CC BY
103
УДК 618.177-07+577.161.2
ЭО!: НТТРБ://00!.0Р6/10.24026/1818-1384.3(59).2017.110889
ВПЛИВ ДЕФ1ЦИТУ В1ТАМ1НУ D НА СТАН РЕПРОДУКТИВНОГО
ЗДОРОВ'Я Ж1НКИ
О.В. Ларша
Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацИ ендокринних оргамв 7 тканин МОЗ Украгни
вступ
Репродуктивне здоров'я жiнки е невiдleмною складовою здоров'я наци та мае стратепчне значення для забезпечення сталого розвитку сусптьства [1]. Саме тому проблеми репродуктивного здоров'я вщображеы в цтях сталого розвитку ООН (20162030 рр.) [2]. На рiвень фертильностi чолов^в та жiнок впливае надзвичайно багато факторiв, одним iз яких е недостатнкть в органiзмi людини вп"амшу Э, яка за даними Всесв^ньоТ оргаызаци охорони здоров'я, мае характер пандеми [2, 3, 4]. Традицшна характеристика вiтамiну Э як гормону, що регулюе мiнеральний обмiн, поповнилася новими даними, як суттево розширили уяву про його роль як жиророзчинного вггамшу та безпосереднiй вплив на гармонмне функцiонування репродуктивноТ системи жшки, як стероТдного гормону [7-9, 19]. Не викликае сумнiвiв той факт, що психоемоцшы стреси, як супроводжують сучасне життя, забруднення оточуючого середовища, недосконалiсть харчових технологiй тощо - це чинники, якi провокують пiдвищення витрат i зменшення надходження вп"амшно-мшеральних сполук в органiзм сучасноТ людини, сприяють розвитку захворювань мультифакторноТ природи, якi в свою чергу зумовлюють порушення фертильностi людини [5, 6, 10, 11].
Та все ж, зважаючи на надзвичайно високу розповсюджеысть недостатност вiтамiну Э у всьому свт [12, 51], метою даного огляду стало узагальнення останых досягнень у дослщжены впливу дефiциту вггамшу Э на репродуктивне здоров'я жшок фертильного вiку.
При виконаннi науково-дослщноТ роботи вiддiлу репродуктивноТ медицини та хiрургiТ УНПЦEХТEОiТ «Розробка, вдосконалення та впровадження нових методiв дiагностики та лкування доброякiсних
пухлин та захворювань матки i додаткiв у жшок рiз-ного вiку з асоцшованою ендокринною патологiею», 2016-2018 рр. визначено, що вдовий порiг розвитку доброяккних пролiферативних захворювань матки i придаткв у жiнок з ендокринними захворюваннями припадае на середнш репродуктивний вк (29,7±2,1 року). У 72,1% жшок з ппотиреозом вiдзначалися вторинне безплщдя, полiкiстознi змiни яечникiв та метаболiчнi порушення. Aналiз рiвня 25(ОН)Э у 133 жшок iз синдромом пол^стозних яечникiв (СПКЯ) продемонстрував, що його показник сягав 23,67±1,62 нг/мл, а у груп контроля (31 здорових жшок, обстеження яких було проведено при пщготовц до ваптносп) - 74,3±1,34 нг/мл (р <0,05), що е переконливим показником важливост щеТ сполуки для нормального функцiонування жшочоТ репродуктивноТ системи. Нормативнi значення рiвня вiтамiну Э були взятi з рекомендацш Мiжнародного фонду остеопорозу [4]. Дефщит вiтамiну Э визначено як концентра^я 25(ОН)Э <20 нг/мл (50 нмоль/л), недостатысть - вiд 20 до 30 нг/ мл (вщ 50 до 75 нмоль/л), адекватн рiвнi - бiльше 30 нг/мл (75 нмоль/л). Рекомендовав цiльовi значення 25(ОН)Э при корекцп дефiциту вп"амшу Э - 30-60 нг/ мл (75-150 нмоль/л) [51].
Нутрiентний дефщит у жшки обумовлюе пщвищення ризику вроджених аномалш розвитку плода та акушерських ускладнень, що вiдображаються на здоров'Т майбутньоТ дитини [1]. Згщно резолюцп експертноТ ради «Оптимiзацiя служби планування ам'Т в УкраТн в реалiзацiТ сучасноТ стратеги збереження здоров'я жшки» (24 лютого 2017 року, м. КиТв), основы вп"амши та мiкроелементи, якi необхiднi для збереження репродуктивного здоров'я жшки i майбутнього потомства, - це йод, зaлiзо, вп"амш Э та фолiевa кислота.
