CC BY
13
инншиштав
гВВЕВИМшДИДУДШЯШЯ
УДК 338. 23 (477) 341.1
ТВ. БЛУДОВА, д.е.н., професор М.С. ОСТРОВСЬКА,
асистент ДВНЗ Ки\вський економ/чний ун/верситет /м. Вадима Гетьмана
Вплив ¡нновацш на економ1чну безпеку держави у розр1з1 машинобуд1вно! галуз1
В статт/ проанал/зовано стратепчн пр/оритетн/ напрями /нновац/йно! д/яльност/ в машинобуд/вн'/й га-луз/. Показано, що стан /нновац/йност/ зумовлюе р/вень виробництва високотехнолопчноГ продукцн, що е передумовою ф/нансування нових цикл/в технолог/чно м/сткого / наукоемного машино-техн'/чного виробництва та надае додатков/ конкуренты важел/ м/жнародноI збутово\ пол/тики. Представлена динам/ка експорту та /мпорту продукцИ машинобудування за п/дгалузями. Зроблен/ висновки, що займаючи пров/дне м/сце в промисловому сектор/ економ/ки кра\ни, машинобуд/вна галузь стае головним важелем зд/йснення переходу кра\ни в/д одного технолог/чного укладу до /ншого, б'/льш високого р/вня.
КлючовI слова: св/тов/ рейтинги, машинобуд/вна галузь, експорт, /мпорт, /нновац/йна д/яльн/сть.
Т.В. БЛУДОВА, д.э.н., профессор М.С. ОСТРОВСКАЯ,
ассистент ДВНЗ Киевский экономический университет им. Вадима Гетьмана
Влияние инноваций на экономическую безопасность государства в разрезе машиностроительной отрасли
В статье проанализированы стратегические приоритетные направления инновационной деятельности в машиностроительной отрасли. Показано, что состояние инновационности обуславливает уровень производства высокотехнологической продукции, что является предпосылками финансирования новых циклов технологически емкого и наукоемкого машино-технического производства, и предоставляет дополнительные конкурентные рычаги международной сбытовой политики. Представлена динамика экспорта и импорта продукции машиностроения по подотраслям. Сделаны выводы, что занимая ведущее место в промышленном секторе экономики страны, машиностроительная отрасль становится главным рычагом осуществления перехода страны от одного технологического уклада к другому, более высокого уровня.
Ключевые слова: мировые рейтинги, машиностроительная отрасль, экспорт, импорт, инновационная деятельность.
48 Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (198)/2017
© ТВ. БЛУДОВА, М.С. ОСТРОВСЬКА, 2017
T. BLUDOVA, Doctor of Economics, professor M. OSTROVSKAYA,
Assistant Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Influence of innovations on economic safety of the state in the section of machine-building industry
The article analyzes the strategic priority directions of innovation activity in the machine-building industry. It is shown that the state of innovation determines the level of production of high-tech products, which is the prerequisite for funding new cycles of technologically high-tech and high-tech machine-technical production and provides additional competitive levers of international marketing policy. The dynamics of export and import of machine-building products by sub-sectors is presented. It is concluded that occupying the leading place in the industrial sector of the country's economy, the machine-building industry becomes the main lever of the transition of the country from one technological way to another, a higher level.
Keywords: world rankings, machine building industry, export, import, innovative activity.
Постановка проблемы. В умовах вщновлен-ня та реформування реального сектору економки важливого значення набувае формування ефек-тивноТ машинобуд1вноТ галуз^ яка б вщповщала ви-могам сучасного глобального середовища. До-свщ розвинених краТн свщчить, що саме ця галузь е основою високого економнного р^ня розвитку краТни та Tí конкурентоспроможносп, що забезпе-чуе належний р^ень економнноТ безпеки держави.
Основним чинником конкурентоспроможнос-т в^чизняного машинобудування е використан-ня власних науковоНнновафйних ресурса для реал^ацм конкурентних переваг шляхом розвитку сучасних напрямю як фундаментально'!' науки (ф^ика, математика, економка, ¡нформатика то-що), так ¡ визнаних наукових шкт у сферах елек-трозварювання, радюелектронки, енергозбере-ження, в¡йськових технолог¡й, а також наявнють широкоТ мереж¡ науково-дослщних установ, ви-щих учбових заклада, академ¡чних ¡нститут¡в, високий осв¡тн¡й р^ень населення.
Разом з цим, проблема конкурентоспроможносп машинобуд¡вного комплексу УкраТни на св¡тових ринках е складною ¡ комплексною. За-галом, машинобудування залишаеться техно-лог¡чно в¡дсталим, ¡нститу^йно нерозвинутим, надто вразливим до кон'юнктурних коливань на свтовому ринку. УкраТна потребуе комплексного формування та поетапноТ реал^ацм нацюнальноТ стратеги розвитку машинобуд^ноТ галуз¡ та за-безпечення належного р^ня ТТ конкурентоспро-можност¡ на м^народних ринках.
