CC BY
86І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
---- ---------------- проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Вплив малих форм активного відпочинку на розумову діяльність студентів аграрних ВНЗ
Присяжнюк С.І.
Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ)
Анотації:
Розглянуто вплив засобів активного відпочинку на підвищення розумової працездатності стУдентів. У дослідженнях приймало участь 105 студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості. Інтегральним показником розумової працездатності обрано успішність студентів. Встановлено, що найбільш ефективними чинниками зменшення дії процесів втоми та підвищення розумової працездатності студентів є використання малих форм активного відпочинку протягом навчального дня. Пропонується використовувати фізкультурні пауз (хвилинки, мікропау-зи) під час проведення занять з теоретичних дисциплін. Встановлено, що малі форми активного відпочинку у поєднанні з проведенням самостійних оздоровчо-тренувальних занять з фізичного самовдосконалення сприяє суттєвому покращенню стану фізичної та розумової працездатності студентської молоді.
Ключові слова:
здоров’я, активний, відпочинок, розумова, діяльність, студенти, фізичні вправи.
Присяжнюк С.И. Влияние малых форм активного отдыха на умственную деятельность студентов аграрных вузов. Рассмотрено влияние средств активного отдыха на повышение умственной работоспособности студентов. В исследовании принимало участие 105 студентов с низким уровнем физической подготовленности. Интегральным показателем умственной работоспособности избрана успеваемость студентов. Установлено, что наиболее эффективными факторами уменьшения действия процессов усталости и повышения умственной работоспособности студентов является использование малых форм активного отдыха в течение учебного дня. Предлагается использовать физкультурные паузы (минутки, микропаузы) во время проведения занятий по теоретическим дисциплинам. Установлено, что малые формы активного отдыха в сочетании с проведением самостоятельных оздоровительнотренировочных занятий по физическому самоусовершенствованию способствуют существенному улучшению состояния физической и умственной работоспособности студенческой молодежи.
здоровье, активный, отдых, умственная, деятельность, студенты, физические упражнения.
Prysjazhnuk S.I. Influence of small forms of active rest on intellection of students of agrarian higher institutes. Influence of facilities of active rest is considered on the increase of mental capacity of students. In research took part 105 students with the low level of physical preparedness. Progress of students is select the integral index of mental capacity. It is set that the most effective factors of diminishing of action of processes of fatigue and increase of mental capacity of students is the use of small forms of active rest during an educational day. It is suggested to utillize athletic pauses (minutes, micro pauses) during the leadthrough of employments on theoretical disciplines. It is set that small forms of active rest in combination with a leadthrough independent health-improvement-trainings employments on physical self-perfection instrumental in the substantial improvement of the state of physical and mental capacity of student young people.
health, active, rest, mental, activity, students, physical exercises.
Вступ.
Раціональний режим навчання студентів у певній мірі розглядається як один із заходів боротьби зі стомленням, досягнення і тривалого збереження високої працездатності. Це передбачає вивчення та знання психофізіологічних аспектів раціонального режиму навчання, праці та відпочинку, використання активних і пасивних засобів фізичного виховання з метою профілактики навчального чи виробничого стомлення, відновлення високої працездатності, створення позитивних емоцій у навчальному чи виробничому колективах тощо.
Значним вкладом у вивчення механізму активного відпочинку (АВ) є праці багатьох дослідників (М.Є. Маршак, 1932; С.П. Нарикашвілі, Ш.А. Чахнашвілі, 1947; В.В. Розенблат, 1951; Н.К. Верещагін, 1953; І.М. Трахтенберг, І.В. Савицький, 1955; І.В. Муравов, 1958, 1972 та ін.). Для розуміння механізму АВ викликають великий інтерес також результати багатьох дослідників, які вивчали зміни м’язової працездатності людини під впливом діяльності інших груп м’язів (Рей, 1932; Аллерс та Бірер, 1935; Д.М. Шатенштейн, Є.Н. Іорданська, 1955; А.А. Тарасевич, 1955; І.В. Муравов, 1958, 1972, 1983, 1987; Гандур Арафат, 1984 та ін.).
Результати вивчення проблеми АВ та успіхи усієї фізіологічної науки сприяли розумінню фізіологічного механізму АВ. Велике значення мали погляди Г.В. Фольборта (1948, 1951) про те, що в основі АВ лежить підсилення гальмування у нервовому центрі стомленої кінцівки, викликане діяльністю іншої сторони. Значення відновлювальної ролі процесу гальмування © Присяжнюк С.І. , 2012 doi: 10.6084/т9.ґ^Ьіаге.97366
у механізмі феномену І.М. Сеченова (1907) визнано більшістю дослідників [8].
Подальший розвиток вчення про АВ відображений у дослідженнях І.В. Муравова (1958). Зокрема ним було доведено, що відновлюючи дія АВ залежить як від інтенсивності розвитку процесів стомлення, так і від характеру працюючого органу в період АВ.
