CC BY
25ВПЛИВ СТУПЕНЯ ВИЯВЛЕНОСТІ ФАКТОРІВ РИЗИКУ РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ТА ФІЗИЧНУ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ Бочкова Н.Л.
Національний технічний університет України «КПІ», Київ
Анотація. Дослідження рівня фізичної працездатності виявило його зниження у всіх досліджуваних з факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Корекція факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, покращення морфофункціонального стану може бути досягнуто шляхом підвищення рівня фізичної працездатності. Виявлена залежність морфофункціонального стану осіб з факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань від ступеня виявленості факторів ризику. Методологія підвищення фізичної працездатності має передбачати визначення характеру і ступеня виявленості факторів ризику.
Ключові слова: морфофункціональний стан, серцево-судинні захворювання, ступінь виявленості, фізична працездатність, фактори ризику.
Аннотация. Бочкова Н.Л. Влияние степени выраженности факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний на морфофункциональное состояние и физическую работоспособность. Исследование уровня физической работоспособности показало его снижение у всех обследуемых с факторами риска развития сердечно-сосудистых заболеваний. Коррекция факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний, улучшение морфофункционального состояния может быть достигнуто путем повышения уровня физической работоспособности. Выявлена зависимость морфофункционального состояния лиц с факторами риска развития сердечно-сосудистых заболеваний от степени выявленности факторов риска. Методология повышения физической работоспособности должна предусматривать определение характера и степени выявленности факторов риска.
Ключевые слова: морфофункциональное состояние, сердечнососудистые заболевания, степень выраженности, физическая работоспособность, факторы риска.
Annotation. Bochkova N. L. The impact of a degree of manifestation of risk factors of cardiovascular diseases development on morphofunctional condition and physical efficiency. Research
© Бочкова Н.Л., 2009
of the physical efficiency level has shown its decrease in all examined people with risk factors of cardiovascular disease development. Correction of risk factors of cardiovascular disease development, improvement of morphofunctional condition can be achieved by increasing the level of physical efficiency. Dependence of a morphological functional state of faces with risk factors of development of cardiovascular diseases from a degree of detection of risk factors is detected. The methodology of increase of physical effeciency should provide definition of character and a degree of detection of risk factors.
Keywors: morphofunctional condition, cardiovascular diseases, manifestation, physical efficiency, risk factors.
Вступ.
Важливість профілактики серцево-судинних захворювань і корекції факторів ризику розвитку цих захворювань переоцінити неможливо: серцево -судинні захворювання посідають одно з перших місць за кількістю смертей, промислово розвинені країни кожен рік втрачають значну частку національного прибутку з причини непрацездатності осіб з серцево-судинними захворюваннями. Проблема впливу факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань на здоров’я та якість життя людини досліджувалась багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими, але питання впливу ступеня виявленості цих факторів і на сьогодні лишається актуальним [2, 5, 6, 7]. Показано [1, 4, 9, 11], що характер та ступінь виявленості факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань пов’язані з фізичною працездатністю. Отже, профілактика та корекція факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, покращення функціонального стану може бути досягнуто підвищенням рівня фізичної працездатності. Особливо цінною є немедикаментозна профілактика та корекція факторів ризику фізичною активністю [7, 10].
Робота виконана за планом НДР Національного технічного університету України «КПІ».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - дослідити вплив ступеня виявленості факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань на морфофункціональний стан, фізичну працездатність осіб з різним ступенем виявленості факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Об ’єктом дослідження була репрезентативна вибірка осіб з різним ступенем виявленості факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань
- такими як артеріальна гіпертензія, надлишкова маса тіла, низька фізична активність, психоемоціо-нальні стреси та їх комбінації.
Методи дослідження. Оцінку факторів ризику проводили за Говардом [3]. В залежності від ступеня виявленості факторів ризику і їх комбінацій досліджувані були поділені на 2 групи - І гр.(и=44)
- низький ступінь виявленості (сума балів за Говар -дом до 20 од.), ІІ гр. (n=71) - середній і високий ступінь виявленості (сума балів за Говардом більше 20 од.). За стандартними методиками вимірювались антропометричні показники та функціональні показники серцево-судинної та дихальної систем на навантаженні різної потужності. Визначалися по-
казники: частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск систолічний (АТсисг) та діастолічний (АТдіаст), артеріальний тиск пульсовий (АТПУЛЬС), подвійний добуток (ПД), частота дихання (ЧД), дихальний об’єм (ДО), споживання кисню (У02), дихальний коефіцієнт (ДК), вентиляційний коефіцієнт (ВеО2).
Результати досліджень.
Аналіз антропометричних показників (табл.1) виявив, що в осіб другої групи вірогідно більші маса тіла, надлишкова маса тіла, значення ваго-ростового індекса, пондерального індекса, ін-декса Піньє, ніж в осіб першої групи.
