CC BY
12
дефицитных состояний и мигрени [1, 4].
В настоящее время в Украине имеется значительный выбор гипоаллергенного питания для детей разного возраста ведущих мировых фирм. Например, "Хумана ОГА" (спецсмесь для недоношенных детей и детей с малой массой, гипотрофией и семейной склонностью к аллергии), "Хумана ГА 1" и "Хумана ГА 2" (гипоантигенные продукты для детей первого года жизни с риском пищевой аллергии), NAN 1 HA (гипоаллер-генная смесь для детей с семейным аллергическим анамнезом), "Хипп ГА 1" и "Хипп ГА 2" (для младенцев с повышенным риском аллергии), "Преге-стимия", "Нутрамиген", "NAN Соя", "Соя-Семп", "Нутри-Соя", "Прособи" и др.
Следовательно, использование гипоаллергенного питания как взрослыми, так и детьми способствует значительному снижению уровня заболеваемости пищевой аллергией или пищевой непереносимостью.
ЛИТЕРАТУРА
1. Волошин О.1., Сплав-ський О.1. Основи оздоровчо-го харчування. — Чершвцк Бу-крек, 2006. — 304 с.
2. Ппена харчування з основами нутрицюлогп: Пщручник; у 2 кн. — Кн. 2. / За ред. В.1. Ципрiяна. — К.: Медицина, 2007. — 544 с.
3. Ласиця О.Л., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алерголопя дитячого вку. — К.: Книга плюс, 2004. — 343 с.
4. Нутрициология / Под ред. В.Д. Ванханена. — Донецк: Донеччина, 2003. — 620 с.
5. Общая нутрициология / А.Н. Мартинчик, И.В. Маев, О.О. Янушевич и др. — М.: Мед-прессинформ, 2005. — 392 с.
6. Пыцкий В.И., Андрианова Н.В., Артамосова А.В. Аллергические заболевания. — М.: Медицина, 1991. — 256 с.
7. Смоляр В.Н. Рациональное питание. — К.: Наукова думка, 1991. — 368 с.
8. Справочник по диетологии / Под ред. В.А. Тутельяна, М.А. Самсонова. — 3-е изд. испр. и доп. — М.: Медицина, 2002. — 544 с.
9. Щелкунов Л.Ф., Дуд-кин М.С., Корзун В.Н. Пища и экология. — Одесса: Оптимум, 2000. — 516 с.
Надiйшла до редакцИ 18.03.2009.
NITRIC OXIDE PRECURSORS IN THE DAILY DIET
Zasipka L.G., Babienko V.V., Vorokhta Y.M.
ВМ1СТ ПРЕКУРСОР1В МОНООКСИДУ АЗОТУ NO У РАЦ1ОНАХ ХАРЧУВАННЯ
ЗАСИПКА Л.Г., БАБ16НКО В.В., ВОРОХТА Ю.М.
Одеський державний медичний ушверситет
УДК 613.26:612.39+546.175
сучасши л1тератур| активно дискутуються р1зш аспекти бю-лопчноТ' дм оксиду азоту (N0), ункальноТ' молекули, що вико-нуе роль ф1з1олог1чного месен-джера, а за певних умов I цито-токсичноТ ефекторноТ молекули. 1Т утворення з ам1нокислоти L-аргiнiну вщбуваеться п1д контролем фермента N0-синтази у присутностi N ADPH, кальмо-дулина та iнших кофакторiв, що утворюють у сукупностi L-аргi-нш^О систему. Регуляцiя ак-тивностi N0-синтази вщбу-ваеться за кiнцевим продуктом через зворотний зв'язок [1-3].
Ниш загальновiдомо, що в органiзмi людини щодоби внаслiдок реакцiТ окислення арпншу, що каталiзуеться ферментом N0-синтетазою, утворюеться вiд 150 до 1000 мкмоль оксиду азоту. Ця спо-лука е вельми нестмкою, пе-рюд напiврозпаду N0 або йо-го комплекав коливаеться вiд 1 до 6 с, що е достатшм для дифузп через внутршньокш-тинне середовище. Останнiми роками у лiтературi активно дискутуеться проблема ци-кшчност процесiв метаболiз-му монооксиду азоту [4]. За-
СОДЕРЖАНИЕ ПРЕКУРСОРОВ МОНООКСИДА АЗОТА N0 В РАЦИОНАХ ПИТАНИЯ
Засыпка Л.И., Бабиенко В.В., Ворохта Ю.Н.