В цьому контекст особливоТ актуальност¡ для УкраТни набувае проблема створення д^вих ме-
хаызмю щодо п¡двищення мжнародноТ конкурентоспроможносп машинобуд¡вного комплексу УкраТни, який повинен стати «локомотивом» висо-котехнолог¡чного розвитку краТни та фундаментом ефективноТ мжнародноТ економнноТ ¡нтеграцм.
Метою статт1 е анал¡з ¡нновац¡йност¡, що зу-мовлюе р¡вень виробництва високотехнолопчноТ продукцп ¡ являеться передумовою ф¡нансування нових циктв технолог¡чно м¡сткого ¡ наукоемно-го машино-техннного виробництва. Представи-ти динамку основних показниюв продукцп машинобудування за пщгалузями. Проанал¡зувати машинобуд¡вну, яка е головним важелем зд^-снення переходу краТни вщ одного технолопчно-го укладу до укладу бтьш високого р¡вня.
Анал13 останшх досл1джень i публжацш. За оцЫкою експертю [1] економ¡чне зростання ефективност¡ виробництва в розвинутих краТнах св¡ту обумовлено на 15 % змЫами у використан-н¡ робочоТ сили, на 20 % - змЫами, пов'язаними з ¡нвестицтми, ¡ на 60 % - новими наукоемними технологами. За розрахунками ¡нших досл¡дник¡в [2] конкуренты переваги досягаються за рахунок знань, умЫь ¡ творчих р0ень в¡д 67 до 97 %.
На жаль, р¡вень ф¡нансування науково-до-сл¡дних розробок в УкраТн суттево в¡дста8 в¡д под¡бних показник¡в в ¡нших краТнах. За даними МЫфЫу УкраТни, витрати з Держбюджету на на-укову та науково-техн¡чну дтльнють з 2,3% ВВП (ще радянський 1990 рк) впали до 0,34% ВВП (кризовий 2008 рк), по™ дещо зросли ¡ сягали майже 0,5% ВВП - ¡ вщбулося спадання до 0,28 % - своерщний «рекорд» за двадцятил¡ття неза-лежност¡ (табл.1).
22 лютого 2017 року вщбулось розширене заедания Ком^ету з питань науки i осв1ти Верховно!' Ради Укра!'ни, на якому розглядалось питан-ня «Про фЫансове забезпечення сфери науки i освiти у 2017 роцi». На сферу науки з Державного бюджету Укра!'ни на 2017 рк спрямовуеть-ся 6 337 185, 5 тис. гривень або 0,24 % ВВП, з яких за загальним фондом - 4 760 105, 8 тис. гривень, або 0,18% ВВП.
Варто нагадати, що у 1990-т роки держави 6С зпдно з Люабонською стратепею, взяли на себе зобов'язання видляти на науку не менше 2 % ВВП, довiвши згодом цю цифру до 3% ВВП. Попри фг нансову кризу, зобов'язання загалом виконуеться. Поняття «науково-техычний прогрес», «наукоем-нють продукцп», «високi технологи», «наукова пщ-тримка продукцм» ф1гурують не тшьки у спецiальних текстах, а i у пол!тичних актах уряд1в та президент 61льшост1 держав св1ту. Провщы держави св1ту видг ляють 1з державного бюджету на !ï розвиток дедал! 61льш1 кошти. Кр1м того, чималi капiталовкладення у науковi дослщження роблять компанп' та ф1рми.
Зауважимо, що науковi дослiдження в США завжди були прiоритетами державно!' пщтримки. Нацiональнi видатки на науку в 2008 р. вщносно 2000 р. зросли на 32,2 % (з 42,7 до 56,6 млрд дол. США [3]) за рахунок держави, промисловос-т1, уыверсите^в та безприбуткових оргаыза^й.
Розвиток машинобудування Укра!'ни стримуеть-ся низькою ¡нновафйною активнютю машинобу-д1вних пщприемств. Нeгативн¡ тенденцм' в ¡ннова-ц¡йному розвитку машинобудування зумовлен низьким рейтингом конкурeнтоспроможност¡, за яким Укра'1'на станом на 2015 р. серед 144 кра'1'н пос¡да8 73 мюце [4]. Основними факторами не-достатнього р¡вня е низьк¡ рейтинги, що визна-чаються за ¡ншими показниками (Табл.2).
Укра!'на за 2016 р. опустилася в рейтингу ООН за 1ндексом людського розвитку на 29 пози-цй Про це свщчить допов¡дь Програми розвитку ООН (ПРООН) про розвиток людського потен-ц^лу за 2016 р¡к. Основы показники, за якими визначався рейтинг держав: очкувана трива-л¡сть життя, тривал¡сть навчання та валовий на-ц¡ональний дох¡д на душу населення. Також вра-ховувалися дан¡ про р^ы соц^льно'!' захищeност¡, показники здоров'я ¡ культурного розвитку населення, стану злочинноси охорони навколишньо-го середовища, участ людей у прийнятт р¡шeнь.
