CC BY
7OpuaiHanbHi досл '!дження
УДК: 616.314-089.843:616.316-008.8:616.33-002.4:616.342-002.44:577.15
Вплив установки 1мплантат1в у ортопедичних хворих на тл1 виразковоТ хвороби шлунка i дванадцятипалоТ кишки на ферментативну активнiсть змшаноТ слини
О.А Непрелюк
Кримський державный медичнийyHieepcumem ím. С.1. reopeieecbKoeo, амферополь ^k>40bí слова: iмnлантант, змiшана слина, антитриптична актившсть
Aналiз вiтчизняноi i зарубiжной лiтератури показав, що, незважаючи на велике число робiт теоретичного та експериментально-клiнiчного характеру недостатньо вивченими за-лишаються питання, пов'язаш з розвитком раннiх запальних ускладнень в першмплантатних м'яких тканинах опорних зон ортопединих конструкцш та iх впливом на строки початку протезуван-ня, особливо у пацieнтiв з фоновою соматичною патологieю [3, 4]. КлМчний успiх ортопедичного лiкування пащен^в iз застосуванням дентальных iмплантатiв можливий лише за умови ефективноi реабттацп оточуючих тканинних структур i за-лежить, зокрема, вiд морфофункцiонального стану i реактивностi опорних м'яких тканин [3,4]. За даними ряду авторiв, серед уражень внутршшх оргашв, саме патологiя шлунково-кишкового тракту викликае найбiльшi змiни в порожнинi рота, i не тiльки тому, що щ захворювання частiше дiагностуються серед населення, але i через ткний анатомо-функцiональний зв'язок iх з порожниною рота [1,2]. Виходячи з вище викладеного, метою на-шого дослщження стало вивчення ферментативноi активностi змiшаноi слини у ортопедичних хворих тсля установки внутрiшньокiсткових iмплантатiв на ™ виразково!' хвороби шлунка i 12-ти пало!' кишки.
Матерiал i методи дослщження
Матерiалом нашого дослiдження служила змша-на слина пацiентiв, яким була проведена дентальна iмплантацiя. Для проведення дослщження було об-стежено 87 пащен^в (37 жiнок i 50 чоловтв) у вiцi
вщ 21- 64 poKÍB. Пiдбираючи пащен^в, ми врахову-вали загальний стан оргашзму, nepeHeceHi i cynyTHi захворювання, анатомо- фiзiологiчний стан порож-нини рота. Пащенти були pозподiлeнi на 3 групи: в 1-у групу ввшшли ортопедичш хвоpi без соматич-но! патологи - 20 пащен^в; у 2 групу - ортопедичш хвоpi з соматичною патологiею (виразкова хвороба шлунка i 12-ти пало! кишки) - 27 пащен^в; 3-ю групу склали 25 пащен™, яким потpiбна ортопедична допомога та з фоновою соматичною патолопею, яким упродовж перших 30 дiб тсля iмплантацii через день в/м вводився iмyномодyлятоp «Ербкол» по 1 мл. Кpiм того, обстежено 15 практично здорових ойб (норма), яга не потребують ортопедичного лжу-вання - контрольна група. Ортопедичне лжування проводили за двоетапною методикою iмплантацii гвинтовими ендоосальними iмплантатами «У!мпл». При проведенш доcлiджeння ми використовува-ли препарат «Ербкол»- iмyномодyлятоp, репарант, адаптоген. Цей препарат мктить низкомолeкyляpнi «сигнальш» фрагменти мембранних глiкопpотeiнiв, що виконують функщю «маpкepiв фiзiологiчного стану кл^ин», якi при патологiчних порушеннях гомеостазу активують iмyннy систему. Препарати класу Еpбicол впливають тiльки на розбалансоваш системи, ypажeнi органи та тканини i залишаються практично iндифepeнтними для здорового оргашзму, не викликаючи побiчних реакцш.
Антитриптичну активнicть слини визначали методом В.Ф. Нартиково! i Т.С. Пасхшо!. Метод оснований на визначенеш гальмування БАЕЕ-естеразно! активноcтi трипсину слиною. Для визначення АТА в термостатованих кюветах спектрофотометра готу-
Табл. 1
Показники антитриптичног aKmueHocmi змшаног' слиниу ортопедичних хворих тсляустановки iмnлантатiв на mni виразковоiхвороби шлунка i 12-ти палоi кишки (Ю/мл)
Групи спостережень Строки спостережень (мiсяцi)
1 3 6 12
1 група - ортопедичн XBopi без соматичноТ патологи, n=20 168,12±12,14 р<0,05 179,62±13,66 р<0,05 157,32±10,12 р>0,05 149,15±11,12 р<0,05
2 група - ортопедичн хворi Í3 соматичною патологieю, п=27 172,24±16,31 р<0,05 195,14±15,24 р<0,01 171,82±10,78 р<0,05 163,54±12,33 р>0,05
3 група - ортопедичнi хворi Í3 соматичною патологieю Í3 застосуванням «Ербiсолу» п=25 171,37±14,21 р<0,05 181,55±15,74 р<0,05 162,74±13,28 р>0,05 150,37±14,65 р>0,05
Контроль (здоровi) n=15 145,06±15,10
Приметка: р- достжршсть по вдаошенню до контролю.
