Влияние инновационных изменений на восприимчивость предприятия Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ЕКОНОМІКА інноваційні процеси

УДК 005:658

ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНИХ ЗМІН НА СПРИЙНЯТЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

ДІХТЯРЕНКО к. в.

здобувач

Харків

У сучасних умовах прискорення змін і вимог середовища актуалізується потреба забезпечення прогресивного випереджаючого зростання національних товаровиробників, що можливе лише шляхом провадження новації, які торкатимуться різних сфер їх життєдіяльності. При цьому слід враховувати, що реалізація інновацій вимагає проведення взаємоузгодже-них організаційно-технічних, соціально-економічних й управлінських змін у складі та параметрах використання матеріально-технічної бази підприємства. Оскільки різні організації мають різний потенціал здійснення трансформаційних процесів, можна наголосити на актуальності вироблення інструментарію оцінювання інноваційної спроможності (спроможності до провадження інновацій) підприємств.

Параметри життєдіяльності визначатимуться як факторами внутрішнього середовища, так і особливостя-

ми взаємодії підприємства з оточенням. Критично важливим є проведення розрахунків інноваційної спроможності підприємства в напрямках удосконалення використання наявних у його МТБ ключових компетенцій (відмітних особливостей), що надають переваги у конкурентній боротьбі. Оскільки ж провадження інновацій потребує наявності певних важелів (показників) впливу можна наголосити на потребі формування цілісної системи показників, що відбиватиме різні напрямки оцінки ІСП.

У процесі розробки системи показників оцінювання ІСП були використані розробки Ю. П. Ані-кіна щодо рівня розвитку потенціалу інноваційно-технологічних центрів та Д. Хомутського щодо виділення характеристик інноваційного розвитку суб'єктів господарювання [1]. Разом з тим, пропозиції даних авторів було розширено виділенням рівнів оцінювання ІСП та введенням якісних характеристик інноваційної сприйнятливості підприємства. При цьому, як робочу гіпотезу пропонується розглядати рівень ефективності використання інноваційного потенціалу (визначається на підставі показників у табл. 1) як опосередковану характеристику рівня ІСП.

Таблиця 1

Система показників оцінювання ефективності використання інновацій

Група показників Склад групи та особливості розрахунку Характеристика

ВІПу - загальна оцінка наявності та ефективності використання інноваційного потенціалу ВІП11 - питома вага інноваційної продукції в загальному обсязі реалізації; ВІП12 - додатковий дохід від реалізації нового продукту; ВІП13 - додаткова цінність надана споживачу через нововведення; ВІП14 - зменшення виробничих витрат від провадження інновацій; ВІП15 - додатковий прибуток від захоплення нових сегментів ринку інноваційним продуктом Параметри інновації як ключового ресурсу, що забезпечує додаткові конкурентні переваги й дозволяє займати лідируючі позиції на ринку

ВІП2І - ефективність використання потенціалу в аспекті реалізації змін технологічного характеру ВІП21 - питома вага параметрів технологічної системи та ВІП22-логістичного ланцюга, охоплених інноваціями; ВІП23 - показники стану використання основних засобів (коефіцієнт зносу та оновлення); ВІП24 - віддача від капіталовкладень; ВІП25 - обсяги інтелектуальної власності Наявні та приховані можливості щодо залучення й продукування ідей у сфері технологічного відновлення й розвитку

ВІП3І - ефективність використання потенціалу в аспекті реалізації змін організаційного характеру ВІП31 - співвідношення доходів та витрат на створення умов сприйняття інновацій; ВІП32 - ступінь задоволення потреб науково-технічних фахівців у необхідній інформації; ВІП33 - ступінь відповідності наявних інформаційних фондів інноваційним завданням підприємства Спроможність організаційно-стуктурної перебудови за для максимі-зації ефекту від провадження новацій

ВІП4 - ефективність використання потенціалу в аспекті реалізації змін соціального характеру ВІП41 - віддача від витрат на соціальний розвиток; ВІП42 - продуктивність праці; ВІП43 - кількість інноваційних ідей, висунутих співробітниками; ВІП44 - фондоозброєність праці; ВІП45 - питома вага реалізованих інноваційних ідей; ВІП46 - віддача від витрат на мотивацію Параметри інституціональ-ного розвитку. Ефективність норм і правил комерціалізації нових знань

