CC BY
23
Оригінальні дослідження
Original Researches
УДК 616.89-008.441.3
ОВЧАРЕНКО М.О., ПІНСЬКИЙЛ.Л., СОСІН І.К., КАЗАКОВА С.Є., РАДЧЕНКО Т.М.
ДЗ «Луганський державний медичний університет»
Харківська академія післядипломної освіти
ВПЛИВ АКТИВНОСТІ ХРОНІЧНОГО ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ С НА КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ІНТЕНСИВНІСТЮ ПЕРЕКИС-ІНДУКОВАНОЇ ХЕМІЛЮМІНЕСЦЕНЦІЇ ТА ВМІСТОМ ЦИТОКІНІВ У СИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРИХ НА ОПІОЇДНУ ЗАЛЕЖНІСТЬ
Резюме. Метою дослідження стало визначення можливих кореляційних зв’язків між умістом фактора некрозу пухлини альфа (ФНО-а), інтерлейкіну-6 і показниками перекис-індукованоїхемілюмінесценції(ХЛ) у хворих з опіоїдною залежністю (ОЗ) від активності коморбідного хронічного гепатиту С (ХГС). Обстежено 124 хворих з ОЗ (96 чоловіків і 28 жінок) віком від 19 до 48 років, у тому числі 87 хворих із коморбідним ХГС (69 чоловіків і 18 жінок) віком від 21 до 48 років. Установлено, що динаміка інтенсивності спонтанної, індуковано ї хемілюмінесценції, площі перекис-індуковано ї хемілюмінограми вказує на максимальну активацію процесів перекисного окислення ліпідів, збільшення вмісту прооксидантних речовин, зменшення буферної антиоксидантної ємності сироватки крові в ранньому абстинентному періоді у хворих з опіоїдною залежністю, поєднаною з помірною активністю гепатиту.
При оцінці кореляції сироваткового рівня ФНО-а з показниками перекис-індукованої ХЛ нами встановлено, що помірна активність коморбідного ХГС у порівнянні з малою активністю гепатиту обумовлює більш значимий вплив цього прозапального цитокіну на інтенсивність перекисного окислення ліпідів і зсув балансу «перекисне окислення ліпідів — антиоксидантний захист»(ПОЛ — АОЗ) до активації ПОЛ у ранній (П = +0,679; Р < 0,001;
П = +0,525; Р < 0,0017 відповідно) і пізній абстиненції(П = +0,821; Р < 0,001; П = +0,808; Р < 0,001 відповідно).
При помірній активності коморбідного ХГС у хворих з ОЗ інтерлейкін-6 має найбільший вплив на зростання вмісту прооксидантних речовин у сироватці крові в ранній абстиненції (П = +0,740; Р < 0,001), збільшення активності ПОЛ у пізній абстиненції (П = +0,480; Р < 0,005; П = +0,724; Р < 0,001), вірогідний зсув балансу ПОЛ —
АОЗ у бік активації ПОЛ у ранній (П = +0,759; Р < 0,001) і пізній абстиненції (П = +0,801; Р < 0,001).
Ключові слова: хронічний вірусний гепатит С, опіоїдна залежність, хемілюмінесценція, цитокіни.
Вступ
Поширення соціально контагіозного захворювання — опіоїдної залежності (ОЗ) переважно в осіб молодого віку є найбільш значущою проблемою сучасної наркології [6, 10]. Швидке прогресування, рання смертність, інвалідизація при цій хворобі потребують вивчення патогенетичних механізмів ураження внутрішніх органів при ОЗ [2, 7, 8]. Значне поширення серед хворих на ОЗ парентеральних інфекцій, зокрема хронічного гепатиту С (ХГС), їх взаємообтяжливий вплив обумовлюють необхідність аналізу метаболічних та імунологічних зсувів у хворих із коморбідною патологією [4, 11, 12, 15]. Значущим є визначення впливу прозапальних цитокінів [1, 16], активації перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та їх взаємозв’язків на прогноз перебігу ОЗ, поєднаної з ХГС [5, 13, 14].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота виконана відповідно до основного плану НДР ДЗ «Луганський державний медичний університет» і є фрагментом тем НДР «Опіоїдна залежність: клініко-па-
тогенетичні, епідеміологічні, патопсихологічні аспекти, методи лікування і профілактики» (номер держреєстрації 0109Ш02768), «Клініко-патогенетичні методи діагностики, лікування, профілактики та реабілітації наркотичної залежності та супутньої патології внутрішніх органів» (номер держреєстрації 0109Ш02769) та кафедри наркології Харківської медичної академії післядипломної освіти «Об’єктивізація діагностики і нові підходи до лікування і реабілітації патологічної залежності та коморбідних станів у наркології» (номер держреєстрації 0108Ш02113).
Мета дослідження — визначення інтенсивності перекис-індукованої хемілюмінесценції сироватки крові та оцінка корелятивних зв’язків між нею та вмістом фактора некрозу пухлини альфа (ФНП-а), інтерлейкіну-6 (ГЬ-6) при різній активності коморбідного хронічного гепатиту С у хворих на опіоїдну залежність.
© Овчаренко М.О., Пінський Л.Л., Сосін І.К., Казакова С.Є., Радченко Т.М., 2013 © «Актуальна інфектологія», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Завдання дослідження
1. Визначення інтенсивності спонтанного надслабкого світіння сироватки крові — спонтанної хемілюмінесценції у хворих на опіоїдну залежність у періоді гострої інтоксикації, ранньому абстинентному періоді, пізньому абстинентному періоді та періоді ремісії у хворих на опіоїдну залежність, поєднану з малою та помірною активністю хронічного гепатиту С.
