CC BY
63ваних старшокласників, то за критеріями Я.П. Пяр-ната Г61 середня величина У<х 46,7±0,8 мл ■
ь -1 ґ 2 мах відн. ’ ’
хв-1 ■ кг-1 у неспортсменів відповідає „посередньому” РФС, у борців легкої вагової категорії - 53,9±0,6 мл ■ хв-1 ■ кг-1, а в борців середньої вагової категорії - 51,3±0,9 мл ■ хв-1 ■ кг-1 відповідають „доброму” РФС (див.табл.1).
Дослідження середньої величини абсолютного показника МКЗМР засвідчило статистично вірогідну різницю даного показника між усіма групами (Р<0,05) (див.табл.1). Так, середній показник МКЗМР а6с у борців легкої вагової категорії на 11,4%, а в осіб середньої вагової категорії на 38,2% вищий, ніж у контрольній групі. Також відмічено, що даний показник у представників середньої вагової категорії вищий, ніж у представників легкої на 24,1%.
Слід зазначити, що середні показники маси тіла досліджуваних осіб достовірно відрізнялися між І та ІІІ групами на 16,7%, та між ІІ і ІІІ групами на 21,8% (Р<0,05) (див.табл.1). Проте, між І та ІІ групами вірогідної різниці маси тіла не виявлено. Це свідчить про те, що вірогідна різниця абсолютних показників МКЗМР між І та ІІ групами не зумовлена масою тіла.
Аналізуючи середній показник МКЗМР відн ми виявили вірогідну різницю між І і ІІ та І і ІІІ групами (Р<0,05), а між показниками ІІ та ІІІ групи достовірної різниці не спостерігається (див. табл. 1). Причому, середня величина даного показника у борців легкої вагової категорії на 15,7%, а в борців середньої - на 18,1% більша, ніж в групі неспортс-менів (Р<0,05).
Висновки.
Таким чином, результати проведених досліджень свідчать, що рівень фізичного здоров’я за показниками відносної величини максимального споживання кисню у школярів 15 - 17 років, які не займаються спортом, поступається тим, котрі займаються боротьбою дзюдо. Відносний показник максимального споживання кисню у старшокласників, які не займаються в спортивних секціях, в середньому становить 46,7 ± 0,8 мл ■ хв-1 ■ кг-1, в той час як у борців легкої вагової категорії - 53,9 ± 0,6 мл ■ хв-1 ■ кг-1 , а середньої - 51,3 ± 0,9 мл ■ хв-1 ■ кг-1.
Анаеробна (лактатна) продуктивність організму, об’єктивним показником якої служить максимальна кількість зовнішньої механічної роботи за 1 хв, у борців незалежно від їх вагової категорії вища, ніж у осіб, які не займаються спортом. Середня величина відносного показника максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв у борців середньої вагової категорії становить 35,3 ±
0.9 кгм ■ хв-1 ■ кг-1, а легкої - 34,6 ±1,2 кгм ■ хв-1 ■ кг'. У неспортсменів даний показник вірогідно нижчий (Р < 0,05) і становить 29,9 ± 0,6 кгм ■ хв-1 ■ кг-1.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем фізичного здоров’я борців-дзюдоїстів.
Література
1. Апанасенко Г.Л. Физическое здоровье индивида: методологические аспекты. - Бюллетень Со АМН СССР №2. -
1988. С. 5-8.
2. Аулик И.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте. - Москва: Медицина, 1979. - 192 с.
3. Ибрагимов И.Ф., Сафин Р.С. Функциональные показатели деятельности сердца детей и подростков, занимающихся греко -римской борьбой // Физическая культура: воспитание, образование, и тренировка. Тренер: Журнал в журнале. 2006. - №5. - С. 58-60.
4. Мильнер Е.Г. Пути повышения эффективности оздоровительной тренировки // Теория и практика физической культуры. - 2000. - №9. - С. 43-45.
5. Морфология человека / Б. А. Никитюк и др.// под. ред. Б. А. Никитюка, В.П. Чтетцова. “ М.: Изд-во МГУ,1990.-342 с.
6. Пярнат Я.П. Возрастно-половые стандарты (10 - 50 лет) аэробной способности человека: Автореф. Дис.. ..докт. мед. наук: 03.00.13 / Центральный гос. ин-т. физ. к-ры. -М.,1983.- 44 с.
7. Фурман Ю.М. Статеві особливості анаеробної лактатної продуктивності організму молоді 18-22 років // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2001.-№1.- С. 67-69.
