CC BY
8УДК 633.31.352.35.262
ВНЕСОК СЕЛЕКЦ1ОНЕР1В ПОЛТАВСЬКОГО 1НСТИТУТУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА 1МЕН1 М. I. ВАВИЛОВА УААН У ФОРМУВАННЯ НАЦЮНАЛЬНИХ СОРТОВИХ РЕСУРС1В
(до 125-тирiччя з дня заснування)
/. О. Чекр'зов, кандидат альськогосподарських наук, I. В. Колсник, кандидат альськогосподарських наук, Полтавський Ыститут АПВ iменi м. к Вавилова УААН Г. П. Жемела, доктор альськогосподарських наук, професор, Полтавська державна аграрна академiя
Постановка проблеми. Сорт е обов'язковою складовою технологи вирощування кожно! культури, так як урожайысть значною мiрою визначаеться бюлопчним потенцiалом сортiв i гiбридiв альськогосподарських культур, а також поавною ямстю нaсiнного матерiалу, Тiльки за рахунок цих двох фaкторiв
можливе збтьшення врожайностi на 2025%.
На сучасному етапi розвитку аграрного сектора особливо гостро постае проблема забезпечення сортового рiзно-манггтя та достатньоТ кiлькостi високоякiсного наання не тiльки зернових, а й кормових культур. Саме кормовi культури е основним об'ектом селекцмноТ роботи в нашм науковiй установi. Науковий колектив Полтавського iнституту агропромислового виробництва iм. М. I. Вавилова (в минулому Полтавська державна альськогосподарська дослщна станцiя, заснована у 1884 р.) протягом досить тривалого часу (понад 80 ромв) працюе як над створенням нових сортiв кормових культур, так i Тхнiм впровадженням у виробництво та вiдпрацюванням сортiв вщповщних культур.
Результати дослiджень. У Реесф сортiв рослин УкраТни на даний час селекцмний доробок Полтавського Ыституту АПВ iм. М. I. Вавилова представлено 21 сортом кормових культур, серед яких люцерни - 4 сорти: Зайкевича (1931 р.), Полтавчанка (1987 р.), Вiра (1999 р.), Л^я (2005 р.); стоколосу безостого - 3 сорти: Полтавський ЗО (1967 р.), Полтавський 52 (1987 р.), Полтавський 5 (2002 р.); вики яроТ -2 сорти: Пбридна 97 (1999 р.), Пбридна 85 (2002 р.); вики озимоТ - 5 сор^в: Полтавська 25 (1976 р.), Полтавська 77 (1987 р.), Степна (1996р.), Ювтейна (2001 р.), Лебедина тсня (2003р.); буряка кормового - 4 сорти: Пе-реможець (1947 р.), Полтавський бтий (1959 р.), Полтавський натвцукровий (1985 р.), Полтавський 71 (1996 р.); райграсу високого -1; конюшини лучноТ - 1; гарбуза кормового -1.
Люцерна, безперечно, одна з най-важливших багаторiчних бобових кормових культур, ТТ сорти селекцм Полтавського Ыституту агропромислового виробництва iм. М. I. Вавилова займають у Полтавськiй областi переважну бтьш^ь площ. Основним попитом користуються сорти Полтавчанка, Вiра, Лiдiя.
Сорти люцерни селекцм Полтавського Ыституту агропромислового Ьи- робництва (П1АПВ) широко використовуються в альськогосподарському виробництвi. Сорт Зайкевича Полтавська в^грав видатну роль у розширенн ви
робничих посiвiв ^еТ винятково важливоТ кормовоТ культури та успшно використо-вувався в селекцiйнiй роботк Селекцiйна робота щодо полiпшення сорту ^мм Зайкевича проводилась В. М. РабЫови- чем методом родинного добору i браковки гiрших родин на високому агрофонк Вихiдний матерiал було отримано безпосередньо вiд А. е. Зайкевича. ВЫ вирiзнявся на фон вихщноТ популяцм люцерни Грiмм тим, що рослин з кв^ками жовтого та промiжного забарвлення в ньому практично не спостерiгалися. Цей сорт використовуючись у сiльськогосподарському виробництвi вже бтьше 70 рокiв, виявив виняткову для селекцмних розробок довговiчнiсть та стабтьысть, вiдiграв видатну роль в розширенн виробничих можливостей та селекцм найстаршоТ i найважлившоТ кормовоТ культури - люцерни. Мае поширення у виробничих поавах i на даний час [1].
