CC BY
36
KasynetsM.Ye. Field research solar heating with heliopanels
Results of research revenues solar energy to heliopanel throughout the day during the period of research was described. Performance heliopanel in the evening and morning hours is a little was known. Use heliopanels of modern roofing materials and types of tubes better than the traditional was investigated. Graphic dependence of the efficiency of the coolant flow and heat flux intensity of solar radiation was obtained.
Keywords: heliopanel, solar energy, solar energetic.
УДК 662.76.032 Acnip. С.В. Клюс1 - 1нститут вiдновлюваноï енергетики
НАН Украти, м. Кшв
ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ДЕРЕВИНИ ТА ÏÏ В1ДХОД1В
Розроблено методику розрахунку енергетичного потенщалу вiдходiв деревини. Вщповщно до результат1в розрахунку, енергетичний потенщал вiдходiв деревини в УкраЫ за 1990-2011 рр., змшювався у межах 2,5-4,5 млн т. у.п. на р1к. На основi ана-лiзу стану люового фонду Украши розроблено прогноз енергетичного потенцiалу вiдходiв деревини до 2020 р. Прогнозом передбачено поступове збшьшення вико-ристання щорiчного приросту деревини з нишшшх 50 % до середньоевропейського рiвня 60 %.
Ключов1 слова: вщходи деревини, енергетичний потенцiал, методика розрахунку, прогноз.
Важливою передумовою ефективного використання бюмаси для енер-гетичних потреб е правильна ощнка ïï потенщалу. У крашах Свропи, де бюма-су для енергетичних потреб використовують понад 30 роюв, для оцшювання потенщалу бюмаси застосовують два основш шдходи: ресурсно-ор1ентовний, та ор1ентований на енергетичш потреби [1, 2]. У першому шдход1 дослщжено ресурсну базу та питання енергетичного та неенергетичного використання бь омаси. У другому тдхода ощнюють конкурентоспроможшсть р1зних техноло-гш виробництва енергiï з бюмаси пор1вняно з викопними паливами.
Для оцiнювання потенцiалу бiомаси в Украт пропонують застосовува-ти поглиблений статистичний метод [3]. Зпдно з цим методом розрiзняють три основних види потенщалу: теоретично можливий, техшчно доступний i еконо-мiчно доцшьний. Мiж ними немае чiтких меж [4], внаслщок чого показники ощнювання потенцiалу iстотно вiдрiзняються [3-6]. Постановка завдання.
Метою дослiдження е оцшювання та прогнозування потенщалу твер-доï бiомаси деревини, яка може бути використана в термохiмiчних процесах перетворення палива (пряме спалювання, пiролiз, газифжащя). Тверда пер-винна бiомаса складаеться iз деревини та ïï вiдходiв, соломи i рослинних за-лишюв, а також енергетичних культур (рис. 1).
Рис. 1. Види первинно'1 твердо'1 бюмаси
Наук. KepiBHm: проф. Г.М. Забарний, д-р техн. наук
У цьому дослщженш оцiнювання фактично досягнутого потенщалу твердо! бiомаси виконано на основi статистичних даних щодо заготiвлi дере-вини за роки незалежностi Укра!ни (1990-2011 рр.) [7-9], а прогноз потенщалу базуеться за умови збшьшення об'eмiв заготiвлi деревини. Люи Укра!ни за сво!м призначенням i розмiщенням виконують переважно водоохоронш, захисш, санiтарно-гiгiенiчнi та iншi функцп. До особливостей люового госпо-дарства Укра!ни вiдносять:
• в1дносно низький середнш р1вень тсистосп територи краши;
• високий вщсоток заповщних лгсш, який мае стшку тенденцта до зростання;
• значна площа лгсш зростае у зош радюактивного забруднення;
• половина лгав Украши е штучно створеними 1 потребують посиленого догляду.
