CC BY
90
ТЕОР1Я ТА 1СТОР1Я ДЕРЖАВИ I ПРАВА. КОНСТИТУЦШНЕ ПРАВО
Козаченко Анатолiй 1ванович,
доктор юридичних наук, доцент,
завдувач кафедри теорп та стори держави i права,
Полтавський юридичний шститут
Нац'юнального юридичного унверситету
iменi Ярослава Мудрого,
Украна, м. Полтава
e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0002-4568-7964
УДК 340.15
ВПЛИВ ЗЕМСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ НА ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ В1ТЧИЗНЯНОГО КОНСТИТУЦ1ОНАЛ1ЗМУ НАПРИК1НЦ1 XIX - ПОЧАТКУ XX СТОЛ1ТЬ
У cmammi висвтлено 31яльтсть земського самоврядування, котра мала помтний вплив на процес формування втчизняного конституцiоналiзму наприкшщ Х1Х - початку ХХ ст. Земське самоврядування напрацювало значний практичний досвiд легальноi опозицш-ног дiяльностi, що е важливим елементом конституцiоналiзму. Земсьт радикали вiдстоювали iдею встановлення конституцшного ладу в Росшськш iмперii, що передбачало конституцшне закртлення демократичних прав i свобод, рiвноправнiсть, парламентаризм та встановлення конституцшног монархи, децентралiзацiю влади, полтичний плюралiзм. Частина земщв-кон-ституцiоналiстiв стояла на позищях необхiдностi вiдновлення укратсько'г державностi у формi автономп у складi демократично'г Роси.
Ключовi слова: конституцiоналiзм; автономiя; демокрапя; земське самоврядування; опози-щя; лiберально-демократичний рух.
Козаченко А. И., доктор юридических наук, доцент, заведующий кафедрой теории и истории государства и права, Полтавський юридический шститут Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Полтава.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-4568-7964
Влияние земского самоуправления на процесс формирования отечественного конституционализма в конце Х1Х - начале ХХ веков
В статье освещена деятельность земского самоуправления которая имела заметное влияние на процесс формирования отечественного конституционализма в конце Х1Х - начале ХХ вв. Земское самоуправление наработало значительный практический опыт легальной оппозиционной деятельности, что является важным элементом конституционализма. Земские радикалы отстаивали идею установления конституционного строя в Российской империи, что предусматривало конституционное закрепление демократических прав и свобод, равноправие, парламентаризм и установление конституционной монархии, децентрализацию власти, политический плюрализм. Часть земцев-конституционалистов стояла на позициях необходимости возобновления украинской государственности в форме автономии в составе демократической России.
Ключевые слова: конституционализм; автономия; демократия; земское самоуправление; оппозиция; либерально-демократическое движение.
Постановка проблемы. Сучасний розвиток вгтчизняного конститущона-лiзму нерозривно пов'язаний з вторичною традищею формування украТнським народом уявлень про народовладдя, права i свободи людини, рiвноправнiсть, державний суверенитет i незалежшсть УкраТни. Дослвдники конститущона-лiзму наголошують на важливост юторико-правового аспекту цього явища. Так, на думку В. М. Шаповала, конституцiоналiзм слщ трактувати як полгти-ко-правову вдеолопю, вторично пов'язану з феноменом конституцп [1, с. 288].
Актуальтсть теми. Важливою складовою конституцiоналiзму е мк-цеве самоврядування. Дослщження земського самоврядування надае мож-ливють ввдтворити один iз фрагмента процесу зародження вгтчизняного конституцiоналiзму.
Аналiз остантх до^джень i публжацт. Земський лiберально-де-мократичний рух та формування конституцшних щей земських лiбера-лiв дослщжували украТнськi науковцi А. К Волощенко, О. П. Голобуцький, I. Н. Жиленкова, О. Ф. Скакун, а також росшсьы А. Н. Верещагш, Н. Г. Коро-льова та Н. М. Шрумова.
Мета статтi - систематизувати конституцшш iдеТ земських лiбералiв та встановити вплив земського самоврядування на процес формування вгтчизняного конституцiоналiзму наприкшщ XIX - початку ХХ ст.