Ларша Ольга В'ячеслашвна - Украшський науково-практичний центр ендокринно! xipyprii, трансплантаци ендокринних оpганiв i тканин МОЗ Украши лiкаp акyшеp-гiнеколог консультативно! полешки м.КиГв, Кловський yзвiз 13-а, тел. 044-254-34-66 E-mail: [email protected]
Фiзiологiчна роль вггамшу й та його значення для реалiзацíí репродуктивной функцм
Biтамiн Э вiдноситься до жиророзчинних вiтамiнiв, та е сукупнктю бiологiчно активних речовин, схожих за хiмiчною структурою. Близько 95% в^амшу Э3 (холекальциферолу) синтезуеться в шкiрi пiд дiею ультрафiолетового опромiнення. Впамш Э, який органiзм людини отримуе з продуктами харчування у виглядi ергокальциферолу (Э2) з рослинною Тжею та холекальциферолу (Э3), що мiститься в продуктах тваринного походження, а також той, що утворюеться при перебуванн на сонцi (холекальциферол), бюлопчно iнертнi [12]. Для перетворення на активну форму Э гормону - кальцитрюл (1,25(0Н)2Э), в органiзмi повинн вiдбутися взаемодiя з сироватковим вп*амш-Э зв'язувальним бiлком та двоступеневий процес гщроксилювання. На першому етапi за участю 25-гiдроксилази печiнки вiдбуваеться утворення 25(ОН)Э - кальцидiолу, а в екстраренальних тканинах i тканинi нирок пщ дiею ферменту 1a-гiдроксилази (СУР27В1) проходить синтез бiологiчно активного гормону кальцитрюлу - 1,25(0Н)2Э [14]. Piвнi кальцитрiолу в органiзмi залежать вщ активностi СУР27В1 в нирках. Активысть само''' 1a-гiдроксилази контролюеться паратиреоТдним гормоном за негативним зворотним зв'язком та величиною фактора росту фiбробластiв 23 (Р6Р 23). Пригнiченню утворення кальцитрiолу сприяе стимулящя фермента СУР 24А1 (24-гщроксилази), який перетворюе кальцитрiол на водорозчинну, неактивну форму кальцитроевоТ кислоти та виводить ТТ з органiзму з жовчю. На активацiю 24-гiдроксилази впливае Р6Р 23, який секретуеться переважно остеоцитами, та сприяе активацп 24-гщроксилази у вiдповiдь на високi концентрацп Э-гормона i пiдвищення концентрацП' фосфору в кровi [12, 15]. Вплив вп"амшу Э на органiзм людини здшснюеться шляхом зв'язування з рецептором вп"амшу Э (УЭР). Pегуляцiя експресП' УЭР е одним iз основних механiзмiв, за допомогою якого клп"ини-м^еы реагують на кальцитрiол i змшюють режим свого функцiонування [16, 17].
Головною властивктю вiтамiну Э залишаеться активацiя процесiв диференцiацГ'' i пролiферацí'' хондроцитiв i остеобластiв, забезпечення фосфорно-каль^евого гомеостазу, процесiв мiнералiзацí'' i росту юсток. Активнi форми вiтамiну Э мають вирiшальну роль i в шших бiологiчних процесах, включаючи регуля^ю та диференцiацiю клiтинного росту, активнкть метаболiчних процесiв,
нервово-м'язову провiднiсть, iмунiтет, процеси запалення [18]. Останнiм часом з'явились роботи, присвячен вивченню впливу вггамшу Э на розвиток шсулшорезистентносп i гiперандрогенí'' та щодо зв'язку дефщиту вiтамiну Э i ожиршня [7, 9, 13, 20].
Низкою дослщжень доведено вплив вiтамiну Э на процеси програмування розвитку плода i новонародженого, подальший ризик розвитку захворювань в дитинс^ i дорослому житт [20-23]. Автори [21, 26, 27] вказують, що дп"и, народжен вiд матерiв з низьким рiвнем вiтамiну Э в сироватцi кровi пiд час вагiтностi, частiше хворють на хронiчнi захворювання, такi як астма, розаяний склероз, цукровий дiaбет 1 типу, шизофренiя та ш., тобто вказують на збiй етгенетичного програмування.
