финансовыми рисками на предприятиях аграрного сектора учитывая выделены нами особенности и основные положения, предложенной модели.
Список использованных источников
1. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента / И.Т. Балабанов. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 384 с.
2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент / И.А. Бланк // Уч. пособие.- Изд. 2, перераб. и доп.- К.: Ника-Центр, 2008. - 485 с.
3. Ветлинский В.В. Рискология в экономике и предпринимательстве / В.В. Ветлинский // монография. - М.: Наука, 2005. - 480 с.
4. Вшывська Б. Методи мЫм^аци фЫансових ризиюв / Б. Вг шнвська // Економют. - 2007. - №6 - С. 58-59.
5. Гудзь 0.6. Ризики в систем! управляя фЫансовими ресурсами стьськогосподарських пщприемств / 0.6. Гудзь // АгроЫком. -2007 р. - №5. - С. 92.
6. Диба М.1. Суть та види фЫансових ризиюв у систем! ризик-ме-неджменту пщприемства / М.1. Диба // Вюник НУ «Льввська полг технка». - 2008. - №635. - С. 22.
7. Куницына Н.Н. Экономическая динамика и риски / Н.Н. Куницына - М.: Редакция журн. «Экономика с.-х. и перерабатывающих предприятий», 2002. - 288 с.
8. Крылов Э.И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия: учеб. пособие / Э.И. Крылов, В.М. Власова, И.В.Журавкова. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 608 с.
9. Климчук М.М. Адаптивна модель протидп ризикам бкзнес-про-цесв пщприемств альтернативно! енергетики / М.М. Климчук // Б1знесНнформ. Науковий журнал. - №2. - 2013.- С. 124-128.
10. Осовська Г.В. Основы менеджмента / Г.В. Осовська // Учебник. - Изд. 3-е, пер. и доп. - К.: Кондор, 2009. - 664 с.
11. Brealey R.A., I.A. Cooper, and M.A. Habib, 1996, Using Project Finance to Fund Infrastructure Investments, Journal of Applied Corporate Finance 9:3, pp. 25-38.
12. Buehrer T.S., J.J. Emery, M.T. Spence, Jr., and L.T. Wells, Jr., 2000, Administrative Barriers to Foreign Investment: Reducing Red Tape in Africa, Foreign Investment Advisory Service, Occasional Paper No. 14, International Finance Corporation-Multilateral Investment Guarantee Agency, Washington, D.C.
0.0. К1Р1ЛЬБВН1НА,
здобувач, кервник В1рдту розвитку б'!знес-процеав, група компанм «Воля»
Визначення та оптим1защя 1Тннфраструктури пщприемства
Стаття присвячена визначенню та вибору оптимального для пщприемства варанта 1ТЧнфраструктури з погляду за-доволення ¡нформац!йних потреб, необхдних ресурав, сукупних витрат, а також показникв прямоi економ'1чно'( ефектив-ност1. Запропоновано модель вибору такого варанта ¡ТЧнфраструктури.
Ключов! слова: ¡нформацмний iнжинринг, 1ТИнфраструктура, ¡Т-процес, 1Т-ресурс, 1Т-серв1с, б'знес-процес.
АА. КИРИЛЬЕВНИНА,
соискатель, руководитель отдела развития бизнес-процессов, группа компаний «Воля»
Определение и оптимизация ИТ-инфраструктуры предприятия
Статья посвящена определению и выбору оптимального для предприятия варианта ИТ-инфраструктуры с точки зрения удовлетворения информационных потребностей, необходимых ресурсов, совокупных затрат, а также показателей прямой экономической эффективности. Предложена модель выбора такого варианта ИТ-инфраструктуры.
Ключевые слова: информационный инжиниринг, ИТ-инфраструктура, ИТ-процессы, ИТ-ресурсы, ИТ-сервисы, улучшение бизнес-процессов.
Article focuses on the approach to estimation of the economic efficiency for the project of information engineering, identifying and selecting the best option for the company/s IT infrastructure in order to satisfy the information needs, the limit of resources, total costs, direct indicators of economic efficiency. The model of choice of this option of the IT infrastructure is proposed.
Keywords: information engineering, IT-infrastructure, IT-processes, IT-resources, IT-services, business-process improvement.
