CC BY
10
The situation in historical studies and textbook publishing is the object of great attention of politicians, and accordingly it is forced to carry out certain political put-up jobs. Especially it concerns textbook publishing that is under control of the Ministry of Education and Science of each of countries which are first of all governmental, but not historical institutions doing certain orders related to content and concept of textbooks. The constant re-evaluations of official interpretation of one or another historical events under party line are also equally detrimental, and the main thing is the attempts to use such, often quasi-scientific, research in order to change external policy course. It is especially expressed by interpretation of Russian-Ukrainian relations as well as of so called episodes of "joint history" made just Presidents resign. So attempts of historians to reach a consensus and understanding often come to "science for the sake of science" and their results are evened with just another political movement.
Writing of joint history books or textbooks is a practical activity of the European Union. After all an incontrovertible fact still is that there are countries historically involved in war between each other, for instance France and German have a long tradition of conflicts, or German and Poland. Surely, if such a tradition of conflicts exists in the joint European space, reasons of disagreements are to be searched and calmly clarification why it happened in such a way is to be made. But it is to be about equality of partners in a similar process. Any way such joint things due to own nature should stay for discussion, both parties opinions are to be set forward without emphasizing that any of the parties possesses "greater truth". Joint textbooks should be a result of public discussion element through public. Since history is not simply the past but it is its study and understanding. Any way perception of history has always been taken through the national lens.
Now raising a generation of citizens of Ukraine and Russia who will understand the historical past of their populations and will respect legal rights of the Ukrainians (the Russians) to look at the history through the lens of their national interests and own mentality is a necessity, simultaneously they will understand that the Russians (the Ukrainians) have own understanding of history. Raising citizens should be made on the principles of tolerance and mutual understanding of the historical past. This approach corresponds not only to European, but also world practice. Mastery is that historians could set a dialogue and the pinnacle of this is writing of joint historical works.
Discussions in Moscow and Kyiv showed yet more one undeniable truth: history is not only science and academic discipline like all other sciences and academic disciplines. This is a method of conception of its population place in space and time. This is a construction site where patriotic feelings and civic properties ofperson are formed.
Key words: Ukraine, Russia, history, textbooks, politics, intergovernmental ties.
УДК 001:378.124:72(09)
С.Ю. Пелевш
ВНЕСОК В. I. ТИМОФ1СНКА У П1ДГОТОВКУ КОЛЕКТИВНИХ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ ПРОЕКТ1В В СФЕР1 КУЛЬТУРИ, МИСТЕЦТВА ТА
АРХ1ТЕКТУРИ
Окреслено внесок академта В. 1. Тимофieнка у тдготовку втчизняних енциклопедичних проектiв в сферi культури, мистецтва та архтектури перюду незалежностi. Здтснюеться структурний та тематичний огляд багатотомних видань «Мистецтво Украгни», «Енциклопедiя сучасног Украгни», «1сторiя украгнськог
82
культури», «Icmopin украгнського мистецтва» «Icmopin украгнськог архтектури». Надаеться характеристика наукового доробку В. I. Тимофieнка як енциклопедиста та систематизатора архimекmурно-мiсmобудiвноi спадщини Украгни та визначаеться на цт основi його роль у становленш новог юторико-культурно'г парадигми в незалежнт Украш.
Ключовi слова: В. I. Тимофiенко, енциклопедiя, iсmорiя науки; iсторiя архтектури i мктобудування.
Актуальним завданням сучасно' украшсько'1 юторп науки е вивчення та систематизащя накопичених протягом столт здобутюв втизняних науковщв та об'ективна оцшка ix ролi i значення у розвитку рiзноманiтних галузей науки i техшки. Особливе мiсце у цьому ряду займають фаxовi спроби систематизацп знань щодо арх^ектурно' та мiстобудiвноi спадщини Украши. Знайомство зi станом виршення цього завдання дозволяе стверджувати, що вагомий внесок у справу лшвщацп iстотниx iнформацiйниx прогалин у сферi юторп вiтчизняного арxiтектурного та мiстобудiвного мистецтва було зроблено Володимиром 1вановичем Тимофiенком (1941 - 2007) -академшом, доктором мистецтвознавства, професором, вще-президентом Украшсько'1 академи арxiтектури, Заслуженим дiячом науки i теxнiки Украши, двiчi лауреатом Державно' премп Украши.
Не зважаючи на вагомий внесок В. I. Тимофiенка у становлення ново'' украшсько'1 науки перiоду незалежностi, його iм'я досi залишаеться на периферп фахового iнтересу вiтчизняниx iсторикiв науки. Слщ зазначити, що на сьогодш той помiтний науковий доробок, що залишив пiсля себе В. I. Тимофiенко, перед усiм, пригортае увагу спещалю^в у сферi арх^ектурно' юторп (В. Альошин, Р. Владимирська, С. Курбатов, В. Лисенко, Н. Мельник, В. Мироненко, Е. Моргун, Н. Сапак та ш.), або згадуеться у контекст краезнавчих штудш переважно науково-популярного характеру (В. Бахнев, О. Губарь, Г. Калугш, В. Пшявський, Л. Розен, А. Станчев та ш.). Проте, враховуючи обсяги та змют творчих напрацювань вченого, його науковий спадок потребуе ретельного осмислення та систематизацп у категорiяx юторп науки. Зокрема, окремого дослiдження потребуе внесок вченого у тдготовку фундаментальних енциклопедичних проект1в у сферi культури, мистецтва та архтектури, якi було реалiзовано з набуттям незалежностi.
Метою дано' статтi е окреслення та аналiз наукового доробку академiка В. I. Тимофiенка як енциклопедиста та систематизатора арxiтектурно-мiстобудiвноi спадщини Украши та визначення на цш основi його ролi у становленнi ново' юторико-культурно' парадигми в незалежнiй Укрш'ш.
Професiйний шлях В. I. Тимофiенка визначаеться декiлькома напрямками -науково-педагопчним, науково-дослiдним та науково-редакторським. Кожний з них знайшов вiдбиття у досягненнях вченого. Фаxовi здобутки В. I. Тимофiенка включають: 1) викладання у провщних навчальних закладах Москви, Воронежу, Одеси, Киева та тдготовку висококвалiфiкованиx кадрiв вищо' школи; 2) фундащю окремого наукового напрямку, пов'язаного з дослщженням арх^ектурно' та мiстобудiвноi спадщини Одеси та Швшчного Причорномор'я Украши; 3) продуктивну дiяльнiсть по заснуванню та редагуванню фахових наукових видань «Арх^ектурна спадщина Украши», «Сучаст проблеми дослщження, реставрацп та збереження культурно' спадщини» та ш., що стали вагомим кроком на шляху оптимiзацii пам'яткоохоронно' справи на теоретико-прикладному рiвнi у контекстi евроiнтеграцiйниx прагнень Украши; 4) реалiзацiю низки колективних проектiв, що заклали пiдвалини енциклопедичного руху по формуванню теоретико-концептуальних засад ново' юторико-культурно' парадигми у частин визначення специфiчниx нацiональниx рис украшсько' арх^ектурно' i мiстобудiвноi
83
традицп та включення ïï у загальнонацiональний культурний контекст. Аналiзу саме останнього сегменту науковоï спадщини вченого и присвячена дана стаття.
