CC BY
40
УДК 616.43/.45-07-08-084 ГЕРАСИМЕНКО Л.В.
Державна установа «Нститутпроблем ендокринно!патологи iM. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни», м. Харюв
ВПЛИВ ППЕРТИРЕОТ'ДИЗМУ ТА СТАНУ ЖНОЧОТ РЕПРОДУКТИВНОТ СИСТЕМИ НА РОЗВИТОК ОСТЕОПЕЫЧНОГО СИНДРОМУ
Резюме. Досл'!дження присвячене визначенню впливу ппертиреозу внаслщок дифузного токсичного зоба на стан юстковоI системи у жнок. За даними ультразвуковой' денситометра виявлено пaтологiчнi змни стану юстковоI системи як у репродуктивному вiцi, так / в менопауз '1. Особливо виражений вплив ппертиреоз справляв на стан юстковоI системи в жiнок у перiодi менопаузи, для яких характерною була наявнiсть тяжко1 остеопени та системного остеопорозу (75 та 25 % вщповщно). Отриманi данi вказують на необх'щн'ють лiкування остеопоротичного синдрому, що ускпаднюе перебiг дифузного токсичного зоба у жiнок та п'щвищуе ризик патолопчних переломiв.
Ключовi слова: дифузний токсичний зоб, остеопороз, остеопен'т, репродуктивна система, менопау-зальний перюд.
о ' p ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Перше повщомлення про взаемозв'язок мiж станом юстково'! тканини та тирео!дними гормонами було опублшовано наприюнщ XIX сторiччя та стосувалося множинних переломiв у хворого на ппертиреоз (von Recklinghausen F.D., 1891).
За останш роки були накопичеш численш даш, що вказують на ютотш патолопчш змши юстково'! системи у хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ). Вста-новлено, що до 60 % хворих мають достеменш рент-генолопчш та денситометричш ознаки остеопешчних порушень [1, 2]. Вщомо, що тирео'!дш гормони безпо-середньо впливають на мехашзми мобшзац!! кальцш з исток, при взаемоди з iнсулiноподiбним фактором росту прямо впливають на утворення хряща [3—5], вщ-грають важливу роль у лшшному юстковому ростi, сти-мулюють остеобластичну та остеокластичну активнють трабекулярно! i кортикально! тканини, збтьшують число та активнiсть остеокластiв, стимулюють юсткову резорбцiю [6, 7]. Крiм того, прямий вплив тирео!дних гормошв на кiсткову тканину пов'язують iз бюлопч-ними механiзмами (гормон-рецепторною взаемодiею), що призводять до змiни метаболiзму клiтин, якi вщпо-вiдають за процеси юсткоутворення, резорбци та ре-моделювання [8]. У хворих на ДТЗ процеси резорбци переважають над утворенням юсткм, що призводить до негативного кальщевого балансу i зниження маси юстки [9, 10]. У свою чергу, руйнування юстково! матриц призводить до пiдвищеного видтення з сечею як кальцiю, так i фосфору. Розвиваеться вторинний гшер-
паратиреоз як процес адаптаци до втрат кальцш, що викликае подальшу прогресуючу резорбцiю юстково'! тканини i спричиняе остеопенiчний синдром i остеопороз [11, 12].
Особливо несприятливий вплив тиреотоксикозу на стан юстково! системи визначаеться у жшок, яю хво-рiють на ДТЗ у перюд менопаузи. У таких пащентав частше розвиваеться остеопороз i збтьшуеться ризик виникнення переломiв кiсток. Тому актуальним е до-слiдження порушень юстково! системи у дано! групи хворих з метою подальшого опрацювання ефективних схем профiлактики та лкування [13, 14]. Запропонова-но окремi методи корекци дистирео!дного остеопорозу
[15].
Метою дослщження було визначення остеопешч-ного синдрому у жшок, яю хворiють на ДТЗ, залежно вщ стану жшочо! репродуктивно! системи.
Матерiали та методи дослiдження
На базi хiрургiчного вiддiлення клiнiки ДУ «1нсти-тут проблем ендокринно! патологи iм. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни» (м. Харкiв) у 2012—2014 рр.