Постановка проблеми. Можливост сучасних ¡нформа-цмних технолопй щодо змЫи бвнес-процесв пщприемства та покращення 1'х ключових показниюв результативност й ефективност нин вважаються одним з найпотужыших дже-рел удосконалення б^несу. Провщним ¡нструментом для такого удосконалення може бути ¡нформацмний ¡нжиыринг, який у сучасних умовах пропонуеться розглядати як сукуп-нють дм, пов'язаних ¡з формуванням 1Т-активв пщприемства, що адекватн його б^несу, й органвацюю 1Т-про-цесв задля ефективного ¡нформацмного обслуговування бвнес-споживачю ¡ задоволення 'х ¡нформацмних потреб. Впровадження таких дм вимагае, як правило, великих за обсягом ¡ досить тривалих ¡нвестицм, економнне обгрунту-вання яких для пщприемств недержавно''' форми власност е обов'язковим. Але нин це утруднюеться через досить значну
ктьюсть складно пов'язаних м1ж собою фактор!в, основними з яких слщ вважати:
- складну залежнють м1ж витратами на IT i покращенням загальних фЫансових показниюв пщприемства, осктьки IT опосередковано впливають на виробництво юнцевого продукту (кр!м пщприемств ¡нформацмноУ сфери економки);
- складнють пор!вняння б!знес-процес!в пщприемства до i пюля впровадження IT;
- складнють визначення вартост Ыформаци та вартост i"i перетворення.
- вщсушсть або нечггюсть концепци розвитку IT-!нфра-структури бтьшост пщприемств (принцип!в створення i розвитку), вщсутнють i'i синхроызаци з цтями ведення б!знесу.
Кр!м того, нин не юнуе единого пщходу щодо оцЫювання ефективност IT. Деяк фах!вц рекомендують використову-
166 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 3 (166)/2015
© 0.0. К1Р1ЛЬеВН1НА, 2015
вати загальн методики визначення ефективност ¡нвести-цм [1, 2]. Вони зауважують, що к¡нцев¡ фЫансово-економн-н¡ вигоди пщприемства вщ впровадження 1Т характеризують так¡ показники, як: збтьшення виручки в¡д реал^ацп това-р¡в чи послуг, зниження операцмних витрат, зм¡ни струк-тури активв тощо, а методи ¡нвестицмного анал¡зу дозво-ляють отримати певний наб^ р¡зноман¡тних характеристик ефективност¡, як пов'язан¡ з к¡нцевими показниками продуктивной п¡дприeмства. Деяк¡ фах¡вц¡ наполягають на ви-користанн¡ спец¡альних методик, як враховують специф¡ку 1Т щодо матервльних ¡ нематер¡альних витрат ¡ вигод при 'х ви-користаны, зважаючи на галузеву специф¡ку пщприемства [3]. Здеб¡льшого так¡ методики е ¡нтелектуальною власн¡стю найв¡дом¡ших ¡ноземних консалтингових компанй е «закри-тими», або доступними лише на комерцмый основк
Це показуе, що нин¡ вщсутнм п¡дх¡д, який враховував би як показники прямоУ економнноУ ефективност¡ 1Т, так ¡ стратепч-ну узгодженють формування та розвитку IТ-актив¡в пщприемства, включаючи й 1Т-процеси, як були б адекватн¡ його бвнесу та ефективно забезпечували задоволення ¡нформа-ц¡йних потреб б¡знес-споживач¡в, в¡дзначалися необхщним р¡внем ¡нтегрованост¡, масштабованост¡ та гнучкостк
Метою статт е розроблення пщходу до оц¡нювання еко-ном¡чноí ефективност проекту ¡нформац¡йного ¡нжин¡рингу, визначення та вибору оптимального для пщприемства ва-рвнту IТ-актив¡в з погляду задоволення ¡нформацмних потреб, необх¡дних ресурса, сукупних витрат, а також показни-к¡в прямоí економнно''' ефективност¡.
Виклад основного матерюлу. Визначимо поняття «1Т-активи» п¡дприeмства через так¡ поняття, як «^Инфраструктура» й «1Т-архггектура», та з'ясуемо, яким чином для пщприемства мае бути обраний ¡ оцЫений з погляду економнно' ефективност¡ певний вар¡ант IТ-¡нфраструктури.
