CC BY
193
УДК 656.2
Г. I. МУЗИК1НА, Т. В. БОЛВАНОВСЬКА (ДПТ), G. М. ЖОРОВА (Ясинуватська дирекщя залiзничних перевезень)
ВПЛИВ ПАРАМЕТР1В НАКОПИЧЕННЯ ВАГОН1В НА IX ПРОСТ1Й НА СОРТУВАЛЬН1Й СТАНЦ11
В данш статл розглядаеться процес накопичення состав1в на сортувальнш станцп. Виконано анал1з па-раметр1в трьох характерних процеав накопичення та гх р1зновид1в. Наведеш формули розрахунку вагоно-годин накопичення для кожног схеми. Встановлено залежшсть параметру накопичення в1д величини составу, що вщправляеться 3i станцп, та його вплив на тривалють простою вагошв на сортувальнш станцп.
В данной статье рассматривается процесс накопления составов на сортировочной станции. Выполнен анализ трех характерных процессов накопления с их разновидностями. Приведены формулы расчета вагоно-часов накопления для каждой схемы. Получена зависимость параметра накопления от величины состава, который отправляется со станции, и его влияние на продолжительность простоя вагонов на сортировочной станции.
This paper is devoted to the problem of accumulating the train sets at a sorting station. An analysis of three specific processes of accumulating the train sets has been performed taking into consideration their varieties. The calculation formulas for wagon-hours of such an accumulating according to each scheme are given. The dependence between the train set accumulation parameter and the quantity of wagons in the train set that is departing from a station has been determined. It has been also determined the influence of the above mentioned parameter on the duration of lost time of wagons at a sorting station.
Процес формування составiв - найбшьш складний та трудомюткш технолопчний процес на станщях. Складшсть обумовлена необхщш-стю багаторазового сортування вагошв, що ви-никае через обмежену кшьюсть колш для сортування та накопичення вагошв, велику кшь-юсть груп вагошв у состав^ надання «вшон» для техшчного обслуговування та ремонту колш. Необхвдшсть продовження дослщжень про-цесу накопичення вагошв на сортувальних станщях обумовлена тим, що витрати вагоно-годин на нього складають 30... 50 % загальних витрат вагоно-годин на станщях. Управлшня вагонопотоками на мережi головним чином грунтуеться на порiвняннi витрат вагоно-годин на накопичення в пунктах формування та пере-робку вагонопотоюв на шляху Гх прямування. Оргашзащя вагонопотоюв впливае на чинники, що визначають процес накопичення вагошв на сортувальних станщях [1]. До них вщносять: кшьюсть призначень плану формування; поту-жнють вагонопотоку; кшьюсть вагошв в трупах, що надходять; штервал прибуття та сту-шнь нерiвномiрностi надходження груп; кшь-кiсть груп, яка необхiдна для накопичення составу.
Складшсть анатзу роботи сортувального парку полягае у тому, що стохастичний характер процесу накопичення постшно регулюеться спрямованою дiяльнiстю людей, що управля-
ють цим процесом. Вдосконалення органiзацii накопичення составiв складаеться з елементiв:
- швидюсноГ обробки поiздiв з замикаю-чими групами,
- оргашзованого пiдведення збiльшених груп до завершення перiоду накопичення,
- використання вагошв власного наван-таження i календарним плануванням,
- вщправлення великовагових i довгосос-тавних поiздiв.
Не дивлячись на це, витрати вагоно-годин на накопичення составу залишаються достат-ньо значними. Анатз фактичних значень параметра накопичення на сортувальнш станцп Ясинувата ДонецькоГ залiзницi показав, що за останш роки цей показник, а отже, i витрати вагоно-годин накопичення збшьшилися (див. рис. 1).
Концентрацiя сортувальноГ роботи значно збшьшила середню потужнiсть призначень i величину груп, що надходять. Здавалося б, ви-трати вагоно-годин i параметр накопичення повиннi знизитися, бо зпдно до iснуючоi теори вони знаходяться у зворотнiй залежност один вiд одного. Це дае шдстави вважати, що розра-хунковi залежностi для визначення вагоно-годин на накопичення не повною мiрою врахо-вують усi чинники, що впливають на процес, i вимагають подальшого вивчення.
Рис. 1. Статистичш даш значения параметру нако-пичення за 2001-2006 роки по станцп Ясинувата Донецько! залiзницi
Розр1зняють дв1 основш схеми процесу на-копичення залежно вщ характеру надходження вагошв:
1. Р1вними групами через однаков! промь жки часу (простий процес);
2. Р1вними групами через неоднаков! про-м1жки часу (загальний процес).