Целью исследования была оценка алиментарного поступления прекурсоров монооксида азота и их метаболизма в современных социально-экономических условиях юга Украины. Результаты проведенных исследований свидетельствуют о том, что содержание аргинина в составе пищевых рационов населения составляет (92,3±21,2) мг в сутки, что меньше оптимальных значений и требует коррекции питания путем увеличения квоты полноценного белка. При этом суточное поступление нитратов с пищей составляет (1,5±0,1) мг/кг массы тела в сутки, то есть не превышает безопасных значений. Экскреция нитрат-иона с мочой составляет в среднем (176,0±35,5) ммоль в сутки. Обнаружена сильная положительная корреляционная связь между содержанием нитратов в пищевых рационах и экскрецией нитрат-иона с мочой (г=0,75, р<0,05).
© Засипка Л.Г., Баб'1енко В.В., Ворохта Ю.М. СТАТТЯ, 2009.
№ 4 2009 Environment & Health 66
О
NITRIC OXIDE PRECURSORS IN THE DAILY DIET
Zasipka L.G., Babienko V.V., Vorokhta Y.M.
The research was aimed to estimate the intake of nitric monoxide with the diet in the modern social-economic conditions of the southern Ukraine. There was determined that the arginine content in the daily diet makes (92,3±21,2) mg. This amount is lower than physiologic optimum
and requires the correction of diet with the increase of high-grade protein consumption. Nitrate consumption with food was equal to (1,5± 0,1) mg/kg of body weight and not exceed the safe level. However the excretion of nitrites and nitrates with urine was (176,0±35,5) mmol/l respectively. The strong positive correlation was found between the nitrate intake and urine excretion of nitrates ( r=0,75, p<0,05).
Таблиця 1-1 Вмют арпншу у деяких харчових продуктах, %
Продукти тваринного походження
Продукти Вмют арпн1ну
Равлики 2,470
Креветки атлантичн1 1,776
Краби 1,600
Печ1нка яловича 1,256
Качка домашня 0,770
Бекон 1,123
Фарш з яловичини 1,194
Яловичина в/с 1,151
Куряче стегенце 0,818
Шинка 1,138
Куряче фте 1,033
Порося 1,218
Курча, темне м'ясо 1,211
Фазан 1,412
Свинина м'ясна 0,735
Анчоуси 1,730
Бта риба 1,142
Тунець 1,769
Трюка 1,065
Камбала 1,128
Акула 1,258
Короп 1,067
Оселедець 1,075
Лосось 1,176
Вугор 1,103
Сир нежирний (2%) 0,623
1кра чорна 1,588
Сир пармезан 1,332
Сир гауда 0,975
галом ц процеси можуть бути описан як ланка хiмiчних ре-акцш: L-арпнш ^ моноксид азоту ^ штрити та штрати, але штрит-анюни NO2— в умо-вах дефщиту кисню здатш вщ-новлюватися до NO [4]. Таким чином, в органiзмi одночасно
працюють двi ферменты си-стеми: NO-синтазна, що за-безпечуе ендогенний синтез N0, N0^ N0^ i штритредук-тазна, утворюючи своерiдний цикшчний механiзм, який от-римав у лiтературi назву циклу оксиду азоту. Залежно вщ умов, в яких вщбуваються ре-акцií циклу азоту, може прева-лювати синтез N0 з арпншу або його вщновлення з штрит-iону [1, 4].
