CC BY
23
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7901
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.2. 034.082
Вплив аутбридингу та шбридингу на продуктивне довголття кор1в
молочних порвд
Н.П. Бабiк1, G.I. Федорович2 [email protected], [email protected]
Институт розведення та генетики тварин iMeHi М.В. Зубця НААН, вул. Погребняка,1, с. Чубинське, Бориспгльський район, Кшвська область, 08321, Укра'ша;
1нститут бгологи тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львiв, 79034, Укра'ша
Наведено дан щодо показниюв тривалостг та ефективностг довгчного використання коргв голштинськоï, украïнськоï чорно- та чeрвоно-рябоï молочних поргд, отриманих вгд неспоргдненого та ргзних ступенгв споргдненого спаровування. До вибгрки залучено тформацгю зоотехнгчного облгку 15 господарствргзних областей Украши (1вано-Франювськт, Львгвськоï, Волинськт, Ргвненськоï, Тернопыьськт, Вгннщькт, Киïвськоï, Черкаськоï, Черн^всь^ та Кгровоградсько1). Встановлено, що серед тдконтрольного поголгв 'я дослгджуваних молочних пор1д бгльшу кыьюсть коргв було одержано шляхом аутбридингу. З-помгж гнбредних тварин бгльшою чисельнгсть вгдзначалися корови, одержат за вгддалених та помгрних ступенгв родинних зв 'язкгв. Водночас гнбреднг тварини характеризувалися вищими показниками продуктивного довголття поргвня-но з аутбредними. Серед гнбредних тварин за бгльшгстю дослгджуваних показниюв кращими виявилися корови, одержан за близького та помгрного гнбридингу. За величини коефщенту гнбридингу менше 0,78 та понад 12,5% спостерггалося сутте-ве поггршення як тривалостг продуктивного використання коргв, так г Их довгчних надоïв. 1нбредна депресгя була виявлена лише у тварин гояштинськт породи, якг були одержан за допомогою тгсного гнбридингу. На це вказуе суттеве зниження бгльшостг показниюв ïхнього продуктивного довголття. У коргв украïнськоï чорно- та чeрвоно-рябоï молочних поргд, якг були одержан шляхом тгсного гнбридингу, показники тривалостг та ефективностг довгчного використання, навпаки, збгльшувалися поргвняно з аутбредними тваринами.
Knmnoei слова: порода, корови, аутбридинг, гнбридинг, ступгнь гнбридингу, тривалгсть життя, тривалгсть продуктивного використання, тривалгсть лактування, довгчний надгй, довгчна кыьюсть молочного жиру, кыьюсть лактацгй за життя.
Влияние аутбридинга и инбридинга на продуктивное долголетие коров
молочних пород
Н.П. Бабик1, Е.И. Федорович2 [email protected], [email protected]
1 Институт разведения и генетики животных имени М.В. Зубца НААН, ул. Погребняка, 1, с. Чубинское, Бориспольский район, Киевская область, 08321, Украина;
2Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина;
Приведены данные по показателям продолжительности и эффективности пожизненного использования коров голштинской, украинской черно- и красно-пестрой молочных пород, полученных от неродственного и различных степеней родственного спаривания. В выборку привлечено информацию зоотехнического учета 15 хозяйств разных областей Украины (Ивано-Франковской, Львовской, Волынской, Ровенской, Тернопольской, Винницкой, Киевской, Черкасской, Черниговской
Citation:
Babik, N.P., Fedorovych, Ye.I. (2017). Influence of outbreeding and inbreeding on the productive longevity of dairy cows. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 3-8.