ВІП5] - ефективність використання потенціалу в аспекті реалізації змін економічного характеру ВІП51 - фінансовий результат від реалізації інновації; ВІП52 - рентабельності інновацій (innovation investment return) та ВІП53 -дисконтована вартість (NPV) за реалізованими та запланованими проектами перетворень; ВІП54 - динаміка чистого грошового потоку; ВІП55 - коефіцієнт самофінансування інвестицій Сукупність ресурсів, які можуть бути залучені та використані для розширеного відтворення факторів виробництва

Зростання ефективності використання потенціалу МТБП ґрунтується переважно на дії позитивних кіл зворотних зв'язків. При цьому утворюється представлене на рис. 1 коло зростання інноваційної спроможності. Відповідно покращення кожного з поданих у табл. 1 показників характеризуватиметься збільшенням рівня ІСП, яке також може моделюватися як множина певного роду показників {ІСП}.

Зростання ефективності 4 господарювання в інноваційних напрямках

дині кожної з виділених груп за 10-ти бальною шкалою. У результаті отримуємо УЕОЗП - усереднену експертну оцінку значимості показника; розрахунок вагових коефіцієнтів (к) для показників (характеристик) шляхом розподілу відповідної бальної оцінки на суму бальних оцінок по даній групі показників (кі = Ьі / ЕЬ(). Характеристика означена як ВГП (ваговий коефіцієнт показника); експертна оцінка рівня показника (характеристики) (а ) за

збільшує

Зростання

кількості

комерціалі-

зованих

інновацій

Постановка завдань і оцінки сприйнятли-V вості інновацій ,

Провадження інноваційних розробок у практику господарювання

обґрунтовує і

Збільшення обсягів фінансування досліджень і розробок\^^

Позитивне коло збільшення інноваційної сприйнятливості підприємства

• забезпечує

Зменшення рівня інноваційної сприйнятливості підприємства

перехід на новий цикл

інноваційного-------

розвитку

Зростання

ефективності

використання

інновацій

забезпечує

Збільшення сприйнятливості підрозділів до провадження інноваційних змін

у

приводить до

призводить до

г№

Пастка інертності (зменшення інноваційної сприйнятливості підприємства)

Трансформація інновацій у систему закріплення способу життєдіяльності

Рутинизація обраної практики господарювання

вс/м,

огає

Рис. 1. Коло зміни інноваційної сприйнятливості підприємства

Орієнтуючись на рис. 1, можна запропонувати звести процедуру оцінювання ІСП до формування переліку темпових змінних (значення {ВІПх} / {ВІП0} > 1 свідчить про зростання сприйнятливості до нововведень), що можна оцінювати як простий перелік співвідношень поданих у табл. 1 показників, а можна трансформувати у модель системної динаміки. Якщо ж ідентифікувати інноваційний потенціал як спроможність використання наявних можливостей та ресурсів для проведення різних змін технологічного, економічного, соціального або організаційного характеру, також можна визначити його співвіднесення з параметрами ІСП.

Приклад застосування таких процедур розглянемо на підставі дослідження особливостей розвитку матеріально-технічної бази ВАТ «Турбоатом». При цьому буде здійснено орієнтацію на оцінку й розвиток усього потенціалу підприємста (для подолання можливої асиметрії) за наведеними у табл. 2 рівнями.

Аналіз потенціалу ВАТ «Турбоатом» проведемо шляхом виділення чотирьох його елементів з подальшою оцінкою відповідності кожного елемента потенціалу рівню розвитку матеріально-технічної бази підприємства. Розрахунок інтегральних показників забезпеченості елементів потенціалу підприємства ресурсами проведемо в кілька етапів: проведення експертної оцінки значимості показників (характеристик) (Ь) усере-

3-х бальною шкалою (0, 1 або 2 бали, кількість 5); розрахунок безпосередньо інтегрального показника (ІП) забезпеченості елемента потенціалу підприємства тим або іншим видов ресурсів (І = ЕЦ * кі) без округлення). Значення цього показника перебуває в інтервалі від 0 до 2.

Усього буде розраховано 12 інтегральних показників, кожному з яких привласнимо індекс і, де і - порядковий номер типу ресурсів, | - порядковий номер елемента потенціалу. Для якісної характеристики елементів потенціалу підприємства, залежно від значень інтегральних показників, запропоновано їх розподіл через виділення низького (< 0,7), середнього (0,7 < іі < 1,4), та високого (іі > 1,4) рівнів елемента потенціалу підприємства. Відповідно до такого розподілу потенціал загального управління, маркетинговий й інноваційний потенціал ВАТ «Турбоатом» мають середній рівень, а виробничий потенціал - високий рівень.