Станом на 01.01.2011 р. люистють територи Укра1ни становить 15,7 %, а загальна площа земель люового фонду 10,8 млн га [10]. За даними Державного агентства люових ресуршв Укра!ни, загальна площа лiсiв становить 9,5 млн га. За перюд 1990-2010 рр. посадки нових лiсiв збiльшилася майже у 2,4 раза i наближаються до рубежу 100 тис. га на рш. Тобто вщтво-рення нових лiсiв становить (100 тис. га: 9500 тис. га) • 100 % ~ 1 %.
Люи по територи Укра1ни розташованi дуже нерiвномiрно. Вони скон-центрованi переважно в Полюс та Карпатах. 1сторично сформована ситуацiя з закрiпленням лiсiв за численними постiйними лiсокористувачами. Так, за Державним агентством люових ресуршв закрiплено 7,4 млн га, що становить 68 % вщ загально! площi лiсiв, за Мiнiстерством аграрно! полiтики та продо-вольства вщповщно 1,8 млн га (17 %), землi запасу - 0,8млн га (7 %), МНС, Мшоборони та iншi лiсокористувачi - по 0,2 млн га (2 %), за Мшютерством екологл та природних ресуршв i Мiнiстерством iнфраструктури закрiплено по 0,1 млн га (1 %).
Рис. 2. Схема утворення вiдходiв деревини
Незважаючи на рiзний характер люогосподарсько! дiяльностi цих ль сокористувачiв, основним показником, який визначае загалом кiлькiсть вщ-
ходiв деревини по кра!ш, приймаеться об'ем заготiвлi деревини. Вiдходи де-ревини, яю можуть бути використанi в енергетичних цшях, утворюються пiд час лiсозаготiвлi Улзг, у процесi розпилювання дшово! деревини на пиломате-рiали (первинна переробка) Упер, а також у процес виготовлення меблево! продукцп iз пиломатерiалiв (вторинне оброблення) У(тор. Окрiм цього, на енергетичш цiлi використовують також дрова, яю утворюються пiд час люо-заготiвлi Удр. (рис. 2).
Таким чином, загальний об'ем Узаг вiдходiв деревини визначаеться за рiвнянням
Узаг = Улзг + Удр + Упер. + Увтор. (1)
Об'ем вiдходiв лiсозаготiвлi оцiнюеться на рiвнi 10 % вщ об'ему заготовлено! деревини [11].
Енергетичний потенщал вiдходiв лiсозаготiвлi П1 визначаемо
П = У дер ■ К ■ Одер , т у.п., (2)
де: Удер - об'ем заготiвлi деревини, м3 щiльних; К1 = 0,1 - коефщент вiдходiв лiсозаготiвлi; Одер = 0,265 т у.п./м3 - теплотворна здатшсть щшьно! деревини. Приймаеться зпдно з формою державно! статистично! звiтностi 11-МТП.
Пiд час розпилювання дшово! деревини на пилорамах утворюються пиломатерiали i первиннi вiдходи у виглядi рейок, обрiзкiв та тирси. По^м пиломатерiали сушать i перероблюють у готовi вироби. При цьому додатково утворюються вторинш вiдходи у виглядi обрiзок дощок, тирси i стружки (рис. 3) [11].
Рис. 3. Номенклатура вiдходiв деревини
Сумарну юльюсть вiдходiв первинного та вторинного перероблення деревини можна ощнити залежно вiд виходу кiнцевого корисного продукту, який за рiзними оцiнками становить 20-25 % вщ об'ему деревини [11-13]. Таким чином, сумарний об'ем вiдходiв первинного та вторинного перероблення деревини визначаемо iз рiвняння
Усум Упер
Увтоп (Удер Уекс) " К2,
(3)
де: Уекс - об'ем люу (кругляку), поставленого на експорт; К2 = 1 - (0,2 ... 0,25) = 0,8.0,75 - сумарний коефщент вiдходiв перероблення деревини.