и Кировоградской). Установлено, что среди подконтрольного поголовья исследуемых молочных пород большее количество коров было получено путем аутбридинга. Среди инбредных животных большей численностью отличались коровы, полученные при отдаленных и умеренных степенях родства. В то же время инбредные животные характеризовались высшими показателями продуктивного долголетия по сравнению с аутбредными. Среди инбредных животных по большинству исследуемых показателей лучшими оказались коровы, полученные от близкого и умеренного инбридинга. При величине коэффициента инбридинга меньше 0,78 и более 12,5% наблюдалось существенное ухудшение как продолжительности продуктивного использования коров, так и их пожизненных удоев. Инбредная депрессия была обнаружена только у животных голштинской породы, которые были получены с помощью тесного инбридинга. На это указывает существенное снижение большинства показателей их продуктивного долголетия. У коров украинской черно- и красно-пестрой молочных пород, которые были получены путем тесного инбридинга, показатели продолжительности и эффективности пожизненного использования, наоборот, увеличивались по сравнению с аутбредными животными.
Ключевые слова: порода, коровы, аутбридинг, инбридинг, степень инбридинга, продолжительность жизни, продолжительность продуктивного использования, продолжительность лактирования, пожизненный удой, пожизненное количество молочного жира, количество лактаций при жизни.
Influence of outbreeding and inbreeding on the productive longevity
of dairy cows
N.P. Babik1, Ye.I. Fedorovych2 Master of Agriculture, Ph.D. candidate
institute of Animal Breeding and Genetics nd. a. M.V.Zubets of NAAS Pogrebnyak Str., 1, Chubynske village, Boryspil district, Kyiv region, 08321, Ukraine;
2Institute of Animal Biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine
The data on the indicators of the duration and effectiveness of life-time use of Holstein, Ukrainian Black and Red-and White dairy cows obtained from unrelated and different degrees of related mating are presented. The sample includes information on zootechnical records of 15 farms of different regions of Ukraine (Ivano-Frankivsk, Lviv, Volyn, Rivne, Ternopil, Vinnytsya, Kyiv, Cherkasy, Chernihiv and Kirovograd). To assess the productive longevity of cows for each cow were examined such indicators as life expectancy, economic use and lactation, life expectancy, life expectancy of fat in milk, life expectancy of milk fat, average yields for one day of life, one day of economic use and one day of lactation, lactation coefficient.
It was established that among studied livestock of dairy breeds more cows was obtained by outbreeding (Holstein breed - 62.2, Ukrainian Black-and-White dairy - 75.5 and Ukrainian Red-and-White - 76.9%). Among the inbred animals, more cows were obtained from distant and moderate degrees offamily ties. At the same time, inbred animals were characterized by higher rates of productive longevity compared with outbreeds. Among the inbred animal life expectancy, lasting productive use, duration of lactation, lifetime milk yield, lifetime number of milk fat and number of lactations for the life cows of all studied species obtained by close and moderate inbreeding were the best (exception - lifetime yield of Ukrainian Black- and Red-and-White and lifelong amount of milk fat of Red-and-White animals. According to inbreeding rate less than 0.78 and more than 12.5%, there was a significant deterioration in both the duration ofproductive use of cows and their lifelong yields. Inbred depression was detected only in Holstein breed animals, which were obtained by close inbreeding. This indicates a significant decline in most indicators of their productive longevity. Ukrainian Black and Red-and-White dairy breeds, which were obtained through close inbreeding, the indicators of life expectancy and life expectancy, on the contrary, increased compared with outbred animals.
Key words: breed, cows, outbreeding, inbreeding, inbreeding rate, life expectancy, productive use duration, lactation duration, life expectancy, lifetime milk fat, lactation per life.
Вступ
У сучаснш селекцп молочно! худоби юнують pi3Hi методи шдвшцення продуктивности але устшне за-стосування цих методiв залежить ввд ряду факторiв, одним i3 яких е правильно оргашзований вiдбiр i тд-6ip тварин (Voronina et al., 2007; Shendakov et al., 2013). При цьому розглядаються рiзнi варiанти подбору батьшвських пар, у тому чи^ й спорщнене (ш-бридинг) та неспорщнене (аутбридинг) спаровування. Потрiбно розумгги, що так варiанти спаровування можуть давати як позитивш, так i негативш результата селекцшно! роботи.
