CC BY
11
HEAVY METALS CONTENT IN THE KIDNEYS OF PEOPLE, RESIDENTS
OF DNIPROPETROVSK REGION
Stus V.P.
ВМ1СТ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В У НИРКАХ МЕШКАНЦ1В ДНШРОПЕТРОВСЬКО! ОБЛАСТ1
СТУСЬ В.П.
Днтропетровсыка державна медична академiя
УДК
616.61:669.018.674(477.63)
ин1шню еколопчну ситуацю в УкраТ'ш, яка формувалася про-тягом тривалого часу I позна-чаеться нехтуванням об'ектив-ними законами розвитку та вщтворення природно-ресур-сного комплексу, можна оха-рактеризувати як несприятли-ву. Р1вень забруднення навко-лишнього середовища в УкраТ'ш у 6,5 раз1в вищий, шж у США, у 3,2 раз1в — н1ж у краТ-нах, що входять до бвро-пейського економ1чного союзу [12]. Дн1пропетровський ре-г1он — один з найбшьш техно-генно забруднених рег1он1в УкраТни.
До найнебезпечн1ших компо-нент1в, що забруднюють навко-лишне середовище, належать сполуки важких метал1в. Най-бшьше цих токсикант1в викида-еться на територ1ях Ыдустр1-ально урбан1зованих агломера-ц1й. До ц1еТ групи важких мета-л1в, пр1оритетних для спосте-реження, контролю I регулю-вання належать ртуть, свинець, кадмм, хром, манган, н1кель, кобальт, ванадм, м1дь, зал1зо,
цинк, сурма, а також металотди арсен I селен [1].
Метали з переменою валент-н1стю (Си, Со, N1, V, Сг, Мп, Fe) разом з Zn присутн1 у склад1 простетичних груп фермент1в I деяких бтюв. У склад1 комплек-с1в з бюмолекулами вони бе-руть участь у перенос! кисню, алк1льних груп I у багатьох Ыших життево важливих процесах I реакц1ях. Проте шдивщуальна потреба орган1зм1в у важких ме-талах дуже мала, а надходжен-ня 1з зовн1шнього середовища надлишкових к1лькостей цих елемент1в призводить до р1зно-го роду токсичних ефект1в. Особливо небезпечними е метали, що не входять до складу бюмо-лекул, тобто ксенобютики (ртуть, кадм1й I свинець). Ус1 вони утворюють особливо м1цш сполуки з юнцевими т1огрупами бтюв, I тому Тх називають тюло-вими отрутами [7].
Х1м1чн1 агенти, що надходять до орган1зму людини з пов1-трям, водою, Тжею, впливають на р1зн1 системи оргашзму. Проте основним органом ураження
СОДЕРЖАНИЕ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ В ПОЧКАХ ЖИТЕЛЕЙ ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ. Стусь В.П.
Проведено изучение содержания тяжелых металлов (Си, РЬ, Сб, Хп, Мп, Со, Fe, N1) в корковом веществе почек 10 лиц г. Желтые Воды, 4 лиц Царичанского района и 6 детей Днепропетровской области, умерших по разным причинам. Средний возраст лиц г. Желтые Воды составлял 54,7±19,77лет, в том числе мужчин — 47,43±19,18лет, женщин — 53,99±19,97лет. Средний возраст лиц, постоянных жителей Царичанского района составлял 49,25±3,30 лет. В качестве контроля использовали почки, полученные при патолого-анатомических вскрытиях детей возрастом от 1 до 25 суток. Определение Со, Мп, N1, Fe проводилось методом атомной абсорбции на спектрофотометре ААС М1. Определение Си, РЬ, Сб, 1п проводилось методом инверсионной вольтамперометрии (ИВА) на анализаторе вольтамперометрическом АВА. Средний уровень содержания Си, Со, Fe оказался большим у детей по сравнению со взрослыми, а среднее содержание РЬ, Сб, Мп — большим у взрослых Царичанского района и г. Желтые Воды. Содержание 1п оказалось самым низким у жителей Царичанского района. Достоверное различие было выявлено по содержанию Сб в парах дети-Царичанка и дети-Желтые Воды. Несмотря на небольшой объем выборки четко прослеживается достоверное возрастание уровня Сб у взрослых жителей области обеих групп по сравнению с детьми. Также достоверное различие выявлено по содержанию Со между детьми и жителями г. Желтые Воды, по содержанию Мп и N1 — между детьми и жителями Царичанского района. С помощью методов непараметрической ANOVA и медианного теста выявлены достоверные расхождения между всеми тремя группами по Си, Сб, Ёе, N1. В результате проведенного исследования выявлены особенности накопления тяжелых металлов в почках жителей интенсивного промышленного региона Днепропетровской области, указывающие на накопление ксенобиотиков (Сб, РЬ).