2. Визначення перекис-індукованої хемілюмінесценції сироватки крові та площі хемілюмінограми у хворих на опі-оїдну залежність, поєднану з хронічним гепатитом С із його різною активністю.
3. Оцінка динаміки показників перекис-індукованої хемілюмінесценції в сироватці крові хворих на опіоїдну залежність, коморбідну з хронічним гепатитом С, за допомогою тесту Wilcoxon.
4. Оцінка непараметричних корелятивних взаємозв’язків між спонтанною, перекис-індукованою хемілюмінесценцією сироватки крові, площею хемілюмінограми та концентрацією фактора некрозу пухлини альфа в сироватці крові хворих на опіоїдну залежність, поєднану з малою та помірною активністю хронічного гепатиту С.
5. Визначення впливу вмісту інтерлейкіну-6 в сироватці крові у хворих на опіоїдну залежність, коморбідну з хронічним гепатитом С із різною активністю гепатиту на показники перекис-індукованої хемілюмінесценції сироватки крові.
Матеріали і методи дослідження
Під спостереженням перебувало 124 хворих на ОЗ (96 чоловіків та 28 жінок) віком від 19 до 48 років, у тому числі 87 хворих із коморбідним XTC (69 чоловіків та 18 жінок) віком від 21 до 48 років, які спостерігались у Луганському обласному наркологічному диспансері та Луганському центрі з надання гепатологічної допомоги хворим з опіо-їдною залежністю. Серед 87 хворих із поєднаною ОЗ і Xrc спостерігався гепатит малої активності у 54 пацієнтів, помірної — у 33. Критерієм включення до дослідження було встановлення у хворого діагнозу «опіоїдна залежність» за MKX-1Q (F11.3Q) та XTC на підставі комплексу клініко-біохімічних показників, визначення антитіл до анти-HCV і полімеразної ланцюгової реакції HCV — RNA Крім загальноприйнятого клініко-лабораторного обстеження хворим на ОЗ проводилось динамічне визначення інтенсивності хемілюмінесценції (XЛ) сироватки крові за Е.П. Сидорик [9] на хемілюмінометрі Emilite-11Q5 і рівня ФНП -а та ІЛ-6 у сироватці крові за допомогою сертифікованих в Україні наборів ТОВ «Укрмед-Дон» на імуноферментному аналізаторі Stat Fax 21QQ (США).
Медико-статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою пакета статистичних програм Statistica 8.Q, Microsoft Excel 2QQ3 у середовищі Windows 7 [3].
Результати та їх обговорення
При аналізі інтенсивності спонтанної хемілюмінесценції (СКЛ) у сироватці крові у хворих на ОЗ, поєднану з малою активністю Xrc, при гострій інтоксикації (ГІ), нами встановлено, що її рівень перевищує показники донорів в 2,8 раза (Me = 6,75 + Q,43 ум.од. x 1Q-2; 2,4 + Q,2Q ум.од. x 1Q-2 відповідно; P < Q,QQ1 за Mann — Whitney), що свідчить про помірне зростання інтенсивності перекисного окислення ліпідів у сироватці крові при малій активності гепатиту в періоді ГІ (табл. 1).
У ранньому абстинентному періоді має місце вірогідне збільшення рівня СXЛ до 1Q,Q5 + Q,75 ум.од. x 1Q-2, що перевищує рівень СXЛ періоду ГІ у 1,5 раза (P < Q,QQ2 за Wilcoxon) і в 4,2 раза — показники донорів (P < Q,QQ1 за Mann — Whitney) (табл. 1, 2).
У періоді пізньої абстиненції (ПАП) активність процесів ПОЛ досягає максимального значення 12,75 + Q,88 ум. од. x 1Q-2, що вірогідно вище за показники РАП (P < Q,QQ85 за Wilcoxon) (табл. 2). При аналізі показників СXЛ у періоді ремісії нами встановлено, що після проведення комплексного лікування пацієнти з ОЗ, поєднаною з малою активністю Xrc, мають хемілюмінесцентні ознаки зниження інтенсивності ПОЛ у сироватці крові, зокрема зниження інтенсивності СXЛ до 6,4Q + Q,71 ум.од. x 1Q-2, що вірогідно нижче за показники ПАП (P < Q,QQ1 за Wilcoxon) (табл. 2, рис. 1).
Аналізуючи інтенсивність СXЛ у хворих на ОЗ із помірною активністю XTC, ми встановили, що в періоді ГІ цей показник (9,3Q + Q,69 ум.од. x 1Q-2) перевищує рівень СXЛ донорів в 3,9 раза (P < Q,QQ1 за Mann — Whitney). При помірній активності Xrc у хворих на ОЗ СXЛ досягає максимального значення в ранньому абстинентному періоді (14,8Q + Q,93 ум.од. x 1Q-2), зберігаючи її високий рівень у періоді пізньої абстиненції (13,4Q + Q,78 ум.од. x 1Q-2) (P < Q,QQ84 за Wilcoxon) та ремісії (11,5Q + 1,Q2 ум.од. x 1Q-2) (P > Q,26Q3 за Wilcoxon) (табл. 3).
