CC BY
511. Ивашкин В. Т. Основные понятия и положения фундаментальной иммунологии / В. Т. Ивашкин // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2008. - № 4. -С. 4-13.
12. Левицкий А. П. Антимикробная функция печени / Левицкий А. П., Демьяненко С. А., Цисельский Ю. В. - Одесса: КП ОГТ, 2011. - 141 с.
13. Левицкий А. П. Пародонтопротекторное действие квер-тулина при экспериментальном иммунодефиците / А. П. Левицкий, Т. В. Томилина, И. И. Соколова // Вюник стоматологи. - 2013. -№ 2. - С. 2-6.
14. Васюк В. Л. Влияние квертулина на состояние печени крыс с преднизолоновым иммунодефицитом / В. Л. Васюк, А. П. Левицкий, А. И. Гоженко // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2014. - № 4, т. 2 (38-II). - С. 64-68.
15. Левицкий А. П. Лизоцим вместо антибиотиков / А. П. Левицкий. - Одесса: КП ОГТ, 2005. - 74 с.
16. Гаврикова Л. М. Уреазная активность ротовой жидкости у больных с острой и хронической инфекцией челюстно-лицевой области / Л. М. Гаврикова, И. Т. Сегень // Стоматология. - 1996. -Спецвыпуск. - С. 49-50.
17. Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: метод, рекомендации / А. П. Левицкий, О. В. Деньга, О. А. Макаренко [и др.] - Одесса, 2010. - 16 с.
18. Стальная И. Д. Метод определения малонового диальде-гида с помощью тиобарбитуровой кислоты. В кн.: Современные методы в биохимии / И. Д. Стальная, Т. Г. Гаришвили. - М.: Медицина, 1977. - С. 66-68.
19. Левицкий А. П. Методы определения активности эласта-зы и ее ингибиторов: методические рекомендации / А. П. Левицкий, А. В. Стефанов. - К.: ГФЦ, 2002. - 15 с.
20. Патент на корисну модель, Укра1на 43140, МПК (2009) G01N 33/48. СпоЫб оцшки ступеня дисбюзу (дисбактерюзу) орга-шв i тканин / Левицький А.П., Деньга О. В., Селiванська 1.О. [та ш.]. - Опубл. 10.08.2009, Бюл. № 15.
21. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ «Статистика» / О. Ю. Реброва. - М.: Медиа Сфера, 2002.
REFERENCES
1. Kharchenko N. V., Barchuk M. A. The actual approach in an-ti-helicobacter therapy in patients with ulcerous disease. Zhurnal praktykujuchogo likarja. 2001; 3: 24-27.
2. Gritsenko I. I., Shcherbinina N. B. Anti-helicobacter therapy of gastroduodenal pathology: success, drawbacks, ways effectiveness raising. Likuvannja ta diagnostyka. 2001; 4: 50-52.
3. Imanova N. I. Concurrent reactions at antibacterial therapy. Klinicheskaya antibiotikoterapiya. 2003; 5(25): 12-16.
4. Butenko G. M. Immunologic problems of medicinal therapy. Visnykfarmakologii ta farmacii. 2005; 10: 2-5.
5. Novik G. I., Astapovich N. I., Ryabaya N. E. The production of hydrolases and antibiotic resistance of lactobacilli and bifidobacilli. Prikladnaya biokhimiya i mikrobiologiya. 2007; 43 (2): 184-192.
6. Tsimmerman Ya. S. Helicobacter pylori-infection: outergastric effects and diseases (the critical analysis). Klinicheskaya meditsina. 2006; 4: 63-67.
7. Isaeva G. Sh. The possible participation of Helicobacter bacteria in pathogenesis of hepatobiliary diseases. Rossiyskiy zhurnal gastroenterologii, gepatologii, koloproktologii. 2008; 4: 14-22.
8. Desyatnichenko K. S., Leont'ev V. K. Concerning the mechanism of interrelation of oral phase of digestion, oral state and gastric secretion. Institut stomatologii. 2007; 3: 102-103.
9. Tsimbalistov A. V., Baranovskiy A. Yu., Robakidze N. S. The infection of oral cavity with Helicobacter pylori as prognostic factor of ulcerous disease course. Novoe v stomatologii. 2001; 4(94): 74-77.
10. Levitsky A. P., Demyanenko S. A. Gepato-oralny sindrom [Hepato-oral syndrome]. Simferopol, 2012: 140.
11. Ivashkin V. T. The basic notions and the statements of the fundamental immunology. Rossiyskiy zhurnal gastroenterologii, gepatologii, koloproktologii. 2008; 4: 4-13.
12. Levitsky A. P., Demyanenko S. A., Tsiselskiy Yu. V. Antimikrobnaya funktsiya pecheni [The antimicrobic function of liv-e^^ss^ KP OGT, 2011: 141.
13. Levitsky A. P., Tomilina T. V., Sokolova I. I. Parodontoprotective action of quertulin at the experimental immunodeficiency. Visnyk stomatologii. 2013; 2: 2-6.