Сорт Полтавчанка вже близько 20 ромв е одним з нацюнальних стандар^в. Виведений шляхом багаторазових доборiв кращих за обнаанеыстю рослин зi шведського сорту Альфа з наступним формуванням штучноТ популяцм. Занесений до Державного реестру сор^в рослин УкраТни з 1996 року для вах зон УкраТни. Сорт мае енерпйний рiст i зацвтае на 7-8 днiв ранiше Ыших сортiв. Цвiтiння дружне, плодоутворення добре. Фертильысть пилку 85%. Зимостiйкiсть та посухосшмсть середнi. Стiйкiсть проти хвороб на рiвнi районованих сортiв. За роки вивчення у конкурсному сортовипробуванн урожайысть зеленоТ маси становила 43,5-50,0 т/га, сiна 11,0 т/га, наання 0,5-0,7 т/га. ^вбу насiнникiв сорту Полтавчанка краще проводити л™м (з 25 червня по 25 липня) широкорядним безпокривним способом. Норма виаву 1-2 млн. наання (2-4 кг) [2].
Новi сорти Вiрa та Л^я мають досить високий потен^ал наанноТ продуктивностi, який досить стабтьно реaлiзують за умов дотримання вимог вщповщних сортових технологiй.
Сорт Вiра занесений до Державного реестру сор^в рослин УкраТни у 1999 рощ рекомендований для вирощування в зонах Степу та Лiсостепу. Виведений методом багаторазового масового добору високопродуктивних добре
обнаанених високофертильних по пилку рослин з угорського сорту Еректа та формування штучно! популяци. Основною ознакою, якою вiдрiзняеться даний сорт вiд Ыших, е сaмозaпиленiсть (20- 30%) квток, що дае можливiсть йому зав'язувати наання i за несприятливих умов запилення. За роки вивчення у конкурсному випробуванн за урожаем наання вЫ перевищив нацюнальний стандарт Полтавчанку на 0,11 т/га або на 36,7%. По фуражнм продуктивности - на рiвнi районованих сортiв. Сорт мае енерпйний рiст як весною, так i пiсля скошування травостою. Цвтння дружне, плодоутворення добре. Фертильысть пилку до 90%. Маючи мщний стеблостiй, вiн менше iнших сор^в вилягае, що дае змогу при збиранн урожаю суттево зменшити втрати як земельно! маси, так i наання. Зимосшмсть та посухостiйкiсть добрк На сортодiльницях Укра!ни сорт Вiрa перевищив сорти люцерни, якi е нацюнальними стандартами, а саме: Полтавчанку, Надю, Онську i Ярославну за урожайыстю нaсiння залежно вiд зони на 520%, а по кормовм продуктивностi у зонi Степу перевищив стандарти на 11%, у зон Лiсостепу - на 6,8% [2].
Сорт Л^я створений методом пбридизацп та багаторазового добору кращих за продуктивною та самоза-пилеыстю бiотипiв наступним формуванням штучно! популяци з сор^в Вiрa, Rimpans, Felu та Полтавчанка, напрям використання -кормовий. Сорт пройшов державне випробування, занесений до Реестру сор^в рослин Укра!ни з 2005 р. i рекомендований для вирощування у зонах Пол^я, Лiсостепу та Степу Укра!ни на богарних землях [2].
Серед однорiчних кормових бобових культур значна увага придтяеться селекцп вики яро! й озимо!.
Вика яра (Vicia sativa L.) -високобткова кормова культура, один з найцЫнших видiв однорiчних трав. Уро-жайысть зелено! маси викосумiшiв на Полтавщин коливаеться в межах 20,0- 35,0 т/га, у сприятливi роки може перевищувати. Чистий посiв яро! вики дае змогу отримувати 1,5-2,0 т/га наання, у сприятливi роки до 3,03,5 т/га. Вика та вико-сумш - прекрасна парозаймаюча культура, активний накопичувач азоту в
фунт^ поавами вики фiксуеться в серед-ньому 60-80 кг/га атмосферного азоту завдяки природним штамам бульбочкових бактерм [3, 4].
Селекцiонерaми П1АПВ створено ряд сор^в вики яро!, два з яких на даний час занесено до реестру сор^в рослин Укра!ни.