Виклад основного матерiалу. Шсля заснування земств у 1865 р. набула розвитку й поширення громадсько-пол^ична дiяльнiсть лiберально налашто-ваних земських гласних - земський лiберально-демократичний рух, учасники якого пропагували й намагалися втшити у життя конституцшш щеТ. Формування земського лiберально-демократичного руху спричинило протирiччя мiж самодержавним ладом як пережитком феодального ладу i земським самовря-дуванням - шститутом буржуазного суспiльства. Ввдсутшсть конституцiйних прав i свобод породжувала опозицшшсть земств стосовно царського уряду.
Одшею iз форм легальноТ конституцшноТ дiяльностi земств стали офiцiйнi звернення (клопотання) до уряду. За даними Б. Б. Веселовського, протягом 1878-1879 рр. iз клопотаннями поличного змюту до уряду звернулися 24 губернсьы та 50 пов^ових земств [2, с. 236]. 12 земств звернулися з клопотан-
ням про те, що у законотворчш дiяльностi повинш брати участь гласш, обраш земськими зборами, а не чиновники, призначеш адмiнiстрацieю. У серпш 1878 р. п'ять губернських земств, зокрема Полтавське, Харювське i Чершпвське, звернулися до уряду з клопотанням про необхщшсть проведення конституцшних реформ [3, с. 128 130]. Харювське земство у лиси до царя просило «дати укра-шському народовi те, що вiн дав Болгарп», тобто конституцiю. Характеризу-ючи пол^ичш погляди земцiв Полтавсько1 губернп, А. М. Катренко наводить так слова сучасника: «Ус бажають конституцп» [4, с. 122].
Конституцшш вимоги земств передбачали створення центрально!" земсько1 установи - Всеросшського земства. У 1881 р. губернсьы земства звернулися до уряду з черговим клопотанням конституцшного характеру про створення пред-ставницько1 установи з дорадчим голосом при iмператоровi [5, с. 130]. Проте царський уряд залишав без уваги звернення земств, а МВС заборонило предводителям дворянства зачитувати конституцшш вимоги шд час проведення земських зборiв. Для радикально налаштованих земщв це стало шдставою ощ-нювати земство i самодержавство як несумюш iнститути.
На початку 70-х рр. Х1Х ст. за умов шднесення революцiйного руху поряд з легальною дiяльнiстю земства розпочали використовувати нелегальш та напiвлегальнi методи. У м. Харковi в 1872 р. земщ створили «Земську спiлку», яка вимагала вщ уряду свободи слова, друку, особистих гарантiй та скликання Установчих зборiв [6, с. 897]. Гласний Чершпвського земства I. I. Петрункевич пропонував створити сшлку пiвденних земств, яка б об'еднала всi опозицшш царському урядовi полiтичнi сили i домагалася прийняття конституцй' Росп [7, с. 142]. У 1879 р. у свош пращ «Найближчi задачi земства» вiн сформулював полiтичну програму земсько1 опозицп. Основна iдея цього документа зводи-лася до необхщност проведення полiтичних реформ - прийняття конституцп та встановлення конституцiйноï монархи в Росп. 1стинним виразником ште-ресiв народу може бути тшьки сформований ним парламент - «Загальна рада представникiв народу». Полiтичний розвиток Росп, на думку I. I. Петрунке-вича, повинен вщбуватися еволюцшним шляхом [8, с. 45].
З метою обмшу досвiдом та консолщацп конституцiйних вимог лiберальнi земцi без дозволу уряду практикували проведення земських з'ïздiв. Законо-давство забороняло дiяльнiсть таких з'ïздiв, але уряд не шщшвав притягнення до юридично1 вщповвдальносп ïx учасникiв, що свiдчить про нашвлегальний характер земських з'ïздiв. Перша спроба проведення зЪду за учасп представ-никiв вiд п'яти губернських земств вщбулась у Харковi 1872 р. Уперше загаль-норосiйський з'1зд вiдбувся 1879 р. в Москвп Згодом вiдбулися з'Тзди в 1893, 1894, 1902, 1904 рр. Незважаючи на те, що земщ-конститущоналюти були в меншосп на таких зЪдах, вони активно пропагували iдею «правового ладу», «держави права», що перекликалося з теорieю правово!" держави [9, с. 122].