У лiтературi також широко дискутуеться питання викори-стання нутрiцiологiчних засо-бiв впливу на iнтенсивнiсть синтезу монооксиду азоту шляхом модифкацп дiети за рахунок продук^в, багатих на аргiнiн (табл. 1) або дiетичних добавок — нутрицевтиюв. Втiм, на думку деяких дослщ-никiв, використання нутрищ-ологiчних схем та метаболiч-ноí терапií для корекцп пору-шень синтезу N0 мае суто спекулятивний характер [5]. Дмсно, арпнш е есенцiйною амшокислотою лише для дiтей та тдл™в, в органiзмi доро-слоí людини ця речовина син-тезуеться з глютамшово!' ки-слоти. Проте у випадку вира-женого алiментарного дефщиту синтез арпншу у печшц може порушуватися [6].
Альтернативним джерелом N0 можуть бути екзогенш ш-трати i нiтрити [7]. Для уни-кнення токсичних ефек^в ш-тратiв та зменшення синтезу штрозам^в — сильнодiючих канцерогенних сполук — за-тверджено гранично допусти-мий вмiст нiтратiв у сшьсько-господарчiй продукцií (таблиця 2).
Рiзнi частини овочевих культур мютять неоднакову кшь-кють нiтратiв, наприклад стебла бшокачанно[ капусти — до 700 мг/кг, качани — до 2480 мг/кг, жилка листка — до 980 мг/кг, а листкова пластинка — до 100 мг/кг. У листкових
овочах (салат, крт тощо) у пе-рюд дозрiвання максимальна кшькють штра^в мiститься у стеблах i черешках, а м^маль-на — у листкових пластинках, у моркви, буряка i редьки максимальна — у верхшй частит, кшчиках та серцевиш плоду, м^мальна — у шкiрцi та м'яко-тi. В огiрках та кабачках чим ближче до насшня, тим мен-
ший вмiст нiтратiв [7].
До того ж, овочева продук-щя та фрукти не е единими джерелами екзогенних штра-^в. Нiтрит натрiю широко ви-користовують в якостi консерванту у м'яснш промислово-стi. При цьому найвищi його концентрацií мiстяться у дели
Таблиця 1-2 Вмiст арпншу у деяких харчових продуктах, %
Продукти рослинного походження
Продукти Вмют арпншу
Грецький гор1х 2,520
Кунжутове насшня 3,326
Мигдаль 2,492
Арахю 3,506
Насшня кабачка 3,978
Соя 0,380
Горошок зелений 0,428
Фюташки 2,180
Авокадо 0,044
Хурма 0,021
Цв1тна капуста 0,096
Папайя 0,007
Буряк 0,022
Манго 0,013
Абрикос 0,042
Курага 0,140
1нжир сушений 0,069
Ф1н1ки 0,066
В1всян1 пласт1вц1 1,206
67 Environment & Health № 4 2009
-о-
катесних ковбасах та копче-нинi. Пiдвищенi концентрацiТ нiтратiв можуть мiститися i у молоцi, оскшьки це один з шляхiв виведення Тх iз оргашз-му тварини, куди штрати по-трапляють разом з забрудне-ними ними кормами i питною водою. Можливе накопичення нiтратiв i при виготовленш де-яких видiв сирiв. Увесь комплекс заходiв з обмеження небезпечного впливу штра^в
Гранично допустимi концентрацГГ HÏTpaTÏB у харчовш продукцГГ
Таблиця 2
Харчовий продукт ГДК нiтратiв, мг\кг
Картопля 250
Капуста бтокачанна 900(рання) 500(тзня)
Морква 400(рання) 250(тзня)
Буряк столовий 1400
Цибуля ртчаста 80
Цибуля зелена 600 (фунт) 800 (парникова)
Томати 150 (фунт) 300 (парникова)
Опрки 200 (Грунт) 400 (Грунт)
Динi 90
Кавуни 60
Листковi салаты овочi (салат, шпинат, щавель, капуста пеюнська, петрушка, селера, крiп тощо) 2000 (Грунт) 3000(парниковО
Перець солодкий 200 (Грунт) 400(парниковий)
Яблука, грушi 60
Продукти дитячого харчування (консервован овочi) 50
Споживання aprÏHÏHy з рiзними харчовими продуктами, якi
на органiзм забезпечуе зни-ження добового навантажен-ня до безпечного рiвня — 1,7 мг/кг ваги тша або мен-ших величин. В^м, в останне десятирiччя все бшьше дос-лiдникiв розглядають нiтрати передуам як прекурсор монооксиду азоту [8-10], ушвер-сальноТ регуляторноТ молеку-ли, яка забезпечуе оптималь-ний рiвень адаптацiТ органiзму до умов навколишнього сере-довища.
