010
10. Deflex 11,67 3,63 387,9 357,0 360,0 360,0 0,008 0,008
Середнє значення 11,24+0,02 3,87+0,02 383,1+2,2 348,1 + 1,8 351,1 + 1,8 351,4+1,8 0,0075+0,0001 0,0082+0,0001
Як видно з даних, представлених в таблиці 4, усереднений об'єм зразків, виготовлених з матеріалу «Deflex Acrylate» склав 383,1+2,2 мм3, а усереднена маса склала 348,1+1,8 мг. Через 7 діб усереднена маса зразків незначно
збільшилася і склала 351,1+1,8 мг, а через 14 діб зросла до 351,4+1,8 мг. Відповідно коефіцієнти водопоглинання даного матеріалу склали: на 7 добу 0,0075+0,0001 мкг/мм3, а на 14 добу 0,0082+0,0001 мкг/мм3 .
Фторакс Vertex
Рис. 1. Порівняльна оцінка залежності водопоглинання зразків різних базисних матеріалів з урахуванням часу експозиції.
Як видно з представленого графіка, базис- тністю до водопоглинання володіє «Ліпол».
ний матеріал «Фторакс» володіє найбільшою Важливою характеристикою водопоглинан-
абсолютною здатністю до водопоглинання, на ня базисних матеріалів є не тільки абсолютна
другому місці стоїть «Vertex Termosense», на здатність накопичувати воду, але й динаміка
третьому - «Deflex Acrylate», і найменшою зда- цього процесу, що представлено в таблиці 5.
Таблиця 5.
Динаміка накопичення води в зразках базисних матеріалів на 7 та 14 добу спостереження
0,02
0,015
0,01
0,005
0
□ 7 днів
«Фторакс» «Vertex Termosense» «Ліпол» «Deflex Acrylate»
Через 7 діб 101,12% 100,78% 100,34% 100,86%
Водопоглинання за перші 7 діб 1,12% 0,78% 0,34% 0,86%
Через 14 діб 101,41% 100,98% 100,45% 100,95%
Водопоглинання за другі 7 діб 0,29% 0,2% 0,11% 0,09%
Як випливає з даних таблиці 5, найбільша кількість води на 7 добу була поглинута матеріалом «Фторакс» - 1,12% від ваги зразка, матеріал «Deflex Acrylate» накопичив 0,86% від початкової ваги, зразок матеріалу «Vertex Termosense» накопичив 0,78%, а зразок базисного матеріалу «Ліпол» - 0,34%. Дані водопоглинання зразків базисних матеріалів за наступні 7 діб демонструють дещо іншу динаміку накопичення води, а саме: зразок матеріалу «Фторакс» - 0,29%, «Vertex Termosense» - 0,2%, «Ліпол» - 0,11%, «Deflex Acrylate» - 0,09%.
Висновки
1. Отримані в роботі результати показують, що базисний матеріал «Фторакс» володіє найбільшою абсолютною здатністю до водопоглинання, на другому місці стоїть «Vertex Termosense», на третьому - «Deflex Acrylate», і найменшою здатністю до водопоглинання володіє «Ліпол».
2. Динаміка водопоглинання досліджених зразків показала, що найбільша кількість води на 7 добу була поглинута матеріалом «Фторакс» - 1,12% від ваги зразка, матеріал «Deflex Acrylate» накопичив 0,86% від початкової ваги, зразок матеріалу «Vertex Termosense» накопичив 0,78%, а зразок базисного матеріалу «Ліпол» - 0,34%. Дані водо поглинання зразків базисних матеріалів за наступні 7 діб демонструють дещо іншу динаміку накопичення води, а саме: зразок матеріалу «Фторакс» - 0,29%, «Vertex Termosense» - 0,2%, «Ліпол» - 0,11%, «Deflex Acrylate» - 0,09%.
Література
1. Аверко-Антонович И.Ю Методы исследования структуры и свойств полимеров / И.Ю. Аверко-Антонович, Р.Т. Бикмуллин - Казань, 2002. - 604с.
2. Болдырева Л.И. Сравнительная физико-механическая характеристика термопластических стоматологических материалов на основе полиоксиметилена. / Л.И.Болдырева, В.В.Маглакелидзе, С.И.Трегубов // Актуальные вопросы клинической стоматологии: материалы 40-й краевой научно-
практической конференции стоматологов. - Ставрополь, 2007. - С. 149-151.
3. Брель AJI. Полимерные материалы в клинической стоматологии / A.!. Брель, C.B. Дмитриенко, О.О. Котляревская. - Волгоград, 2006. - 223 с.
4. Верховский А.Е. Сравнительная характеристика физико-химических свойств и микробной адгезии базисных акриловых пластмасс с различными способами полимеризации (лабораторное исследование) / А.Е. Верховский, Н.Н. Аболмасов, Е.А. Федосов, О.В. Азовскова // Российский стоматологический журнал. - 2014. - №3. - С. 17-20.