Для нацiонального самоусвiдомлення надзвичайно важливими е фундаментальнi академiчнi науковi працi енциклопедичного характеру, якi носять тдсумковий характер у висвiтленнi розвитку украшсько'1' архiтектури. На долю поколшня В. I. Тимофiенка окрiм вшни, голоду, несвободи, випало важливе завдання довести, що Украша е не культурною провшщею великих iмперiй без власного обличчя, а окремою крашою з мiцними нацiональними традицiями. А для цього вона була повинна отримати власну юторш свое'1' арх^ектури. Як зазначають фахiвцi, «дос ми мали тшьки роздiли в великодержавних iсторiях архiтектури - польсько'1' чи росшсько'1'. Власне архiтектурне обличчя украшського народу не було проявлене: Софiя Кшвська, примiром, безапеляцiйно вважалася пам'яткою ро^йсь^ архiтектури, а Кам'янець-Подiльський замок - пам'яткою польсько'1' арх^ектури» [1, с. 9]. Отже, викликом часу стало створення ново! ютори украшсько! архiтектури. I Володимир 1ванович Тимофiенко виявився одним з перших, хто взяв на себе цю мiсiю.
Подолання провiнцiйностi, консерватизму, «хуторянства» (висшв самого В. I. Тимофiенка [2, с. 39]) у професшнш культурi аналiзу, що були зумовленi тривалим вщривом укра^сь^ юторп архiтектури радян^^ доби вiд всесвiтнього загальнокультурного контексту, блискуче реалiзоване В. I. Тимофiенком пiд час роботи над Швшчно-Причорноморським циклом наукових публiкацiй, дозволило вченому вийти на новий ушверсальний рiвень науковох працi. Важливу та вагому частину його дослiдноï спадщини складають працi узагальнюючого характеру.
В цшому варто вiдмiтити, що робота енциклопедиспв мае не тiльки суто прикладне вузько-теоретичне значення, алей несе не аби яке щеолопчне навантаження. З особливютю це вщчуваеться у перюди системних трансформацiй. Зокрема для Украши питання створення комплексу новiтнiх втизняних енциклопедичних видань е особливо актуальним, оскшьки пов'язане з утвердженням iнтелектуальноï незалежностi укра^сь^ нацп i держави, подоланням защеолопзованосп i фрагментарностi висв^лення багатьох важливих проблем, успадкованих вщ енциклопедичних праць попереднiх епох; необхщшстю розкриття всього дiапазону проблематики юторичного i культурного розвитку украшського народу, етшчних меншин Украши, економiчного, сощального, суспiльно-полiтичного та науково-технiчного поступу Украши; ïï юторичних та культурних зв'язюв з народами Свропи й всього св^у. Завданням енциклопедичного руху як такого мае стати систематизащя всiеï суми знань про свiт i суспшьство, нагромаджених людством, та концептуальне осмислення мюця i ролi Украши у св^овш цившзацп. Для кожного народу тдготовка подiбних галузевих та ушверсальних енциклопедичних зводiв е найважлившим свiдченням високого iнтелектуального i культурного потенщалу суспiльства, здатностi до самопрезентацп в сучасному насиченому свiтовому шформацшному просторi, спроможностi посiсти належне мюце в свiтовiй культурнiй взаемодп.
Безумовно, мюце та роль В. I. Тимофiенка у втизняному енциклопедичному рус потребуе ретельного вивчення та фаховоï оцiнки. Знайомство з його науковими доробками ушверсального характеру надають можливють роздiли ïx на особистi пращ та колективш проекти.
До втизняного енциклопедичного руху у сферi юторп мистецтва та архiтектури, який був започаткований такими проектами чаав СРСР, як «Нариси юторп архiтектури Укра^сь^ РСР» Iнституту теорп та юторп архiтектури (1957), «Iсторiя украшського мистецтва» у 6 т.(1960-19704 рр.) тощо В. I. Тимофiенко залучився на початку 1980-х рр. Перед уам, окремо слщ вiдзначити його вагомий методолопчний, редакторський та органiзацiйний внесок у тдготовку «Зводу пам'яток юторп та культури народiв СРСР»
84
(бiльш детально про це див.: [3]). У кiльватерi даного проекту В. I. Тимофiенко виступае ствавтором таких узагальнюючих праць, як «Архитектура Киева» (КиевНИИТИ, 1982) (роздш, присвячений перiоду класицизму) [4, с. 30-34] та «Памятники истории и культуры Украинской ССР» (К.: Наук думка, 1987) [5]. Цей каталог - довщник мютить найбшьш повний перелш пам'яток юторп та культури, вщ тих, що збереглися з чаав Херсонесу до монумешив радянсько' доби, якi знаходилися на територп УРСР i охоронялися державою.
Високим експертним рiвнем та широтою географп вiдрiзняються матерiали, пiдготовленi до каталогу В. I. Тимофiенком. Вш готуе анотацп по арxiтектурним пам'яткам Киева, Бшо' Церкви, Днiпропетровська, Житомира, Юровограда, Львова, Миколаева, Нiжина, Полтави, Сум, Тернополя, Тульчина, Уманi, Херсона, Хмельницька, Черкас, Чершвщв тощо [5]. Тнформащя, викладена на сторiнкаx каталогу, i по сьогоднi е вщправною для експертний праць у галузi пам'яткознавства та охорони культурно' спадщини. Загалом видання «Памятники истории и культуры Украинской ССР» сформувало своерщний науковий канон в^чизняно'' юторп арxiтектури, прийнятий наприкiнцi ХХ столбя i дещо скорегований у наступш десятирiччя.
Напрацьований протягом 1980-х рр. досвщ виявився продуктивним i був застосований В. I. Тимофiенком тд час роботи над ключовими енциклопедичними проектами перюду незалежностi. Хронологiчно його участь у формуванш енциклопедичних пщвалин юторико-культурно'' парадигми ново' Украши може бути представлена такими розробками, як п'ятитомна енциклопедiя «Мистецтво Украши» (1995 - 1999), багатотомна «Енциклопедiя сучасно' Украши» (2001 - 2014), «Iсторiя укра'шсько' арх^ектури» (2003), «Iсторiя украшсько' культури: В 5 т.» (2005 - 2011), «Iсторiя укра'нського мистецтва: У 5 т.» (2006 - 2011).
