CC BY
14
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616.711.6-009.614-005.1-089 DOI: 10.22141/2224-0586.3.98.2019.165483
Лизогуб М.В.1, Георпянц М.А.2, Лизогуб К.1.2
1ДУ «1нститутпатологИхребта та суглобв 1м. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра1ни», м. Харк1в, Укра1на 2 Харквська медична академя пюлядипломно! осв1ти, м. Харк1в, Украна
Вплив методу анестезп на об'ем крововтрати при оперативних втручаннях на поперековому вшдш хребта
Резюме. Актуальшсть. Операцп на поперековому eiddrni хребта можуть виконуватися в умо-вах як загальног анестезп (ЗА), так i стнальног (СА). Одтею з переваг останньог деят автори вважають зниження крововтрати. Проте це питання залишаеться дискусшним. Мета дослi-дження: nорiвняти об'ем крововтрати при операщях на поперековому вiддiлiхребта при викорис-тант стнальног та загальног внутршньовенног анестезп. Матерiали та методи. Удо^дження включено 215пацiентiв 18—70ротв, ASAI—II, з дегенеративнимизахворюваннямихребта, яким виконувались плановi оперативт втручання з транспедикулярною стабiлiзацiею 1—2 сегмен-тiв. Пащентам групи СА (n = 110) виконували сптальну анестезш 0,5% розчином бутвакашу (4мл), пащентам групи ЗА (n = 105) — загальну внутршньовенну анестезт iз штучною венти-лящею легень (пропофол, фентатл, атракурiум у загальноприйнятих дозах). Жорсткою умовою долдження було тдтримання середнього артерiального тиску (САТ) 60— 80 мм рт.ст. Резуль-тати. Уратдил для корекцп гемодинамжи вводився у 21,9 ± 4,0 % пацiентiв групи ЗА i лише у 3,6 ± 1,8 % пацiентiв групи СА, проте у грут СА САТбув статистично значуще нижчим, тж у пацiентiв групи ЗА. Врезультатi долдження не виявленорiзницi об'ему крововтрати мiж патентами долджуваних груп (т за методом Moore, т за рiзницею гемоглобту). Проте загальний час оперативного втручання був статистично значуще бшьшим у грут ЗА порiвняно iз групою СА (128,5 ± 40,0хв проти 104,6 ± 26,3хв, р < 0,05). Отримат намирозрахунки вказують на сильний корелящйний зв'язок мiж тривалстю оперативного втручання та тдексом маси тша (r = 0,71, р < 0,05). Висновки. При забезпечент САТ 60—80мм рт.ст. загальний рiвень крововтрати не за-лежить вiд виду анестезп. СА забезпечуе кращий ефект керованог гшотензп без використання додаткових фармакологiчних засобiв. Час оперативного втручання при ЗА значуще быьше, тж при СА. На нього також впливае тдвищений тдекс маси тыа.