Експерти ООН в¡дзначають, що в перюд 19902015 у вск рeг¡онах св¡ту середы показники людського розвитку значно покращилися, од-нак третина населення Земл^ як ¡ ран¡шe, живе за межею м¡н¡мально допустимого р¡вня.
Свтовий банк (World Bank, WB) опублкував чергову анал¡тичну допов¡дь «Ведення б^несу в
Таблиця 1. Витрати з Держбюджету на наукову та науково-техшчну д1яльшсть
1990 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Наукова та науково-техннна дтльысть 2,30 0,41 0,31 0,28 0,27 0,28 0,27 0,24
Джерело: розраховано за даними Державних бюджелв 2011-2017 pp. Таблиця 2. Свггов1 рейтинги Украши
HoMmaMin peMTMHry Мюце Украши в рейтингу Кшьмсть краш, що приймала участь в рейтингу
2015 2016
iHfleKC ^roflCbKoro po3Bi/m<y (IPfin OOH) 69 76 187
Po3bmtok ¡H^opMaqiMHix TexHonorii/i 90 90 167
EKOHOMiHHa CBo6ofla (Heritage Foundation Ta ra3eTa Wall Street Journal) 162 164 179
KopyMnoBaHicTb eKoHoMiKi (Transparency International) 142 144 176
Cnpi^TniBicTb flinoBoro cepefloBi^a (BE, IFC) 83 81 190
IHfleKC iHHoBai4ii/i i KoHKypeHqii (BcecBiTHii eKoHoMiHHi/ii/i $opyM (WEF) 79 85 140
Po3bitok ^iHaHcoBoi cicTeMi (BcecBiTHii eKoHoMiHHi/ii/i $opyM (WEF) 121 130 190
PeiTiHr flepxaBHix o6nirai|ii7i (Moody»s) B2 B3 -
iHfleKc BepxoBeHcTBa npaBa (npoeKT cBiToBoi rocTiqii) 85 87 97
Джерело: http://edclub.com.ua/analityka/pozyciya-ukrayiny-v-reytyngu-krayin-svitu-za-indeksom-globalnoyi-konkurentospromozhnosti-1
2017 роц»> - 14-те видання cepiï в рамках проекту «Ведения 6i3Hecy» (Doing Business), що ви-пускаеться Свтовим банком i Miжнаpодною фг нансовою корпора^ею (International Finance Corporation, IFC). У новому звт наводиться рейтинг 190 краТн cвiтy за показником створення сприятливих умов ведення бiзнecy. Позицй УкраТни е наступними: За показником лeгкоcтi реестра^ бiзнecy краТна займае 20 мюце в cвiтi (в 2016 роц - 24 мicцe); за показником легкост отримання дозволiв на бyдiвництво - 140 мicцe (в 2016 роц - 137 мicцe); можливютю пщклю-чення до системи електропостачання - 130 мю-це (в 2016 роц - 140 мюце); простотою реестра-цй прав власност - 63 мicцe (в 2016 роц - 62 мicцe); можливютю кредитування - 20 мюце (в 2016 роц - 19 мюце); за piвнeм захисту Ывесто-piв - 70 мicцe (в 2016 роц - 101 мicцe); за piв-нем оподаткування - 84 мюце (в 2016 роц - 83 мюце); за piвнeм ведення мiжнаpодноТ тоpгiвлi -115 мюце (в 2016 роц - 110 мюце); за piвнeм забезпечення виконання контрактв - 81 мicцe (в 2016 роц - 93 мicцe); за показником просто-ти лквщацм пщприемств - 150 мicцe (в 2016 ро-цi - 148 мюце). Найбтьший тиск на рейтинг конкурентоспроможносп зд^снюеться чинниками, що визначають корумпованють eкономiки. Так, УкраТна за цим рейтингом набрала лише 26 балiв зi 100 можливих i поста 144 мюце зi 176 краТн, охоплених дослщженням [12]. Найголовн0им чинником зростання корупци, на думку експерпв Transparency International, стали: бeздiяльнicть Нацiонального антикоpyпцiйного комiтeтy при Пpeзидeнтовi УкраТни та невиконання завдань ДержавноТ' програми протидй корупци.
Виклад основного мате piaëy. Суттевим фактором пiдвищeння конкурентоспроможнос-тi машинобудування е роль держави. Саме держава повинна створити мехаызм державноТ ЫновафйноТ полiтики з метою пiдвищeння заЫ-тересованост машинобyдiвникiв у результатах власноТ роботи. На сьогодн в УкраТн найбтьш конкурентоспроможними секторами машинобудування на свтовому piвнi е коcмiчна й авiа-цiйна галyзi, новi поколЫня електричних та елек-тронних виpобiв, ядерних peактоpiв, виробництво вiтчизняного енергозбер^аючого устаткуван-ня, обладнання та пpиладiв. Пpодyкцiя коcмiчноТ галyзi, зокрема створення ракетоноспв за про-грамами «Циклон» i «Зент» участь у мiжнаpод-
нiй пpогpамi «Морський старт», у рамках яко-го забезпечуються запуски коcмiчних апаpатiв з морськоТ платформи на екватор^ та створення нацюнального супутника зв'язку користуеться великим попитом у свт.