© Стусь В.П. СТАТТЯ, 2009
-о-
виявляються нирки, тобто орган, що виводить екотоксини. При цьому виведенн речовини, що проходять шлях вiд клубоч-кового каптяра до дистального канальця, на кожному етап мо-жуть проявити пошкоджуючу дiю. Додатковий вплив на туб-улоiнтерстицiальну тканину нирки може вщбутися шляхом контакту з ксенобiотиком iз су-динноТ системи, що обплтае канальцi [5, 16]. Останнiми де-сятилiттями, коли посилилися несприятливi впливи зовшш-нього середовища на оргашзм людини, привернуло увагу по-частшання патологií органiв се-човоТ системи у популяци [6]. Доведено, що патолопя нирок, насамперед сечовидiльноí системи, може служити Чндикато-ром" шкiдливих впливiв ано-мальних концентрацм важких металiв на органiзм [13].
Нашi попереднi дослiдження виявили значне накопичення важких металiв i у Грунту i у бю-субстратах не тiльки роб^ниюв основних виробництв, а й у мешканцiв мiста Жовтi Води [8, 9, 15]. Тому метою нашого дослщження було виявлення вмiсту важких металiв у юрко-вiй речовиш нирок жителiв Дш-пропетровськоТ область
Матерiали i методи дослщ-ження. Дослщжено нирки по-стiйних жителiв м. Жовтi Води, отриманi при судово-медичних розтинах 10 осiб чоловiчоí (п= 7) i жiночоí (п= 3) статi, що померли через рiзнi причини: гострi серцево-судинш захворюван-ня, асфiксiю, отруення i травма-тичнi ушкодження. Середнiй вк Тх становив 54,7± 19,77 роюв, у тому числi чоловiкiв — 47,43±19,18 рокiв, жiнок — 53,99±19,97 рокiв. Також досли джено нирки, отримаш при су-
Г1пвНА ДОВК1ЛЛЯ I ЗДОРОВ'Я населення =
дово-медичних розтинах 4 oci6, постiйних мешкан^в Цари-чанського району, який вважа-еться вiдносно благополучним в еколопчному вiдношеннi регiонi Днiпропетровськоí областi. Це були чоловки, середнiй вiк яких становив 49,25 ± 3,30 роюв. У якост контролю використову-вали нирки, отримаш при пато-лого-анатомiчних розтинах ди тей вiком вщ 1 до 25 дiб, яю померли в обласнiй дитячм лкар-нi через асфiксiю новонародже-них або генералiзовану вну-тршньоутробну iнфекцiю.
Дослiдження важких металiв здмснювали на базi лабораторií санiтарно-гiгiенiчних дослщ-жень Днiпропетровськоí обла-сно!' СЕС (зав. — П.В. Переяр-ченко). Визначення кобальту, мангану, шкелю та залiза проводилось методом атомно!' аб-сорбцп на спектрофотометр! AAC-115 М1 (м. Суми) [14]. Для атомiзацií у полум'!' використо-вували сумш пропан-бутан-повiтря. Визначення мд свин-цю, кадмiю та цинку проводили методом шверсмно'! вольтам-перометри (1ВА) на аналiзаторi вольтамперометричному АВА-2 (м. Санкт-Петербург) у водних розчинах мiнералiзовано'í сиро-вини [4, 10, 11]. Визначення юлькост Cu, Pb, Cd та Zn вико-
нували методом 1ВА з лЫмним розгорненням потенцiалу на твердому електродi з вуглеси-талу, заснованому на електрохи мiчнiй концентраци металiв за постмного потенцiалу, тобто у потенцюстатичному режимi на електродi, який обертаеться, i подальшому розчиненнi одер-жаного концентрату з заданою швидкiстю вимiрювання потен-цiалу. Методика передбачае градуювання методом добавок стандартних розчишв, якi готу-ються з державних стандартних зразюв (ДСЗ). 1дентиф^ють пи ки компонентiв, якi визначають-ся виходячи зi значення потен-цiалiв !'х розчинення.
