CC BY
48
1. Гастректомия при острых желудочно-кишечних кровотечениях язвенной этиологии / Г.Д. Бабенков, А.А. Ольшанецкий, Б.Б. Кириченко [и др.]. // Харківська хірургічна школа.- 2008.- № 1.- С. 56-57.
2. Диброва Ю.А. Хирургические аспекты лечения язвенной болезни желудка Ю.А. Диброва // Хірургія України.- 2004.- №1 (9).- С. 82-85.
3. Карупу В.Я. Электронная микроскопия / В.Я. Карупу.- Киев: Вища школа. - 1984. - 208 с.
4. Панцырев Ю.М. Хирургическое лечение прободных и кровоточащих гастродуоденальных язв / Ю.М. Панцырев, А.И. Михалёв, Е.Д. Федоров // Хирургия.- 2009.- № 3.- С. 43-49.
5. Передерій В.Г. Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки (терапевтичні, хірургічні та онкологічні аспекти) / В.Г. Передерій, В.І. Мамчич, С.М. Ткач // Хірургія України.- 2004.- № 3 (11 ).- С.144-145.
6. Ширинов З.Т. Хирургическое лечение осложненних язв кардии и субкардии / З.Т. Ширинов, С.С. Чурбанов, И.Д. Анлояров // Хирургия. - 2005. - №4 - С. 28-30.
7. Endoskopic hemostasis of a bleeding marginal ulcer; Hemoclipping or dual thermocoagulation / Lee Y.C., Wang H.P., Yang C.S. [et al.] // J. Gastroenterol. Hepatol. - 2002. - Vol. 17(11). - P. 1220-1225.
8. Swain C.P. Gastrointestinal haemorrage / C.P. Swain // Clinikal gastroenterology. - 2010. - Vol. 14 (3)/ - P. 357-515.
СТРУКТУРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ЯЗВ КАРДИАЛЬНОГО ОТДЕЛА ЖЕЛУДКА Ходатенко А.Г., Ерошенко Г.А.
С помощью морфологического метода исследования были обнаружены типичные для хронических язв патологические изменения. К признакам язвенной деструкции были отнесены следующие: нарушение
процессов секретообразования и выведения продуктов секреции железистыми клетками, дистрофические изменения эпителиоцитов. Повышение проницаемости сосудов гемомикроциркуляторного русла и межклеточного вещества сопровождалось активной миграцией лейкоцитов и мастоцитов в соединительную ткань слизистой оболочки.
Ключевые слова: хроническая язва, кардиальный отдел желудка, гистологические изменения.
Стаття надійшла 25.10.2011 р.
STRUCTURAL FEATURES OF THE ULCERS OF STOMACH’S CARDIAL DEPARTMENT
Hodatenko A.G., Yeroshenko G.A.
By a morphological method were found out researches typical for chronic ulcers pathological changes. To the signs of ulcerous destruction were taken followings: violation of processes of secret formattion and leadingouts of products of secretion by glandular cells, dystrophical changes of epitheliocytes. The increase of permeability of vessels of hemomicrovascular rate and intercellular substance was accompanied active migration of leucocytes and mast cells in connective tissue of mucous shell.
Keywords: chronic ulcer, forestomach,
histological changes.
УДК:579.861.2+582.283.23]:579.234:577.124:57.085.2
ВИЗНАЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ВМІСТУ ТЕЙХОЄВИХ КИСЛОТ ТА ЗДАТНОСТІ ДО ФОМУВАННЯ БІОПЛІВОК ШТАМІВ S. AUREUS ТА С. ALBICANS
В останні роки тейхоєві кислоти (ТК) стали об’єктами медичних досліджень. Вивчення здатності до формування біоплівок клінічних та музейних штамів S.aureus, АТСС 25923, C.albicans АТСС 885 в залежності від рівня ТК. Визначення ТК прроводили за методом екстрагування 10%-ною трихлороцетовою кислотою. Біоплівки формували у пластикових планшетах в які вносили по 150 мкл поживного бульону та по 10 мкл культури з наступним трьохкратним відмиванням фізіологічним розчином.
Середні значення ТК для біоплівки клінічних штамів S.aureus та C. albicans (р<0,05), для штамів
S.aureus, АТСС 25923 та C. albicans АТСС 885. В результатіи проведенних досліджень можна зробити висновки, що здатність до формування біоплівки у всіх штамів відрізняється та залежить від рівня ТК.
Ключові слова: біоплівки, тейхоєві кислоти, S.aureus, C. albicans.
Фундаментальний аспект вивчення структурного розмаїття біополімерів мікроорганізмів є важливим для розуміння властивостей й функцій їх у мікробній клітині, механізмів взаємодії бактерій всередині мікробного співтовариства, а також із зовнішнім середовищем [1].