Пщ IТ-¡нфраструктурою будемо розум¡ти сукупн¡сть комп'ютерного, комункацмного, мережного обладнання, операц¡йних, прикладних систем, 'х ¡нтерфейс¡в, баз даних ¡ систем управл¡ння ними, як використовуються пщприем-ством (1Т-персоналом ¡ 1Т-користувачами).
П¡д IТ-арх¡тектурою п¡дприeмства будемо розум™ су-купн¡сть метод¡в ¡ засоб¡в щодо створення, впровадження та супроводження елементв IТ-¡нфраструктури пщприем-ства, забезпечення 'х сумюно''' узгоджено' ефективно' ¡ без-перервно' роботи.
Взаемозв'язок IТ-арх¡тектури й IТ-¡нфраструктури показано на рисунку.
Формування або трансформацт !ТНнфраструктури пщ-приемства в¡дпов¡дно до потреб його бвнесу потребуе визначення та вибору и оптимального варвнта з погляду задоволення ¡нформафйних потреб, необх¡дних ресурс¡в ¡ сукупно' вартост¡ волод¡ння.
Ключовою умовою при цьому е перех¡д вщ оц¡нювання ефек-тивност¡ окремих елементв IТ-¡нфраструктури або 'х сукуп-ност до оц¡нювання ефективност¡ ¡нформац¡йного обслугову-вання, основою якого е надання бвнес-користувачам певних IТ-серв¡с¡в, що задовольняють 'хн ¡нформац¡йн¡ потреби ви-користовуючи ^Инфраструктуру п¡дприeмства. Це стае мож-ливим якщо орган¡зац¡я й управлЫня IТ-¡нфраструктурою вщ-буваеться за процесним пщходом. Саме такий п¡дх¡д е тим необх¡дним кроком, який сформуе методолог¡чну базу управ-л¡ння ^Инфраструктурою ¡, в¡дпов¡дно, управл¡нського обл¡ку !Т-витрат. Ця думка в¡дпов¡даe кращому практичному досвщу щодо надання IТ-послуг, що охоплюе основн¡ б¡знес-процеси ¡нформацмно''' служби пщприемства до оргаызаци IТ-процес¡в (1Т11_ - Infoгmation ТесИпо!оду Infгastгuctuгe ЫЬпапу) [4].
Перел¡к таких IТ-серв¡с¡в з описом 'хых характеристик до-цтьно задокументувати. Кожний IТ-серв¡с е результатом певних !Т-процесв. В¡н повинен бути однозначно пов'язаний ¡з ус¡ма !Т-процесами, необх¡дними для його надання. !Т-процес е ланкою, що переносить варт¡сть IТ-ресурс¡в (як¡ е певними елементами !ТИнфраструктури й IТ-арх¡тектури пщприемства) на собвартють IТ-серв¡су. В¡н також мае со-б¡варт¡сть у грошовому вимр, яка дор¡внюe вартост¡ !Т-ре-сурс¡в, необх¡дних для його здмснення.
Для визначення соб¡вартост¡ IТ-серв¡су необхщно про-анал¡зувати склад IТ-ресурс¡в пщприемства та подтити 'х на лопчы групи, визначивши взаемозв'язки та ступЫь ви-
га
а
&
>
а н и га а -В-х
1Т-а рх!текту ра
Орган1зац1йна складова
Техн1чна складова
с;
Л]
I
о
и
о.
О)
с
Н
1—1
0
£ ^
^ ГО
* ^
си ю
о. о а;
ГО
1-
X
ю
о и к;
го т
го т
(0
X X
ч:
'=Г ГО * »0 с; ю о
I
£
О
Методи та
засоби орган1зац1Т ефективно! ¡нформацшно! д1яльносп
Методи та засоби забезпечення ефективноТ безперервно'1 роботи
Архгтектура даних_
Методи та
засоби створення, в п ро ва дже н ня, супроводження
Правила та засоби санкцюнованого доступу
Взаемозв'язок Иннфраструктури й 1Т-архп*ектури пщприемства
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 3 (166)/2015 167
користання кожного 1Т-ресурсу в певному IТ-процес¡ ¡ вщ-пов¡дно IТ-серв¡с¡. Якщо 1Т-ресурсом е певна ¡нформацм-на автоматизована система (1АС), то соб¡варт¡сть IТ-серв¡су для надання якого вона використовуеться визначаеться ви-ходячи з таких засад:
1. Собвартють IТ-серв¡су визначаеться витратами на 1АС, що необх¡дн¡ для його надання, техннних засоб¡в ¡ персоналу. Якщо 1АС використовуеться у юлькох IТ-серв¡сах, то и вар-т¡сть розпод¡ляeться м¡ж ними нарвно.
