CC BY
98
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7442
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 543.3
Вплив спиртово! барди на arpoxiMi4Hi властивосл грунту
Н.М. Гловин glovyn@mail.ru
Вгдокремлений тдроздт Нацюнального утеерситету бгоресурав та природокористування Украши
«Бережанський агротехнгчний iнститут», вул. Академiчна 20, м. Бережани, 47501, Украна
У статтi розглянуто вплив тсляспиртовоi барди на агрохiмiчнi властивостi tрунтiв. Азот - вирiшальний фактор врожаю культур. До^дження збагачення Грунту елементами азоту становить науковий i практичний ттерес для агро-xiMii, що вивчае трансформацю азоту в системi «Грунт - добриво - рослина» з метою збыьшення продуктивностi сыьсь-когосподарських культур високог якостi в бiологiчному вiдношеннi. Пiдвищення виходу основног продукцп спиртзаводiв, отже, i вiдходiв спиртово! промисловостi, низький попит тваринниюв на барду (годування худоби бардою чтко пов'язано з сезонтстю) призвели до того, що майже 50% не знаходять збуту. Розробка i впровадження нових безвiдходних техноло-гт вироблення спирту потребуе чимало часу i витрат, а незатребувана барда щодня надходить у ставки-накопичувачi, яю поступово переповнюються, порушуючи екологiчний стан прилеглих до спиртзаводiв земельних угiдь i вiдкритих водойм. Бтьш того, тривале збер^ання ii в ставках-накопичувачах призводить до псування, розшарування i утворення осаду.
Одним з ршень проблеми утилiзацii барди е ii застосування в сыьському господарствi як добриво.
KrnKoei слова: агроекологiчне обГрунтування, вiдходи спиртового виробництва, утилiзацiя, сольовий склад, сыьсько-господарсьш культури.
Обособленное подразделение Национального университета биоресурсов и природопользования Украины
«Бережанский агротехнический институт», ул. Академическая 20, г. Бережаны, 47501, Украина
В статье рассмотрено влияние послеспиртовой барды на агрохимические свойства почв. Азот - решающий фактор урожая культур. Исследование обогащения почвы элементами азота представляет научный и практический интерес для агрохимии, изучающей трансформацию азота в системе «почва - удобрение - растение» с целью увеличения продуктивности сельскохозяйственных культур высокого качества в биологическом отношении. Повышение выхода основной продукции спиртзаводов, следовательно и отходов спиртовой промышленности, низкий спрос животноводов на барду (кормление скота бардой четко связано с сезонностью) привели к тому, что почти 50% не находят сбыта. Разработка и внедрение новых безотходных технологий выработки спирта требует немало времени и расходов, а невостребованная барда ежедневно поступает в пруды-накопители, которые постепенно переполняются, нарушая экологическое состояние прилегающих к спиртзаводам земельных угодий и открытых водоемов. Одним из решений проблемы утилизации барды является ее применение в сельском хозяйстве в качестве удобрения.
Ключевые слова: агроэкологическое обоснования, отходы спиртового производства, утилизация, солевой состав, сельскохозяйственные культуры.
Citation:
Glovyn, N.M. (2017). Effect of alcohol on bards agrochemical soil properties. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 192-195.
Влияние спиртовой барды на агрохимические свойства почвы
Н.М. Гловин glovyn@mail.ru
Effect of alcohol on bards agrochemical soil properties
N.M. Glovyn glovyn@mail.ru
Separated subdivision of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
«Berezhansky Agricultural Institute» Academichna Str., 20, Berezhany, 4750 ,Ukraine
The influence of distillery stillage doses on the yield of wheatgrass hay on agrochemical properties of soils in general is considered in the article. The most effective dose of distillery stillage under existing conditions is revealed. Nitrogen is the decisive factor for the yield of the crops. Widespread deficiency of nitrogen represents scientific and practical interest for the agro-chemistry studying transformation of nitrogen in soil-fertilizer-plant system for the purpose of increase in efficiency of crops quality in the biological relation. Increase in the main production of distilleries and conse-quently in waste products of the spirit industry, low demand from cattle breeders on the distillery stillage (feeding of cattle with distillery stillage is precisely connected with seasons, i.e. it is fed, mainly, during the stall period) has led to the fact that nearly 50% of it could not be sold. Development and deployment of new waste-free technologies ofproduction of alcohol will demand a lot of time and expenses, and the unused stil-lage comes to ponds stores daily which are gradually overflowed that endangers the ecological condition of croplands and open reservoirs, adjacent to distilleries. Moreover, long storage in ponds leads it to spoiling, stratification and formation of a ground deposit. Therefore the problem of stillage utilization is very actual now and demands an integrated approach to its consideration as it has to be considered in the economic point of view, and from compliance to requirements of the nature protection legislation. One of the solutions of the problem stillage utilization is its application in agriculture as fertilizer. In Ukraine, the grain bards resources are quite significant, given the volume of alcohol SE Ukrspirt. The volume pislyaspyrtovoyi bards on modern technology is per 1 dm3 alcohol 11 ... 13 dm3 bards. However, it can be stored quickly sour, costly transportation to the consumer. Reset distillery bards in the river leads to significant environmental degradation. It solids accumulate in water pipes and riverbeds, decompose and pollute the environment. To build bards were repositories (filtration fields), which naturally occurs mechanical, chemical and biological treatment of waste. In bioshari formed in a layer of filtration load, the sewage draining into the ground, organic matter biodegradable. This mechanism is similar to the process of composting cut vegetation, household food waste and so on.