Адреса для листування з автором:
Герасименко Л.В. E-mail: admin@ipep.com.ua
© Герасименко Л.В., 2015
© «Мгжнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Оригинальные исследования /Original Researches/ Таблиця 1. Показники ультразвуково)' денситометра' у хворих на дифузний токсичний зоб (Х + Sx )
№ Група до^дження Кiлькiсть, Стат. Денситометричний показник
п/п n показник T, SD Z, SD
1 Контрольна група О1 ^opoBi жшки у репродуктивному станО 26 - 0,75 ± 1,68 0,42 ± 0,27
2 Контрольна група О2 (здopoвi жшки у менопаузальному перюдО 10 Р1-2 -1,66 ± 1,46 < 0,001 0,22 ± 0,27 0,055
3 Група дослщження А (жшки, яю хворють на ДТЗ, у репродуктивному станО 35 Р1-3 -2,06 ± 0,60 < 0,001 -1,38 ± 0,61 < 0,001
4 Група доопщження Б (жшки, яю хвopiють на ДТЗ, у менопаузальному перюдО 20 Р2-4 3-4 -2,53 ± 0,82 0,045 0,018 -0,61 ± 0,64 < 0,001 < 0,001
Примтка: Р - в1рогщн1сть р'зниць показниюв груп, що пор1внюються.
було обстежено 55 жшок, як хворти на ДТЗ. Дiагноз у Bcix пащенток шдтверджено даними ктшчного, гормонального, ультразвукового та iмунологiчного досль джень. Для визначення остеопоротичних порушень у ще! когорти хворих було сформовано двi групи досль дження залежно вщ стану репродуктивно! системи. До групи А увшшли 35 осiб репродуктивного вшу вщ 20 до 48 роыв i3 захворюванням тривалютю вщ двох мюя-цiв до 27 роив. Групу Б становили 20 пащенпв у стада менопаузи вшом вiд 49 до 69 роив i3 захворюванням тривалютю вiд двох мюящв до 39 роыв, термшом менопаузи вiд одного мюяця до восьми рокiв. Групу контролю становили 36 здорових жшок, серед яких 26 зна-ходилися в репродуктивному сташ (група О1, вш вiд 30 до 48 роив), i 10 жшок перебували в менопаузальному перiодi (група О2, вш вiд 50 до 66 роив). У дослщження не включали хворих iз патологiею органiв травлення, нирок, порушеннями менструального циклу, захворю-ваннями статевих органiв.
Юльысна ультразвукова денситометрiя п'ятково! кiстки була проведена за допомогою ультразвукового денситометра Achilles+ (Lunar Corp., США). Перевагами ультразвуково! денситометри е висока точнють, швидке сканування (5 хв), вщсутнють впливу юшзу-ючого випромiнювання, забезпечення Т-показника (критерш порiвняння «молодi — дорослЬ»), що вщповь дае критерш Всесвггньо! органiзацií охорони здоров'я (ВООЗ) для дiагностики остеопорозу. Основними ште-гральними параметрами ультразвуково! ыстково! денситометри е критерiй Z ^зниця мiж дiйсним показни-ком мшерально! щiльностi ыстково! тканини (МЩКТ) хворих, яы були обстеженi, та середньостатистичною нормою осiб того ж вшу, що виражае частину стандартного вщхилення (критерш порiвняння з одноли-ками)), та критерiй Т ^зниця мiж показниками ште-грально! ыстково! маси i щiльностi ыстково! тканини у хворих, яы були обстежеш, та середнiм теоретичним пiком цих показниюв у вда 20—29 роыв). Вщповщно до рекомендацiй ВООЗ дiагностика остеопорозу прово-дилася за величиною критерш Т у виглядi стандартних вщхилень (SD) вiд норми: до —1,0 SD — норма; вщ —1,0 до —1,5 — I стутнь остеопени'; вiд —1,5 до —2,0 — II стутнь остеопени; вщ —2,0 до —2,5 — III ступiнь ос-
теопени'; менше —2,5 SD без переломiв — остеопороз; менше —2,5 SD з переломами — тяжка форма остеопорозу [16-18].
Даш статистично оброблеш iз застосуванням про-грамного забезпечення Microsoft® Excel 2000, програм AtteStat (Version 8.0) i наведеш у виглядi середнiх величин та стандартного вщхилення (х ± "s). Показники у вибiрках мали нормальний характер розподiлу за кри-терieм узгодженостi Колмогорова — Смирнова. Для оцшки значущостi отриманих даних використовува-лися критерiй t (Стьюдента). Розбiжностi вважали статистично значущими при значенш р < 0,005.
