CC BY
18
шу^бий вкник ЛНУВМБ iMem С.З. Гжадь^гс, 2017, т 19, № 82
HayKoBun BicHHK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcmeTy BeTepHHapHoi MegunuHH Ta GioTexHonorifi iMem C.3. IxuntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:612.015.3:636.084.4:636.2
Вплив р13ного р1вня перетравного протешу в ращош теличок на окрем1
показники обмшу речовин
е.М. Колтун, В.1. Русин koltun.ostap@i.ua
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехннологш шет С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украгна
Представлено результати дослгджень впливу ргзного ргвня перетравного протешу в рацют теличок на окремг показники обмту речовин.
Мета роботи - дослгдження впливу ргзного ргвня перетравного протешу в ращош теличок у 3- i б-мгсячному вщ на окремг показники обмту речовин.
Для проведення дослгджень було сформовано одну контрольну та три дослгдн групи тварин, по п 'ять голгв у кожнш. Вмгст перетравного протешу в ращон теличок контрольноi групи становив 120, першоi дослгдноi - 130, другоi - 140 i третьог - 150 г на 1 К. од.
Встановлено тенденщю щодо зростання вмкту загального быку сироватки кровг теличок при збтьшеню вмкту перетравного протешу в ращош. При цьому встановлено статистично вгроггдну ргзницю у стввгдношеню быкових фракщй у сироватщ кровг теличок, ят знаходяться у прямт залежностг вгдносно вмгсту перетравного протешу в гхращош. У цьому план звертае на себе увагу быьший вмгст альбумтв i у-глобулжв i менший вмгст @-глобултв у сироватщ кровг теличок дослгдних груп порiвняно з контролем. Найбыьша ця рiзниця виявлялась при порiвняннi быкового складу у сироватщ кровi теличок 3-i до^дног групи. Пiдвищення вмкту перетравного протешу в ращою теличок 3-i до^дног групи до 150 г на 1 К. од у 3- та б-мкячному вщ забезпечило найменшу порiвняно з контролем концентращю глюкози та нижчу актившсть АЛТ, а також вищу актившсть АСТ. Крт того, у З^сячному вщ в плам кровi теличок 3-i до^дног групи порiвняно з контрольною встановлено нижчу концентращю выьних амтокислот i сечовини.
Одержан у цьому дослiдi результати дозволяють зробити висновок, що збыьшення рiвня перетравного протешу у ра-щою теличок з 1- до б-мкячного в1ку мае важливе значення для забезпечення високог iнтенсивностi гхросту.
Knmnoei слова: телички, перетравний протегн, загальний быок, альбумти, глобулши, глюкоза, втью амтокислоти, се-човина, АСТ, АЛТ.
Влияние разного уровня переваримого протеина в рационе телок на отдельные показатели обмена веществ
Е.М. Колтун, В.И. Русин koltun.ostap@i.ua
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Представлены результаты исследований влияния разного уровня переваримого протеина в рационе телок на отдельные показатели обмена веществ.
Цель работы - исследование влияния разного уровня переваримого протеина в рационе телок в 3- и б-месячном возрасте на отдельные показатели обмена веществ.
Citation:
Koltun, Y.M., Rusyn, V.I. (2017). Effect of different levels of digestible protein in the diet of heifers on individual metabolic indexes. Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 226-229.
наушвий шсник
AllHtill* lUtadJffrflMl Viliiiiiil I Hlrdj ill
Науковий вкник ЛНУВМБ iMeHi С.З. Гжицького, 2017, т 19, № 82
Для проведения исследований было сформировано одну контрольную и три опытных группы животных, по пять голов в каждой. Содержание переваримого протеина в рационе телок контрольной группы составил 120, первой опытной - 130, второй - 140 и третьей - 150 г на 1 К. ед.
Установлено тенденцию роста содержания общего белка сыворотки крови телок при увеличении содержания переваримого протеина в рационе. При этом установлено статистически достоверную разницу в соотношении белковых фракций в сыворотке крови телок, которые находятся в прямой зависимости относительно содержания переваримого протеина в их рационе. В этом плане обращает на себя внимание большее содержание альбуминов и у-глобулинов и меньшее содержание в-глобулинов в сыворотке крови телок опытных групп по сравнению с контролем. Наибольшая эта разница оказывалась при сравнении белкового состава в сыворотке крови телок 3-й опытной группы. Повышение содержания переваримого протеина в рационе телок 3-й опытной группы до 150 г на 1 К. ед. в 3- и 6-месячном возрасте обеспечило наименьшую по сравнению с контролем концентрацию глюкозы и низкую активность АЛТ, а также высокую активность АСТ. Кроме того, в 3-месячном возрасте в плазме крови телок 3-й опытной группы по сравнению с контрольной установлено низкую концентрацию свободных аминокислот и мочевины.