2. Варт¡сть IАС визначае вартють и складових, наприклад сервер¡в; екземплярю баз даних; програмного забезпечен-ня; !Т-персоналу (включаючи варт¡сть робочого мюця); зо-вн¡шн¡х контракт¡в п¡дтримки.
3. Витрати на пщтримку системи резервування розподЬ ляються на файлов¡ ресурси, бази даних, сервери додатюв, веб-сервери пропорц¡йно обсягу даних.
4. Витрати на пщтримку обладнання розподтяються на лоты сервери, файлов¡ ресурси й бази даних пропорцмно займаному об'ему дискового простору.
5. Витрати на лщензи розпод¡ляються пропорц¡йно кть-кост л¡ценз¡й.
6. Витрати на персонал розподтяються пропорцмно числу ствробггниюв.
7. Варт¡сть персоналу, що обслуговуе сервери або системи управлЫня базами даних певного типу, розподтяеться нар¡вно м¡ж серверами або базами даних цього типу.
8. Вартють персоналу, що здмснюе п¡дтримку !АС, розпо-д¡ляeться нар¡вно м¡ж !АС, що ним обслуговуються.
9. Вартють ф¡зичного сервера переноситься на вартють лог¡чного сервера (кластера), у якому вЫ перебувае.
10. Варт¡сть лопчного сервера переноситься на варт¡сть сервера додатк¡в, веб-додатк¡в, файлових ресурс¡в ¡ баз даних, розташованих на даному лопчному сервер¡.
11. Вартють баз даних, файлових ресурс¡в, сервера до-датк¡в, системного ¡ прикладного програмного забезпечення повнютю переноситься на !АС, до складу яко' вони входять.
13. Сумарн витрати на !Т-сервюв розпод¡ляються м¡ж пщроздтами п¡дприeмства пропорц¡йно числу користувач¡в, що працюють ¡з ними.
Визначивши за такого п¡дходу сумарн¡ витрати на !Т-сервЬ си, надаван¡ бвнес-користувачам, стане можливо визначи-ти величину сукупно''' вартост¡ волод¡ння IТ-¡нфраструктурою.
Ыформацт про IТ-процеси, IТ-ресурси та !Т-сервюи е п¡дгрунтям для моделювання процесу вибору певного варЬ анта !ТНнфраструктури п¡дприeмства.
При цьому пропонуеться виходити з таких принципа:
1. Кожний вар¡ант IТ-¡нфраструктури е завершеним, вщ-пов¡даe вс¡м вимогам до !ТНнфраструктури.
2. Ус¡ вар¡анти IТ-¡нфраструктури мають однакову яюсть техн¡чних р¡шень.
3. Кожний вар^нт IТ-¡нфраструктури мае певний жит-тевий цикл (1_), тривалють якого залежить в¡д технолог¡чноí меж¡ вар¡анта IТ-¡нфраструктури.
4. Задоволення ¡нформацмних потреб п¡дприeмства по-требуе деяко' к¡лькост¡ IТ-серв¡с¡в 1-того виду (Э1). Ктьюсть IТ-серв¡с¡в 1-того виду, що повинна надаватися ^Инфраструктурою будь-якого вар¡анта (Э1), визначаеться за результатами аналву ¡нформац¡йних потреб б^нес-корис-
тувач1в i фксуеться у спец1алы-пй угод1 (SLA Service Level Agreement), що регламентуе норми та правила надання 1Т-сервiсiв бiзнес-користувачам.
5. Для надання IТ-сервiсу i-того виду споживаеться певна кiлькiсть 1Т-ресурсу к-того виду (rik) у межах наявно! кть-костi цього ресурсу (NRk).
