CC BY
40
УДК:619:616.1/4.591.12.612.23
Замазш А.А., д.вет.н., доцент © Полтавсъка державна аграрна академ1я, м. Полтава
ВПЛИВ Г1ПОКС11 НА СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАН13МУ
ТЕЛЯТ ОКСИГЕНОМ
У статт1 наведет результаты дослгдженъ «зрыост1» сурфактантног системы легенъ клгнгчно здоровых новонародженых телят та телят, якг народылыся у сташ ггпоксИ. Встановлено, що за «тестом Клгментса» г запропонованого автором тесту «одного выдыху» з «незрглою» сурфактантною сыстемою легенъ народжуютъся 36,7 % телят. Сумарна фракц1я фосфолгпгдгв у навколоплгднгы ргдынг клгнгчно здоровых новонародженых телят выявылася в 1,38 раза (р<0,01) быъше, а ствв1дношення с/л було на ргвт 1.98:1, а телят, ят народылыся у сташ ггпоксИ 1,16:1. Результаты дослгдженъ свгдчатъ, що час закрыття пупкового канатыка у клтгчно здоровых телят в1дбувався в середнъому за 45,0 ± 3,0 сек., а у телят другог - третъог тдгрупы, ят народылыся у сташ ггпоксИ даныы процес в1дбувався в 2,0 - 3,3 раза довше (р > 0,01). Трывалжтъ зыдання кров/ ко~ргв у прысутност1 амтотичног ргдыны клтгчно здоровых телят в середнъому становыла 105±6 сек. У телят, що народылысъ з ознакамы ггпоксИ (II / Ш тдгрупа) даныы показнык зростав вгроггдно у 1,95 - 1,43 раза (р > 0,01). Оптычна щыътстъ амтотычног р\дыны функцюналъно актывных новонародженых тварын ( клтгчно здоров1 телята) становыла 0,16±0,01. У телят (II / Ш тдгрупа) ), що народылысъ з ознакамы ггпоксИ вона зныжувалася вгроггдно у 2,11-1,78 раза. Вмгст креатышну в амшотычшы ргдыт телят, що народылысъ клтгчноздоровымыстановыв 138±3,65 мкмолъ/л. Утелят другогта третъог тдгрупы вмгст даного метаболту быкового обмту в амшотычшы ргдынг буе ныжчым в 1,67 - 1,39 раза (р > 0,01). Запропоноваш тесты з метою вызначення функцюналъного стану оргашзму новонародженых телят та «зршстъ» сурфактантно - алъвеолярног сыстемы дозволяютъ врахуваты основнг безумовт рефлексы, якг теля народження забезпечуютъ адаптацт тварын до новыхумов ¡снування.
Ключов1 слова: гтокая, коровы, оксыген, телята, оргашзм, плгд, креатышн, згортання кровг.
УДК:619:616.1/4.591.12.612.23
Замазий А.А.
Полтавская государственная аграрная академыя, г. Полтава
ВЛИЯНИЕ ГИПОКСИИ НА СИСТЕМУ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ОРГАНИЗМА ТЕЛЯТ ОКСИГЕНОМ.
В статье прыведены результаты ысследованыы «зрелосты» сурфактантноы сыстемы легкых клыныческы здоровых новорожденных телят ы телят, родывшыхея в состояныы гыпоксыы. Установлено, что за «тестом
© Замазш А.А., 2014
65
Климентса» и предложенного автором теста «одного выдоха» с «незрелой» сурфактантной системой легких рождаются 36,7 % телят. Суммарная фракция фосфолипидов в околоплодной жидкости клинически здоровых новорожденных телят оказалась в 1,38 раза (р<0,01) больше, а соотношение с/л было на уровне 1.98:1, а телят, родившихся в состоянии гипоксии 1,16:1. Результаты исследований свидетельствуют, что время закрытия пупочного канатика у клинически здоровых телят происходил в среднем за 45,0 ± 3,0 сек., а у телят второй - третьей подгруппы, которые родились в состоянии гипоксии данный процесс происходил в 2,0 - 3,3 раза дольше (р>0,01). Продолжительность свертывания крови коров в присутствии амниотической жидкости клинически здоровых телят в среднем составляла 105 ± 6 сек. У телят, родившихся с признаками гипоксии (II и Ш подгруппа) данный показатель рос достоверно в 1,95 - 1,43 раза (р>0,01). Оптическая плотность амниотической жидкости функционально активных новорожденных животных (клинически здоровые телята ) составила 0,16 ± 0,01. У телят (II и Ш подгруппа), которые родились с признаками гипоксии она снижалась достоверно в 2,11-1,78 раза. Содержание креатинина в амниотической жидкости телят, родившихся клинически здоровыми составлял 138 ± 3,65 мкмоль/л. У телят второй и третьей подгруппы содержание данного метаболита белкового обмена в амниотической жидкости был ниже в 1,67 -1,39 раза (р>0,01). Предложенные тесты с целью определения функционального состояния организма новорожденных телят и «зрелость» сурфактантной - альвеолярной системы позволяют учесть основные безусловные рефлексы, которые после рождения обеспечивают адаптацию животных к новымусловиям существования.