Ключовi слова: поперековий вiддiл хребта; хiрургiчне лкування; крововтрата; анестезiя
Вступ
Юльюсть оперативних втручань з приводу де-генеративних захворювань хребта щороку зростае. Так, за даними Американського реестру, !х кшь-юсть зросла з 2004 по 2015 рж на 62,3 % i3 загаль-ною вартютю стащонарного лжування, що пере-вищуе 10 мiльярдiв доларiв США у 2015 рощ [1]. Якщо 10 роюв тому переважна бшьшють подiбниx
оперативних втручань виконувалась в умовах за-гально! анестезп (ЗА), сьогодш широко обгово-рюеться можливють та дощльшсть ix виконання в умовах стнально! анестезп (СА) [2]. Одшею з переваг стнально! анестезп частина авторiв вважае зниження об'ему штраоперацтно! крововтрати [3]. Проте не вс дослщники подшяють цю точку зору [4]. Пояснюеться це тим, що рiзнi автори по-
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцГГ: Лизогуб Микола Вггалшович, кандидат медичних наук, доцент, завщувач вщдту анестезюлоги та штенсивно'Г терапи, ДУ «1нститут патологи хребта та суmобiв iменi професора М.1. Ситенка Нацюнально'Г академГГ медичних наук УкраГни», вул. Пушкшська, 80, м. Харш, 61024, УкраГна; e-mail: [email protected] For correspondence: Mykola Lyzohub, PhD, Associate Professor, Head of the Department of anesthesiology, intensive care, State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Pushkinskaya st., 80, Kharkiv, 61024, Ukraine; e-mail: [email protected]
рiвнювали pÍ3HÍ види загально! анестезп (внутрш-ньовенно! та шгаляцшно!), якi caMi мають pi3Hi мехaнiзми вазодилатацп, та регюнарно! анестезп (стнально! та ешдурально!). KpiM того, методи оцiнки крововтрати в цих дослщженнях викорис-товувалися рiзнi з рiзним ступенем вiрогiдноcтi. Точна оцiнкa крововтрати при ортопедичних опе-рaцiях й доci е складним завданням. Широко ви-користовувана формула Moore на оcновi змш ге-матокриту вважаеться вiдноcно точною лише при значнш крововтрaтi. При незначному об'емi крововтрати, що не перевищуе 500 мл, нормальний об'ем циркулюючо! кровi пiдтримуетьcя в основному за рахунок спазму периферичних судин, веномоторного ефекту, без значущого збшьшення об'ему плазми, гемодилюцп, що не ввдображаеться на рiвнi гематокриту i не дозволяе вiрогiдно судити про об'ем крововтрати [5]. Останш дaнi лiтерaтури cвiдчaть про високу вiрогiднicть оцiнки тсляопе-рацшного зниження рiвня гемоглобiну для ощнки крововтрати [6].
Мета досЛдження: порiвняти об'ем крововтрати при оперативних втручаннях на поперековому вщ-дiлi хребта при використанш стнально! або загально! внутршньовенно! анестезп.
Матерiали та методи
Дослщження проведене у ДУ «1нститут патологи хребта та cуглобiв iм. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра!ни» у 2016—2017 рр. У дослщження включено 228 пащенпв вiком 18—70 рокiв, ASA I—II, з дегене-ративними захворюваннями хребта, яким викону-вались плановi оперативш втручання з транспеди-кулярною cтaбiлiзaцiею 1—2 cегментiв. Пащентам групи СА (n = 118) виконували стнальну aнеcтезiю 0,5% розчином бушвакашу (4 мл), пaцiентaм групи ЗА (n = 110) — загальну внутршньовенну анесте-зiю зi штучною вентиляцiею легень (пропофол, фентанш, aтрaкурiум у загальноприйнятих дозах). Iнтубaцiя трахе! виконувалась на cпинi з подаль-шим поворотом пaцiентa на живи". Для зaпобiгaння холодовiй гшокоагулящ! уci пaцiенти пiд час опе-ращ! зiгрiвaлиcя та отримували шфузшш розчини температури 38 °С. Розподш пaцiентiв за групами виконувався рaндомiзовaно методом випадкових чисел. Ми ощнювали рiвень гемоглобiну до опера-щ! та через 24 години тсля операцп, коли вci вод-ш сектори поверталися до збалансованого стану. Пащенпв, у яких по ранових дренажах за першi 24 години видшялося 100 мл рiдини та бшьше, з до-cлiдження виключали. yci пaцiенти мали нормаль-
^т
Hi передоперацiйнi показники коагулограми. Опе-ративнi втручання виконувались одним xipyproM i3 стабiлiзацieю двох або трьох хребщв транспедику-лярними кoнстpyкцiями.