Оскiльки УЭР i 1а-гщроксилаза виявленi в тканинах репродуктивних оргаыв, таких як яечники, матка, плацента, а також у гiпофiзi, це пояснюе роль вп"амшу Э для репродуктивного здоров'я жшки [20]. Багатьма дослщженнями встановлено, що вiтaмiн Э регулюе понад 3000 генiв, як мають важливу роль при шпбуваны ^тинно'Т пролiферaцN, iндукцí'' кiнцевого диферен^ювання, aнгiогенезу i продукцП' ренiну, стимуляцп синтезу iнсулiну, утворення мaкрофaгiв, шдукцп апоптозу [22, 24, 25].
Звертае на себе увагу взаемозв'язок порушення iмунiтету та недостaтнiсть вiтaмiну Э. Активовaнi Т- i В-лiмфоцити також мають УЭР, а тому вп"амш Э е ефективним модулятором iмунно''' системи [28]. Вiтaмiн Э здатний пригычувати пролiферaцiю Т-хелперiв 1 (ТЫ) i обмежувати продукцiю цитоюыв, таких як iнтерферон гамма (!РЫ-у), iнтерлейкiн-2 (!Ь2) i фактор некрозу пухлини а (ТЫР-а). З шшого боку, вiтaмiн Э iндукуе цитокши Т-хелперiв 2 типу: 1Л-4, 1Л-10, якi мають протективну дiю на ваптнкть [28]. Приймаючи до уваги ц iмуннi ефекти вiтaмiну Э, припускають, що вiн е iмунним регулятором при iмплaнтaцí'' бластоцисти i вiдiгрaе важливу роль в репродуктивнiй функцП' [20, 29]. Значення протизапальноТ спрямовaностi iмунiтету в порожнинi матки, зумовленоТ вiтaмiном Э на момент iмплaнтaцГ'' бластоцисти, надзвичайно важливе для успшносп гестацп, тому достaтнiй рiвень вiтaмiну Э, який iндукуе ркт децидуально'Т тканини, мае безпосереднiй вплив на забезпечення успшносп та прогресування ваптносп [30]. Цим можна пояснити i позитивний вплив вiтaмiну Э на результати екстракорпорального зaплiднення (ЕКЗ) при вторинному безплiддi на ™ ендометрiозу: так, у 84 жшок з вказаною пaтологiею, яким виконувалась
процедура ЕКЗ, за наявносп високого рiвня вп"амшу Э у сироватц кровi i фолiкулярнiй рiдинi, настання клМчноТ вaгiтностi пiсля ЕКЗ було бтьш вiрогiдним - 52,7% проти 34,7% у контрольнш групi при зниженому рiвнi вiтaмiну Э [29], тому автори пропонують визначати рiвень 25(0Н) Э у фолiкулярнiй рщиы в якостi незалежного предиктора устху ЕКЗ-циклу.
Зв'язок дефiциту вiтамiну й з акушерськими ускладненнями та репродуктивними втратами
На особливу увагу заслуговуе вивчення ролi вiтaмiну Э при ваптносп. Було показано, що 1,25(0Н)2Э регулюе видiлення i секрецiю хорюычного гонaдотропiну синцитiотрофоблaстом людини [31], збтьшуе плацентарне утворення статевих стеро'Тфв [32]. Встановлено, що кальцитрюл сприяе транспорту кальцю в плаценту [33], стимулюе видтення плацентарного лактогену [34]. Дефщит вп"амшу Э обумовлюе ряд несприятливих ускладнень ваптносп: ппертенз^ i особливо прееклампаю (ПЕ) [35], збiльшення частоти кесаревих розтинiв i спонтанних передчасних полопв [36], бaктерiaльного вaгiнозу (БВ) на раных термiнaх вaгiтностi [37], гестацшного цукрового дiaбету [38].