Ключевые слова: гипоксия, коровы, кислород, телята, организм, плод, креатинин, свертывания крови.
UDC: 619:616.1 / 4.591.12.612.23
Zamazy AA
Poltava State Agrarian Academy, Poltava
EFFECT OF HYPOXIA ON THE SUPPLY SYSTEM OF CALVES
OXYGENIC
Research results indicate that the composition of the fluid around the lungs reflects the functional activity of the fruit, which synthesize and secrete this fluid lipids. Found that in clinically healthy newborn calves ratio lecithin / sfinhomiyelin reaches 1,98:1, and in calves that were born in a state of hypoxia, it is only 1,16:1. In the amniotic fluid of clinically healthy calves lipid fraction reaches 707,00±5,00 а.о.м., and calves that were born with signs of asphyxia are below 1,20. Studies indicate that the closing umbilical cord in clinically healthy calves occurred in average 45,0 ± 3,0 sec. , And calves of the second - the third subgroup who were born in a state of hypoxia this process occurred in 2.0 — 3,3 times longer (p> 0.01). Duration coagulation cows in the presence of amniotic fluid of healthy calves averaged 105 ± 6 sec. In calves born with signs of hypoxia ( subgroup II and III), this index increased significantly in the 1.95 - 1.43 times (p> 0.01). The optical density of amniotic fluid functionally active newborn animals ( clinically healthy
66
calves ) was 0,16 ± 0,01. In calves (subgroup II and III )), born with signs of hypoxia , it decreased significantly at 2,11-1,78 times. Creatinine in the amniotic fluid of calves born clinically healthy was 138 ± 3,65 mmol/l. In goats, the second and third sub-group of the metabolite content ofprotein metabolism in amniotic fluid was lower in the 1.67 - 1.39 times (p> 0.01). The proposed tests to determine the functional state of newborn calves and "maturity" surfactant - alveolar system allow for the basic unconditioned reflexes that ensure after the birth of adaptation of animals to the new conditions of existence.
Key words: hypoxia, cows, oxygen, calves, body, baby, creatinine, blood coagulation.
Вступ. Внутршньоутробний picT та розвиток плоду вщбуваеться у водному середовищг Амнютична рщина е невщ'емною складовою u;ieï системи [1]. Iï склад свщчить про обмш речовин в оргашзм1 плода та про стутнь сформованосп систем оргашзму до моменту народження. Особливо важливо це по вщношенню до системи дихання. Доведено, що плщ людини щодобово продукуе до 300-400 мл альвеолярного секрету, що е основним джерелом амнютично! рщини. У зв'язку з цим вважають, що жирнокислотний склад дано! рщини плода вщображае «зршсть» сурфактантно! системи легень новонароджених тварин. Вона потр1бна для формування функционально активно! системи дихання, своечасного першого вдиху i встановлення мехашзм!в, яю регулюють ïx функцш [ 2].
В дослщах встановлено, що залежно вщ строку ваптност1 кшьюсть навколоплщно! рщини та ïï склад постшно змшюеться [ 3]. За даними ряду автор!в, утворення та ел1мшащя амнютично! рщини вщбуваеться всього за три години, a обмш ycix розчинених речовин - за 5 д1б [4]. Вщомо, що активну участь у продукци та утил1зацп амнютично! рщини приймае плщ [5]. Так, плщ людини щодобово продукуе до 600-800 мл сеч1 та 300-400 мл альвеолярного секрету, що е основним джерелом алантоюно1 та амнютично! рщини. Видалення рщини з порожнини амнюна вщбуваеться внаслщок ковтання ïï плодом. Змши стану плоду i функцюнування фето-плацентарно! системи вщображаеться на склад1 та властивостях амнютично! рщини [ 6 ] .