14. Vasyuk V. L., Gozhenko A. I., Levitsky A. P. Influence of kvertulina on rats liver with prednisolone immunodeficiency. Aktual'nye problemy transportnoy meditsiny. 2014; 4(2) (38-II): 64-68.
15. Levitsky A. P. Lizotsym vmesto antibiotikov [Lysozyme instead of antibiotics]. Odessa, KP OGT, 2005: 74.
16. Gavrikova L. M., Segen I. T. Urease activity of oral liquid in patients with acute odontogenic infection of maxillo-facial part. Stomatologiya. 1996; The extra issue :49-50.
17. Levitsky A. P., Denga O. V., Makarenko O. A. [i dr.]. Biokhimicheskie markery vospaleniya tkaney rotovoy polosti: metodicheskie rekomendatsii [Biochemical markers of inflammation of oral cavity tissue: method guidelines]. Odessa, KP OGT, 2010: 16.
18. Stalnaya I. D., Garishvili T. G. Metod opredeleniya malonovogo dialdegida s pomoshchyu tiobarbiturovoy kisloty [The method of revelation of malonic dialdehyde with thiobarbituric acid]. Moskva, Meditsina, 1977: 66-68.
19. Levitsky A. P., Stefanov A. V. Metody opredeleniya aktivnosti elastazy i eye ingibitorov: metodicheskie rekomendatsii [The methods of the determination of the activity of elastase and its inhibitors: method guidelines]. Kiev, GFK, 2002: 15.
20. Levitsky A. P., Denga O. V., Selivanskaya I. A. [ta in.]. The method of estimation of the degree of dysbiosis (dysbacteriosis) of organs and tissues. Patent of Ukraine 43140. IPC (2009) G01N 33/48. Application number u 200815092. Date of filling: 26.12.2008. Publ.: 10.08.2009. Bul. № 15.
21. Rebrova O. Yu. Statisticheskiy analiz meditsynskikh dannykh. Primeneniye paketaprikladnykh program "Statistika" [Statistical analysis of medical data. Application of the software package "Statistics"]. Moskva, Media Sfera, 2002.
Поступила 10.02.15
УДК: 611.311-008.87-02:615.212.7]-092.-085.33 В. Б. ФК
Львюький нащональний медичний ушверситет iM. Данила Галицького
ВПЛИВ ОПЮ1ДНОГО АНАЛЬГЕТИКА НА ВМ1СТ ТА АНТИБ1ОТИКОЧУТЛИВ1СТЬ М1КРОФЛОРИ РОТОВО1 ПОРОЖНИНИ ЩУР1В
В eKcnepuMeHmi проведено мiкробiологiчне до^дження з бютотв ротовог порожнини щурiв при ennuei отогдного анальгетика. Чутливкть до антибiотикiв визначалась ди-скометричним методом. При ди отоьда виявляли змти ае-робног мжрофлори: появу патогенних, умовно-патогенних бактерт. St. aureus, як основний етiологiчний фактор гтй-но-запальних процеЫв, -найбыьш чутливий до цефтрiаксо-ну. Умовно-патогент стрептококи чутливi до ципрофлок-сацину.
Ключовi слова: ротова порожнина, отогдний анальгетик, мiкробiологiчнi до^дження.
© ФкВ. Б., 2015.
В. Б. Фик
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
ВЛИЯНИЕ ОПИОИДНОГО АНАЛЬГЕТИКА
НА СОДЕРЖАНИЕ И АНТИБИОТИКОЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ МИКРОФЛОРЫ РОТОВОЙ ПОЛОСТИ КРЫС
В эксперименте провели микробиологическое исследование с биотопов ротовой полости крыс при влиянии опиоидного анальгетика. Чувствительность к антибиотикам определялась дискометрическим методом. При действии опиоида обнаруживали изменения аэробной микрофлоры - возникновение патогенных, условно-патогенних бактерий. St. аигеus - основной этиологический фактор гнойно-воспалительных процессов,- наиболее чувствителен к цефтриаксону. Условно-патогенные стрептококки чувствительны к ципрофлок-сацину.
Ключевые слова: ротовая полость, опиоидный анальгетик, микробиологические исследования.