Враховуючи втрати вiдходiв, яю виникають у процесi перероблення деревини i становлять 5-10 %, приймемо К2 = 0,70. Данi щодо об'емiв ек-спорту деревини (кругляку) надаш Державною Митною службою Укра-
1ни\ Енергетичний потенщал вiдходiв первинного та вторинного перероб-лення деревини визначаемо iз рiвняння
П2 = (Удер - Кекс) ■ К2 ■ ддер. (4)
Енергетичний потенцiал дров визначаемо iз рiвняння
Пз = Удр ■ ддер. (5)
Результати розрахунюв енергетичного потенцiалу вiдходiв деревини в Укра1ш за перiод 1990 -2011 рр. наведено у табл. 1. Укра1на, незважаючи на невелику люистють територп, е лiсовою державою, займаючи у Сврот 8 мю-це за площею лiсiв (табл. 2). Люи зростають у трьох природних зонах, у Карпатах та прських районах Криму, якi мають рiзкi вiдмiнностi щодо люорос-линних умов. Перюд лiсогосподарського виробництва найтривалший з усiх вiдомих виробництв: 60-100 i бiльше рокiв. За 50 роюв лiсистiсть Укра1ни зросла майже в 1,5 раза.
Вжова структура лiсiв iсторично склалась пiд впливом залюнення великих площ зрубiв у пiслявоенний перiод, створення нових лiсiв на значних площах у 50-70 роках минулого столiття. Внаслщок цього найбiльшу питому вагу у насадженнях мають середньовiковi деревостани - 45 %, рис. 4.
Табл. 1. Енергетичний потенщал вiдходiв деревини
Роки Загопвля деревини тис. м3 щшьн. Експорт деревини, тис. м3 щльн. Об'еми вщходав деревини Загонв-ля дров, тис. м3 щшьн. Енергетичний потенщал, тис. т у.п.
люозаго-т1вл1, тис. м3 щшьн. перероб-лення, тис. м3 щшьн. вщхо-д1в ль созаг. вщходав перероб-лення дров всьо-го
1990 12642,0 1517 1264,2 7787,5 2804,0 335,0 2063,7 739,0 3137,7
1991 10833,0 1300 1083,3 6673,1 2702,2 287,0 1768,4 716,1 2771,5
1992 10183,0 1222 1018,3 6272,7 2512,3 269,8 1662,3 665,7 2597,8
1993 9649,0 1158 964,9 5943,7 2310,5 255,7 1575,1 612,3 2443,1
1994 9959,0 1995 995,9 5574,8 2418,6 263,9 1477,3 640,9 2382,1
1995 9741,0 1169 974,1 6000,4 2341,0 258,1 1590,1 620,0 2468,2
1996 9176,0 1100 917,6 5653,2 2261,0 243,2 1498,1 599,0 2340,3
1997 10597,0 1272 1059,7 6527,2 2437,0 280,8 1729,8 646,0 2656,3
1998 10548,7 1269 1054,9 6495,8 2484,0 279,5 1721,4 658,0 2658,9
1999 10308,7 1200 1030,9 6376,1 2373,0 273,2 1689,7 629,0 2591,9
2000 11261,7 1300 1126,2 6973,2 2573,0 298,4 1847,9 682,0 2775,3
2001 12022,3 1443 1202,2 7405,5 2736,0 318,6 1962,5 725,0 3006,1
2002 12826,8 1539 1282,7 7901,5 3125,0 340,0 2093,9 828,0 3261,9
2003 15953,3 1914 1595,3 9827,5 3336,0 422,7 2604,3 884,0 3911
2004 17300,7 2076 1730,1 10657,3 2966,3 458,5 2824,2 786,0 4068,7
2005 17124,3 2055 1712,4 10548,5 2650,6 453,8 2795,3 702,4 3951,5
2006 17759,8 2600 1776,0 10611,8 2674,3 470,6 2812,1 708,7 3991,4
2007 19013,9 2586 1901,4 11499,5 2511,8 503,9 3047,3 665,6 4216,8
2008 17687,5 2066 1768,8 10935,0 2654,5 468,7 2897,8 623,8 3990,3
2009 15876,5 1154 1587,7 10305,7 4219,0 420,7 2731,0 1118,0 4269,7
2010 16145,6 1200 1614,6 10461,2 4102,0 427,9 2772,4 1087,0 4287,3
**2011 17200,5 1380 1720,0 11074,4 4200,0 455,8 2934,7 1113,0 4503,5
Примака: * За 1990-2002 рр. наводяться дат щодо загот1вл1 лжвщно! деревини ** Попередш дат
1 Лист № 18/15-17-8469 ввд 29.12.2011 р.