Перша схема достатньо повно вивчена, друга ж - найбшьш характерна в практищ роботи сортувальних станцш - вивчена не повнютю. Застосування метод1в теори ймов!рносп до аналгшчного опису процесу накопичення дозволило розкрити { вивчити окрем! законом1р-носп составоутворення { врахувати !х вплив на витрати вагоно-годин. Зокрема встановлено, що величина замикаючо! групи перевищуе серед-ню величину групи, що надходить на колда накопичення, нав1ть при нерегульованому процес [2]. Це приводить до зменшення середньо! ве-личини пром1жних груп таким чином, позитивно впливае на витрати вагоно-годин накопичення. Причина збшьшення замикаючо! групи - нер!вном!ршсть надходження груп - не знайшла вщдзеркалення в розрахункових формулах. Унаслщок чого виявилось, що пропоно-ваш розрахунков! залежносп суперечать зага-льноприйнятш оцшщ наслщюв нер1вном1рнос-т1, а саме: будь який нер1вном1рний процес в пор!внянш з р1вном1рним при одних { тих умо-вах приводить до додаткових витрат. Думка про те, що за тривалий перюд нер!вном!ршсть шдведення груп по величин! та у час не впливае на витрати вагоно-годин накопичення { компенсуеться р1вно1мов1рними под1ями, не мае достатшх шдстав. Нер!вном!ршсть процесу накопичення постшна 1 И вплив на витрати ва-гоно-годин накопичення не можна зменшити тшьки оперативною д1ею.
За характером процес накопичення може бути:
- переривчастий (П),
- частково-переривчастий (Ч),
- безперервний (Б).
У першому випадку состави накопичуються без залишкових груп { замикаюча група повшс-тю включаеться у состав, що вщправляегься. Особливють частково-переривчастого процесу полягае в тому, що шсля декшькох состав1в утворюються перехщш залишки вагошв для накопичення подальших состав1в. Безперервний процес мае велике теоретичне значення { може бути застосований, коли вагони залиша-ються шсля завершення накопичення кожного составу.
Р1зновиди переривчастого процесу накопичення наступш:
- состави накопичуються до норми, що задовольняе умов! повносоставносп та повноваговост! по!зду (схема П1). Характерно для вив1зних, передавальних, а також порожшх { деяких дшьничних по-1зд1в, що прямують поза розкладом, коли не мае ютотних обмежень за вагою та довжиною составу;
- состави накопичуються до певного моменту, шсля досягнення якого по!зд вщправляеться незалежно вщ кшькост вагошв у ньому (схема П2). Характерно для зб1рних, а також вив1зних { переда-точних по!зд1в, що вщправляються ч1т-ко за розкладом;
- комбшований випадок - частина по!зд1в одного 1 того ж вагонопотоку вщправ-ляються за розкладом, а шша - не за розкладом з накопиченням до певно! величини (схема П3). Характерно для состав1в вив1зних { передавальних по!з-д1в, що формуються з вагонопотоку ма-лопотужних призначень, коли ч1тке до-тримання розкладу вщправлення недо-цшьне.
Частково-переривчастий процес теж мае р> зновиди:
- состави накопичуються до певно! вели-чини, задовольняючо! умов! повносоставносп та повноваговосп по!зд1в, не допускаеться коливання кшькосп вагошв у состав! (схема Ч1). Застосовуеться при накопиченш состав1в до певно! до-вжини або ваги, коли на них наклада-ються ютотш обмеження.
- состави накопичуються до певно! вели-чини, задовольняючо! умов! повносос-
тавносп та повноваговосп по13Д1в, i допускасться коливання состав1в по1зд1в у певних межах (схема Ч2). Типова схема для накопичення состав1в на-скр1зних i дшьничних призначень, коли по!зд може бути вiдправлений або пов-новаговим, або повносоставним з не-значним перевищенням або заниженням розрахунково! величини составу.
Витрати вагоно-годин в кожнш схемi накопичення визначаються за наступними формулами.
Схема П1:
i2 то
Bh = — (m0T - тр (1 + ))(m0T + 3^тр ),
де:
ВН - вагоно-години накопичення; тот - величина составу, що вiдправляeться; тгр - середня величина групи накопичення составiв даного призначення;
3ф - коефщент варiацiï середньо! величини групи накопичення составiв. Схема П2:
Bh =
12(тн - m )(тн -32т )
\ от грА от гр гр/
т
де тот - середня кшьюсть вагонiв в составi
при вщправленш поïздiв чiтко за розкладом. Схема П3:
Bh =
12ар (тот - тгр )(тн т^ )
т
6(1 -ар)(2тн -тф(1 + 3^))
гру
12ф , bh =-т к +-
втот Ф
тн - т (1+ 32 )
от гр V гр /
гр-
ф
то
ф
де ß - коефщент, що характеризуе перери-вчатшть процесу накопичення. Схема Ч2:
12ф
тотв-т^ (1 + 32 X
2т1 + тгр (1 + 32р ) (2трГ + т1р (1 + 33^ ))
X-Ö-,
2тн + т (1+ 32 )
от гр V гр /
де а - доля поïздiв, що вiдпрaвляються за
розкладом. Схема Ч1 :
Bh = ^ К + "°Т" -X
втот ф
*(„Л + тМ).