Результати та ïx обговорення
За даними ультразвуково! денситометру' встановле-но, що для контрольних груп дослщження властивим i закономiрним було зниження критери'в Т та Z у гру-пi здорових жшок менопаузального перюду (табл. 1). За критерieм Т вщмшносл були високовiрогiдними (р < 0,001), але за критерieм Z достатньо! вiрогiдностi отримано не було (р < 0,055). Крiм того, величина критерш Т вказувала на наявнють остеопени' II ступеня в середньому серед групи жшок у менопаузь
У груш А (жшки з ДТЗ у репродуктивному сташ) виявилось значне i вГропдж зменшення обох денси-тометричних критери'в (р < 0,001), що дозволило вста-новити дiагноз остеопени' III ступеня в середньому по груш.
Група Б (жшки з ДТЗ у менопауз^ характеризува-лася ще бтьшим поглибленням порушень ыстково! системи, на що вказували показники дослщжуваних критери'в. Зпдно з рекомендацiями ВООЗ отримаш се-реднi показники Т (-2,52 SD) свщчать про наявнють остеопорозу.
Аналiз поширення остеопенiчних розладiв у групах дослiдження виявив неоднорщнють частоти остеопени' i остеопорозу, на що вказували величини стандартного вщхилення (табл. 2). Так, для контрольних груп власти-вою була залежнють частоти остеопени' та остеопорозу вщ вшу та стану репродуктивно! системи. Якщо остео-пенiчний синдром було зареестровано ттьки у 19,23 % здорових донорГв без жодного випадку остеопорозу, то вже у 50 % здорових жшок менопаузального перюду
Оригинальные исследования /Original Researches/
iE!
Таблиця 2. Частота остеопоротичних порушень ухворих на дифузний токсичний зоб
Група дослщження Ктькють, n (%) Наявшсть остеопоротичних порушень
Норма Остеопешя Остеопороз
Абс. % Абс. % Абс. %
Контрольна група О1 ^opoBi жшки у репродуктивному станО 26 (100) 21 80,77 5 19,23 0 0
Контрольна група О2 (здopoвi жшки у менопаузальному перюдО 10 (100) 3 30,00 5 50,00 2 20,00
Група дослщження А (жшки, як хворють на ДТЗ, у репродуктивному станО 35 (100) 7 20,00 23 65,71 5 14,29
Група доопщження Б (жшки, яК хворють на ДТЗ, у менопаузальному перюдО 20 (100) 0 0 15 75,00 5 25,00
була виявлена остеопешя рiзного ступеня тяжкост i 20 % випадыв остеопорозу без переломiв.
Негативний вплив гiпертиреозу при ДТЗ значно попршив стан кiстково! системи у жшок, особливо у менопаузальному перiодi. Так, якщо у групi А частота остеопени та остеопорозу вiдповiдно становила 65,71 та 14,29 %, то для менопаузального перiоду властивим було значне збтьшення випадив остеопени рiзного ступеня тяжкостi (75,0 %) та остеопорозу (25,0 %). Не-обхщно вказати на той факт, що за даними ультразву-ково! денситометр!! у групi Б жодно! пащентки з нор-мальним станом кютково! системи виявлено не було.
Отримаш нами результати узгоджуються з думкою багатьох авторiв про те, що вш, жшоча стать i менопауза е важливими факторами ризику розвитку остеопени [19]. Однак при шших рiвних умовах втрата мшераль-но! щiльностi кусток у пащентав iз порушенням функ-цiй щитоподiбно1' залози значно перевищуе таку в груш порiвняння. Крiм того, за юнуючими даними, частота патологiчних переломiв виявилася значуще вищою у пащенток iз порушенням функци щитоподiбно!' залози у постменопаузi (15,2 % — при ДТЗ i 15,7 % — при гшотиреоз^, шж у групi практично здорових жшок у менопаузi (2,7 %; р = 0,007) [20].
Дискусiйним у даний час залишаеться питання про негативну даю надлишку тирео!дних гормошв на кiсткову щiльнiсть i масу у жшок репродуктивного вшу з ДТЗ [19]. Характер змши ыстково'! тканини у пащенпв iз субкшшчним тиреотоксикозом також викликае багато протирiч [16, 21]. Питання про ймо-вiрнiсть вiдновлення МЩКТ до початкового рiвня при досягненнi еутирео!дного стану у пацiентiв iз ДТЗ лишаеться суперечливим. Окремi дослiдники вияви-ли неповне вiдновлення МЩКТ [18, 22], у той же час iншi дослщники вiдзначають тенденцiю до вщновлен-ня втрачено! МЩКТ вже через 16 тижшв пiсля досяг-нення медикаментозного еутиреозу [16—18]. У даний час деяы автори висловлюють думку про необхiднiсть доповнювати тиреостатичну терашю призначенням препаратiв остеотропного ряду [23]. Таким чином, проблема остеопени i остеопорозу у хворих на ДТЗ залишаеться вщкритою, що потребуе глибоких, патоге-нетичних дослщжень.