Key words: spirit bard, wheatgrass, southern chernozem, fine solonetz, organic fertilizer.
Вступ
На сучасному етат розвитку землеробства провщ-на роль ввдведена ресурсозбертаючим технолопям вирощування сшьськогосподарських культур. З огля-ду на дорожнечу мшеральних добрив i ввдсутшсть достатньо! кшькосп гною через рiзке скорочення поголiв'я худоби, необхвдно вишукувати мiсцевi ре-сурси оргашчних добрив (Baliuk et al., 1999; Stashuka et al., 2009). Одним з таких дешевих джерел можуть служити ввдходи спиртового виробництва - шсляспи-ртова барда. Спиртова барда - еколопчно чисте доб-риво. Концентращя солей важких металiв в нш знач-но нижча. Водночас за вмктом загального азоту барда перевершуе в 5-7 разiв пвдстилковий i в 25-30 разiв -безпвдстилковий гнш, що вказуе на И пвдживлюваль-ний характер (Yakist..., 1994; Instruktsiia..., 2002).
В еколопчному аспекп для захисту навколишньо-го середовища i одержання еколопчно чисто! рослин-ницько! продукцп важливо внести оптимальну дозу оргашчно! речовини. Також спиртова барда не е дже-релом накопичення шюдливих речовин в рослинни-цьк1й продукцп; за хiмiчним складом це екологiчно безпечне добриво, що мiстить рiзнi цiннi органiчнi речовини природного походження, великий спектр макро- i мшроелеменпв та може бути перспективним оргашчним добривом, стимулятором росту рослин i джерелом пiдвищення бiогенностi грунту (Yakist vody..., 2013).
Проблема утилiзацil вiдходiв спиртового виробництва (ВСВ) обумовлена значними об'емами накопичення 1х на прилеглих до заводiв територiях в ставках-накопичувачах. Наявнiсть у ВСВ значно! мiнералiзацil
та речовин оргашчного походження, а також висока температура виключають можливiсть випускати ввд-ходи у каналiзацiйну мережу та шддавати рециклiнгу у виробництвi створюе передумови для подальшого збiльшення площ пiд новi емностi. Це призводить до виключення родючих дiлянок iз сiльськогосподарсь-кого виробництва, додаткових витрат на утримання вiдстiйникiв, забруднення атмосферного повггря лет-кими речовинами iз неприемним запахом.
Водночас протягом останнiх рошв спостерiгаеться виснаження грунтiв на основш поживнi елементи вна-слвдок дефщиту традицiйних органiчних та дорогови-зни мшеральних добрив. Частково нестачу основних поживних речовин, мiкроелементiв та оргашчних речовин в грунл можливо поповнити за рахунок удоб-рювальних поливiв ВСВ. При цьому завдяки великим поливним нормам удобрення набувае вологозарядко-вого характеру, що дае змогу забезпечити рослини необх1дною вологою, особливо у початковi стадп органогенезу. Актуальною ця можливiсть стала в останш роки, коли спостерiгаеться досить нестшке зволожен-ня за рахунок нестачi опадiв у весняний перiод.