Жорсткою умовою дoслiдження було тдтри-мання гемoдинамiчниx пoказникiв у межах серед-нього аpтеpiальнoгo тиску (САТ) 60—80 мм рт.ст. Якщо САТ знижувався менше за 60 мм рт.ст., ви-користовували титрування феншефрину (з по-пеpеднiм введенням атротну сульфату), якщо збiльшyвався вище вщ 80 мм рт.ст. — титрування уратдилу. Уpапiдил вводився початково у дoзi 15 мг болюсно, через 3 хвилини, за необхщносп, повторний болюс 10 мг, далi 10 мг/год за допомо-гою шфузшного пристрою. Рoзpiз не проводився, доки гемoдинамiчнi покажчики не були у даному дiапазoнi. Якщо гемoдинамiкy не вдавалося шд-тримати даними засобами у жорсткому дiапазoнi, пацieнт з дослщження виключався. З дoслiдження виключалися також пацieнти з гiпеpтoнiчнoю хворобою III ст. Таким чином, для аналiзy було вщ-брано 110 пащенпв групи СА та 105 пащенпв групи ЗА. Демoгpафiчна характеристиками пацieнтiв наведена у табл. 1.
Жодний пащент не отримував антифiбpинoлi-тичнi засоби пад час та пiсля оперативного втручання. Шкому не проводилась тpансфyзiя пре-паpатiв кpoвi. Статистичний аналiз проводився iз використанням програми IBM SPSS 9.0. Для ощнки ваpiанта розподшу використовувався метод Колмогорова — Смирнова. Вважаючи, що розподш був нормальним, для виявлення значущо! piзницi м1ж групами використовували Т-тест Стьюдента. Для oцiнки кopеляцiйниx зв'язюв розраховували кoефiцiент Пipсoна.
Результати
Показники гемодинамжи на початку досль дження значуще не вiдpiзнялися м1ж групами (табл. 2).
Урапшил для корекцп гемoдинамiки вводився 23 пацiентам (21,9 ± 4,0 %) групи ЗА i лише 4 пацiентам (3,6 ± 1,8 %) групи СА. Симпатoмiметики викорис-товувались у 17 пащенпв групи СА (15,5 ± 3,4 %) та у 2 пащенпв групи ЗА (1,9 ± 1,3 %). Таким чином, на весь час xipypгiчнoгo доступу вдалося пщтримувати САТ в межах 60—80 мм рт.ст. Проте у груш СА се-реднш аpтеpiальний тиск був статистично значуще нижчим, н1ж у пацiентiв групи ЗА.
Крововтрату oцiнювали за методом Moore та piзницею перед- та пiсляoпеpацiйнoгo piвнiв ге-
Таблиця 1. Демограф'чна характеристика пацентв обстежуваних груп (M ± а)
Група пащенпв Bík, роки Стать 1ндекс маси тша, кг/м2 Кшьмсть встановлених гвинтiв
Група СА, n = 110 44,8 ± 10,3 Ж — 47 Ч — 63 26,4 ± 3,5 4,4 ± 0,8
Група ЗА, n = 105 47,1 ± 13,8 Ж — 41 Ч — 64 27,0 ± 4,2 4,5 ± 0,8
моглобшу. Порiвнювали також непрямi вторинш ознаки, на якi могла впливати шдвищена кровото-чивiсть (табл. 3). Такими ознаками були час опера-цшного доступу (вiд розрiзу до встановлення пер-шого транспедикулярного гвинта) та загальний час операцп.
В результат дослiдження не виявлено р1зни-цi об'ему крововтрати м1ж пащентами дослщжу-ваних груп (нi за методом Moore, ш за рiзницею гемоглобiну). Проте час оперативного доступу та загальний час оперативного втручання були ста-тистично значуще бшьшими у груш ЗА порiвняно iз групою СА.
Спираючись на нещодавнi дослщження впливу пщвищеного iндексу маси тша (1МТ) на об'ем крововтрати та тривалють оперативного втручання, ми провели корелящйний аналiз. Отриманi нами роз-рахунки вказують на слабкий корелящйний зв'язок м1ж об'емом крововтрати та 1МТ (r = 0,24) та силь-ний кореляцiйний зв'язок м1ж тривалiстю оперативного втручання та 1МТ (r = 0,71).