У 1995 р. побачив св^ перший том (А-В) Енциклопедп «Мистецтво Украши» [6]. (Загалом видання тривало до 1999 р., коли вийшов друком останнш п'ятий том). Як зазначають фаxiвцi, «Енциклопедiя укра'нського мистецтва найперше повинна бути концентрованим викладом вщомостей про мистецьку культуру укра'нських земель у ii внутршньому розвитку, стати пiдсумком наукових дослщжень над ii iсторiею. Укладачi взяли на себе непросте завдання. Тривалий час гамоваш та вперто нищеш, студп над мистецькою культурою Украши (не тшьки давньою, а й нов^ньою) до останнix лiт розвивалися у цшком своерiднiй атмосферi, i через те ix актуальний стан та здобутки демонструють досить оригшальну картину. Найперше цшком перервано юторичну дослщницьку традицiю, яка зародилася з початком XX столбя, та ii природш зв'язки зi свiтовим науковим процесом. Готуючи енциклопедп, видавництво спиралося найперше на досвщ власних видань як попередшх десяташть, так i останнix рокiв» [7, c.626]. В цшому, дане видання можна визначити як пшотний енциклопедичний проект у галузi культури часiв незалежностi.
Енциклопедiя була розрахована як на фаxiвцiв, так i на широку читацьку аудитор^. На ii сторiнкаx висв^люеться iсторiя укра'нсько' художньо'' культури вщ найдавнiшиx часiв до кiнця ХХ ст. Вона мютить теоретичнi матерiали, статтi про жанри i види творчосп, митцiв та мистецькi колективи, установи i заклади, про окремi пам ятки iсторii i культури. Перший том, у формуванш якого приймав участь В. I. Тимофiенко, налiчуе понад 2 тисячi статей i понад тисячу iлюстрацiй. Авторству вченого належать 44 однооабш статтi та три статп у спiвавторствi. 1х тематика зосереджуеться навколо бiографiчниx даних видатних зодчих Укра'ни та стильових та жанрових особистостях в^чизняно'' арх^ектури та мiстобудування [6, c.11^ 396].
У 2001 рощ Володимир Ьанович приеднуеться до реалiзацii одного з найамб^шших енциклопедичних проектiв Укра'ни чаав незалежностi - «Енциклопедiя сучасно'' Украши». Нацюнальна Енциклопедiя такого рiвня - це завжди вiзитка держави,
85
це сума знань про "" iсторiю, культуру, побут, економГку, полiтику, суспiльство. За словами очшьника Координацiйного бюро ЕнциклопедГ" сучасно" Укра"ни НАН Укра"ни Миколи Железняка, «Енциклопедiя - це реестр нацюнальних надбань i багатств кра"ни, це свщчення "" iсторичних пiднесень и падшь, це та скарбниця, в яку нишшне поколiння кладе все неперехщне й значуще, все те, що хоче залишити сво"м нащадкам» [8, с. 619].
Енциклопедiя сучасно" Укра"ни (далi - ЕСУ) це багатотомне енциклопедичне видання (алфавГтна енциклопедiя) про Укра"ну у всiх вимiрах вiд початку XX столiття до сьогодення. Енциклопедiя подае цiлiсний образ новГтньо" Укра"ни в подiях, шститущях, установах, родах дiяльностi, поняттях, персоналiях. Охоплюе всi сфери життя в Укра"ш: вiд полiтичного устрою та економГки до спорту i молодГжно" субкультури. Вона вiдображае сучаснi погляди на юторичш поди та постатГ Специфiка ЕСУ полягае в тому, що в нш переважае сучасний матерiал, особлива увага придiляеться явищам, процесам, поняттям, що характеризують добу державно" незалежносп Укра"ни. Завданням ЕСУ стали винахщ та iнтерпретацiя всього нового, що з'явилося в житп суспiльства i включити його в картину реально" Укра"ни в уах аспектах, i перед усГм на рГвш всГх регiонiв. Керуючись «принципом соборносп» ЕСУ прагнула охопити ус укра"нсью землi та регiони, i «тим самим спричинитися до скршлення одноцГлГсностГ Укра"ни» [9, с. 139].
Планувалося, що ЕСУ, як спшьний проект Нацюнально" академГ" наук Укра"ни та Наукового товариства Гм. Шевченка, стане пГдгрунтям для створення багатотомно" фундаментально" нацюнально" енциклопедГ" — Укра"нсько" Ушверсально" ЕнциклопедГ". Передбачалося видання 25 томГв ЕСУ (за абетковим принципом) обсягом 100 друкованих аркушГв кожен том, понад 100 000 статей та близько 80 000 шюстрацш.
В. I. ТимофГенко стояв у витоюв цього проекту. Його напрацювання у галузГ Гсторп архГтектури та мютобудування були продуктивно використанГ тд час роботи над першими семГ томати ЕСУ, якГ включали гасла вщ лГтери «А» до «Г» — «ДГ». Спираючись на власнГ науковГ розробки, В. I. ТимофГенко пщготував для енциклопедГ" бГографГчнГ довщки про видатних зодчих, ГнженерГв та будГвельникГв Укра"ни ХХ ст. На жаль, 7-й том ЕСУ став останшм на творчому шляху Володимира 1вановича. Вш побачив свГт вже тсля його смертГ. Завдяки наполегливш працГ вченого у складГ авторського колективу «ЕнциклопедГя сучасно" Укра"ни» через подання уточнених бюграфГчних даних, в юторичний та науковий обГг було введено значну юльюсть ранГше замовчуваних чи з щеолопчних причин «забутих» видатних укра"нцГв (див., примГром: [10]).
Висою стандарти науково" та експертно" працГ, продемонстрованГ В. I. ТимофГенком пГд час роботи над мапстральним енциклопедичним проектом незалежно" Укра"ни, зробили його бажаним учасником багатьох колективних задумГв цього перГоду. На початку 2000-х рр. Володимир 1ванович, як визнаний авторитет у галузГ архГтектурознавства, запрошуеться для написання авторського роздшу п'ятитомно" «1сторГ" укра"нсько" культури».
АкадемГчна «1сторГя укра"нсько" культури» у 5 томах, 9 книгах - це важливе фундаментальне i унГкальне дослщження, в якому вперше в ГсторГ" нашо" держави системно викладаеться багатовГкова ГсторГя укра"нсько" культури, "" самобутшсть та зв'язки з Гншими культурами, внесок укра"нсько" культури в свГтову культурну спадщину. Метою цього видання, що мае загальнонацюнальне значення, е сприяння реалГзацГ" державно" культурно-ГнформацГйно" полГтики шляхом всебГчного висвГтлення всГх етатв вГтчизняно" ГсторГ" культури, "" подальшого дослГдження, а також вивчення в системГ МГнГстерства освГти Укра"ни. Серед авторГв проекту - весь перший ряд вГтчизняно" гумаштаристики: М. Жулшський (головний редактор), М. Брайчевський, С. Кримський, М. Попович, Д. Горбачов, С. Кульчицький, Н. Яковенко, Д. Степовик та ш.