Внаслвдок незбалансованого вмiсту поживних речовин порiвняно високо! мшерал1зацп ВСВ важливим е вивчення впливу рiзних норм вiдходiв на систему «грунт - рослина», зокрема екологiчний стан грунпв, 1х родючiсть, фiзичнi властивостi та бюлопчну актив-нiсть, урожайнiсть культур та яшсть сiльськогосподар-сько! продукцп. Даш питання набули актуальностi саме з екологiчноl точки зору, осшльки досл1дження щодо високих норм внесения та можливосп викорис-тання ВСВ на одному мющ впродовж дешлькох рок1в е недостатнiми на даний час. Вивчення цих аспектiв
gacTb 3Mory yTHgi3yBam BCB, 3ano6iraoHH 6e3cucTeM-HOMy i'x BHeceHHM Ta mKiggHBoMy BnguBy Ha rpyHT i cigbcbKorocnogapcbKi pocguHH.
06'eKm docrndwenb - yTHgi3aqia BCB i npouec i'x BnguBy Ha pogo^icTb Ta eKogoriHHHä cTaH nopHo3eMy THnoBoro.
npedMem docrndwenb - eKogoriHHo 6e3nenrn Hop-mh yTugi3auii' BigxogiB cnupTOBoro Bupo6HuuTBa, eKo-gorinHun cTaH nopHo3eMy THnoBoro.
Memodu docrndwenb: nojiboBHH, ga6oparopHi MeTo-gu, MeTogu MaTeMaTHHHoi' cTarucTHKH.
Ocnoeni 3aedanuR: gocgiguTH Ta npoaHagi3yBaru xi-mhhhh cKgag i BgacTHBocri BCB fln «Ko3giBcbKHn cnupT3aBog» 3 MeToo BcraHoBgeHHa i'x npugaTHocri gga ygo6poBagbHux noguBiB cigbcbKorocnogapcbKux Kygb-Typ. npoBecTH aHaji3 gocgigKeHb BnguBy pi3Hux go3 BCB Ha eKojorinHHH cTaH Ta pogo^icTb nopHo3eMy THnoBoro Ba^KocyrjHHKoBoro, noro $i3HKo-xiMinHi, $i3HHHi, xiMinrn, 6iojorinHi BjacTHBocTi, i3 BuaBjeHHHM mokjhbhx HeraTHBHHx HacgigKiB 3acrocyBaHHa BCB.
Pe3y^bTaTH Ta ix oßroBopeHHH
B yKpai'Hi pecypcu 3epHoBoi' 6apgu goBogi 3Hanm, BpaxoByMHH o6car Bupo6HuuTBa cnupTy KoHuepHoM «yKpcnupT» - 650 MjH g ^opoKy (81 nignpueMcTBo 3 gepKaBHoo $opMoo BgacHocTi Ta 30 acouinoBaHux ngemB 3 pi3HoM $opMoo BgacHocri). npu uboMy o6car nicgacnupToBoi' 6apgu 3a cynacHoo TexHogorieo craHo-BHTb Ha KoKeH 1 g cnupTy 11-15 g 6apgu (Baliuk et al., 1999). OgHaK BoHa He MoKe 36epiraTuca, mBugKo 3aKH-cae, noTpe6ye 3HanHux BHTpaT Ha TpaHcnopTyBaHHa go cnoKHBana. CKugaHHa cnupT3aBogaMH 6apgu y pinKH npu3BoguTb go 3HanHoro noripmeHHa eKogorinHoi cury-auii (Baliuk et al., 1999). Ii TBepgi nacrnHKH HarpoMa-gKyoTbca y BogonpoBigHux Tpy6ax Ta pycgax pinoK, po3KgagaoTbca i 3a6pygHMMTb cepegoBH^e. -3k o6'eKT gocgigKeHHa Bu6paHo cnupTOBun 3aBog cmt. Ko3giB TepHonigbcbKoi o6gacTi, ge aK cupoBHHy BHKopucTOBy-MTb Megacy Ta 3epHo KyKypyg3H. npu noBHin noTyKHo-cTi Ha nignpueMcTBi yTBopoeTbca 6gu3bKo 600 m3 6apgu 3a go6y. Eapga aK oguH 3 BHKugiB cnupTOBoro bhpo6hh-UTBa Ha 6igbmocTi 3aBogiB He yrugi3yeTbca i 6e3 ohh-^eHHa pa3oM 3i ctmhhmh BogaMH cKugaeTbca y BigcTin-HHKH, ge 3arHHBae, 3a6pygHOMHH rpyHToBi Bogu Ta noBirpa. Ao npupogHoi eMicii MeTaHy cnupTOBi 3aBogu gogaMTb MeTaH 3 nogiB ^igbrpauii, nocugoonu napHH-kobhh e$eKT Ha ngaHeTi.