Обговорення
Для зменшення операцiйноï крововтрати з 70-х роюв минулого сторiччя використовують керова-ну гiпотензiю. Методiв досягнення цiльових рiвнiв артерiального тиску юнуе чимало [7]. Використовують поглиблення анестезИ/аналгезщ бета-бло-катори, штрати, блокатори кальцiевих каналiв, урапiдил та зрщка iншi засоби. Не юнуе й одно-стайностi щодо допустимого рiвня АТ. Головними лiмiтуючими факторами гiпотензивноï анестезИ при оперативних втручаннях на хребтi у положеннi на живот вважають ризик шемИ спинного мозку та зорового нерва [8].
Автори з 1рану використовували премедикащю клонiдином (200 мкг перорально) з метою забез-печення iнтраоперащйноï артерiальноï гшотензИ та отримали вiрогiдне зниження iнтраоперащйноï крововтрати, але не отримали зниження часу оперативного втручання [9].
Sadrolsadat et al. дослiджували вплив виду анес-тезИ на рiвень крововтрати при операцiях на хребтi. До проспективного дослщження ввiйшли 100 пащ-ентiв. Автори не знайшли, так само як i у нашому дослщженш, статистично значущоï рiзницi у рiвнi крововтрати м1ж загальною та стнальною анесте-зiею [10].
Щкаво, що у 2016—2017 рр. були опублжоваш 2 метааналiзи, що порiвнювали використання за-гальноï та регiонарноï анестезИ при оперативних втручаннях на поперековому ввддш хребта з проти-лежними результатами щодо впливу виду анестезИ на рiвень крововтрати. У дослщженш А. Zorrilla-Vaca 1з спiвавт. [11] проведений метааналiз 15 рандом!зованих контрольованих дослiджень (961 пащент) з пор1внянням регiонарних методик (ст-нальна або епiдуральна) та загальних (внутрш-ньовенна та iнгаляцiйна). Метаанал!з продемон-стрував зниження iнтраоперацiйноï крововтрати у груш регiонарноï анестезИ (SMD = —1,24; 95% до-в!рчий iнтервал (Д1) в1д —2,27 до —0,21; р = 0,02). У дослщженш Т. Meng 1з ствавт. [12] був проведений метаанал!з 8 рандомiзованих контрольованих дослiджень (625 пащенпв) з пор1внянням стналь-roï анестезИ та загальноï анестезИ (внутршньо-венна та iнгаляцiйна). Метааналiз не продемон-стрував р1зниц1 в штраоперацшнш крововтратi (SMD = -1,56; 95% Д1 в1д -3,12 до 0,00; р = 0,05), проте показав, що група загальноï анестезИ мала бшьш високу частоту iнтраоперацiйноï гшертен-зИ. Саме вона, на нашу думку, е бшьш важливим чинником штраоперацшно'! кровоточивост1, н1ж сам метод анестезИ. кр1м того, показано, що за-гальна внутрiшньовенна анестезiя пропофолом призводить до значно меншо! штраоперацшно'! крововтрати, н1ж iнгаляцiйна анестезiя севофлура-ном при оперативних втручаннях на хребт [13]. Це можна пояснити р!зною селективнiстю механiзму вазодилатацИ: артерюлярно'! прекапiлярноï у ви-падку севофлурану та венулярною посткапiлярною у випадку пропофолу [14].
Таблиця 2. Показники САТ (мм рт.ст.) на етапах досл'1дження (M ± а)
Вид анестезп При надходженж до операцшноУ Через 20 хвилин шсля початку анестезп На момент хiрургiчного достУпУ
ЗА 96,7 ± 8,8 83,5 ± 5,6 74,4 ± 4,9
СА 95,9 ± 10,4 75,4 ± 5,2* 69,5 ± 4,8*
Вид анестезп Об'ем крововтрати за Moore, мл Рiзниця гемоглобшу, г/л Час хiрургiчного достУпу, хв Загальний час оперативного втручання, хв
СА 393±183 21,6 ± 10,5 15,9 ± 3,2 104,6 ± 26,3
ЗА 374 ± 201 23,9 ± 11,2 17,8 ± 3,5* 128,5 ± 40,0*
Примтка: * — p < 0,05 nopÏB^HO з патентами групи СА.