Рисунок 1. Перекисні хемілюмінограми хворих на опіоїдну залежність із коморбідною малою та помірною активністю хронічного гепатиту С
Таблиця 1. Показники перекис-індукованоїхемілюмінесценції сироватки крові хворих на опіоїдну залежність
Показники Донори (n = 52) Період гострої інтоксикації (n = 87) Ранній абстинентний період (n = 87) Пізній абстинентний період (n = 87) Період ремісії (n = 87)
СХЛ сироватки донорів (ум.од. х 10-2) 2,4 ± 0,20 (0,20-5,60) (1,50-3,30)
СХЛ сироватки в групі хворих на ОЗ, поєднану з малою активністю ХГС (ум.од. х 10-2) 6,75 ± 0,43* (0,50-11,90) (4,90-8,70) 10,05 ± 0,75* (0,80-18,80) (7,40-12,70) 12,75 ± 0,88* (1,70-22,00) (8,00-16,40) 6,40 ± 0,71* (0,00-18,00) (4,10-10,00)
СХЛ сироватки в групі хворих на ОЗ,поєднану з помірною активністю ХГС (ум.од. х 10-2) 9,30 ± 0,69*# (3,10-16,30) (8,20-11,70) 14,80 ± 0,93*# (5,30-25,20) (11,60-17,20) 13,40 ± 0,78* (7,10-21,30) (10,70-15,90) 11,50 ± 1,02*# (1,40-18,60) (5,90 ± 14,00)
ІХЛ сироватки донорів (ум.од.) 4,1 ± 0,36 (1,20-7,40) (2,15-5,55)
ІХЛ сироватки в групі хворих на ОЗ, поєднану з малою активністю ХГС (ум.од.) 13,05 ± 0,86* (1,80-23,60) (8,00-15,70) 13,05 ± 0,74* (3,50-20,80) (9,50-16,00) 14,90 ± 0,96* (7,40-29,00) (11,40-19,00) 11,95 ± 0,68* (1,80-17,90) (8,80-14,20)
ІХЛ сироватки в групі хворих на ОЗ,поєднану з помірною активністю ХГС (ум.од.) 16,20 ± 1,37*# (3,50-33,20) (13,80-19,00) 19,90 ± 0,80*# (13,00-24,90) (16,00-22,80) 17,70 ± 0,93*# (5,30-26,20) (15,30-20,60) 17,30 ± 1,30*# (6,60-28,60) (12,60-20,10)
Площа ХЛ сироватки донорів (ум.од.) 57 9 ± 5 1 (15,70-135,30) (39,75-88,10)
Площа ХЛ сироватки в групі хворих на ОЗ, поєднану з малою активністю ХГС (ум.од.) 171,85 ± 10,98* (36,10-304,30) (121,60-218,20) 186,95 ± 11,30* (37,50-309,00) (159,90-244,50) 211,55 ± 13,55* (67,00-411,80) (167,00-281,60) 150,85 ± 14,53* (29,60-393,00) (121,50-235,90)
Площа ХЛ сироватки в групі хворих на ОЗ, поєднану з помірною активністю ХГС (ум.од.) 285,70 ± 14,42*# (154,40-439,90) (246,80-324,80) 328,20 ± 16,28*# (196,40-503,30) (300,20-400,10) 320,70 ± 8,69*# (246,40-419,90) (300,30-349,60) 313,40 ± 11,00*# (190,80-433,00) (284,40-351,10)
Примітки: значення груп подані як медіана (Me) та її похибка (mMe) (Me ± mMe); у дужках поряд зі значенням медіани (Ме) вказані мінімальні та максимальні значення у вибірках (Min-Max) та 25-75% квартиль (Q25-Q75); * — при P < 0,001 за Mann — Whitney щодо показників донорів; # — при P < 0,02 за Mann — Whitney щодо показників хворих на ОЗ, поєднану з малою активністю ХГС.
Таблиця 2. Результати міжгрупового аналізу Шііоохоп показників хемілюмінесценції сироватки крові в динаміці перебігу опіоїдної залежності, поєднаної з малою активністю хронічного гепатиту С
Показники Вірогідність між показниками ГІ та РАП Вірогідність між показниками РАП та ПАП Вірогідність між показниками ПАП та ПР
Спонтанна хемілюмінесценція < 0,002 < 0,0085 < 0,001
Індукована хемілюмінесценція > 0,6984 > 0,1202 < 0,007
Площа хемілюмінограми > 0,0617 < 0,0376 < 0,0208
Примітки (тут і в табл. 3): ГІ — період гострої інтоксикації; РАП — ранній абстинентний період; ПАП — пізній абстинентний період; ПР — період ремісії.
Таблиця 3. Результати міжгрупового аналізу Шііоохоп показників хемілюмінесценції сироватки крові в динаміці перебігу опіоїдної залежності, поєднаної з помірною активністю хронічного гепатиту С
Показники Вірогідність між показниками ГІ та РАП Вірогідність між показниками РАП та ПАП Вірогідність між показниками ПАП та ПР
Спонтанна хемілюмінесценція < 0,001 < 0,0084 > 0,2603
Індукована хемілюмінесценція < 0,0227 > 0,1891 > 0,6671
Площа хемілюмінограми < 0,0033 > 0,2278 > 0,2419
Донори ГІ РАП ПАП ПР
Медіана □ 25-75% I Min-Max
Рисунок 2. Динаміка показників площі перекис-індукованоЇ хемілюмінограми сироватки крові хворих на опіоїдну залежність, поєднану з помірною активністю ХГС
Порівнюючи показники СXЛ між групами хворих із різною активністю коморбідного Xrc, ми встановили, що в усі періоди, окрім ПАП, показники CXn є вищими при помірній активності гепатиту (P < 0,02 за Mann — Whitney) (табл. 1).