86
Пригортае увагу вдала архГтектошка видання. У кожному окремому томi розглядаеться певний перюд, починаючи з первюнообщинного стану до наших чаав. Матерiали в них викладеш за загально' схемою, висвiтлюеться розвиток таких явищ, як наука, культура, мова, лГтература, архГтектура, ремесла, образотворче мистецтво, театр, екранна культура та ш. Робота над проектом розпочалася на стику 1990-2000-х рр. Перший том вийшов друком у 2001 р. у виданш «Наукова думка».
До цього нарiжного проекту Володимир Тванович залучився тд час тдготовки 4-го тому, який побачив свГт у 2005 р. Том було присвячено вГтчизнянш культурi ХIХ ст. На його сторшках розкриваються особливосп розвитку нацiонального мистецтва, науки i освiти Укра'ни в XIX ст., створюеться цшсний образ нацюнально' культури ХК ст., доби культурно-нацiонального становлення в умовах позадержавностГ Досягнення укра'нського народу осмислюються на матерiалi традицшно' культури, науки й освiти означеного перюду (1-а книга) та художньо-мистецьких надбань у галузях лiтератури, музики, театру, архГтектури, образотворчого та декоративного мистецтва (2-а книга). Зокрема у 2-й книзГ 4-й тому енциклопедГ' укра'нська культура ХIХ сторiччя розглядаеться у контекст загальноевропейського художнього розвитку як складова магистрального культурного процесу. Як провщному фаxiвцю у галузi ГсторГ' арxiтектури XVIII - ХК ст. В. I. Тимофiенку було доручено тдготувати для цього тому окрему главу «Арxiтектура i мiстобудiвна культура» [11, с. 419-632].
Дослщницью та iлюстративнi матерiали 4 тому, щиро представлеш й у архитектурному блоцi, пiдготовленому В. I. Тимофiенком, переконливо засвiдчують, що зусиллями укра'нсько' науково' та художньо' елiти ХЕХ ст. вдалося не лише зберегти, але й розвинути нацiональнi традицГ', створити укра'нськГ науковi i мистецью школи, забезпечити активну участь в европейському мистецькому процесс
Провiднi енциклопедисти кра'ни високо оцiнили видання в цшому, особливо видiлив його образотворчий та архГтектурний блок. Як зазначае Ганна Скрипник, «ця багатотомна праця е першою вдалою спробою нового погляду на нацюнальну мистецьку спадщину як оргашчну складову культурно' цшсносп, яка творилася на наших землях, вщображаючи спадкоемшсть поколiнь як етшчно укра'нсько', так i шшоетшчно' людносп, яку звела доля на благодатнш землi Укра'ни i яка, зрештою, явила свiтовi сучасне полiтичне укра'нство як самодостатню европейську нацiю» [12, с. 7]. Не останню роль у високому визнанш 5-томно' «1сторГ' укра'нсько'' культури» зiграли й напрацювання В. I. Тимофiенка.
У середиш 2000-х рр. В, I. Тимофiенко активно залучаеться до пГдготовки ще одного нарiжного енциклопедичного проекту НАН Укра'ни, IМФЕ Гм. М. Т. Рильського - п'ятитомно' «Iсторii укра'нського мистецтва». (гол. ред. — академГк Г. А. Скрипник). Це видання е вагомою складовою комплексного фундаментального проекту ШФЕ, що передбачае опублГкування багатотомних видань та енциклопедш з укра'нського образотворчого мистецтва, музикознавства, театрознавства, етнологГ' та фольклористики, який започатковано в шститутГ й устшно реалГзуеться. Природно, що при розробленнГ концепцп цих багатотомних видань було враховано досвщ написання попереднГх аналогГчних праць, передусГм шеститомно' «Iсторii укра'нського мистецтва», видано' за часГв УРСР. Проте в нових виданнях не лише уточнено науковГ штерпретацп, але й зроблено корекщю щодо мистецтвознавчо' термшологл i визначень та, що важливо, суттево розширено фактографГчну базу [12, с. 7].
«1сторГя укра'нського мистецтва» - це наочний приклад науково' координацГ' фахГвцГв Гз Киева, Львова, !вано-Франювська, Харкова, Одеси та шших мГст, якГ представляють провГднГ дослщш й навчальнГ центри, художнГ музе', що сприяло як розширенню географГ' дослщжень, так i залученню матерГалГв музейних фондГв, оприлюдненню невГдомих досГ художнГх артефактГв i введення ix до наукового обГгу.
87
Важливо також, що «Iстоpiя у^аш^кою мистецтва» - не e суто експеpтним виданням, що ствоpене наyковцями для наyковцiв. Воно pозpаховано на мистецтвознавцiв, iстоpикiв, етнолопв, кpаeзнавцiв та шиpоке коло шанyвальникiв yкpаïнськоï кyльтypи. Видання охоплюe rep^ pозвиткy мистецтва на теpенах У^аши з Давньокам'яного вiкy до кшця 2О стоpiччя та мiстить даш пpо iстоpiю всiх видiв i жанpiв обpазотвоpчого мистецтва, аpхiтектypи — вщ палеолiтy до сьогодення, pозглянyто низку хyдожнiх явищ та пеpсоналiй.
Видання готовилося не системно. Окpемi томи виходили не у хpонологiчномy поpядкy. Тому твоpчий доpобок В. I. Тимофieнка, як спiвавтоpа ^оекту, ми буде ми висвiтлювати по мipi виходу томiв у свгг.
Володимиp Iванович pозпочав пpацювати над ^оектом у складi автоpського колективу 4 тому «Jaropu yкpаïнського мистецтва», який вийшов дpyком у 2ОО6 p. Його pоздiли, пpисвяченi мистецькш спадщинi XIX ст., вiдpiзняються глибоким фшософським осмисленням та фоpматним осягненням пеpiодy, коли у^аш^ка нацiональна кyльтypа виявила неабияку життeстiйкiсть, витвоpивши за в^ай складних соцiополiтичних умов довеpшенi мистецькi твоpи, «зyмiла pозвинyти бшьшють сучасних видiв мистецтв, а в багатьох iз них ствоpити класичш цiнностi i дати iмена св^ово"' мipи» [13, c. S7]. Том подiляeться на 3 pоздiли: «Мистецтво пеpшоï половини 19 столiття», «Мистецтво дpyгоï половини 19 столiття» та «Hаpодне мистецтво. Xyдожнi пpомисли». В. I. Тимофieнко пiдготyвав для пеpших двох pоздiлiв 4-го тому фунтовы та об'eмнi огляди з аpхiтектypи: [14, с. 23 - 1О1; 1S, с. 28О - 397]. Kpiм того, вченому, як досвщченому методологу, було доpyчено пiдготyвати «Словник теpмiнiв» для 4-го тому [16, с. 72О - 746].
