CC BY
19
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-1-63-61-64 УДК 616.36+003.826+616.379-008.64-082-056.76
ВИЗНАЧЕННЯ ПРОГРЕСУВАННЯ Ф1БРОЗУ ПЕЧ1НКИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИИ Д1АБЕТ 2-ГО ТИПУ НА ТЛ1 НЕАЛКОГОЛЬНОÏ ЖИРОВОÏ ХВОРОБИ ПЕЧ1НКИ
e-mail: [email protected]
За результатами оцшки показниюв еластографи ne4ÎHKM та шдексу фiброзу-4 (FIB-4) й фiброзу при неалкогольнiй жировiй XBopo6i печшки (НАЖХП) - (NFS) виявлено вищий CTyniHb фiброзу за наявностi неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) порiвняно 3i стеатогепатозом (НАЖГ). Встановлено, що наявнiсть цукрового дiабету (ЦД) 2-го типу сприяе прогресуванню фiброзу печiнки у хворих на НАЖХП як на стада НАЖГ, так i на стадн НАСГ за показниками величини швидкосп зсувно'1 хвилi та iндексiв FIB-4 й NFS. У хворих на НАЖГ за наявносп ЦД 2-го типу низький ступiнь фiброзу (F0, F1, F2) вiдзначався в 24 (52,17%) пащен™, високий (F3, F4) - у 22 (47,83%) пащенив; у хворих на НАСГ без ЦД - в 11 (32,35%) i в 23 (67,65%) вщповщно. Визначення жорсткост печшки методом еластографи, розрахунок шдекав FIB-4 та NFS сприяе ранньому виявленню фiбротичних змш паренхiми печiнки, що, в щлому, обумовлюе доцiльнiсть включення цих методик до протоколу обстеження хворих на ЦД 2-го типу, поеднаного з НАЖХП.
Ключов1 слова: неалкогольна жирова хвороба печшки, цукровий д1абет 2-го типу, еластограф1я, шдекси ф1брозу.
Робота е фрагментом НДР "Захворювання внутршшх оргашв у сучасних умовах, за поеднаног патологи та ураження оргашв-мшеней: особливостiперебку, дiагностики талщвання" (реестрацшний номер 0115U000995).
Неалкогольна жирова хвороба печ1нки (НАЖХП) - це хрошчне захворювання печшки, тюно пов'язане з д1абетом i ожир1нням, що описуеться як нацм1рне накопичення жиру в форм1 триглщерищв у печшц (у понац 5 % гепатоципв). Переб1г НАЖХП характеризуеться наступними формами, що вщображають стадп патолопчного процесу: неалкогольний стеатоз - надм1рне накопичення жиру в печшщ (жирова дистроф1я гепатоципв), неалкогольний стеатогепатит - запальна 1нф1льтрац1я печ1нково1 тканини з вогнищами некрозу, неалкогольний ф1броз i цироз печ1нки, коли порушуеться архггектошка печшки внаслщок утворення вузл1в сполучно1 тканини [2, 3, 14]. За даними експерпв трьох профеайних асощащй Свропи (European Association for the Study of the Liver (EASL), European Association for the Study of Diabetes (EASD) i European Association for the Study of Obesity (EASO)), НАЖХП е найбшьш поширеним захворюванням печшки в крашах Захщно1 Свропи i охоплюе 17-46 % дорослого населення [9]. НАЖХП на тепершнш час вже не розглядаеться як iзольована патологiя, а така, що супроводжуеться ураженням iнших органiв та систем й може виступати предиктором серцево-судинних захворювань [3, 7, 17]. Тому, зпдно з рекомендацiями гепатологiчних асощацш, в обов'язкову програму скринiнгу хворих на НАЖХП включено ощнку метаболiчних порушень та серцево-судинного ризику [9, 15]. Поширешсть ендокринно1 патологiï тюно пов'язана з цукровим дiабетом) ЦД, який визнано неiнфекцiйною епiдемiею нашого часу. У 2015 роцi у свт зареестровано близько 422 млн. хворих на ЦД; за прогнозами, до 2040 р. кшькють хворих досягне 642 млн. [5, 16]. ЦД е важливою медико-сощальною проблемою сучасного суспшьства, що обумовлено не лише високою захворюванютю i поширенютю, клiнiчним полiморфiзмом, а й значною частотою розвитку його важких хрошчних ускладнень з ураженням практично вах органiв i систем органiзму, що визначае якють життя, а часто й життевий прогноз хворих [1, 4, 19]. За даними низки ешдемюлопчних дослщжень, у 24-88 % хворих на ЦД спостертаються дiабетичнi гепатопатiï, серед яких найчастiше виявляють НАЖХП [11, 13].