CriHHi Bogu cnupToBux 3aBogiB xapaKTepu3yoTbca bhcokhm cTyneHeM 3a6pygHeHocTi. BeguKi ix o6'eMH cTaHoBgaTb 3HanHy He6e3neKy gga HaBKogumHboro ce-pegoBH^a. npuroMy caMi no co6i bohh He e tokchhhh-mh, age, noTpangjnoHH y rpyHToBi Bogu, cTaBKH i piKH, mBugKo BucHa^yMTb 3anacu khchm, ^o BHKguKae 3aru-6egb MemKaHuiB uux BogoHM (Beresteckij, 1978).
Ochobhom npo6geMoo npu yTHgi3aqii nicgacnupTo-Boi 6apgu e nepepo6Ka pigKoi $a3H, TaK 3BaHoro «$yra-Ty», o6'eM aKoro cKgagae go 92% Big ycix ctomb. Opra-HinHi penoBHHH cTinHux Bog mBugKo niggaoTbca 6po-giHHM i ruHyTb. Egu3bKo 70% 3a6pygHeHb gaHux cTin-hhx Bog po3KgagaoTbca npoTaroM nepmux gi6. y pe-3ygbTaTi rHHTTa 6igKoBi penoBHHH po3KgagaoTbca go
aMiHoKucgoT, ByrgeKucgoTH Ta aMiaKy. B npoueci 6po-giHHa uyKpy, ^o MicTHTbca y cthhhx Bogax, yTBopo-MTbca ouToBa, MogonHa, MacgaHa Ta nponioHoBa khcjo-
TH.
CriHHi Bogu cnupToBoi npoMucgoBocTi, ^o 3guBa-MTbca Ha noga ^igbTpaqii, BigKpuTi BogonMH, mBugKo 3arHHBaoTb, BugigaoTb HenpueMHi 3anaxu, a TaKo® e npuHHHoo po3MHo®eHHa KoMax. Цi 3a6pygHeHHa po3-noBcog®yoTbca b Me®ax noBiTpaHoro 6acenHy gocuTb HepiBHoMipHo, ixHa KoHueHTpaqia y noBiTpi b oKpeMux panoHax Mo®e gocaraTH 3arpo3guBux gga 3gopoB'a HacegeHHa po3MipiB. KpiM Toro, 3 6apgoo BTpanaoTbca KopucHi penoBHHH, ^o b Hin MicTaTbca.
CTBopeHHa nogiB ^igbTpaqii BHMarae BigBegeHHa 3HanHHx ngo^ 3eMegbHux yrigb, aKi Mo®Ha 6ygo 6 bh-KopucToByBaTH gga Bupo^yBaHHa cigbcbKorocnogapcb-Koi npogyKqii. Ha gaHun nac onu^eHHa Bog cnupToBux 3aBogiB 3HaxoguTbca Ha gy®e HH3bKoMy piBHi. 3 po3BHT-kom HayKH i TexHiKH, 3 nigBH^eHHaM piBHa KoHuempa-uii Bupo6HHUTBa npoMucgoBa yTugi3auia BigxogiB cTae eKoHoMinHo gouigbHoo, ocKigbKH 3i 36igbmeHHaM Mac-mTa6iB Bupo6HuuTBa 3pocTae KigbKicTb BigxogiB i Bap-TicTb penoBHH, ^o b hhx MicTaTbca. iHogi BapTicTb uux penoBHH nepeBH^ye BapTicTb npogyKTy, npu BuroToB-geHHi aKoro ogep®aHi ui Bigxogu.