Жукову та методолопчну pоботy В. I Тимофieнка високо оцiнили колеги та ^овщш енциклопедисти ^m™. Пiд час тдготовки наступного S-го тому ^оекту, пpисвяченого мистецтву XX столiття, йому знов було доpyчено пiдготyвати теpмiнологiчнy частину. Чеpговий автоpський «Словник теpмiнiв» i сьогоднi вважаeться хpестоматiйним з Щ€1 пpоблематики [17, с. 978 - 1О12]. ^ацюючи над категоpiальним апаpатом S-го тому В. I. Тимофeнко, будучи фахiвцем з аpхiтектypи доpеволюцiйного пеpiодy, значно pозшиpюe поле сво1х наукових pозвiдок. У 2ОО6 p. вш опpилюднюe у «Hаpисах з ^TOpii обpазотвоpчого мистецтва XX столбя», якi готувалися у кiльватеpi pоботи над томом, rpyнтовнy теоpетико-методологiчнy пpацю «Pетpоспекцiï та новацп в аpхiтектypi початку XX столiття: Загальш положення» [18, с.62 - 121]. У тому ж pоцi дpyкyeться його моногpафiя по pадянськомy rep^y аpхiтектypноï ^TOpii Одеси [19]. Все це свщчить пpо yнiвеpсальнiсть наукового даpyвання вченого, шиpотy його дослщних iнтеpесiв i rpyнтовнy теоpетико-методологiчнy тдготовку.
Це пiдтвеpджye й pобота В. I. Тимофieнка у складi pедакцiйноï колегл 3-го тому «Мистецтво дpyгоï половини XVI - XVIII столбя», який вийшов дpyком вже тсля його смеpтi у 2О11 p. У томi висвiтлюються pозвиток, жа^ове й стильове pозмаïття yкpаïнськоï аpхiтектypи, обpазотвоpчого та декоpативного мистецтва козацько-гетьмансько1 доби, що охоплюe фактично тpи столiття - XVI, XVII, XVIII. № високому експеpтномy piвнi висвiтлюeться специфiка нацiональних ваpiантiв eвpопейських стилiв pенесансy й баpоко, яю стали набутком бiльшостi визначних пам'яток, pозглянyтих у цьому виданнi. Як визнаний автоpитет в сфеpi i^ropn аpхiтектypи та мiстобyдyвання доби класицизму В. I. Тимофieнко опpацьовye о^емий пiдpоздiл тому, пpисвячений аpхiтектypi дpyгiй половини кшця XVIII ст. [2О, с. 694 - 743].
Паpалельно з pоботою у в колективних yнiвеpсальних академiчних пpоектах, Володимиp Ьанович пpацюe i у тематичних виданнях. У 2ОО3 p. побачила св^ одна з фундаментальних пpаць В. I. Тимофieнка, в якiй поeдналися його оpганiзатоpськi здiбностi pедактоpа й дослщницький талант. Мова йде ^о основоположну «Iстоpiю
88
укра'нсько' архГтектури» [21] - програмну колективну працю з ГсторГ' вГтчизняно' архГтектури, яка й досГ залишаеться базовим зразковим виданням з дано' проблематики. Серед авторГв видання варто вщзначити таких авторитетних вчених у галузГ теорГ' та ГсторГ' архГтектури, як Ю. С. Асеев, В. В. Вечерський, М. М. Дьомин, О. М. Голованюк, С. Б. ЗГмша та ш.
Видання стало першою фундаментальною працею перюду незалежносп, в якш грунтовно висвГтлено багатовГковий розвиток укра'нсько' архГтектури. Побудову матерГалу характеризуе логГчнГсть, послщовшсть та системнГсть. Книга мГстить 10 роздшв, кожний з яких присвячено окремому перюду у розвитку архГтектури - «вщ формування будГвельно' дГяльносп людини вГд найдавнГших часГв, становлення й розквГт архГтектури Ки'всько' РусГ, стильовГ, типологГчнГ й конструктивнГ особливосп монументального зодчества в наступнГ юторичш епохи» [21, с. 5]. З цього приводу слщ пГдкреслити, що без чГткого спрямування та координацГ' роботи авторського колективу, покладених на головного редактора видання, обов'язки якого виконував В. I. ТимофГенко, опрацювати та систематизувати такий величезний загал шформацГ' було б вкрай непросто. Адже робота виконана Гз залученням численних архГвних джерел та з урахуванням дослщжень багатьох поколГнь вГтчизняних i зарубГжних науковцГв. I саме це дозволило не тшьки засвщчити нацГональнГ прГоритети в архГтектурнГй спадщини, але й значно розширити коло видатних пам'яток, що належить народу Укра'ни.
Як автор проекту i визнаний експерт з питань архГтектури доби класицизму та дожовтневого перюду, В. I. ТимофГенко особисто пщготував два роздши енциклопедГ'. Це - «АрхГтектура останньо' третини XVIII — першо' третини XIX ст.» [21, с. 244 - 281] та «АрхГтектура середини та кшця XIX ст.» [21, с. 292 - 337].
На нашу думку, робота над «1сторГею укра'нсько' архГтектури» стала для В. I. ТимофГенка своерщним пщсумком попереднього дослщницького досвщу, який знайшов вщображення у низцГ авторських праць довГдкового характеру, як-то «ЕнциклопедГя архГтектурно' спадщини Укра'ни» (1995) [22], бюграфГчний довГдник «ЗодчГ Укра'ни кшця ХVIII - початку ХХ стать» (1999) [23] тощо.
Отже, аналГз внеску В. I. ТимофГенка у пщготовку енциклопедичного пГдгрунтя ново' юторико-культурно' парадигми незалежно' Укра'ни дозволяе вщзначити, що його змютовна авторська участь у таких колективних проектах, як п'ятитомна енциклопедГя «Мистецтво Укра'ни» (т 1; 1995), багатотомна «ЕнциклопедГя сучасно' Укра'ни» (тт. 1 -7; 2001 - 2006), «1сторГя укра'нсько' архГтектури» (2003), «1сторГя укра'нсько' культури»: В 5 т. (т. 4, кн. 2, 2005), «1сторГя укра'нського мистецтва»: У 5 т. (тт. 3-5; 2006 - 2011), е свщченням визнання його авторитету як дослщника, методолога i експерта у галузГ ГсторГ' архГтектури та мютобудування.