Порушення ендогенного синтезу N0, надмiрне надходжен-ня його екзогенних прекур-сорiв викликае дезрегуляторнi порушення, як проявляються як на субклiтинному, так i на органiзменому рiвнях [9]. Несприятливi дезрегуляторнi ефекти стосуються порушень росту, метаболiчних змiн,, порушень iмунореактивностi, пух-линного росту [10].
Метою дослщження була оцiнка алiментарного над-ходження прекурсорiв монооксиду азоту та метаболiзму Тх у сучасних соцiально-економiч-них умовах твдня УкраТни.
Основними завданнями були
□ оцшка вмiсту аргiнiну у складi харчових рацiонiв;
□ оцiнка добового надход-ження нiтратiв з харчовими районами;
□ оцiнка екскрецп нiтрат- та нiтрит-iону з сечею;
□ оцiнка ризику порушень обмшу монооксиду азоту, зумовлених споживанням його
Рисунок входять до добового рацюну
№ 4 2009 Environment & Health 68
-о-
прекурсорiв з харчовими районами.
Матерiали та методи до-слiдження. Дослiдження про-вадилося з травня по червень 2007 року. Було проведено оцiнку середнього надходжен-ня аргiнiну та нiтратiв з добо-вими рацiонами харчування. Для цього опитали 112 оаб та проаналiзували 74 рацiони харчування практично здоро-вих дорослих працездатних осiб вком 18-25 рокiв у насе-лених пунктах Одесько( обла-стi (м. Одеса, lллiчiвськ та Юж-ний).
Для оцшки споживання з ра-цюном амiнокислоти аргiнiну було розроблено спе^альний опитувальник, який мiстив ш-формацю про вживання най-бiльш багатих на аргшш про-дуктiв. Результати анкетуван-ня пiдлягали статистичнiй об-робцi [11]. Для розрахунку фактичного вмюту арпншу та вiдповiдних 95% довiрчих ш-тервалiв у рацюш використо-вували спецiально розробленi макроси електронних таблиць Ехсе11.
Оцiнку вмюту штра^в у добо-вих рацюнах харчування насе-лення провадили методом ко-лориметричного аналiзу сухого залишку пiсля дегiдратацií се-редньоí проби [12]. Розрахову-вали питоме навантаження (мг/кг) штратами вiдповiдно до маси тша обстежених осiб.
Для визначення штрит- i ш-трат-iонiв у сечi використову-вали колориметричний метод [13]. Одержанi дан ствставля-ли за допомогою кореляцмно-го аналiзу за Пiрсоном [11], статистично значущими вва-жали вщмшност при р<0,05.
Результати дослiдження. Встановлено, що основним джерелом аргiнiну для жителiв мiст Одеса, lллiчiвськ та Юж-ний е морепродукти (у т.ч. кть-ка, анчоус, креветки) та м'ясо птицi (рисунок). При цьому за-гальне надходження арпншу з (жею не перевищувало (92,3± 21,2) мг, що свщчить про його вщносний дефiцит, який мае коригуватися за рахунок ендо-генного синтезу.
Натомють при визначеннi надходження з (жею нiтратiв було встановлено, що особи, яю брали участь у досшдженш, споживають вiд 21 мг до 420 мг штра^в на добу, а середне надходження склало (1,5±0,1) мг/кг маси тша на добу.
При дослщженш екскрецп ы-трит-iону з сечею встановлено, що середнм вмiст NO3— стано-вив (115,2±44,2) ммоль/л, а добова екскре^я — вiдповiдно (176,0±35,5) ммоль/добу. Зва-жаючи на низьку детекцiйну здатнють колориметричного методу, визначити концентра-цiю нiтритiв у сечi не вдалося, що свiдчить про вщсутнють в обстежених бактерiальноí ш-фекцií сечовивiдних шляхiв, для яко'( нiтритурiя е непрямим дiагностичним маркером.