Полученные в этом опыте результаты позволяют сделать вывод, что увеличение уровня переваримого протеина в рационе телок с 1- до 6-месячного возраста имеет важное значение для обеспечения высокой интенсивности их роста.
Ключевые слова: телки, переваримый протеин, общий белок, альбумины, глобулины, глюкоза, свободные аминокислоты, мочевина, АСТ, АЛТ.
Effect of different levels of digestible protein in the diet of heifers on individual
metabolic indexes
Y.M. Koltun, V.I. Rusyn koltun.ostap@i.ua
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The results of studies of the influence of different levels of digestible protein in the diet of heifers on individual metabolic indexes are presented.
The purpose of the work is to study the effects of various levels of digestible protein in the heifer diet in the 3rd and 6th month of age on individual metabolic indexes.
For research, one control and three experimental groups of animals were formed, with five heads in each. The content of digestible protein in the diet of heifers in the control group was 120, the first experimental - 130, the second - 140 and the third -150 g per 1 feed unit. There is a tendency to increase the content of total protein of blood serum of heifers when increasing the content of digestible protein in the diet. At the same time, a statistically significant difference was found in the ration ofprotein fractions in blood serum of heifers, which are in direct dependence on the content of digestible protein in their diet. In this plan attention is paid to the higher content of albumins and y-globulins and lower content of в-globulins in serum of blood of heifers in experimental groups compared with control. The greatest difference was found when comparing the protein content of the blood serum of heifers of the 3rd experimental group.
Increasing the content of digestible protein in the ration of heifers of the 3rd experimental group up to 150 g per 1 feed unit of 3 and 6 months of age provided the lowest concentration of glucose in blood plasma and the lower activity ofALT, as well as higher activity of AST. In addition, at 3 months of age in the blood plasma of heifers of the 3rd experimental group, a lower concentration of free amino acids and urea was found in comparison with the control.
The results obtained in this study suggest that increasing the level of digestible protein in the heifer diet from 1 to 6 months of age is important to ensure a high intensity of their growth.
Key words: heifers, digestible protein, total protein, albumin, globulins, glucose, free amino acids, urea, AST, ALT.
Вступ
У шсля молочний перюд picT i розвиток ремонтных телиць тюно залежить ввд поживносп гх рацюну, особливо по збалансованосп його за перетравним протеГном (Shmanenkov et al., 1980; Ibatulin and Sryvov, 1993). Телички в перюд з 1- до 6-мюячного в^ характеризуються високою штенсивнютю росту i максимальною трансформащею протешу корму у бшки оргашзму, що зумовлено високою штенсившстю синтезу бшшв i енергетичних процеав у скелетних м'язах тварин у ранньому вщ (Vovk and Yanovych, 1990; Kurtjak, 1991). Проте щ особливосп не викорис-товуються належним чином у твариннищта, з одного боку, внаслщок недостатнього виробництва коpмiв з високим вмютом протешу, а з другого - внаслщок недостатнього фiзiолого-бiохiмiчного обгрунтування
норм годiвлi теличок при штенсивному вирощуванш на вах його етапах, особливо у перюд з 1- до 6-мюячного вшу.
Враховуючи вище наведене, метою роботи було дослщження впливу piзного piвня перетравного протешу в рацюш теличок у 3- i 6-мюячному вщ на окpемi показники обм^ речовин.
MaTepia™ i методи дослщжень
Робота виконувалась на базi ПАФ «Лан» Кам'янка-Бузького району Львiвcькоi область Для проведення дослвджень було сформовано одну конт-рольну та три дослщних груп теличок-аналопв за строками народження i масою тша, по 5 голв у кож-нш. Телички уах груп утримувались безприв'язно та одержували рацюн, який складався з молока (до 2-
HayKobnñ вкник ЛНУВМБ iмeнi С.З. iW^Koro, 2017, т 19, № 82
мюячшго вiкy), ciнa, кopмoвoгo бypякy, кoмбiкopмy. Bмicт пepeтpaвнoгo пpoтeïнy в pa^orn тeличoк Korn'-poльнoï групи cтaнoвив 120, 1-ï - 130, 2-ï - 140 i 3-ï -150 г нa 1 К. oд.