F. B. Fik
Danylo Halytskyi Medical University
THE INFLUENCE OF OPIOID ANALGESIC UPON THE CONTENT AND ANTIBIOTIC SUSCEPTIBILITY OF MICROFLORA OF ORAL CAVITY OF RATS
ABSTRACT
The aim of the research: conduct dynamic research of microflora of the oral cavity, dental plaque of rats on the background of opioid intoxication, which includes microbiological research with determining antibioticotherapy. The material and methods of the research: The recreated biological model of behaviour reactions in rats exposed to opioid analgesic. The microbiological research were conducted at the beginning of the experiment, after opioid administration and at the end of the experiment. The material was taken from biotops of the oral cavity, smears and crops were prepared. Sensitivity to antibiotics was determined by diametricly method. The results of the research: On the background of opioid administration at the end of 2 weeks the animals were recorded with pathological changes of the oral mucosa in rats. The action of opioids showed changes in aerobic microflora: the emergence of pathogens, opportunistic bacteria, increasing the number of saprophytes. Using discometric method, sensitivity to cefazolin, ceftriaxone and ciprofloxacin of main types of bacteria were determined. Antibioticotherapy data indicates, that saprophytic microflora of the oral cavity of rats that was allocated before the injection of opioids, moderately sensitive to в-lactam antibiotics, namely, cefazolin and ceftriaxone, except enterococci which is naturally resistant to these drugs. Escherichia and staphylococci were highly sensitive to ciprofloxacin and poorly sensitive were enterococci. Conclusions The microflora of the oral cavity of rats, isolated on background of opioid analgesic administration, was characterized by varying degrees of sensitivity to antibiotics. St. aureus, pathogenic species, which is the main etiological factor in inflammatory processes, was the most sensitive to ceftriaxone. Opportunistic species of streptococci were sensitive to ciprofloxacin, which corresponds to their genetic susceptibility to antibiotics.
Key words: oral cavity, opioid analgesic, microbiological research
Young patients who used opioid, are developing periodontitis, stomatitis, candidiasis, odontogenic infection.
За середньостатистичними показниками ВООЗ, якщо в структурi населения кра!ни частка наркомашв становить 7 % i б№ше, то в цш кра!ш розвиваються незворотш процеси деградаци. Найбтш поширеною та злояшсною визнана опшна наркомашя, яка в тепе-ргшнш час становить актуальну проблему як в медич-ному, так i в сощальному аспектах [7, 12, 13].
За даними лтгератури, у пащенпв молодого вшу, яш вживали ото!'ди, розвиваються катаральний та ви-разковий пнпвгга, генералiзований хрошчний паро-донтит, афтозний стоматит, кандидоз, одонтогенш шфекцп [4, 5, 12]. На перших стадiях розвиваються ураження слизово! оболонки, а в мiру розвитку пато-лопчного процесу уражаються глибош тканини паро-донту. Патогенетичну роль у цих процесах вщграють стафшококи, стрептококк, дифтеро!ди, ентеробакте-ри, гриби Candida [3, 6, 12, 14, 15]. Стутнь виражено-стi та важкiсть перебiгу цих хвороб залежить вiд три-валосп вживання наркотикiв. На раннiх стащях роз-виваеться гiнгiвiт, пiзнiше - генералiзований пародо-нтит, що поеднуеться з гiпертрофiею або атрофiею ясен [12]. В оаб, котрi тривалий час вживають кока-!н, розвиваеться некротичний процес у ясенних сосочках [1].
Пошкодження епiтелiю слизово! оболонки рото-во! порожнини в оаб з алкогольною та ото!'дною за-лежнiстю знижуе колонiзацiйну резистентнють i сприяе пенетрац! мiкроорганiзмiв у глибину тканин [2]. Порушення мюцевого iмунiтету слизових сприяе розвитку дисбактерюзу при селективнiй перевазi па-тогенних та опортунютичних видiв бактерiй, котрi стають факторами загострення та хрошзацп стомато-логiчних хвороб, утруднюють !хню етiологiчну дiаг-ностику та лшування [11, 13, 14]. Тому мжробюлопч-нi дослвдження, зокрема, з використанням бюлопчно! моделi ото!дно!' штоксикацп е актуальним завдaнням.
Мета дослгдження. Провести динамчне досль дження мiкрофлори iз м1жзубних промiжкiв та м'яких тканин ротово! порожнини щурiв на фот ото!дно! ш-токсикаци, яке включае мiкроскопiчне та бактерюло-гiчне дослщження з визначенням антибiотикограми.
Матер1ал i методи. Дослвдження було проведено на бших щурах-самцях (вiком 3,5-7,5 мюящв) ма-сою 180-200 г. Тварини, вщбраш для експерименту, перебували в умовах вiварiю на стандартному харчо-вому рацiонi. Робота проводилась вщповвдно до «Правил проведення робгт з використанням експери-ментальних тварин». У тварин, вiдiбраних для експерименту, звертали увагу на вщсутшсть набряку, гше-реми, виразок та шших патологiчних ушкоджень сли-зово! оболонки ротово! порожнини.
