CC BY
25
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 378.14
Олена Безсмертна ВПЛИВ КОМПЛЕКСУ МИСТЕЦТВ НА ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ДОСВ1ДУ СТУДЕНТ1В КЛАСИЧНИХ УН1ВЕРСИТЕТ1В ПОЛЬЩ1 (КУЛЬТУРОЛОГ1ЧНИЙ I АКС1ОЛОГ1ЧНИЙ П1ДХОДИ)
Розглядаеться процес формування естетичного досв1ду студент1в класичних ушверситет1в у працях пров1дних укратських I польських вчених з позицт культуролог1чного I аксюлог1чного тдход1в. Обгрунтовуеться доцтьтсть Ххнього застосування.
Ключовi слова: естетичний досв1д, культурш цтност1, вплив мистецтва, творча експреЫя, духовна гармошя.
Елена Бессмертная ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСА ИСКУССТВ НА ФОРМИРОВАНИЕ ЭСТЕТИЧЕСКОГО ОПЫТА СТУДЕНТОВ КЛАССИЧЕСКИХ УНИВЕРСИТЕТОВ ПОЛЬШИ (КУЛЬТУРОЛОГИЧЕСКИЙ И АКСИОЛОГИЧЕСКИЙ ПОДХОДЫ)
Рассматривается процесс формирования эстетического опыта студентов классических университетов в трудах выдающихся украинских и польских ученых с позиций культурологического и аксиологического подходов. Обосновывается целесообразность их использования.
Ключевые слова: эстетический опыт, культурные ценности, влияние искусства, творческая экспрессия, духовная гармония.
Olena Bezsmertna
INTERACTION OF ART TYPES AND THEIR IMPACT ON TAESTHETIC EXPERIENCE FORMATION AMONG UNIVERSITY STUDENTS OF POLAND (CULTUROLOGICAL AND AXIOLOGICAL APPROACHES)
The article concerns the formation of aesthetic experience of university students by Polish and Ukrainian scholars. The research is based on culturological and axiological approaches.
Key words: aesthetic experience, culture values, art impact, creative expression, spiritual harmony.
Педагопчне дослщження потребуе визначення i практичного застосування культуролопчного i аксюлопчного тдходдв у цтсному навчально-виховному процеш серед студентiв класичних унiверситетiв i формування у них естетичного досвщу. Розвиток студента з гуманiстичних позицш як суб'екта культури, самоценно! та уткально!" особистостi викликае жвавий штерес в укра1нських та польських дослщнишв. У цьому контекстi доцiльним е погляд на виховання як заиб трансляци культури таких вiтчизняних вчених, як Ю. Бойчук, О. Бонадаревська, I. Гусленко, М. Долматова, С. Зеленов, Б. Лiхачов, Н. Миропольська, О. Рудницька, Г. Шевченко та ш. С. Анiсiмова, О. Арнольдов, Ю. Сфiмов, В. Малахов, Л. Столович сходяться на думцi, що сукупнiсть духовних i матерiальних ценностей, створених людством i складае суттсть культури [1, c. 122].
На початку XXI ст.. педагопчт теорп в Польщi почали розвиватися дуже активно, зокрема, новий напрямок у виховант полягав у розкритп сутност мистецтва через культурнi цiнностi. Свiжий погляд на горизонти культури i мистецтва впроваджено i розроблено у педагопчних теорiях Я. Бiлостоцького, Б. Наврочинського, Б. Суходольського i Серпуша Несена. Науково-теоретичнi дослiдження творчо! експреси i впливу мистецтва представленi польськими теоретиками - такими, як I. Войнар, М. Квятковска-Парновска, В. Лама, В. Оконя, С. Попек, А. Трояновська-Качмарська, С. Шуман та ш.
Мета стати - дослщити розвиток польсько! традици естетичного виховання, що Грунтуеться на давнiх фiлософсько-педагогiчних традицiях, охоплюе формування естетично! сприйнятливостi людини, сприйняття прекрасного i пiднесеного, що гармотзуе розвиток людини пiд впливом мистецтва.
Польська традиция формування естетичного в людит включае двi виховн1 методики. Перша називаеться «виховання до мистецтва» (оригшал wychowanie do i передбачае виховання тих, хто сприймае мистецтво, здатен осмислювати i переживати його естетично, прагне спiлкуватися з мистецтвом, ставитися до рiзних його видiв з повагою i любов'ю. Ця методика супроводжуе суб'ектiв у св^ художньо! культури, дае можливiсть насолоджуватися щнтстю мистецтва у всiх його проявах. 1нша методика iнiцiюе i культивуе розвиток суб'екта через дiяльнiсть i називаеться «виховання через мистецтво» (оригшал wychowanie ргее7 87Шк§). Вона веде безпосередньо до творчо! активности що народжуе досвiд створення мистецтва i його формування. Вiн дозволяе бачити глибше, вiдчувати iнтенсивнiше i бiльш концентровано, зосереджено. Обидвi методики вчать вихованню таким способом, щоб людина завжди «тримала вiдкритими оч^ вуха й серце» для сприйняття i засвоення мистецтва, щоб вона могла уибрати весь змiст твору, що споглядаеться.