Виявлено сильний позитив-ний кореляцмний зв'язок мiж вмiстом нiтратiв у харчових рацюнах i екскре^ею нiтрат-iону з сечею (r=0,75, p<0,05), що свiдчить про важливiсть ек-скрецií з сечею для токсикоди-намiки екзогенних прекурсорiв монооксиду азоту та компен-сацiю регуляторноí функцп в обстежених.
Таким чином, результати проведених дослщжень дозво-ляють зробити висновки, що у сучасних соцiально-економiч-них умовах твдня Украíни
□ вмют арпншу у складi харчових рацюшв населення становить (92,3±21,2) мг, що менше вiд оптимальних зна-чень i потребуе корекцií харчування зi збiльшення квоти пов-ноцiнного бiлка;
□ добове надходження ш-тратiв з харчовими продуктами становить (1,5±0,1) мг/кг маси тша на добу, тобто не переви-щуе безпечних значень;
□ екскре^я ытрат-юну з сечею становить у середньому (176,0±35,5) ммоль/добу;
□ виявлено сильний пози-тивний кореляцмний зв'язок мiж вмютом нiтратiв у харчових рацiонах i екскрецiею штрат-ю-ну з сечею (r=0,75, p<0,05).
Л1ТЕРАТУРА
1. Граник В.Г, Григорьев Н.Б. Оксид азота (NO). Новый путь к поиску лекарств. — М., 2004. — 360 с.
2. Moncada S., Higgs E.A. Nitric oxide and the vascular endothelium // Handb. Exp. Pharmacol. — 2006. — Vol. 176, Pt. 1. — P. 213-254.
3. Ignarro L.J. Nitric Oxide. Biology and Pathobiology. — NY: Academic Press, 2000. — 1017 p.
4. Реутов В.П., Гоженко А.И., Сорокина Е.Г. и др. Проблемы оксида азота и цикличности в биологии и медицине. — Одесса, 2005. — 123 с.
5. Eremin O.L. Arginine. Biological Aspects and Clinical Application. — LA: Landes Bioscience, 1997. — 161 p.
6. Intestinal and hepatic metabolism of glutamine and citrulline in humans / M.C. Van der Poll, G.C. Ligthart-Melis, P.G.Boelens et al. // J. Physiol. — 2007. — Vol. 581, Pt. 2. — P. 819-827.
7. Guadagnin S.G., Rath S., Reyes FG. Evaluation of the nitrate content in leaf vegetables produced through different agricultural systems // Food Addit Contam. — 2005. — Vol. 22, № 12. — P. 1203-1208.
8. Amatore C., Arbault S., Duc-rocq C. et al. Angeli's Salt (Na2N2O3) is a Precursor of HNO and NO: a Voltammetric Study of the Reactive Intermediates Released by Angeli's Salt Decomposition // Chem. Med. Chem. — 2007. — Vol. 2, № 6. — P. 898903.
9. Гоженко А. И., Дорен-ский В.С., Рудина Е.И. и др. Причины и механизмы интоксикации нитратами и нитритами // Медицина труда и пром. экология. — 1996. — № 4. — С. 15-21.
10. Запорожан В.Н., Гоженко А.И., Корнеенко Т.В., Дубинина В.Г Биологическая активность оксида азота в механизмах опухолевого роста // Успехи физиологических наук. — 2004. — Т. 35, №1. — C. 66-82.
11. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистика в науке и бизнесе. — К.: Морион, 2002. — 640 с.
12. Фрукти, овочi та продукти переробки. Визначення вмюту штра^в та штри^в спектроме-тричним методом молекуляр-но'( абсорбци (ISO 6635:1984, IDT): ДСТУ ISO 6635:2004.
13. Голиков П.П., Николаева Н.Ю. Определение нитрита/нитрата (Unox) в моче // Клиническая лабораторная диагностика. — 2004. — № 1. — С. 13-15.
Надiйшла до редакцИ 18.03.2009.
69 Environment & Health № 4 2009
О