В останні десятиліття тейхоєві кислоти (ТК) стали об'єктами медичних досліджень. Вивчення клітинної стінки патогенних мікроорганізмів необхідно для розуміння таких важливих явищ, як адгезія, вірулентність, формування біоплівок на імплантованих матеріалах [2], а також природи деяких аутоімунних захворювань людини [3]. Аніонні з'єднання клітинної стінки, зокрема ТК формують структури поліелектролітного гелю і визначають його механічні властивості [4, 5].
23482330534853534823232323232323232323232323232323232323232323232323232323
Поряд з іншими компонентами клітинної стінки ТК відповідальні за чутливість клітини до ряду хіміотерапевтичних препаратів (ХТП) і імумономодуляторної властивості бактерій [6, 7].
Доведено, що ТК належить важлива роль у збереженні нормального балансу бівалентних катіонів і особливо Mg2 + в районі цитоплазматичної мембрани [2,3]. Із ступенем етерифікації ТК пов'язані й адгезивні та вірулентні властивості бактерій, їх здатність взаємодіяти з різними позитивно зарядженими молекулами, полімерами тощо. У цьому аспекті розглядається стійкість бактерій до деяких ХТП [7]. Таким чином, вивчення взаємозв’язку між формуванням біоплівок та вмістом ТХ є актуальним у теперішній час.
Метою роботи було вивчення здатності до формування біоплівок ізолятів S.aureus, С. 8lbicans та референтних штамів S.aureus АТСС 25923 та С. аІЬісаш АТСС 885 залежно від вмісту ТК.
Матеріал та методи дослідження. Ізоляти S.aureus (24 штами) та С. albicans (10 штамів), були виділені від пацієнтів, які проходили профілактичне обстеження на базі Обласної студенської полікліники м. Харкова. В якості контрольної групи були взяті референтні штами.
Вивчення здатністі штамів до формування біоплівок виконували за методикою Тец та ін [2]. Для цього змиви добової культури S. ашеш та С. аlbicans разом із поживним середовищем вносили до пластикових планшет, які мають 96 лунок та інкубували у термостаті 24 години при температурі 37° С. Наступного деня вміст лунок відбирали, та відмивали тричі фізиологічним розчином, сформовані біоплівки на дні лунок фарбували 1% спиртового розчину генціан віолету. Оптичну щільність біоплівок вимірювали при довжені хвилі 545 нм на фотометрі СФ. Визначення вмісту ТК проводили за методом екстрагування 10%-ної трихлороцтової кислоти при 2-4°С протягом 24 год з наступним осадженням ацетоном [3].
Отримані данні обробляли за допомогою пакету програми Excel.
Результати дослідження та їх обговорення. За результатами проведеного дослідження було встановлено, що здатність до формування ізолятів S. ашеш та референтних штамів АТСС 25923 різнилася. Так, середня оптична щільність загальної біомаси ізолятів склала (0,212+0,63 од.ОЩ), відповідно, контрольні значення референтних штамів (0,148+0,34 од.ОЩ), що мало статистичну різницю між групами (р<0,05).
Достовірну статистичну різницю між групами (р<0,05) можна спостернігати й при визначенні середньої оптичної щільності ізолятів S. ашеш, яка склала склала (0,57+0,12 од.ОЩ), тоді як в контрольній групі АТСС 25923 отримані данні склали (0,27+0,10 од.ОЩ)
У результаті дослідження встановлено, що здатність до формування біоплівок штамів С. albicans мали усі групи. Однак показники формування біоплівок ізолятів у 2 рази перевищували (0,74+0,07 од.ОЩ) значення референтих штамів (0,33+0,02 од.ОЩ) (табл.1).
Таблиця 1
Середня оптична щільність загальної біомаси планктонних клітин та біоплівок_____________
Штами, яки вивчалися Ізоляти S. аш^ш Референтні штами S. Aureus АТСС 25923 Ізоляти С. albicans Референтні штами С. albicans АТСС 885
Середня оптична щільність загальної біомаси (од.ОЩ) 0,212+0,63 0,148+0,34* 0,247+0,16* 0,162+0,25*
Середня оптична щільність біоплівок (од.ОЩ) 0,057+0,12 0,027+0,10* 0,074+0,07* 0,033+0,02*
Примітка: * різниця достовірна р < 0,05
Рис. 1. Аналіз корелятивної залежності тейхоєвих кислот та здатності до формування біоплівки S. aureus і С. albicans.
При визначенні вмісту ТК у планктонних клітинах та біоплівках встановлен, що середні значення ТК для планктонних клітин ізолятів S. ашеиє та С. albicans дорівнювали (1,27+0,21 од.ОЩ) та (1,88+0,17 од.ОЩ)
відповідно, для референтних штамів S. аитеш АТСС 25923 та С. albicans АТСС 885 - (0,69+0,073 од.ОЩ) та (0,92+0,11 од.ОЩ) відповідно.