Проби бюлопчних тканин, що дослiджувалися, зберiгали у морозильшй камерi холодильника. ^сля вiдтаювання пробу зважували на анал™чних вагах та здiйснювали мiнералiзацiю зпдно з ГОСТом 26929-94 "Си-ровина та продукти харчовi. Пiдготовка проб. Мiнералiзацiя для визначення токсичних еле-мен^в" [3]. Мiнералiзацiю проб проводили в автоматичному комплекс "Темос-експрес" (Роая) з мiкропроцесорним ке-руванням. Використання цього комплексу дозволяе одномоментно готувати 9 проб у квар-цових стаканчиках за стабтьно'!
Таблиця 1
Параметричнi характеристики вмюту важких металiв у нирках дослiджених груп
Метал Дгги Царичанка Жовт1 Води Д1ти-Царичанка Д1ти-Ж. Води Царичанка-Жовт1 Води
M±m M+m M +m Р Р Р
Cu 2,417+1,167 1,055+0,618 1,475+1,214 0,067296 0,150080 0,529048
Pb 0,246+0,185 0,417+0,213 0,332+0,253 0,212668 0,480498 0,566408
Cd 0,056+0,075 5,668+3,430 17,157+15,717 0,003268 0,019868 0,182312
Zn 11,270+7,583 7,325+8,988 21,695+12,291 0,474175 0,083843 0,057311
Mn <0,01 0,122+0,038 0,512+0,571 0,000066 0,051803 0,207485
Co 0,366+0,378 0,084+0,008 0,094+0,059 0,187103 0,048627 0,741186
Fe 50,927+12,005 9,248+1,084 14,871+3,245 0,00014 < 0,001 0,006099
N! 1,163+0,530 0,200+0,027 1,461+1,160 0,007392 0,566700 0,055296
21 Environment & HEALTH № 2 2009
О
Таблиця 2
Непараметричнi характеристики BMicTy важких металiв у нирках дослщжених груп з оцiнкою достовiрностi розходжень мiж ними
Метал Д1ти Царичанка Жовт1 Води Достов1рн1сть
Мед1ана М1н1мум-Максимум Мед1ана М1н1мум-Максимум Мед1ана М1н1мум-Максимум Мед1анний тест ANOVA
Cu 1,940 4,37-1,34 0,766 1,98-0,71 0,995 4,03-0,56 p=0,0136 p=0,0581
Pb 0,207 0,52-0,04 0,371 0,69-0,24 0,275 0,84-0,07 p=1,0000 p=0,4686
Cd 0,034 0,21-0,01 4,045 10,80-3,78 10,550 56,60-1,79 p=0,0012 p=0,0014
Zn 11,475 21,40-1,08 3,480 20,70-1,64 19,950 38,80-3,41 p=0,1953 p=0,0709
Mn 0,111 0,18-0,09 0,248 1,58-0,10 p=0,4966 p=1,0000
Co 0,336 0,77-0,03 0,085 0,09-0,07 0,104 0,20-0,02 p=0,5898 p=0,8987
Fe 49,918 64,66-32,58 9,384 10,31-7,91 15,000 20,56-10,04 p=0,0055 p=0,0004
Ni 1,323 1,75-0,28 0,197 0,23-0,17 1,233 3,03-0,16 p=0,0357 p=0,0300
температури у часовому i робо-чому просторi термокамери. Температура пiдвищувалась автоматично щогодини на 50оС до постiйноí t=470°C. Озолення проб здiйснювалося до повно-го згорання органiки i отриман-ня свiтло-сiрого попелу. По-дальшу обробку проб для атом-но-абсорбцмно'|' спектрофото-метрií та 1ВА здмснювали таким чином: пробу змочували мЫи мальною кiлькiстю азотноí ки-слоти (1:1), випарювали за 1=140оС, а по™ знову доводили до з0ооС — 30 хвилин. Цей процес повторювали декiлька разiв до отримання попелу без обвуглених частинок. Пара-лельно проводили мiнералiза-цю реактивiв, якими обробля-ли пробу, для контролю ix чи-стоти (холоста проба). По™ попiл для атомно-абсорбцмно-го аналiзу розчиняли в 1% роз-чинi азотноí кислоти, фтьтру-вали через обеззолений фтьтр у цилiндри до об'ему 10 см3 i визначали Mn, Fe, Co, Ni за пев-но'|' довжини xвилi резонансноí лiнií елемен^в. Концентрацй' елементiв у мкг/см3 визначали за графком лiнiйноí залежностi показань приладу (екстен^я) i вiдомиx концентрацй металiв у