Вщтворена бiологiчна модель поведiнкових реа-кцш в експериментальних тварин при хрошчному впливi ото!'да [9]. Ото!дний анальгетик (препарат "Налбуфш") вводили щоденно протягом двох тижнiв (0,2 мг/кг). Мжробюлопчш дослвдження проводились на початку експерименту, тсля зак1нчення курсу вве-дення опю!дного анальгетика та наприкiнцi часу спо-стереження (6 тижнiв). Матерiал забирали калiброва-ною бактерiологiчною петлею (0,02 мл.) з бютошв ротово! порожнини, а саме, з поверхш зубiв, ясен, мiж-
зубних пром1жк1в, присшку рота та власне ротово! порожнини. 1з забраного матер1алу готували мазки, фарбуючи 1х за методом Грама. Проводили пос1в у проб1рки з цукровим бульйоном, на кров'яний агар, жовтково-сольовий агар, м'ясо-пептонний агар, сере-довище Ендо та середовище Сабуро. Для визначення к1льк1сних показник1в, визначену шльшсть матер1алу суспендували в бульйош 1 в об'ем1 0,02 мл. заавали на вщповвдш щ1льш середовища у чашках Петр1. Через 24 год. тдраховували шльшсть колонш р1зних ви-д1в, ор1ентуючись на особливосл морфологи колонш, тип гемол1зу, розклад лактози на середовищ1 Ендо, морфотинктор1альш властивосп мшрооргашзм1в у мазках з колонш. Видовий склад мшрооргашзм1в ви-значався за комплексом морфотинктор1альних, куль-туральних та бюх1м1чних властивостей [10]. Чутли-в1сть до антибютишв визначалась дискометричним методом на початку дослвду, шсля в1дмши ото!дного анальгетика та наприкшш дослщу. При цьому досль джувались 1золяти щентичш за комплексом бюлопч-них властивостей, видшеш в1д тих самих особин. Се-редш показники виводились за пор1вняльними результатами антибютикограм щентичних 1золят1в, ви-дшених у р1зних особин групи щур1в [11].
Результати дослщження та 1х обговорення. На фош введення ошо1дного анальгетика наприкшш другого тижня спостереження у тварин в1дм1чались певш змши слизово! присшку рота, ясен 1 власне ротово! порожнини - гшерем1я, посилення судинного рисунку, набряк ясен. В окремих тварин виявлено ерози на яснах. Ц змши залишались шсля ввдмши препарата, поступово зменшуючись до к1нця спостереження (шостий тиждень).
При мшроскошчному дослщжеш мазк1в, 1з поро-жнини рота у тварин виявлялась переважно грампози-тивна флора - паличкопод1бш та ниткопод1бш грам-позитивш палички, кокова флора у вигляд1 скупчень та коротких ланцюжюв, грамнегативш палички та коки, поодинош др1жджепод1бш клиини. В мазках ви-являлись по калька ештел1альних клиин з адсорбова-ною коковою мшрофлорою. Через два тижш, на фош розвитку отощно! штоксикацп, при мшроскопп мазков ввдшчались певш змши. Виявлено збшьшення ештел1альних клиин з ознаками дегенераци та руйну-вання, нейтроф1льш лейкоции до 15-20 в пол1 зору.
Результати бактерюлопчного дослщження показан в табл. 1
Таблиця1
Видовий i кшьккний склад мiкрофлори ротовоТ порожнини (м1жзубних мромпжкчв) щурiв при короткочасному вм. ппи ошоТдного анальгетика
Види бактерш Кiлькiсть бак терш в КУО \0,02 мл
Контрольна Другий Третш Четвертий П'ятий Шостий
група (норма) тиждень (опювд) тиждень тиждень тиждень тиждень
Staph.aureus - - 6±0,5 8±0,2 7±0,3 6±0,2
р > 0,05 р > 0,05 р > 0,05 р > 0,05
Staph. 5±0,2 8±0,3
epidermidis р > 0,05 р > 0,05
Staph. 35±3 38±3 31±2 58±2 54±3 65±3
Saprophyticus р > 0,05 р > 0,05 р < 0,05 р < 0,05 р < 0,05
Iншi
коагулазо негативнi стафь 27±2 39±2 р > 0,05 78±3 р < 0,05 74±6 р < 0,05 60±3 р < 0,05 61±2 р < 0,05
лококи
a-гемолiтичнi 36±4 54±4 69±2 72±6 68±4 65±3
стрептококи р < 0,05 р < 0,05 р < 0,05 р < 0,05 р < 0,05
Негемолiтичнi 46±5 58±4 62±3 69±2 61±2 60±3
стрептококи р > 0,05 р > 0,05 р < 0,05 р < 0,05 р < 0,05
Ешерихи 5±0,5 7±0,3 17±2,1 24±3,5 12±0,4 4±0,2
р > 0,05 р < 0,05 р < 0,05 р < 0,05 р > 0,05
Ешерихи гемо- 4±0,2 3±0,1
лiтичнi р > 0,05 р > 0,05
Ентерококи 21±3 20±3 23±1 26±4 22±3 19±1
р > 0,05 р > 0,05 р > 0,05 р > 0,05 р > 0,05
Грам + неспоро-вi 10±2 19±2 р > 0,05 19±2 р > 0,05 25±3 р < 0,05 20±1 р < 0,05 15±1 р > 0,05
Г+ споровi 7±2 17±1 15±2 16±3 12±1 13±1
р > 0,05 р > 0,05 р > 0,05 р > 0,05 р > 0,05
Candida 5±0,1 р > 0,05 5±0,1 р > 0,05 6±0,2 р > 0,05
Примiтка : р - показник достовiрностi рiзницi поршняно з контрольною групою.