8. Kostka Y.M., Bonefoy M., Arsac L.M. et al. habitual physical activity and peak anaerobic power and in elderly women // Eur. J. Appl. Physical. - 1997. - Vol. 76. - P. 181- 187.
9. Shoxgy A., Cerebetin G. Minutentest auf dem funradergometer zur bestimmung der anaeroben capazitat // eur/ J. Appl. Physiol. - 1974. V.33 - S.171-176.
Надійшла до редакції 12.04.2007р.
ВПРОВАДЖЕННЯ ОРИГІНАЛЬНИХ ВПРАВ У ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ЕДИНОБОРЦІВ
Бєлих С.І.
Донецький національний університет
Анотація. У статті викладені нові методики травмобез-печної підготовки боксерів із застосуванням оригінальних вправ, що не вимагають додаткового вкладення коштів у педагогічний процес тренування єдиноборців і забезпечують інтелектуальний, техніко-тактичний розвиток спортсмена.
Ключові слова: вправи, удосконалювання, інтелект, травмобезопасность.
Аннотация. Белых С.И. Внедрение оригинальных упражнений в педагогический процесс единоборцев. В статье изложены новые методики травмобезопасной подготовки боксеров с применением оригинальных упражнений, не требующих дополнительного вложения денежных средств в педагогический процесс тренировки единоборцев и обеспечивающих интеллектуальное, технико-тактическое развитие спортсмена.
Ключевые слова: упражнения, совершенствование, интеллект, травмобезопасность.
Annotation. Belykh S.I. The introduction of original exercises in pedagogical process boxers. In the article are stated new techniques of safety preparation of boxers with application of original exercises of money resources that are not demanding in additional investment in pedagogical process of training boxers and providing intellectual, engineering-tactical development of the sportsman.
Key words: exercises, perfection, intelligence and traumatic safety.
Вступ.
Нові якісні перетворення в єдиноборствах неможливі без повсякденних наукових досліджень і пошуків нових методичних рішень у зниженні травматизму і підвищенні техніко-тактичної майстерності за найкоротші терміни. Особливо в такому травматичному виді спорту, яким є кікбоксінг [1-8].
З кожним роком кікбоксінг розширює свою географію, збільшується кількість займаючих, але якісна сторона цього виду спорту (техніко-тактична майстерність, психологічна підготовка, самобутність у виконанні прийомів, яскраві особистості серед спортсменів і тренерів), за нашими спостереженнями, не поліпшується. Книги з кікбоксінгу перевидаються, а нових книг, заснованих на експериментальній, науковій базі, на прилавках магазинів, на жаль, немає. Тому спортзал стає єдиною ефективною науково-дослідною лабораторією, де можна створювати і впроваджувати нові методи підготовки кікбоксерів.
Робота виконана за планом НДР Донецького національного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета досліджень. Пошук, впровадження ефективної програми, методик для зниження травматизму кікбоксерів за допомогою нових вправ, що підвищують їх інтелектуальну і техніко-тактичну підготовку. Розробити ефективну методику зниження травматизму за рахунок оригінальних вправ.
Методи й організація досліджень. Для рішення, поставленої задачі нами створені оригінальні вправи [1-8].
Результати досліджень.
За програмами ДЮСШ, ШВСМ, СДЮШОР пропонується навчати кікбоксерів серіям ударів, боєві на ближній і середній дистанціях, на 5 - 8 роках тренувань. У зв’язку з вимогами сьогоднішнього дня ми не можемо обмежитися їхніми рекомендаціями. Суть нашої експериментальної, травмобезпечної методики викладена в простоті і доступності навчання на прикладі древнього бігу, тільки змахи рук уздовж тулуба замінені прямими ударами, ударами знизу і бічними ударами [7,8].
-
к »'ч
{ \ 1 і
1 , **ф'
Рис.1.
На рис. 1 зображені кікбоксери в момент бігу на місці, у якому змахи рук уздовж тулуби замінені прямими ударами. Далі ми навчали серіям ударів у русі вперед та назад, фіксуючи увагу спортсменів на різниці рухів рук і ніг. При русі вперед удари наносять під різнойменні ноги, а назад, навпаки, під однойменні: крок лівої назад удар лівою рукою, крок правою удар правою. Потім ми навчали серіям ударів з рухом по колу вліво і вправо. Після цього ми відпрацьовували серію в русі назад, закінчуючи сайд сте-
пом з ударами те лівою рукою, те правої. Потім вивчали серії ударів у русі вперед і закінчували бічними ударами лівої або правої. З відходом у праву сторону закінчували ударом правої, а в лівої-лівої, звертаючи пильну увагу ніг, що навчаються на роботу, при відході убік з бічним ударом.