y pi3Hux 3aBogiB cKgag 6apgu Mo5Ke Bigpi3HaTucb 3age®Ho Big 3acTocoByBaHoi TexHogorii Bupo6HuuTBa cnupTy, age BigMiHHocTi He npuHuunoBi (Beresteckij, 1978). XiMinHHH cKgag ii b npoueHTHoMy cniBBigHo-meHHi TaKHn: Boga 93,7-94,5%; cyxi penoBHHH 5,56,3%; b ToMy Hucgi 6e3a3oTHi eKcTpaKTHBHi penoBHHH 2,76-2,86%; Kup 0,03-0,08%; KgiTKoBHHa 1,21-1,37%; MiHepagbHi penoBHHH (3oga) 0,5-0,8%. CnupToBa 6apga nicga onu^eHHa i ocagKeHHa MicTHTb: a3oT HiTpaTHHH 17,5 MigirpaM/g, HiTpuTHHH 186 MigirpaM/g, Цннк 0,011 MigirpaM/g, HiKegb 0,002 MigirpaM/g, MapraHeub 0,011 MigirpaM/g, Cpi6go 0,00001 MigirpaM/g, Ko6agbT 0,017 MigirpaM/g, BaHagin 0,006 MigirpaM/g, 3agi3o 0,6 MigirpaM/g. A3oTHi cnogyKH (mrpa™ i HiTpuT), ^o MicTaTbca b 6apgi, cnoBHa 3aMiHMOTb a3oTHi go6puBa, aKi BHocaTbca b KigbKocTi 30 Kr/ra penoBHHH, ^o gie. OKpiM BKa3aHHx egeMeHTiB, By 6apgi MicTHTbca (% Ha cyxy penoBHHy): npoTeiH 25-28 6e3a3oTucTi penoBHHH 40-42, ginigu 5-6, KgiTKoBHHa 13-18, 3oga 7-6. ^ pe-hobhhh cnpuaoTb po3BHTKy Bciei MiKpo^gopu rpyHTy. CnupToBa 6apga Mae Kucgy peaKuio cepegoBH^a (pH 4,8-5,2). 3a gonoMoroo cojomh (npu6gu3Ho 5-6 T/ra), ^o Mae gyKHy peaKqio, nigKucgeHHa rpyHTy He Big6y-BaeTbca, gume npucKopoeTbca npouec ii po3KgagaHHa. npu bh^hx KoHueHTpaqiax (noHag 200 g/ra) rpyHT nig-KucgoeTbca, ^o HeraTHBHo BnguBae Ha po3bhtok Bucia-hhx cigbcbKorocnogapcbKux KygbTyp i aKTHBHicTb rpyH-tobo' MiKpo^gopu.
AHagi3 cKgagy BogHoi' BHTaKKH i3 gocgigKyBaHoro rpyHTy cBig^HTb npo icToTHi 3MiHH, aKi Big6ygucb b KaTioHHo-aHioHHoMy cKgagi (Ta6guua 1). CyMa o6MiH-hhx ochob nig BnguBoM BCB 36igbmyBagaca, ^o BKa3ye Ha norguHaHHa TBK nacTHHH o6MiHHux KaTioHiB, 3ok-peMa Na+, K+, Mg2+, NH4+ Ta iH., aKi BgacTHBi gaHHM BigxogaM. AHagi3 guHaMiKH cyMH o6MiHHux ochob ynpogoBK 2014-2016 pp. b opHoMy mapi gae 3Mory cTBepgKyBaTH, ^o nicga nogagbmux BHeceHb TBK 6i-
льшою м1рою насичуеться обмшними катюнами. У вм1ст1 катюшв тенденцй' до збшьшенпя не мав лише Кальцш, вмют якого зменшувався через значне наси-чення грунтового розчину Кал1ем i Натр1ем i, ввдповь дно його випснення. При цьому вмют Магнш зрiс в 1,8 рази, Натрш - в 1,5, Калш - в 7 разiв. При вне-сеннi максимально! дози ВСВ шльшсть пдрокарбона-тiв збiльшилась у 2,5 рази, хлоридiв - у 5 разiв, суль-фатiв - у 2,3, Магнш - у 2,6, Натрш - у 1,7 та Калш - у 18,5 разiв, а шльшсть Кальцш зменшилась у 2,8 раза. Регресшний аналiз показав тенденцш до зрос-тання крутизни криволiнiйно! залежностi зi збшьшен-ням дози внесения ВСВ. Трирiчне внесення вплинуло
Сольовий склад водно'1 витяжки чорнозему
на накопичення солей таким чином. При внесенш максимально! дози ввдбулося зростання BMiCTy пдро-карбонатiв у орному шарi у 2,7 (з 2,1 до 5,7) раза, хлоридiв - у 6 (з 0,04 до 0,24), сульфапв - у 3,8 раза (з 0,30 до 1,14 мг-екв/100 г). Щодо катюшв: зменшення кальцш вщбулось у 2,4 раза, збiльшення магнш - у 3,1, натрiю - у 2 та калш - у 30,5 раза. Отже, трирiчне внесення ВСВ у вах дослщжуваних дозах не викли-кало засолення грунту, проте використання великих доз критично наблизить до меж1 засолення грунту. Тому найкраще рекомендувати для внесення впро-довж 3 рошв обмеженi дози, враховуючи небезпеки осолонцювання.