Як видно з даних, приведених в табл. 1, при ди ото!дного анальгетика склад мжрофлори змшювався. Насамперед, починаючи з третього тижня, виявлялися в невеликих к1лькостях St. aureus та St. epidermidis. Юльшсть бактерiй, як1 виявляись на початку досль джень, значно зростала. St. saprophyticus виявлявся на початку дослщження в кiлькостi 35±3 КУО /0,02 мл, а напришнщ - 65±33 КУО /0,02. К1льк1сть iнших коа-гулазонегативних стафiлококiв збiльшилась у три рази на третш тиждень дослiду i дещо зменшилась до шнця перiоду спостереження. Подiбну динамжу ввд-мiчено щодо a-гемолiтичних i негемолiтичних стреп-токок1в. К1льк1сть ешерихш залишалась постiйною, але наприкiнцi дослщу (5-тий i 6-тий тиждень) вияв-лено гемолiтичнi кишковi палички. Юльшсть ентеро-кок1в не змiнювалась, а грампозитивш споровi та не-споровi палички виявлялись протягом усього перюду спостереження у невеликих к1лькостях з тенденщею до зростання наприкiнцi дослщу. Починаючи з 4-го тижня у тварин виявляли невелику шльшсть дрiж-джеподiбних грибiв.
Отже, при короткочаснш дИ ото!дного анальгетика в експериментальних тварин виявлено змiни ви-
дового та шльшсного складу аеробно! мiкрофлори -поява патогенних та умовно-патогенних бактерш та збiльшення шлькосл сапрофiтiв. До к1нця перiоду спостереження склад мшрофлори залишався ввдмш-ним ввд того, що виявлявся на початку дослвду. Змiни мiкрофлори виявлялись на фош уражень слизово! оболонки ротово! порожнини.
З метою обгрунтування ращонально! протекторно! та корегуючо! дп антибiотикiв було проведено до-слвдження антибiотикочутливостi видiлених iзолятiв бактерш на початку досаду, пiсля вщмши ото!дного анальгетика, та наприкiнцi експерименту. Дискомет-ричним методом визначали чутливють до цефазолiну (цфз), цефтрiаксону (цфа), та ципрофлоксацину (цфл) бактерiй основних видiв. St. aureus, коагулазонегатив-них стафшокошв, ентерокок1в, a-гемолiтичних i неге-молiтичних стрептокок1в, ешерих1й та гемолтгичних кишкових паличок. Дослвдження проводились на початку експерименту, тсля вщмши ото!дного анальгетика та напришнщ перюду спостереження (шостий тиждень). Результати дослвджень показанi в табл. 2.
Таблиця 2
Чутливiсть до антибютишв мжрофлори ротовоТ порожнини (м1жзубних иромпжкчв) щурiв при короткочаснiй ди ошоТдного анальгетика
Види Бактерш Антибiотикограма (середнш дiаметр зон затримки росту)
Контрольна група (норма) Пiсля вiдмiни отощнго анальгетика (3 тиж.) Наприкiнцi експерименту
цфз цфа цфл цфз цфа цфл цфз цфа цфл
S.aureus - - - 22±1,1 р>0,05 26±1,2 р>0,05 23±1,2 р>0,05 23±1,3 р>0,05 28±1,3 р>0,05 22±1,3 р>0,05
Коагулазо негативш стафiлококи 19±0,9 19±0,7 24±1,7 19±0,8 р>0,05 18±0,9 р>0,05 26±0,9 р>0,05 20±1,0 р>0,05 21±1,1 р>0,05 24±1,2 р>0,05
a-гемолiтичнi стрептококи 21±1,2 23±1,1 28±1,3 20±1,1 р>0,05 22±1,2 р>0,05 25±1,7 р>0,05 21±1,3 р>0,05 23±1,6 р>0,05 27±1,5 р>0,05
Негемолiтичнi стрептококи 16±0,9 17±1,0 15±0,7 15±0,2 р>0,05 16±0,3 р>0,05 15±0,5 р>0,05 15±0,6 р>0,05 16±0,4 р>0,05 14±0,8 р>0,05
Ентерококи R R 12±0,3 р > 0,05 R R 13±0,4 р>0,05 R R 12±0,4 р>0,05
Ешерихи 15±0,4 16±0,8 32±2,4 15±0,5 р>0,05 16±1,0 р>0,05 31±2,3 р>0,05 15±0,4 р>0,05 16±0,5 р>0,05 30±2,8 р>0,05
Ешерихи ге-молггачш - - - - - - 13±0,2 р>0,05 15±0,5 р>0,05 32±2,0 р>0,05
npuMimKa : р - показник достовiрностi рiзницi порiвняно з контрольною групою. Стутнь чутливостi iзолятiв, видше-них на рiзних етапах експерименту достовiрно не вiдрiзнялась (р > 0,05).