Рис. 3.
На мал.2 і 3 позначені правильне і помилкове положення ніг. На мал.2 добре видні розташування ніг, де носок правої ноги спортсмена (завершує серію ударів правим бічним) знаходиться на рівні п’яти суперника. Таке розташування ніг забезпечує безпечну позицію тому, що кікбоксер знаходиться за плечем суперника, якому незручно завдати удару з положення, що створилося. Після цього спортсмен миттєво іде по колу вправо, чим подвійно підстраховує себе від можливої контратаки. На мал.4 показані прийоми подальших наукових досліджень, коли один зі спортсменів приймає серію прямих ударів підставкою долонь на відході, по завершенні якої миттєво переходить у контратаку з відповідною серією різноманітних ударів, мал.5.
Велику увагу ми приділяли також швидкому переключенню руху ніг: від руху із серією зустрічних ударів назад до миттєвого руху із серією вперед. Цей прийом формував своєчасність атак і контратак, що давало в кожнім змаганні велику перевагу по кількості і якості точних ударів, що створювали психологічну непевність у супротивника і приводили його до швидкої поразки.
Від навчання прямим серійним ударам ми
переходили до різноманітного. На мал.3 зображене неправильне положення ніг кікбоксера розташованого праворуч, що, у момент завершення серії ударів бічним лівої, іде вліво. Помилка полягає в тім, що єдиноборець залишився на лінії атаки, у зоні досяжності удару, і, розгорнувши вправо, підставив голову під удар суперника.
На мал.4 і 5 відбиті моменти тренувань переключення від захисту до миттєвої атаки і, навпаки, від атаки до захисту.
Рис. 5.
Для кращого усвідомлення важливості роботи ніг, що створюють сприятливу позицію для нанесення ударів, ми застосовували розроблені нами вправи (мал.6). Сидячи на статі, вихованці наносили різноманітні удари, переміщаючи при цьому на сідницях у різних напрямках: уперед, назад, уліво, вправо, по колу.
Дані вправи помітно прискорювали усвідомлення важливості роботи над технікою і розмаїтістю роботи ніг і різко скорочували терміни фор-
Рис. 8.
Для індивідуального підбору видів пересувань нами демонструвалися трохи найважливіших, на наш погляд способів. Той, котрий у них виходив відразу, ми пропонували для негайного розучування, а ті пересування, що виходили гірше, ми переносили на наступні заняття. Така методика помітно поліпшила настрій кікбоксерів, тому що час чекання позитивних результатів помітно скоротився й успіх став відчутніше.
Для більш швидкого становлення і закріплення навички ми розробили вправи, що допомагають усувати замах при ударах збоку і знизу (мал.7,8,9). Ці вправи ми давали учням у виді домашнього завдання. Дані вправи значно поліпшили техніку ударів і скоротили час, що відводиться на
мування правильних пересувань.
Рис. 7.
Рис. 9.
технічне освоєння прийомів. Суть їх складається в наступній методиці: кікбоксер стає в бойову стійку правим боком до стіни, торкаючись її плечем, долоня лівої руки тримає перед собою ребром на лінії носа й нею завдає удару бічною правою. Стіна використовується, як обмежник замаху. А долоня, що розташована на лінії носа - орієнтир обмеження амплітуди руху. Усі ці недоліки ми усунули розробленими нами вправами. Вони зображені на мал.7,8,9. На мал.8 кікбоксери наносять бічні удари, перекочуючи з одного плеча на інше. У даній вправі підлога є обмежником амплітуди руху руки при бічному ударі.
На мал. 9 спортсмени відпрацьовують техніку ударів знизу. Підлога перешкоджає замахові, відведенню ліктя за лінію тулуба. Стеля служить орієнтиром руху руки в мету. Кікбоксер повинний направляти передпліччя і кулак “ штикообразно” від себе в мішень і повертати руку рухом ліктя до тулуба, а не описувати кистю руки дугоподібний ковзаючий рух.