Табл. 2. Площа . licie крагн Свропи
№ з/п Kpaïm Загальна площа тepитоpiï кpaïни, гиc. га Площа винтик люом зeмeль, тж. га Пpоцeнт лicиcтоcтi
1 Ш^щя 45218 27264 60,3
2 Фшлявдя 33814 21883 64,7
3 Фpaнцiя 54919 15156 27,6
4 Icпaнiя 50596 13509 26,7
5 Нiмeччинa 35702 10740 30,1
6 Typeччинa 77945 9954 12,8
7 1татя 30132 9857 32,7
8 Укpaïнa 60370 9491 15,7
9 Польща 31268 8942 28,6
10 Ноpвeгiя 32376 8710 26,9
Cepeднiй вж лiciв cтaновить понад 55 pокiв, iдe поcтyповe cтapiння ль ив, що cпpичиняе погipшeння ïx caнiтapного cтaнy. стнпш i nepecri HHjJl% середhlobí kobí , 45 %
Рис. 4. Pojnoti'ui а притих л ¡совою рослишйстю земель пристигаюч!, 13 % ja групами в1ку в лгсовому фош)1
Рис. 4. Розподт вкритих л1совою рослинтстю земель за групами в1ку в лгсовому фонд1
Люи У^аши œ виcнaжeнi. Cepeднiй 3amc дepeвини cтaновить 186 м3 на re^ap, а загалом по Укуаш оцiнюегьcя в мeжax 1,8 млpд м3 (pиc. 5). Cepeднiй щоpiчний пpиpicт дepeвини по Укpaïнi cягaе 35 млн м3. Cepeднiй щоpiчний пpиpicт y лicax Дepжaвного агентства лicовиx pecypciв cтaновить 4,0 м3 на 1 гeкгap. Biдбyвaетьcя поcтyповe збiльшeння зaпacy. Цe пiдтвepджyе наявнють значного eкономiчного та eнepгeтичного потенщалу лiciв.
Рис. 5. Динамжа запасу деревини в лгсах Украгни, млрд м
Потенщальш запаст i можливо^л yкpaïнcькиx лiciв вeликi i, на думку cпeцiaлicтiв та мiжнapодниx e^^ep™, повнicтю нe викоpиcтовyютьcя. Вико-pиcтaння щоpiчного пpиpоcтy знaxодитьcя в мeжax 50 %, а в ^arnax €вpопи викоpиcтaння щоpiчного пpиpоcтy становить 60-80 %.
88
36ipHHK нayкoвo-тexнiчниx npaqb
Bиxодячи з pозглянyтого aнaлiзy, нaш пpогноз юлько^ вiдxодiв дepe-вини нa œp^ 2Q12-2Q2Q pp. бaзyeтьcя нa тaкиx пpипyшeнняx:
1. Bизнaчaeмо cepeднiй об'ем зaготiвлi дepeвини зa оcтaннi S pокiв (2QQ7-2Q11). Згiдно з тaбл. 1, вiн cтaновить 17,3 млн м3, aбо близько SQ % вщ cepeднього шоpiчного пpиpоcтy.
2. ^иймемо, що в пepiод 2Q12-2Q2Q pp. збiльшитьcя викоpиcтaння шоpiч-ного пpиpоcтy дepeвини до cepeдньоeвpопeйcького piвня 6Q %, тобто до 21,Q млн м3 у 2Q2Q p. Цей погазник нaближaeтьcя до cyчacного piвня зa-готiвлi дepeвини у Польщ^ який зa дaними pоботи [14] cтaновив 27 млн м3 у 2QQS p.