Використання шбридингу набуло особливого зна-чення при виведенш нових порщ титв, лшш молочно! худоби. Спорвднене парування сприяе зб№шенню гомозиготносп тварин, тобто дае можливють тдви-щити сталють фенотипових ознак у нащадшв та ста-
бшзувати спадковють певних генотитв (Hnatyuk and Hnatyuk, 2015). Проте, необхщно враховувати те, що шбридинг може супроводжуватися негативним про-явом селекцюнованих ознак (зниження продуктивно-сп, попршення ввдтворних якостей, адаптацшних властивостей i т.д.). Вивченню проблем шбридингу та способiв мiнiмiзацi! шбредно! депреси присвячено багато робгт як впчизняних (Kruhlyak, 2015; Polupan, 2015; Pidpala and Khomyk, 2016), так i заруб1жних (Thompson, 2000; Parland et al., 2007; Daetwyler et al., 2007) дослщнишв. Бшьшстъ авторiв доводить, що оптимальний прояв господарськи корисних ознак молочно! худоби можна отримати ввд помiрного сту-пеня шбридингу. Ю.П. Полупан (Polupan, 2015) повь домляе, що шбредна депреая за високого ступеня шбридингу (I—II, fx = 25%) найперше виявляеться у зниженш тривалосп господарського використання i довiчно! продуктивностi корiв. Росiйськими вченими
(Shendakov et al., 2013) було встановлено, що телички, отримаш ввд тюного ступеня шбридингу переважали за живою масою у р1зш в1ков1 перюди ровесниць, одержаних ввд помГрних ступешв шбридингу, однак, майже у вс в1ков1 перюди поступалися за цим показ-ником аутбредним тваринам. З огляду на вищезазна-чене, метою наших дослвджень було вивчити трива-лють та ефективнють довГчного використання корГв молочних порвд, отриманих ввд неспорвдненого та спорвдненого спаровування.
MaTepia™ та методи дослiджень
Дослвдження проведеш на коровах голштинсько!, украшсько! чорно- та червоно-рябо! молочних порвд. Ретроспективний аналГз тривалосл та ефективносп довГчного використання кор1в здшснювали за методикою Ю.П. Полупана (Polupan, 2010). До вибГрки залучено шформацш первинного зоотехшчного облшу 15 господарств рГзних областей Украши (1вано-Франк1всько1, Льв1всько1, Волинсько!, Р1вненсько1, Терношльсько!, Вшницько]!, Кшвсько]!, Черкасько!, Черн1г1всько! та К1ровоградсько1). Для оцшки трива-лосп та ефективносп довГчного використання кожно! досл1джувано1 корови враховували шформацш про дату народження, дату першого отелення, дату ви-буття з1 стада. За кожною лактащею (включно з мож-ливо незак1нченою останньою) враховували ïï трива-лють, надш та вихвд молочного жиру за всю лактацш. На пгдставГ вищенаведених показнишв для кожноï тварини вирахували тривалють життя, господарського використання i лактування, довГчний надш, середнш довГчний вмют жиру в молоцi, довiчний вихвд молочного жиру, середнш надш на один день життя, на один день господарського використання та на один день лактування, коефщент лактування (КЛ).
Коефiцieнт господарського використання (КГВ) вираховували за формулою (Pelekhatyi et al., 1999):
КГВ= Тривалкть життя - BiK при першому отелент Tpueanicmh життя
Класифжацш ступенiв iнбридингу здшснювали за Д. А. Кисловским (Kislovskiy, 1965).
Статистичну обробку даних здшснювали за допо-могою програмного пакету Microsoft Ехсе1 та «Statis-tica 6.1» за Г.Ф. Лакiним (Lakin, 1990). Результата середнiх значень вважали статистично вiрогiдними при Р < 0,05 (* або 0), Р < 0,01 (** або 00), Р < 0,001 (*** або 000).