За методикою польсько! традици, збагачувати естетичний досвiд особистост студента i розвивати його свщомють можуть тiльки велик1 твори, визнат як оригiнальнi i досконалi, що посщають почесне мiсце у скарбниц свiтового мистецтва. Виховання через мистецтво передбачае безпосередне спшкування з його видами, бо у спшкувант з мистецтвом посередництво перешкоджае творению глибоких естетичних переживань. Необхiдною умовою для ефективного формування естетичного досвщу студента е сприятливий Грунт у виглядi його власно! зацiкавленостi у процеш формування, а головна перешкода -пасивтсть, байдужють i невiгластво [6, с. 35].
Концепщя «виховання через мистецтво», яка виводиться з положень естетичного виховання, щдготовляе до позици «вщкрито! душi» I. Войнар. Вона
вкaзye, що «п^отов^ для позицiï в^^шо' дyшi пpипyскae не лише необxiднiсть отpимaння i поповнення знaнь ^о кyльтypy, a ще й пpобyдження iнтеpесy, aктивiзaцiï зaгaльниx iнтелектyaльниx т^ешв, пpистpaстi до пошук1в i стaвлення piзниx пигань», особливо у молодiжний пеpiод, у чaс iнтенсивного дозpiвaння, емоцiйниx пеpеживaнь, вiдкpиття свiтy, тзтання сaмого себе, пiдвищення кyльтypного piвня, у чaс обpaння влaсного rnraxy в життi чи фоpмyвaння тa обгpyнтyвaння вибоpy цiнностей. Виxовaння вiдiгpae у цей пеpiод величезну pоль, воно Mae вкaзaти певний нaпpямок, скеpyвaти до пеpеживaння того, що пpекpaсне, a тaкож вкaзaти та те, що потвоpне. Тaк вiдбyвaeться pозвиток естетичноï спpийнятливостi чеpез визтачення piзницi. Мистецтво, всi його види, e джеpелом досвiдy, емоцiй i пеpеживaнь. ïx зaстосyвaння в освт дозволяе дивитися вглиб сaмого себе, визтачити свою iндивiдyaльнiсть [7, с. 176].
Б. Haвpочинський ввaжae, що зтайомство i спiлкyвaння з твоpaми мистецтвa, a тaкож пpисвоeння ïxmx блaг i кyльтypниx доpобкiв обумовлюе фоpмyвaння внyтpiшньоï стpyктypи особистостi, ïï свiтоглядy, ствоpення новиx кyльтypниx цшностей. Концепция iндивiдyaльного виxовaння мистецтвом полягае в тому, що молодa людига пpиxодить до нього влaсною доpогою. Безпосеpеднe зaлyчення до свiтy кyльтypниx ценностей дae плоди i веде особистють до дyxовноï гapмонiï, високоï моpaльностi вчинку.
С. Хесен пеpеконaний, що свiт кyльтypниx цiнностей, як1, помiж iншиx, несе мистецтво у його едност i pозмaïттi видiв, мae «безумовну щнтсть» i вимaгae вiд людини дiяти зa ïxнiми зaконaми. Тaк молодa людин^ що живе у свiтi кyльтypи, здaтнa подолaти етaп моpaльноï aномiï, вщтайти aвтономiю i виплеснути себе у твоpчостi. Mоpaльнa i дyxовнa кyльтypa молодi веде ïï до ^any, якого тpебa пpaгнyти. Пpоблемy виxовaння мистецтвом С. Хесен бaчить у склaдi бiльш шиpокоï кyльтypноï ^облеми.
Б.Сyxодольський pозглядae виxовaння мистецтвом як вiддaнiсть пpинципaм, в основi якж лежaть зaгaльнолюдськi неминyщi цiнностi. Вони pоблять молоду людину вiльною, викли^ють в нiй нестеpеотипнi оpигiнaльнi пеpеживaння, вiдкpивaють ïï для свiтy, вчaть ayтентичномy i твоpчомy
розв'язанню проблем. Цшносп е результатом реатзаци певного iдеалу, взiрця, духовною цшлю. 1хнш розвиток i кристалiзацiя - основне завдання гуматстично! педагогiки. Педагог наголошуе на доцшьност! багатошляхово! гуматзаци освiти, розповсюдженнi культурних ценностей, що мiстяться в мистецтвi. Причому йдеться не лише про художньо-iнтелектуальну сторону, а й про культуру життя молодi у найглибшому сенсi цього слова, рiвень i як1сть !! екзистенци, життевий курс, спрямований на загальнолюдськ естетичнi цiнностi й щеали.