Наприкшщ огляду фундаментальних узагальнюючих праць енциклопедичного характеру з ГсторГ' нащонально' культурно' спадщини в цшому та розвитку укра'нсько' архГтектури та мютобудування зокрема, зазначимо, що усГ щ доробки В. I. ТимофГенка не тшьки збагатили скарбницю фахово' експертно' лГтератури, розраховано' на вузьке коло рафшованих спецГалГстГв. Майстерне володГння словом, особливий авторський стиль подання найскладшшого матерГалу, його грунтовне Глюстративне супроводження та багатий репродукцшний матерГал, - все це перетворюе науковГ пращ В. I. ТимофГенка на дГевий шструмент популяризацГ' Гсторико-архГтектурних знань серед широкого загалу читачГв, пГдвищенню культурного рГвня укра'нського народу, i, перед усГм, молодГ, самоусвГдомленню укра'нства через визначення гщного мГсця укра'нсько' культурно' традицп у всесвГтньому культурному просторГ. Все це засвГдчуе вагому роль В. I. ТимофГенка як енциклопедиста та систематизатора архГтектурно-мютобудГвно' спадщини Укра'ни у становленш ново' Гсторико-культурно' парадигми незалежно' Укра'нсько' держави.
Список використано1 л1тератури
1. Верменич Я. В. Проспр у науцi i Людина у науковому npocropi : до 100^ччя академiка НАН УкраГни П. Т. Тронька / Я. В. Верменич; вщп. ред. В. А. Смолш. - КиГв : 1нститут юторп УкраГни, 2015. - 76 с. ; Vermenych Ya. V. Prostir u nautsi i Liudyna u naukovomu prostori : do 100-richchia akademika NAN Ukrainy P. T. Tronka / Ya. V. Vermenych; vidp. red. V. A. Smolii. - Kyiv : Instytut istorii Ukrainy, 2015. - 76 s.
2. Iсторико-мiстобудiвнi дослщження Одеси / В. I. Тимофieнко, В. В. Вечерський, О. М. Сердюк, Т. А. Бобровський. - КиГв : Фешкс, 2008. - 156 с. ; Istoryko-mistobudivni doslidzhennia Odesy / V. I. Tymofiienko, V. V. Vecherskyi, O. M. Serdiuk, T. A. Bobrovskyi. - Kyiv : Feniks, 2008. - 156 s.
3. Пелевш С. Ю. Участь Володимира Тимофieнка у тдготовщ енциклопедичного проекту «Звщ пам'яток юторп та культури УкраГни» / С. Ю. Пелевш // Гуржпвсью iсторичнi читання. - 2014-2015. - Вип. 8-9. - С. 37-39 ; Pielievin Ye. Yu. Uchast Volodymyra Tymofiienka u pidhotovtsi entsyklopedychnoho proektu «Zvid pamiatok istorii ta kultury Ukrainy» / Ye. Yu. Pielievin // Hurzhiivski istorychni chytannia. - 2014-2015. - Vyp. 8-9. - S. 37-39
4. Тимофеенко В. И. Архитектура Киева в конце XVIII - первой половине XIX века / В. И. Тимофеенко // Архитектура Киева. - КиГв, 1982. - С. 30-34 ; Tymofeenko V. Y. Arkhytektura Kyeva v kontse XVIII - pervoi polovyne XIX veka / V. Y. Tymofeenko // Arkhytektura Kyeva. - Kyiv, 1982. - S. 30-34
5. Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник / редкол. : П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. - КиГв : Наукова думка, 1987. - 736 с. ; Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoy SSR : katalog-spravochnik / redkol. : P. T. Tronko (gl. red.) i dr. : - Kiiv : Naukova dumka, 1987. - 736 s.
6. Мистецтво УкраГни : енциклопедiя у 5-ти т. / редкол. : А. В. Кудрицький (вщп. ред.) та ш. - КиГв : Вид. УЕ iм. М. Бажана, 1995. - Т. 1 : А-В. - 400 с. ; Mystetstvo Ukrainy : entsyklopediia u 5-ty t./ redkol. : A. V. Kudrytskyi (vidp. red.) ta in. - Kyiv : Vyd. UE im. M. Bazhana, 1995. - T. 1 : A-V. - 400 s.
7. Батихан О. Мистецтво УкраГни : енциклопедiя. - КиГв : УкраГнська енциклопедiя iм. М.П. Бажана, 1995. - Т. 1: А-В. - 400 с.; ш. / О. Бахитан // Записки Наукового товариства iменi Шевченка. - Том CCXXXVI : пращ Комюп образотворчого та ужиткового мистецтва. - Львiв, 1998. - С. 626-638 ; Batykhan O. Mystetstvo Ukrainy : entsyklopediia. - Kyiv : Ukrainska entsyklopediia im. M.P. Bazhana, 1995. - T. 1: A-V. - 400 s.; il. / O. Bakhytan // Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. - Tom CCXXXVI : pratsi Komisii obrazotvorchoho ta uzhytkovoho mystetstva. - Lviv, 1998. - S. 626-638.
