CC BY
22
УДК 612.311-616.31-008:616-055.1/3
К.Д. Тончева, Д.М. Король, 1.В. Запорожченко, Д.В. Калашнков, Д.Д. К'ндй
ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТ1 ЖУВАЛЬНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 В1Д ТЕМПЕРАМЕНТУ
Вищий державний навчальний заклад Украни «Укранська медична стоматологiчна академя»
Темперамент - бюлопчно зумовлена I мало змшна властив1сть людськоТ псих1ки, що визначае реакц1ю людини на шших людей I на обставини. Вщ темпера-ментальних властивостей особи залежать його Ыди-в1дуальний стиль д1яльност1 й основа розвитку характеру. Д1яльнють - трудова, навчальна, 1грова - вису-вае вимоги не лише до знань I р1вня розумового й емоцшно-вольового розвитку особистост1, а й до ти-полопчних особливостей нервовоТ системи, а отже, до темпераменту людини.
Досл1дженнями доведено, що стиль д1яльност1 ко-жноТ людини значною м1рою залежить вщ типу вищоТ нервовоТ д1яльност1, що входить до структури тт темпераменту. В1н характеризуе динам1чн1сть особистос-т1, але в1д нього не залежить ТТ спрямованють, мора-льн1 якост1, переконання, зац1кавлення, розумов1 задатки й зд1бност1 [2;3].
Темперамент шдивща вважаеться вродженим, оск1льки в1н е псих1чною властив1стю, яка не пщдаеть-ся педагог1чн1й корекц1Т, вольовш регуляц1Т. Залежно в1д зм1сту й умов д1яльност1 сила, вр1вноважен1сть I рухливють нервовоТ системи особистост1 виявляються по-р1зному, в1д1грають позитивну або негативну роль. Наприклад, 1мпульсивн1сть холерика шкодить там, де потр1бно виявити стриманють, терпляч1сть. Надто по-в1льний темп рух1в, пов1льне, монотонне мовлення флегматика не сприяе усп1шност1 д1яльност1, де потрь бно виявити рухлив1сть, швидкють впливу на 1нших. Слабк1сть збудливост1 та гальм1вн1 д1Т, властив1 мела-нхол1ку, спричиняють боязк1сть, нер1шуч1сть, переш-коджають установленню контакт1в з шшими. Схиль-н1сть сангв1н1ка до захоплення новим, до нудьги при одномаытнш, хоча й важливш д1яльност1, знижуе ак-тивн1сть, пост1йно викликае потяг до нового, модного.
Осюльки тип темпераменту впливае на загальну д1яльнють особи, виникла 1дея досл1дити можливють його впливу на роботу щелепно-лицевого апарату молодих, здорових людей.
Основою дослщноТ роботи стало припущення про вплив характеристик р1зних темперамент1в на особ-ливост1 функц1онування людського оргаызму в ц1лому, зокрема зубощелепного апарату, а саме - на вико-нання функци подр1бнення Т'ж1.
Мета роботи - за допомогою запропонованого вдосконаленого способу проведення жувальноТ проби проанал1зувати ступшь залежност1 м1ж жувальною ефективнютю I темпераментом людини.
Матерiали i методи
Досл1дження, в якому взяли участь 59 ос1б, 1з них 27 чолов1к1в (45,8%) I 32 жшки (54,2%) в1ком 17- 25 ро-к1в, проводили на баз1 науковоТ лаборатори кафедри пропедевтики ортопедичноТ стоматологи ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава). Середнш в1к досл1джуваних становив 18,25 р. Ус1 учасники за допомогою анкетування за методи-
кою Г. Айзенка були розподтеш на дв1 групи щодо ви-значення типу темпераменту [2]. Анал1з отриманих даних продемонстрував абсолютну ктькюну перевагу серед анкетованих представник1в двох темперамент-них груп:
1 група - сангвУки, 17 ос1б (10 чолов1к1в I 7 жшок);
2 група - холерики, 24 особи ( 9 чоловшв I 15 ж1-нок).