3. Пpиймeмо, що збшьшення викоpиcтaння пpиpоcтy дepeвини в 3,7 млн м3 pозподiлитьcя зa pокaми тaк:
• 2Q12-2Q14 pp. - по Q,2Q млн м3 шоpiчно вiд попepeднього зшчення;
• 2Q1S-2Q1S pp. - по Q,SQ млн м3;
• 2Q19-2Q2Q pp. - по Q,55 млн м3.
4. Bиxодячи з тeндeнцiï зменшення обcягiв eкcпоpтy нeобpоблeноï дepeви-ни ^бл. 1), пpиймeмо, що обcяг eкcпоpтy дepeвини буде шоpiчно CTaro-вити 1Q % вiд об'eмiв зaготiвлi.
5. Пpиймeмо об'ем зaготiвлi дpов нa piвнi 1S % вщ об'eмiв зaготiвлi дepeви-ни. Збшьшення об'eмiв зaготiвлi дpов пояcнюeтьcя викоpиcтaнням дepe-вини cтиглиx i пepecтiйниx лiciв.
6. У зв'язку iз вдоcконaлeнням тexнологiй лicопиляння i дepeвообpоблeння кiлькicть вiдxодiв дepeвини буде змeншyвaтиcя, a тому пpиймeмо cyмap-ний коeфiцieнт вiдxодiв пepepоблeння К2 = Q,6.
Ha оcновi ^ийн^го пpипyшeнь був pозpaxовaно пpогнозний eнepгe-тичний потeнцiaл вiдxодiв дepeвини та 2Q12-2Q2Q pp. (тaбл. 3).
Табл. 3. Прогноз енергетичного потепц'шлу вiдходiв деревини
Роки Зaготiвля дepeвини тиc. м3 щшьн. Екcпоpт дepeвини, тиа м3 щ1льи. Об'еми вщж>д1в дфевини Зaготiв-ля дpов, тиc. м3 щшьн. Еиepгeтичиий потeицiaл, тиc. т у.п.
лicозaго-т1вл1, тиc. м3 щшьн. пepepоб-лення, тиc. м3 щшьн. вдао-д1в л1-cозaг. вiдxодiв пepepоб-лення Дpов в^ого
2Q12 174QQ 174Q 174Q 939б 2S9S 4б1,1 249Q,Q б87,б 3б38,7
2Q13 176QQ 176Q 176Q 9SQ4 2б32 4б5,4 2518,б б97,б 3б82,б
2Q14 17SQQ 17SQ 17SQ 9б12 267Q 471,7 2547,2 7Q7,5 372б,4
2Q1S 1S3QQ 1S3Q 1S3Q 9SS2 274S 485,Q 2б18,7 727,4 3831,1
2Q16 1SSQQ 1SSQ 1SSQ Ю152 2S2Q 498,2 269Q,3 747,3 3935,8
2Q17 193SQ 193S 193S Ю449 29Q2 512,8 2769,Q 7б9$ 4050,8
2Q1S 199QQ 199Q 199Q Ю74б 29SS 527,4 2847,7 791,Q 41бб,1
2Q19 2Q4SQ 2Q4S 2Q4S 1Ю43 3Q67 541,9 292б,4 812,7 4281$
2Q2Q 21QQQ 21QQ 21QQ 1134Q 31SQ 55б,5 3QQ5,1 834,7 439б,3
Ha p^. б таведено дитам^ змiни тa пpогноз eнepгeтичного потенць aлy вiдxодiв дepeвини. Зa пepiод 199Q-2QQ2 pp. eнepгeтичний потeнцiaл вдао-дiв дepeвини cтaновив 2,5-3,1 млн т у.п.^к. Починaючи з 2QQ3 p., цей потен-^an cтaновив понaд 4,Q млн т у.п./piK Зpоcтaння потeнцiaлy пояcнюeтьcя тим, що в cтaтиcтичниx мaтepiaлax зa 199Q-2QQ2 pp. нaвeдeно дaнi щодо зaго-тiвлi лише лiквiдноï дepeвини, a починaючи з 2QQ3 p. - вcieï дepeвини.