8. Железняк М. Енциклопедiя сучасноГ УкраГни: iсторiя, сучасний стан та перспективи / М. Железняк // УкраГна дипломатична. - 2006. - Вип. 7. - С. 615-627 ; Zhelezniak M. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy: istoriia, suchasnyi stan ta perspektyvy / M. Zhelezniak // Ukraina dyplomatychna. - 2006. - Vyp. 7. - S. 615-627
9. Железняк М. Енциклопедiя сучасноГ УкраГни / М. Железняк // Науковий шструментарш украГнознавця / кер. авт. колект. Л. К. Токар. - КиГв , 2012. - С. 138-141 ; Zhelezniak M. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy / M. Zhelezniak // Naukovyi instrumentarii ukrainoznavtsia / ker. avt. kolekt. L. K. Tokar. - Kyiv , 2012. - S. 138-141
10. Тимофiенко В. I. Андреев Микола Андршович / В. I. Тимофiенко // Енциклопедiя сучасноГ УкраГни. - КиГв, 2001. - Т. 1. - С. 478-479 ; Тимофiенко В. I. Антоновський Геннадш Михайлович / В. I. Тимофiенко // Енциклопедiя сучасноГ УкраГни. - КиГв, 2001. - Т. 1. - С. 586 ; Тимофiенко В. I. Артинов Михайло григорович / В.! Тимофiенко // Енциклопедiя сучасноГ УкраГни. - КиГв: 2001. - Т. 1. - С. 680 ; Tymofiienko V. I. Andrieiev Mykola Andriiovych / V. I. Tymofiienko // Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. - Kyiv, 2001. - T. 1. - S. 478-479 ; Tymofiienko V. I. Antonovskyi
90
Hennadii Mykhailovych / V. I. Tymofiienko // Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. - Kyiv, 2001. - T. 1. - S. 586; Tymofiienko V. I. Artynov Mykhailo hryhorovych / V.I. Tymofiienko // Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. - Kyiv: 2001. - T. 1. - S. 680
11. Тимофieнко В. I. Арх^ектура i мiстобудiвна культура / В. I. Тимофieнко // Iсторiя украшсько1 культури. В 5-ти т. - Кшв : Наук. думка, 2005. - Т. 4, кн. 2. - С. 419632 ; Tymofiienko V. I. Arkhitektura i mistobudivna kultura / V. I. Tymofiienko // Istoriia ukrainskoi kultury. V 5-ty t. - Kyiv : Nauk. dumka, 2005. - T. 4, kn. 2. - S. 419-632
12. Скрипник Г. Iсторiя украшського мистецтва: hobí наyковi контексти та суспшьш виклики [Електронний ресурс] / Г. Скрипник // Iсторiя украшського мистецтва: hobí наyковi контексти та суспшьш виклики / Г. Скрипник // Украшське мистецтвознавство: матерiали, дослщження, рецензп : зб. наук. пр. — Кшв : 1МФЕ ím. М.Т. Рильського НАН Украши, 2008. — Вип. 8. — С. 3-10. - Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/16867/01-Skrypnik.pdf?sequence=1 ; Skrypnyk H. Istoriia ukrainskoho mystetstva: novi naukovi konteksty ta suspilni vyklyky [Elektronnyi resurs] / H. Skrypnyk // Istoriia ukrainskoho mystetstva: novi naukovi konteksty ta suspilni vyklyky / H. Skrypnyk // Ukrainske mystetstvoznavstvo: materialy, doslidzhennia, retsenzii : zb. nauk. pr. — Kyiv : IMFE im. M.T. Rylskoho NAN Ukrainy, 2008. — Vyp. 8. — S. 3-10. - Rezhym dostupu : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/16867/01-Skrypnik.pdf?sequence=1
13. Дзюба I. Проблема культури в незалежнш Укрш'ш / I. Дзюба // Мiж культурою i полiтикою. - Кшв, 1998. - С. 57 ; Dziuba I. Problema kultury v nezalezhnii Ukraini / I. Dziuba // Mizh kulturoiu i politykoiu. - Kyiv, 1998. - S. 57.
14. Тимофieнко В. I. Арх^ектура / В. I. Тимофieнко // Iсторiя украшського мистецтва у 5-ти т. / НАН Украши; ГМФЕ ím. М. Т. Рильського; гол. ред. Г. Скрипник. -Кшв, 2006. - Т. 4 : Мистецтво XIX ст. - С. 23-101 ; Tymofiienko V. I. Arkhitektura / V. I. Tymofiienko // Istoriia ukrainskoho mystetstva : u 5-ty t. / NAN Ukrainy; IMFE im. M. T. Rylskoho; hol. red. H. Skrypnyk - Kyiv, 2006. - T. 4 : Mystetstvo XIX st. - S. 23-101
15. Тимофieнко В. I. Арх^ектура / В. I. Тимофieнко // Iсторiя украшського мистецтва у 5-ти т. / НАН Украши; ГМФЕ ím. М.Т. Рильського; гол. ред. Г. Скрипник. -Кшв, 2006. - Т. 4 : Мистецтво XIX ст. - С. 280-397 ; Tymofiienko V. I. Arkhitektura / V. I. Tymofiienko // Istoriia ukrainskoho mystetstva u 5-ty t. / NAN Ukrainy. IMFE im. M.T. Rylskoho; hol. red. H. Skrypnyk. - Kyiv, 2006. - T. 4 : Mystetstvo XIX st. - S. 280-397.
16. Тимофieнко В. I. Словник термЫв / В. I. Тимофieнко // Iсторiя украшського мистецтва у 5-ти т. / гол. ред. Г. Скрипник. - Кшв, 2006. - Т. 4 : Мистецтво XIX ст. - С. 720-746 ; Tymofiienko V. I. Slovnyk terminiv / V. I. Tymofiienko // Istoriia ukrainskoho mystetstva u 5-ty t. / hol. red. H. Skrypnyk - Kyiv, 2006. - T. 4 : Mystetstvo XIX st. - S. 720746
17. Тимофieнко В. I. Словник термЫв / В. I. Тимофieнко // Iсторiя украшського мистецтва у 5-ти т. / гол. ред. Г. Скрипник. - Кшв, 2007. - Т. 5 : Мистецтво XX ст. - С. 978-1012 ; Tymofiienko V. I. Slovnyk terminiv / V. I. Tymofiienko // Istoriia ukrainskoho mystetstva u 5-ty t. / hol. red. H. Skrypnyk. - Kyiv, 2007. - T. 5 : Mystetstvo XX st. - S. 9781012
18. Тимофieнко В. I. Ретроспекцп та новацп в архiтектyрi початку ХХ стшття : загальш положення / В1. Тимофieнко // Нариси з юторп образотворчого мистецтва XX стшття у 2-х кн. / редкол. В. Д. Сидоренко та íh. - Кшв : Тнтертехнолопя, 2006. - Кн. 1. - С. 62-121 ; Tymofiienko V. I. Retrospektsii ta novatsii v arkhitekturi pochatku KhKh stolittia : zahalni polozhennia / V.I. Tymofiienko // Narysy z istorii obrazotvorchoho mystetstva XX stolittia u 2-kh kn. / redkol. V. D. Sydorenko ta in. - Kyiv : Intertekhnolohiia, 2006. - Kn. 1. - S. 62-121
19. Тимофieнко В. I. Вщродження Одеси : Арх^ектура повоенного десятирiччя / В. I. Тимофiенко. - Ки'в : Музична Укра'на, 2006. - 484 с. ; Tymofiienko V. I. Vidrodzhennia Odesy : Arkhitektura povoiennoho desiatyrichchia / V. I. Tymofiienko. - Kyiv : Muzychna Ukraina, 2006. - 484 s.
20. Тимофiенко В. I. Арх^ектура / В. I. Тимофiенко // Iсторiя укра'шського мистецтва у 5 т. / гол. ред. Г. Скрипник. - Ки'в, 2006. - Т. 3 : Мистецтво XVI-XVIII ст. -С. 694-742 ; Tymofiienko V. I. Arkhitektura / V. I. Tymofiienko // Istoriia ukrainskoho mystetstva u 5 t. / hol. red. H. Skrypnyk. - Kyiv, 2006. - T. 3 : Mystetstvo XVI-XVIII st. - S. 694-742
21. Iсторiя укра'шсько'' архггектури / Ю. С. Асеев, В. В. Вечерський, О. М. Годованюк та ш. ; ред. В. I. Тимофiенко; Укра'нська академiя архiтектури. - Ки'в : Технiка, 2003, - 472 с. ; Istoriia ukrainskoi arkhitektury / Yu. S. Asieiev, V. V. Vecherskyi, O. M. Hodovaniuk ta in. ; red. V. I. Tymofiienko; Ukrainska akademiia arkhitektury. - Kyiv : Tekhnika, 2003, - 472 s.