Висновки
1. За даними ультразвуково! денситометр!! у жшок, як! хворти на ДТЗ, виявлено патолопчш змши стану кютково! системи як у репродуктивному вщ, так i у менопаузь
2. Особливо виражений вплив гшертиреоз мав на стан кютково! системи в жшок у перiодi менопаузи, для яких характерною була наявнють тяжко! остеопенй' та системного остеопорозу.
Список лператури
1. Biondi B., Palmieri E.A., Klain M. et al. Subclinical hyperthyroidism: clinical features and treatment options [Text]//Eur. J. Endocrinol. — 2002. — Vol. 152. — P. 1-9.
2. Martini G, Gennari L, De Paola V. et al. The effects of recombinant TSH on bone turnover markers and serum osteoprote-gerin and RANKL levels [Text]// Thyroid. — 2008. — Vol. 18. -P. 455-60.
3. Rabier B, Williams A.J., Mallein-Gerin F. et al. Thyroid hormone-stimulated differentiation of primary rib chondrocytes in vitro requires thyroid hormone receptor beta [Text] // J. Endocrinol. — 2006. — Vol. 191 (1). — P. 221-228.
4. Белая Ж.Е. Современные представления о действии тиреоидных гормонов и тиреотропного гормона на костную ткань / Ж.Е. Белая, Л.Я. Рожинская, Г.А. Мельниченко // Проблемы эндокринологии. — 2006. — Т. 52, №2. — С. 48-54.
5. Williams G.R. Actions of thyroid hormones in bone [Text] / G.R. Williams // Endokrynol. Pol. — 2009. — Vol. 60 (5). — P. 380-388.
6. Bassett J.H., Nordstrom K, Boyde A. et al. Thyroid status during skeletal development determines adult bone structure and mineralization [Text]//Mol. Endocrinology. — 2007. — Vol. 21. — P. 1893-1904.
7. Бирюкова Е.В. Остеопороз: точка зрения ендокри-нолога [Текст] / Е.В. Бирюкова // Фарматека. — 2012. — № 1-12. — С. 32-39.
8. Спузяк М.1. Патогiстологiчне дошдження ккток кро-лишв при експериментальнш гмертиреогднш остеодистрофи [Текст] / М.1. Спузяк, Е.П. Шармазанова, Е.Я. Панков//Пробл. ендокрин. патологи. — 2005. — № 1. — С. 87-94.
9. Peacock M. Calcium metabolism in health and disease [Text]/M. Peacock// CJASN. — 2010. — Vol. 5. — P. S23-S30.
iE!
Оригинальные исследования /Original Researches/
10. Bassett J.H. et al. Thyroid hormone excess rather than thyrotropin deficiency induces osteoporosis in hyperthyroidism [Text]//Mol. Endocrinol. - 2007. - Vol. 21. - P. 1095-1107
11. Sun L. et al. Intermittent recombinant TSH injections prevent ovariectomyinduced bone loss [Text]//PNAS. — 2008. — Vol. 105. - P. 4289-4294.
12. Grimnes G, Emaus N, Joakimsen R.M. et al. The relationship between serum TSH and bone mineral density in men and postmenopausal women: The Tromse study [Text] // Thyroid. - 2008. - Vol. 18. - P. 1147-1155.
13. Abe E, Sun L, Mechanick J. et al. Bone Loss in Thyroid Disease: Role of Low TSH and High Thyroid Hormone [Text] // Ann N.Y. Acad. Sci. - 2007. - Vol. 1116. - P 383-391.
14. Babak M, Haghpanah V., Mohammad S. et al. Modeling the effect of levothyroxine therapy on bone mass density in postmenopausal women: a different approach leads to new inference [Text]// Theor. Biol. Med. Model. - 2007. - Vol. 4. - P. 23.
15. Beloya Z.T. Subclinical hyperthyroidism of variable etiology and its influence on bone in postmenopausal women [Text]/Z.T. Beloya, L.Y. Rozhinskaya//Hormones. — 2007. — Vol. 6(1). - P. 62-70.