Сорт вики яро! Пбридна 97 занесений до Державного реестру сор^в рослин Укра!ни на 1999 рк у зонах Пол^я i Степу. Створений методом вну-тршньовидово! пбридизацп в поеднaннi з системою Ыдивщуальних i популяцiйних доборiв з пбридно! комбЫацп: Бiлоцеркiвськa 33 / Бтоцерювська 222. За даними сганцмного випробування сорт перевищив стандарт за кормовою продуктивною на 2123%, нaсiнною - на 19%.
Належить до виду горошок поавний, рiзновиднiсть iммaкулятa; нaсiння круглясте, без малюнка, оливкового кольору; забарвлення ам'ядолей вщ свiтло-жовтого до свiтло-сiрого, маса 1000 наанин 60-70 [2, 3, 4].
Пбридна 85. Сорт створений сптьно iз селекцiонерaми Бтоцермвсько! дослщно-селекцмно! станцп. Сорт занесено до Державного реестру сор^в рослин Укра!ни з 2002 року. Належить до виду горошок поавний, рiзновиднiсть iммaкулятa, нaсiння круглясте, свiтло- бузкове, без малюнку. Маса 1000 нaсiнин 63 г. Перевищуе стандарт по урожаю наання на 29-30%, знаходячись на його рiвнi за урожайыстю зелено! маси. За даними станцмного сортовипробування спостергаеться збтьшення коефiцiентa розмноження наання на 9-18% за рахунок меншо! маси 1000 нaсiнин [2].
Сорт Пбридна 2 створений сптьно з селекцюнерами Бтоцермвсько! дос- лщно-селекцмно! станцп методом внут-ршньовидово! пбридизацп та системи iндивiдуaльних i популяцмних доборiв. е змiшaною популяцiею з кращого потомства трьох гiбридiв за участ Бтоцершсько! 222. Належить до виду горошок поавний, рiзновиднiсть aтомaрiя, нaсiння кремового забарвлення з свтпо-коричневою плямистiстю. Сорт середньо-стиглий, поеднуе в собi вiдносну стiйкiсть як до нaдмiрного зволоження, так i до посухи, добре використовуе елементи морального живлення на бiдних неструк-
турованих фунтах важкого та середнього мехаычного складу, за знижених норм висiву здатний рiзко збiльшувати KÍnbKÍCTb пагоыв, створюючи оптимальну структур- ру посiву. Успiшно пройшов випробування в центральному, волго-в'ятському та уральському репонах Росм i занесений на 1996 рк у Державний реестр селекцiйних досягнень РосмськоТ Федерацм [2, 3, 4].
У Полтавському 1АПВ вика яра на насЫня висiваеться без пщтримуючоТ культури, в чистому виглядi, в посушливi роки, якi зараз почастшали, зниження урожаю насiння за рахунок вилягання значно менше, нiж вщ пригнiчення рослин вики злаковим компонентом сумшк
Озима вика (Vicia sativa L.) Ця культура дае можлив^ь отримувати най-бiльш раннiй високобтковий зелений корм, добре забезпечений протеТном. Парозаймаючi й промiжнi посiви озимоТ вики в сумш з озимим житом, пшеницею або тритикале на зелений корм (сЫо, трав'яне борошно) у 1,5-2 раза перевищують посiви озимих злакiв по збору протеТну та забезпечують кращу ямсть корму. В умовах полтавськоТ областi за сприятливих умов та залежно вщ строкiв скошування урожайност зелено'' маси озимих вико-сумiшей сягае 50 т/га. Там сумшки рано звтьняють поле, залишаючи в фунт значну кiлькiсть азоту, та е добрими попередниками для озимоТ пшеницк
У результатi багаторiчноТ селекцмноТ роботи в нашм селекцiйнiй установi створено 6 сортв вики, з них 4 - чисто озимих, 1 -дворучка, 1 - ярий. На тепершнм час п'ять занесено до Реестру сортв рослин УкраТни.
З 1971 р. у селекцм горошку воло-хатого бтьше уваги придтяеться яюсним показникам кормовоТ маси. Селек^я у цьому напрямi здмснюеться через добiр зимостiйких i продуктивних номерiв, якi характеризуються iнтенсивним ростом, плкуванням, доброю облистянiстю та Ышими господарсько-цiнними ознаками i мають високий ум^ бiлка, та основних незамЫних лiмiтуючих амiнокислот (Лiзину, триптофану, метюыну), а також знижений вмiст кптковини. У результатi проведеноТ роботи створено новий сорт горошку волохатого Полтавська 77.