Даш антибютикограм, приведет в табл. 2 вказу-ють, що сапрофпна мiкрофлора ротово! порожнини щурiв, видiлена до початку введення ото!дного анальгетика, помiрно чутлива до р-лактамних антибюти-к1в, а саме, цефазолiну та цефтрiаксону, за винятком ентерокок1в, природно резистентних до цих препара-пв (мал. 1).
До ципрофлоксацину були височутливими еше-
рихи та стафiлококи i слабо чутливими - ентерококи. Спектр чутливосп до антибiотикiв мiкрофлори, видь лено! на третьому тижнi, тобто тсля ввдмши анальгетика, не змшився. 1золяти St. aureus, як1 почали вияв-лятися в цей перюд, виявилися чутливим до цефазо-л^ та ципрофлоксацину й високочутливими до ципрофлоксацину. Проте, серед цих iзолятiв виявились так1, що мютили слабо чутливi та чутливi до антибю-
тика Bapiaffra, яш виявлялись в зош ди антибiотика (мал. 2). Гемолггачш ешерихи, яш видiлялись напри-кiнцi пеpiоду спостереження були слабо чутливими
до цефaзолiну та цефтpiaксону, але високочутливими до ципрофлоксакцину.
Мал. 1. 1золяти ентерокока, резистентного до цефазолшу та ципрофлоксацину (добовi культури на кров'яному ага-pi), зб. 1х1
Висновки. Таким чином, мiкpофлоpa ротово!' по-рожнини щуpiв, iзольовaнa на фош введення ошо1д-ного анальгетика, характеризувалася piзним ступенем чутливостi до антибютишв. St. aureus, патогенний вид, який виступае основним патогенетичним фактором гншно-запальних пpоцесiв, виявився найб№ш чутливим до цефтpiaксону. Умовно-пaтогеннi види стрептокок1в були чутливим до ципрофлоксацину, що вiдповiдaе 1хнш генетичнiй сприйнятливосп до анти-бiотикiв.
Список лтератури
1. Андреева Н. Б. Изменения в тканях пародонта при хронической морфинной интоксикации и применения анти-оксиданта дибунола с целью коррекции (экспериментальное исследование) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология», 14.00.16 «Патологическая физиология» / Н. Б. Андреева. - Москва, 2002. - 25 с.
2. Баязитова Л. Т. Микроэкология биотопов полости рта наркозависимых пациентов / Л. Т. Баязитова, Л. Р. Му-хамеджанова, Д. Н. Горячев // Клиническая стоматология. -2011. - № 2. - 2011 С.88-91.
3. Годовалов А. П. Некоторые особенности лабоатор-ной диагностики дисбиотических состояний полости рта / А. П. Годовалов, Л. П. Быкова, Е. Д. Шипилина // В мире научных открытий. - 2010. - № 4(10),часть 14. С. 7 - 9 4. Горячев Д. Н. Морфофункциональная оценка состояния тканей пародонта и слюнных желез у наркологических пациентов : авторев. дис. на соискание науч. степени канд.мед.наук: спец. 14.01.14 «Стоматология» / Д.Н.Горячев. - Казань, 2011. - 21 с.
5. Долова А. И. Применение антиоксиданта мексидола в комплексном лечении хронического генерализованного пародонтита у пациентов, страдающих наркотической зависимостью от опиатов (экспериментально-клиническое исследование) : автореф. дисс. на соскание науч. степени канд. мед. наук: спец.14.00.21 «Стоматология» / А. И. Долова. -Москва, 2005. - 18 с.
6. Кравченко Л. С. Змши бiохiмiчних та iмунологiч-них показникв фактов захисту ротово! piдини при захво-рюваннях слизово! оболонки порожнини рота / Л. С. Кравченко, Н. О. Бас // Укра!нський стоматолопчний альманах. - 2011. - № 6. - С. 38-42.
Мал. 2. Чутливий та слабо чутливий до цефтpоiaксону вapiaнти S. aureus (добовi культури на МПА), зб. 1х2.
7. Кузьмшов В. Н. Особливосп абстинентного синдрому у хворих на наркомашю, яш зловживають piзними опшними препаратами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.27. "Нарколоия" / В. Н. Кузьмшов. - Харкв, 1996. - 20 с.
8. Патент № 71438 Укра!на, МПК 2006. 01. Споиб мо-делювання поведшкових реакцш в експериментальних тва-рин при хpонiчному впливi ото!ду / £. В. Пальтов, В. Б. Фж, I. В. Вшьхова [та ш.]; заявник i патентовласник Льв1в-ський нац. мед. ун-т iменi Данила Галицького. - Номер заявки u 2012 00427; заявл. 16.01.2012; опубл. 10.07.2012, Бюл. № 13.