Під час аналізу піку КЛ, що відображає вміст проокси-дантних речовин у сироватці крові, нами встановлено, що при малій активності коморбідного XTC у періоді ГІ, РАП, ПАП рівень КЛ (13,05 + 0,86 ум.од.; 13,10 + 0,74 ум.од.; 14,90 + 0,96 ум.од. відповідно) був вірогідно підвищеним до показників донорів (P < 0,001 за Mann—Whitney) і практично не змінювався в динаміці хвороби (P > 0,6984 за Wilcoxon між ГІ — РАП; P > 0,1202 за Wilcoxon між РАП — ПАП). У періоді ремісії відбувається зниження інтенсивності КЛ до
11,95 + 0,68 ум.од., що вірогідно нижче за показники ПАП (P < 0,007 за Wilcoxon) і перевищує рівень КЛ донорів у 2,9 раза (P < 0,001 за Mann — Whitney) (табл. 1, 3).
Максимальний уміст прооксидантних речовин у сироватці крові хворих на ОЗ, поєднану з помірною активністю гепатиту, має місце в періоді РАП (19,90 + 0,80 ум.од.) і зберіга-
ється на високому рівні в ПАП (17,70 ± 0,93 ум.од.; P > 0,1891 за Wilcoxon між РАП — ПАП) та ПР (17,30 ± 1,30 ум.од.; P > 0,6671 за Wilcoxon між ПАП — ПР) (табл. 3).
Порівнюючи показники ІХЛ між групами хворих із малою та помірною активністю ХГС, ми встановили, що в усі періоди хвороби при помірній активності гепатиту вміст прооксидантних речовин у сироватці крові більший, ніж при малій активності ХГС (P < 0,02 за Mann — Whitney) (табл. 1).
При оцінці площі перекис-індукованої хемілюміно-грами (ХЛГ) як показника, що відображає співвідношення процесів ПОЛ та антиоксидантного захисту сироватки крові, нами встановлено, що у хворих на ОЗ, поєднану з малою активністю ХГС, цей показник при ГІ (171,85 ± 10,98 ум.од.) та РАП (186,95 ± 11,30 ум.од.; P > 0,0617 за Wilcoxon між ГІ — РАП) вірогідно перевищує рівень донорів у 3,0 і 3,2 раза відповідно (P < 0,001 за Mann — Whitney) (табл. 1). При пізній абстиненції площа ХЛГ досягає свого максимуму — 211,55 ± 13,55 ум.од., що вірогідно вище за показник РАП (P < 0,0376 за Wilcoxon) та перевищує площу ХЛГ донорів у 3,7 раза (P < 0,001 за Mann — Whitney). У періоді ремісії при малій активності коморбідного ХГС відбувається значне зниження цього показника до 150,85 ± 14,53 ум.од. (P < 0,0208 за Wilcoxon між ПАП — ПР) (табл. 3).
Інша динаміка площі перекис-індукованої хемілюміно-грами спостерігається при помірній активності коморбід-ного ХГС. Свого максимуму площа ХЛГ досягає в ранній абстиненції (328,30 ± 16,28 ум.од.) та зберігає значно підвищений рівень у пізній абстиненції (320,70 ± 8,69 ум.од.; P > 0,2278 за Wilcoxon між РАП — ПАП) та періоді ремісії (313,40 ± 11,00 ум.од.; P > 0,2419 за Wilcoxon між ПАП — ПР) (рис. 2).
Порівнюючи площу ХЛГ, ми встановили, що при помірній активності ХГС у всі періоди ОЗ цей показник був вірогідно вищий, ніж при малій активності гепатиту, що свідчить про зниження буферної антиоксидантної ємності сироватки крові (P < 0,001 за Mann — Whitney) та значне зсув балансу ПОЛ — АОЗ до зменшення АОЗ при помірній активності ХГС (табл. 4).
При непараметричному кореляційному аналізі Спір-мена між умістом ФНП-а та показниками перекис-інду-кованої ХЛ сироватки крові донорів вірогідних корелятивних зв’язків між цими ознаками встановлено не було
Таблиця 4. Результати непараметричного кореляційного аналізу Спірмена між концентрацією фактора некрозу пухлини альфа та показниками перекис-індукованої хемілюмінесценції сироватки крові у хворих на опіоїдну залежність, поєднану з ХГС із малою активністю
Показники Донори (П = 52) Період гострої інтоксикації (n = 54) Ранній аб-стинентний період (n = 54) Пізній абсти-нентний період (n = 54) Період ремісії (n = 54)
Спонтанна хемілюмінесценція (ум.од. х 10-2) -0.141 > 0.319 +0.360 < 0.007 +0.524 < 0.001 +0.323 > 0.103 +0.224 > 0.210
Індукована хемілюмінесценція (ум.од.) +0.151 > 0.287 +0.277 > 0.092 +0.482 < 0.002 +0.405 < 0.0024 +0.236 > 0.086
Площа хемілюмінограми (ум.од.) +0.215 > 0.125 +0.200 > 0.146 +0.469 < 0.003 +0.393 < 0.0032 +0.083 > 0.551
Примітка (тут і в табл. 5-7). У чисельнику вказаний міжознаковий коефіцієнт кореляції Спірмена, в знаменнику — похибка цього коефіцієнту. Жирним шрифтом вказані вірогідні коефіцієнти кореляції Спірмена, які мають похибку Р < 0,05.