Дiяльнiсть частини земщв опозицшно налаштовано!" по вiдношенню до уряду, яы порушували питання проведення конституцшних реформ, означала формування радикального крила земського лiберально-демократич-
ного руху, яке, на думку I. М. Жиленково1, остаточно склалося у 80-х рр. XIX ст. [8, с. 46]. О. Ф. Скакун дшшла висновку, що «земщ-конститущо-налкти усвщомлювали необхщшсть буржуазних пол1тичних перетворень силою «освiчених класiв», «живих земських сил», вимагали буржуазних прав i свобод, у першу чергу - рiвностi вс1х громадян перед законом, ввдстоювали буржуазний парламентаризм i конституцшну монархiю, законшсть в управ-лiннi [9, с. 123]. Проте радикально налаштоваш учасники земського лiбераль-но-демократичного руху не порушували питання про лiквiдацiю монархи та встановлення республжансько1 форми правлшня в Росп.
Наприкiнцi 70-х рр. XIX ст. розпочався процес нащонально1 самоЬ дентифiкацiï земських гласних - етшчних украïнцiв. Земський лiбераль-но-демократичний рух на територп Лiвобережних губернш Украши став оформлятися в пол^ичну течiю, котра мала нацiональний характер. Так, у 1878 р. шд час святкування 100^ччя з дня народження Г. Ф. Кв1тки-Основ'яненка в Xарковi земськi лiберали Полтавського, Харывського i Чер-нiгiвського земств шшли на зближення з украшськими громадiвцями, в яких вони вбачали сво1х найближчих союзникiв.
Наприкiнцi XIX ст. за умов соцiально-економiчноï i пол^ично1 кризи Росiйськоï iмперiï розпочалося нове шднесення радикального крила земського лiберально-демократичного руху. У 1898 р. у Полтавi нелегально започаткувало дiяльнiсть громадсько-полiтичне об'еднання «Украшська громада», до складу якого входили земщ В. Андрieвський, П. Понятенко, А. Кучерявенко, О. Русов. Яскравим прикладом дiяльностi земських лiбера-лiв була робота нашвлегального гуртка «Бесiда», участь в якому брали гласш Полтавського земства князь В. В. Баратинський i О. Ф. Русов [10, с. 204205]. У 1901-1902 рр. царський уряд провiв низку заходiв, спрямованих на придушення демократичних поглядiв серед земщв. Так, зокрема, мшктр внутрiшнiх справ В. К. Плеве заборонив дiяльнiсть Полтавсько1 статистич-но1 комiсiï як тако'1, що, на його думку, носила революцшний, а отже про-типравний характер [11, с. 85-112]. Але, незважаючи на переслвдування, в 1903 р. лiберальнi полiтики й земцi створили громадсько-пол^ичну орга-нiзацiю «Союз визволення», яка мала за мету демократизащю полiтичного режиму в Росп, встановлення конституцшно1 монархи, надання автономп Фшляндп i Польщ1. П1д час оргашзацшного засвдання в Xарковi спiлка ухвалила ршення про створення 20 регюнальних вiддiлень [5, с. 169, 208].
На початку XX ст. земськ л!берали брали активну участь у робот! буржуазно-демократичних пол1тичних партiй. Формування росшських та украшських пол1тичних партш призвело до розколу радикального крила земського лiберально-демократичного руху за нащональною ознакою. Частина земських д1яч1в увшшла до складу загальноросшських партiй октябрисив i конституц1йних демократiв. В1домим дiячем партiï октябрис-т1в був голова Полтавсько! губернсько! управи Ф. А. Лизогуб. Активними
учасниками Украшсько! демократично-радикально!" партп та Революцшно! украшсько! партй стали вiдповiдно П. Чижевський i М. Русов. До складу Украшсько! народно!" партй' входили брати Шемети [12, с. 26, 33].
Земськ лiберали не роздшяли поглядiв бiльшовицькоï та iншиx лГво-ра-дикальних партiй. Зi свого боку бшьшовики негативно оцiнювали дГяль-шсть земцiв-конституцiоналiстiв. Зокрема, В. I. Ленш, називаючи земство «клаптиком конституцй'», зазначав, що «це саме такий клаптик, за допомо-гою якого росшську громадськiсть вiднаджували вiд конституцй'» [13, с. 57]. Водночас, лвдер бГльшовицько! партй' Росп' суперечив собi, вважаючи земство «зародком конституцiоналiзму» [13, с. 26].