Cтpатeгiчними прюритетними напрямами Ы-новафйноТ дiяльноcтi в машинобyдiвнiй галyзi на пepiод до 2021 р. повинн бути [4]:
- освоення нових тeхнологiй високотехноло-гiчного розвитку транспортноТ системи, ракетно-коcмiчноí' галyзi, авiа - i суднобудування, озбро-ення та в^ськовоТ тeхнiки;
- освоення нових технолопй транспортуван-ня енерпТ, впровадження енергоефективних, ре-cypcозбepiгаючих тeхнологiй, освоення альтер-нативних джерел енергп;
- освоення нових технолопй виробництва ма-тepiалiв, Тх оброблення i з'еднання, створення Ы-дустрГТ наноматepiалiв та нанотехнолопй;
- тeхнологiчнe оновлення та розвиток агро-промислового комплексу;
- впровадження нових технолопй та обладнання для якюного медичного обслуговування, лку-вання, фармацевтики;
- розвиток сучасних Ыформафйних, комунка-цiйних тeхнологiй, pобототeхнiки.
Для peалiзацií' cтpатeгiчних пpiоpитeтiв Ынова-ц^ноТ дiяльноcтi в машинобyдiвнiй галyзi державою запроваджуються заходи [4] щодо:
1) розвитку Ынова^йноТ iнфpаcтpyктypи Пнно-ва^йних цeнтpiв, тeхнологiчних паpкiв, наукових парюв, тeхнополiciв, iнновацiйних бiзнec-iнкyба-тоpiв, цeнтpiв трансферу тeхнологiй, iнновацiйних кпаcтepiв, венчурних фондiв тощо);
2) першочергового розгляду заявок на винахо-ди, що вщповщають середньостроковим прюри-тетним напрямам загальнодержавного piвня;
3) прямого бюджетного фЫансування та ств-фiнанcyвання;
4) вщшкодування вiдcоткових ставок за кредитами, отриманими суб'ектами господарювання у банках;
5) частковоТ компенсацй ваpтоcтi виробництва продукцп;
6) кредитв за рахунок коштв державного бюджету, кредитв (позик) i гpантiв мiжнаpодних фг нансових оpганiзацiй, залучених державою або пщ дepжавнi гарант^
7) субвен^й з державного бюджету мicцeвим бюджетам;
8) пoдaткoвиx, митниx тa вaлютниx пpeфepeнцiй.
Знaчнoю е poль нayки в зaбeзпeчeннi ганку-peнтocпpoмoжнocтi мaшинoбyдiвнoгo кoмплeкcy. Зaкoнoм Укpaïни «Пpo внeceння змЫ дo Зaкoнy Укpaïни «Пpo пpiopитeтнi нaпpями poзвиткy нayки i тexнiки» [5] визнaчeнo пpiopитeтнe зaвдaння для фyндaмeнтaльниx нayкoвиx дocлiджeнь: зaбeзпe-чeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi Укpaïни y cвiтi тa cтaлoгo poзвиткy cycпiльcтвa i дepжaви.
Biдмiтимo, щo eкcпopтний пoтeнцiaл е вaжли-вим фaктopoм кoнкypeнтocпpoмoжнocтi кpaïни. Ця пpoблeмa пoв'язaнa з aнaлiзoм cyчacниx м^ нapoдниx тeндeнцiй пpoмиcлoвoï пoлiтики, питaн-нями oптимiзaцiï мexaнiзмy peгyлювaння вщ^и-TOÏ eкoнoмiки Укpaïни, дocлiджeнням пoтoчниx yмoв мiжнapoднoгo кooпepyвaння тa тopгiвлi, Ы-вecтицiйнoï дiяльнocтi. Kpiм тoгo, зaбeзпeчeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi тaкoï гaлyзi, як мaши-нoбyдyвaння, зa cyчacниx yмoв пepeдбaчa8 вpe-гyлювaння чиcлeнниx зaвдaнь iннoвaцiйнoгo poз-витку. Caмe cтaн iннoвaцiйнocтi зyмoвлю8 piвeнь виpoбництвa виcoкoтexнoлoгiчнoï пpoдyкцiï, зу-мoвлюe фiнaнcyвaння нoвиx циклiв тexнoлoгiчнo мicткoгo, a вiдтaк i нayкo8мнoгo мaшинo-тexнiч-нoгo виpoбництвa тa нaдa8 дoдaткoвi кoнкypeнтнi вaжeлi мiжнapoднoï збyтoвoï пoлiтики [В].