У дiагностицi НАЖХП важливим е оцiнка ступеня фiброзу печiнки, що дозволяе визначити прогресування захворювання [2, 6, 18]. Тривалий час «золотим стандартом» вважалася бiопсiя печiнки з наступним гютолопчним дослiдженням ïï тканини. Сьогоднi перевага надаеться неiнвазивним методам дослiдження, серед яких найбшьш перспективним для кшшчного застосування вважаеться визначення жорсткостi печшки методом еластографи, що надае можливють дiагностики рiзних стадiй захворювання [12, 10]. Поряд iз еластографiею на особливу увагу заслуговують розрахунковi методи ощнки ступеня фiброзу, що враховують не тiльки функцiональний стан печiнки, але й наявнiсть порушень вуглеводневого обмiну, антропометричнi та вiковi особливосп падiента тощо [8, 20, 21].
Метою роботи було ощнити стутнь прогресування фiброзу печiнки у хворих на ЦД 2-го типу, залежно вщ перебiгу НАЖХП.
Матерiал та методи дослщження. Об'ектом дослiдження були 155 хворих на НАЖХП, серед яких видшено 75 ошб без ЦД 2-го типу (I група) та 80 ошб iз субкомпенсованим ЦД 2-го типу (II група). Серед пацiентiв кожноï з груп були видiленi хворi на неалкогольний жировий гепатоз (НАЖГ)
- 1А група (n=53) i IIA група (n=46) i неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) - 1Б група (n=22) i 11Б група (n=32). Дiагноз НАЖХП встановлювали вiдповiдно до унiфiкованого кшшчного протоколу "Неалкогольний стеатогепатит" [3], та адаптовано1' клiнiчноï настанови, засновано1' на доказах "Неалкогольна жирова хвороба печшки" [2], згiдно з рекомендацiями Свропейсько1' асоцiацiï з вивчення печiнки (EASL), Свропейсько1' асощацл з вивчення дiабету (EASD), Gвропейськоï асоцiацiï з вивчення ожирiння (EASO) [9]. ЦД 2-го типу дiагностували вiдповiдно до ушфшованого клiнiчного протоколу "Неалкогольний стеатогепатит" [4], адаптовано1' клiнiчноï настанови, засноважй на доказах "Цукровий дiабет 2 типу" [1], рекомендацш Американсько1' асощацл дiабетологiв [19].
Усiм хворим було проведено загально-кшшчне обстеження (аналiз скарг, анамнезу хвороби, анамнезу життя, об'ективного статусу), ЕКГ, УЗД, еластографiя печiнки, ощнка функцiонального стану печiнки, вуглеводного i жирового обмшу, розрахунок iндексiв фiброзу FIB-4 (FibroIndex-4) i NFS (Non-alcoholic Fatty Liver Disease Fibrosis Score). Функщональний стан печшки ощнювали за актившстю аспартатамiнотрансферази (АсТ), аланiнамiнотрансферази (АлТ), загального бiлiрубiну, прямого бiлiрубiну, гамма-глутамштранспептпдази, лужно1' фосфатази. Особливостi вуглеводневого обмiну оцiнювали за рiвнем глiкемiï натще, показниками орального глюкозотолерантного тесту i ткованого гемоглобiну (HbAlc). Фiброз паренх1ми печiнки дiагностували за величиною швидкосп зсувно1' хвилi (м/с) методом еластографп з оцiнкою ступени фiброзу по шкалi METAVIR [10] на апарап Siemens ACUSON S2000. Кiлькiсть усшшних вимiрювань складала не менше 10 для кожного пащента. Видiляли наступи стадiï фiброзу за METAVIR: F0 - зi швидюстю зсувно1' хвил в межах 0,87-1,22 м/с; F1 зi швидкiстю зсувно1' хвилi в межах 1,23-1,37 м/с; F2 зi швидюстю зсувно1' хвилi в межах 1,38-2,0 м/с; F3 зi швидюстю зсувно1' хвилi в межах 2,01-2,64 м/с; F4 зi швидкiстю зсувно1' хвилi понад 2,64 м/с. 1ндекс FIB-4 розраховували за формулою: (вк пацiента [роки] х рiвень АсАТ [Од/л]): рiвень тромбоцитiв [х109/л] х V рiвень АлАТ [Од/л]) [20, 21]. 1ндекс NFS розраховували за формулою: -1,675 + (0,037хвш [роки]) + (0,094хщдекс маси тiла [кг/м2]) + (1,13хпорушення толерантностi до глюкози/цукровий дiабет [так = 1, ш = 0]) + (0,99хAсAТ/AлAТ) - (0,013хрiвень тромбоцитiв [х109/л])