Особливого розмаху дiяльнiсть радикального крила земського лГбераль-но-демократичного руху набула на початку буржуазно-демократично! рево-люцп 1905- 1907 рр. Шд час проведення надзвичайних засвдань у березнi 1905 р. 13 губернських земств офщшно заявили царському уряду про свш протест у зв'язку iз розстрiлом мирно! демонстрацп в Петербурзi. Полтавське повiтове земство оргашзувало проведення з'!'зду селян та помщиюв для роз-гляду земельного питання. З'!'зд ухвалив постанову, зпдно з якою за рГшен-ням Державно! думи казенш, кабiнетнi, удГльш й монастирськi землi повиннi перейти у власшсть селян без викупу. Окрiм цього з'!'зд постановив, що уряд повинен усунути перешкоди для реалiзацiï' положень манiфесту вiд 17 жовтня 1905 р., звГльнити ввд покарання полiтичниx в'язнiв та лжввдувати шсти-тут земських начальникiв. Але найважливГшою стала заява учасникiв з'!'зду, що Укра!'на, як особлива частка держави, що вiдрiзняeться вiд шших часток з боку етнографiчного, побутового та економiчного, мусить бути самостшною у сво!'х мiсцевиx справах, автономною часткою цiлоï' держави [14, с. 14-17]. Рашше, у квiтнi 1905 р., з шщативи делегатiв вГд укра!'нських губернiй Все-росiйський земський з'!'зд, що проходив у Москв^ проголосив право Укра!'ни на автономш. Iдею укра!нсько! автономй' пiдтримувала значна частина глас-ниx-конституцiоналiстiв Полтавського земства. Це, зокрема, Л. В. Падалка, Г. Г. Ротмютров, В. М. Шемет, П. I. Чижевський.
Демократизащю державного ладу Росп' земсьы лiберали пов'язували з дiяльнiстю Державно! думи. Шд час з'!'зду, який вщбувся у Москвi у вереснi 1905 р., земщ-конститущоналкти ухвалили рiшення про необхвдшсть брати участь у виборах до Державно! думи. Учасники земського лiберально-демо-кратичного руху увшшли до парламентсько! фракцГ! - Групи автономкив-фе-дералiстiв, яка налiчувала 120 представниыв нацiональниx меншин РосГ!. Метою свое! дГяльностГ фракцiя проголосила захист нацюнальних iнтересiв, проведення децентралiзацiï' влади РосГ! на принципах широко! автономп для нацюнальних меншин, встановлення юридично! рiвноправностi народiв РосГ!, забезпечення вГльного розвитку мови та культури нацюнальних меншин. Водночас автономюти-федералюти наголошували, що ïx дГяльнГсть не е сепаратистскою, адже вони виступають за збереження територГально! цГлГсностГ
Pociï [15, с. 8]. Шд час засвдання 18 травня 1906 р. група автономкив-федера-лк™ розглянула земельне питання. У своему вистуш П. I. Чижевський про-понував, щоб земля перейшла у державну власнiсть, а право розпоряджатися нею належало «мюцевим сеймам автономш» [15, с. 8-9].
Через мкяць пiсля розпуску Державно!" думи 9 липня 1906 р. у Виборзi 180 о^б - колишшх депутатiв провели несанкцiоноване засiдання, в ходi якого розробили низку законопроект, а саме: про скасування смертно!" кари, про громадянську рiвноправнiсть, про недоторкашсть особи, про земельну i судову реформи та ш. Учасники засвдання звернулися до народу iз полггич-ною вiдозвою про необхвдшсть встановлення демократичного ладу i консти-туцiйноï монархи в Росп' революцшним шляхом. На цей заклик уряд вiдповiв репресiями - 42 земських гласних, яы поставили сво!" шдписи пiд вiдозвою, було звiльнено iз земських установ, частину з них притягнуто до кримшаль-но1 ввдповвдальность У результатi репресiй радикальне крило земського лiбе-рально-демократичного руху припинило свою дiяльнiсть.
Частина лiберальних земщв-конститущоналюив, яка стояла на помiркова-них позищях, порушувала питання демократизацп земського самоврядування без змши основ самодержавного ладу. Вона оформилася в помiрковане крило земського лiберально-демократичного руху. Основними напрямками дiяльностi земцiв-конституцiоналiстiв з метою демократизацй' земського самоврядування стало домагання вщ уряду змши системи земських оргашв, реформа виборчо!" системи, розширення повноважень земських органiв, обмеження контрольних повноважень мюцево1 адмiнiстрацiï за дiяльнiстю земських установ.