5. Доменюк Д.А. Исследование гидролитической сопротивляемости базисных пластмасс для ортодонтических аппаратов / Д.А. Доменюк, И.В. Зеленский, Е.Н. Иванчева // Российский стоматологический журнал. - 2012. - №3. - С. 9-13.
6. Каливраджиян Э.С. Основные свойства базисных материалов и их влияние на качество изготовления съемных протезов / Э.С. Каливраджиян, H.A. Голубев, Е.В. Смирнов // Методические рекомендации. - Воронеж, - 2000. - C. 17-23.
7. Трезубов В.Н. Взаимодействие съемного протеза с организмом больного / В.Н. Трезубов, Л.М. Мишнев, О.Н. Аль-Хадж // Пародонтология. - 2001. - №4 (22). - С. 40-42.
8. Чулак Л.Д. Изучение структуры, физико-химических свойств безакриловых полных съемных протезов / Л.Д. Чулак, В.Г. За-дорожный, В.А. Розуменко // Український стоматологічний альманах. - 2013. - Вип. 1. - С. 81-83.
9. Шестаков A.C. Физические методы исследования полимеров: учеб. пособие / A.C. Шестаков - Воронеж. - 2003. - 87 с.
References
1. Averko-Antonovich I.Ju Metody issledovanija struktury i svojstv polimerov / I.Ju. Averko-Antonovich, R.T. Bikmullin - Kazan', 2002. - 604s.
2. Boldyreva L.I. Sravnitel'naja fiziko-mehanicheskaja harakteristika termoplasticheskih stomatologicheskih materialov na osnove polioksimeti-lena. / L.I.Boldyreva, V.V.Maglakelidze, S.l.Tregubov // Aktual'nye vo-prosy klinicheskoj stomatologii: materialy 40-j kraevoj nauchno-prakticheskoj konferencii stomatologov. -Stavropol', 2007. - S. 149-151.
3. Brel' A.L. Polimernye materialy v klinicheskoj stomatologii / A.L. Brel', C.B. Dmitrienko, O.O. Kotljarevskaja. - Volgograd, 2006. -223 s.
4. Verhovskij A.E. Sravnitel'naja harakteristika fiziko-himicheskih svojstv i mikrobnoj adgezii bazisnyh akrilovyh plastmass s razlichnymi sposobami polimerizacii (laboratornoe issledovanie) / A.E. Verhovskij, N.N. Abolmasov, E.A. Fedosov, O.V. Azovskova // Rossijskij stomatologiche-skij zhurnal. - 2014. - №3. - S. 1720.
5. Domenjuk D.A. Issledovanie gidroliticheskoj soprotivljaemosti bazi-snyh plastmass dlja ortodonticheskih apparatov / D.A. Domenjuk, I.V. Zelen-skij, E.N. Ivancheva // Rossijskij stomatologicheskij zhurnal. - 2012. - №3. - S. 9-13.
6. Kalivradzhijan Je.S. Osnovnye svojstva bazisnyh materialov i ih vli-janie na kachestvo izgotovlenija s#emnyh protezov / Je.S. Kalivradzhijan, H.A. Golubev, E.V. Smirnov // Metodicheskie rekomendacii. - Voronezh, - 2000. - C. 17-23.
7. Trezubov V.N. Vzaimodejstvie s#emnogo proteza s organizmom bol'-nogo / V.N. Trezubov, L.M. Mishnev, O.N. Al'-Hadzh // Parodontologija. - 2001. - №4 (22). - S. 40-42.
Реферат
ВОДОПОГЛОЩЕНИЕ РАЗНЫХ ГРУПП БАЗИСНЫХ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ МАТЕРИАЛОВ Кузь В.С.
Ключевые слова: базисные стоматологические материалы «Фторакс», «Vertex Termosense», «Липол», «Deflex Acrylate», водопоглощение.
Целью работы было сравнение степени и динамики водопоглощения базисных стоматологических материалов, которые были изготовлены в условиях отдельно взятой зуботехнической лаборатории. В исследование были включены такие пластмассы для базисов съемных протезов, как: фторсодержа-щий акриловый сополимер «Фторакс», (Украина); полиамид (нейлон) «Vertex Termosense», (Нидерланды); полипропилен «ЛИПОЛ», (Украина); термопластичный материал на основе полиметилметак-рилата «Deflex Acrylate», (Аргентина). Полученные результаты показали, что базисный материал «Фторакс» обладает наибольшей абсолютной способностью к водопоглощению, на втором месте стоит «Vertex Termosense», на третьем - «Deflex Acrylate», и наименьшей способностью к водопогло-щению обладает «Липол». Динамика водопоглощения исследованных образцов показала, что наибольшее количество воды на 7 сутки была поглощена материалом «Фторакс» - 1,12% от веса образца, материал «Deflex Acrylate» накопил 0,86% от исходной массы, образец материала «Vertex Termosense» накопил 0 , 78%, а образец базисного материала «Липол» - 0,34%. Данные водопогло-щения образцов базисных материалов за следующие 7 дней демонстрируют несколько иную динамику накопления воды, а именно: образец материала «Фторакс» - 0,29%, «Vertex Termosense» - 0,2%, «Липол» - 0,11%, «Deflex Acrylate » - 0,09%.