По наших дослідженнях, починаючи з міських і закінчуючи чемпіонатами Світу і Європи, кікбоксери рідко використовують ефективні прийоми відходів від канатів і з кута рингу. А ті прийоми, якими користуються деякі спортсмени, відомі багатьом, їх легко угадати, і тому вони малоефективні. У зв’язку з цим ми розробили свої прийоми, що полегшують відхід з кута і від канатів рингу. Один з них на мал. 10.
На мал. 10 видно, як кікбоксер (ліворуч), ретельно прикриваючи голову, баскетбольним рухом лівої ноги іде від суперника, що набігає на його, вправо. Спортсмен (у світлій формі), переорієнтувавши, кидається слідом за суперником ( що знаходиться ліворуч), що лівою ногою, миттєво, відходить назад вліво і, різко розгорнувши плечі, завдає удару правою в голову. Такий 1 варіант відходу. В 2 варіанті вихованець, робить крок лівою ногою вперед, за плече супротивника, завдає бічного удару лівої в голову з переносом ваги тіла на ліву ногу і розворотом пліч і стегна вправо. Приведені для прикладу нами прийоми (на мал. 11-другий варіант) були несподіваними для суперників наших хлопців.
В я
* Іщ --з ^ ¿§¡1 М !1ИІ з
Рис. 12.
'-ійр
іі ІН
На мал. Рис. 13. 12 кікбоксер у темній формі по-
стійно атакує лівою в тулуб, прагнучи “збити” дихання суперника. Його суперник “правша” непом -ітно змінює місцями положення ніг на “лівшу”, чекає удар супротивника й у момент його атаки миттєво крокує правої убік, завдає удару правою в голову з розворотом стегна і переносом ваги тіла на праву ногу.
В другому варіанті (мал.13) удар, що контратакує, правою рукою вироблявся зі стійки “правши”- за рахунок стрибка за ліву руку суперника.
Кікбоксер у світлій формі (зі звичайної стійки) робить відбив лівої руки суперника, на зовнішню сторону, у момент нанесення йому прямого удару в тулуб (мал.14,15,16).
Рис.16.
Відвідуючи тренування кікбоксерів у різних залах, вивчаючи змагання багатьох чемпіонатів (від міських до чемпіонатів Світу), ми помітили, що такий ефективний прийом, як відбив лівої руки нагору, украй рідко застосовується спортсменами (мал.17). На додаток до описаного вище отбиву ми використовували в експерименті й інший, не менш ефективні відбиви (мал.18). Кікбоксер, що знаходиться праворуч, долонею лівої руки робить відбивши прямого удару суперника і цією же рукою, миттєво, завдає відповідного удару в голову.
Такі дії лівої руки, що блискавично виконують відразу два прийоми захисного і характеру, що контратакує. Крім перерахованих вище отбивов, у своїх дослідженнях, ми застосовували розроблений нами техніко-тактичний прийом, що сполучить
у собі дві функції: захисну і контратакуючу (мал.19 і 20).
Рис.20.
Суть прийому в наступному. Один з кікбоксерів завдає прямого удару лівої в голову, а другий передпліччям правої руки робить відбив уліво вниз
і потім, випрямляючи лікоть, завершує другу частину прийому ударом правої в голову.
Як показала практика, використання даних вправ сприяє: прискореному формуванню правильної техніки ведення бою, виконанню ударів і захистів, загостреному почуттю дистанції, прищеплюванню “смаку” до роботи на ближній і середній дистанціях, що вже на ранніх стадіях підготовки дозволяє навчати кікбоксерів універсальному стилеві ведення бою [1-8].
Висновки.
Застосовувана нами методика показала, що спортсмени стали осмислено відноситися до тренувань. Швидко підвищувалися їх інтелектуальна, тех-ніко-тактична підготовка, значно знизився травматизм, і підвищилася результативність їхніх виступів на змаганнях [3,6,7,8]. А також покращилися відвідуваність тренувань, їх освітні, виховний рівні і підвищилася успішність у навчальних закладах.
Дослідження підтвердили ефективність наших методик. Вони можуть бути використані при організації фізичного і спортивного удосконалювання студентської молоді. Дана методика може застосовуватися в спортивних школах - інтернатах, загальноосвітніх школах зі спортивною спрямованістю, у технікумах фізичної культури, у вузах, училищах Олімпійського резерву й в ін. навчальних закладах.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впровадження оригінальних вправ у педагогічний процес единоборців.
Література
1. Бєлих С.І. Проблеми удосконалювання підготовки кікбок-серів.//УІ Міжнародний науковий Конгрес. Варшава, 69.06.2002. - С. 160-167.