- (0,66хальбумш [г/дл]) [18]. Статистичну обробку отриманих результатiв проводили за допомогою програмного забезпечення - табличного процесора «Microsoft Excel» та пакета прикладних програм «Statistica» v. 10.0 StatSoft, USA. Ощнку вiрогiдностi розходження середнiх величин проводили за допомогою парного ^критерда Стьюдента. Середнi величини поданi у виглвд (М±т), де М - середне значення показника, m - стандартна похибка середнього. Результати вважали статистично достовiрними при значеннi р<0,05. Наявнiсть кореляцiйного взаемозв'язку визначали за допомогою коефщента рангово1' кореляцiï (r) Spearman.
Результати дослiдження та ïx обговорення. За результатами еластографiï жорстюсть паренх1ми печiнки була пiдвищена у хворих усiх груп, будучи при цьому бшьшою в пацiентiв 1Б i 11Б груп за наявносп НАСГ, порiвняно з пацiентами 1А i 11А груп за наявносп НАЖГ (табл. 1). Зокрема, у хворих 1Б групи швидюсть зсувно1' хвилi складала (1,68±0,12) м/с, перевищуючи рiвень у хворих 1А групи на 53,24% (р<0,05). У хворих 11Б групи швидюсть зсувно1' хвиш складала (2,75±0,19) м/с, перевищуючи рiвень у хворих 11А групи на 63,69% (р<0,05). Встановлено, що наявшсть ЦД 2-го типу у хворих на НАЖХП супроводжувалася наростанням фiброзу печiнки з бiльш вираженим збшьшенням жорсткостi паренх1ми печiнки у вщповщних групах. Зокрема, показник швидкостi зсувно1' хвилi у хворих на НАЖГ 11А групи перевищував такий показник у хворих 1А групи на 20,86% (р<0,05); у хворих на НАСГ 11Б групи перевищував такий показник у хворих 1Б групи на 29,11% (р<0,05). Aналiз показниюв еластографiï дозволив виявити вищий стутнь фiброзу печiнки за наявностi НАСГ, особливо на rai ЦД 2-го типу (табл. 2).
Зокрема, у хворих на НАЖГ без ЦД низький стутнь фiброзу (F0, F1, F2) вщзначався в 41 (77,36%) пащента, високий (F3, F4) - у 12 (22,64%) пащенпв; у хворих на НАСГ без ЦД - у 12 (54,54%) i у 10 (54,46%) пащенпв вщповщно. У хворих на НАЖГ за наявносп ЦД 2-го типу низький стутнь фiброзу (F0, F1, F2) вщзначався в 24 (52,17%) пащенпв, високий (F3, F4) - у 22 (47,83%) пащенпв; у хворих на НАСГ без ЦД - у 11 (32,35%) i в 23 (67,65%) вщповщно, що вказуе на несприятливий вплив ЦД 2-го типу щодо прогресування фiброзувальних процешв у печшщ
Показник вдексу фiброзу-4 (FIB-4) у хворих на НАЖХП був бшьшим за наявносп НАСГ. Зокрема, у хворих 1Б групи вш перевищував такий у хворих 1А групи на 38,73% (р<0,05), у хворих 11Б групи перевищував такий у хворих 11А групи на 35,10% (р<0,05). Наявнiсть ЦД 2-го типу у хворих на НАЖХП супроводжувалася наростанням iндексу FIB-4 як у хворих на НАЖГ, так i у хворих на НАСГ. Зокрема, in^^ FIB-4 у хворих на НАЖГ 11А групи перевищував такий показник у хворих 1А групи на 48,55% (р<0,05); у хворих на НАСГ 11Б групи перевищував такий показник у хворих 1Б групи на 44,58% (р<0,05).Вщповщним чином змiнювався показник вдексу фiброзу при НАЖХП (NFS).