Summary
WATER ABSORPTION PROPERTIES OF DENTURE BASE MATERIALS OF DIFFERENT GROUPS Kuz V.S.
Key words: water absorption, intensity, dynamics, denture base materials.
The aim of the work was to compare the intensity and dynamics of water absorption of denture base materials that have been manufactured in a certain dental laboratory. The study tested such plastics for bases of removable dentures as the fluorine-containing acrylic copolymer "Ftoraks" (Ukraine); polyamide (nylon) «Vertex Termosense», (Netherlands); polypropylene "LIPOL" (Ukraine); thermoplastic material based on po-lymethyl "Deflex Acrylate", (Argentina). The obtained results showed that the base material "Ftoraks" has the highest absolute water absorption ability, the second place is rated by the "Vertex Termosense", the third by "Deflex Acrylate", and the lowest ability to water absorption was demonstrated by "LIPOL". Dynamics of water absorption among the test samples showed that the greatest amount of water on the 7h day was absorbed by material "Ftoraks", up to 1.12% of the sample weight, material «Deflex Acrylate» has accumulated 0.86% of primary sample weight, denture base material «Vertex Termosense» has gained 0, 78%, and the sample base material "LIPOL" 0.34%. These water absorption parameters of denture base material for the next 7 days showed a somewhat different dynamics of water retention, namely the material sample "Ftoraks" - up 0.29% "Vertex Termosense" - up 0.2% "LIPOL" - up 0.11% " Deflex Acrylate » - up 0,09%.
УДК 616.314 - 007.1 - 089.23 Куцевляк В.И., Данилова Ю.Г.
АППАРАТУРНО - ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПАЦИЕНТОВ С АНОМАЛИЙНЫМ ПОЛОЖЕНИЕМ ЗУБОВ В ПОСТОЯННОМ ПРИКУСЕ
Харьковская медицинская академия последипломного образования
В статье рассматривается решение задачи аномалийного положения зубов в постоянном прикусе у подростков и взрослых, когда на первый план выходит повышение эффективности и сокращение сроков ортодонтического лечения. Для этого разработан аппаратурно-хирургический метод и ортодонтические устройства для его осуществления: разработан миниимплантат, хирургический протокол для его постановки и алгоритм проведения операции; для одновременного перемещения группы зубов разработана «якорная» система, фиксируемая на миниимплантатах, и хирургический протокол его постановки; разработана операция кортикотомия при тонком и толстом биотине десны; разработана схема комплексного лечения больных с аномалийным положением зубов в постоянном прикусе. Аппаратурно-хирургическим методом было вылечено 23 пациента с аномалийным положением зубов в возрасте от 16 лет до 21 года. Сроки активного лечения составили 46,3 недели. Пациенты результатом довольны.
Ключевые слова: аппаратурно-хирургическое лечение, аномалийное положение зубов, постоянный прикус, миниимплантат, «якорная» система, кортикотомия, комплексное лечение.
Данная работа является фрагментом научно-исследовательской работы кафедры стоматологии детского возраста, ортодонтии и имплантологии Харьковской медицинской академии последипломного образования «Патогенетичні підходи до методів діагностики та лікування основних стоматологічних захворювань на основі вивчення механізмів захворювань скронево-нижньощелепного суглобу, аномалій розвитку щелеп та зубів, з використанням вітчизняних імплантатів», № гос. регистрации 0113U000975.
проводить компактостеотомию. Для создания неподвижной скелетной опоры в практику ортодонтии вошли миниимплантаты и аппараты фиксируемые на них [1,2,3,5,9].
Цель исследования
Повышение эффективности и сокращение сроков ортодонтического лечения пациентов с аномалиями положения зубов в постоянном прикусе аппаратурно-хирургическим методом.
Объект и методы исследования
Для разработки аппаратурно-
хирургического метода лечения пациентов с аномалиями положения зубов в постоянном прикусе необходимо:
- разработать хирургический протокол постановки ортодонтического миниимплантата и алгоритм проведения операции;
Аномалии положения отдельных зубов составляют 35% от общего числа аномалий зубных рядов и окклюзии, и характеризуются рядом морфологических и функциональных нарушений [8]. В свою очередь, наибольшее распространение имеет скученное положение зубов - от 5,5% до 47,7%, которые в 17,2% случаев сочетается с патологией прикуса, а в 72,2% - является самостоятельной патологией [6].
Решение задачи лечения аномалийного положения зубов в постоянном прикусе есть одной из актуальных в ортодонтии.
Аномалийное положение зубов в постоянном прикусе лечится аппаратурным или комплексно аппаратурно-хирургическим методом [4,7]. Для быстрейшего лечения аномалийного положения зубов в постоянном прикусе рекомендуют перед ортодонтическим лечением