Саме тому подальший х1д досл1дження ^рунтував-ся на пор1внянн1 числових характеристик жувальноТ проби м1ж вищезазначеними групами. Решту 18 ос1б з 1ншими типами темпераменту, враховуючи Тхню вщ-носно невелику юлькють на попередньому етат вщ-бору, з програми дослщження було виключено.
У нашому дослщжены був використаний алгоритм п1дготовки тестового матер1алу I проведення проце-дури в здорових ос1б молодого в1ку. Зразками для жувальноТ проби виступала колоТдна маса агар-агару у вигляд1 цил1ндр1в 1з висотою 10 I д1аметром 20 м1л1-метр1в. Ус1м учасникам досл1дження пропонувалося виконати 10 звичних жувальних рух1в для подр1бнення зразк1в, п1сля чого вс1 фрагменти тестового матер1алу збирали, промивали, просушували I розкладали для фотографування та занесення шформацп до комп'ютерноТ бази [1;6].
3 метою забезпечення м'якого безтшьового осв1т-лення фотографування проводили без спалаху I цифрового збтьшення в спец1альному софтбокс1. Фотографування проводили камерою <^ат^ипд ST30» з оптичною в1дстанню до об'екта 21 см. Цифровий ана-л1з I розпод1л фрагмент1в жувальноТ проби виконували за ознаками ТхньоТ к1лькост1 та середньоТ площ1 за допомогою програми «ImageJ». Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням програ-много пакету 10.0» [1;4].
Результати та |'х обговорення
Середня площа фрагмент1в жувальноТ проби тестового зразка (рис. 2) в груп1 сангв1н1к1в становила 91,727 - 345,175 рх12, мед1ана - 163,29 рх12. У той же час середня площа фрагмент1в у грут холерик1в ко-ливалася м1ж 75,15 - 191,101 рх12, а мед1ана -132,037 рх12.
Результати дослщження показали, що представ-ники другоТ групи мали б1льшу загальну ктькють фрагмент1в тестового зразка та меншу Тх середню площу, на вщм1ну в1д представник1в першоТ групи.
Ураховуючи дан1 попередн1х досл1джень [6]: збтьшення ктькост1 фрагмент1в та зменшення ТхньоТ площ1 св1дчить про високу жувальну ефективнють, а отже, якюшше пережовування Т'ж1, що спостер1гаеться в груп1 холерик1в. У груп1 сангв1н1к1в - менша загальна к1льк1сть фрагмент1в I б1льша середня площа в пор1внянн1 з холериками, що свщчить про нижчу жувальну ефективнють та, вщповщно, г1ршу обробку Т'ж1.
a Ь
Рис. 1. Загальна кльксть фрагментiв жувальноТ проби: а - у сангвiнiкiв; Ь - у холериюв Як видно з графка, в груп1 сангвшшв (рис. 1) при 471,3, мед1ана становила 285,14. У груп1 холериюв за-визначенн1 жувальноТ ефективност загальна к1льк1сть гальна к1льк1сть фрагмент1в тестового зразка колива-фрагмент1в тестового зразка коливалася вщ 140,6 до лася вщ 194 до 644, мед1ана становила 343,95.
Ь
Рис. 2. Середня площа фрагменmiв жувальноТ проби: а - у сангвiнiкiв; Ь - у холеритв Статистичний анал1з отриманих числових значень загальноТ к1лькост1 фрагмент1в та ТхньоТ середньоТ площ1 в перш1й I друг1й дослщних групах 1з викори-станням шструмента непараметричного пор1вняння за Манном - У1тн1 п1дтвердив факт залежност1 параметр1в жування в1д типу темпераменту ос1б у групах. При цьому нами перев1рялася г1потеза (М0) про
вщсутнють статистичного взаемозвязку м1ж параметрами жувальноТ проби I визначеним типом темпераменту людини. Вщповщно до цього альтернативна г1потеза (М1) спиралася на припущення про наявнють статистичного взаемозв'язку м1ж цими показниками (рис. 3).