Таблиця 1
Глибина, см Лужтсть СГ SO42" Ca2+ Mg2+ Na+ K+ Сума солей, %
СО32- НСО32" разом в т.ч. токсичних
контроль (без поливу)
0-30 немае 0,20 0,04 0,30 0,26 0,10 0,15 0,04 0,038 0,029
30-60 - « - 0,16 0,06 0,32 0,25 0,15 0,10 0,06 0,039 0,027
60-100 - « - 0,17 0,04 0,26 0,39 0,15 0,10 0,04 0,037 0,023
вода 1000 т/га
0-30 - « - 0,28 0,08 0,35 0,30 0,15 0,18 0,06 0,051 0,037
30-60 - « - 0,26 0,08 0,40 0,38 0,13 0,20 0,07 0,054 0,039
60-100 - « - 0,32 0,06 0,44 0,42 0,15 0,22 0,08 0,061 0,043
500 т/га ВСВ
0-30 - « - 0,40 0,10 0,40 0,25 0,18 0,22 0,28 0,069 0,046
30-60 - « - 0,42 0,12 0,44 0,20 0,20 0,25 0,30 0,075 0,051
60-100 - « - 0,48 0,10 0,42 0,20 0,17 0,30 0,31 0,078 0,053
750 т/га ВСВ
0-30 - « - 0,45 0,12 0,54 0,18 0,22 0,25 0,55 0,090 0,057
30-60 - « - 0,44 0,18 0,75 0,12 0,20 0,34 0,52 0,101 0,069
60-100 - « - 0,50 0,15 0,65 0,12 0,18 0,32 0,49 0,097 0,066
1000 т/га ВСВ
0-30 - « - 0,50 0,20 0,70 0,09 0,26 0,26 0,74 0,127 0,071
30-60 - « - 0,52 0,22 0,80 0,12 0,21 0,40 0,90 0,127 0,077
60-100 - « - 0,48 0,16 0,72 0,10 0,18 0,40 0,68 0,109 0,070
Висновки
Отже, для зменшення негативного впливу на до-вколишне середовище викидiв спиртового виробниц-тва, а саме тсляспиртово! барди, пропонуеться бар-дяний осад використовувати як добриво тд сшьсько-господарськ культури. Виробництво етилового спирту на даному заводi можна вважати доцшьним та екологiчно випдним. Однiею з переваг е близьке роз-ташування аграрних господарств, що забезпечуе зме-ншення витрат на транспортування барди.
Бiблiографiчнi посилання
Stashuka, V.A., Baliuka, S.A., Romashchenka, M.I. (2009). Naukovi osnovy okhorony i ratsionalnoho vykorystannia zroshuvanykh zemel Ukrainy. K. Ahrarna nauka. (in Ukrainian). Baliuk, S.A., Ladnykh, V.Ia., Nosonenko, O.A., Moshnyk, L.I. (1999). Ahroekolohichnyi stan
zroshuvanykh zemel Donetskoi oblasti. Visnyk ahrarnoi nauky. 3, 51-56 (in Ukrainian).
Instruktsiia z provedennia gruntovo-solovoi ziomky na zroshuvanykh zemliakh Ukrainy (2002). VND 33-5.511-02. K. Derzhvodhosp Ukrainy (in Ukrainian).
Yakist pryrodnoi vody dlia zroshennia (1994). Ahronomichni kryterii: DSTU 2730-94. [Chynnyi vid 1995-07-01]. K. Derzhstandart Ukrainy (in Ukrainian).
Yakist vody dlia zroshuvannia (2013). Ekolohichni kryterii: DSTU 7286:2012. - [Chynnyi vid 2013-0701]. - K.: Minekonomrozvytku Ukrainy (in Ukrainian).
Beresteckij, O.A. (1978). Fitotoksiny pochvennyh mikroorganizmov i ih jekologicheskaja rol'. [otv. red. O.A. Beresteckij] Fitotoksicheskie svojstva pochvennyh mikroorganizmov. L. VNIISHM. 7-30 (in Russian).
Cmammn nadiuMxa do peda^ii 27.03.2017