У зв'язку з вищевикладеним, метою наших дослщжень було визначення функционального стану та змш у системи забезпечення оргашзму новонароджених телят оксигеном за умов дп rinoKciï.
Матер1али i методи дослщжень. Дослщження проводили в умовах господарства «Лан» Сумсько! облает^ на коровах первктках чорно-рябо! породи. 3 метою вивчення запланованих показниюв нами дослщжувалась родова д1яльшсть у 49 кор1в-первкток i показники функционально! активност1 телят, отриманих вщ кор1в.
Визначення жирнокислотного складу амнютично! рщини функционально активних новонароджених телят та телят у сташ rinoKciï проводили в Украшсько! лаборатори якост1 i безпеки продукцп АПК, Национального аграрного ушверситету (м. Khïb) методом газово! хроматограф!!.
67
«Зршсть» сурфактантно - альвеолярно! системи телят, яю народились клмчно здоровими ( функционально активними) та у сташ rinoKcii' визначали за «тнним тестом» i «тестом одного видиху».
Результати дослщження. Результати проведених дослщжень свщчать, що кшьккть дихальних pyxiß за 1 хв. у функционально активних телят (табл. 1) становила в середньому 35,0 ± 3,0. У телят ( III пщгрупа), яю теля народження мали спонтанш адекватш дихальш рухи, ix кшьюсть в середньому складала 30±4,0 за 1 хвилину. Даний показник у телят II пщгрупи виявився на 15±3,0 дихальних pyxiß (20±4,0) за одну хвилину меншим, шж у функционально активних телят (в 1,75-1,50 раза нижче, р > 0,01).
Таблиця 1
Функщональна характеристика оргашзму новонароджених телят
(М ± m, п=5)
Показ ники Функцюнально Телята у сташ rinoKcii'
активн1 телята 1 шдгрупа 2 шдгрупа 3 шдгрупа
Кшьшсть дихальних 35,0±3,0 20,0±4,0 30,0±4,0
рух^в за 1 хв.
Кшьшсть серцевих 152,0±6,0 100,0±5,0 115,0±5,0
скорочень за 1 хв.
М'язовий тонус: час ввд 35±3,0 - 42±5,0 37±3,0
народження до пер-
ших рух1в, хв.
Рефлекс ссання: 55±6,0 Год1вля 3 63±4,0 57±3,0
- час в1д народження до п01лки
активного пошуку
джерела корму, хв.
- тривал1сть ссання, хв 5,0±3,0 8,0±1,2 6,0±1,8
Видшення меконш Шсля народ- Наявний в Шсля Шсля
ження, при навколопл1дн народ- народ-
прииом1 nepmoi их водах ження, ження,
порци молозива впродовж 24-х годин впродовж12 годин
Час закригтя пупочного 45,0±3,0
канатика, сек 150,0±10,0 90,0±5,0
Вм1ст креатинину в
навколоплщних водах, 138,0±3,65 82,82±3,67 99,4±4,2
мкмоль/л
Процес задания кров1 з
амнютичною рвдною, 105,0±6,0 205,0±5,0 180,0±5,0
сек.
Оптична щ1льшсть 0,076±0,001 0,09±0,001
амнютично! рвдини 0,16±0,01
Зршсть сурфактантно- ++ - - + + + -
----
альвеолярно! системи
Частота серцевих скорочень у функционально активних новонароджених телят становила 152± 6,0 скорочень за 1 хв. Нами для розрахунку пульсу у
68
новонароджених телят запропоновано використовувати встановлену дослщниками залежшсть кшькост! дихальних pyxiß вщ частоти серцевих скорочень, яка незалежно вщ вжу тварин у 4-5 раз1в нижча. Для цього нами запропоновано проводити дворазове визначення кшькост! дихальних pyxiß за одну хвилину. Перший показник кшькост! дихальних pyxiß множити на 4, а другий на 5. Суму цих даних подшяли на 2 i отримували показник кшькост! серцевих скорочень: (35 х 4 + 33 х 5) : 2 = 140 + 165 = 305 : 2 = 152) захвилину. Ми також встановили, що час вщ народження до перших активних pyxiß у функцюнально активних телят становив 35±3,0 хвилин. У телят, що народились з ознаками rinoKcii, м'язовий тонус оргашзму виявився слабким. Час вщ народження до перших pyxiß у даних тварин (телята П та III пщгрупи) в середньому становила вщ 37±3,0 до 42±5,0 хвилин. Рефлекс активного пошуку джерела корму у функционально активних телят починався в середньому через 55±6,0 хв. теля народження. У телят II i III пщгрупи даний рефлекс проявлявся вщповщно у 1,05 - 1,15 раза, шзшше, шж у функцюнально активних телят. Нами також враховано час видшення меконш. Функцюнально активш телята, як правило, видшяють оформлений первородний кал пщ час першого прийому корму. У телят, що народились з ознаками rinoKcii' даний процес виявився тривалшим i вщбуваеться впродовж першо! - друго! доби життя.