Рис. 3. Обчислення статистичноТ залежносmi мiж Отриман результати не дозволили вщкинути ну-льову г1потезу як при зютавленш значень загальноТ кь лькост1 фрагмент1в, так I значень середньоТ площ1 цих фрагмент1в. Але дов1рчий 1нтервал (0,052) значень середньоТ площ1 фрагмент1в наближаеться до прийн-ятого критичного р1вня значимост1 (р = 0,05).
Висновки
За результатами дослщження, що були пщтвер-джеш статистично, доведена перевага показник1в жу-
параметрами жувальноТ проби i типом темпераменту
вальноТ проби в груп1 холерик1в. Подальший статистичний анал1з дов1в, що числовий показник середньоТ площ1 фрагмент1в жувальноТ проби е бтьш достов1р-ним до визначеного типу темпераменту в дослщних ос1б, що дозволяе вважати цей параметр чутливим маркером оцшки стану зубощелепноТ системи в норм1 та при патолопчних зм1нах, у тому числ1 при визна-ченн1 ефективност1 ортопедичного лкування.
Перспективами дослiджень щодо визначення
а
жувальноТ ефективност1 е оптим1зац1я матер1алу для проведення жувальноТ проби, вдосконалення алгоритму збору й обробки дослщного матер1алу (жувальних зразюв) та пошук оптимального математичного обчи-слювання з метою спрощення штерпретаци отрима-них даних.
3. Палш А. А. Диференцiальна психолопя: навч. посiб. / А. А. Палм. - К.: Академвидав , 2010. — 432 с.
4. Споаб функцюнального визначення жувальноТ ефек-тивностi у пацiентiв молодого вку (експериментальна модель) /[ 1.В. Скубш, Д.М. Король, Д.Д. Кiндiй, О.Д. Оджубейська]. - Вюник проблем бюлогм i медицини. - 2015. - Вип. 2, т. 2 (119). - С.217-221.
Лтература
5. Токаревич И.В. Современные методики оценки функции жевания / И.В. Токаревич, Ю.Я. Наумович // Современная стоматология. - 2009. - № 3-4. - С.14-19.
1. Методика функционального определения жевательной эффективности / Д.М. Король, И.В. Скубий, Р.В. Козак [и др.]// Приволжский научный вестник. - 2015. - № 5 - 2 (45). - С.82-85.
6. Залежнють жувальноТ ефективност вщ стат при зви-чному тип жування / К. Тончева, Д. Король, Д. Юндм [та Ы.] // Стоматолопчний альманах. - 2017. - Вип. 1. - С. 49-53.
2. Особливост темпераменту студенпв /[ М. Супрович, К. Замойська, А. Рак, В. Рудь] // Науковi записки. Серiя: педагопчы науки. - Вип. 147. - С. 128-134.
Стаття надшшла 12.02.2018 р.
Резюме
Авторами роботи висунуто ппотезу про вплив характеристик р1зних темперамент1в на зубощелепний апарат, зокрема на виконання функци подр1бнення Тж1, осюльки вщомо, що стиль д1яльност1 кожноТ людини значною мь рою залежить вщ типу вищоТ нервовоТ д1яльност1, що входить до структури ТТ темпераменту.
Метою роботи було проведення жувальноТ проби за допомогою запропонованого вдосконаленого способу та анал1з ступеня залежност1 жувальноТ ефективност1 у двох найпоширенших вид1в темпераменту, а саме: холериюв - 24 особи, сангв1н1к1в - 17, та жувальною ефективн1стю.
За результатами дослщження доведена перевага показнигав жувальноТ проби в груп1 холериюв. Подальший статистичний анал1з дов1в, що числовий показник середньоТ площ1 фрагмент1в жувальноТ проби е б1льш достов1р-ним до визначеного типу темпераменту, що дозволяе вважати цей параметр чутливим маркером ефективност1 ортопедичного лкування.
Ключовi слова; темперамент, жувальна ефективнють, жувальна проба, агар-агар.