Примтка: * — p < 0,05 nopÏB^HO з патентами групи ЗА.
Таблиця 3. Об'ем крововтрати, р'/зниця р 'вня гемоглобну та час оперативного втручання
у пац'1ент'1в досл'1джуваних груп
Автори з США [15] показали, що при опера-тивних втручаннях на поперековому вщдш хребта найб!льш важливими чинниками, що впливають на крововтрату, е кiлькiсть ламiнектoмiй, досвщ-чешсть xipypга, який робить доступ, необхвднють забору трансплантата з крила клубово! кiстки та суб'ективна oцiнка xipypгoм ступеня розширення епiдypальниx вен. При цьому вс операц!! виконува-лись в умовах загально! анестезп, тож вплив цього чинника не дослщжувався.
Ми припускаемо, що значуще б!льший час оперативного втручання при використанш загально! анестез!! був зумовлений необхщшстю бiльш часто! та ретельно! коагуляц!! для забезпечення мтмаль-но! крововтрати у ц!й груп! пащенпв. Данi л!терату-ри також вказують на визначальний вплив х!рурпч-но! техн!ки та коагуляц!! на об'ем штраоперащйно! крововтрати [8]. Тому, можливо, загальна анестез!я призводить до зб!льшення кровоточивост! тканин, проте загальний об'ем крововтрати завдяки ретель-н!й коагуляц!! залишався однаковим в обох групах пац!ент!в. На операц!йну крововтрату впливае також п!двищений 1МТ, що узгоджуеться !з даними А. Villavicencio et al. [16].
Висновки
1. При забезпеченн керовано! гшотенз!! (САТ 60—80 мм рт.ст.) п!д час оперативного втручання загальний р!вень крововтрати не залежить в!д виду анестез!!.
2. Стнальна анестез!я забезпечуе ефект керовано! гшотенз!! без використання додаткових фарма-колог!чних засоб!в, у той час як при загальнш вну-тр!шньовенн!й анестез!! для !! забезпечення у 22 % необхщне фармаколог!чне зниження артер!ального тиску.
3. Час оперативного втручання при загальнш внутршньовеннш анестез!! значуще б!льше, н!ж при сп!нальн!й анестез!! (128,5 ± 40,0 хв проти 104,6 ± 26,3 хв, р < 0,05). На нього також значуще впливае пщвищений шдекс маси т!ла (r = 0,71, p < 0,05).
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-н!сть конфл!кту !нтерес!в при пщготовщ дано! статт!.
Список лператури
1. Martin B., Mirza S., Spina N, Spiker W., Lawrence B., Brodke D. Trends in Lumbar Fusion Procedure Rates and Associated Hospital Costs for Degenerative Spinal Diseases in the United States, 2004-2015// Spine. — 2018. — 4(5). — Р. 369-376. doi: 10.1097/BRS.0000000000002822.
2. Lessing N., Edwards II Ch., Brown Ch., Ledford E., Dean C., Lin Ch., Edwards Ch. Spinal Anesthesia in Elderly Patients Undergoing Lumbar Spine Surgery // Orthopedics. — 2017. — 40(2). — Р. 317-322; https://doi.org/10.3928/01477447-20161219-01.
3. Attari M., Mirhosseini S., Honarmand A, Safavic M. Spinal anesthesia versus general anesthesia for elective lumbar spine
^Ш
surgery: A randomized clinical trial// J. Res. Med. Sci. — 2011. — 16(4). — Р. 524-529. PMCID: PMC3214358PMID: 22091269.
4. WalcottB.P., KhannaA., Yanamadala V., Coumans J.V., Peterfreund R.A. Cost analysis of spinal and general anesthesia for the surgical treatment of lumbar spondylosis // J. Clin. Neuro-sci. — 2015. — 22. — Р. 539-543.