Maтepiaлoм для дocлiджeнь бyлa кpoв, яку бpaли з яpeмнoï вeни y 3- i 6-мюячшму вiцi. У cиpoвaтцi Kpo-вi визнaчaли: вмicт зaгaльнoгo бшга - peфpaктoмeт-pичнo зa дoпoмoгoю peфpaктoмeтpa RL-2; бiлкoвi фpaкцiï - eлeктpoфopeзoм нa пoлiaкpилaмiднoмy гeлi; y плaзмi кpoвi визнaчaли: вмicт глююэзи - глюкoзooк-cидaзним мeтoдoм; вшьнт aмiнoкиcлoт - нiнгiдpинo-вим мeтoдoм; ceчoвини - зa кoльopoвoю peaKqi™ з диaцeтилмoнooкcимoм; aктивнicть acпapтaтaмiнoтpa-нcфepaзи (ACT) i aлaнiнaмiнoтpaнcфepaзи (АЛТ) -мeтoдoм Paйтмaнa i Фpeнкeля.
Bipo^mc^ poзxoджeнь мiж пoкaзникaми oцiню-вaли зa кpитepieм Cтьюдeнтa (P < 0,05) з викopиcтaн-ням ПЕОМ. Peзyльтaти cepeднix знaчeнь ввaжaли cтaтиcтичнo вipoгiдними пpи: P < 0,05 - *, P < 0,01 -**, P < 0,001 - ***.
Pезyльтaти Ta ïx обговорення
Зпдш oдepжaниx peзyльтaтiв дocлiджeнь ^бл. 1) вcтaнoвлeнo тeндeнцiю щoдo зpocтaння вмicтy зaгa-льнoгo бiлкy cиpoвaтки кpoвi тeличoк пpи збiльшeннi вмюту пepeтpaвнoгo пpoтeïнy в paцioнi.
Збaлaнcyвaння paцioнiв тeличoк зa piзним вмютом пepeтpaвнoгo пpoтeïнy cпpиялo вipoгiдним змшш y cпiввiднoшeннi бiлкoвиx фpaкцiй y cиpoвaтцi кpoвi. TaK, y 3-мюячшму вiцi лишe y cиpoвaтцi кpoвi тeли-чoк 2-ï тa 3-ï дocлiдниx гpyп вмicт aльбyмiнiв був вipoгiднo бiльший вiдпoвiднo нa 3,1 (P < 0,05) i 4,9% (P < 0,01), a y 6-мюячшму вгщ - лишe y тeличoк 3-ï дocлiднoï гpyпи ra 3,7% (P < 0,01) пopiвнянo з тeлич-кaми кoнтpoльнoï' ^упи (тaбл. 1). Bиявлeний нaми вipoгiднo бiльший вмicт aльбyмiнiв y cиpoвaтцi кpoвi тeличoк 2-ï тa 3-ï дocлiдниx гpyп пopiвнянo з тeлич-кaми кoнтpoльнoï' гpyпи мoжнa пoяcнити вaжливим плacтичним знaчeнням цieï фpaкцiï' cиpoвaткoвиx бiлкiв i викopиcтaнням ïx y CTrnrai ткaнинниx бiлкiв (Huberuk et al., 2017).