Висновки. Таким чином, дiяльнiсть земського самоврядування мала помгг-ний вплив на процес формування вггчизняного конституцiоналiзму наприкiнцi XIX - початку ХХ ст. Земське самоврядування напрацювало значний практич-ний досввд легально!" опозицiйноï дiяльностi, що е важливою складовою консти-туцiоналiзму. В межах етшчно!" територп Украши земський конституцiоналiзм поеднував двi складовi: загальноросшську i нацiональну. Залежно вiд полп тично!" ситуацп у краïнi загальноросшський земський конституцiоналiзм мав ознаки легально']", нашвлегально!" та нелегально! дiяльностi, яы представленi вiдповiдно лiберальним i радикальним крилом земського лiберально-демокра-тичного руху. У загальноросшському контекстi земськi радикали ввдстоювали iдею встановлення конституцiйного ладу у Росшськш iмперiï, що передбачало конституцшне закрiплення демократичних прав i свобод, рiвноправнiсть, парламентаризм та встановлення конституцшно!" монархй", децентралiзацiю влади, полггичний плюралiзм. Представники лiберального крила обмежувались необхщшстю вирiшення проблеми децентралiзацiï влади та демократизацй' земського самоврядування. Нащональна складова земського конститущона-лiзму, що сформувалась на початку буржуазно-демократично!" революцп 19051907 рр., носила нелегальний характер i полягала в тому, що частина земських лiбералiв стояла на позищях необхщност вщновлення украшсько!" державностi
у формi автономп у складi демократично! Росп. Представники обох складових земського конституцiоналiзму ставили за мету шляхом реформ реалiзувати власш конституцшш щеТ. Найвищого свого пiднесення земський конституцю-налiзм досягнув на початку буржуазно-демократично! революцп 1905- 1907 рр.
Список лггератури:
1. Шаповал В. М. Конституцюнал1зм / В. М. Шаповал // Юридична енциклопед1я. - Т. 3. -Ки!в, 2001. - С. 288-289.
2. Веселовский Б. История земства за 40 лет / Б. Б. Веселовский. - Санкт-Петербург : Изд-во О. Н. Поповой, 1911. - Т. 3. - 708 с.
3. Пирумова Н. М. Земское либеральное движение. Социальные корни и эволюция до начала ХХ века / Н. М. Пирумова. - Москва : Наука, 1977. - 287 с.
4. Катренко А. Полиична д1яльшсть земщв-л1берал1в Укра!ни (друга половина 70-х - початок 80-х роюв Х1Х ст.) / А. М. Катренко // Ки!вська старовина. - 2001. - № 1. - С. 118-125.
5. Милюков П. Н. Воспоминания / П. Н. Милюков / Предислов. Н. Г. Думова. - Москва : Политиздат, 1991. - 528 с.
6. Драгоманов М. Проект Статуту укра!нсько! стлки «Вшьний Союз» / М. П. Драгоманов // Антолопя л1берал1зму : пол1тико-правнич1 вчення та верховенство права / наук. ред. С. Головатий. - Ки!в : Книги для б1знесу, 2008. - С. 897-988.
7. Волощенко А. К. Нариси з кторп сустльно-полиичного руху на Укра!т в 70-х - на початку 80-х рр. Х1Х ст. / А. К. Волощенко. - Ки!в : Наук. думка, 1977. - 221 с.
8. Жиленкова И. Н. Либеральное движение в Украине. Концепции государственности в либерально-демократической мысли (конец Х1Х - начало ХХ века) : монография / И. Н. Жиленкова. - Киев, Харьков : Единорог, 2000. - 184 с.
9. Скакун О. Ф. Политические и конституционно-правовые идеи либерального земства на Украине / О. Ф. Скакун // Сов. гос-во и право. - 1982. - № 3. - С. 119-126.
10. Верещагин А. Н. Земский вопрос в России (политико-правовые аспекты) / А. Н. Верещагин. - Москва : Междунар. отношения, 2002. - 192 с.
11. Белоконский И. П. Земство и конституция / И. П. Белоконский. - Москва : Образование, 1910. - 183 с.
12. Голобуцький О. Укра!нський полггичний рух на Наддшпрянщит юнця Х1Х - початку ХХ ст.: Дослвдження / О. Голобуцький, В. Кулик. - Ки!в : Смолоскип, 1996. - 122 с.