Таблиця 5. Результати непараметричного кореляційного аналізу Спірмена між концентрацією фактора некрозу пухлини альфа та показниками перекис-індукованої хемілюмінесценції сироватки крові у хворих на опіоїдну залежність, поєднану з ХГС із помірною активністю
Показники Донори (n = 52) Період гострої інтоксикації (n = 33) Ранній аб-стинентний період (n = 33) Пізній аб-стинентний період (n = 33) Період ремісії (n = 33)
Спонтанна хемілюмінесценція (ум.од. х 10-2) -0.141 > 0.319 +0.517 < 0.002 +0.679 < 0.001 +0.821 < 0.001 +0.460 < 0.0071
Індукована хемілюмінесценція (ум.од.) +0.151 > 0.287 +0.340 > 0.053 +0.583 < 0.004 +0.436 < 0.0112 +0.429 < 0.0128
Площа хемілюмінограми (ум.од.) +0.215 > 0.125 +0.423 < 0.014 +0.525 < 0.0017 +0.808 < 0.001 +0.237 > 0.184
(Кфнп-а-схя = -0-141 (р > 0,319); (Яфнп-а_ІХЛ = + 0,151 (р > 0,287); (Кфнп-а_площа хлг = +0,215 (р > О-125))-
При малій активності коморбідного ХГС у хворих на ОЗ вірогідні корелятивні зв’язки між умістом ФНП-а в сироватці крові і рівнем СХЛ, який відображає інтенсивність ПОЛ, спостерігались при ГІ (Я = +0,360; Р < 0,007) та ранній абстиненції (Я = +0,524; Р < 0,001). У пізньому абстинентному періоді (Я = +0,323; Р > 0,103) та періоді ремісії ця кореляція суттєво знижувалась до Я = +0,224 (Р > 0,210) у періоді ремісії (табл. 4, рис. 3).
При аналізі впливу ФНП-а на рівень перекис-індукова-ної ХЛ, що відображає вміст прооксидантних речовин у сироватці крові, нами встановлено, що при малій активності коморбідного ХГС вірогідна помірна кореляція між цими показниками має місце в періоді ранньої (Я = +0,482; Р < 0,002) та пізньої абстиненції (Я = +0,405; Р < 0,0024) (табл. 4).
Вивчаючи вплив рівня сироваткового ФНП-а на площу хемілюмінограми при малій активності ХГС у хворих на
ОЗ, ми встановили, що вірогідні корелятивні зв’язки мають місце в ранній (Я = +0,469; Р < 0,003) та пізній абстиненції (Я = +0,393; Р < 0,0032) вірогідно знижуючись у періоді ремісії до Я = +0,083 (Р < 0,551) (табл. 4).
При порівнянні корелятивних зв’язків між ФНП-а та показниками перекис-індукованої ХЛ сироватки крові при помірній активності ХГС у хворих на ОЗ нами встановлено, що інтенсивність ПОЛ значно більшою мірою корелює з рівнем ФНП-а в усі періоди ОЗ, ніж при малій активності гепатиту.
Так, при ГІ коефіцієнт Я дорівнює +0,517 (Р < 0,002), у ранній абстиненції — Я = +0,679 (Р < 0,001), досягає максимуму в пізній абстиненції — Я = +0,821 (Р < 0,001) і знижується в періоді ремісії, зберігаючи вірогідні корелятивні зв’язки (Я = +0,460; Р < 0,0071) (табл. 5, рис. 3).
Кореляція концентрації ФНП-а з умістом прооксидат-них речовин, які визначаються за рівнем ІХЛ сироватки крові, в ранньому та пізньому абстинентному періодах не відрізнялась від коефіцієнтів кореляції групи з малою активністю ХГС (Я = +0,583; Р < 0,004 та Я = +0,436; Р < 0,0112 відповідно). Проте в періоді ремісії на відміну від групи з малою активністю ХГС спостерігається збереження підвищеного корелятивного зв’язку між ФНП-а та ІХЛ (Я = +0,429; Р < 0,0128) (табл. 5).
Під час аналізу впливу ФНП-а на баланс ПОЛ — АОЗ, що визначався площею перекис-індукованої ХЛГ, нами
танною хемілюмінесценцією сироватки крові у хворих на опіоїдну залежність, поєднану з хронічним гепатитом С із різною активністю гепатиту
Таблиця 6. Результати непараметричного кореляційного аналізу Спірмена між концентрацією фактора інтерлейкіну-6 та показниками перекис-індукованої хемілюмінесценції сироватки крові у хворих на опіоїдну залежність, поєднану з ХГС із малою активністю
Показники Донори (n = 52) Період гострої інтоксикації (n = 54) Ранній аб-стинентний період (n = 54) Пізній абсти-нентний період (n = 54) Період ремісії (n = 54)
Спонтанна хемілюмінесценція (ум.од. х 10-2) -0.096 > 0.500 +0.198 > 0.151 +0.236 > 0.085 +0.277 < 0.042 +0.154 > 0.265
Індукована хемілюмінесценція (ум.од.) -0.226 > 0.108 +0.263 > 0.055 +0.336 < 0.013 +0.468 < 0.001 +0.200 > 0.147
Площа хемілюмінограми (ум.од.) -0.013 > 0.925 +0.076 > 0.587 +0.406 < 0.002 +0.443 < 0.008 +0.242 > 0.077
встановлено, що при помірній активності супутнього ХГС вірогідні корелятивні зв’язки мали місце між цими показниками в гострій фазі інтоксикації (Я = +0,423; Р < 0,0140) (табл. 5).
Коефіцієнт кореляції поступово зростає в ранній абстиненції (Я = +0,525; Р < 0,0017) і досягає свого максимуму в пізньому абстинентному періоді (Я = +0,808; Р < 0,001), що вірогідно вище ніж при наявності супутнього ХГС із малою активністю.