Велике значення в процесі навчання студентської молоді нині набуває АВ. Вимушене обмеження рухової активності під час розумової діяльності скорочує потік імпульсів від м’язів до рухових центрів кори головного мозку. Це знижує збудливість нервових центрів, і як наслідок - розумову працездатність. Відсутність м’язових напружень і механічне стиснення кровоносних судин задньої поверхні стегна у положенні сидячи знижує інтенсивність кровообігу, погіршується кровопостачання головного мозку, ускладнюючи тим самим його функціональну діяльність. З’являється відчуття втоми, яке викликане напруженою працею і тривалим перебуванням в одноманітній робочій позі, ніби попереджує щодо проблем, що виникають в організмі.
Для їх усунення потрібен відпочинок. Тому чергування періодів праці та відпочинку - необхідна умова підвищення продуктивності праці. Відомо, що найбільш ефективне відновлення працездатності відбувається під час АВ. Активізувати його можна за допомогою спеціально підібраних фізичних вправ.
Здоров’я студентської молоді - найважливіша безальтернативна передумова її всебічного гармонійного розвитку, активної життєдіяльності, успішного навчання, майбутньої високопродуктивної праці, особистого
32012 11
добробуту та сімейного щастя. І, що дуже суттєво, надійна гарантія інтелектуального майбутнього України у галузі агропромислового виробництва [1, 2].
Разом з тим, соціальне замовлення не реалізується повністю в сучасних умовах. Більшість фахівців вважають, що дійсний рівень психофізичної підготовленості випускників аграрних ВНЗ України не відповідає сучасним вимогам життєдіяльності та виробництва АПК.
Ця тенденція була підтверджена і під час морфологічного аналізу стану здоров’я та фізичної підготовленості студентів аграрних ВНЗ України, професійно обумовлених захворювань, травматизму у представників екстремальних, масових і творчих професій, порушень у виробничих технологічних процесах, пов’язаних з недостатнім рівнем прояву фізичних та психічних якостей випускників аграрних ВНЗ [3].
Майбутнє України тісно пов’язане із сучасною молоддю. Вона вирішує багато проблем і в сьогоденні. Тому вона повинна бути здоровою та фізично загартованою. Передбачалось, що здоров’я кожного наступного покоління поліпшується відносно постійного покращення рівня технізації умов праці та життя. Але тут проявляється багато таких чинників, про наявність яких ми й не підозрювали. Найбільше занепокоєння викликає те, що деякі з них, провокуючи виникнення, розвиток та негативну течію різних хвороб, починають інтенсивно діяти уже у молодому віці (так звані фактори ризику). Серед них прискорення виробничих процесів і життя, швидка зміна екологічної ситуації, гіподинамія та зростання нервово-психічних напружень; збільшення інформаційного потоку і навіть природні катаклізми та регіональні конфлікти. Все це сприяє омолодженню багатьох хвороб, які раніше були притаманні лише людям старших вікових категорій. У першу чергу це серцево-судинні, легеневі та виразкові захворювання [4].
Необхідно пам’ятати, що значну роль у стримані клінічних проявів більшості хвороб відіграють могутні компенсаторні і адаптивні механізми організму. Вони не дають перейти межу „здоров’я-хвороба” постійно атакуючим організм факторами ризику. Але ж, якщо ці атаки перевищують порогову межу, виникають ознаки хвороби. До того ж, сучасні вимоги життєдіяльності, постійна мінливість умов виробництва свідчать, що мало володіти високим рівнем освіти і культури, глибокими професійними знаннями та навичками, необхідно мати й добре здоров’я. Без нього неможливо досягти всього у повній мірі [5].
На сучасному етапі здійснення структурної політики, забезпечення переходу на інноваційний шлях розвитку та створення ефективної системи державного управління освітою, що відповідає стандартам демократичної, правової держави із соціально орієнтованою економікою в Україні прийнято низку конструктивних заходів щодо організації фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в навчальних закладах усіх типів та рівнів акредитації [6].
Показники функціональних можливостей організму, працездатності, фізичних якостей та рухових здібностей молоді в Україні у порівнянні з розвинутими країнами знаходяться на низькому рівні, який
характеризується тенденцією до прискорення темпів старіння їх організму [7-10], збільшення різного роду відхилень у їхньому стані здоров’я, незадовільною фізичною підготовленістю, зростанням кількості пропущених навчальних занять за хворобою, зменшенням кількості юнаків, які за станом здоров’я не можуть бути призвані до лав Збройних Сил України тощо.
Отже здоров’я повинно стати одним із найважливіших пріоритетів серед багатьох цінностей сучасної молоді.