6. Вартiсть 1Т-ресурсу к-того виду встановлюеться для l-того перюду життевого циклу IТ-iнфраструктури.
Кiлькiсть 1Т-ресурсу к-того виду, необхiдна для виробництва 1Т-сервюу i-того виду, е одыею i3 заданих характеристик b-то-го варiанта IТ-iнфраструктури. Вона вiдображаe потужнють ва-рiанта IТ-iнфраструктури i характеризуе його технологiчну межу - значення показника ктькост 1Т-ресурсу к-того виду, яке не може бути перевищене. Технолопчною межею можна вважати продуктивнкть центрального процесора, граничний обсяг оперативно! пам'яи граничний обсяг дискового простору, граничну пропускну здатнкть системно! шини, граничну пропускну здатнкть активного мережного обладнання й каналiв зв'язку, гра-ничне число одночасно працюючих користувачiв тощо.
Визначення технолопчно! межi певного варiанта ^Ннфра-структури здмснюеться у такий спосiб. ОцЫюються перспек-тивнi потреби бiзнес-користувачiв, бажано - з розподтом по роках. При плануванн IТ-сервiсiв цi потреби зютавля-ються з IТ-ресурсами, належними певному варiанту ^Ннф-раструктури. На основi такого порiвняння визначаеться момент, коли технолопчна межа варiанта IТ-iнфраструктури (або, частiше, окремих и елементiв) буде перекрита потребами бiзнесу. У пiдсумку розраховуеться тривалють життевого циклу варiанта IТ-iнфраструктури.
Для оцЫювання ефективностi витрат у певний варiант IТ-iнфраструктури використаемо такi показники як термЫ окупностi витрат i iндекс рентабельностi. Вибiр таких показ-никiв визначаеться кiлькома обставинами. Техычна та про-грамна складова !ТНнфраструктури (див. рис.) характеризу-ються швидким моральним старiнням. Тому термiн окупност витрат на певний варiант !ТНнфраструктури не повинен пе-ревищувати тривалють його життевого циклу. Це досить жорстка умова, осюльки iснуe пряма залежнють мiж вар-тiстю !Т та 1'хньою якiстю. Найсучаснiшi та найпотужнiшi IТ мають найвищу вартють, тому i витрати на них потребують бтьшого часу окупностi.
Задача вибору варiанта IТ-iнфраструктури полягае у встановленн варiанта IТ-iнфраструктури з мУмальною су-купною вартiстю володiння протягом його життевого циклу, який до того ж не перевищуе запланований бюджет, за умо-ви, що буде задоволена потреба бiзнес-користувачiв в !Т-сервiсах кожного виду i при цьому не будуть перевитраче-нi IТ-ресурси, термiн окупностi витрат не перевищуватиме тривалост життевого циклу варiанта IТ-iнфраструктури, а рентабельнiсть не буде меншою за одиницю.
Така задача мае вигляд:
fwb-Xb^ min
4=1
при обмеженнях: в
за потребою в IT-cepBicax: ^ -Хъ £ ,г = (1; О
за IT-ресурсами: Rbk ■ хь > NRk,k = (1;Ю
168 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 3 (166)/2015
за бюджетом: ^ -Хь <У
за термЫом окупност1 витрат: ^Г ТОь -Хь < Ь
за рентабелы-пстю: ^ 1ЯЬ -Хь > 1
де Wb - СВВ ^Инфраструктурою Ь-того варвнта протя-гом його життевого циклу; Хь - цточисельна бульова змЫна, яка дорвнюе:
_ |1. якщо ъ-й вар!ант ГТ - ¡нфраструктури принмаеться
вы - ктьюсть 1Т-сервюв /-того виду, що здатна надавати /ТНнфраструктура Ь-того варвнта;
Б/ - ктьюсть 1Т-сервюв /-того виду, необхщна для задо-волення ¡нформацмних потреб бвнес-споживачв;
ИЬк - загальна юльюсть 1Т-ресурсу к-того виду, яка необхщна при Ь-му варюнт IТ-¡нфраструктури для надання 1Т-серв¡с¡в;
ЫИк - наявна к¡льк¡сть ресурсу к-того виду; V - запланований бюджет на 1ТНнфраструктуру; ТОЬ - термЫ окупност¡ витрат на Ь-й вар¡ант IТ-¡нфра-структури; I - життевий цикл IТ-¡нфраструктури; 1ИЬ - ¡ндекс рентабельност¡ Ь-того вар¡анта 1ТНнфра-структури; / - ¡дентиф¡катор виду !Т-сервюу;
I - ктьюсть вид1в IT-cepBÍc¡B;
b - iдeнтифiкaтop BapiaHTa 1ТНнфраструктури;
B - ктьюсть BapiaHTiâ 1ТНнфраструктури;
k - iдeнтифiкaтop виду 1Т-ресурсу;
K - кiлькicть видiв 1Т-ресурав.