B Taбл.3 пpeдcтaвлeнo iндeкcи oбcягiв виpoбни-цтвa пpoмиcлoвocтi тa мaшинoбyдyвaння Укpaïни, eкcпopт i iмпopт пpoдyкцiï мaшинoбyдyвaння (млн. дoл. C0A), a тaкoж ïx питoмa вaгa в зaгaльниx o6-cягax y^a^^ra^ eкcпopтy тa iмпopтy (бeз ypaxy-
вaння тимчacoвo oкyпoвaнoï тepитopiï Aвтoнoмнoï Pecпyблiки Kpим, м. Ceвacтoпoля тa зoни пpoвe-дeння ATÎ) (y % дo пoпepeдньoгo poкy)
Динaмiкa eкcпopтy пpoдyкцiï мaшинoбyдyвaн-ня зa пiдгaлyзями (бeз ypaxyвaння тимчacoвo o^-пoвaнoï тepитopiï Aвтoнoмнoï Pecпyблiки Kpим, м. Ceвacтoпoля тa зoни пpoвeдeння ATÎ) (млн дoл. C0A) визнaчaли мaшини, oблaднaння тa мexaнiз-ми, eлeктpoтexнiчнe oблaднaння (нaйбiльшe знa-чeння дocягaлocя y SOIS p. y в^ пiдгaлyзяx) ^бл. 4). □тжe, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi мaшинoбyдyвaння зaлe-жить вiд poзвиткy йoгo нayкoeмниx виpoбництв.
Динaмiкa iмпopтy пpoдyкцiï мaшинoбyдyвaн-ня зa пiдгaлyзями (бeз ypaxyвaння тимчaco-вo oкyпoвaнoï тepитopiï Aвтoнoмнoï Pecпyблiки Kpим, м. Ceвacтoпoля тa зoни пpoвeдeння ATÎ) (млн дoл. C0A) визнaчaли тaкoж мaшини, o6-лaднaння тa мexaнiзми, eлeктpoтexнiчнe oблaд-нaння. Aнaлoгiчнo eкcпopтy нaйбiльшe знaчeння дocягaлocя y SOIS p. y в^ пiдгaлyзяx (Taбл. 5). З SOIS po^ пo SO15 pk cпocтepiгa8тьcя cпa-дaння iмпopтy. Cпaдaння iмпopтy мaшинoбyдiвнoï пpoдyкцiï нeгaтивнo впливae нa кoнкypeнтocпpo-мoжнicть вiтчизнянoгo мaшинoбyдyвaння.
Фaxiвцi пoв'язyють пoтoчнy кpизy мaшинoбy-дiвнoï пpoмиcлoвocтi iз втpaтoю виpoбничиx пo-тyжнocтeй нa cxoдi ^aï^ чepeз пpoвeдeння ATÎ, a тaкoж змeншeнням виpoбництвa ïx пiдпpи-емств - пapтнepiв в iншиx oблacтяx кpaïни [8]. Дo eфeктy ATÎ дoдaлиcя й iншi фaктopи, тaкi, як
Taблиця 3. Динaмiкa пoкaзникiв вирoбництвa прoмиcлoвocтi Ta мaшинoбудувaння y^a'^
2010 2011 2012 2013 2014 2015
Iндeкc oбcягiв виpoбництвa мaшинoбyдyвaння 13В,1 115,4 97,3 8В,8 79,4 85,9
^e^ oбcягiв виpoбництвa пpoмиcлoвocтi 111,S 108 99,5 9В,В 89,9 87
Eкcпopт пpoдyкцiï мaшинoбyдyвaння (млн.дoл) 893S,9 11В15,8 13286,6 В975 5B57,S 3940,9
Питoмa вaгa eкcпopтy пpoдyкцiï мaшинoбyдy-вaння в зaгaльниx oбcягax yкpaïнcькoгo eкcпopтy 17,3 17,4 19,3 11 10,5 10,3
Iмпopт пpoдyкцiï мaшинoбyдyвaння (млн.дoл) 11831,3 20278,6 2S4B4,B 1S470 87S0,8 BS73,4
Питoмa вaгa iмпopтy пpoдyкцiï мaшинoбyдyвaння в зaгaльниx oбcягax yкpaïнcькoгo iмпopтy 19,4 S4,3 S7 mS 1В 1В,7
Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua.
Taблиця 4. Динaмiкa eкcпoрту прoдукцiï мaшинoбудувaння (пiдгaлузi) (млн.дoл.CШA)
2010 2011 2012 2013 2014 2015
XVI. Maшини, oблaднaння тa мexaнiзми; eлeктpoтexнiчнe oблaднaння, 5В70,4 В7В0,8 70SB,7 В975 5B57,S 3940,9
XVII. Зacoби нaзeмнoгo тpaнcпopтy, лiтaльнi aпapaти, плaвyчi зacoби, 3SBS,5 4855,1 59В3,5 3344 147S,1 В79^
XVIII. Пpилaди тa aпapaти oптичнi S5S,3 S81,5 S9B,5 S9B,3 S3S 158,В
Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua.