Робота виконувалась згідно науково-дослідної роботи НУБіП України: „Взаємозв’язок біологічного віку та стану фізичної підготовленості студентів вищих навчальних закладів” (№ державної реєстрації 0104Ш04548), Зведеного плану НДР Державного комітету України з фізичної культури і спорту на 20062010 рр. за темою 1.3.1. «Модельні характеристики системної діяльності організму людини в процесі довгострокової адаптації до фізичних навантажень» (номер державної реєстрації 010Ш004945) та за тематикою НДР кафедри біологічних основ фізичного виховання і спортивних дисциплін Інституту фізичного виховання та спорту НПУ імені М.П. Драгоманова на 2010-2015 рр. - „Теоретико-методичні основи підвищення резервних можливостей організму людини з різним рівнем фізичної підготовленості”, кафедри біологічних основ фізичного виховання і спортивних дисциплін Інституту фізичного виховання та спорту НПУ імені М.П. Драгоманова „Медико-біологічні та валеологічні проблеми здоров’я людей з різними фізичними можливостями” і є складовою наукового напряму Інституту фізичного виховання та спорту НПУ імені М.П. Драгоманова”.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою досліджень було виявити вплив засобів активного відпочинку на підвищення розумової працездатності студентів Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Результати досліджень.
Дослідження проводилися протягом 2008-2009 навчального року. У дослідженнях приймало участь 105 студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості (65 студентів - експериментальної та 40 студентів контрольної груп). У контрольній групі навчальні заняття проводилися за традиційною методикою, в експериментальній - організація навчальних занять та підготовка до них передбачала виконання у певні періоди фізичних вправ активного відпочинку з переважною спрямованістю на оздоровлення та підвищення розумової і фізичної працездатності протягом навчального року. Ми спостерігали характер змін розумової працездатності студентів факультетів ветеринарної медицини, економіки, аграрного менеджменту та агрономічного. До початку експериментальних досліджень студенти контрольної і експериментальної груп статистично вірогідно (р>0,5) не відрізнялися один від одного за усіма досліджуваними показниками.
Показники розумової працездатності, у значній мірі були показниками етапного контролю. Тут розглядалася успішність студентів, як інтегральний показник розумової працездатності, у якому інтегрально відображається концентрація і стійкість уваги, продуктивність операцій мислення тощо. Успішність контр-
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
олювалася на початку педагогічного експерименту (оцінки зимової екзаменаційної сесії) і по закінченні навчального року (оцінки літньої екзаменаційної сесії). У всіх студентів аналізувалися оцінки, отримані ними на екзаменах з теоретичних дисциплін.
Результати проведених досліджень свідчать, що студенти експериментальної групи, у порівнянні до студентів контрольної, значно краще здали літню сесію, ніж зимову. На наш погляд, цьому сприяло підвищення збудливості та функціональної рухливості центральної нервової системи в наслідок використання ними спеціально підібраних фізичних вправ активного відпочинку.
Отримані результати дозволяють припустити, що цьому сприяло використання експериментальної методики із застосуванням малих форм активного відпочинку (фізкультурних хвилинок і фізкультурних мікропауз) з метою підвищення розумової та фізичної працездатності студентів. Наші результати погоджуються з результатами інших досліджувачів про позитивний вплив занять фізичними вправами на показники розумової працездатності [6].
Експериментально обґрунтовано використання малих форм активного відпочинку (фізкультурних хвилинок та фізкультурних мікропауз) під час проведення теоретичних та лабораторних навчальних занять із студентами експериментальної групи, в основу яких було покладено:
• використання фізкультурної хвилинки та фізкультурної мікропаузи між півпарами та парами теоретичних дисциплін і лабораторних занять;
Література:
1. Раєвський Р.Т., Kанiшевський С.М., Домашенко A.B. Фізичне виховання студентської молоді України у XXI столітті /Збір. наук. статей і матер. Bсеyкраїнська конференція „Молодь і суспільство, присвячена 10-річчю незалежності України”. Одеса, 2001, С.20-27.
2. ^аснов B.Ü. Фізичне виховання: психофізичні вимоги до фахівців агропрому /Навч. пос. для вищ. навч. аграр. закл. K., Aграрна освіта, 2000, 133 с.
3. ^^шевський С.М. Науково-методичні та організаційні основи фізичного самовдосконалення студентства. K., ІЗМН, 1999, 270 с.
4. Присяжнюк С.І., Шaпошнiк B^. Проблеми фізичного виховання студентської молоді України. Основи здоров’я і фізична культура. 2006, № 11, С.З-7.
З. Розенблат B.B. Проблема утомления. М., Медицина, 197З, 240 с.
6. Присяжнюк С.І., Гордеєва CB. Підвищення розумової діяльності та фізичної працездатності студентів аграрних вищих навчальних закладів засобами активного відпочинку. Метод. рекомендації. K., Bидавничий центр nAY, 2004, 27 с.