При аналізі впливу прозапального цитокіну ІЛ-6 на показники ХЛ у хворих з ОЗ, поєднану з ХГС малої активності, вірогідні корелятивні зв’язки мали місце тільки в ранньому та пізньому абстинентному періоді з індукованою ХЛ (Я = +0,336; Р < 0,013; Я = +0,468; Р < 0,001 та площею ХЛГ (Я = +0,406; Р < 0,002; Я = +0,443; Р < 0,008) (табл. 6).
Проте помірна активність ХГС, як коморбідний фактор ОЗ, обумовила значне зростання коефіцієнтів кореляції між умістом ІЛ-6 та показниками ХЛ. Зокрема, практично в усі періоди хвороби коефіцієнт кореляції із СХЛ був вірогідно підвищеним і поступово зростав у фазі ГІ від Я = +0,362 (Р < 0,039) до Я = +0,480 (Р < 0,0050) у ранній абстиненції і Я = +0,724 (Р < 0,001) у пізньому абстинентному періоді. У ремісії мало місце незначне зниження впливу ІЛ-6 на інтенсивність ПОЛ у сироватці крові до Я = +0,448 (Р < 0,009) (табл. 7).
Прозапальний цитокін ІЛ-6 при помірній активності супутнього ХГС у хворих на ОЗ індукував зростання вмісту прооксидантних речовин у сироватці крові в ранній абстиненції (Я = +0,740; Р < 0,001), пізньому абстинентному періоді (Я = +0,492; Р < 0,0036) та періоді ремісії (Я = +0,441; Р < 0,010) (табл. 7).
При помірній активності коморбідного ХГС мав місце вірогідний вплив ІЛ-6 на баланс ПОЛ — АОЗ, що значно перевищував коефіцієнт кореляції при малій активності гепатиту, зокрема при гострій інтоксикації (Я = +0,436;
P < 0,011; R = +0,076; P > 0,587 відповідно), ранній (R = +0,759; P < 0,001; R = +0,406; P < 0,002 відповідно) та пізній абстиненції (R = +0,801; P < 0,001; R = +0,443; P < 0,008 відповідно) (табл. 6, 7).
Аналізуючи поєднаний вплив ФНП-а та ІЛ-6 на показники перекис-індукованої хемілюмінесценції сироватки крові у хворих на ОЗ, коморбідну із ХГС, ми встановили найбільший поєднаний позитивний вплив цих прозапаль-них цитокінів на площу ХЛГ, що відбувався переважно в ранньому та пізньому абстинентному періодах (рис. 4).
Висновки
1. Рівень спонтанної хемілюмінесценції, що відображає інтенсивність перекисного окислення ліпідів в сироватці крові, у хворих на опіоїдну залежність, поєднану з помірною активністю хронічного гепатиту С, вірогідно більший, ніж при малій активності в періодах гострої інтоксикації (9,30 ± 0,69 ум.од. х 10-2; P < 0,001 за Mann — Whitney), ранній абстиненції (14,80 ± 0,93 ум.од. х 10-2; P < 0,001 за Mann — Whitney) та ремісії (11,50 ± 1,02 ум.од. х 10-2; P < 0,0010 за Mann — Whitney) і досягає максимального значення в періоді ранньої абстиненції.
2. Опіоїдна залежність, поєднана з помірною активністю хронічного гепатиту С, також супроводжується динамічним зростанням у сироватці крові вмісту прооксидант-них речовин, що верифікується збільшенням індукованої хемілюмінесценції до 19,90 ± 0,80 ум.од. у періоді ранньої абстиненції та збереженням високого рівня ІХЛ у пізній абстиненції (17,70 ± 0,93 ум.од.; P > 0,1891 за Wilcoxon) та періоді ремісії (17,30 ± 1,30 ум.од.; P > 0,6671 за Wilcoxon). У всі періоди опіоїдної залежності рівень індукованої хемілюмінесценції при помірній активності гепатиту вірогідно перевищував показники групи з малою активністю ХГС (P < 0,001 за Mann — Whitney).
Таблиця 7. Результати непараметричного кореляційного аналізу Спірмена між концентрацією фактора інтерлейкіну-6 та показниками перекис-індукованої хемілюмінесценції сироватки крові у хворих на опіоїдну залежність, поєднану з ХГС із помірною активністю
Показники Донори (n = 52) Період гострої інтоксикації (n = 33) Ранній аб-стинентний період (n = 33) Пізній аб-стинентний період (n = 33) Період ремісії (n = 33)
Спонтанна хемілюмінесценція (ум.од. х10-2) -0.096 > 0.500 +0.362 < 0.039 +0.480 < 0.005 +0.724 < 0.001 +0.448 < 0.009
Індукована хемілюмінесценція (ум.од.) -0.226 > 0.108 +0.278 > 0.117 +0.740 < 0.001 +0.492 < 0.0036 +0.441 < 0.010
Площа хемілюмінограми (ум.од.) -0.013 > 0.925 +0.436 < 0.011 +0.759 < 0.001 +0.801 < 0.001 +0.253 > 0.1560
Помірна активність ХГС
Мала активність ХГС
□ Період ремісії
□ Пізній абстинентний період ■ Ранній абстинентний період
□ Період гострої інтоксикації
□ Донори
Рисунок 4. Коефіцієнт кореляції Спірмена між концентрацією інтерлейкіну-б та площею хемілюмінограми сироватки крові у хворих на опіоїдну залежність, поєднану з хронічним гепатитом С із різною активністю гепатиту
3. При динамічній оцінці співвідношення ПОЛ—АОЗ за результатами визначення площі перекис-індукованої хемілюмінограми встановлено, що при помірній активності ко-морбідного XTC площа хемілюмінограми досягає свого максимуму в ранній абстиненції (328,30 + 16,28 ум.од.) та зберігає значно підвищений рівень у пізній абстиненції (320,70 + 8,69 ум.од.; P > 0,2278 за Wilcoxon між РАП — ПАП) та періоді ремісії (313,40 + 11,00 ум.од.; P > 0,2419 за Wilcoxon між ПАП — ПР), перевищуючи параметри групи з малою активністю в усі періоди хвороби (P < 0,001 за Mann — Whitney).