Таблиця 5. Динамша ¡мпорту продукцм машинобудування (шдгалузП (млн.дол.США)
2010 2011 2012 2013 2014 2015
XVI. Машини, обладнання та механ1зми; електротехн1чне обладнання, 8166,9 12794,8 13178,7 12470,1 8720,8 6273,4
XVII. Засоби наземного транспорту, л1тальн1 апарати, плавуч1 засоби, 3664,3 6204,2 8067,1 5901,5 2648,2 1743,6
XVIII. Прилади та апарати оптичн 886,4 1047 1218,9 1094,3 672,9 463,8
Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua.
проблеми з1 збутом продукцм на роЫйський ри-нок ¡, звичайно, девальвацт гривн [6, с. 73].
Значний потенц¡ал зб¡льшення конкурентоспро-можност¡ машинобудування м¡ститься у в^чиз-нян¡й автомоб¡льн¡й галуз¡. Автомоб¡лебудування швидко реагуе на ¡нновацм, мае невеликий техно-лог¡чний цикл, значну сер^нють ¡ можпив¡сть за-лучення коштю покупц¡в, створюючи мультиплка-тивний ефект [7]. Автомоб¡лебудування у краТнах 6С е пр¡оритетною ¡нновац¡йною галуззю разом з бютехнологюю, електрон¡кою, 1К-технолопя-ми, фармаколопю, виробництвом медтехн¡ки. Од-не робоче мюце в автопромисловост¡ дае роботу 7-10 фах¡вцям сум¡жних галузей (металургм, машинобудування, хмнноТ, електротехннно! та ¡н.).
Разом з тим, в останн роки виробництво та експорт в^чизняно! автомобтьноТ продукцм мае тенденцш до зменшення (автобуси: виробництво в 3,3 разу, експорт - в 1,8 разу; легков¡ автомо-бл виробництво в 3,3 разу, експорт - в 3,0 рази;), що загрожуе втратою пози^й виробниюв ¡ занепадом в¡тчизняного автопрому взагал¡
Одним ¡з стратег¡чних напрямю зм¡цнення еко-номнноТ безпеки та забезпечення конкуренто-спроможност¡ продукцм машинобудування на свтових ринках е створення над^ного та ефек-тивного захисту прав на ¡нтелектуальн продукти, створен машинобуд¡вним сектором краТни. Це дозволить ефективно Тх використовувати шляхом впровадження у виробнич¡ процеси та вть-но реал¡зовувати продукц¡ю, створену з викорис-танням прав на ц вироби.
Однак, як свщчать оц¡нки експерт¡в [12] на сьогодн р¡вень захисту прав на ¡нтелектуаль-ну власн¡сть в УкраТн е низьким. Позицм держави у рейтингу Глобально! конкурентоспро-можност¡ Всесв^нього економ¡чного форуму за показником «1нновацм», куди входить пщроз-д¡л «Захист ¡нтелектуально! власност¡» е одними з найнижчих; у 2013/2012 рр. - 108 мюце ^ 133), у 2014/2015 рр. - 113 мюце ^ 139), у 2015/2016 рр. - 117 мюце ^ 142).
1ншим стратепчним напрямом змщнення екс-портного потенц¡алу може стати розвиток ¡нфор-мац¡йних технолог¡й (1Т). УкраТна мае вс¡ можливос-т¡ й умови для створення конкурентоспроможного ринку 1Т, де працюють 20 навчальних заклада ¡з п¡дготовки фах¡вц¡в високого класу в ц¡й сфер¡.
На думку експертв [12] УкраТна входить в четвр-ку св¡тових лщерв з розробки програмного забезпечення серед експортерю - один млрд дол. США. Попереду лише 1ндст (34 млрд дол. США), Китай (28 млрд дол. США) та РФ (2,7 млрд дол. США). Голо-вними замовниками 1Т-продукцп е Ооод!е, мюгобол, 1ВМ. Базова перевага УкраТни перед конкурентами -достатньо високий рюень технчноТ осв¡ти та висока майстернсть програмних ¡нженер¡в: 25 % робп" ком-пан¡я виконуе в держсектор¡ УкраТни, 50 % - корпо-ративний украТнський замовник, 25% - аутсорсинг.
В основ¡ економ¡чного зростання ¡ п¡двищення р^ня конкурентоспроможност¡ машинобудування УкраТни одними з головних завдань е: змЫа технолог¡чних укпад¡в, як¡ забезпечують створення виробництв наукоемних товар¡в та зростання масштаб^ виробництва на основ¡ технологн-них уклад¡в, що склалися - сукупност техн¡чних способ¡в виробництва товара ¡ послуг ¡ найбтьш адекватних Тм орган¡зац¡йно-економ¡чних форм господарськоТ д¡яльност¡.