Полтавська 25 - достатньо висо-коврожайний, зимоспйкий, зi зниженою твердокaм'янистiстю наання сорт. Створено його шляхом масового та Ыдивщуально-родинного доборiв на провокацмних для перезимiвлi фонах з популяцм дикорослого горошку волохатого, що заа^чував посiв беззмiнного (з 1885 р.) жита. Районований з 1976 р. для Степу i Лiсостепу УкраТни, твычно-захщного та зaхiдно-сибiрського регюыв РоайськоТ Федерацм.
Полтавська 77 - в^зняеться ви-сокою продуктивнiатю, полтшеною якiатю корму, атiйкiатю до несприятливих умов вирощування, районований з 1987 р. для Степу i Лiсостепу УкраТни .
Сорти Полтавська 25 та Полтавська 77 Державною комiсiю по випробуванню та охоронi сортв рослин визнано нацiональними стандартами.
Сорт Степна вiдрiзняеться високою як кормовою, так i нaсiнною продуктивнiстю, полтшеною якiатю, стiйкiстю до несприятливих умов вирощування. Районований з 1996 р. для зон Пол^я i Лiсостепу УкраТни та твычно- кавказського регiону РоайськоТ Федерацм [5].
Сорт Ювтейна зимоатiйкий, ран-ньостиглий, характеризуеться дружним цвiтiнням та визрiванням бобiв, належить до "дворучок", тобто придатний як для оанньоТ, так i для весняноТ сiвби, занесений до Державного реестру сортiв рослин УкраТни з 2001 р. для зон Степу та Лiсостепу УкраТни [6].
Сорт горошку волохатого Лебедина тсня створений методом багаторазового масового добору з другого укосу зразка двоумсного горошку волохатого, який виавався на провокацмних для зимiвлi фонах, з наступним перезапиленням кращих номерiв. При сiвбi з озимим житом перший укю придатний на зелений корм, другий - на наання [7].
З 1974 р. вщновились роботи по створенню ярих сортв горошку волохатого, як розпочато на дослщнм станцм ще в 19281933 рр. Методом багаторазового Ыдивщуального-родинного добору в селекцiйних розсадниках при веснянм сiвбi з наступним перезапиленням кращих номерiв був створений сорт горошку волохатого (ярого) Полтавська 80.
Поряд зi створенням сортiв роз-роблено i рекомендовано виробництву прогресивнi технологи вирощування горошку волохатого на зелений корм, наання i подвiйне використання. Досить доцiльним е також подвмне використання вико-житнiх сумiшей, коли перший укю використовуеться на зелений корм, а другий залишаеться на наання. Одержувати наання вики з другого укосу вико- житых сумшей економiчно вигiдно, адже при цьому немае потреби займати окремi площi пщ нaсiннi дiлянки та нести додaтковi витрати.
Стоколос безостий (Bromus тегт^ Leyss) верховий кореневищний злак озимого типу розвитку, не вибагливий до фунту i кпiмaту. Посухо- i зимостiйкий, придатний для використання в польових авозмЫах. Вiн кращий злаковий компонент для закртлення крутих схилiв i змитих земель. На даний час до реестру сор^в рослин Укра!ни занесено З сорти стоколосу безостого, створенi се-лекцiонерaми П1АПВ.
Стоколос безостий Полтавський 30 виведений методом масового добору i втьного перезапилення кращих мiсцевих зрaзкiв. Середньостиглий, дво-укiсний. Нaвеснi вiдростaе швидко, тсля скошування повiльнiше. Районований з 1967 р. у ВЫницьш, Полтaвськiй, Сумсьш, Тернопiльськiй, Хмельницькiй i Черкaськiй областях [2].
Стоколос безостий Полтавський 52 Сорт Полтавський 52 виведений шляхом Ыдивщуально-амейного добору з мюцево! популяци. Сорт в^зняеться
морозостiйкiстю. Посухостiйкий, але при доброму зволоженн отaвнiсть i вихiд вегетативно! маси рiзко зростае. Середньостиглий, двоумсного типу. Сорт довговiчний, чутливий до азотних добрив. Районований у 9 областях Укра!ни, Белгородсьш облaстi Росп, Республiцi Татарстан з 1987 р. Рекомендуеться для поаву в сумш з бaгaторiчними бобовими травами.