13. Ленин В. И. Гонители земства и аннибалы либерализма / В. И. Ленин // Полн. собр. соч. - Изд. 5-е. - Москва, 1972. - Т. 5. - С. 21-72.
14. З'!зд у Полтав1 для вияснення справи про землю i про потреби селян // Рвдний край. -1906. - 5 ач. - № 1. - С. 14-17.
15. Чижевський П. Збори парламентсько! групи автономкпв 18 травня / П. I. Чижевський // Рвдний край. - 1906. - 3 черв. - № 22. - С. 8-9.
References:
1. Shapoval, V. M. Konstitutsionalizm / V. M. Shapoval // Yuridichna entsiklopediya. - T. 3. -Kyyiv, 2001. - S. 288-289. [in Ukrainian].
2. Veselovskiy, B. Istoriya zemstva za 40 let / B. B. Veselovskiy. - Sankt-Peterburg : Izd-vo O. N. Popovoy, 1911. - T. 3. - 708 s. [in Ukrainian].
3. Pirumova, N. M. Zemskoe liberalnoe dvizhenie. Sotsialnyie korni i evolyutsiya do nachala HH veka / N. M. Pirumova. - Moskva : Nauka, 1977. - 287 s.
4. Katrenko, A. Politychna diyal'nist' zemtsiv-liberaliv Ukrayiny (druha polovyna 70-kh -pochatok 80-kh rokiv KhIKh st.) / A. M. Katrenko // Kyyivs'ka starovyna. - 2001. - № 1. - S. 118125. [in Ukrainian].
5. Milyukov, P. N. Vospominaniya / P. N. Milyukov / Predislov. N. G. Dumova. - Moskva : Politizdat, 1991. - 528 s. [in Ukrainian].
6. Dragomanov, M. Proekt Statutu ukrayins'koyi spilky «Vil'nyy Soyuz» / M. P. Drahomanov // Antolohiya liberalizmu : polityko-pravnychi vchennya ta verkhovenstvo prava / nauk. red. S. Holo-vatyy. - Kyyiv : Knyhy dlya biznesu, 2008. - S. 897-988. [in Ukrainian].
7. Voloschenko, A. K. Narysy z istoriyi suspil'no-politychnoho rukhu na Ukrayini v 70-kh -na pochatku 80-kh rr. KhIKh st. / A. K. Voloshchenko. - Kyyiv : Nauk. dumka, 1977. - 221 s. [in Ukrainian].
8. Zhilenkova, I. N. Liberalnoe dvizhenie v Ukraine. Kontseptsii gosudarstvennosti v liberal-no-demokraticheskoy myisli (konets HIH - nachalo HH veka) : monografiya / I. N. Zhilenkova. -Kiev, Harkov : Edinorog, 2000. - 184 s. [in Ukrainian].
9. Skakun, O. F. Politicheskie i konstitutsionno-pravovyie idei liberalnogo zemstva na Ukraine / O. F. Skakun // Sov. gos-vo i pravo. - 1982. - № 3. - S. 119-126. [in Ukrainian].
10. Vereschagin, A. N. Zemskiy vopros v Rossii (politiko-pravovyie aspektyi) / A. N. Vere-schagin. - Moskva : Mezhdunar. otnosheniya, 2002. - 192 s. [in Ukrainian].
11. Belokonskiy, I. P. Zemstvo i konstitutsiya / I. P. Belokonskiy - Moskva : Obrazovanie, 1910. -183 s. [in Ukrainian].
12. Golobutskiy, O. Ukrayins'kyy politychnyy rukh na Naddnipryanshchyni kintsya KhIKh -pochatku KhKh st.: Doslidzhennya / O. Holobuts'kyy, V. Kulyk. - Kyyiv : Smoloskyp, 1996. - 122 s. [in Ukrainian].
13. Lenin, V. I. Goniteli zemstva i annibalyi liberalizma / V. I. Lenin // Poln. sobr. soch. -Izd. 5-e. - Moskva, 1972. - T. 5. - S. 21-72. [in Ukrainian].
14. Z»yizd u Poltavi dlya vyyasnennya spravy pro zemlyu i pro potreby selyan // Ridnyy kray. -1906. - 5 sich. - № 1. - S. 14-17. [in Ukrainian].