Таблиця 1
Bmíct зaгaльного б1лку i його ((paKiiiii у cировaтцi кров1 теличок 3a pi3Horo рiвня nepeTpaBHoro протешу в
Пoкaзники rpynn тeличoк
Кoнтpoльнa 1 1-a дocлiднa | 2-дocлiднa | 3-a дocлiднa
BiK, 3 мюящ
Зaгaльний бггок, г/л 66,9 ± 2,40 66,2 ± 2,38 66,5 ± 2,85 72,6 ± 2,54
Aльбyмiни, % 33,7 ± 0,72 34,4 ± 0,60 36,8 ± 0,92* 38,6 ± 1,18**
Глoбyлiни, %: а 25,5 ± 0,63 26,1 ± 0,82 23,5 ± 0,70 23,4 ± 0,78
ß 21,3 ± 0,60 18,7 ± 0,78* 17,6 ± 0,71** 14,7 ± 0,80***
Y 19,5 ± 0,76 20,8 ± 0,74 22,1 ± 0,82* 23,3 ± 0,89**
BiK, 6 мюящв
Зaгaльний бггок, г/л 70,5 ± 2,16 71,6 ± 2,67 73,5 ± 2,24 76,9 ± 1,92
Aльбyмiни, % 31,1 ± 0,84 32,2 ± 0,96 33,9 ± 0,98 34,8 ± 1,10*
Глoбyлiни, %: а 24,8 ± 0,92 23,8 ± 0,85 22,6 ± 0,79 22,1 ± 0,76
ß 23,2 ± 0,89 23,0 ± 0,80 20,1 ± 0,74* 18,2 ± 0,68**
Y 20,9 ± 0,70 21,0 ± 0,55 23,4 ± 0,67* 24,9 ± 0,74**
Bcтaнoвлeнo тaкoж змiни y вмюп y-глoбyлiнiв y cиpoвaтцi кpoвi тeличoк дocлiдниx гpyп зa piзнoгo piвня пepeтpaвнoгo пpoтeïнy в ïx paqiorn. Пpoтe, лишe y тeличoк 2-ï тa 3-ï дocлiдниx ^уп вcтaнoвлeнo ви-щий вмicт y-глoбyлiнiв y 3-мicячнoмy вiцi нa 2,6 (P < 0,05) тa 3,8% (P < 0,01) тa y 6-мюячшму - нa 2,5 (P < 0,05) тa 4,0% (P < 0,01) пopiвнянo з ïx вмютом y cиpoвaтцi кpoвi тeличoк кoнтpoльнoï гpyпи (тaбл. 1). Одepжaнi нaми дaнi cвiдчaть, щo пiдвищeння piвня пepeтpaвнoгo пpoтeï'нy в pa^orn тeличoк пpoявляe cтимyлюючий вплив ra отт^з iмyнниx бiлкiв y ïx opгaнiзмi.
Збiльшeння вмicтy y-глoбyлiнiв y cиpoвaтцi кpoвi тeличoк дocлiдниx ^уп пopiвнянo з тeличкaми Korn'-poльнoï гpyпи cyпpoвoджyeтьcя змeншeнням вмicтy ß-глoбyлiнiв (тaбл. 1). TaK, вмют ß-глoбyлiнiв y cиpoвa-тцi кpoвi тeличoк дocлiдниx гpyп y 3-мюячшму вiцi був мeнший вiдпoвiднo ra 2,6 (P < 0,05), 3,7 (P < 0,01) тa 6,6% (P < 0,001). Штомють, y 6-мюячшму вщ лишe y тeличoк 2-ï тa 3-ï дocлiдниx ^уп вcтaнoвлeнo вipoгiднe змeншeння вмicтy ß-глoбyлiнiв нa 3,1 (P < 0,05) тa 5,0% (P < 0,01) пopiвнянo з тeличкaми кoнтpoльнoï' ^упи. Одepжaнi нaми дaнi cвiдчaть ^o
iнгiбyючий вплив пiдвищeнoгo piвня пepeтpaвнoгo пpoтeï'нy в paцioнi тeличoк га отт^з ß-глoбyлiнiв. Пoяcнeння пpичиннo-нacлiдкoвoгo знaчeння цьoгo впливу ycклaдняeгьcя y зв'язку зi знaчнoю гeтepoгeн-нicтю ß-глoбyлiнiв i нeдocтaтнiм виcвiтлeнням в лгге-paтypi питaння пpo зв'язoк мгж змiнaми ïx вмicтy в cиpoвaтцi кpoвi тeличoк i ïx pocтoм, peзиcтeнтнicтю i фiзioлoгiчним cтaнoм.
Пiдвищeння вмicтy пepeтpaвнoгo пpoтeï'нy в paqi-oнi тeличoк пpoявляe вплив ra вмicт дeякиx e^prera-чниx i плacтичниx кoмпoнeнтiв, a тaкoж ra aктивнicть aмiнoтpaнcфepaз y ïx кpoвi (тaбл. 2). Зoкpeмa, y плaзмi кpoвi тeличoк 3-ï дocлiднoï' ^упи пopiвнянo з Kornpo-льнoю y 3- тa 6-мicячнoмy вiцi виявлeнa мeншa тон-цeнтpaцiя глюкoзи i нижчa aктивнicть AЛT тa вищa aктивнicть ACT. Кpiм тoгo, 3-мюячшму вiцi в плaзмi кpoвi тeличoк 3-ï дocлiднoï' гpyпи пopiвнянo з Kornpo-льнoю вcтaнoвлeнo нижчу кoнцeнтpaцiю вiльниx aмiнoкиcлoт i ceчoвини.