Результати та ïx обговорення
Встановлено, що серед пвдконтрольного поголiв'я голштинськоï породи 62,2% корiв було одержано шляхом неспорвдненого спаровування (аутбридинг) та 37,8% - спорвдненого (шбридинг) (табл. 1). 1нбредш тварини характеризувалися вищими показниками продуктивного довголитя порiвняно з аутбредними. Однак, 1'х перевага достовiрною була лише за довГч-ним надоем - на 1199 (Р < 0,05), довiчною квдьшстю молочного жиру - на 42 (Р < 0,05), надоем на один день життя - на 0,4 (Р < 0,01), продуктивного викори-
стання - на 0,4 (Р < 0,05), лактування - на 0,4 кг (Р < 0,05) та коефщентом господарського використання - на 0,01 (Р < 0,05).
Серед шбредного поголiв'я найбГльше було одержано тварин за помiрного ступеня - 56,2%. Шляхом ввддаленого шбридингу отримано 36,1%, близького -6,6%, тюного - 1,1%. Корови, одержат ввд помiрного ступеня шбридингу, характеризувалися найдовшою тривалютю лактування, найбiльшою к1льк1стю лактацш за життя, довiчним надоем, довiчною к1льк1стю молочного жиру, надоем на один день життя та лак-тування, а також найвищим коефiцiентом господарського використання. Вони майже за вама названими показниками достовiрно (Р < 0,05-0,001) переважали тварин, одержаних щляхом ввддаленого та тюного iнбридингу. Довша тривалють життя та продуктивного використання вiдмiчена у корiв, отриманих ввд близького шбридингу, однак, вiрогiдно поступалися 1м за цими показниками лише тварини, одержат шляхом тюного шбридингу. Останш ж високодостовiрно (Р < 0,001) поступалися аутбредним коровам за три-валютю життя - на 405 дшв або 20%, господарського використання - на 484 дш або 42,6%, лактування - на 384 дш або 59,9%, квдьшстю лактацш за життя - на 0,97 лактаци або 39,3% та довiчним надоем - на 7173 кг або 39,1%. Поряд з цим шбредт тварини порiвняно з аутбредними мали дещо вищий довiчний середнiй вмют жиру в молощ та надш на один день продуктивного використання.
Отже, найтюшший стушнь спорiдненого спаровування призводить до значного погiршення показник1в продуктивного довголггтя корiв.
З пом1ж поголГв'я украïнськоï чорно-рябоï молоч-ноï породи 75,5% тварин були аутбредними i 24,5 -шбредними (табл. 2). НайбГльшу к1льк1сть корГв одержано за помГрного (47,4%) та ввддаленого (46,3%) шбридингу i лише незначна частина - за близького (4%) та тюного (2,3%) шбридингу. 1нбредш тварини переважали аутбредних майже за вама дослвджува-ними показниками продуктивного довголитя, причо-му у бшьшосп випадшв (виняток - квдьшсть лактацш за життя) ця перевага була достовГрною (Р < 0,050,001). Корови, отримаш шляхом неспорвдненого спаровування мали недостовiрно вищу тривалiсть життя та вГроггдно (Р < 0,001) вищий довГчний середнш вмют жиру в молощ порГвняно Гз тваринами, оде-ржаними шляхом шбридингу.
Кращими показниками тривалосп та ефективносп довГчного використання вгдзначалися корови, одержат ввд помГрного та близького шбридингу. Так, найтривалшим перюдом продуктивного використання i лактування, найвищим довГчним надоем, надоем на один день життя, коефщентом господарського використання та найбвдьшою шльшстю лактацш за життя характеризувалися тварини, одержат ввд помь рного ступеня шбридингу. ïх перевага за цими показниками була достовГрною над коровами, одержаними ввд ввддаленого (Р < 0,001) та тюного (Р < 0,05-0,001) шбридингу. Тварини, отримаш ввд близького шбридингу достовГрно переважали корГв, одержаних шляхом ввддаленого спорвдненого спаровування, за тривалютю життя на 214 дшв (Р < 0,01), за середшм довь
чним ишстом жиру в молощ - на 0,04% (Р<0,001), за надоем на один день лактування - на 1,2 кг (Р < 0,01), а за дов1чною шльшстю молочного жиру вони досто-в1рно переважали особин, одержаних як ввд вщдале-ного, так 1 в1д тюного ступешв шбридингу - на 99 (Р < 0,01) та 123 кг (Р < 0,05) вщповщно.