Вивчення функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем в умовах відносного м’язового спокою (табл. 2) показало більш високі значення артеріального тиску і його похідних (АТ, АТ , АТ , ПД) у другій групі. Аналіз рівня
сист.7 діаст.7 пульс.7 ^ А ^ А ^ А
артеріального тиску показав, його підвищення в 7% досліджуваних з І групи і в 66% з ІІ групи.
У другій групі вище рівень споживання кисню
- тобто в осіб з середнім і високим ступенем ризику розвитку серцево-судинних захворювань (табл.2) збільшення споживання кисню відзначається вже у стані спокою. Але у ІІ гр. не відзначено збільшення значень дихального коефіцієнта і вентиляційного еквівалента, що у поєднанні зі збільшенням споживання кисню свідчить про зниження ефективності дихання в осіб з середнім та високим ступенем ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Дослідження ергометричних, метаболічних, гемодинамічних показників в умовах толерантного навантаження в осіб з низьким та середнім і високим ступенем ризику розвитку серцево-судинних захворювань виявили у осіб ІІ групи більш високі значення артеріального тиску та його похідних, зниження ХОД, V 02 (мл/хв кг-1) на тлі незбільшених ВеО2. Рівень толерантного навантаження і такі показники фізичної працездатності, як час і сумарний обсяг виконаної роботи, нижче у осіб другої групи.
Таблиця 1
Антропометричні показники в осіб з різним ступенем виявленості факторів ризику розвитку серцево-
судинних захворювань
Досліджувані показники ї група, n=44 її група, n=71 Р
Х m Х m
Довжина тіла, см 1б1,52 0,б5 1б0,0 0,б0 >0,05
Маса тіла, кг б3,75 0,9б 84,21 1,14 <0,05
Вага/зріст2 , кг/м2 24,44 0,35 29,02 0,45 <0,05
Пондеральний індекс, ум.од. 24,72 0,13 2б,23 0,15 <0,05
Індекс Піньє, ум. од. б9,58 б,21 б8,24 5,08 >0,05
Надлишкова маса тіла, кг 7,74 0,8б 1б,93 1,10 <0,05
Надлишкова маса тіла, % від належн. 13,53 1,49 29,43 1,93 <0,05
Таблиця 2
Показники функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем в умовах відносного м ’язового спокою в осіб з різним ступенем виявленості факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Досліджувані показники ї група, n=44 її група, n=71 Р
Х m Х m
ЧСС, уд/хв 82,б4 1,73 84,93 1,21 >0,05
АТ мм рт. ст. 117,05 1,35 134,б1 1,93 <0,05
АТ мм рт. ст. діаст, А 79,77 1,04 89,51 1,12 <0,05
АТттс мм рт. ст. 37,27 1,23 45,10 1,б5 <0,05
ПД, ум. од. 9б,80 2,41 114,б7 2,59 <0,05
ЧД, дих/хв. 17,4б 0,59 19,бб 0,бб >0,05
ДО, л 0,б3 0,03 0,б7 0,03 >0,05
V O2, мл/хв. 34б,78 15,27 454,98 29,27 <0,05
V O2, мл/хв кг-1 5,49 0,27 б,28 0,42 <0,05
ДК, ум.од. 0,б8 0,03 0,80 0,01 >0,05
ВеО2, ум. од. 31,б8 1,33 30,17 1,08 >0,05
Зниження рівня толерантного навантаження в осіб з середнім і високим ступенем ризику розвитку серцево-судинних захворювань обумовлено зменшенням ефективності роботи серцево-судинної і дихальної систем, що проявляється у зниженні споживання кисню на тлі збільшення артеріального тиску.
Аналіз величини толерантного (граничного) навантаження показав, що в групі з низьким ризиком розвитку серцево-судинних захворювань рівень навантаження дорівнював 61% від належного МСК (НМСК). У осіб з середнім і високим ступенем ризику розвитку серцево-судинних захворювань рівень толерантного навантаження дорівнює 54% від належного МСК (НМСК). При цьому необхідно відмітити, що при поєднанні трьох і більше факторів ризику рівень толерантного навантаження знижується до 50% від НМСК. Найбільше рівень толерантного навантаження знижувався у досліджуваних з артеріальною гіпертензією на тлі надлишкової маси тіла.
Аналогічні зміни показників функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем в осіб з різним ступенем виявленості факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань відмічені на стандартному навантаженні 50 Вт (табл.3):
підтверджується даними інших авторів [3,5,7,8,11]. Відзначається зниження рівня фізичної працездатності в осіб з середнім і високим ступенем ризику (1,88±0,05 Вт/кг у першій групі і 1,48±0,04 Вт/кг у другій).
Висновки.
1.Корекція ступеня виявленості факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, покращення морфофункціонального стану може бути досягнуто шляхом підвищення рівня фізичної працездатності.