стандартних розчинах. Вмют елемента у проб1 розраховуеть-ся за формулою: С=СМ- Ом/Р, мг/кг або мг/л, (1) де См — концентрация елемента у м1нерал1зат1, мкг/см3;
ОМ — кшцевий об'ем м1не-рал1зату, см3;
Р — наважка проби, взята для анал1зу, г
Ус1 розрахунки проводяться в автоматичному режим! завдя-ки наявност1 програмного за-безпечення, результати одер-жували у мг/кг проби. Для виз-начення Си, РЬ, СЬ, Zn методом 1ВА поп1л оброблявся 1 см3 соляноТ кислоти концентра-ц1ею 6 моль/дм3, упарювався за температури 120оС до воло-гих солей та розчинявся у фоновому розчиш соляноТ кислоти концентрацй 0,05 моль/дм3. Реестрували вольтамперогра-ми у д1апазон1 потенц1ал1в в1д м1нус 1,2 до плюс 0,05 В. При цьому на вольтамперограм1 ре-еструють анал1тичн1 сигнали елемент1в, що визначаються, максимуми анодних тюв яких знаходяться при потенц1алах (-0,9±0,05) В для Zn, (-0,60± 0,05) В для Сс1, (-0,4±0,05) В для РЬ I (-0,1 ±0,05) В для Си.
Методом добавок визначали концентрацю металiв у розчи-нах i за формулою розрахову-вали вмют у пробi у мг/кг:
x =
J1 X Сд X К (J - J )х Vai
- Хх
х^ , (2) m
де х — концентра^я елемента у проб^ мг/кг;
J1 — значення максимального анодного струму елемента на вольтамперограм^
Сд — концентра^я атестова-ноí сумiшi елемента, з якого вноситься добавка до проби, що аналiзуеться, мг/дм3;
Уд — об'ем добавки атесто-ваноí сумш елемента, см3;
J2 — значення максимального анодного струму елемента на вольтамперограмi для проби з добавкою атестовано'|' су-мш елемента;
Уал — об'ем алквоти мЫера-лiзата, взятого для IВ-вимiрю-вання, см3;
Ххол — масова концентрацiя елемента у розчиш холосто'|' проби, мг/дм3;
VMiH — загальний об'ем мше-ралiзату,, який приготували з озолено'|' проби, см3;
Таблиця 3
Попарна оцшка достовiрностi розходжень мiж групами непараметричними критерiями
Метал Д1ти — Царичанка Д1ти — Жовт1 Води Царичанка — Жовт1 Води
W-W M-W K-S W-W M-W K-S W-W M-W K-S
Cu 0,2061 0,0550 p = n.s. 0,1655 0,0393 p = n.s. 0,8427 0,4795 p = n.s.
Pb 0,8883 0,2864 p = n.s. 0,0522 0,5876 p = n.s. 0,8427 0,3222 p = n.s.
Cd 0,0076 0,0105 p < 05 0,0003 0,0011 p < 01 0,2337 0,1198 p = n.s.
Zn 0,5742 0,3938 p = n.s. 0,4054 0,1038 p = n.s. 0,6198 0,0477 p = n.s.
Mn 0,0076 0,0040 p < 05 0,0003 0,0008 p < 001 0,8817 0,0897 p = n.s.
Co 0,1266 1,0000 p = n.s. 0,0795 0,5371 p = n.s. 0,0145 0,7576 p = n.s.
Fe 0,0076 0,0105 p < 05 0,0003 0,0011 p < 01 0,0594 0,0072 p < 05
Ni 0,0076 0,0105 p < 05 0,0522 0,7449 p = n.s. 0,0099 0,0237 p < 05
О
HEAVY METALS CONTENT IN THE KIDNEYS OF PEOPLE, RESIDENTS OF DNIPROPETROVSK REGION Stus V.P.