Таблиця 1
Показники фiброзу печшки у хворих на цукровий дiабет 2-го типу залежно вiд стадн
Показник, одинищ вим1ру I група (n=75) II група (n=80)
ЬА група (n=53) ГА група (n=53) II А група (n=46) II А група (n=46)
Швидюсть зсувно! хвил1, м/с 1,39±0,07» 2,13±0,10 1,68±0,12*» 2,75±0,19*
!ндекс FIB-4 1,73±0,13» 2,40±0,16 2,57±0,18*» 3,47±0,22*
!ндекс NFS -1,53±0,15» 0,09±0,02 -0,41±0,02*» 0,66±0,13*
Примiтки: * - достсжршсть вiдмiнностi пс^вняно з хворими I групи (р<0,05); rpyni (р<0,05).
достовiрнiсть вiдмiнностi пс^вняно з хворими на НАСГ у
Таблиця 2
Частота ступешв фiброзу печшки, залежно вщ стадн неалкогольнот жировоТ хвороби печiнки i
Ступ1нь ф1брозу, F I група (n=75) II група (n=80)
!А група (n=53) IE група (n=22) II А група (n=46) II E група (n=34)
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
F0 - швидкiсть зсувно! хвил1(0,87-1,22) м/с 3 5,66 - - - - - -
F1 - швидюсть зсувно! хвил1 (1,23-1,37 ) м/с 22 41,51 4 18,18 6 13,04 3 8,82
F2 - швидюсть зсувно! хвил1 (1,38-2,0) м/с 16 30,18 8 36,36 18 39,13 8 23,53
F3 - швидюсть зсувно! хвил1 (2,01-2,64) м/с 8 15,09 7 31,82 15 32,61 16 47,06
F4 - швидюсть зсувно! хвил1 понад 2,64 м/с 4 7,55 3 13,64 7 15,22 7 20,59
Негативне значення показника NFS мало мюце в пащенпв 3i НАЖГ у хворих IA i IIA груп, проте за наявносп ЦД 2-го типу вш був вищим на 73,20% (р<0,05). За прогресування НАЖХП до стади НАСГ 1ндекс NFS збшьшувався до позитивних значень, особливо за наявносп ЦД 2-го типу i у хворих ПБ групи перевищував такий у хворих IБ групи на 63,30% (р<0,05). На основ1 статистичного анал1зу були встановлеш прям1 кореляцп м1ж стадею ф1брозу печ1нки за величиною швидкосп зсувно! хвил та 1ндексом FIB-4 (r=0,682; p=0,0008); величиною швидкосп зсувно! хвил та ¡ндексом NFS (r=0,734; p=0,0005) у хворих на НАЖХП на тл ЦД 2-го типу.
1. Прогресування ф1брозу печ1нки у хворих на НАЖХП на rai ЦД 2-го типу залежить вщ !! стадп i е бшьш вираженим за наявностi НАСГ.
2. Наявтсть ЦД 2-го типу сприяе прогресуванню фiбpозy печiнки у хворих на НАЖХП як на стадп НАЖГ, так i на стадп НАСГ за показниками еластографп та за вдексами FIB-4 i NFS.
3. Визначення жоpсткостi печiнки методом еластографп, розрахунок iндексiв FIB-4 та NFS сприяе ранньому виявленню фiбpотичних змш паренх1ми печiнки, що, у щлому, обумовлюе доцiльнiсть включення цих методик до протоколу обстеження хворих на ЦД 2-го типу, поеднаного з НАЖХП.
1. Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh «Tsukrovyi diabet 2 typu». Nakaz MOZ Ukrainy № 1118 vid 21.12.2012. Rezhym dostupu: http://www.moz.gov.ua/docfiles/dod1118_1_2012_.pdf.
2. Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh 'Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky", 2014. Rezhym dostupu: http://www.moz.gov.ua/docfiles/dod_akn_dn_20140616_2.pdf.
3. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy 06 lystopada 2014 roku № 826 «Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy "nealkoholnyi steatohepatyt». Rezhym dostupu: http://moz.gov.ua/docfiles/ dn_20141106_0826_dod_ukp_nsg.pdf.
4. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy 21 hrudnia 2012 roku № 1118 «Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi ta vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy "Tsukrovyi diabet 2 typu"». Rezhym dostupu: https://medprosvita.com.ua/nakaz-moz-ukrayini-vid-21-12-2012-n-1118-pro-zatver/.
5. Tronko MD, Dovidnyk osnovnykh pokaznykiv diialnosti endokrynolohichnoi sluzhby Ukrainy za 2013 r. Endokrynolohiia.2014;19(1): 40.
6. Stepanov YuM, Nedzvetska NV, Yahmur VB. Neinvazyvna diahnostyka fibrozu pechinky u khvorykh iz nealkoholnoiu zhyrovoiu khvoroboiu pechinky. Hastroenterolohiia.2017; 51(3):188-95. doi: 10.22141/2308-2097.51.3.2017.112635.
7. Bril F, Bril K. Cusi Management of Nonalcoholic Fatty Liver Disease in Patients With Type 2 Diabetes: A Call to Action. Diabetes Care.2017; 40(3):419-430. DOI: https://doi.org/10.2337/dc16-1787.
8. Castera L. Noninvasive evaluation of nonalcoholic fatty liver disease. Semin Liver Dis. 2015;35:291-303. DOI: 10.1055/s-0035-1562948.
9. EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. Diabetologia. 2016; 59: 1121-40.
10. Ferraioli G, Parekh P, Levitov AB. Shear Wave Elastography for Evaluation of Liver Fibrosis. J Ultrasound Med. 2014; 33(2):197-203.
11. Forlani G, Giorda C, Manti R. The burden of NAFLD and its characteristics in a nationwide population with type 2 diabetes. J Diabetes Res. 2016; 2016. DOI: 10.1155/2016/2931985.
12. Lin SC, Heba E, Wolfson T. Noninvasive diagnosis of nonalcoholic fatty liver disease and quantification of liver fat using a new quantitative ultrasound technique. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2015;13:1337-45. DOI: 10.1016/j.cgh.2014.11.027.
13. Lomonaco R, Bril F, Portillo-Sanchez P. Metabolic impact of nonalcoholic steatohepatitis in obese patients with type 2 diabetes. Diabetes Care. 2016; 39: 632-8. DOI: 10.2337/dc15-1876.
14. Kumar R, Mohan S. Non-alcoholic fatty liver disease in lean subjects: characteristics and implications. J Clin Transl Hepatol.2017; 5(3): 216-23.
15. LaBrecque Douglas, Abbas Zaigham, Anania Frank. World Gastroenterology Organisation Global Guidelines: Nonalcoholic Fatty Liver Disease and Nonalcoholic Steatohepatitis. J Clin. Gastroenterol. 2014; 48 (6):467-73.
16. Mechanick JI. Global dimensions of diabetes: information and synthesis. Ann. Glob. Health.2015; 1:6:733-4. D0I:http://dx.doi.org/10.1016/j.aogh.2015.12.015.
17. Rinella ME. Nonalcoholic fatty liver disease: a systematic review. JAMA. 2015; 313:2263-73. doi: 10.1001/jama.2015.5370.
18. Stâl P. Liver fibrosis in non-alcoholic fatty liver disease - diagnostic challenge with prognostic significance. World J Gastroenterol. 2015; 21(39): 11077-87. doi:10.3748/wjg.v21.i39.11077.
19. Standards of Medical Care in Diabetes. American Diabetes Association (ADA). Diabetes Care.2017; 40(1): P. 75-98.
20. Ucar F, Sezer S, Ginis Z. APRI, the FIB-4 score, and Forn's index have noninvasive diagnostic value for liver fibrosis in patients with chronic hepatitis B. Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. 2013; 25:1076-1081.