22. Тимофiенко В. I. Енциклопедiя арх^ектурно'' спадщини Укра'ни: тематичний словник багатотомного видання / В. I. Тимофiенко; Укра'нська академiя архiтектури. -Ки'в: [б.в.], 1995 р. - 365 с. ; Tymofiienko V. I. Entsyklopediia arkhitekturnoi spadshchyny Ukrainy: tematychnyi slovnyk bahatotomnoho vydannia / V. I. Tymofiienko; Ukrainska akademiia arkhitektury. - Kyiv: [b.v.], 1995 r. - 365 s.
23. Тимофiенко В. I. Зодчi Укра'ни кiнця 18 - початку 20 стшть : бiогрграфiчний довiдник / В. I. Тимофiенко. - Ки'в : НДГПАМ, 1999. - 477 с. ; Tymofiienko V. I. Zodchi Ukrainy kintsia 18 - pochatku 20 stolit : biohrhrafichnyi dovidnyk / V. I. Tymofiienko. - Kyiv : NDITIAM, 1999. - 477 s.
Стаття надшшла до редакцп: 14.05.2016 р.
Е. Pelevin
V.I. TYMOFIYENKO AND HIS ROLE IN THE PREPARATION OF THE COLLECTIVE ENCYCLOPEDIC PROJECTS IN THE FIELD OF CULTURE, ART
AND ARCHITECTURE
The role of academician V. I. Timofiyenko in the preparation of encyclopedic projects in the field of culture, art and architecture of the period of independence is described. Showing the relevance and importance of encyclopedic movement for establishing intellectual independence of the Ukrainian nation and state. The creation of the universal and specific encyclopedic corpuses is the most important evidence of high intellectual and cultural potential of every nation.
National encyclopedic tradition reflecting society ability to self-presentation, capacity to take its rightful place in the global cultural interaction in today's crowded world information space. The work of encyclopedist must not only strictly applied narrowly theoretical value, but carries considerable ideological amount. This is especially evident in the times of systemic transformation. Systematization of the entire amount of knowledge about the world and society and conceptual understanding of place and role of Ukraine in world civilization has become the task of national encyclopedic movement. The fundamental academic encyclopedic projects in the field in Ukrainian culture, art and architecture have great importance for forming of national identity.
Gives thematic and structural characteristics of the collective encyclopedic projects, wich were created during period of independence: «Art of Ukraine» /«Mystetstvo Ukrainy» (1995 - 1999), «Modern Ukraine Encyclopedia» / «Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy» (2001 - 2014), «History of Ukrainian Architecture» / «Istoriia ukrainskoi arkhitektury» (2003), «History of Ukrainian Culture» /«Istoriia ukrainskoi kultury» (2005 - 2011), «History of Ukrainian Art» / «Istoriia ukrainskoho mystetstva» (2006 - 2011). Shown their role in shaping the foundations of historical and cultural paradigm of independent Ukraine.
92
The personal contribution of Academician V.I. Tymofiyenko as systematizer of Ukrainian architectural and urban heritage in the realization of these fundamental works is analyzed. The contribution of V.I. Tymofiyenko in domestic encyclopedic movement since independence promotes to the Ukrainian self-conscience by means of the determination decent place Ukrainian cultural, architectural and urban heritage in the global cultural space.
Keywords: V.I. Tymofiyenko, encyclopedia, history of science; history of architecture and urban planning.
УДК 314.745.23:339.743:94(430)
О.А. Подобед
ЕКОНОМ1ЧНА КРИЗА I ЖИТТЯ УКРАШСЬКИХ ПЕРЕМ1ЩЕНИХ ОС1Б У ПОВОеННШ ЗАХЩНШ НШЕЧЧИШ
У cmammi з'ясовано прояви eKonoMinnoi кризи, що охопила Шмеччину у 1945 -1948 рр. Серед них - карткова система, чорний ринок, спекулящя, бартер, шахрайство та незаконна торгiвля. Проаналiзовано, яким чином вона вплинула на рiвeнь та яшсть життя украшських перемщених оЫб.
Ключовi слова: украшськ перемщет особи, Захiдна Шмеччина, eкономiчна криза, чорний ринок, спекулящя, бартер, незаконна торгiвля.
Загальновщомо, що жодна вшна не призводить до процв^ання держави. Имеччина, що каттулювала на початку травня 1945 р., не стала винятком. Першi повоенш роки характеризувалися економiчною кризою. Як згодом розповщав про лихол^я цих роюв батько захщношмецького «економiчного дива» Людв^ Ерхард: «Це був час, коли ми в Имеччиш займалися обчисленнями, зпдно з якими на душу населення припадало раз в п'ять роюв - по однш таршщ; раз в дванадцять роюв - по парi черевиюв; раз в п'ятдесят роюв - по одному костюму. Ми вираховували, що тшьки один з п'яти немовлят може бути загорнутий у пелюшки, i що тшьки один з трьох шмщв м^ сподiватися на те, що буде похований у власнш труш» [8]. Актуальшсть роботи полягае у тому, що життя украшських перемщених оаб за умов економiчноi кризи, що охопила Имеччину у повоенш роки, не було об'ектом спещального дослщження.
Проблема знайшла часткове висв^лення у працях украшського закордонного (В. Маруняк) та сучасного росшського (В. Агеносов) дослщниюв. Основу джерельно'1 бази становлять матерiали перюдики, спогади учасниюв подш, зокрема Р. Волчука, П. Гайди, I. Зельсько'1, Г. Костюка, Д. Нитченка, А. Романюка, У. Самчука та ш., листування Г. Чершь.
Автор ставить за мету з'ясувати прояви економiчноi кризи, що охопила Захщну Нiмеччину у повоенний перюд, а також ii вплив на життя украшських перемщених оаб.
Повоенний перюд - це був час, як влучно зазначив сучасник подш студент Анатолш Романюк, «галопуючо'1 шфляци в Нiмеччинi» [12, с. 161], що призвела до стрiмкоi девальвацп шмецько'1 марки, грошi втрачали реальну вартють. Рiвень i яюсть життя населення стрiмко знижувалися. Запроваджена у Имеччиш в останнi роки Друго'1 св^ово'1 вiйни карткова система розподшу товарiв загального споживання продовжила дiяти i пiд час окупацп держави американськими, англiйськими та французькими вшськовими адмiнiстрацiями. Кожен, хто легально жив у Имеччиш мав право на