There was carried out study of heavy metals content (cuprum, plumbum, cadmium, zinc, manganese, cobalt, iron and nickel) in a cortex substance of 10 residents of Zholtye Vody, 4 residents of Tsarychansk district and 6 children of Dniprope-trovsk region, died of different causes. Median age of Zholtye Vody residents was 54,7±19,77 years, 47,43±19,18 years — for males and 53,99±19,97 — for females. Median age of residents constantly living in Tsarychansk district was 49,25±3,30 years, As a control, there were used kidneys obtained in pathologo-anatomic dissection of children aged from 1 to 25 days. Detection of cobalt, manganese, nickel and iron was performed by method of absorption on spectrophoto-meter AAS-115 M 1. Detection of cuprum, plumbum, cadmium and zinc was performed by method of inversion voltamperometry (IVA) on vol-tamperometric analyzer (AVA)-2. Average level of cuprum, cobalt and iron was
higher in children as compared to adults and average content of plumbum, cadmium and manganese was higher in adults of Tsarychansk district and Zholtye Vody town. Zinc content was the lowerest in Tsarychansky district residents. A reliable difference in cadmium content was revealed in pairs Children-Tsarychanka and Children-Zhol-tye Vody. Despite a little number of samples, a reliable increase of cadmium level in adult residents of the region of both groups as compared to children is clearly traced. Also, it was revealed a reliable difference in cobalt content between children and residents of Zholtye Vody and in manganese and nickel — between children and residents of Tsary-chnsky district. Using methods of non-parametric ANOVA and median test, the reliable discrepancies between all three groups in cuprum, iron and nickel content are revealed. As a result of performed investigation there were revealed peculiarities of heavy metals accumulation in the kidneys of residents of intensive industrial region of Dnipropetrovsk region, which point to accumulation of xenobiotics (Cd, Pb).
m — маса наважки (г) проби, взятоТ для доошдження.
Весь обрахунок вмюту токсичного елемента на АВА-2 та-кож здмснюеться автоматично, завдяки програмному за-безпеченню, результат одер-жуеться у мг/кг проби.
Для оцЫки достовiрностi роз-ходжень мiж дослщжуваними вибiрками, зважаючи на Тх вд носно невеликий розмiр, а та-кож на те, що дослщжували бю-лопчш об'екти, були обраш таю непараметричн методи: У-кри-терм Мана-УТ'ты (M-W), крите-рм Колмогорова-Смирнова (KS) i критерм Вальда-Вольфо-витця (W-W). Оцшка достовiр-ност розходжень мiж контроль-
ною та експериментальною групами здмснювалася пара-лельно цими трьома методами. Тест середшх (Median test) i Kruskall-Wallis ANOVA дозволя-ють оцшювати розходження мiж юлькома вибiрками одноча-сно (бтьше 2). За допомогою цих критерпв порiвнювалися вщмЫност у вмiстi меташв мiж трьома групами пацieнтiв [2].
Результати та ïx обговорен-ня. Ми розрахували параме-тричнi характеристики вмюту меташв у корковiй речовин нирок (М±т), а також достовiрнiсть розходжень мiж групами за допомогою критерю Ст'юдента (табл. 1). ОцЫювали достс^р-нiсть попарно мiж групами: дiти
Таблиця 4
Аналiз кореляцiй усерединi дослiджениx груп
Метали Рангова Сп1рмена П1рсона
R р-р1вень r р-р1вень
Д1ти
Cd & Pb 0,943 0,004805 0,8130 0,049
Царичанка
Cd & Cu 0,9998 < 0,001
Cd & Mn 0,9742 0,026
Cu & Mn 0,9779 0,022
Co & Fe 0,9939 0,006
Жовт1 Води
Mn & Fe 0,781818 0,007547
Mn & Ni 0,878788 0,000814 0,7282 0,026
Fe & Ni 0,69697 0,025097
Ni & Cd 0,587879 0,073878
Cd & Cu 0,9408 < 0,001
Cd & Zn 0,6975 0,037
— Царичанка, дiти — Жовт Води, Царичанка — Жовт Води.
Середнiй рiвень вмiсту мд кобальту та залiза виявився ви-щим у дiтей порiвняно з дорос-лими, а середнiй вмют свинцю, кадмiю та мангану був вищим у дорослих Царичанського району та м. Жовт Води. Вмют цинку виявився найнижчим у жителiв Царичанського району. Досто-вiрну рiзницю було виявлено за вмютом кадмiю у парах дiти — Царичанка та д™ — Жовт Води. Незважаючи на невеликий об-сяг вибiрки чiтко простежуеться достовiрне зростання рiвня кад-мiю у дорослих жителiв областi обох груп порiвняно з дiтьми. Також дост^рну рiзницю виявлено за вмютом кобальту мiж дiтьми та жителями м. Жовт Води, за вмютом мангану та ни келю — мiж дiтьми та мешканця-ми Царичанського району.