15. Chyzhevs'kyy P. Zbory parlaments'koyi hrupy avtonomistiv 18 travnya / P. I. Chyzhevs'kyy // Ridnyy kray - 1906. - 3 cherv. - № 22. - S. 8-9. [in Ukrainian].
Kozachenko A. I., Doctor of Legal Sciences, Assistant Professor, Head of State and Law Theory and History Department of Poltava Law Institute of YaroslavMudryi National Law University, Ukraine, Poltava.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-4568-7964
Influence of zemstvo self-government on process of national constitutionalism development in late XIX - early XX centuries
The article describes the activities of the zemstvo self-government which had a significant impact on the process of national constitutionalism development in the late XIX - early XX centuries.
Zemstvo self-government got significant practical experience of legal oppositional activity, which is an important element of constitutionalism. Within the territory of ethnic Ukraine, zemstvo constitutionalism combined two components: All-Russian and national.
All-Russian zemstvo constitutionalism had features of legal, semi-legal and illegal activities, which were represented by liberal and radical wing of zemstvo liberal-democratic movement respectively. In the All-Russian context, zemstvo radicals advocated the idea of establishing constitutional order in the Russian Empire, which involved constitutional recognition of democratic rights and freedoms, equality, parliamentary system and establishment of a constitutional monarchy, decentralization of power, political pluralism. The national component of zemstvo constitutionalism, which was formed at the beginning of the bourgeois-democratic revolution of 1905-1907, had illegal character and its essence can be described by the fact that some zemstvo liberals insisted on the need to restore the Ukrainian state in the form of autonomy within democratic Russia. Representatives of both components of zemstvo constitutionalism aimed to implement their constitutional ideas through reforms. Zemstvo constitutionalism reached its highest peak at the beginning of the bourgeois-democratic revolution of 1905-1907.
In early XX century zemstvo liberals took active part in activities of bourgeois-democratic political parties. Development of Russian and Ukrainian political parties led to a split in the radical wing of zemstvo liberal-democratic movement on the national basis. Some zemstvo leaders joined the All-Russian Party
KiHdMK 5. B. BumpucmaHHA KinbKicHux noKa3HUKiB y npoBedeHHi монiторингу H0pMamuBH0-npaB0Bux...
of Octobrists and Constitutional Democrats. Head of Poltava provincial board F. A. Lyzohub was a well-known figure in the Party of Octobrists. P. Chyzhevskyi and M. Rusov became active participants of the Ukrainian Democratic-Radical Party and the Revolutionary Ukrainian Party respectively. The Sheremet brothers were members of the Ukrainian People's Party.
Some liberal zemstvo-constitutionalists who adhered to the moderate position raised the question of democratization of zemstvo self-government without changing the foundations of autocratic regime. They took shape of the moderate wing of zemstvo liberal-democratic movement. To democratize zemstvo self-government, the main course of zemstvo-constitutionalists' activities consisted of the claims to the government to change the system of zemstvo bodies, reform of the electoral system, expand powers of zem-stvo bodies, limit powers of local administration concerning control of zemstvo bodies' activities.
Keywords: constitutionalism; autonomy; democracy; zemstvo self-government; opposition; liberal-democratic movement.
Hadiumna do peduomzil 22.01.2016 p.
Кшдюк Борис Володимирович,
доктор юридичних наук,
професор кафедри цивльного права i процесу,
ТернопЛьський на^ональний
економ'чний ушверситет,
Украна, м. Тернопль
е-mail: [email protected]
ORCID 0000-0001-8519-4649
УДК 340.15(477):(349.6:630)
ВИКОРИСТАННЯ К1ЛЬК1СНИХ ПОКАЗНИК1В У ПРОВЕДЕНН1 МОН1ТОРИНГУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТ1В (НА ПРИКЛАД1 Л1СОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА)
У сmаmmi запропоновано методику проведення монторингу нормативно-правових актЬв, яка складаеться з чотирьох етатв, i показано можливкть гг застосування в лковш сферЬ. Як показ-ники запропоновано загальну кыьккть знакЬв, статей, а також коефщентЬв варшцп та асиме-трИ. Застосування даног методики дозволило досльдити Ьсторичну динамжу загальног суми знакЬв у нормативно-правових актах, прийнятих у лковш сферЬ Украгни.
Ключовi слова: мошторинг; лкова сфера; чисельт показники; сума знаюв; коефщенти варiащi; коефщенти асиметрй; нормативно-правовий акт.