При визначенні показників ТК у біоплівці спостерігалась пряма корелятивна залежність між здатностю до формування біоплівки та вмістом ТК (мал.1). Середні значення ТК в біоплівці ізолятів S. аитеш дорівнювали (1,77 +0,15 од.ОЩ) та С. albicans (2,03+0,12 од.ОЩ) відповідно, для референтних штамів S. аитеш АТСС 25923 та С. albicans АТСС 885 - (0,97+0,05 од. ОЩ) та (1,2+0,13 од.ОЩ) відповідно.
В результаті проведенних досліджень можна зробити висновки, що здатність до формування біоплівок в усіх штамів відрізняється та залежить від вмісту ТК. Так, найбільша здатність до формування біоплівок була виявлена у ізолятів С. albicans, меньш активними були ізоляти S. аитеш, та найменьші показники були у референтних штамів 8.аигеш АТСС 25923 та С. albicans АТСС 885.
Можна стверджувати, що здатність до утворення біоплівок, як ізолятів, так і референтних штамів знаходиться в прямій корелятивній залежності.
Перспективним напрямком проведеного дослідження є подальше вивчення взаємозв'язку вмісту везікул, ферментів, мікроелементів та здатності до фоормування біоплівок.
University Press, Bath, United Kingdom - 1988. pp. 159-173.
4. Camilli A. Bacterial small molecule signaling pathways./ Camilli A. Bassler B. - Science - 2006. - Vol. 311. - № 5764. - P. 1113 -1116.
5. Costerton, J. W. How bacteria stick.Sci. / Costerton, J. W., Geesey G. G., Cheng G. K.. - Am. 238:86-95.
6. Microbial biofilms. Annu. / [Costerton J., Lewandowski Z., Caldwell E.] Rev. Microbiol. - 2005 49:711-745.
7. Microbial biofilms S. aureus / [Naumova I.B., Shashkov, A.S., Tul'skaya, E.M. ] Receptors and Recognition - 2001. FEMS Microbiol. Rev., 25, 269-284.
объектом медицинского исследования. Изучение способности the object of medical research.To study the ability to к формированию биопленки клинических и музейных штамов form biofilms of clinical and museum strains of
S.aureus, АТСС 25923, C. albicans АТСС 885 в зависимости от S.aureus, ATCC 25923, C. albicans ATCC 885, уровня ТК. Определение ТК проводили методом depending on the level of the TC. The determination of екстрагирования 10% трихлоруксусной кислотой. Биопленки TCs was performed by ekstragirovaniya 10% формировали в пластиковом планшете в который вносили по trichloroacetic acid. Biofilms formed in the plastic 150 мкл питательного бульона и по 10 мкл культуры с plate which contributed to St. 150 mkl nutrient broth последующим трехкратным отмыванием физиологическим and 10 ml of culture, followed by a three-time money-раствором. saline solution.
Средние показатели ТК для биопленок клинических The average TC for biofilms of clinical
штамов S.aureus и C. albicans (р<0,05), для штамов S.aureus, strains of S.aureus and C. albicans (p<0,05), to strains АТСС 25923 и C. albicans АТСС 885. В результате of S.aureus, ATCC 25 923 and C. albicans ATCC 885. проведенных исследований можна сделать вывод, что на In this research we can conclude that the ability to способность к формированию биопленок у всех штамов form biofilms in all strains is different and depends on отличается и зависит от уровня ТК. the level of TC.
Ключевые слова: биопленки, тейхоевые кислоты, Key words: biofilms, teichoic acid, S.aureus
S.aureus и C. albicans and C. albicans
1. Тец В.В. Бактериальные сообщества. / Тец В.В. - В кн.: Клеточные сообщества, Санкт-Петербург: Изд-во СПБГМУ, 1998. - с. 15-73.
2. Archibald A.R. In: Cell wall struc ture, synthesis, and turnover / A.L.So nenshein, J.A.Hoch, and R.Lo sick eds., Ame rican Society for Microbiology, Washington - 1993. D.C. pp. 381-410.
3. Archibald, A.R. In: Bacterial cell wall structure and the ionicen vironment / R.Whittenbury, G.W.Gould et al., Bath
ИЗУЧЕНИЕ ВЗАИМОСВЯЗИ МЕЖДУ ПОКАЗАТЕЛЯМИ УРОВНЯ ТЕЙХОЕВЫХ КИСЛОТ И СПОСОБНОСТИ К ФОРМИРОВАНИЮ БИОПЛЕНКИ S.AUREUS И С.АЬВ1СА^
EXAMINE THE RELATIONSHIP BETWEEN INDICATORS OF TEICHOIC ACID AND ABILITY TO CREATE BIOFILMS S. AUREUS AND C. ALBICANS Tsiganenko A.J, Lupai E.V., Mishina, M.M, Gramatyuk S.N.
Циганенко А.Я., Лупай Е.В., Мишина М.М., Граматюк С.Н.
В последние годы тейхоевые кислоты (ТК) стали
In recent years, teichoic acid (TC) have been
Стаття надійшла 25.10.2011 р.