ПЕ е одним iз нaйпоширенiших акушерських ускладнень, що збiльшують показники
захворюваност i смертностi мaтерi та плода [39]. Етюлопя ПЕ до кшця не з'ясована, проте порушення швазп трофобласта, низька плацентарна перфузiя, дисфунк^я ендотелiю i окислювальний стрес е мехаызмами, якi лежать в основi цього захворювання. Нaявнiсть рецепторiв вп"амшу Э у плaцентi дозволяе зрозумiти значення дефiциту цього вiтaмiну в пaтогенезi ПЕ. Високий рiвень вп"амшу Э у жiнок пов'язаний з низькою частотою розвитку ПЕ, а зниження показника до 20 нг/мл пов'язано з 4-кратним, тодi як менше 15 нг/мл - з 5-кратним збтьшенням частоти тяжко''' ПЕ [30, 40, 41].
М. Наидеп та ствавтори [42] довели, що серед 23 423 норвезьких жшок, як при першiй гестацГ'' отримували 400-600 МО вп"амшу Э на день, ризик розвитку ПЕ був нижчий на 27% у порiвняннi з жшками, як його не отримували. 1ншими авторами [43] було показано, що прийом вп"амшу Э в дозi 1500-2000 МО на добу i кaльцiю в дозi 1,5 г на добу вaгiтними групи високого ризику розвитку ПЕ супроводжуеться зниженням частоти розвитку ПЕ i перинатальних ускладнень в 2 рази.
Вважають що зниження рiвня вггамшу D мае вплив на збтьшення частоти кесаревого розтину, пов'язаного 3i слабкктю пологово''' дiяльностi [44, 45], адже скорочення мiометрiя залежить вщ вивiльнення iонiзованого кальцiю в клГтинах мiометрiя, а цей процес регулюеться вiтамiном D [35].
На особливу увагу заслуговуе дослщження дефи циту вп"амшу D та схильностi жшок до захворювань шфекцшно''' етюлогп, зокрема бактерГального вагiнозу [24]. Зниження рiвня вiтамiну D менше 30 нг/мл було визнано як незалежний фактор ризику розвитку БВ у ваптних [48]. У проспективному дослщжены когорти iз 469 ваптних жшок в першому триместрГ L.M. Bodnar i спiвавт. [46] показали, що дефщит вгтамшу D збiльшуе ризик невиношування вагiтностi в 7 разГв.
Таким чином, стае зрозумтим важливiсть прегравщарного обстеження жшок на вмкт вп"амшу D в кровГ, особливо у групах ризику овуляторних дисфункцш, недостатносп лютешово''' фази менструального циклу на тлГ метаболiчних розладiв та ожиршня у зв'язку з високим вщсотком репродуктивних невдач [11]. За даними результат дослiдження [16], встановлено зв'язок мГж рГвнями вiтамiну D та параметрами шдексу маси тiла (1МТ) i окружнктю тали, а також показано, що недостатысть цього вп"амшу може бути чинником формування метаболГчних порушень, пов'язаних Гз зазначеною патолопею.
В УкраМ прегравщарна пщготовка проводиться вщповщно до Ключного протоколу з акушерсько''' допомоги «Невиношування ваптносп», Затверджено наказом Мшктерства охорони здоров'я Укра'ши вщ 03.11.2008 № 624 [47]. Цим наказом не передбачаеться визначення ртня вп"амшу D та його дотацт. В шших европейських кра'шах [48, 50] на етап планування ваптносп рекомендовано для профтактики дефщиту вгтамшу D прийом не менше 600-800 МО вп"амшу D на добу, а при настанн ваптносп - вщ 800 до 1200 МО/добу. Деяк автори вважають, що постшна дотацГя необхщна при вмкт вп"амшу D в кровГ менше 75 нмоль/л (30 нг/мл) [41], осктьки з часу формування хорюну та плаценти 25(OH)D проникае через плаценту i його концентрацГя в пуповиннш кровГ плода корелюе з концентрацию в кровГ матерГ [49]. Згщно з рекомендацГями [50], рекомендована доза вп"амшу D з другого триместру ваптносп - 1500-2000 МО/ добу.
висновки
Вп"амш D надзвичайно важливий для забезпе-чення адекватно!' роботи Bcix pîbhîb репродуктивноТ системи. На етап планування вагiтностi у жшок з порушенням менструального циклу, СПКЯ, метаболiчними розладами, ожирiнням дiагностика та корек^я його вмiсту в сироватц кровi е необхiдною умовою для профтактики ПЕ, слабкостi пологовоТ дiяльностi, оперативного розродження, та сприяе народженню здорово!' дитини.
