CC BY
23
УДК 666.983
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.040719.67.465
ВПЛИВ ДИСКРЕТНИХ ВОЛОКОН (МШЕРАЛЬШ, ПОЛ1МЕРН1) НА РЕОЛОГ1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 РОЗЧИН1В НА ОСНОВ1 М1НЕРАЛЬНИХ В'ЯЖУЧИХ
КОНДРАТЬЕВА Н. В.1, к. т. н, доц., МОРОЗ Л. В.2, к. т. н., доц., МОРОЗ В. Ю.3 , acnip.
1 Кафедра х1тчно! технологи в'яжучих матер1ал1в, Державний вищий навчальний заклад «Украшський державний xiMiKO-технолопчний унгверситет», пр. Гагарша, 8, 49005, Дтпро, Укра!на, e-mail: nataliyavk@yahoo.com. ORCID ID: 0000-00022537-4389
2 Кафедра експлуатацй гiдромелiоративниx систем та технологи будiвництва, Днiпровський державний аграрно-економiчний унгверситет, 49000, Дтпро, Укра1на, e-mail: linysek-slv@i.ua, ORCID ID: 0000-0003-3150-7472
3* Кафедра технологи будiвельниx матерiалiв, виробгв та конструкцiй, Державний вищий навчальний заклад «Приднгпровська державна академш будгвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Днгпро, Укра1на, тел. +38 (0562) 46-93-76, e-mail: morozdnipro@ukr.net, ORCID ID: 0000-0003-2435-8050
Анотацш. Постановка проблеми. Застосування як армувальних компонентiв металевих i полiпропiленовиx волокон для виготовлення сумiшей для облаштування елементiв пiдлоги, що одержало останшм часом значне поширення, не сприяе зниженню собiвартостi таких сумiшей. Мета cmammi - визначити вплив базальтового волокна на реолопчш властивосл цементно-тщано! сумiшi на основi мiнеральниx в'яжучих. Методика до^джень. Базальтовix волокна вводили в суху сумiш, пiсля чого сумш перемiшували до максимально однорщного стану, з подальшим додаванням води. Як критерш руxомостi розчинних сумшей для облаштування пiдлог застосовують два показники: руxливiсть i розтiкання. Основний мaтерiaл. Вщповщно до розроблено! матриц планування проведено низку експериментiв. Шсля статистично! обробки результатiв дослiджень отримано рiвняння регресп i побудовано дiаграми взаемного впливу компонентiв на властивосл цементно-пiщаного розчину. Висновок. Максимально! величини В/Ц досягае за максимального вмюту волокна 0,4 %. Чим менша довжина волокна, що вводиться, тим менший вплив дiаметра волокна на В/Ц сшввщношення цементно-пiщаного розчину.
Ключов1 слова: розчини; волокна; emcmueocmi; pеологiя; дисперсне армування; вплив; цементно-тщана сумш
ВЛИЯНИЕ ДИСКРЕТНЫХ ВОЛОКОН (МИНЕРАЛЬНЫХ, ПОЛИМЕРНЫХ) НА РЕОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА РАСТВОРОВ НА ОСНОВЕ МИНЕРАЛЬНЫХ ВЯЖУЩИХ
КОНДРАТЬЕВА Н. В.1, к. т. н., доц., МОРОЗ Л. В.2, к. т. н, доц., МОРОЗ В. Ю.3 , аспир.
1 Кафедра химической технологии вяжущих материалов, Государственное высшее учебное заведение «Украинский государственный химико-технологический университет», пр. Гагарина, 8, 49005, Днипро, Украина, e-mail: nataliyavk@yahoo.com, ORCID ID: 0000-0002-2537-4389
2 Кафедра эксплуатации гидромелиоративных систем и технологии строительства, Днипровский государственный аграрно-экономический университет, ул. Сергея Ефремова, 25, Днипро, Украина, e-mail: linysek-slv@i.ua, ORCID ID: 0000-00033*150-7472
3 Кафедра технологии строительных материалов, изделий и конструкций, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевського 24-а, 49600, Днипро, Украина, тел. +38 (0562) 46-93-76, e-mail: morozdnipro@ukr.net, ORCID ID 0000-0003-2435-8050
Аннотация. Постановка проблемы. Применение в качестве армирующих компонентов - металлических и полипропиленовых волокон при изготовлении смесей для устройства элементов пола, получившее в последнее время широкое распространение, не способствует снижению себестоимости таких смесей. Цель статьи -определить влияние базальтового волокна на реологические свойства цементно-песчаной смеси на основе минеральных вяжущих. Методика исследований. Базальтовые волокна вводили в сухую смесь, после чего смесь перемешивали до максимально однородного состояния, с последующим добавлением воды. В качестве критерия подвижности растворных смесей для устройства полов применяют два показателя: подвижность и растекание. Основной материал. В соответствии с разработанной матрицей планирования проведен ряд экспериментов. После статистической обработки результатов исследований получены уравнения регрессии и
построены диаграммы взаимного влияния компонентов на свойства цементно-песчаного раствора. Вывод. Максимальной величины В / Ц достигает при максимальном содержании волокна 0,4 %. Чем меньше длина вводимого волокна, тем меньше влияние диаметра волокна на В / Ц соотношение цементно-песчаного раствора.