э JN С JN С -1 С JN С JN С 1 Г JN С JN С О ^ JN С JN С Г ч Л с л с п ч. jn с JN С о г h с h с 0 JN С jn с о с jn с jn с JN С jn с jn с D Э -i э э N г 2> С э С <~1 2> С Э С Э С Э С п 2> С D С О Г D С D С 0 Э С Э С О С D С 2> С JN С Э г- Э С D г- э С -н С D С 1 э ■Г) э с э с Г) э о э ~~ с D С О с э с jn с -1 с Э С Э S Э
Рис. 6. Динамка змши та прогноз енергетичного потенциалу eiôxoôie деревини
Зпдно з припущеннями прогнозування, з 2012 р. вщбудеться ютотне зменшення енергетичного потенщалу, внаслiдок використання бiльш доско-налих технологiй лiсопиляння i деревооброблення, внаслщок чого кiлькiсть вiдходiв перероблення деревини зменшиться. Висновки:
1. Уточнено методику ощнювання енергетичного потенцiалу деревини i ïï вiдходiв, на базi яко1' вперше виконано розрахунки зазначеного потенщалу за весь перюд незалежност Украïни (1990-2011 рр.). Попередне ощнювання здебшьшого було виконано лише для окремих роюв.
2. Виконано прогноз енергетичного потенщалу вiдходiв деревини на основi поступового збiльшення використання щорiчного приросту деревини до середньоевропейського рiвня 60 % у 2020 р.
3. Ощнювання та прогнозування енергетичного потенщалу деревини дають змогу перейти до аналiзу основних напрямюв енергетичного перетворен-ня твердоï бюмаси та розроблення схеми розмiщення енергетичних об,ектiв на вводах деревини.
Лггература
1. Edward Smeets. General base line and principles. Report on WP4.1 of the EC FP7 Project "Biomass Energy Europe", 2008. Copernicus Institute, Utrecht University, the Netherlands. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.eu-bee.com.
2. Martijn Vis. Harmonization of biomass resource assessments. Volume I: Best practices and methods handbook. Report on WP5 of the EC FP7 Project "Biomass Energy Europe", 2010. BTC Biomass Technology Group B.V., the Netherlands. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.eu-bee.com.
3. Гелетуха Г.Г. Оцшка енергетичного потенщалу бюмаси в УкраЫ. - Ч. 1. Вщходи сшьського господарства та деревинна бюмаса / Г.Г. Гелетуха, Т. А. Железна, М.М. Жовмiр, та ш // Промислова теплотехшка. - 2010. - Т. 32, № 5. - С. 58-65.
4. Гелетуха Г.Г. Оцшка енергетичного потенщалу бюмаси в Укрш'ш. - Ч. 2. Енергетичш культури, рщю бюпалива, биогаз / Г.Г. Гелетуха, Т. А. Железна, М.М. Жовмiр, та ш // Промислова теплотехшка. - 2011. - Т. 33, № 1. - С. 57-64.
5. Гелетуха Г.Г. Розвиток бюенергетичних технологий в Укра1'ш / Г.Г. Гелетуха, Т. А. Железна, С.В. Тишаев, С.Г. Кобзар // Екогехнологи та ресурсозбереження. - 2002. - № 3. - С. 3-11.
6. Гелетуха Г.Г. Сучасний стан та перспективи розвитку бюенергетики в Украшг - Ч. 1 / Гелетуха Г.Г., Железна Т. А. // Промислова теплотехшка. - 2010. - Т. 3, № 3. - С. 73-79.
7. Рослинництво Украши : стат. зб., 2010. - К. : Держком. статистики, 2011. - 99 с.