На думку Б. Суходольського, у кожному виховному процесi беруть участь три партнери: вихователь, вихованець i «суспiльно-культурний об'ективний свiт», де вони живуть i дiють. Цей св^ визначае завдання i оцiнюе !х. I переду сiм у естетичному виховант свiтом художньо! культури е мистецтво. У мистещш культура розкриваеться якнайкраще, «!! виховна i мотивацiйна сила, що мае вщбиватися у життевому потощ, вiдроджуе прекрасне i оформлюе естетичний досвiд», а також «згладжуе шерехатост i долае розбiжностi» в суспiльствi задля вiдновлення гармонi!. Цштсний спосiб життя народжуе спiвтворчiсть, а сприйняття прекрасного виражаеться у ставлент людини до себе i оточуючих [5, с. 112].
Виховання через мистецтво, на думку польського дослщника, впливае на всi психiчнi плани, долаючи штучний розподiл особистостi на сфери: емоцшну, iнтелектуальну i вольову. Виховання через мистецтво активiзуе прагнення до естетично! дiяльностi, творчих змагань у майбутньому, що все ускладнюються. Ефектом iнтегрального виховання засобами мистецтва е щдвищення сприйнятливостi молодо! людини стосовно дшсносп, що !! оточуе, розвиток !! здiбностей, експресивност!, разом зi збагаченням, динамiзацiею особистостi. Виховання мистецтвом передбачае безпосереднш контакт з творами, що вiдрiзняеться залежно вщ вiку суб'ектiв i !хнiх потреб, а також рiвня пiдготовки до сприйняття того чи iншого художнього об'екта. Формувально-виховний вплив у виховант засобами мистецтва характеризуеться двома процесами: творча експрешя i перцепция творiв мистецтва. Пiд першою Х. Семенович розуше
псиичний стан самовираження 1 самореал1зацл, щд другою - процес сприйняття 1 переосмислення естетичних об'екпв.
Ц процеси у польськш традици широко вивчав педагог С. Попек. Вш називав щ процеси провщними у формувально-виховному вплив1 в межах навчально! програми, а також будь-якого контакту з творами мистецтва. Вони взаемодоповнюють один одного. Вплив р1зних вид1в мистецтва на молодь 1 виховання його засобами е ютотним для и формування як у межах шституцш осв1ти, так 1 у процеш самост1йного розвитку. В. Лам дослщжуе 1 обгрунтовуе вплив мистецтва на внутршнш св1т людини, 11 переживань, що формуються протягом вдосконалення естетичного св1тогляду студенив, причому зауважуе «правдив1сть 1 безпомилковють» мистецтва, що передбачае ствпрацю творця 1 суб'екта. А. Трояновська-Качмарська визначила чотири види експреси залежно вщ потреб молодо! людини 1 р1вня сформованост1 11 естетичного досвщу: реалютична експрешя, яка виражаеться у розумовш позицл стосовно св1ту; 1мпресютстична - зорова позищя, споглядання св1ту; експресютстична -позиция, що передбачае емощйне особистюне вщчування св1ту; «атракцийна» -емощйно-лопчна позиция стосовно св1ту.
Г.Рщ вбачав у експреси спос1б «сполучення 1 обм1ну, а також вияв емоцш 1 переживань». Вчений детально розглядае р1зт сторони експреси. На його думку, «розвиток, оминаючи ф1зичне дозр1вання, проявляеться лише у експреси, в зовтшньому прояв1 через слухов1 1 в1зуальт знаки та символи. Тому виховання можна визначити як створення форм експреси. Виховувати - означае вчити, як створювати звуки 1 картини, рухатися, виготовляти шструменти та 1нш1 предмети» [4, с. 4]. Педагог стверджуе, що «форма» твору мистецтва - функщя сприйняття, коли творча д1яльтсть е функщею уяви. Вш анал1зуе зв'язки мистецтва з формою, яка виконуе функцию сприйняття, разом 1з оригшальтстю, новизною, що випливають з уявлення. Сприйняття 1 уява формують основу будь-якого роду творчих процешв, а також е вщправним пунктом для повного розумшня мистецтва [4, с. 6].