9. Патент № 79565 Укра!на, МПК 2006.01. Споаб контролю за розвитком гншно-запальних пpоцесiв ротово! порожнини на фош впливу ото!дного анальгетика в умовах моделювання / В. Б. Фж, Й. М. Федечко, Ю. Я. Кривко [та ш.]; заявник i патентовласник Львiвський нац. мед. ун-т iменi Данила Галицького. - Номер заявки u 2012 12479; заявл. 01.11.2012;опубл. 25.04.2013; Бюл. № 8.
10. Патент № 85762 Укра!на, МПК 2006.01. Споиб моделювання протекторно! дц aнтибiотикiв при гншно-запальних процесах ротово! порожнини експериментальних тварин на фош впливу ото!дного анальгетика / В. Б. Фж, Й. М. Федечко, С. В. Пальтов Кривко [та itt] ; заявник i патентовласник Л^вський нац. мед. ун-т iменi Данила Галицького. - Номер заявки u 2013 08080; заявл. 25.06.2013; опубл. 25.11.2013; Бюл. № 22
11. Иванова Л. А. Диагностика дисбиоза и пути коррекции микробного состава полости рта: автореф. дисс. на соискание науч.степени канд. мед. наук: спец. 14.01.14 «Стоматология» / Л. А. Иванова. - Пермь, 2010. - 25с.
12. Токмакова С. И. Особенности стоматологического статуса больных опийной наркоманией / С. И. Токмакова Ю.В. Луницына // Дальневосточный медицинский журнал. - 2014. - № 1. - C. 130-135
13. Фурсова А. Д. Патогенетические особенности стоматологического статуса и лечения наркоманов в зависимости от стажа опиоидной зависимости и выраженности абстинентного синдрома: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология» / А. Д. Фурсова. - Москва, 2009. - 27 с.
14. Boutaga K. The additional value of real-time PCR in the quantitative detection of periodontal pathogens / K. Boutaga, A. J. van Winkelhoff, C. M. Vandenbroucke-Grauls [et al.] // J. Clin. Periodontol. 2006. - Vol.33, №6. - P.427-433.
15. Demographic, clinical, and microbial aspects of chronic and aggressive periodontitis in Colombia: a multicenter study / G. I. Lafaurie, A. Contreras, A. Baron [et al.] // J. Periodontol. 2007. - №4 (78). - P. 629-639.
REFERENCES
1. Andreeva N. B. Izmenyenia v tkanyakh parodonta pri khronitseskoy morphinnoy intoksikacii i primenyeniya antioksidanta dibunola s tsel'yu korrekcii (eksperimental'noye issledovaniye) [Changes in periodontal tissues during chronic morphine intoxication and the use of antioxidant dibunol to correct (experimental study)]. Abstract of dissertation for candidate of medical sciences. Moskva, 2002: 25.
2. Bayazytova L. T., Mukhamedzhanov L. R., Goryachev D.
N. Microecology habitats oral drug dependent patients. Klinicheskaya stomatologiya 2011; 2: 88-91.
3. Hodovalov A. P., Bykova L. P., Shypylyna E. D. Some features of laboatory dysbiotic diagnosis of oral conditions. V mire nauchnukh otkrutiy 2010; 4 (14): 7 - 9.
4. Goryachev D. N. Morphofunkcional'naya otsenka sostoyaniya tkaney parodonta i slyunnuch zhelez u narkologicheskuch patsientov [Morfofunktction assessment of periodontal tissues and salivary glands in substance abuse patients]. Abstract of dissertation for candidate of medical sciences. Kazan, 2011: 21.
5. Dolova A. I Primenenie antioksidanta meksidola v kompleksnom lechenii chronicheskiego generalizovannogo parodontita u patsientov, stradayushchikh narkoticheskoy zavisimostyu ot opiatov (eksperimental'no-klinicheskoe issledovaniye) [The use of antioxidant mexidol in treatment of chronic generalized periodontitis in patients suffering from addiction to opiates (experimentally-clinical research)]. Abstract of dissertation for candidate of medical sciences. Moskva 2005: 18.
6. Kravchenko L. S., Bass N. O. Changes in biochemical and immunological parameters protective factors in diseases of the oral liquid oral mucosa. Ukrainskiy stomatologichnyi almanac. 2011; 6: 3 8-42.
7. Kuz'minov V. N. Osobluvosti abstunentnogo sundromy u chvorych na narkomaniyu, yaki zlovguvayut' riznumu opiynumu preparatamu [Features of withdrawal symptoms in drug addicts who abuse drugs opium different] Abstract of dissertation for candidate of medical sciences. Charkiv 1996: 20.
8. Paltov E. V., Fik V. B., Vilchova I. V., Onys'ko R. M., Fit'kalo O.S., Kryvko Yu. Ya. Patent number 71438 Ukraine, IPC 2006. 01. Sposib modelyuvanniya povedinkovuch reakciy v eksperymentalnych tvarun pru chronichnomu vpluvi opioidu [A method of modeling behavioral responses in experimental animals with chronic opioid exposure]; Patent Lviv Danylo Halytsky Medical University . -Application Number u 2012 00427; appl. 16.01.2012; publ. 10.07.2012, Bull. number 13.