вали 2 проби - дослщну i контрольну. Дослщна проба мктила 1,4 мл 0,05 М трис-HCl буфера (pH- 8,0). 0,5 мл слини i 0,1 мл розчину трипсину (10 мкг) в 1мМ HCL, що мктить 10мМ CaCl2. У bcíx визначеннях визначили трипсин «Спофа» з питомою активнiстю 18-22 О/мг. Контрольна проба мктила н ж компо-ненти, крiм слини. Обидвi проби витримували 5 хвилин при 25оС, потiм додавали в кожну по 1 мл 1,5 мМ розчину БАЕЕ, швидко перемшували i прирiст оптично! щiльностi вимiрювали при 253 нм проти проби на спонтанний гiдролiз субстрату. Вщлжи ро-били кожну хвилину упродовж 4-5 хвилин. 1з лшш-но! дiлянки криво! залежностi приросту оптично! щiльностi за 1 хвилину для дослщно! i контрольно! проб. Рiзниця мiж цими величинами використали для обчислення АТА в 1О/мл. Розрахунок активностi проводили за формулою:
(ADk - ADO) x 2,73/0,5=(ADk - ADO) x 5,46 1О/мл,
де ADk, AD0 - прирiст оптично! щiльностi в дослщ-нiй i контрольнш пробах за 1 хвил;
2,73 - коеф^ент перерахунку оптично! щыьносн в мкмоль БА (бензол-арпншу), що вiдповiдаe утво-реню 1 мкМоль БА в 1 мл проб;
0,5 - гальгасть слини, взято! для аналiзу АТА; ви-ражали в 1О/мл.
За 1 iнгiбiторну одиницю (10) приймаеться така кiлькiсть iнгiбiтора, яка гальмуе або зв'язуе утво-рення 1 мкМоля БА за 1 хвилину.
Весь отриманий цифровий матерiал оброблювали методом варiацiйно!, статистики з виведенням кри-терiю Ст'юдента, достовiрними вважали показники при р< 0,05.
Результати та 1х обговорення
Аналiз ферментативно! активностi змiшано! слини у ортопедичних хворих тсля установки iмплан-танв показав, що у вйх трьох вивчаемих групах до 1 мкяця вiдмiчалось статистично значе по вщно-
шенню до контролю (р<0,05) збiльшення ферментативно! активносп змiшано! слини. В HacyTnHi 3 мкящ пiсля iмплантацi! вiдмiчався каскадний picr ферментативно! активностi у bcíx спостережува-них групах, але найбыьш манiфестно виражений у 2-й грут, де спостерiгались ортопедичнi хворi Í3 со-матичною патологieю (виразкова хвороба шлунка i 12-ти пало! кишки), де антитриптична актившсть змшано! слини склала 195,14±15,24 1О/мл, що було на 34,5% (р<0,01) вище контрольних показниюв (табл.1).
До 6 мiсяця тсля установки iмплантатiв у пащен-^в 1-! групи (ортопедичнi хворi без соматично! патологи) та у пащен^в 3-! групи (ортопедичнi хворi i3 соматичною патологiею, яким був проведений курс лжування препаратом «Ербкол»), спостер^а-лась нормалiзацiя ферментативно! активносп змь шано! слини, показники яко! набували по вiдношен-ню до контролю статистично незначимий характер (р>0,05), однак до цього строку спостережень у па-щешчв 2-! групи АТА змшано! слини залишалась на високому рiвнi i складала 171,82±10,78 1О/мл, що було на 18,4% вище контролю (р<0,05).
Таким чином, проведений аналiз ферментативно! активностi змiшано! слини показав, що сам процес iмплантацi! супроводжуеться значним i статистич-но значимим (р<0,05) ростом антитриптично! ак-тивносп змiшано! слини. Наявнiсть соматично! патологи веде до быьш тривалого ферментативного дисбалансу.
Висновки
• Установка ендоосальних iмплантатiв до 1 мкяця спостережень супроводжуеться значним i статистично значимим (р<0,05) ростом АТА.
• Наявшсгьсоматично!патологп(виразковахвороба шлунка i 12-ти пало! кишки) супроводжуеться быьш вираженими i тривалими змшами ферментативно! активносп змiшано! слини.
• Використання у виглядi коригуючо! терапп
iмуномодулятора «Ербкол» значно прискорюе процеси репарацп.
Л1тература
1. Артемьев Е.Н. Значение взаимозависимости внутренних и стоматологических заболеваний / Артемьев Е.Н. // Советская медицина. % 1968. % № 10. % С. 16-20.
2. Банченко Г.В. Сочетанные заболевания слизистой оболочки полости
рта и внутренних органов / Банченко Г.В. % М.: Медицина, 1979. %
3. Матвеева А.И. Некоторые аспекты осложнений при использовании зубных имплантатов / Матвеева А.И, Кулаков АА. // Сборник научных трудов. % Самара, 1992. % С. 114- 116.
4. Гветадзе Р.Ш. Диагностика и прогнозирование функционального состояния тканей протезного ложа в дентальной имплантологии / Гветадзе Р.Ш., Матвеева А.И. // Проблемы стоматологии и нейрос-томатологии. % 1999. % №2. %С.38-40.
Влияние установки имплантатов у ортопедических больных на фоне язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки на ферментативную активность смешанной слюны
О.А. Непрелюк
Изучены показатели ферментативной активности смешанной слюны у ортопедических больных на фоне язвенной болезни желудка и 12-ти перстной кишки. Выявлены выраженные и длительные изменения ферментативной активности слюны, а такжет протекторный эффект препарата «Эрбисол». Ключевые слова: имплантант, смешанная слюна, антитриптическая активность.
Effect of implants installation in orthopedic patients suffering from gastric ulcer and duodenal ulcer on the enzymatic activity of mixed saliva
O.A Neprelyuk
We studied parameters of the enzymatic activity of mixed saliva in orthopedic patients on a background of gastric ulcer and duodenal ulcer. There was a substantial and long-term changes in the enzymatic activity of saliva, as well as the protective effect of the drug "Erbisol.
Key words: implant, mixed saliva, antitriptic activity.