Час закриття пупкового канатика у функционально активних телят становив в середньому 45,0 ± 3,0 сек., а у телят друго! - третьо! пщгрупи даний процес вщбувався в 2,0 - 3,3 раза шзшше (р > 0,01).
Про зршсть сурфактантно-альвеолярно! системи, а отже i функцюнального стану оргашзму новонароджених телят свщчать наступи! показники:
- Тривалють зсщання кров! Kopie у присутност1 амн1отично! р1дини становила у функцюнальноактивних телят в середньому 105±6 сек. У телят, що народились з ознаками rinoKcii' (II i Ш п1дгрупа), даний показник зростав в1рог1дно у 1,95 - 1,43 раза (р > 0,01).
- Оптична щ1льн1сть амн1отично! рщини функц1онально активних телят становила 0,16±0,01. У телят (И i Ш п1дгрупа) ), що народились з ознаками rinoKcii', вона знижувалася в1рогщно у 2,11-1,78 раза.
- Вмют креатин1ну в амн1отичн1й р1дин1 телят, що народились функцюнально активними становив 138±3,65 мкмоль/л. У телят друго! та третьо! пщгрупи вм!ст даного метабол!ту б!лкового обм!ну в амнютичнш р!дин! був нижчий в 1,67 - 1,39 раза (р > 0,01).
Запропоноваш тести з метою визначення функцюнального стану орган!зму та «зршсть» сурфактантно - альвеолярно! системи дозволяють врахувати основн! безумовн! рефлекси, як! п!сля народження забезпечують адаптацш тварин до нових умов кнування. Важливим е визначення «зр!лост!» сурфактантно - альвеолярно! системи, яка забезпечуе ф!зюлопчшсть першого вдиху та забезпечення орган!зму Окигеном.
Результати досл!джень свщчать (табл. 2), що «зршсть» сурфактантно! системи легень за вищезазначеним тестом була виявлена у 40,0 % телят, як!
69
народилися у кор1в - первкток. Цей показник був меншим у 1,80 - 1,70 раза (р<0,01) у телят, яких отримано вщ кор1в другого - третього отелення. У телят, отриманих вщ кор1в четвертого отелення «зршсть» сурфактантно! системи легень була незначно нижчою пор1вняно з даним показником телят, яких отримали вщ кор1в другого - третього отелення. Про це свщчить пщвищення позитивного результату за «тнним тестом» у телят, яких отримано вщ кор1в четвертого отелення до 33,33 % , що на 11,11 - 9,80 % бшьше, тж у телят, яю отримат вщ кор1в другого - третього отелення. За запропонованим нами тестом «одного видиху» позитивний результат «зршост!» сурфактантно! системи легень виявлено у 43,53 % новонароджених телят. За даними обох теста «зршсть» сурфактантно! системи легень була найнижчою - в телят, яю народилися вщ кор1в - первкток (40 - 50 %) ¿в середньому становила 45 %. За показниками двох теста («тнного тесту» та «одного видиху») 36,70 % телят народжуеться з «незршою» сурфактантною системою легень, 19,05 % - у сташ гшоксп (в 1,92 бшьше).
Таблиця 2.
«Зршкть» сурфактантно! снстемн легень новонароджених телят за
«тнним тестом» та тестом «одного видиху» (%)
«Зр1л1сть» сурфактантно! системи
легень телят за:
Групи кор1в «тнним тестом» «тестом одного видиху»
негативний позитивний негативний позитивний
п % п % п % п %
Першого
Отелення(п=10) 6 60,00 4 40,00 5 50,00 5 50,00
Другого отелення (п=18) 14 77,78 4 22,22 11 61,11 7 38,39
Третього отелення (п=17) 13 76,47 4 23,53 10 58,82 7 41,18
Четвертого отелення (п=18) 12 66,67 6 33,33 10 55,56 8 44,44
У цшому 45 70,23 18 29,77 36 56,37 27 43,63
Примтка: р<0,001 пор1еняно м1ж «тнним тестом» / «тестом одного видиху».