Для економ¡ки УкраТни характерна наявнють ба-гатоукладност¡: трет¡й, четвертий ¡ п'ятий уклади, однак переважають тре^й ¡ четвертий. Формування ¡ розвиток п'ятого технолог¡чного укладу залежить як вщ державноТ пщтримки, так ¡ в¡д ¡нновац^ноТ дстль-ност¡ п¡дпри8мств. П'ятий уклад генеруе створення та вдосконалювання як нових машин ¡ устаткування (комп'ютер¡в, роботв автомат¡в тощо), так ¡ ¡нфор-мац¡йних систем. Для 6-го технолопчного укладу ключовими напрямками е: бютехнолопя, системи штучного ¡нтелекту, глобальн¡ ¡нформацйн мереж¡.
У розвинених краТнах домнуе 5-й уклад, який, за прогнозами, завершиться в 20-х роках XXI в. А до-мЫуючим стане 6-й уклад, що розвиваеться най-вищими темпами (20-100% щороку), основою
якого стануть нанотехнологм, генна ¡нженеря нано-електронка, фотон¡ка й фото¡нформатика [12].
Сл¡д зазначити, що р^ень розвитку машинобудування може виступати як один з фактора для оц¡нки р¡вня конкурентоспроможност¡ краТни: висока частка продукцп машинобудування у структур¡ промислового виробництва та обсяз¡ експорту спричинюе високий р^ень конкуренто-спроможност¡ краТни. Займаючи провщне м¡сце в промисловому сектор¡ економки краТни, маши-нобуд¡вна галузь стае головним важелем зд^-снення переходу краТни вщ одного технолопчно-го укладу до ¡ншого, б¡льш високого р^ня.
Висновки
Проведений анал¡з ¡ннова^йного розвитку УкраТни дозволяе виокремити головы чинники пщвищення конкурентоспроможност¡ в^чизня-ного машинобудування, а отже ¡ змщнення еко-номнноТ безпеки держави:
- зд^снення структурноТ перебудови галуз¡ шляхом створення промислово-фЫансових об'еднань на кооперативних засадах, що дасть змогу скон-центрувати управлЫня власн¡стю та капралом, пщ-вищити спец¡ал¡зац¡ю ¡нтегрованих п¡дпри8мств ¡ посилити Тх конкурентоспроможнють;
- утворення сп¡льних п¡дпри8мств, як виробля-тимуть високоефективну техн¡ку на основ¡ су-часних ресурсо- ¡ енергозбер¡гаючих технолог¡й з використанням кращих зразюв ¡ноземноТ еле-ментноТ бази;
- технчне та технолог¡чне переоснащення пщпри-емств галуз¡ сучасним швидко переналагоджуваним обладнанням для щор¡чного нарощення потужносл виробництва нових техн¡чних засобв з використанням високояк¡сних конструкцй прогресивних мате-р¡ал¡в, досконалоТ механки та електрон¡ки;
- створення ¡ впровадження у виробництво но-втк технолог¡й машинобудування, розширення номенклатури продукцп, забезпечення обслуго-вування техн¡чних засобю, переходу на гнучкий блочно-модульний принцип побудови;
- освоення нових видю конкурентоспроможноТ продукцп, зокрема:
- техннних засоб¡в для використання нетра-диц¡йних джерел енергп, машин ¡ обладнання для виробництва бюпалива, видобування, переробки ¡ використання вуплля;
- машин та обладнання для залтичного ¡ пщйом-ного транспорту, автомоблв та ¡ншоТ колсноТ технки;
- систем машин та обладнання для енергетичноТ, металурпйноТ, прничодобувноТ та вупльноТ галузей;
- ресурсозбер¡гаючого, екологнно чистого обладнання для нафтохЫчноТ та х^чноТ галуз¡, у тому чи^ малотоннажних виробництв;
- концентрацст ф¡нансових ресурс¡в, проведен-ня единоТ промисловоТ пол¡тики, п¡двищення про-дуктивност прац¡, зниження соб¡вартост¡ продукцп;
- сприяння формуванню ¡ розвитку внутр0-нього та освоення зовн¡шнього ринку машино-буд^ноТ техн¡ки;
- розвиток експортного потенц^лу галуз¡ за раху-нок актив^ацм зовышньоТ економнноТ дстльност вг тчизняних п¡дприeмств ¡ залучення кредита для по-стачання на експорт продукцп машинобудування;
- удосконалення нормативно-правовоТ бази з регулювання фЫансового, матер^льно-технн-ного забезпечення машинобудування, пщтримки державою захисту в¡тчизняного товаровиробника.
Список використаних джерел
1. Гойхман M.I. Сучасн¡ тенденцп розвитку нацю-нальноТ економ¡ки / M.I. Гойхман // Вюник Уыверси-тету банювськоТ справи Нацюнального банку УкраТни.
- № 1 (19). - 2014. - с. 31-35.
2. Король К.В. Економмний стан та проблеми розвитку галуз¡ машинобудування в УкраТн / Король К.В. // Економмний вюник Донбасу. - № 1 (35). - 2014.