4. При оцінці кореляції сироваткового рівня ФНП-а із показниками перекис-індукованої Xn нами встановлено, що помірна активність коморбідного хронічного гепатиту C у порівнянні з малою активністю гепатиту обумовлює більш значний вплив цього прозапального цитокіну на інтенсивність перекисного окислення ліпідів і зсув балансу ПОЛ — АОЗ до активації ПОЛ у ранній (R = +0,679; P < 0,001; R = +0,525; P < 0,0017 відповідно) та пізній абстиненції (R = +0,821; P < 0,001; R = +0,808; P < 0,001 відповідно).
5. При помірній активності коморбідного XTC у хворих на ОЗ інтерлейкін-6 має найбільший вплив на зростання вмісту прооксидантних речовин у сироватці крові в ранній абстиненції (R = +0,740; P < 0,001), зростання активності ПОЛ у ранній та пізній абстиненції (R = +0,480; P < 0,005; R = +0,724; P < 0,001 відповідно), вірогідний зсув балансу ПОЛ — АОЗ у бік активації ПОЛ у ранній (R = +0,759; P < 0,001) та пізній абстиненції (R = +0,801; P < 0,001).
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку
У подальших дослідженнях доцільною була б розробка методів корекції метаболічних та імунологічних зсувів у хворих на опіоїдну залежність, у тому числі з коморбідним хронічним гепатитом C.
Список літератури
1. Барабой ВА., Cуmковой Д.А. Окислительно-
антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии / Под ред. акад. АМН УкраиныЮ.А. Зозули. — К.: Чернобыльинтеринформ, 1997. — 257с.
2. Битенский B.C. Ос/временные аспекты патогенеза психических и наркологических заболеваний / Битенский B.C., Мельник Э.В. //Вісник психічного здоров ’я. — 2001. — № S. — C. 20-2S.
S. Боровников В.П., Боровников И.П. Statistica — статистический анализ и обработка данных в среде Windows. — М.: Информационно-издательский дом «Филин», 1997. — 60S с.
4. Бондаренко А.М. Особливості патогенезу та терапії парентеральних вірусних гепатитів у хворих, які вживають наркотики: дис... д-ра мед. наук: 14.01.1S /Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського. — К, 2D05. — 42с.
5. Дранник Г.Н. / Клиническая иммунология и аллергология / Дранник Г.Н. — Одесса: Астропринт, 1999. — 604с.
6. Линский И.В. Метод и результаты реконструкции динамики распространения опиомании в Украине в период с 19S1 по 199S гг. / Линский И.В. // Таврический журнал психиатрии. — 1999. — Т. S, № 4. — С. 77-84.
7. Минко А.И. Наркология/Минко А.И., Линский И.В. — М.: Эксмо, 2004. — 2изд., испр. и доп. — 7S6с.
8. Мішиєв В.Д. Психічні та поведінковірозлади внаслідок вживання опіоїдів: клініка, діагностика, терапія. — Львів: Видавництво Мс, 2005. — 200с.
9. Cuдорик Е.П., Баглей Е.А, Данко М.И. Биохемилюминесцен-ция клеток при опухолевом процессе. — К..: Наук. думка, 1989. — 219 с.
10. Cоeuн И.К Наркология (монография) / Caсин И.К, Чуев Ю.Ф. — Х.: Коллегиум, 2005. — 800с.
11. ^син И.К Диагностическая значимость функциональных проб печени при наркозависимых токсических гепатитах / ^-син И.К, Чуев Ю.Ф, Задорожная Т.К.. // ^временные проблемы
диагностики и терапии гепатитов. — Прил. к журн. School of Fundamental Medicine Journal. — December, 1999. — Vol. 5, № 2. — Х, 2000. — C. 128-132.
12. (Зосин И.К Реографический мониторинг функционального состояния печени при хронической интоксикации психоактивными веществами / (Зосин И.К, (Зема В.И. / Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів: Зб. праць наук.-практ. конф. — X, 2005. — C. 20б-208.
13. Царегородцева Т.М. / Цитокины в гастроэнтерологии/Ца-регородцева Т.М., Cеровa Т.И. — М.: Анахарсис, 2003. — 96с.
14. Kuang Y.M. Changes of the immune cells, cytokines and growth hormone in teenager drug addicts/Kuang Y.M., Zhu Y.C., Kuang Y,
Sun Y, Hua C. //Xi Bao Yu Fen Z. - 2007Sep. - 23(9). - P. 821-823.
15. Schafer A. Psychopathological changes and quality of life in hepatitis C virus-infected, opioid-dependent patients during maintenance therapy / Schafer A, Wittchen H. U, Backmund M, Soyka M. // Addiction. - 2009Apr. -104(4). - P. 630-640.
16. Litwin A.H. Successful treatment of chronic hepatitis C with pe-gylated interferon in combination with ribavirin in a methadone maintenance treatment program / Litwin A.H, Harris K.A. Jr, Nahvi S, ZamorPJ, SolowayI.J.//J. Subst. Abuse. Treat. — 2009Jul. — 37(1). — P. 32-40.