Нами проведено анал1з вщповщност1 результата, отриманих за вищезазначеними тестами. Для цього було вадбрано 7 зразюв навколопл1дно! рщини, в яких визначали сумарну фракцш фосфол!п1д1в та оц1нили «зр1л1сть ССЛ» новонароджених телят за вищезазначеними тестами.
Результата проведених досл1джень дозволили встановити «незр1л1сть» 2-х новонароджених телят за тестом Кл1ментса, що становить 28,57 % тау 3-х телят за «тестом одного видиху», що становить 42,83 %. Отримаш результата дослщжень амнютично! р1дини з визначення вмюту сумарно! фракц1! фосфол!п1д1в практично сшвпадають з даними, як1 нами одержан! при визначенш «зр!лост!» сурфактантно! системи легень новонароджених телят без визначення сумарно! фракци фосфолшвдв. В!дпов!дн!сть результата визначення «зршостЬ) ССЛ за двома тестами становила 85,71 %, що свщчить про високу чутлив!сть та специф!чшсть запропонованого нами тесту.
70
«Тест одного видиху» простий у виконанш, зручний для використання в умовах виробництва, що дозволило нам запропонувати його як складову системи д1агностичних тест1в для визначення «незршостЬ> ССЛ у новонароджених телят.
Поб1чно, про «зршсть» сурфактантно! системи легень свщчать також показники вм1сту основних клас1в жир1в лшщно! фракци навколоплщно! рщини (табл. 2), яю використовуються у синтез! сурфактанта. У навколоплщнш рщиш телят, яю народилися клмчно здоровими, вмкт фосфоршхол1ну становив 707,00±5,00 а.о.м, що в 1,20 раза бшьше вщ даного показника навколоплщно! рщини плод1в, яю народилися у сташ гшокси. Сумарна фракщя фосфолшдав амнютично! рщини (новонароджеш клмчно здоров! телята) була в 1,38 раза бшьшою, шж у навколоплщнш рщиш телят, яю народилися у сташ гшокси (р<0,01). Необхщно вщм1тити, що частка фосфатидилетанолам1ну у амнютичнш клмчно здорових телят становила 11,08 %, а у телят, яю народилися у сташ гшокси - 14,00 %. У той же час, ум1ст фосфатидилетаноламшу в навколоплщнш рщиш клмчно здорових телят був вищим в 1,25 раза (р<0,05), шж в амнютичнш рщиш телят, яю народилися у сташ гшокси. Частка фосфатидшсерину в навколоплщнш рщиш новонароджених клш1чно здорових телят та телят у сташ гшокси коливалась в межах вщ 20,04 до 20,61 %, однак вмют фосфатидшсерину був бшьшим в 1,54 разау навколоплщнш рщиш клмчно здорових телят ( р<0,01).
Таблиця 2
Класи жн|мв лшщно! фракцп навколоплщно*! рщини новонароджених
кшмчно здорових та у сташ гшоксй' телят (М±ш, а.о.м)
Показники Клшчно здоров! телята Телята у сташ гшокси
(п=3) (п=7)
Фосфорилхолш 707,00±5,00 588,00±3,00
Вшьний холестерол 677,00±4,00 517,14±4,02'
Сумарна фракщя 654,92±3,57 473,07±3,06
фосфолшщв: 78,33±3,11 62,68±2,88
фосфатидилетанол
Фосфатидилсерин 141,67±3,54 92,14±2,96
Фосфатидилхолш 183,33±4,21 121,43±3,52'
.Шзолецитин 159,00±4,00 92,14±2,92
Сфшгом1елш 92,59±3,00 104,68±3,03'
Сшввщношення с/л 1,98:1 1,16:1
Триглицериди 165,00±2,00 100,00±2,00'
Примгтка: 'р<0,01; *р<0,001 поргвняно згрупою клтгчно здорових телят
Вмют фосфатидилхолшу (лецитину) у амнютичнш рщиш телят, яю народилися клшчно здоровими, був у 1,51 раза (р<0,01) бшьшим, шж в навколоплщнш рщиш телят, яю народилися у сташ гшокси. Л1золецитину та сфшгом1елшу виявлено у навколоплщнш рщиш новонароджених клмчно здорових телят в 1,14 (р<0,05) - 1,83 раза бшьше (р<0,01), шж в амнютичнш рщиш телят, яю народилися у сташ гшокси. Поряд з цим, необхщно вказати,
71
що вщсоток л1золецитину у сумарнш фракцп лшдав амнютичнш рщиш телят дослщно! групи становив 19,48 %, а сфшгом1елшу - 22,13 %.