Ключевые слова: растворы; волокна; свойства; реология; дисперсное армирование; влияние; цементно-песчаная смесь
EFFECT OF DISCRETE FIBERS (MINERAL, POLYMERIC) ON THE RHEOLOGICAL PROPERTIES OF SOLUTIONS BASED ON MINERAL BINDERS
KONDRATIEVA N.V.1, Cand. Sc. (Tech.), Ass. Prof., MOROZ L.V.2, Cand. Sc. (Tech.), Ass. Prof,
Q sH
MOROZ V.Yu.3 , Postgrad. Stud.
1 Department of Chemical Engineering of Binding Materials, State Higher Educational Institution "Ukrainian Sate University of Chemical Technology", 8, Haharina Ave., 49005, Dnipro, Ukraine, e-mail: nataliyavk@yahoo.com, ORCID ID: 0000-0002-25374389
2 Department of Operation of Irrigation and Drainage Systems and Construction Technology, Dnipro State Agrarian-Economic University, 25, Serhiia Yefremova St., 49600, Dnipro, Ukraine, phone: +38 (0562) 713-51-37, e-mail: linysek-slv@i.ua, ORCID ID: 0000-0003-3150-7472
3* Department of Technology of Building Materials, Products and Structures, State Higher Educational Institution "Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernyshevskoho St., 49000, Dnipro, Ukraine, phone: +38 (0562) 46-93-76, e-mail: morozdnipro@ukr.net, ORCID ID: 0000-0003-2435-8050
Abstract. Problem statement. Application as reinforcing components - metal and polypropylene fibers in the manufacture of mixtures for the arrangement of floor elements, which has recently received widespread, does not contribute to reducing the cost of such mixtures. The purpose of the article. To determine the influence of basalt fiber on the rheological properties of cement-sand mixture based on mineral binders. Methods of conducting research. The introduction of basalt fibers was carried out in a dry mixture, after which the mixture was stirred to a maximum homogeneous state, followed by the addition of water. As a criterion for the mobility of soluble mixtures for the flooring, two indicators are used: mobility and spreading. Given the high mobility of the soluble mixtures data, vibration of molds with a mixture was not carried out. The laying of samples took place the next day after the formation. Samples were stored in a bath with a hydraulic shutter for 28 days. The main material. In accordance with the developed planning matrix, a number of experiments were conducted. After statistical processing of the results of the research, regression equations were obtained and diagrams of the mutual influence of the components on the properties of the cement-sand solution were constructed. Water-cement ratio characterizes the mobility of the solution, which in turn determines the scope of its application. The main factors that influence the water-cement ratio are: the content of the components in the mixture, the size of sand or its granulometric composition, the humidity of the filler, as well as the specific surface of the materials. Conclusion. The maximum value of water-cement ratio reaches a maximum fiber content of 0.4 %. The smaller the length of the introduced fiber, the less the effect of the diameter of the fiber on the water-cement ratio of the cement- sand solution. An increase in the length of the basalt fiber leads to a more sharp increase in the ratio of water-cement to the sand solution. A more sharp increase of the indexes of cement-sand solution, due to the increase in the diameter of the reinforcing component, is observed with a fiber content of more than 0.2 %.
Keywords: solutions; fibers; properties; rheology; disperse reinforcement; influence; cement-sand mixture
Постановка проблеми. Штучш кам'яш матерiали, у силу сво'1х особливостей, мають мщнють на розрив за вигину практично на порядок нижчу мщносп за стиску, а також характеризуются утворенням усадкових трщин тд час тверднення.