7. Маглеваный B.A., ^нинец О.Б., Яворский Т.П., Тёрло О.И. Динамика показателей физической работоспособности студенток медицинского университета. Физическое воспитание студентов. 2011.-N1. c.63-66.
8. Муравов n.B. Здоровье, трудоспособность и физическая культура. K., Знание УССР, 198З, 48 с.
9. Claire Toulotte, Claudine Fabre, Benedicte Dangremont, Ghislaine Lensel, Andre Thevenon. Effects of physical training on the physical capacity of frail, demented patients with a history of falling: a randomised controlled trial. Age and Aeing. 2003, vol.32, pp. 67-73.
10. Sollerhed A.-C., Ejlertsson G. Low physical capacity among adolescents in practical education. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports. 1999, vol^^), pp. 249-2З6.
Информация об авторе: Присяжнюк Станислав Иванович
omelchuk.58@mail.ru Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины ул. Героев Обороны, ІЗ, г. ^ев, 03041, Украина
Поступила в редакцию 27.09.2012г.
• використання фізкультурної паузи та фізкультурної хвилинки під час самостійної роботи з підготовки до навчальних занять наступного дня (сесії) у гуртожитку та умовах своєї квартири;
• організація самостійних оздоровчо-тренувальних занять з фізичного самовдосконалення у вільні від навчання години;
• участь у фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходах факультету, навчально-наукового інституту та університету.
Висновки.
Впровадження у навчальний процес з теоретичних дисциплін малих форм активного відпочинку суттєво сприяло покращенню фізичної та розумової працездатності студентів Національного університету біоресурсів і природокористування України, про що свідчать підсумки зимової та літньої екзаменаційної сесії.
Результати досліджень можуть бути використані під час проведення лекцій, бесід, семінарських та практичних занять.
Широке використання малих форм активного відпочинку (фізкультурних пауз, фізкультурних хвилинок та фізкультурних мікропауз) під час проведення занять теоретичних дисциплін у поєднанні з проведенням самостійних оздоровчо-тренувальних занять з фізичного самовдосконалення сприяло суттєвому покращенню стану фізичної та розумової працездатності студентської молоді.
References:
1. Raievs’kij R.T., Kanishevs'kij S.M., Domashenko A.V. Fizichne vikhovannia students'koyi molodi Ukrayini u XXI stolitti [Physical education of student young people of Ukraine in XXI century]. Molod ’ i suspil’stvo [Young people and society], Odesa, 2001, pp. 20-27.
2. Krasnov V.P. Fizichne vikhovannia: psikhofizichni vimogi do fakhivciv agropromu [Physical education: psychophysical requirements to the specialists to agro-industry], Kiev, Agrarian education, 2000, 133 p.
3. Kanishevs’kij S.M. Naukovo—metodichni ta organizacijni osnovi fizichnogo samovdoskonalennia studentstva [Scientifically methodical and organizational bases of physical self-perfection of student], Kiev, ICME, 1999, 270 p.
4. Prisiazhniuk S.I., Shaposhnik V.M. Osnovi zdorov’ia ifizichna kul’tura [Bases of health and physical culture], 2006, vol.11, pp. 5-7.
5. Rozenblat V.V. Problema utomleniia [Problem of fatigue], Moscow, Medicine, 1975, 240 p.
6. Prisiazhniuk S.I., Gordeieva S.V. Pidvishchennia rozumovoyi diial’nosti ta fizichnoyi pracezdatnosti studentiv agrarnikh vishchikh navchal’nikh zakladiv zasobami aktivnogo vidpochinku [Increase of intellection and physical capacity of students of agrarian higher educational establishments by facilities of active rest], Kiev, NAU Publ., 2004, 27 p.
7. Maglevanyj V.A., Kuninec O.B., Iavorskij T.I., Terlo O.I. Fiziceskoe vospitanie studentov [Physical Education of Students], 2011, vol.1, pp. 63-66.
8. Muravov I.V. Zdorov’e, trudosposobnost’ i fizicheskaia kul’tura [Health, ability to work and physical culture], Kiev, Knowledge of UKRAINE, 1985, 48 p.
9. Claire Toulotte, Claudine Fabre, Benedicte Dangremont, Ghislaine Lensel, Andre Thevenon. Effects of physical training on the physical capacity of frail, demented patients with a history of falling: a randomised controlled trial. Age and Ageing. 2003, vol.32, pp. 67-73.
10. Sollerhed A.-C., Ejlertsson G. Low physical capacity among adolescents in practical education. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports. 1999, vol.9(5), pp. 249-256.
Information about the author: Prysjazhnuk S.I.
omelchuk.58@mail.ru
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine Heroyiv Oborony st., 15, Kyiv, 03041, Ukraine
Came to edition 27.09.2012.
la