21. Yin Z, Zou J, Li Q. Diagnostic value of FIB-4 for liver fibrosis in patients with hepatitis B: a meta-analysis of diagnostic test. Oncotarget 2017; 8(14):22944-53. doi: 10.18632/oncotarget.14430.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРОГРЕССИРОВАНИЯ ФИБРОЗА ПЕЧЕНИ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА НА ФОНЕ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНИ ПЕЧЕНИ Павловский С. А., Вирстюк Н. Г. По результатам оценки показателей эластографи печени и индекса фиброза-4 (FIB-4) и фиброза при неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП) - (NFS) выявлено более высокую степнь фиброза при наличии неалкогольного стеатогепатита (НАСГ) сравнительно со стеатогепатозом (НАЖГ). Установлено, що присутствие сахарного диабета (СД) 2-го типа содействует прогрессированию фиброза печени у больных НАЖБП как на стадии НАЖГ, так и на стадии НАСГ по показателям величины скорости сдвиговой волны и индексов FIB-4 и NFS. У больных НАЖГ при наличии СД 2-го типа низкая степень фiброза (F0, F1, F2) определялась у 24 (52,17%) пациентов, високая (F3, F4) - у 22 (47,83%) пациентов; у больных НАСГ без СД - у 11 (32,35%) и у 23 (67,65%) соответственно. Определение жесткости печени методом эластографии, расчет индексов FIB-4 и NFS содействует раннему выявлению фибротических изменений парен-химы печени, что, в целом, обусловливает целесообраз-ность включения этих методов в протокол обследования больных СД 2-го типа, сочетанного с НАЖБП.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, сахарный диабет 2-го типа, эластография.
Стаття надшшла 30.12.2017 р.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-1-63-64-69 UDC 616.37-002-06-089
DETERMINATION OF FIBER DEVELOPMENT OF LIVER IN PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS ASSOCIATED WITH NON-ALCOHOL FATTY LIVER DISEASE Pavlovskyi S. A., Virstyuk N. G.
According to the results of evaluation of liver elastography and index of fibrosis-4 (FIB-4) and fibrosis score in non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) - (NFS), a higher degree of fibrosis was found in the presence of non-alcoholic steatohepatitis (NASH) compared with steatohepatosis (NAGH). It was found that the presence of type 2 diabetes mellitus (diabetes mellitus) contributes to the progression of liver fibrosis in patients with liver inflammatory bowel disease both at the stage of NAFLD and at the stage of NASH by the values of the velocity of the shear wave and the indices of FIB-4 and NFS. In patients with NAFLD in the presence of type 2 diabetes, low fibrosis (F0, F1, F2) was observed in 24 (52.17%) patients, high (F3, F4) in 22 (47.83%) patients; in patients with NASH without diabetes - in 11 (32.35%) and 23 (67.65%) respectively. Determination of stiffness of the liver by the method of elastography, the calculation of indices FIB-4 and NFS contributes to the early detection of fibrotic changes in the parenchyma of the liver, which, in general, makes the expediency of incorporating these methods into the protocol for the examination of patients with diabetes 2-type, combined with NAFLD.
Key words: non-alcoholic fatty liver disease, type 2 diabetes mellitus, elastography.
Рецензент Скрипшк 1.М.
THE USE OF WHIPPLE OPERATION IN PATIENTS WITH COMPLICATED FORMS OF
CHRONIC PANCREATITIS
During the period of 2011-2017, 170 patients with complicated forms of CP were operated on in the Department of General Surgery of the Ivano-Frankivsk Regional Clinical Hospital. In 11 out of 170 patients (6.5%) the method of the surgical choice was the Whipple operation (the main group). The immediate and long-term outcomes of this operation were compared with the similar results in 61 out of 170 patients (35.9%) who were applied duodenum-saving resection operations (the comparison group). In patients with CP, in whom it was impossible to exclude malignant process in the pancreatic head, the Whipple operation should be considered as the operation of choice. The analysis of the immediate and long-term outcomes of the Whipple operation in patients with complicated forms of CP shows that this intervention is effective, gives a stable clinical effect. Patients undergoing pancreatic-duodenal resection because of CP, the level of early postoperative complications, long-term consequences and life quality indicators do not significantly differ from similar figures after duodenum-preserving surgical interventions.
Key words: chronic pancreatitis, Whipple operation, pancreatic enteroanastomosis, biliary hypertension, chronic duodenal obstruction.
The morbidity of chronic pancreatitis (CP) in the world is 3.1-8 cases, in European countries it is 4-8 cases, and the prevalence is accounted for 25 cases per 100,000 of population [1]. Over the past thirty years,