Незначна р1зниця за показниками продуктивного довголитя спостер1галася мгж аутбредними та шбре-дними тваринами за тюного ступеня. Причому за бшьшгстю дослвджуваних показнишв корови, одержа-щ ввд псного шбридингу, навиъ переважати тварин, одержаних ввд неспорщненого спаровування, однак, ця перевага була нев1ропдною.
Таблиця 1
Тривалiсть та ефектившсть довiчного використання к'ор1в голштинськоТ породи, отриманих в1д неспорь
Показник Аутбредт тварини 1нбредт тварини Ступшь шбридишу
вiддалеиий помiриий близький тiсиий
Кiлькiсть дочок, голш 1738 1054 380 592 70 12
Тривалють, днi: життя 2023 ± 17,5 2059 ± 21,5 1980±33,8 2105 ± 29,1 2176 ± 97,1 1618 ± 41,90™
продуктивного використання 1137 ± 16,6 1176 ± 20,7 1086 ± 32,9 1237 ± 27,7 1239 ± 92,6 653 ± 56,6™0
лактування 957 ± 14,2 994 ± 18,2 924 ± 28,400 1046 ± 24,5 1013 ± 84,4 573 ± 64,2™0
Джчна продуктив-иiсть: надш, кг 18274± 299,3* 19473 ± 406,0 17727± 643,4000 20730 ± 542,6 19745± 1880,2 11137± 1550,9°°°
середнiй вмiст жиру в молощ, % 3,64 ± 0,003 3,65 ± 0,005 3,64 ± 0,00800 3,66 ± 0,007 3,63 ± 0,0210 3,70 ± 0,021
кшьюсть молочного жиру, кг 666 ± 10,9* 708 ± 14,7 641 ± 22,9000 755 ± 19,8 717 ± 68,0 411 ± 57,7™0
Лактацш за життя 2,47 ± 0,039 2,56 ± 0,049 2,37 ± 0,07600 2,70 ± 0,066 2,57 ± 0,24 1,50 ± 0,16°°°
Надш на 1 день, кг: життя 8,4 ± 0,08** 8,8 ± 0,11 8,2 ± 0,19000 9,2 ± 0,15 8,3 ± 0,45 6,8 ± 0,930
продуктивного використання 15,9 ± 0,11* 16,3 ± 0,14 15,8 ± 0,24 16,6 ± 0,19 15,7 ± 0,59 17,0 ± 1,24
лактування 18,8 ± 0,11* 19,2 ± 0,14 18,5 ± 0,24000 19,6 ± 0,18 19,3 ± 0,55 19,2 ± 0,96
КГВ 0,52 ± 0,003* 0,53 ± 0,004 0,51 ± 0,007°°° 0,55 ± 0,006 0,53 ± 0,018 0,40 ± 0,0310
КЛ 0,85 ± 0,003 0,85 ± 0,004 0,86 ± 0,007 0,85 ± 0,006 0,81 ± 0,023 0,86 ± 0,042
Примггка. У цiй та наступних таблицях достовiрнiсть рiзницi вказана при порiвняннi з найбiльшим значениям: * - ]шж аутбредними та iнбредними коровами, 0 - мiж коровами, одержаними за рiзиого ступеня iибридиигу.