З нaвeдeниx дaниx випливae, щo ^и знaчнoмy ш-двищeннi piвня пepeтpaвнoгo пpoтeïнy в paцioнi тeли-чoк в ïx opгaнiзмi зpocтae cтyпiнь викopиcтaння глю-кoзи y cинтeтичниx пpoцecax. Biльнi aмiнoкиcлoти
HayKoBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2017, T 19, № 82
nia3MH KpoBi e ochobhhm nonepegHHKoM 6iiKiB, riMKo-3a - ochobhhm g®epeioM eHeprii' i nonepegHHKoM 3a-MiHHHx aMiHoKHCioT y CKeieTHHx M'a3ax TBapuH (Yanovych and Solohub, 2000). npu ^oMy b opraHi3Mi TeOTHoK nigBH^yeTbca peTeH^a a3oTy, npo ^o CBigHHTb MeHma KoH^mpa^a cenoBHHH y nia3Mi KpoBi TeiunoK
3-i' gociigHoi rpynu, Hi® y nia3Mi KpoBi TeiunoK koht-poibHoi rpynu. Ui gaHi CBignarb npo 3MeHmeHHa KaTa-6oii3My aMiHoKHCioT b opraHi3Mi TeiuroK npu 36iib-meHHi BMicTy nepeTpaBHoro npoTeiHy b paцioнi, ^o 3yMoBieHo, aK BKa3aHo 6yio BH^e, nocuieHHM BHKopu-CTaHH^M ix y CHHTe3i M'a3oBHx 6iiKiB.
Тa6nuцм 2
MeTaQo^igHHH iipo(|)i.ii> y KpoBi Te.iiiMOK' 3a pi3Horo piBHg nepeTpaBHoro npoTeiHy b ix pauioiii (M ± m, n = 5)
noKa3HHKH rpynu tcthhok
KoHTpoibHa | 1-a gociigHa | 2-gociigHa | 3-a gociigHa
BiK, 3 Mica^
TiK>Ko3a, mt% 60,1 ± 1,92 56,6 ± 2,10 55,7 ± 1,81 53,0 ± 1,78*
BiibHi aMiHoKHC-ioTH, Mr% 142,6 ± 3,31 134,7 ± 4,35 124,6 ± 3,52** 116,9 ± 3,71***
CenoBHHa, mt% 20,5 ± 0,71 19,6 ± 0,64 18,2 ± 0,70* 17,1 ± 0,67**
A^T, og./i 28,6 ± 0,62 29,9 ± 0,77 25,0 ± 0,84** 23,1 ± 0,81***
ACT, og./i 54,0 ± 1,94 56,7 ± 2,11 57,9 ± 1,85 61,1 ± 2,03*
BiK, 6 Mica^B
riroKo3a, Mr% 55,4 ± 1,69 51,9 ± 1,53 49,7 ± 1,74* 47,3 ± 1,60**
BiibHi aMiHoKHC-ioTH, Mr% 136,0 ± 3,94 132,2 ± 4,82 130,5 ± 3,10 123,8 ± 3,51*
CenoBHHa, Mr% 19,2 ± 0,75 20,4 ± 0,88 18,6 ± 0,77 16,8 ± 0,61*
A^T, og./i 34,0 ± 0,84 33,6 ± 0,96 36,2 ± 1,04 39,9 ± 1,10**
ACT, og./i 59,7 ± 2,24 64,1 ± 2,33 65,5 ± 2,09 68,3 ± 2,40*
BuaBieHa HaMH HH®na aKTHBHicTb AHT i BH^a aK-THBHicTb ACT y nia3Mi KpoBi TeiuroK 3-i' gociigHoi rpynu CBig^HTb npo pi3HoHanpaBieHi 3MiHH iHTeHCHBHo-CTi CHHTe3y 3aMiHHHx aMiHoKHCioT b ix opraHi3Mi mia-xom nepeaMiHyBaHHa aiaHiHy i acnapriHoBoi khciot 3 KeTOKHC^oTaMH, aKi yTBoproroTbca b pe3yibTari MeTa6o-ii3My tomko3h.