Дисперсне армування та змщнення безперервними волокнистими арматурами змшюе поведшку штучних камешв, надаючи ш тдвищену стшюсть до розтрюкування, згину i розривного навантаження, дозволяе створити
необхщний запас мщносп, збер^аючи цшсшсть конструкцп, навггь тсля появи нас^зних трщин.
Застосування як армувальних компоненпв металевих i полшропшенових волокон для виготовлення сумшей для облаштування елеменпв тдлоги, що одержало останшм часом значне поширення, не сприяе зниженню собiвартостi таких сумшей. Це пов'язано з тим, що застосування полшротленового волокна постае додатковим засобом для
контролю за пластичним осщанням та усунення усадкових трщин армовано! сумiшi [7].
Полiпропiленове волокно через сво! недолiки (деформацiю за невеликих навантажень, розтягання, старшня i т. п.) може бути застосоване тшьки як вторинне армування i не замiняe конструктивну арматуру, тим самим впливаючи лише на процес твердшня сумiшi, але не на вс властивостi затвердiлого матерiалу [4; 8]. Використовувати металеву фiбру для армування сухих будiвельних сумiшей досить важко через !! конструктивнi особливостi [5].
Мета статт1 - визначити вплив базальтового волокна на реолопчш властивосл цементно-тщано! сумiшi на основi мшеральних в'яжучих.
Методика дослщжень. Базальтовi волокна вводили в суху сумш, тсля чого сумiш перемiшували до максимально однорщного стану з подальшим додаванням води.
Як критерш рухливостi розчинних сумшей для облаштування пiдлог застосовують два показники: рухливють i розтiкання.
Рухливють (занурення стандартного конуса) визначають для сумшей, якi застосовують пiд час облаштування стяжки тдлоги.
Розтiкання - для сумшей, якi застосовують тд час облаштування покриттiв i прошарюв пiдлоги. У разi застосування для облаштування елемешив пiдлоги цементно-пiщаних, ппсових розчинiв, дисперсно-армованих волокнами, визначити рухливють сумiшi зануренням стандартного конуса досить важко. Така методика може давати значну похибку в результатах дослщжень. Тому рухливють розчинно! сумiшi визначалася по величин розтiкання [2].
Для визначення стандартно! -контрольно! величини розтшання спочатку обчислили величину рухливосп цементно-пiщаного розчину, не армованого дискретними волокнами [3]. Шсля чого
рухливють привели до величини розтшання i взяли за контрольну.
З огляду на високу рухливють цих розчинних сумшей, вiбрування форм iз сумiшшю не проводилось. Розпалубка зразюв здiйснювалася на наступну добу тсля формування. Зразки збер^алися у вант з гiдравлiчним затвором протягом 28 дiб.
Основний матер1ал. Вiдповiдно до розроблено! матриц планування проведено низку експеримешив. Для кожного складу сумiшi визначено показники основних властивостей розчинних сумшей: В/Ц спiввiдношення, мiцнiсть за вигину та мщшсть за стиску у вщ 3 i 28 дiб.
Отриманi результати випробувань складiв сумiшей наведенi в таблицi. Шсля статистично! обробки результатiв дослiджень отримано рiвняння регресп i побудовано дiаграми взаемного впливу компонентiв на властивосл цементно-пiщаного розчину (рис.).
Рiвняння регресп водоцементного спiввiдношення мае вигляд:
В/Ц = 0,888 - 0,0069 Х + 0,0244 Х2 -- 0,056 Хз + 0,0069 Х4 +0,11X1 Х2 -- 0,0031 Х1Х3 + 0,00188 Х1 Х4 + 0,0031 Х2 Хз +0,0244 Х2Х4 + 0,011 Х3 Х4 + 0,101 Х2 Х1Х4 + 0,103 Х1Х2Х3 - 0,00062 Х2 Х3 Х4 + + 0,1044 Х1Х2 Хз Х4
Дiаграма впливу довжини i дiаметра, а також вмiсту базальтового волокна i вмiсту цементу в сумiшi на В/Ц спiввiдношення показо на на рисунку.