Авторами работы выдвинута гипотеза о влиянии характеристик различных темпераментов на зубочелюстной аппарат, а именно - на выполнение функции измельчения пищи.
Авторами проводились жевательная проба с помощью предложенного усовершенствованного способа и анализ степени зависимости жевательной эффективности у двух наиболее распространенных видов темперамента, а именно: холериков - 24 человека, сангвиников - 17, и жевательной эффективностью.
По результатам работы доказано преимущество показателей жевательной пробы в группе холериков. Дальнейший статистический анализ показал, что значение средней площади фрагментов жевательной пробы характерно для определенного типа темперамента, позволяет считать этот параметр чувствительным маркером эффективности ортопедического лечения.
Ключевые слова: темперамент, жевательная эффективность, жевательная проба, агар-агар.
UDC 612.311-616.31-008: 616-055.1/3
DETERMINATION OF DEPENDENCE OF CHEWELESS EFFECTS FROM TEMPERAMENT
K.D. Toncheva, D.M. Korol, I.V. Zaporozhchenko, D.V. Kalashnikov, D.D. Kindii
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy"
Introduction. Studies have shown that the style of each person's activity largely depends on the type of higher nervous activity entering the structure of his temperament.
The temperament of an individual is considered innate, because it is a psychic property that does not lend itself to pedagogical correction and volitional regulation. Since the type of temperament affects the overall activity of the person, the idea arose to investigate the possibility of its influence on the work of the maxillofacial apparatus of young, healthy people.
The aim of the work is to analyze the degree of dependence between chewing efficiency and human temperament with the help of the proposed improved method of chewing sampling.
Materials and methods. The study, in which 59 people took part, of them 27 men (45.8%) and 32 women (54.2%) aged 17-25 years, was conducted on the basis of the laboratory of the Department of Propaedeutics of Orthopedic Dentistry of the HSEEU "Ukrainian Medical Stomatological Academy "(Poltava). The analysis of the obtained data showed absolute numerical superiority among the surveyed representatives of two temperamental groups: 1 group - sanguine, 17 of them 10 men and 7 women; 2 group - choleric people, 24 of them 9 men and 15 women.
Samples for the chewing test were colloidal mass of agar-agar in the form of cylinders with a height of 10 and a diameter of 20 millimeters. All participants did 10 conventional chewing movements to grind the samples, after which all fragments of the test material were collected, washed, dried, the information was converted into photograph and was recorded in a computer base.
Results. In the sanguine group, in determining the masticatory efficiency, the total number of fragments of the test
Резюме
Summary
sample ranged from 140.6 to 471.3, the average area of the fragments was 91.727 - 345.175 pxl2. In the choleric group, the total number of fragments of the test sample ranged from 194 to 644, and the average size of the fragments in the choleric group fluctuated 75.15 - 191.101 pxl2.
The results of the study showed that representatives of the choleric group had a large total number of fragments of the test sample and a smaller average area. An increase in the number of fragments and a decrease in their area indicate a high masticatory efficiency, and therefore a better quality of chewing food, is observed in the choleric group. In the sanguine group, there is less total number of fragments and a larger average area compared to choleric, which indicates a lower chewing efficiency and, correspondingly, worse processing of food.
Hypothesis (M0) on the absence of a statistical relationship between the parameters of the chewing test and a certain type of human temperament was developed. Accordingly, the alternative hypothesis (M1) relied on the assumption of a statistical relationship between these indicators. The obtained results did not allow rejecting the null hypothesis as when comparing the values of the total number of fragments and the mean values of these fragments. But, the confidence interval (0.052) of the mean fragment area values approaches the accepted critical level of significance (p = 0.05).
Conclusions. Further statistical analysis showed that the numerical index of the average area of the chewing gum fragments is more reliable to a certain type of temperament in the experienced persons, which makes it possible to consider this parameter as a sensitive marker for assessing the condition of the dentoalveolar system in normal and pathological changes, including when determining the effectiveness of the orthopedic treatment.
Key words: temperament, chewing efficiency, chewing test, agar-agar.