Завдання стосовно фоpмyвaння в стyдентiв класичнж yнiвеpситетiв естетичного досвiдy, що Гpyнтyeться на кyльтypi як системi цшностей, i мае виpiшyвaтися на всix етaпax освiти, пеpедyсiм y ^^npH^ra™^™ пеpiод емоцiйно-чyттeвого pозвиткy стyдентiв класичник yнiвеpситетiв, коли ïxнi естетичнi пеpеживaння xapaктеpизyються найвищою концентpaцieю i глибиною. Подальша штегращя виxовaння i осв^и в кyльтypy, а виxовaння мистецтвом як могуттм засобом тpaнсляцiï культ^и оpieнтyють yнiвеpситетськy елiтy на загальнолюдсью цшност!, свiтовy i нащональну д^овну кyльтypy, гyмaнiзaцiю пpоцесy i змюту виxовaння.
Лiтеpaтypa
1. Бойчук Ю. Д. Kyльтypологiчний i aксiологiчний ш^оди до фоpмyвaння еколого-вaлеологiчноï кyльтypи студенив вищиx нaвчaльниx зaклaдiв / Ю. Д. Бойчук // Фiлософiя. Псжолопя. Педaгогiкa: зб. наук. npan^. - 2009. - № 3. С. 121-127.
2. Гусленко I. Ю. Сучаст ш^оди до визначення сутност поняття «в^ован^» та його завдання в контексп кyльтypи / I. Ю. Гусленко // Педaгогiкa i псиxологiя: зб. наук. пpaць. - 2010. № 5. - С. 5-13.
3. Зеленов G. А. Kyльтypологiчний тдид до вжовання спещалюта в yмовax iнфоpмaцiйного сустльства / G. А.Зеленов // Дyxовнiсть особистостг методологiя, теоpiя i пpaктикa: зб. наук. ^ац^ - 2009. - №2. - С. 23-32.
4. Овдiйчyк Л. М. Фоpмyвaння естетичниx почyттiв стapшоклaсникíв на основi взаемоди мистецтв y пpоцесi вивчення лiтеpaтypи: aвтоpеф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л. М. Овдшчук. - K., 2005. - 19 с.
5. Lach-Rosocha J. Zabytki sztuki i wychowanie / Jadwiga Lach-Rosocha. Beilsko-Biala, 2003. - S. 320.
6. Lach-Rosocha J. Przezycie estetyczne jako metoda wychowania twórczego / E. Kochanowska, J. Wojciechowska red. Edukacyjne konteksty wspierania rozwoju dziecka, red. Wydawnictwo Naukowe Akademii Techniczno -Humanistycznej. Bielsko-Biala, 2012. - S. 34-45.
7. 81а)ак О. б-ша! wychowania ргее7 р^кпе w рокЫе] 87ко1е / Огагупа
8^дак. 2006. - 8. 174-180.
УДК 008:17.022.1(520) „04/14"
Марина Ратко
ДУХОВНО-СВ1ТОГЛЯДН1 КОНСТАНТИ ТРАДИЦ1ЙНО1 ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНО1 КУЛЬТУРИ ЯПОНП
В статт1 розглядаються свтоглядш константи японськоХ духовноХ культури Стародавнього перюду та Середньов1ччя. Висвтлюються Хх прояви у р1зних сферах художньо-естетичноХ творчост1 японц1в (поезГХ, музиц1, живопису, мистецтв1 саду, чайноХ церемонИ, театру тощо) та частково мистецькоХ освти (зокрема, з 'ясовуються особливост1 навчання гри на традицтних японських музичних ¡нструментах). Акцентуеться увага на тому, що збагнути повною м1рою «душу» японськоХ культури за допомогою метод1в науковоХ рац1ональност1 неможливо.
Ключовi слова: японська культура, константа, краса (б1), ¡стина (макото), природа, порожнеча (му), шлях (Дао), мить, гармошя (ва), серце (кокоро).
Марина Ратко
ДУХОВНО-МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКИЕ КОНСТАНТЫ ТРАДИЦИОННОЙ ХУДОЖЕСТВЕННО-ЭСТЕТИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ ЯПОНИИ
В статье рассматриваются мировоззренческие константы японской духовной культуры Древнего периода и Средневековья. Освещаются их проявления в различных сферах художественно-эстетического творчества японцев (поэзии, музыке, искусстве сада, чайной церемонии, театра и пр.) и частично художественного образования (например, освещаются особенности обучения игре на традиционных японских музыкальных инструментах). Акцентируется внимание на том, что постичь в полной мере «душу» японской культуры с помощью методов научной рациональности невозможно.
Ключевые слова: японская культура, константа, красота (би), истина (макото), природа, пустота (му), путь (Дао), момент, гармония (ва), сердце