Для перевiрки достовiрностi, отриманот за допомогою критерю Ст'юдента, у зв'язку з невеликим розмiром дослiджених груп ми застосували непараме-тричнi методи, описан вище. Непараметричним аналогом се-редньоТ арифметичноТ е медiана вибiрки, а для оцЫки статистич-ного розкиду застосовуються м^мальн та максимальнi зна-чення вибiрки, а також квартилi.
Показник медiани у групах у середньому повторюе тенден-цií, виявленi параметричними методами. За допомогою ме-тодiв непараметричноТ ANOVA, а також медiанного тесту виявлено достовiрнi розбiжностi
23 Environment & HEALTH № 2 2009
-о-
м1ж ус1ма трьома групами за м1ддю, кадм1ем, зал1зом та ш-келем (табл. 2).
Таким чином, достов1рно вия-влено найбтьший вм1ст м1д1 у груп1 д1тей, а найменший — у жител1в Царичанського району. Достов1рно найб1льший вмют кадмю виявлено у корков1й ре-човин1 мешканц1в м. Жовт1 Води, менший — у Царичанському райош, найменший — у д1тей. Вм1ст зал1за найб1льший у груш д1тей, значно менший — у жи-тел1в м. Жовт1 Води, найменший — у мешканц1в Царичанського району. Найбтьший вмют шкелю виявлено у д1тей, менший — у жител1в м. Жовт1 Води, найменший — у мешканц1в Царичанського району.
Даш попарного пор1вняння груп, отриман1 за допомогою непараметричних критерпв, повн1стю ствпадають з дани-ми, отриманими за допомогою критер1я Ст'юдента, що пщ-тверджуе достов1рн1сть вия-влених тенденцм (табл. 3).
Анал1з кореляцм усередин1 груп показав, що у груш д1ти до-стов1рно корелюе вмют у нир-ках кадмю I свинцю з коеф1ц1-ентом г=0,8130, R=0,943. У гру-п1 Царичанка достов1рно корелюе вмют у нирках м1д1 I кадмю з коефМентом г=0,9998, кадмю I марганцю — з коефщен-том г=0,9742, марганцю I м1д1 — з коеф1ц1ентом г=0,9779, кобальту I зал1за — з коефщ1ентом г=0,9939. У груп1 Жовт Води достов1рно корелюе вм1ст у нирках мангану I зал1за, манга-ну I н1келю, зал1за I шкелю, шке-лю I кадмю, м1д1 I кадм1ю, кадмю I цинку (табл. 4).
Таким чином, у результат! по-р1вняння концентрац1й метал1в у нирках достов1рними вияви-лися розходження т1льки за трьома металами: кадм1ем, за-л1зом I н1келем. При цьому тть-ки концентрац1я кадм1ю п1д-тверджуе первинну г1потезу про те, що у промислово роз-винутому рег1он1 концентрац1я деяких метал1в у нирках буде найбтьшою у мешканц1в м1ста Жовт1 Води пор1вняно з вщно-сно чистим в еколопчному пла-ш рег1оном област1 та пор1вня-но з д1тьми. Концентрац1я зал1-за, навпаки, виявилася най-бтьшою у д1тей, меншою — у мешканц1в Царичанського району, найменшою — у жител1в м. Жовт1 Води, що пов'язано з ви-сокою активн1стю еритропоезу у нирках д1тей.
Неясним залишаеться т1льки бтьш високий р1вень н1келю у нирках д1тей пор1вняно з меш-канцями Царичанського району за схожого р1вня пор1вняно з жителями м. Жовт1 Води. Зва-жаючи на те, що д1ти,, в яких вив-чалися концентрац1Т метал1в у нирках, були з таких промисло-во розвинутих м1ст, як Дшпро-петровськ, Дшпродзержинськ, можна зробити висновок: мо-жливо, накопичення н1келю в1д-буваеться у д1тей у процес1 вну-тр1шньоутробного розвитку при надходженш з кров'ю матер1 I вщповщае р1вню накопичення цього металу в орган1зм1 матер1.