Зaдaчa може бути poзв'язaнa методом цiлеcпpямoвaнo-го пеpебopу.
Висновки
Зaпpoпoнoвaнa мoдель opieнтoвaнa нa пpoцеcний тдхщ дo opгaнiзaцiï тa упpaвлiння IT-iнфpacтpуктуpoю пщприем-cтвa дoзвoляe poзв'язaти cучacнi пpoблеми бюджетувaння 1Т i oцiнювaння ефективнocтi 1Т з пoгляду ïхньoгo вигарис-тaння для зaдoвoлення iнфopмaцiйних пoтpеб бiзнеc-cпo-живaчiв i пoв'язaних ¡з цим витpaт.
Список використаних джерел
1. Скрипкин К.Г. Экoнoмичеcкaя эффективнocть инфopмaциoнных систем / Скрипкин К.Г. - М.: ДМК Пресс, 2002. - 256 с.
2. Девеpaдж C. 0купaемocть ИТ. Измерение oтдaчи oт инвестиций в инфopмaциoнные технoлoгии / С. Девеpaдж, Р. ^хли. - М.: Бук-Пресс, 2006. - 180 с.
3. Льюис Д. 0купaемocть инвестиций. это пустые cлoвa / Д. Льюис, М. ^ллер // Сети и системы связи. - 2002. - №2. -С. 17-19.
4. Ин™нд Р. 0влaдевaя ITIL / Инглaнд Р. - М.: Лaйвбук, 2011. - 200 с.
Н.Н. ББЛОВОЛОВА, фнансовий директор ТОВ «Сокол-КР»
Модел1 комплексного маркетингового дослщження споживач1в продукцм шдприемств
Доспджено сучаснi моделi маркетингових досл'джень поведнки споживач'в у процесс виробництва i реапзацйпродук-цИ. Охарактеризовано кожну модель поведнки споживачiв та визначено ¿хн особливосtí. Виокремлено сут^сть кожно'1 складовоí дослщжено'' концепцИ' та зазначено ¡'хне мсце i роль у процеа маркетинговое Дяльност niдприемств. Запро-поновано шляхи виршення проблем, як пов'язанi iз залученням потенцйних шенлв з метою розширення асортименту продукцн, i на цй основi зростання чистого доходу i прибутку пщприемств.
Ключов'1 слова: концеп^я, покуп^, споживачi, ухвалення ршення, покупка, потенцйн шенти, виробники, просування товару, маркетинг, модель.
Н.Н. БЕЛОВОЛОВА, финансовый директор ООО «Сокол-КР»
Модели комплексного маркетингового исследования потребителей продукции предприятий
Исследованы современные модели маркетинговых исследований поведения потребителей в процессе производства и реализации продукции. Охарактеризована каждая модель поведения потребителей и определены их особенности. Выделена суть каждой составляющей исследованной концепции и определены их место и роль в процессе маркетинговой деятельности предприятий. Предложены пути решения проблем, связанные с привлечением потенциальных клиентов с целью расширения ассортимента продукции, и на этой основе рост чистого дохода и прибыли предприятий.
Ключевые слова: концепция, покупатели, потребители, принятие решения, покупка, потенциальные клиенты, производители, продвижение товара, маркетинг, модель.
N.N. BELOVOLOVA, dhief financial officer of LTD Falcon-КР
Models of complex marketing research of consumers of products of enterprises
The of of modern models of marketing researches of behavior of consumers are investigational in the process of production and realization of products. The of of each model of behavior of consumers is described and their features are certain. Essence of of
© Н.Н. ББЛОВОЛОВА, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 3 (166)/2015 169