9. Fik V. B., Fedechko J. M., Kryvko Y. Y., Paltov E. V., Onys'ko R. M., Fitkalo O. S.; Patent Lviv th. honey Patent number 79 565 Ukraine, IPC 2006.01. Sposib kontrolyu za rozvutkom gniyno-zapalnych processiv rotovoyi porognunu na foni vpluvu opioyidnogo analgetuka v umovach modelyuvannya [Method of monitoring the development of inflammatory processes in the mouth background influence opioid analgesics in terms of modeling]. Danylo Halytskyi Medical University. - Application Number u 2012 12479; appl. 01.11.2012, publ. 04/25/2013; Bull. number 8.
10. Fik V. B., Fedechko J. M., Paltov E. V., Onys'ko R. M., Kryvko YU. YA. Patent number 85762 Ukraine, IPC 2006.01. Sposib modelyuvannya protektornoyi diyi antubiotukiv pru gniyno-zapalnuch processach rotovoyi poroghnunu eksperumentalnych tvarun na foni vpluvu opioidnogo analgetuka [Method simulation protective action of antibiotics in inflammatory processes of the mouth of experimental animals against the background of the impact of opioid analgesics] .; Patent Lviv th. honey. Danylo Halytskyi Medical University . -Application Number u 2013 08080; appl. 25/06/2013; publ. 11/25/2013; Bull. number 22
11. Ivanova L. A. Diagnostika disbioza i puti korrekcii mikrobnogo sostava polosti rta [Diagnosis of dysbiosis and ways of correction of the microbial composition of the oral cavity] Abstract of dissertation for candidate of medical sciences. Perm 2010: 25.
12. Tokmakova S. I., Lunytsyna Yu. V. Features of stomatology status of patients opioid narkomany. Dalnevostochnui medicynskiy zhurnal. 2014;.1:130-135.
13. Fursova A. D. Patogeneticheskiye osobennosti stomatologicheskiego statusa I lecheniya narkomanov v zavisimosti ot staga opioidnoi zavisimosti s vuragennosti abstutentnogo syndroma [Pathogenic features of dental status and treatment of drug addicts depending on the
length and severity of opioid withdrawal syndrome. Abstract of dissertation for candidate of medical sciences. Moskva 2009: 27.
14. Boutaga K. A.J., van Winkelhoff C. M. Vandenbroucke-Grauls [et al.] The additional value of real-time PCR in the quantitative detection of periodontal pathogens. J. Clin. Periodontol. 2006; 6(33):427-433.
15. Lafaurie G. I., A. Contreras, Baron A. [et al.]
Demographic, clinical, and microbial aspects of chronic and aggressive periodontitis in Colombia: a multicenter study. J. Periodontol. 2007;4(78):629-639.
Hagifim^a 18.02.15
УДК. 616.314.14-091.8-092.9:546.815/819
В. Ф. Куцевляк, д. мед. н., Н. И. Горголь, к. мед. н., Н. П. Бобровская
Харьковская медицинская академия последипломного образования
Харьковский национальный медицинский утверситет
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ДЕНТИНЕ ЗУБОВ КРЫС В УСЛОВИЯХ ПОВЫШЕННОГО СОДЕРЖАНИЯ СВИНЦА
В работе представлены морфологические изменения в структуре дентина зубов крыс контрольной группы и экспонированных ацетатом свинца в течение одного - трех месяцев затравки. Установлено, что, начиная с первого месяца, выявлены структурные изменения преимущественно в дентинных канальцах, а во втором и третьем месяцах еще и деминерализация с очагами деструкции во всех зонах дентина.
Ключевые слова: хроническая свинцовая интоксикация, ацетат свинца, морфологические изменения, дентин зубов.
В. Ф. Куцевляк, Н. I. Горголь, Н. П. Бобровська
Харквська медична академ1я тслядипломно! освгги Харювський нацюнальний медичний ушверсигет
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ У ДЕНТИН1 ЗУБ1В ЩУР1В В УМОВАХ ЩДВИЩЕННОГО ВМ1СТУ СВИНЦЮ
У роботi представлет морфологiчнi змти у структурi дентина зубiв щурiв контрольноI групи та експонованих ацетатом свинцю протягом одного - трьох мiсяцiв. Встанов-лено, що, починаючи з першого мiсяцю, виявлею структурш змти переважно у дентинних канальцях, а в другому та третьому мкяцях ще й демiнералiзацiя з осередками де-струкци у вах зонах дентину.
Ключовi слова: хротчна свинцева ттоксикащя, ацетат свинцю, морфологiчнi змти, дентин зубiв.
© Куцевляк В. Ф., Горголь Н. И., Бобровская Н. П., 2015.