8. Сшьське господарство Украши : стат. зб., 2010. - К. : Держком. статистики, 2011-234 с.
9. Паливно-енергетичш ресурси Украши : стат. зб., 2010. - К. : Держком. статистики, 2009, 444 с.
10. Земельний фонд Украши станом на 1 ачня 2011 року та динамжа його змш пор4вня-но з даними на 1 ачня 2006 i 1 сiчня 2010 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.agroua.net/news/news_34235.html? uid=5d14ff18e6e6e06f636dc340c2c87d5 b
11. Вавилов А.В. Малая энергетика на биотопливе / А.В. Вавилов, Г.И. Жигар, Л.В. Па-далко и др. - Мн : УП "Технопринт", 2002. - 248 с.
12. Zestaw cwiczen laboratoryjnych - Piotr Zajger ZSE nrl Krakow 20.10.2007.
13. Соловей O.I. Нетрадицшш та поновлюваш джерела енергп / О.1. Соловей, Ю.Г. Лега, В.П. Розен. - Черкаси : Вид-во ЧДТУ, 2007. - 490 с.
14. Титко Ришард. Вщновлюваш джерела енерги / Ришард Титко, Володимир Кашш-ченко. - Варшава - Крагав - Полтава : Вид-во OWG, Варшава, 2010. - 533 с.
Клюс С.В. Определение и прогнозирование энергетического потенциала древесины и ее отходов
Разработана методика расчета энергетического потенциала отходов древесины. Соответственно результатов расчета, энергетический потенциал отходов древесины в Украине за период 1990-2011 г. изменялся в пределах 2,5-4,5 млн т у.т. в год. На основе анализа состояния лесного фонда Украины разработан прогноз энергетического потенциала отходов древесины до 2020 г. Прогнозом предусмотрено постепенное увеличение использования ежегодного прироста древесины с теперешних 50 % до среднеевропейского уровня 60 %.
Ключевые слова: отходы древесины, энергетический потенциал, методика расчета, прогноз.
Klius S.V. Definitions and forecasting of energy potential of wood and wood wastes
A method for calculating the energy potential of wood waste has been done. Accordingly, the results of the calculation of the energy potential of wood waste in Ukraine for the period 1990-2011 is amended in the range 2.5-4.5 million t equivalent fuel per year. Based on the analysis of the state forest fund of Ukraine developed a forecast of the energy potential of wood waste up to 2020 year. Forecast provides a gradual increase in the use of annual wood growth from the current 50 % to 60 % of the average European level.
Keywords: wood wastes, energy potential, the method of calculation, prediction.
УДК 747.023:674.8:534.8 Доц. Р.М. Купчик, канд. техн. наук -
НЛТУ Украши, м. Льв1в
ВИКОРИСТАННЯ ЗВУКО1ЗОЛЯЦ1ЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЕРЕВНО-СТРУЖКОВИХ ПЛИТ У ПРОЕКТУВАНН1 ШТЕР'ЕРУ
Встановлено важливють врахування основних акустичних характеристик сере-довища (звуко- 1 шумо1золящя) тд час проектування штер'еру та значения акустичних властивостей матер1ал1в, що використовуються. Описано вплив основних пара-метр1в (товщина 1 густина) ДСП на звуко1золяцшну здатшсть в област нормованих частот. Подано рекомендацп стосовно використання цього матер1алу в буд1вельнш промисловост й облаштуванш штер'ер1в.
Ключовг слова: проектування штер'еру, акустичш властивос™, звуко1золящя, деревно-стружков1 плити.
Постановка науковоТ проблеми. Щд час проектування iнтер'ерiв ди-зайнери зазвичай придшяють увагу вiзуальному зоровому його сприйняттю споживачами. I часто не враховують звукове сприйняття людини та власти-вост акустичного середовища !! життедiяльностi. Людина сприймае широку гаму звукових модуляцш, що дае змогу !й не тшьки чути гучш та тих^ мело-