Таблиця 2
Тривалкть та ефективнiсть довiчного використання корiв украТнськоТ чорно-рябоТ молочноТ породи, _отриманих в1д неспорвдненого та спор1дненого спаровування, М ± т_
Показник Аутбредт тварини Iибреднi тварини Ступiиъ шбридингу
вiддалеиий помiриий близький тiсиий
Кiлъкiсть дочок, голв 9702 3150 1458 1492 126 74
Тривалiсть, днi: життя 2097 ± 7,20 2072 ± 13,3 2067 ± 18,6™ 2277 ± 19,9 2281 ± 80,5 2056 ± 84,0
продуктивного використання 1117 ± 6,7* 1148 ± 12,4 1145 ± 17,40™ 1389 ± 18,4 1301 ± 75,2 1128 ± 81,8™
лактування 951 ± 5,6** 982 ± 10,0 990 ± 14,50™ 1178 ± 14,3 1096 ± 60,7 955 ± 67,8™
Довiчна продуктив-иiсть: надш, кг 14945 ± 93 3*** 16313± 167,8 ± 00 44 44 12 19202 ± 240,6 18902 ± 937,9 15806± 1195,1™
середнш вмiст жиру в молоцi, % 3,66 ± 0,001 3,65 ± 0,001*** 3,64 ± 0,002ию 3,64 ± 0,002°°° 3,68 ± 0,009 3,66 ± 0,006
кшьюсть молочного жиру, кг 546 ± 3,4*** 595 ± 6,1 601 ± 8,9™ 698 ± 8,8 700 ± 35,4 577 ± 43,40
Лактацш за життя 2,52 ± 0,015 2,57 ± 0,028 2,56 ± 0,038°°° 3,14 ± 0,042 2,95 ± 0,180 2,52 ± 0,213™
Надш на 1 день, кг: життя 6,9 ± 0,03*** 7,5 ± 0,05 7,6 ± 0,07°°° 8,1 ± 0,07 8,0 ± 0,23 7,4 ± 0,290
продуктивного використання 13,9 ± 0,05*** 14,9 ± 0,08 15,0 ± 0,11 14,6 ± 0,12™ 15,8 ± 0,42 14,8 ± 0,55
лактування 16,2 ± 0,05*** 17,1 ± 0,09 17,0 ± 0,12™ 17,0 ± 0,13™ 18,2 ± 0,43 17,0 ± 0,62
КГВ 0,50 ± 0,001** 0,51 ± 0,003 0,51 ± 0,004°°° 0,57 ± 0,004 0,52 ± 0,013°°° 0,51 ± 0,015°°°
КЛ 0,86 ± 0,001*** 0,88 ± 0,002 0,88 ± 0,003 0,86 ± 0,003°°° 0,87 ± 0,009 0,87 ± 0,010
З-пом1ж погол1в'я украшсько! червоно-рябо! мо-лочно! породи 76,9% кор1в було одержано шляхом неспорщненого спаровування 1 лише 23,1% тварин ще! породи були шбредними (табл. 3). Серед шбред-них тварин 49,7% одержано шляхом вщдаленого ш-бридингу, 38,2% - пом1рного, 10,6% - близького 1 1,5% - тюного. Корови, що одержат вщ спорщненого спаровування, достов1рно (Р < 0,001) переважали тварин, отриманих вщ неспорщненого спаровування
Таблиця 3
Тривалкть та ефектившсть довiчного використання к'ор1в украТнськоТ червоно-рябоТ молочноТ породи,
за тривал1стю життя - на 464, продуктивного використання - на 469, лактування - на 368 дшв, за дов1чним надоем - на 5529, дов1чною к1льк1стю молочного жиру - на 216, надоем на один день життя - на 0,9 кг, шлькютю лактацш за життя - на 0,83 1 за коефщен-том господарського використання - на 0,08, а за надоями на один день продуктивного використання 1 лактування, навпаки, достов1рно поступалися !м.