2. Бєлих С.І. Освіта і наука в сучасному Олімпійському русі. //І Міжнародний конгрес: «Спорт і здоров’я». І том. Матеріали конгресу. Росія. Санкт-Петербург, 9-11.10.2003 р. -С. 124-130.
3. Бєлих С.І.Жіночий бокс. Донецьк: Донну, 2004. - 551с.
4. Бєлих С.І.Жіночий кікбоксинг. Донецьк:Донну, 2004. -407с.
5. Деминський О.Ц. Розвиток здібностей у спортивній діяльності. - Донецьк: Донеччина, 1996. - 333 с.
6. Жданов Ю.М. Психофізіологічна підготовка єдиноборця. - Донецьк: Донижт, 2003. - 600 с.
7. Жданов Ю.Н. Технічна підготовка боксера. - Донецьк: Донецьк: АТ Видавництво «Донеччина», 1997, 340 с.
Надійшла до редакції 28.03.2007р.
ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЇ ДИХАЛЬНИХ ВПРАВ В ОПТИМІЗОВАНІЙ ІНДИВІДУАЛЬНІЙ ОЗДОРОВЧІЙ ПРОГРАМІ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ВУЗІВ
Верблюдов І.Б., Лоза Т.О.
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка
Анотація. Внаслідок зниження темпів розвитку інфраструктури фізичної культури у вузах і тенденції до підвищення коштовності спортивно-оздоровчих послуг, в останнє десятиріччя значно збільшилась кількість студентів, віднесених за станом здоров’я до спеціаль-
ної медичної групи. Тому, у числі першочергових заходів, спрямованих на подолання кризової ситуації, що склалася, необхідне активне залучення студентів до систематичних самостійних занять фізичною культурою. У розробленій оптимізованій індивідуальній тренувально-оздоровчій програмі для самостійного використання студентами обґрунтовано доцільність використання дихальних вправ.
Ключові слова: здоров’я, студенти, індивідуальна, оздоровча, програма, оптимізація, дихальні, вправи. Аннотация. Верблюдов И.Б., Лоза Т.А. Исследование действия дыхательных упражнений в оптимизированной индивидуальной оздоровительной программе для студентов педагогических вузов.
Вследствие снижения темпов развития инфраструктуры физической культуры в вузах и тенденции к повышению стоимости спортивно-оздоровительных услуг, в последнее десятилетие значительно увеличилось количество студентов, отнесённых по состоянию здоровья к специальной медицинской группе. Поэтому, в числе первоочередных мероприятий, направленных на преодоление кризисной ситуации, которая сложилась, необходимо активное привлечение студентов к систематическим самостоятельным занятиям физической культурой. В разработанной оптимизированной индивидуальной тренировочно-оздоровительной программе для самостоятельного использования студентами обосновано целесообразность использования дыхательных упражнений.
Ключевые слова: здоровье, студенты, индивидуальная, оздоровительная, программа, оптимизация, дыхательные, упражнения.
Annotation. Verbludov I.B., Loza T.A. Research of action of respiratory exercises in the optimized individual improving program for students of pedagogical high schools. Scientific novelty of obtained results: the received data on the maintenance and the technique of the fulfillment of the optimum health-improving programme which directly and indirectly influences the positive results of the solved problem national health. The specificity of a training component at a formation of a health-improving programme is revealed. The conclusions concerning the wore which is theoretically necessary and possible in the practical realization in the context of the notion “corporal culture” are received. The model of individual health-improving programme as the method of the optimum use of the means of the restored health is proved.
Key words: individual; health-improving programme; the students of pedagogical high schools; optimization.
Вступ.
Аналіз останніх досліджень показав, що ланка “вчитель - школяр” має значні вади для якісного використання її у покращенні здоров’я учнівської молоді [3]. Для поліпшення її актуальною є активізація самостійної тренувально-оздоровчої роботи зі студентською молоддю [2, 4]. Під час навчання в педагогічному вузі, майбутні вчителі, поряд з здобуттям основної професії, повинні набути твердих знань, вмінь, навичок використання індивідуальних засобів фізичної культури для поліпшення та збереження здоров’я. Використання засобів фізичної культури для підвищення фізичного здоров’я значною мірою пов’язане із застосуванням індивідуальних тренувально-оздоровчих програм (ІТОП) і широких мотиваційних настанов на їх беззаперечне виконання у продовж життя.
ІТОП - це щоденні заходи, які сприяють