16. Kanis J.A., Burlet N, Cooper C. et al. On behalf of the European Society for Clinical and Economic Aspects of osteoporosis and Osteoarthritis (ESCEO) European guidance for the diagnosis and management ofosteoporosis in postmenopausal women [Text]// Osteoporos. Int. - 2008. - Vol. 19. - P. 399-428.
17. LewieckiE.M. Bone-density testingintervaland transition to osteoporosis [Text]/E.M. Lewiecki, P.D. Miller, J.P. Bilezikian // N. Engl. J. Med. - 2012. - Vol. 366. - P. 1546-1547.
Герасименко Л.В.
ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков
ВЛИЯНИЕ ГИПЕРТИРЕОИДИЗМА И СОСТОЯНИЯ ЖЕНСКОЙ РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ НА РАЗВИТИЕ ОСТЕОПЕНИЧЕСКОГО СИНДРОМА
Резюме. Исследование посвящено определению влияния ги-пертиреоза при диффузном токсическом зобе на состояние костной системы у женщин. По данным ультразвуковой денситоме-трии обнаружены патологические изменения состояния костной системы как в репродуктивном возрасте, так и в менопаузе. Особенно выраженное влияние гипертиреоз оказывал на состояние костной системы у женщин в периоде менопаузы, для которых характерным было наличие тяжелой остеопении и системного остеопороза (75 и 25 % соответственно). Полученные данные указывают на необходимость лечения остеопоротического синдрома, который осложняет течение диффузного токсического зоба у женщин и повышает риск патологических переломов.
Ключевые слова: диффузный токсический зоб, остеопороз, остеопения, репродуктивная система, менопаузальный период.
18. Kanis J.A., McCloskey E.V., Johansson H. et al. and on behalf of the Scientific Advisory Board of the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoarthritis (ESCEO) and the Committee of Scientific Advisors of the International Osteoporosis Foundation (IOF). European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women [Text]///Osteoporos. Int. - 2013. - Vol. 24 (1). - P. 23-57.
19. Лесняк О.М. Остеопороз: диагностика, профилактика и лечение. Клинические рекомендации [Текст] / О.М. Лесняк, Л.И. Беневоленская. — 2-е изд. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. - 272 с.
20. Некрасова М.Р., Суплотова Л.А., Давыдова Л.И. и др. Остеопенический синдром при эндокринных заболеваниях в Западной Сибири [Текст] // Остеопороз и остеопатии. — 2005. - № 2. - С. 14-18.
21. Олшник О.Б. Корекця порушень структурно-функцю-нального стану шстковог тканини в жток з тиреотоксикозом препаратами кальцт та алендроновог кислоти [Текст]/ О.Б. Олшник, В.В. Поворознюк // Проблеми остеологи. — 2011. - Т. 14, № 4. - С. 34-41.
22. Олшник О.Б. Мтеральна щыьнкть шстковог тканини в жток рiзного вку, хворих на тиреотоксикоз [Текст] / О.Б. Олшник, В.В. Поворознюк // Проблеми остеологи. — 2011. - Т. 14, № 2. - С. 13-19.
23. Рожинская Л.Я. Остеопороз в практике врача-эндокринолога: современные методы лечения [Текст] / Л.Я. Рожинская, Ж.Е. Белая // Фарматека. — 2010. — № 3. — С. 39-45.
Отримано 25.03.15 Ш
Herasymenko L.V.
State Institution «Institute of Problems of Endocrine Pathology named after V.Ya. Danylevskyi of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
INFLUENCE OF HYPERTHYROIDISM AND THE STATE OF FEMALE REPRODUCTIVE SYSTEM ON THE DEVELOPMENT OF OSTEOPENIC SYNDROME
Summary. The study was focused on determining the impact of hyperthyroidism due to Graves' disease on the state of skeletal system in women. According to the ultrasound densitometry data, pathological changes in the state of skeletal system were revealed in both reproductive age and menopause. Hyperthyroidism had especially pronounced effect on the state of skeletal system in menopausal women, who were characterized by the presence of severe osteopenia and systemic osteoporosis (75 and 25 %, respectively). These findings indicate the need for treatment of osteoporotic syndrome, which complicates Graves' disease course in women and increases the risk of pathological fractures.
Key words: Graves' disease, osteoporosis, osteopenia, reproductive system, menopause.