ЛITEPATУPA/REFERENCES
1. [Resolution of the expert council "Optimization of the
Family Planning Service in Ukraine in implementing the modern strategy of saving women's health" (February 24, 2017, Kyiv)]. Reproductive Endocrinology. 2017; 3: 7-17. [Ukrainian].
2. [Materials of the 2nd All-Ukrainian Scientific and Practical Conference "Medicine Law of Ukraine"]; 17-18.04.2008; Lviv, Ukraine. Lviv: LOBF; 2008. 352 р. [Ukrainian].
3. Polka NS, Platonova AG. [Physical development of schoolchildren in Ukraine, spatial-temporal and morpho-functional features]. Kyiv: Genesis; 2015. 270 р. [Ukrainian].
4. Dawson-Hughes B, Mithal A, Bonjour JP, et al. IOF position statement: vitamin D recommendations for older adults. Osteoporos Int. 2010; 21(7): 1151-1154.
5. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2011; 96(7): 1911-1930. doi: 10.1210/jc.2011-0385.
6. Semenyuk LM, Yarotsky NE. [Genetic factors responsible for ovarian hyperandrogenism in women]. Clinical endocrinology and endocrine surgery. 2016; 2: 14-19. [Ukrainian].
7. Hahn S, Haselhorst U, Tan S, et al. Low serum 25-hydroxyvitamin D concentrations are associated with insulin resistance and obesity in women with polycystic ovary syndrome. Exp Clin Endocrinol Diabetes. 2006; 114: 577-583.
8. Li HW, Brereton RE, Anderson RA, et al. Vitamin D deficiency is common and associated with metabolic risk factors in patients with polycystic ovary syndrome. Metabolism. 2011; 60(10): 14751481.
9. Krul-Poel YH, Snackey С, Louwers Y, et al. The role of vitamin D deficiency in women with polycystic ovary syndrome: a systematic review. Eur J Endocrinol. 2013; 169: 853-865.
10. Shikh EV. [Efficiency of vitamin-mineral complexes in terms of micronutrient interaction]. Farmatsevticheskiy vestnik Uzbekistana. 2004; 37: 358-359. [Russian].
11. Ivanov II, Cheripko MV, Mogilevskaya AA, et al. [Etiological aspects of reproductive losses]. Tavricheskiy mediko-biologicheskiy vestnik. 2013; 16(2) Pt 2: 181-187. [Russian].
12. [Clinical recommendations. Vitamin D deficiency in adults: diagnosis, treatment and prophylaxis]. M: Russian Endocrinologist Association; 2015. 75 p. [Russian].
13. Darnton-Hill I, Mkparu UC. Micronutrients in pregnancy in low- and middle-income countries. Nutrients. 2015; 7(3): 1744-1768.
14. Institute of Medicine, Food and Nutrition board. Dietary reference intakes for Calcium and vitamin D. Washington, DC: National Academy Press, 2010.
15. Federal Commission for Nutrition. Vitamin D deficiency: Evidence, safety, and recommendations for the Swiss Population. Expert report of the FCN. Zurich: Federal Office for Public Health, 2012.
16. Hanzhyi IYu. [Clinical and pathogenetic substantiation of prevention and treatment of polycystic ovary syndrome in women of different age groups]. [synopsis of dissertation]. Kyiv: Sciences State Enterprise "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, National Academy of Medical Sciences of Ukraine"; 2013. 36 p. [Ukrainian].
17. HolickMF. Medical progress: D vitamin deficiency. N Engl J Med. 2007; 357(3): 266-281.
18. Semin SG, Volkova LV, Moiseev AB, Nikitina NV. [Prospects for studying the biological role of vitamin D]. Pediatriya. 2012; 91(2): 122-131. [Russian].
19. Gromova OA, Torshin IY. [Vitamin D - a paradigm shift]. M.: TORUS PRESS; 2015. 464 p. [Russian].
20. Mousa A, Abell S, Scragg R, de Courten B. Vitamin D in reproductive health and pregnancy. Reprod Med. 2016; 34(2): e1-13.
21. Lapillonne A. Vitamin D deficiency during pregnancy may impair maternal and fetal outcomes. Medical Hypotheses. 2010; 74(1): 71-75.