Спiввiдношення В/Ц характеризуе рухливють розчину, що, у свою чергу, визначае сферу його застосування. Основн фактори, яю впливають на показник В/Ц спiввiдношення, таю: вмют компонентiв у сумiшi, модуль крупносп пiску або його гранулометричний склад, вологiсть заповнювача, а також питома поверхня матерiалiв. Сухi будiвельнi сумiшi на основi мiнеральних в'яжучих, тсля додавання води або шших замiшувачiв, являють собою складнi багатокомпонентш системи, що складаються iз дрiбнозернистих часток
вяжучого, заповнювача, води, залученого пов^я та добавок.
Якють розчинiв, технологiя нанесення розчинно'1 cyM^i багато в чому залежать вщ властивостей складових i структури сумш^ що визначають наявнicть сил молекулярного зчеплення в'язкого i сухого тертя, катлярних сил та шших властивостей, що надають зв'язноcтi cyмiшi та визначальних згодом фiзико-механiчних i хiмiчних властивостей затвердiлого розчину.
Розчини являють собою мезоструктуру двокомпонентно'1 системи, що складасться iз цементного тicта i заповнювача [1; 6] i займають промiжне положення мiж грузлими рщинами i твердими тiлами.
Вмicт частинок заповнювача значно впливае на в'язюсть системи. У разi збiльшення вмюту заповнювача частинки стикаються i перекривають одна одну, у резyльтатi в'язкicть системи збшьшуеться i тодi конcиcтенцiя розчину залежить вщ насичення його твердою фазою.
Таблиця
Результати випробування складiв сумiшей «розчин + базальтове волокно» / Results of the test of compound compositions "solution + basalt fiber"
№ В/Ц Rвиг, МПа Rct, МПа
3 даб 28 д1б 3 даб 28 д1б
1 0,89 1,9 4,6 5,9 18,5
2 0,82 2,1 3,15 4,65 15,1
3 0,82 1,53 3,96 3,7 10,3
4 0,9 1,3 3,75 2,57 10,8
5 0,93 1,03 3,02 2,5 9,8
6 0,93 1,2 3,3 2,2 9,5
7 0,87 2,5 3,2 7,2 9,7
8 0,95 0,8 3,45 2,1 9,2
9 0,82 3,5 2,9 10,3 9,2
10 0,98 1,5 2,8 3,23 7,4
11 0,98 1,2 3,4 2,8 9,9
12 0,76 3,5 3,46 11,7 14,1
13 0,86 2,75 3,1 8,5 14,4
14 0,95 1,6 3,1 3,2 10,7
15 0,93 0,9 2,7 2,9 8,9
16 0,82 3,1 3,2 9,5 14,8
У розчиш мшеральне в'яжуче у виглядi тюта покривае поверхню заповнювача i тодi зрушення системи вiдбуваеться через прошарки мiж зернами, товщина яких визначаеться розмiром заповнювача i шаром цементно'1 пасти. Зi збiльшенням В/Ц в'язюсть розчину зменшуеться за рахунок збшьшення товщини шару мiж зернами матерiалу, що викликае зниження тертя мiж шарами.
Розглядаючи двофазну систему «цементна паста - заповнювач», можна констатувати, що параметри заповнювача впливають на вмют цементно'1 пасти i вщповщно В/Ц спiввiдношення розчину. Нестача в'яжучого у певних умовах збшьшуе в'язюсть i знижуе мiцнiсть затвердшо'' системи. Збшьшення кшькосп
в'яжучого вiдповiдно пщвищуе В/Ц спiввiдношення та мiцнiснi характеристики, але до певно'1 межь
Для пщаних сумiшей теоретично потрiбне максимально щшьне пакування зерен заповнювача i мiнiмальна кiлькiсть пасти для обволшання зерен пiску i надалi 1'х мiцного з'еднання в единий каркас. Пластичшсть при цьому залежить вщ форми i поверхнi зерен. Пластична деформащя системи можлива завдяки зрушенню рiдкого середовища.
Напруга зрушення т, за швидкост деформацп и буде пропорцшна вiдноснiй вiдстанi мiж твердими частками:
т = h / ho , (1)
де h - товщина прошарку; h0 - товщина контактного шару.
Отже, спiввiдношення обсягу твердо! i рщко'! фази визначае ступiнь в'язкостi розчину i вщповщно В/Ц вiдношення.