- с. 157-162.
3. Science and Engineering Indicator. -Wash., NSF, 2015. - Appendix table 4-8.
4. Нацюнальна безпека УкраТни: стратегмн прюрите-ти та шляхи Тх реа люацП: мат-ли «круглого столу» / за заг. ред. 0.В. Литвиненка. - К. : Н1СД, 2011. - 64 с. - С.
5. Закон УкраТни «Про прюритетн напрями розвитку науки ¡ технки» вщ 11.07.2001 р. № 2623-III // Вщо-мост ВерховноТ Ради УкраТни - 2001. - №48. - Ст. 253.
6. Афанасьев, Б.В. Економка п¡дприeмств машинобудування УкраТни: сучасний стан та перспективи розвитку [Текст] / Б.В. Афанасьев // Науковий вюник Херсонського державного уыверситету. Серт «Еконо-м¡чн¡ науки». - 2014. - Вип. 8. - Ч. 7. - С. 71-74.
7. Черномазюк, А.Г. Сучасн тенденцп розвитку вЬ тчизняного машинобудування та його ресурсы де-термЫанти [Текст] / А.Г. Черномазюк, В.В. Стадник // Вюник Запорюького нацюнального унюерситету. -2011. - № 2 (6). - С. 91-99.
8. Кальна Т.А. Конкурентоспроможысть продукцп ма-шинобудвного комплексу УкраТни в експортноЧмпорт-них операц¡ях Економ¡чний аналю. 2016.- Том 25. № 1.
9. Географ1чна структура зовнлшньоТ TopriBni УкраТни товарами : аpxiви по роках / Державний KOMiTeT статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uknstat.ong/uk/openativ/openativ2014/ zd/ztt/ ztt_u/anh_ztt2014.html
10. Наукова та iннoвацiйна дiяльнiсть в Укра'У : статистичний збipник [Електронний ресурс] / вщ за вип. КармазЫа 0.0. // Державна служба статистики УкраТни. - 2015. - Режим доступу: http://uknstat. ong/uk/dnuk/ publicat/kat_u/publnauka_u.htm
11. Система eкoнoмiчнoТ безпеки держави / пщ заг. ред. д.е.н., проф. Сухорукова А.1. // Н1ПМБ при РНБ0 УкраТни. - К.: ВД «Стилос», 2009. -685 с. -С. 147-150.
12. Пози^я УкраТни в рейтингу краТн св^у за Ы-дексом глобально! конкурентоспроможност 20162017. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// edclub.com.ua/analityka/pozyciya-uknayiny-v-neytyngu-knayin-svitu-za-indeksom-globalnoyi-konkunentospnomozhnosti-1
В.Д. МУС1БНК0,
к.т.н., доцент, Ки1вський нац'юнальний економ'мний ун'1верситет ¡м. Вадима Гетьмана Кривор'1зький економ'мний ¡нститут
A.B. ДМИТР1В,
мапстр, Ки'/вський нац'юнальний економ'мний ун'1верситет ¡м. Вадима Гетьмана Кривор'1зький економ'мний ¡нститут
Управлшня економ1чною безпекою суб'скта господарювання в умовах ¡нновацшного розвитку
У статт'1 визначено сутн'ють та взаемозв'язок мж ¡нновац'1йним розвитком та економ¡чною безпекою п'щприемств. Розглянуто низку фактор¡в, що гальмують ¡нновац'1йну активн'ють. Досл'щжено показники та ¡ндикатори, як ктькюно характеризують рвень економ¡чноl та ¡ннова^йноi безпеки.
Ключовi слова: ¡нновацИ', економ'мна безпека, ¡нновацйний розвиток, економ¡чне зростання.
A.B. ДМИТРИВ,
магистр, Киевский национальный экономический университет им. Вадима
Гетьмана Криворожский экономический ¡нститут
В.Д. МУСИЕНК0,
к.т.н., доцент, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана Криворожский экономический ¡нститут
Управление экономической безопасностью предприятия в условиях инновационного развития
В статье определена сущность и взаимосвязь между инновационным развитием и экономической безопасностью предприятий. Рассмотрен ряд факторов, тормозящих инновационную активность. Исследованы показатели и индикаторы, которые количественно характеризуют уровень экономической и инновационной безопасности.
Ключевые слова: инновации, экономическая безопасность, инновационное развитие, экономический рост.
V. MUSIENKO,
Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman Kryvy Rih Economic Institute
A. DMITRY,
Master's degree, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman Kryvy Rih Economic Institute
Management of economic security of an enterprise in conditions of innovative development
The article defines the essence and interrelation between innovation development and economic security of enterprises. A number of factors inhibiting innovation activity are considered. The indicators and indicators quantifying the level of economic and innovation security are investigated.
Key words: innovation, economic security, innovation development, economic growth.
© В.Д. МУС1БНК0, А.В. ДМИТР1В, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (198)/2017 55