22. Holmes VA, Barnes MS, Alexander HD, et al. Vitamin D deficiency and insufficiency in pregnant women: a longitudinal study. Br J Nutr. 2009 Sep;102(6): 876881.
23. Pleshcheva AV, Pirogova EA, Dzeranova LK. [The prevalence of vitamin D deficiency and its effect on the physical functions of patients in perimenopause with chronic fatigue syndrome (CFS)]. Abstracts of the All-Russian scientific and practical conference
with international participation "Almazov Readings 2011", dedicated to the 80th anniversary of the birth of RAMS Academician VA Almazov. St. Petersburg, 19-21 May 2011. [Russian].
24. Johnson DD, Wagner CL, Hulsey TC. D vitamin deficiency and insufficiency is common during pregnancy. Am J Perinatol. 2011; 28(1): 7-12.
25. Bodnar LM, Simhan HN, Powers RW, et al. High prevalence of vitamin D insufficiency in black and white pregnant women residing in the northern United States and their neonates. J Nutr. 2007; 37(2): 447-452.
26. Lanham-New SA, Buttriss JL, Miles LM, et al. Proceedings of the rank forum on vitamin D. Br J Nutr. 2011; 105(1): 144-146.
27. Hollis BW, Wagner CL. Assessment of dietary vitamin D requirements during pregnancy and lactation. Am J Clin Nutr. 2004; 79(5): 717-726.
28. Hewison M. Vitamin D and the immune system: new perspectives on an old theme. Endocrinol Metab Clin North Am. 2010; 39(2): 365-379.
29. Ozkan S, Jindal S, Greenseid K, et al. Replete vitamin D stores predict reproductive success following in vitro fertilization. Fertil Steril. 2010; 94(4): 13141131.
30. Díaz L, Noyolaartínez N, Barrera D, et al. Calcitriol inhibits TNF-alpha-induced inflammatory cytokines in human trophoblasts. J Reprod Immunol. 2009; 81: 17-24.
31. Barrera D, Avila E, Hernández G, et al. Calcitriol affects hCG gene transcription in cultured human syncytiotrophoblasts. Reprod Biol Endocrinol. 2008; 6: 3.
32. Barrera D. Avila E, Hernández G, et al. Estradiol and progesterone synthesis in human placenta is stimulated by calcitriol. J Steroid Biochem Mol Biol. 2007 Mar; 103(3-5): 529-532.
33. Tuan RS, Moore CJ, Brittingham JW, et al. In vitro study of placental trophoblast calcium uptake using JEG-3 human choriocarcinoma cells. J Cell Sci. 1991 Mar;98 (Pt 3): 333-342.
34. Stephanou А, Ross R, Handwerger S. Regulation of human placental lactogen expression by 1,25-dihydroxyvitamin D3. Endocrinology.1994; 135(6): 2651-2656.
35. Shand AW, Nassar N, Von Dadelszen P, et al. Maternal vitamin D status in pregnancy and adverse pregnancy outcomes in a group at high risk for pre-eclampsia. BJOG: An International Journal of Obstetrics and Gynaecology. 2010; 117(13): 15931598.
36. Bodnar LM, Simhan HN. The prevalence of preterm birth and season of conception. Paediatric and Perinatal Epidemiology. 2008; 22(6): 538-545.
37. HenselKJ, Randis TM, GelberSE, RatnerAJ. Pregnancy-specific association of vitamin D deficiency and bacterial vaginosis. Am J Obstet Gynecol. 2011 Jan; 204(1): 41.e1-9.
38. Zhang C, Qiu C, Hu FB, et al. Maternal plasma 25-hydroxyvitamin D concentrations and the risk for gestational diabetes mellitus. PLoS One. 2008;3(11): e3753. doi: 10.1371/journal.pone.0003753.
39. Pustotina OA. [Under the pressure of obstetrics problems]. Status Praesens. 2016; (5): 124-131. [Russian].
40. Bodnar LM, Catov JM, Simhan HN, et al. Maternal vitamin D deficiency increases the risk of preeclampsia. J Clin Endocrinol Metab. 2007 Sep; 92(9): 3517-3522.