Висновки
1. Вмют кадмю у юрковм речовин1 нирок дорослих жите-л1в Дн1пропетровськоТ област1 значно перевищуе такий у д1-тей, що вказуе на накопичення цього полютанту з в1ком.
2. Проживання в Ытенсивно-му промисловому регюш пор1вняно з умовно еколопчно чистим рег1оном сприяе на-копиченню кадмю у тканиш нирки.
3. Вщсутнють достов1рноТ' р1зниц1 за вмютом свинцю у к1рков1й речовин1 нирок жите-л1в м. Жовт1 Води та Царичанського району вказуе на не-прямий зв'язок з значним по-ширенням цього полютанту у навколишньому середовищ1 ДшпропетровськоТ область
4. В1дсутн1сть достов1рноТ' р1зниц1 м1ж вм1стом свинцю у к1рков1й речовиш нирок у д1тей та дорослих вказуе на те, що цей ксенобютик накопичуеться у тканиш нирок д1тей Дшпропетровсько'Т област1 ще у внутр1ш-ньоутробному пер1од1.
Л1ТЕРАТУРА
1. Агафонова Н.А., Близ-нюкС.М. Контроль тяжелых металлов в объектах окружающей среды. — К., 2001. — 26 с.
2. Боровиков В. $1аиз1:юа: искусство анализа данных на компьютере. — СПб: Питер, 2001.
3. ГОСТ 26929-94. Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов.
4. ГОСТ Р51301-99. Продукты пищевые и продовольственное сырье. Инверсионно-вольтампе-рометрические методы определения содержания токсичных элементов (Сс1, РЬ, Си и Zn).
5. Игнатова М.С. Экопатологи-ческие состояния у детей и проблемы их диагностики // Диагностика соматических заболева-
ний у детей (педиатрический семинар). — Под ред. Игнатова С.И., Игнатовой М.С. — М., 1994.
— С.45-55.
6. Игнатова М.С., Дегтярева Э.М. Современное представление об экопатологии почек (обзор литературы) // ВОДМ. — 1992. — № 12. — С. 39-42.
7. Исидоров В.А. Экологическая химия. — СПб: Химиздат, 2001. — 304 с.
8. Люлыко О.В., Параныко М.М., БУпецыка Е.М., Стусь В.П. Осо-бливост1 реналыноУ екскреци важких метал1в в умовах промисло-вого мюта // Уролопя. — 1999. — Т. 3, № 4. — С. 86-91.
9. Люлыко О.В., Стусь В.П., Бе-рестенко С.В. Вмют важких ме-тал1в у бюлопчних субстратах мешканц1в ¡нтенсивноУ проми-словоУ зони // Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2002. — Т. 3, № 2. — С. 289-292.
10. Методика выполнения измерений содержания цинка в водных растворах методом инверсионной волытамперометрии.
— МВВ № 081-12/04-98. — 22 с.
11. Методика выполнения измерения содержания кадмия, свинца, меди в водных растворах инверсионными электрохимическими методами. — МВВ № 081-12/05-98. — 26 с.
12. Сердюк А.М. Еколопчна безпека УкраУни // Довюлля та здоров'я. — 1996. — № 1. — С. 4-7.
13. Сорокина Е.П., Богачко-ва Б.И. Анализ состояния здоро-выя населения промышленного города в связи с техногенным загрязнением городской территории // Экол. геохим. анал. тех-ноген. загрязнения / РАН. Ин-т минерал. геохимии и кристаллохимии редких элементов. — М., 1992. — С. 152-161.
14. Спектрохимические методы определения тяжелых металлов в объектах окружающей среды и биологическом материале НИИ краевой патологии. — Республиканский центр по атомно-аб-сорбционной спектрофотоме-трии. — 7-2.23-3129 от 02.04.86.
— Алма-Ата.
15. Стусы В.П. Вплив кадмю на уролопчну захворюванюты ро-б1тник1в та мешканц1в м. Жовт1 Води ДыпропетровсыкоУ область
— Уролопя. — 2003. — Т. 7, № 2.
— С.68-78.
16. Effect of cadmium (CdCl2) on cell proliferation and production of EDRF (endothelium-derived relaxing factor) by cultured human umbilical arterial endothelial cells / T. Kishimoto, T. Oguri, M. Ohno et all. // Arch. Toxicol. — 1994. — V. 68, № 9. — P 555-559.