2.Встановлена зворотна залежність між ступенем виявленості факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань і фізичною працездатністю, незалежна від характеру фактора ризику.
3.Виявлена залежність морфофункціональ-ного стану осіб з факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань від ступеня виявленості факторів ризику:
-зворотна залежність між антропометричними показниками і ступенем виявленості факторів ризику;
-пряма залежність між реактивністю серцево-судинної і дихальної систем та ступенем виявленос-ті факторів ризику.
4.Методологія підвищення фізичної пра-
Таблиця 3.
Показники функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем в умовах стандартного навантаження (50 Вт) в осіб з різним ступенем виявленості факторів ризику розвитку серцево-судинних
захворювань.
Досліджувані показники ї група, n=44 її група, n=71 Р
Х m Х m
ЧСС, уд/хв 137,18 2,21 139,9б 2,10 >0,05
АТсист мм рт. ст. 158,57 2,б5 184,00 2,79 <0,05
АТ мм рт. ст.. 87,57 1,37 9б,28 1,32 <0,05
АТтлс мм рт. ст. 71,00 2,17 87,22 2,11 <0,05
ПД, ум. од. 217,88 5,4б 258,71 б,30 <0,05
ЧД, дих/хв. 2б,41 0,б9 2б,б3 0,88 >0,05
ДО, л 1,30 0,04 1,55 0,0б >0,05
ХОД, л/хв 31,03 0,71 3б,37 1,20 <0,05
V O2, мл/хв. 144б,30 40,58 1б98,90 б8,27 <0,05
VOO,, мл/хв 1258,00 3б,34 1422,00 55,45 <0,05
ДК, ум.од. 0,87 0,01 0,34 0,01 >0,05
ВеО2, ум. од. 23,74 0,б7 24,37 0,82 >0,05
у другій групі спостерігалась гіпертензивна реакція артеріального тиску систолічного та діасто-лічного, відмічено збільшення значень ПД, ХОД, V02, VC02 при незмінених значеннях ДК і ВеО2. Приведений аналіз виявив більш високу реактивність серцево-судинної і дихальної систем, і, як наслідок, зниження рівня фізичної працездатності в осіб середнім і високим ступенем ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Проведені нами дослідження встановили, що існує зворотний зв'язок між показниками фізичної працездатності і ступенем виявленості факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, що
цездатності в осіб з факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань має передбачати визначення не тільки характеру, а і ступеня виявленості факторів ризику.
Подальші дослідження планується провести в напрямку вивчення питань корекції характеру і ступеня виявленості факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань немедикаментозни-ми методами.
Література:
1. Бочкова Н.Л. Морфофункціональний стан, фізична працездатність та особливості адаптації до фізичних навантажень осіб з артеріальною гіпертензією //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного вихо-
вання і спорту. Наукова монографія за ред. проф.Єрмакова С.С. - Х.:ХДАДМ. 2008. -№3. - С.35-37.
2. Гнатюк Л.А. Функционально-структурные аспекты адаптации сердца к физическим загрузкам. //Физиол. журнал. -1998. -№4. -С47-50.
3. Говард В. Здоровье и факторы риска // Массовая физ. культура и спорт за рубежом. - М.:ЦООНТИ, Физкультура и спорт. - 1999. - Вып.4. - С.25-27.
4. Иващенко Л.Я. Программирование занятий оздоровительной направленности. // Теория и практ. физ. культуры. -1990, №1. - С.31-34.
5. Кальченко Е. И. Влияние образа жизни на развитие гипертонической болезни // Соц. гигиена, организация здравоохр. и истории медицины. - К.: Здоровье. - 1989. - Вып. 20. - С. 28-31.
6. Сердечно-сосудистые заболевания у пожилых. //Хроника ВОЗ. - 1998, №3. - 214 с.
7. Смирнова И.П., Феденко Г.А. К вопросу о влиянии факторов риска на развитие ИБС // 14 съезд терапевтов Казахстана / Тез. докл. - Алма-Ата. 1999. - С.2б7-2б8.
8. Fagard R. Habitual physical activity, training, and blood pressure in normo- and hypertension // Int. J. Sports Med. - 2000. - У.б, N2. - P. 54-57.
9. Fleck S.J. Cardiovascular adaptation to resistance training // Med. Sci. Sports Exerc. - 2003. - V.20, N5. - P.146-151.
10. Harris S., Caspersen C. Physical activity counseling for health adults as a primary preventive intervention in the clinical setting // JAMA. - 1993. - V.261, N24. - P.3590-3598.
11. Kannel W. Risk factors in hypertension // J/ Cardiovasc. Pharmacol. - 1989. V.13, N13. - P. 4-10.
Надійшла до редакції 02.04.2009р.
ndch <ndch@kpi.ua