41. Baca KM, Simhan HN, Platt RW, Bodnar LM. Low maternal 25-hydroxyvitamin D concentration increases the risk of severe and mild preeclampsia. Ann Epidemiol. 2016; 26(12): 853-857.
42. Haugen M, BrantsaeterAL, TrogstadL, et al. Vitamin D supplementation and reduced risk of preeclampsia in nulliparous women. Epidemiology. 2009; 20(5): 720-726.
43. Maltseva LI, Vasilyeva ZN, Denisova TG. [Vitamin D and preeclampsia]. Rossiyskiy vestnik akusher-ginekologa. 2016; (1): 79-83. [Russian].
44. Merewood A, Mehta SD, Chen TC, et al. Association between vitamin D deficiency and primary cesarean section. Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. 2009; 94(3): 940-945.
45. Shibata M, Suzuki A, Sekiya T, et al. High prevalence of hypovitaminosis D in pregnant Japanese women with threatened premature delivery. J Bone Miner Metab. 2011; 29(5): 615-620.
46. Bodnar LM, Krohn MA, Simhan HN. Maternal vitamin D deficiency is associated with bacterial vaginosis in the first trimester of pregnancy. J Nutr. 2009; 139(6): 1157-1161.
47. Clinical protocol on obstetric care "Pregnancy loss". Approved by the order of the Ministry of Health of Ukraine dated November 3, 2008 No. 624.
48. Radzinskiy VE, et al. [Pregravidar preparation: clinical protocol of the Interdisciplinary Association of Specialists in Reproductive Medicine]. M.: Status Praesens; 2016. 80 p. [Russian].
49. Kovacs CS. Vitamin D in during pregnancy and lactation: maternal, fetal and neonatal outcomes from human and animal studies. Am J Clin Nutr.
2008 Aug; 88(2): 520S-528S. 50. Piudowski P, Karczmarewicz E, Bayer M, et al. Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe - recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency. Endokrynol Pol. 2013; 64(4): 319-327.
РЕЗЮМЕ
Вплив дефщиту вггамшу D на стан репродуктивного здоров'я жшки О.В. Ларша
В оглядi наведено аналiз лп"ературних даних про вплив дефщиту вп"амшу D на репродуктивне здоров'я жшок фертильного вку. Розглянуто особливосп перетворення неактивно!' форми, яка потрапляе в оргаызм людини з продуктами харчування i пщ дiею сонячного опромшення шкри, на активну форму D гормону - кальцитрюл (1,25 (OH) 2D). Показано, що провщною властивктю вп"амшу D залишаеться активащя процеав диференцiaцí'' i пролiферацГ'' хондроцитiв i остеоблaстiв, забезпечення фосфорно-каль^евого гомеостазу, процесiв мiнерaлiзaцГ'' i росту кГсток. АктивнГ форми вп"амшу D мають вирiшaльнy роль i в шших бюлопчних процесах, включаючи регyляцiю i диференцiaцiю клГтинного росту, активысть метaболiчних процесiв, зокрема розвиток шсулшорезистентносп, ожиршня, здaтнiсть змiнювaти нервово-м'язову провщнкть, впливати на iмyнiтет, процеси запалення, гормональну активысть репродуктивной системи жшки. Вщзначено роль вiтaмiнy D в процесах програмування розвитку плода та новонародженого, подальший ризик розвитку захворювань у дитинста та дорослому житт завдяки знаходженню рецепторiв до вп"амшу D i 1a-гiдроксилaзи в тканинах яечникв, матки, плаценти, а також в ппофЫ. Показано, що дефщит вп"амшу D обумовлюе ряд несприятливих ускладнень ваптносп: гiпертензiю i особливо прееклaмпсiю, збiльшення частоти кесаревих розтинт i спонтанних передчасних полопв, бaктерiaльного вaгiнозy на рaннiх термшах вaгiтностi, гестaцiйного цукрового дiaбетy. Наведен дaнi про можливу роль дефщиту вп"амшу D у формyвaннi синдрому пол^стозних яечникiв, його вплив на переб^ пубертатного перiодy, статеве дозрТвання дiвчaток, порушення якого е предиктором формування полкктозного фенотипу в репродуктивному вщк
Зроблено висновок про доцтьнкть визначення рГвня вiтaмiнy D i його дотaцiю на прегрaвiдaрномy
етат, що дозволить провести своечасну профтактику прееклампсп, слaбкостi родовоТ дiяльностi та оперативного розродження, а також буде сприяти народженню здоровоТ дитини.