ф
Основною рекомендaцieю по скороченню витрат часу на накопичення состaвiв вва-жаеться оргaнiзaцiя тдведення бiльш кру-пних груп вагошв до завершення процесу накопичення [2].
Прибуття поïздiв з дaльнiх пiдходiв нi за часом, нi за розмiром груп не залежить вщ стaнцiй i не може розглядатися при по-шуку резервiв скорочення простою вагошв тд накопиченням. В окремих випадках може оргашзовуватися тдведення груп до закш-чення накопичення деяких состaвiв зi станцш вузла або мiсцевих вaгонiв, що знахо-дяться на сортувальних станщях на вантаж-них фронтах, пунктах ремонту вагош, промивaльно-пропaрювaльноï стaнцiï та ш. Вiд маневрових диспетчерiв, а також черго-вих по вщдшенню необхiдно вимагати ви-користання даного прийому для приско-рення процесу накопичення. Але такий спо^б застосовний лише до окремих соста-вiв, i бaгaторiчний досвiд роботи сортувальних станцш показав невелику практичну ефектившсть даного методу скорочення простою вагошв тд накопиченням, хоча, на перший погляд, вш i общяе велим вигоди. Це вщбуваеться тому, що накопичення вагошв е масовим процесом, кожна година за-кшчуеться накопиченням декiлькох соста-вiв, а кiлькiсть вaгонiв, яка шляхом регулю-вання може бути тдведена до зaкiнчення процесу накопичення, як правило, невелика.
У зв'язку iз защкавлетстю прибуття бь льших груп вагошв в кшщ перiоду накопичення вщзначимо одну цiкaву особлившть процесу накопичення состaвiв: групи вагошв, що замикають процес накопичення сос-тaвiв фiксовaноï ваги або довжини, в серед-ньому значно бшьше iнших груп вaгонiв, з яких накопичуються состави. Ця особливють мае мюце на вшх станщях i не залежить вщ того, чи застосовуеться будь-який вплив на процес накопичення по пщведенню груп.
состав по1зда
Рис. 2. Залежшсть параметру накопичення вщ величини составу, що вщправляеться:
Ряд 1 - Р = 1; Шгр =5^ =1;
Ряд 2 - в = 1; Шгр = 10^ =0.7;
ряд 3 - Р = Ртах; тгр = 5^гр =1;
Ряд 4 - в = втах; тгр = 7^гр =0.8;
Ряд 5 - в = втах; тгр =10»1р =0.7.
Особливо штенсивно витрати вагоно-годин накопичення знижуються при збшь-шенш допустимих коливань величин соста-в1в, що вщправляються, до 10 % (рис. 2). В цьому треба шукати основш резерви шдви-щення ефективност процесу накопичення. На практищ необхщно прагнути до тако1 оргаш-заци процесу накопичення, при якш максимально можлива частина замикаючо1 гру-пи вщправляеться з составом, що завершуе накопичення.
Це досягаеться оргашзащею руху состав1в бшьшо1 маси або бшьшо! довжини, шж вста-новлена норма. Процес накопичення в дано-му випадку повинен закшчуватися вщразу
шсля накопичення составу, р1вно1 або бшьшо! маси або довжини, встановлених графшом ру-
ху. .
Прагнення до збшьшення ваги або довжини кожного составу вщповщае збшьшен-ню норми { викличе вщповщне зростання ви-трат вагоно-годин накопичення.
Якщо максимальна довжина состав1в мю-цевих по1зд1в 40 вагошв, а встановлена норма накопичення, що коливаеться, 35...40 вагошв (10 %), то економ1я вагоно-годин накопичення в пор1внянш з жорсткою нормою -40 вагошв для одного призначення складе 13 %, або приблизно: 12 • 40 • 0.13 • 365 = = 22.8 тис. вагоно-годин на р1к. Розрахунки показали, що отриманий при такш оргашзацп процесу накопичення ефект може окупити витрати, пов'язаш з1 значним збшьшен-ням обсяпв руху.
Великий ефект застосування вагових норм, що коливаються, може бути для призначень состав1в, яю слщують у напрям1 руху резервних локомотив1в; в цьому випадку виключаеться обмеження, пов'язане 1з втратами пропускно1 спроможность
Таким чином, для шдвищення ефективносп процесу накопичення необхщш конкретний шдхщ { обл1к особливостей роботи як кожно1 сортувально1 станци, так { прилеглих дшянок { напрям1в.
БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
1. Шабалин Н. Н. Оптимизация процесса переработки вагонов на станциях. - М.: Транспорт, 1973. - 184 с.
2. Акулиничев В. М. Организация вагонопотоков. - М.: Транспорт, 1979. - 223 с.
Надшшла до редакцп 17.01.2008.
55
75