Сорт стоколосу безостого Полтавський 5 виведений шляхом перезапилення кращих по кормовм продуктивности клоыв. Належить до лiсостепового екотипу. Сорт зимо- i посухостiйкий, стiйкий до вилягання, середньостиглий. До умов вирощування невибагливий, але ви
сокi врожа! ана можна мати при нaявностi достатньо! кiлькостi вологи i поживних речовин, особливо азоту. Урожай зелено! маси 36,8-37,2 т/га, наання 0,5 т/га.
Ведеться також наанництво сорпв буряку кормового, створених у нaшiй устaновi в попереднi роки - Переможець, Полтавський бтий, Полтавський нaпiвцукровий, Полтавський 71.
Буряк кормовий Переможець. Сорт створений методом масового добору з ымецького сорту 1деал Крше у нaпрямi збiльшення вмiсту сухих речовин та пщвищення врожaйностi, коренеплщ оранжевого або свiтло-орaнжевого кольору з невеликою аро-зеленою голiвкою, овально-продовгувато! форми. Ди- пло!дний. Бaгaтонaсiнний, з 14-20% однонаанних кпубочкiв. Коренеплоди вирiвнянi за розмiром, середня вага 600-700 г, умО сухо! речовини 14-16%. Посухоспйкий. Сорт районований у 1947 р., але достатньо поширений i успiшно конкуруе з новими селекцмними сортами [2].
Буряк кормовий Полтавський бтий. Сорт створено методом багаторазового масового та полтшуючого доборiв з вихiдного колекцiйного зразка Серiмнер. Належить до групи типово кормових сор^в, дипло!д, багато нaсiнний, з 35-45% одноросткових кпубочкiв. Коренеплiд овальнокоычний, надземна частина зеленкувата або зеленкувато-ара, решта поверхнi бiлa, м'якуш бтий, соковитий. Сорт середньостиглий, порiв-няно посухоспйкий, добре зберiгaеться, вiдносно стiйкий проти захворювань. За врожайыстю коренеплодiв перевищуе сорт Переможець [2].
Буряк кормовий Полтавський на-твцукровий. Сорт створено методом пб-ридизацп з наступним родинно-груповим добором бiотипiв 5-ти натвцукрових сортiв Ыоземно! селекцп. Сорт натвцукровий, дипло!дний, бaгaтонaсiнний, з 50-57% одноросткових наанних кпубочкiв. Забарвлення коренеплоду бте, форма конусоподiбнa або видовжено-коычна, м'якуш бiлий. Придатний до мехаызм- ваного збирання всiмa типами бурякозбиральних комбайыв без !х переобладнання [2].
Буряк кормовий Полтавський 71. Сорт створено методом пбридизацп кращих бютитв, видтених iз сортiв Зентаур
полi та тетраплоТдноТ форм Полтавського бтого з послiдуючим багаторазовим родинно-груповим добором. Належить до групи типово кормових сортв, тетрапло-Тдний, бaгaтонaсiнний сорт з 55-65% од-норосткових наанних клубочкiв. Сорт вщ-рiзняеться пщвищеною стiйкiатю проти церкоспорозу та фомозу (ураження в се-редньому на 30% нижч^ нiж Полтавського бiлого), Ышими захворюваннями уражуеться на рiвнi стандарту [8].
Гарбуз кормовий. Сорт Пбрид 72 створений методом пбридизацм сортв голландськоТ та iспaнськоТ селекцiй з на-ступним iндивiдуaльним добором потомства. Сорт високоврожайний, по сухо- сшкий, Ытенсивного типу. На високих агрофонах дае по 80-85 т/га плодiв. В^зняеться вiд сорту Стофунтовий вищими врожайыстю та вмiстом речовини в плодах [2].
Конюшина лучна Полтавська 75. Сорт виведений втьним сортовим пере-запиленням кращих стaромiсцевих i се-лекцiйних сортiв з наступним масовим полiпшуючим добором. Сорт ранньостиглого двоукiсного типу. Весною та тсля укосiв вiдроатaе швидко. Зимо- i посухостiйкiать середнi [2].
Висновки. На даний момент ла-бораторiя селекцм у склaдi вiддiлу селекцм, первинного та елтного нaсiнництвa П1АПВ iменi М. I. Вавилова УААН продовжуе працювати над створенням нових, високотехнолопчних, високо врожайних, екологiчно пластичних сортв люцерни, стоколосу безостого, вики озимоТ та яроТ. Робота спрямована, в першу чергу, на пiдвищення aдaптовaноатi до абютичних факторiв навколишнього середовища, пщвищення кормовоТ та наанноТ продуктивноатi при вщповщнм якостi кормiв. Результатом наполегливого багаторiчного наукового пошуку стало успшне поеднання селекцмноТ роботи з розробкою питань сортовоТ aгротехнiки.