Напруга зрушення може бути представлена реолопчним рiвнянням ньютошвсько! рiдини:
1,40
1,20
1,00
3 0,80 m
0,60 0,40 0,20 0,00
□ 1,00-1,20 □ 080-1,00
27,4
0,4 0,34 0,28
0,22 Содержание 0,16 волокна, %
т = ц
du dr
де т - напруга зрушення; du/dr швидкосп по перетину потоку.
(2) градiент
1,40 1,20 1,00 г 0,80
CQ
0,60 0,40 0,20 0,00
Диаметр волокна, микрон
■ 1,20-1,40 □ 1,00-1,20
■ 0,80-1,00 □ 0,60-0,80
□ 0,40-0,60 ■ 0,20-0,40
□ 0,00-0,20
Длина волокна, мм
Содержание цемента,%
26,2
а б (b)
Рис. Зaлежнicmь В/Ц cniввiднoшення розчину сумш вiд вмкту цементу i вмкту базальтового волокна (а), довжини i дiaмеmpa (б) базальтового волокна. / Fig. The dependence of the water-cement ratio of the mixture solution on the content of the cement and the content of the basalt fiber (a), the length and diameter (b)
of the basalt fiber
Уведення волокон викликае збшьшення деформаци напруги, вщповщно в'язкосп, тому для посилення пластичносп потрiбне пщвищення В/Ц стввщношення.
Структура сум^, дисперсно-армовано! волокнами, являе собою двофазну систему «рщка + тверда фаза». Але систему можна розглядати, як двофазну тшьки у випадку, якщо довжина волокон не перевищуе 1,5...2 дiаметра заповнювача. Подальше збшьшення довжини волокон переводить систему в трифазну, тобто сумш за сво!ми властивостями подiбна бетонним [1; 6]. Таким чином, залежшсть в'язкосп розчину можна розглядати як функщю параметрiв волокон:
Л = f ( и,|! ), (3)
де I - довжина волокна; d - дiаметр волокна; ц - вмют волокна.
Якщо розглядати рiзнi типи волокон, то варто було б ураховувати також i модуль пружносп 8.
Розглядаючи результати дослщжень спробуемо встановити вплив таких
факторiв: вмют в'яжучого, кiлькiсть волокон, ïx довжина й дiаметр на вихщш параметри: В/Ц спiввiдношення розчину, мщшсть за вигину й мiцнiсть за стиску.
Вихщний параметр - В/Ц як фактор рухливосп розчинно'! сумш^ що забезпечуе необxiдну легковкладальнiсть.
Змша В/Ц буде iстотно впливати на мщшсть та експлуатацшш характеристики цементно-пщаного розчину. Аналiз дiаграми (рис.) показав, що збшьшення кшькосп базальтового волокна з 0,1 до 0,4 % у розчиннш сумiшi викликае збшьшення стввщношення В/Ц або посилення в'язкосп сумшь
Вплив кшькосп дискретних волокон на в'язюсть розчину пiдвищуеться за вмюту цементу понад 28 %. Ймовiрно, це пов'язано зi збшьшенням питомо'! поверxнi сухо'! сумiшi, а також iз тим, що сумш насичуеться бiльш iнтенсивно твердою фазою.
Висновок. Максимально!,' величини спiввiдношення В/Ц досягае за максимальногоу вмюту волокна 0,4 %.
5
25
1нтенсивний прирiст iз В/Ц у разi збiльшення вмюту в сумiшi базальтового волокна довжиною понад 9 мм свiдчить про те, що система iз двофазно'1 переходить у трифазну в межах 6...9 мм для даного дiаметра. Тобто волокна начебто утворюють свш шар. Слiд також зазначити, що за вмюту волокна менше 0,25 % змша його довжини незначно впливае на В/Ц.
Подальше насичення розчину волокнами сприяе тдвищенню в'язкосп i, вiдповiдно, для збереження рухливосп розчину потрiбне збшьшення кшькосп рщко'1 фази, а це викликае пщвищення спiввiдношення В/Ц. Збшьшення довжини базальтового волокна спричинюе бшьш
рiзке збiльшення В/Ц спiввiдношення цементно-пщаного розчину, за дiаметру волокна понад 16 мкрошв, у зв'язку зi збiльшенням жорсткостi волокон, що викликае зростання сил тертя мiж часточками матерiалу, а також збiльшуеться тертя мiж шарами розчину.