За аналогією до оцінки рівня потенціалу, показники оцінки ефективності використання потенціалу розвитку підприємства розбиваються на тіж самі 4 групи (відповідно до виділеного раніше елементами потенціалу). Розрахунок інтегральних показників ефективності використання елементів потенціалу підприємства проведемо в кілька етапів: експертна оцінка значимості показників (характеристик) (Ь) усередині кожної із трьох виділених груп (крім показників використання вироб-

ЕКОНОМІКА інноваційні процеси

ЕКОНОМІКА інноваційні процеси

ничого потенціалу); розрахунок вагових коефіцієнтів (к ) для показників; експертна оцінка рівня показника за шкалою від 0 до 1; розрахунок безпосередньо інтегральних показників ефективності використання елемента потенціалу МТБП (значення цих показників перебуває в інтервалі від 0 до 1).

ній змінності роботи (КЗУ) на коефіцієнт ефективності системи мотивації виробничого персоналу (КЕМ), що визначається за допомогою експертних оцінок (КЕВВП = = КЗУ х КЕМ). На ВАТ «Турбоатом» коефіцієнт ефективності використання виробничого потенціалу дорівнює

0,328 (0,565 х 0,58). Радар зведеної оцінки ефективно-

Таблиця 2

Розрахунок потенційно досяжного чистого прибутку й здатності генерування внутрішніх інвестиційних ресурсів

№ Показник Од. виміру Значення

1 Обсяг товарної продукції за 2008 р. Тис. грн 240827,9

2 Вартість сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів у 2008 р. Тис. грн 128060,0

3 Заробітна плата відрядників у 2008 р. Тис. грн 7581,2

4 Відсоток відрахувань на соціальні заходи % 39,44

5 Сума відрахувань на соціальні заходи від заробітної плати відрядників у 2008 р. Тис. грн 2990,0

6 Заробітна плата відрядників з відрахуваннями в 2008 р. Тис. грн 10571,2

7 Амортизаційні відрахування в 2008 р. Тис. грн 13744,0

8 Чистий прибуток за 2008 р. Тис. грн 23589,0

9 Приріст чистого прибутку у випадку рівності обсягів товарної й реалізованої продукції Тис. грн. 18878,3

10 Коефіцієнт використання виробничих потужностей у 2008 р. 0,565

11 Додаткові доходи й видатки, що виникають при повнім використанні виробничих потужностей:

Обсяг товарної продукції Тис. грн 185416,2

Вартість сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів Тис. грн 98594,9

Заробітна плата відрядників з відрахуваннями Тис. грн 8138,9

Додатковий прибуток до оподатковування Тис. грн 78682,4

Ставка податку на прибуток % 25

Додатковий чистий прибуток Тис. грн 59011,8

12 Разом чистий прибуток при повнім використанні виробничих потужностей Тис. грн 101479,1

13 Разом грошовий потік при повнім використанні виробничих потужностей Тис. грн 115223,1

Ефективність використання виробничого потенціалу пропонується розраховувати на підставі відповідного коефіцієнту (КЕВВП), що визначаєтьсь множенням коефіцієнта завантаження устаткування при оптималь-

сті використання потенціалу розвитку представлено на рис. 2.

На підставі зіставлення чотирикутників рівня й ефективності використання потенціалу розвитку ВАТ

«Турбоатом» можна сформулювати рекомендації з підвищення ефективності його використання. При цьому перш за все слід звернути увагу на виробничий потенціал й розвиток МТБП в аспекті забезпечення саме виробничого процессу.

Таким чином, удосконалювання інноваційного потенціалу ВАТ «Турбоатом» необхідно здійснювати вздовж шляху розвитку його матеріально-технічної бази. Крім цього, варто розглянути можливі варіанти розширення співробітництва в науково-технічній сфері з вітчизняними й закордонними організаціями, придбання ліцензій на виробництво й реаліза-

цію високотехнологічної продукції тощо. Аналогічно й потенціал загального управління не використовується ефективно через недостатню розвиненість відповідного елементу потенціалу розвитку підприємства. ■

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонов А. Системный анализ. Учебник для вузов. / Антонов А. В.- М. : Высшая школа. 2004.- 454 с.

2. Богатирьов І. Управління розвитком підприємства: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01 / І. О. Богатирьов / Європейський ун-т фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу.- К., 2004.- 22 с.

ЕКОНОМІКА регіональна економіка