Kлючовi слова: вiтaмiн Э, репродуктивна система, метaболiчний синдром.
РЕЗЮМЕ
Влияние дефицита витамина й на состояние репродуктивного здоровья женщины О.В. Ларина
В обзоре приведен анализ литературных данных о влиянии дефицита витамина Э на репродуктивное здоровье женщин фертильного возраста. Рассмотрены особенности преобразования неактивной формы, которая попадает в организм человека с продуктами питания и под действием солнечного облучения кожи, в активную форму Э гормона - кальцитриол (1,25 (ОН) 2Э). Показано, что ведущим свойством витамина Э остается активация процессов дифференциации и пролиферации хондроцитов и остеобластов, обеспечения фосфорно-кальциевого гомеостаза, процессов минерализации и роста костей. Активные формы витамина Э имеют решающую роль и в других биологических процессах, включая регуляцию и дифференциацию клеточного роста, активность метаболических процессов, в частности развитие инсулинорезистентности, ожирения, способность изменять нервно-мышечную проводимость, влиять на иммунитет, процессы воспаления, гормональную активность репродуктивной системы женщины. Отмечены роль витамина Э в процессах программирования развития плода и новорожденных, дальнейший риск развития заболеваний в детстве и взрослой жизни благодаря нахождению рецепторов к витамину Э и 1а-гидроксилазы в тканях яичников, матки, плаценты, а также в гипофизе. Показано, что дефицит витамина Э обусловливает ряд неблагоприятных осложнений беременности : гипертензию и особенно преэклампсии, увеличение частоты кесаревых сечений и спонтанных преждевременных родов, бактериального вагиноза на ранних сроках беременности, гестационного сахарного диабета. Приведены данные о возможной роли дефицита витамина Э в формировании синдрома поликистозных яичников, его влиянии на течение пубертатного периода, половое созревание девочек, нарушение которого является предиктором формирования поликистозного
фенотипа в репродуктивном возрасте.
Сделан вывод о целесообразности определения уровня витамина D и его дотации на прегравидар-ном этапе, что позволит обеспечить своевременную профилактику преэклампсии, слабости родовой деятельности, оперативного родоразрешения, а также будет способствовать рождению здорового ребенка.
Ключевые слова: витамин D, репродуктивная система, метаболический синдром.
SUMMARY
influence of vitamin D deficiency on reproductive health of women Larina OV
The review provides an analysis of literature data on the effect of vitamin D deficiency on the reproductive health of women of childbearing age. The peculiarities of transformation of the inactive form, which enters the human body with food and sunlight exposure of the skin, into the active form of D hormone - calcitriol (1,25 (OH) 2D) are considered. It is shown that the activation of the processes of differentiation and proliferation of chondrocytes and osteoblasts, provision of phosphoric calcium homeostasis, processes of mineralization and bone growth remains the leading property of vitamin D. Active forms of vitamin D have a decisive role in other biological processes, including the regulation and differentiation of cell growth, the activity of metabolic
processes, in particular the development of insulin resistance, obesity, the ability to change neuromuscular conductivity, influence immunity, inflammation, hormonal activity of woman's reproductive system. The role of vitamin D in the processes of programming fetal and neonatal development, the further risk of developmental diseases in childhood and adulthood, due to the presence of VDR and 1a-hydroxylase in tissues such as ovaries, uterus, placenta, and also in the pituitary. It has been shown that vitamin D deficiency causes a number of adverse complications of pregnancy: hypertension and especially preeclampsia, an increase in the frequency of cesarean sections and spontaneous premature births, bacterial vaginosis in early pregnancy, gestational diabetes mellitus. The data given on the possible role of vitamin D deficiency in the formation of polycystic ovary syndrome, its effect on puberty of girls, violation of the last is a predictor of the formation of a polycystic phenotype in the reproductive age.
The conclusion is made about the expediency of determining the level of vitamin D and its supplementation at the pregravidar stage, which will ensure timely prevention of preeclampsia, weakness of labor activity, surgical delivery, and will also contribute to the birth of a healthy child.
Key words: vitamin D, reproductive system, metabolic syndrome.
Дата надходження до редакц'И 26,07.2017р.