Виявлено що у навколоплщнш рщиш новонароджених клмчно здорових телят щ показники були вщповщно бшьшими на 24,28 та 14,14 %. Сшввщношення лецитину до сфшгом!елшу в амнютичнш рщиш клмчно здорових телят становило 1,98:1, ау телят дослщно! групи було на piBHi 1,16:1.
У навколоплщнш рщиш телят, яю народилися клмчно здоровими, вмют триглщерид1в був в 1,65 раза бшьшим, шж у амнютичнш рщиш телят, яю народилися у сташ rinoKcii (р<0,01).
Висновки.
1. Встановлено, що функцюнальний стан системи забезпечення оргашзму клмчно здорових новонароджених телят оксигеном та за умов дй rinoKcii' суттево в1др1зняеться.
2. Тривал1сть згортання кров1 Kopie у присутност1 амнютично! р1дини становила у функц1онально активних телят в середньому 105±6 сек. У телят, що народились з ознаками rinoKcii' (II i Ш п1дгрупа), даний показник зростав в1рог1дно у 1,95 - 1,43 раза (р > 0,01)..
3. Оптична щ1льн1сть амн1отично! р1дини функц1онально активних телят становила 0,16±0,01. У телят (П i Ш п1дгрупа) ), що народились з ознаками rinoKcii', вона знижувалася в1рог1дно у 2,11-1,78 раза.
4. Вмют креатин1ну в амнютичнш рщиш телят, що народились функцюнально активними, становив 138±3,65 мкмоль/л. У телят друго! та третьо! п1дгрупи вм1ст даного метабол1ту бшкового обм1ну в амн1отичн1й р1дин1 був нижче в 1,67 - 1,39 раза (р > 0,01).
5. За даними двох тест1в («пшного» та «одного видиху») з «незршою» сурфактантною системою народжуються 36,7 % телят.
6. Про «зршсть» сурфактантно! системи легень свщчить наявшсть жир!в лшщно! фракц!! навколопл!дно! р!дини клмчно здорових та у стан! rinoKcii' телят.
7. Сп!вв!дношення сф!нгом!ел!н/лецитин у навколоплщнш рщиш клмчно здорових телят становить 1,98:1, ау телят, як! народились у стан! rinoKcii' 1,16:1.
Перспективи подальших досл1дження з дано! проблематики дозволять визначати стан плоду при родах, проводити !! ефективну корекц!ю з метою п!двищення здатност! орган!зму новонароджених тварин пристосовуватися до зовшшшх умов ¿снування, п!двищення збереженост! та життездатност! телят.
Л1тература
1. Allen J. L. EtAL. Respiratory mechanics in infants. Phisiologic evaluation in health are disease / J.Allen // Am. Rev. Respiratory Disease. - 1993. - Vol. 147, № 2. - P. 475-492.
2. Запорожан В. M. Плацентарная недостатшсть i !! вплив на плщ / В. М. Запорожан, А. I. Даниленко, Р. Ф. Maкyлькiн // Одесский медичний журнал. -1999. - №4. - С. 82-84.
3. Данилов Р. К. Гистология. Эмбриология. Цитология. Учеб. для мед. вузов / Р.К. Данилов- М.:, МИА, 2006. - 456 с.
72
4. Ерохин В. В. Сурфактантная система легкого. / В. В. Ерохии //Арх. патологии, 1973.- № 9.- С. 3-10.
5. Неонатолопя / Заред. П. С. Мощича, О. Г. Сул1ми: Навч. Поабник.- К.: Вища школа, 2004. - 407 с.
6. Функциональна бюх1м1я. Пщр. Для ВМНЗ. 2-е вид., доп. / Л.М. Тарасенко, В. К. Григоренко, К. С. Непорада- В1нниця: Нова книга, 2007. - 379 с.
Рецензент - д.вет.н., професор Стояновський В.Г.
73