Показник Аутбредт тварини 1нбредш тварини Стушнь iнбридингу
ввддалений терний близький тiсний
Кшьюсть дочок, голш 1328 398 198 152 42 6
Тривалгсть, днг життя 1846 ± 20,9*** 2310 ± 53,6 2173 ± 70,300 2391 ± 89,0 2707 ± 195,4 2003 ± 332,9
продуктивного використання 909 ± 19,3*** 1378 ± 48,6 1273 ± 62,80 1431 ± 81,6 1728 ± 181,9 1020 ± 264,30
лактування 748 ± 14,3*** 1116 ± 36,4 1043 ± 47,6 1167 ± 62,1 1310 ± 128,9 904 ± 220,9
Дов1чна продуктившсть: надш, кг 13983± 255 9*** 19512 ± 621,4 18495± 822,2 20931± 1086,7 19306± 1942,3 18595 ± 4589,6
середнш вмгст жиру в молощ, % 3,83 ± 0,007 3,84±0,012 3,84±0,017 3,85±0,020 3,76±0,026 4,03±0,151
кiлькiсть молочного жиру, кг 535 ± 9,8*** 751 ± 24,1 711 ± 31,9 810 ± 42,5 724 ± 71,7 768 ± 202,8
Лактацш за життя 2,23 ± 0,042*** 3,06 ± 0,108 2,89 ± 0,146 3,18 ± 0,178 3,57 ± 0,375 2,67 ± 0,611
Надш на 1 день, кг: життя 7,1 ± 0,08*** 8,0 ± 0,14 8,1 ± 0,19 8,1 ± 0,24 6,8 ± 0,40 8,5 ± 1,13
продуктивного використання 16,1 ± 0,13 15,2 ± 0,21*** 15,5 ± 0,28000 15,4 ± 0,34°°° 12,1 ± 0,60°°° 18,8 ± 0,51
лактування 18,9 ± 0,12 17,7 ± 0,18*** 17,9 ± 0,25000 17,9 ± 0,30Ш) 14,8 ± 0,45°°° 20,4 ± 0,12
КГВ 0,46 ± 0,004*** 0,54 ± 0,008 0,53 ± 0,011° 0,54 ± 0,014 0,59 ± 0,026 0,46 ± 0,071
КЛ 0,85 ± 0,004 0,85 ± 0,007 0,86 ± 0,009 0,85 ± 0,010° 0,81 ± 0,025°° 0,92 ± 0,030
Найвищим дов1чним надоем та дов1чною квдькютю молочного жиру характеризувалися корови, одержат ввд пом1рного шбридингу, однак !хня перевага над тваринами, одержаними ввд шших ступешв шбридин-гу, була недостов1рною. За тривал1стю життя, продуктивного використання, лактування та шлькютю лактацш за життя кращими виявилися корови, одержат ввд близького ступеня шбридингу. 1хня перевага була в1ропдною (Р < 0,05) лише за тривалютю продуктивного використання над тваринами, одержаними шляхом крайшх ступешв шбридингу - вщдаленого 1 тю-ного 1 становила 455 та 708 дшв вщповвдно. Корови, одержат шляхом тюного шбридингу, характеризувалися найвищим дов1чним середшм вмютом жиру в молощ та надоем на один день життя, продуктивного використання 1 лактування, причому !хня перевага за двома останшми показниками над тваринами, одержаними ввд вщдаленого, пом1рного 1 тюного шбриди-нгу, була високодостов1рною.
Отже, спорщнене спаровування тварин, незалежно ввд породи, дае змогу одержати нащадшв 1з кращими показниками продуктивного довголитя, ан1ж неспо-рщнене. При цьому потр1бно враховувати коефщент шбридингу, осшльки його зниження менше 0,78 та зб1льшення понад 12,5 призводить до суттевого поп-ршення як тривалосп продуктивного використання кор1в, так 1 !х дов1чних надо!в. 1нбредна депрес1я була
виявлена лише у тварин голштинсько! породи, як1 були одержат за допомогою тюного шбридингу. На це вказуе суттеве зниження бшьшосп показнишв !хнього продуктивного довголитя. У кор1в украшсько! чорно- та червоно-рябо! молочних порвд, як1 були одержат шляхом тюного шбридингу, показники три-валосп та ефективносп дов1чного використання, навпаки, збшьшувалися пор1вняно з аутбредними тва-ринами.
Висновки
Серед подконтрольного погол1в'я дослщжуваних молочних порщ бшьшу шльшсть кор1в було одержано шляхом аутбридингу. З-пом1ж шбредних тварин бь льшою чисельнють вщзначалися корови, одержат за вщдалених та пом1рних ступешв родинних зв'язшв. Водночас шбредш тварини характеризувалися вищи-ми показниками продуктивного довголггтя пор1вняно з аутбредними. Серед шбредних тварин за бшьшютю дослщжуваних показник1в кращими виявилися корови, одержат за близького та пом1рного шбридингу.