Використана лггература:
1. Колиснык, И. В. 70 лет люцерне Зайкевича. / И. В. Колиснык, С. В. Рабинович, В. К. Рябчун [и др.]. // Селекция и семеноводство. - 2001. - № 3. - С. 12- 13.
2. Че^зов, I. О. Сорти кормових культур селекцм Полтавського Ыституту
агропромислового виробництва iменi М. I. Вавилова УААН. / I. О. Чекрiзов, В. В. Гангур, I. В. Ю^сник [та Ыш^. // За ред. Гангура В. В. -Полтава, 2008. - 24 с.
3. Воронцов, В. Т. Методика, на-прямки та результати селекцм вики яроТ. / В. Т. Воронцов, I. В. Колюник, О. С. Жаркова. // Вiсник Полтавського державного альськогосподарського Ыституту. - 1999. - № 4. - С. 46-48.
4. Колюник, I. В. Вщпрацювання методичних питань з селекцм вики яроТ та виведення нових сортв. / I. В. Колюник, В. Т. Воронцов, О. С. Жаркова. // Генетика i селек^я в УкраТы на межi тисячолгть: у 4 т. Ред. В. В. Моргун. - К.: Логос, 2001 -Т. з. -С. 175-178.
5. Рубель, П. С. Високопоживний сорт вики. / П. С. Рубель, I. В. Колiсник, З. М. Урська. // Аграрна наука - виробництву. -2000 - № 4. - С. 14.
6. Рубель, П. С. Новий сорт вики волохатоТ (озимо!) Ювтейна. / П. С. Рубель, I. В. Колюник. // Вiсник Полтавського державного альськогосподарського Ыституту. - 2001. - № 1. - С. 93.
7. Рубель, П. С. Високоврожайний сорт озимоТ вики. / П. С. Рубель, I. В. Ко-лiсник. // Аграрна наука - виробництву. -2005-№ 1.- С. 13.
8. Сщак, В. О. Сорт кормового бу-ряку з високою здатыстю до збергання. / В. О. Сщак, В. О. Мiрошнiченко, Т. М. Пе- стова [та Ыш^. / Аграрна наука - виробництву. -1998 - № 4. - С. 8.
УДК 633.31.352.35.262 Чекрiзов I. О., Колюник I. В., Жеме-ла Г. П. Внесок селекцiонерiв Полтавського Ыституту агропромислового виробництва iменi М. I. Вавилова УААН у формування нацюнальних сортових ресурав (до 125-тирiччя з дня заснування). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. -№ 1 (9).
Представлено результати багато-рiчно! роботи селекцiонерiв Полтавського Ыституту агропромислового виробництва iменi М. I. Вавилова. Коротко охарактеризовано основы створеы та районоваы сорти люцерни, стоколосу безостого, вики яроТ та озимоТ, конюшини, буряку кормового та деям особливосп Тх вирощування.
Ключовi слова: кормовi культури, сорт, люцерна, стоколос безостий, вика яра, вика озима, буряк кормовий. УДК 633.31.352.35.262 Чекризов И. А., Колиснык И. В., Жемела Г. П. Вклад селекционеров Полтавского института агропромышленного производства имени Н. И. Вавилова УААН в формирование национальных сортовых ресурсов (к 125-илетию со дня образования). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
Представлены результаты многолетней работы селекционеров Полтавского института агропромышленного производства имени Н. И. Вавилова. Кратко охарактеризованы основные созданные и районированные сорта люцерны, костреца безостого, вики яровой и озимой,
клевера, свёклы кормовой и некоторые особенности их выращивания. УДК 633.31.352.35.262 I. Chekrizov, I. Kolisnyk, G. Zhemela.
Contribution of Vavilov's Poltava Institute for Agro-Industrial Production to the Development of National Varietal Resources. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. -№ 1 (9).
The article describes results of many years of Vavilov's Poltava Institute for Agro-Industrial Production to the Development breeders work. Major bred and area-specific varieties of Lucerne, Awnless (Pumpelly's) Brome, Winter and Spring Vetch, Clover, Fodder Beet, as well as certain peculiarities of their growing, are described in brief.