y nia3Mi KpoBi Teiu^ 2-i gociigHoi rpynu nopiBHa-ho 3 KoHTpojibHow y 3-MicaHHoMy вiцi BuaBieHa MeHma KoH^mpa^a BiibHHx aMiHoKHCioT i cenoBHHH, HH®na aKTHBHicTb AHT, a y 6-MicaHHoMy вiцi - BiporigHo MeHma KoH^HTpaqia riMKo3H (Ta6i. 2). Ui gaHi CBignarb npo nigBH^eHy peTeH^ro a3oTy TaKo® b opraHi3Mi Te-ihhok 2-i gociigHoi rpynu, b paqiom aKHx Micmiocb 140 r nepeTpaBHoro npoTeiHy Ha 1 K. og. Рiзннцa ^ogo BMicTy gociig®yBaHHx eHepreTHHHHx i niacTHHHHx KoMnoHeHTiB Ta aKTHBHocTi aMrnoTpaHC$epa3 y nia3Mi KpoBi TeiHHoK 1-i gociigHoi rpynu nopiBHaHo 3 KoHTpo-ibHow nig nac o6ugBox eTaniB gociig®eHb Bupa®eHi He BiporigHo, ^o Mo®Ha noacHHTH He3HanHoro pi3HH^ro BMicTy npoTeiHy b ix pa^orn.
Bhchobkh
1. nigBH^eHHa piBHa nepeTpaBHoro npoTeiHy go 150 r Ha 1 K.og., npoaBiae Han6iibmHH CTHMyiroroHHH BniHB Ha CHHTe3 aib6yMirnB i y-rio6yiiHiB cupoBaTKH KpoBi.
2. B opraHi3Mi TeiuroK 3-i gociigHoi rpynu BCTaHo-BieHo Han6iibme BHKopHCTaHHa BiibHHx aMiHoKHCioT i riMKo3H y CHHTeTHHHHx пpoцeсax, a TaKo® HaHHH®ny KoH^mpa^ro cenoBHHH.
3. y nia3Mi KpoBi TeiuroK 3-i gociigHoi rpynu BCTa-HoBieHo HaHHH®ny aKTHBHicTb AiAT i HanBH^y aKTHB-HicTb AcAT, ^o CBig^HTb npo pi3HoHanpaBieHi 3MiHH iHTeHCHBHocTi CHHTe3y 3aMiHHHx aMiHoKHCioT b ix op-raHi3Mi.
nepcnexmueu nodanbrnux docnidweHb. ,3,ociig®eHHa ^ogo BniHBy pi3Horo piBHa nepeTpaBHoro npoTeiHy b paqiom peMoHTHHx TeiuroK 1-6-Mica^Horo BiKy Ha CTaH aHTHoKCHgaHTHoi CHCTeMH 3axHCTy opraHi3My.
bi6^iorpa$imhi iiocii. lanim
Ibatulin, I.I., Sryvov, A.I. (1993). Vyroshchuvannia remontnoho molodniaka silskohospodarskykh tvaryn. K.: Urozhai (in Ukrainian). Shmanenkov, N.A., Karnaev, P.I., Alfimcev, N.D. (1980). Belkovo-aminokislotnoe pitanie teljat. Trudy VNII fizol., biohim. i pitanija s.-h. zhivotnyh. 24, 151-154 (in Russian).
Vovk, S.I., Yanovych, V.H. (1990). Vplyv insulinu i tyroksynu na vikovu dynamiku syntezu ta rozshcheplennia bilkiv u skeletnykh miazakh velykoi rohatoi khudoby. Ukr. biokhim. zhurnal. 62(1), 25-30 (in Ukrainian).
Kurtjak, B.M. (1991). Vlijanie faktorov soderzhanija i kormlenija na obmen veshhestv v organizme teljat i ih rost: Avtoref. dis... kand. biol. Nauk. 03.00.04. Ukrainskij institut fiziologii i biohimii sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh UAAN. L'vov, 16 (in Russian).
Huberuk, V., Gutyj, B., Gufriy, D., Binkevych, V., Hariv, I., Binkevych, O., Salata, R. (2017). Impact of antioxidants on enzym activities of glutatione system of bulls bodies antioxidant defense under acute nitrate and nitrite toxicity, Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 19(77), 220-224 Yanovych, V.H., Solohub, L.I. (2000). Biolohichni osnovy transformatsii pozhyvnykh rechovyn u zhuinykh tvaryn. Lviv (in Ukrainian).
Received 23.10.2017 Received in revised form 14.11.2017 Accepted 16.11.2017