Перспективи подальших дослгджень. У подаль-шому буде вивчено залежнють показник1в тривалосп та ефективносп дов1чного використання молочно! худоби ввд м1жл1н1йного та внутршньолшшного роз-ведення тварин.
EiS^iorpa^inm iIOCII. lanim
Pelekhatyi, M.S., Shypota, M.S., Volkivska, Z.O., Fe-dorenko, T.V. (1999). Vidtvoriuvalna zdatnist chorno-riabykh koriv riznoho pokhodzhennia i henotypiv v umovakh ukrainskoho Polissia. Rozvedennia i henetyka tvaryn. 31-32, 180-182 (in Ukrainian).
Voronina, E., Strekozov, N., Abrampalskiy, F., Aby-ilkasimov, D. (2007) Vliyanie variantov podbora ko-rov na ih molochnuyu produktivnost. Molochnoe i myasnoe skotovodstvo. 7, 8-9 (in Russian).
Hnatyuk, M.A., Hnatyuk, S.I. (2015). Vplyv sporidnenoho paruvannya na oznaky molochnoyi produktyvnosti ta dovholittya. Visnyk Sums'koho natsional'noho ahrarnoho universytetu. 6(28), 19-23 (in Ukrainian).
Kislovskiy, D.A. (1965). Problemyi porodyi i ee uluchshenie. Izbrannyie sochineniya. Moscow. Kolos, 277-300 (in Russian).
Kruhlyak, T.O. (2015). Vplyv riznykh stupeniv inbrydynhu na oznaky molochnoyi produktyvnosti koriv. Visnyk Sums'koho natsional'noho ahrarnoho universytetu. 6(28), 38-42 (in Ukrainian).
Lakin, G.F. (1990). Biometriya: uchebnoe posobie [dlya biol. spets. vuzov]. Moscow. Vyisshaya shkola (in Russian).
Pidpala, T.V., Khomyk, A.V. (2016). Inbrydynh ta porodoutvoryuval'nyy protses u molochnomu skotarstvi. Visnyk Sums'koho natsional'noho ahrarnoho universytetu. 5(29), 80-85 (in Ukrainian).
Polupan, Yu.P. (2015). Henetychna determinatsiya tryvalosti ta efektyvnosti dovichnoho vykorystannya chorno-ryaboyi molochnoyi khudoby. Rozvedennya i henetyka tvaryn. 49, 120-133 (in Ukrainian).
Polupan, Yu.P. (2010). Metodyka otsinky selektsiynoyi efektyvnosti dovichnoho vykorystannya koriv molochnykh pored. Metodolohiya naukovykh doslidzhen' z pytan' selektsiyi, henetyky ta biotekhnolohiyi u tvarynnytstvi: materialy naukovo-teoretychnoyi konferentsiyi (Chubyns'ke, 25 lyutoho 2010 roku), 93-95 (in Ukrainian).
Shendakov, A.I., Shendakova, T.A., Hanina, T.I., Klimova, S.P. (2013). Sovershenstvovanie sistemyi otsenki geneticheskih i sredovyih faktorov pri sostavlenii roditelskih par v molochnom skotovodstve. Biologiya v selskom hozyaystve. 1, 2-13 (in Russian).
Parland, McS., Kearney, J.F., Rath, M., Berry, D.P. (2007). Inbreeding effect on milk production, calving perfomence, fertility and conformation in Irish Hol-stein-Friesians. J. Dairy Sci. 90, 4411-4419.
Daetwyler, H.D., Villanueva, B., Bijma, P., Woolliams, J. (2007). Inbreeding in genome-wide selection. J. Animal Breed. Genet. 124, 369-376.
Thompson, J.R. (2000). Effects of inbreeding on production and survival in Jerseys. J. Dairy Sci. 83, 21312138.
Received 28.08.2017 Received in revised form 25.09.2017 Accepted 29.09.2017