5. Метод определения объема и степени острой кровопо-тери/ТимербулатовШ.В., ФаязовР.Р., Смыр Р.А, Гатаул-лина Э.З., Шакиров Р.Ф., Идрисов Т.С., Исмагилова Ю.М. // Клиническая и экспериментальная хирургия. — 2012. — Т. 5, № 3. — C. 49-54.
6. Montes-Casillas Y., Zazueta-Medina F. Determination of postoperative hemoglobin levels and their correlation with the weight of the transoperative textiles// Gac. Med. Mex. — 2016. — 152. — Р. 604-607.
7. Soghomonyan S, Stoicea N, Sandhu G, Pasternak J., Bergese S. The Role of Permissive and Induced Hypotension in Current Neuroanesthesia Practice // Front. Surg. — 2017. — 4. — Р. 1-10. doi: 10.3389/fsurg.2017.00001.
8. Bible J., Mirza M., Knaub M. Blood-loss Management in Spine Surgery // Journal of the American Academy of Orthopaedic Surgeons. — 2018. — 26(2). — Р. 35-44. doi: 10.5435/jaaos-d-16-00184.
9. Anvari Z., Afshar-Fereydouniyan N, Imani F., Sakhaei M., Alijani B., Mohseni M. Effect of Clonidine Premedication on Blood Loss in Spine Surgery // Anesthesiology and Pain Medicine. — 2012. — 1(4). — Р. 252-256.
10. Sadrolsadat S.H., Mahdavi A.R., Moharari R.S. et al. A prospective randomized trial comparing the technique of spinal and general anesthesia for lumbar disk surgery: a study of 100 cases//Surg. Neurol. — 2009. — 71. — Р. 60-65.
11. Zorrilla-Vaca A., Healy R.., Mirski M. A Comparison of Regional Versus General Anesthesia for Lumbar Spine Surgery // Journal of Neurosurgical Anesthesiology. — 2017. — 29(4). — Р. 415-425. doi: 10.1097/ana.0000000000000362.
12. Meng T., Zhong Z., Meng L. Impact of spinal anaesthesia vs. general anaesthesia on peri-operative outcome in lumbar spine surgery: a systematic review and meta-analysis of randomised, controlled trials// Anaesthesia. — 2016. — 72(3). — Р. 391-401. doi: 10.1111/anae.13702.
13. Albertin A., La Colla L., Gandolfi A. et al. Greater peripheral blood flow but less bleeding with propofol versus sevoflu-rane during spine surgery: a possible physiologic model?// Spine (Phila Pa 1976). — 2008. — 33. — Р. 2017-2022.
14. Willner D., Spennati V., Stohl S., Tosti G., Aloisio S., Bi-lotta F. Spine Surgery and Blood Loss: Systematic Review of Clinical Evidence // Anesthesia & Analgesia. — 2016. — 123(5). — Р. 1307-1315. doi: 10.1213/ANE.0000000000001485.
15. Mathai K.., Kang J., Donaldson W., Lee J., Buffington C. Prediction of blood loss during surgery on the lumbar spine with the patient supported prone on the Jackson table // The Spine Journal. — 2012. — 12(12). — Р. 1103-1110. doi: 10.1016/j. spinee.2012.10.027.
16. Villavicencio A., Lee Nelson E., Rajpal S., Vivek N., Burneikiene S. The impact ofBMI on operating room time, blood loss, and hospital stay in patients undergoing spinal fusion // Clin. Neurol. Neurosurg. — 2019. — 11(179). — Р. 19-22. doi: 10.1016/j.clineuro.2019.02.012.