Отримано 03.09.13 П
Овчаренко Н.А., Пинский Л.Л., Сосин И.К.,
Казакова С.Е., Радченко Т.М.
ГУ «Луганский государственный медицинский университет
Харьковская академия последипломного образования
ВЛИЯНИЕ АКТИВНОСТИ ХРОНИЧЕСКОГО ВИРУСНОГО
ГЕПАТИТА С НА КОРРЕЛЯЦИОННЫЕ СВЯЗИ МЕЖДУ ИНТЕНСИВНОСТЬЮ ПЕРЕКИСЬ-ИНДУЦИРОВАННОЙ ХЕМИЛЮМИНЕСЦЕНЦИИ И СОДЕРЖАНИЕМ ЦИТОКИНОВ В СЫВОРОТКЕ КРОВИ БОЛЬНЫХ ОПИОИДНОЙ ЗАВИСИМОСТЬЮ
Резюме. Целью исследования стало определение возможных корреляционных связей между содержанием фактора некроза опухоли альфа (ФНО-а), интерлейкина-6 и показателями перекись-индуци-рованной хемилюминесценции (ХЛ) у больных с опиоидной зависимостью (ОЗ) от активности коморбидного хронического гепатита С (ХГС). Обследовано 124 больных с ОЗ (96 мужчин и 28 женщин) в возрасте от 19 до 48 лет, в том числе 87 больных с коморбидным ХГС (69 мужчин и 18 женщин) в возрасте от 21 до 48 лет. Установлено, что динамика интенсивности спонтанной, индуцированной хемилю-минесценции, площади перекись-индуцированной хемилюминог-раммы указывает на максимальную активацию процессов переки-сного окисления липидов, увеличение содержания прооксидантных веществ, уменьшение буферной антиоксидантной емкости сыворотки крови в раннем абстинентном периоде у больных с опиоид-ной зависимостью, сочетанной с умеренной активностью гепатита.
При оценке корреляции сывороточного уровня ФНО-а с показателями перекись-индуцированной ХЛ нами установлено, что умеренная активность коморбидного ХГС в сравнении с малой активностью гепатита обусловливает более значимое влияние этого провоспалительного цитокина на интенсивность перекисного окисления липидов и сдвиг баланса «перекисное окисление липидов — антиоксидантная защита» (ПОЛ — АОЗ) к активации ПОЛ в ранней ^ = +0,679; Р < 0,001; R = +0,525; Р < 0,0017 соответственно) и поздней абстиненции ^ = +0,821; Р < 0,001; R = +0,808; Р < 0,001 соответственно). При умеренной активности коморбидного ХГС у больных с ОЗ интерлейкин-6 имеет наибольшее влияние на рост содержания прооксидантных веществ в сыворотке крови в ранней абстиненции ^ = +0,740; Р < 0,001), увеличение активности ПОЛ в поздней абстиненции ^ = +0,480; Р < 0,005; R = +0,724; Р < 0,001), достоверный сдвиг баланса ПОЛ — АОЗ в сторону активации ПОЛ в ранней ^ = +0,759; Р < 0,001) и поздней абстиненции ^ = +0,801; Р < 0,001).
Ключевые слова: хронический вирусный гепатит С, опиоидная зависимость, хемилюминесценция, цитокины.
Ovcharenko M.O., Pinsky L.L., Sosin I.K.,
KazakovaS.Ye., Radchenko T.M.
State Institution «Lugansk State Medical University»
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
INFLUENCE OF CHRONIC HEPATITIS C ACTIVITY ON THE CORRELATION BETWEEN THE INTENSITY OF PEROXID-INDUCED CHEMILUMINESCENCE AND CONCENTRATION OF CYTOKINES IN BLOOD SERUM OF PATIENTS WITH OPIOID DEPENDENCE
Summary. The aim of the research is to determinate possible correlations between content of tumor necrosis factor alpha (TNF-a), interleukine-6 and indexes of peroxide-induced chemiluminescence (CHL) in patients with opioid dependence (OD) on the activity of comorbid chronic hepatitis C (CHC). We examined 124 patients with OD (96 men and 28 women) in age from 19 to 48 years, including 87 patients with comorbid CHC (69 men and 18 women) aged from 21 to 48 years. It is found that the dynamics of intensity of spontaneous, induced chemiluminescence, area of peroxide-induced chemiluminogram indicates the maximal activation of lipid peroxidation, increase in the content of prooxidant substances, reduction of buffer antioxidant capacity of blood serum in early abstinence period in patients with opioid dependence, associated with mild hepatitis activity.
At the estimation of correlation of TNF-a serum level with the indexes of peroxide-induced CHL, it was set that moderate activity of comorbid CHC in comparison with low activity of hepatitis determines more significant impact of this proinflammatory cytokines on the intensity of lipid peroxidation and shift ofbalance «lipid peroxidation — antioxidant protection» (LP — AOP) to the activation of LP in early (R = +0.0679; P < 0.0001; R = +0.0525; P < 0.00017, respectively) and late abstinence (R = +0.0821; P < 0.0001; R = +0.0808; P < 0.0001, respectively). At moderate activity of comorbid CHC in patients with OD, interleukin-6 has the greatest impact on the increase of content of prooxidant substancesa in the blood serum in early abstinence (R = +0.0740; P < 0.0001), increase of LP activity in late abstinence (R = +0.0480; P < 0.0005; R = +0.0724; P < 0.0001), reliable shift in LP — AOP balance to the LP activation in early (R = +0.0759; P < 0.0001) and late abstinence (R = +0.0801; P < 0.0001).
Key words: chronic viral hepatitis C, opioid dependence, chemi-luminescence, cytokines.