Бiльш рiзкий прирiст показникiв В/Ц, внаслiдок збшьшення дiаметра
армувального компонента, спостерiгаеться за вмюту волокна понад 0,2 %. Чим менша довжина волокна, що вводиться, тим менший вплив його дiаметра на В/Ц стввщношення цементно-тщаного
розчину.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Волженский А. В. Структурная пористость и теплофизические показатели неавтоклавного микропорита / А. В. Волженский, И. И. Бабкина // Строительные материалы . - 1983. - № 11. - С. 13-18.
2. ДСТУ П Б. В. 2.7 - 126:2011 «Сум^ будiвельнi сухi модифшованг Загальш техшчш умови». - Кшв : Мшрепонбуд Украни, 2011. - 59 с. - Режим доступу : http://ksv.do.am/GOST/DSTY ALL/DSTU1/ dstu b v.2.7-126-2011.pdf
3. ДСТУ Б В.2.7-239:2010 «Розчини будiвельнi. Методи випробувань». - Кшв : Мнрепонбуд Украши, 2010. -38 с. - Режим доступу : http://online.budstandart.com/ru/catalog/doc-page?id doc=26750
4. Лаукайтис А. А. Прогнозирование некоторых свойств ячеистого бетона низкой плотности / А. А. Лаукайтис // Строительные материалы. - 2001. - № 4. - С. 27-29.
5. Современное производство ячеистых бетонов и их применение в строительстве : обзорная информация / [В. В. Макаричев, Г. В. Краснова, М. Я. Кривицкий]. - Сер. 8. - Вып. 3. - Москва : ВНИИЭСМ, 1981. - 38 с.
6. Моргун Л. В. Эффективность применения фибропенобетона в современном строительстве / Л. В. Моргун // Строительные материалы. - 2002. - № 3. - C. 16-17.
7. Удачкин И. Б. Ключевые проблемы развития производства пенобетона / И. Б. Удачкин // Строительные материалы. - 2002. - № 23. - С. 8-9.
8. Удовенко Р. П. Проблемы энергосбережения в Украине / Р. П. Удовенко // Будiвництво Украши. - 1997. -№ 1. - С. 26-28.
REFERENCES
1. Volzhenskij A.V. amd Babkina I.I. Strukturnaja poristost' i teplofizicheskie pokazateli neavtoklavnogo mikroporita [Structural porosity and thermophysical indicators of non-autoclaved microporite]. Stroitel'nye materialy [Building materials]. 1983, vol. 11, pp. 13-18. (in Russian).
2. DSTU P B. V. 2.7 - 126:2011. Sumishi budivel'ni suhi modifikovani. Zagal'ni tehnichni umovi [Construction dry mixes modified. General technical conditions]. Kyiv: Minregionbud Ukrainy, 2011, 59 p. (in Ukrainian).
3. DSTU B V.2.7-239:2010. Rozchini budivel'ni. Metodi viprobuvan [Building solutions. Test methods]. Kyiv : Minregionbud Ukrainy, 2010, 38 p. (in Ukrainian).
4. Laukajtis A.A. Prognozirovanie nekotoryh svojstv jacheistogo betona nizkojplotnosti [Prediction of some properties of low density cellular concrete] Stroitel'nye materialy [Building materials]. 2001, no. 4, pp. 27-29. (in Russian).
5. Makarichev V.V., Krasnova G.V. and Krivickij M.Ja. Sovremennoe proizvodstvo jacheistyh betonov i ih
primenenie v stroitel'stve : obzor. inform. [Modern production of cellular concretes and their application in construction:
overview information]. Moscow : VNIIIESM, 1981, ser. 8, vol. 3, 38 p. (in Russian).
6. Morgun L.V. Effektivnost' primenenija fibropenobetona v sovremennom stroitel'stve [The effectiveness of fibrobenobetona in modern construction] Stroitel'nye materialy [Building materials]. 2002, vol. 3, pp. 16-17. (in Russian).
7. Udachkin I.B. Kljuchevye problemy razvitija proizvodstva penobetona [Key problems in the development of foam concrete production]. Stroitel'nye materialy [Building materials]. 2002, vol. 23, pp. 8-9. (in Russian).
8. Udovenko R.P. Problemy jenergosberezhenija v Ukraine [Problems of energy saving in Ukraine]. Budivnictvo Ukraini [Construction of Ukraine]. 1997, vol. 1, pp. 26-28. (in Russian).
Надшшла до редакцп: 02.05.2019 р.