Отримано 01.03.2019 ■
«
Лизогуб H.B.1, Гeopгиянц M.A.2, Лизогуб К.И.2
1 ГУ «Институт пaтoлoгии позвоночник и cycтaвoв им. пpoф. M.И. Ситенко HAMH Укpaины», г. Хapькoв, Укpaинa
2 Хapькoвcкaя медицинаюя aкaдeмия последипломного oбpaзoвaния, г. Хapькoв, Укpaинa
Bлияниe мeтoдa aнecтeзии на oбъeм кpoвoпoтepи пpи oпepaтивныx вмeшaтeльcтвax
на пoяcничнoм oтдeлe пoзвoнoчникa
Резюме. Актуальность. Операции на поясничном отделе позвоночника могут выполняться в условиях как общей анестезии (ОА), так и спинальной (СА). Одним из преимуществ последней авторы считают уменьшение интраоперационной кровопотери. Однако этот вопрос остается дискуссионным. Цель исследования: сравнить объем кровопотери при операциях на поясничном отделе позвоночника при использовании спинальной и общей внутривенной анестезии. Материалы и методы. В исследование включено 215 пациентов 18—70 лет, ASA I—II, с дегенеративными заболеваниями позвоночника, которым выполнялись плановые оперативные вмешательства с транспедикулярной стабилизацией 1—2 сегментов. Пациентам группы СА (n = 110) выполняли спинальную анестезию 0,5% раствором бупивакаина (4 мл), пациентам группы ОА (n = 105) — общую внутривенную анестезию с искусственной вентиляцией легких (пропофол, фентанил, атракуриум в общепринятых дозах). Жестким условием исследования было поддержание среднего артериального давления (САД) 60—80 мм рт.ст. Результа-
ты. Урапидил для коррекции гемодинамики вводился у 21,9 ± 4,0 % пациентов группы ОА и только у 3,6 ± 1,8 % пациентов группы СА, при этом САД в группе СА был значимо ниже, чем в группе ОА. В результате исследования не выявлено различий в кровопотере (ни по методу Moore, ни по разнице гемоглобина). Однако общее время оперативного вмешательства было статистически значимо больше в группе ОА по сравнению с группой СА (128,5 ± 40,0 мин против 104,6 ± 26,3 мин, р < 0,05). Полученные нами расчеты указывают на сильную корреляционную связь между временем операции и индексом массы тела (r = 0,71, р < 0,05). Выводы. При обеспечении САД 60—80 мм рт.ст. общий уровень кровопотери не зависит от вида анестезии. СА обеспечивает лучший эффект управляемой гипотензии без применения дополнительных фармакологических средств. Время оперативного вмешательства при ОА значимо больше, чем при СА. На него также влияет повышенный индекс массы тела. Ключевые слова: поясничный отдел позвоночника; хирургическое лечение; кровопотеря; анестезия
M.V. Lyzohub1, M.A. Georgiyants2, K.I. Lyzohub2
1 SI "State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
2 Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Influence of anesthesia type on blood loss during lumbar spine surgery
Abstract. Background. Lumbar spine surgery may be performed under general (GA) or spinal (SA) anesthesia. One of the advantages of SA is thought to be reducing blood loss, but this question remains controversial. The aim of our study was to compare blood loss during lumbar spine surgery under spinal anesthesia or total intravenous anesthesia. Materials and methods. We examined 215 patients aged 18—70 years, ASA I—II with degenerative lumbar spine diseases, who were operated with 1—2 segment fusion. In SA group (n = 110), we performed spinal anesthesia with 4 ml 0.5% bupivacaine. In GA group (n = 105), total intravenous anesthesia (propofol, fentanyl, atracurium in standard doses) was used. Mean arterial pressure (MAP) was strictly maintained at the level of 60—80 mmHg. Results. Urapidil for hemodynamics correction
was used in 21.9 ± 4.0 % of GA patients and in 3.6 ± 1.8 % SA patients. MAP in SA group was significantly lower than in GA group. Nevertheless, we did not find any difference in blood loss between groups, but the surgery was significantly longer in GA group compared to SA group (128.5 ± 40.0 min vs 104.6 ± 26.3 min, p < 0.05). We also found strong correlation between surgery time and body mass index (r = 0.71, p < 0.05). Conclusions. Intraoperative blood loss does not depend on anesthesia type if we can maintain MAP at the level of 60—80 mmHg. SA provides better deliberate hypotension without pharmacological correction. Surgery time in GA group was significantly higher than in SA group. It depends on body mass index as well.
Keywords: lumbar spine; surgery; blood loss; anesthesia
