CC BY
95
Числова щільність ядер інтерстиціальних ендокриноцитів також перевищувала показники контрольних груп тварин. Одержані показники свідчать про морфологічні перетворення в статевих органах щурів, які в подальшому призводять до появи компенсаторних процесів в сім’яних залозах.
Перспективи подальших досліджень. В подальших дослідженнях доцільно визначити ультраструктурні зміни в сім’яниках щурів після дії електромагнітного поля та імунокорекції в пізні терміни - до 120-ї доби спостереження.
1. Байбеков И.М. Сканирующая электронная микроскопия семенных канальцев и сперматозоидов крыс при тепловом воздействии / И.М. Байбеков, Х.Д. Асадов, Н.А. Стрижков // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2007. - Т.143, №1. - С.117 - 120.
2. Бондаренко Т.П. Коррекция гормонального статуса у кастрированных и с экспериментальным гипогонадизмом крыс путем алло- и ксенотрансплантации органотипических культур / Т.П. Бондаренко, Т.А. Божок, Е.М. Легач // Проблеми екології та медицини. - 2003. - Т.7, № 1-2. - С. 3-7.
3. Демяшкин Г.А. Паракринные механизмы регуляции функций семенника (иммуноцитохимический аспект) / Г.А. Демяшкин, Н.Ш. Амиров // Фундаментальные исследования. - 2009. - №2. - С. 88 - 90.
4. Івахненко О.Л. Чоловіче безпліддя. Сучасні підходи до лікування / О.Л. Івахненко, О.П. Стрілець, Г.І. Кабачний [та ін.] // Запорож. мед.журн. - 2010. - Т.12, №2. - С.65-69.
ЭЛЕКТРОННО-МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЯИЧЕК И ПРИДАТКОВ ЯИЧЕК КРЫС ПОСЛЕ ВОЗДЕЙСТВИЯ ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ИЗЛУЧЕНИЯ И ПОСЛЕДУЮЩЕЙ ИММУНОСТИМУЛЯЦИИ Топка Э.Г., Шарапова Е.Н.
В исследовании приведены результаты морфологических исследований яичек и придатков яичек крыс, которые подверглись действию электромагнитного облучения, впоследствии получали иммунностимулирующую терапию. В результате работы получены данные, которые подтверждают позитивное влияние иммунн-омодулирующих препаратов на внутренние половые органы крыс.
Ключевые слова: электронная микроскопия, яичко, придаток яичка, иммуностимуляция.
Стаття надійшла 22.02ю2013 р.
ELECTROMICROSCOPICAL CHARACTERISTICS OF TESTES AND EPIDIDYMIS OF RATS AFTER EXPOSURE TO ELECTROMAGNETIC RADIATION AND FOLLOWING IMMUNOSTIMULATION Topka E.G., Sharapova E.N.
In this research the results were adduced of morphological researches of testes and epididymis of rats, who were subjected to the effect of electromagnetic radiation, followed by immunostimulation therapy. As a result, at the end of this research findings were obtained, which confirm the positive influence of immunomodulatory drugs on the inner genital organs of rats.
Key words: electronic microscopy, testes, epididymis,
immunostimulation.
УДК 340.6:616-076:577.21
(Хіеськіїй національній
Д.О. Уманський
медичний університет, Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи, м. Одеса
ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СЛІДІВ ПОТО-ЖИРОВИХ ВИДІЛЕНЬ В ЯКОСТІ ОБ’ЄКТІВ СУДОВО-МЕДИЧНОГО ІДЕНТИФІКАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ
МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИХ МЕТОДІВ
У роботі вивчалась можливість використання слідів пото-жирових виділень для ідентифікації особи із застосуванням молекулярно-генетичних методів дослідження. Було доведено, що сліди пото-жирових виділень людини можуть містити ядровмісні епітеліальні клітини, дослідження яких із застосуванням молекулярно-генетичних методів надасть можливість використовувати їх в якості об’єктів судово-медичної ідентифікаційної експертизи. При молекулярно-генетичному дослідженні цитологічних препаратів, приготовлених з мікрослідів пото-жирових виділень, із використанням модифікованих методик виділення геномної ДНК та її ампліфікації виявилось можливим отримати «повний» профіль ДНК за 15 мікросателітними локусами та локусом для визначення статевої належності Дшеї при дослідженні 50 ядровмісних епітеліальних клітин.
Ключові слова: сліди пото-жирових виділень, ДНК-ідентифікація, ядровмісні епітеліальні клітини.
Робота є фрагментом науково-дослідної роботи «Судово-медична молекулярно-генетична ідентифікація особи при дослідженні одиничних ядровмістимих клітин в мікрослідах біологічного походження», № держ.реєстрації 0ПШ003340.
Пото-жирові сліди людини почали розглядатися як об’єкт судово-медичного дослідження в 70-х р.р. ХХ ст., коли остаточно стала очевидною надзвичайна інформативність їх дослідження. Дослідження пото-жирових слідів людини традиційно проводилося на морфологічному рівні. Достатньо довгий час дактилоскопічне дослідження папілярного малюнку шкіри долонь виступало в якості єдиної можливості ідентифікації людини по її слідам на місці злочину. Вивчення пото-жирових слідів рук на речових доказах та подальший розвиток та вдосконалення дактилоскопії проводилося шляхом пошуку більш ефективних способів виявлення невидимих пото-жирових слідів та встановлення нових особливостей деталей папілярних малюнків з метою підвищення їх ідентифікаційної значущості [8,9,10]. Для дослідження у судовій медицині М.В. Кісіним була розроблена методика дослідження пото-жирових слідів, яка базувалася на виявленні поту та визначенні його групової належності за допомогою імунологічних методів [2]. Також в літературі описана методика встановлення статевої належності пото-жирових виділень людини за визначенням в них співвідношення олеїнової та стеаринової кислот [3]. Однак, існуючі методики не в змозі забезпечити достатню інформативність ідентифікаційного дослідження пото-жирових слідів. Пото-жирові сліди людини формуються в результаті контактної взаємодії шкіри долонь людини як слідоформуючого об’єкту з поверхнею матеріальних предметів (слідосприймаюча поверхня) [4]. Секрет потових та сальних залоз не містить клітин, однак, в ньому за певних обставин можуть бути присутні ядровмісні клітини,
регіональне походження яких може бути різноманітним (клітини залозистого епітелію, який вистилає протоки залоз, клітини епідермісу). До того ж руки можуть виступати в якості векторів переносу будь-яких інших ядровмісних клітин на предмети [10,12].
Кількість клітин, які можуть міститись в слідах пото-жирових виділень, залежить від багатьох факторів: поверхні предмету-носія (всмоктуюча або невсмоктуюча), температури навколишнього середовища, фізіологічного та психо-емоціонального стану особи, яка залишила ці сліди. У судово-медичній практиці при дослідженні пото-жирових виділень на речових доказах перед експертом виникає необхідність встановлення наявності слідів поту та їх належності конкретній особі, для чого виконується порівняльне дослідження групових властивостей біологічних об’єктів та зразків осіб, що проходять за справою, за системою ABO. Біохімічним маркерам, таким як маркери ізосерологічної системи ABO, притаманний дуже низький індивідуалізуючий потенціал через невелику кількість генів, які входять до її складу. Ймовірність випадкового збігу встановлених груп біологічного матеріалу за цією системою у різних осіб достатньо велика, і тому тільки молекулярно-генетичне дослідження мікрослідів пото-жирових виділень може дозволити провести судово-медичну ідентифікацію особи на достатньо високому вірогіднісному рівні. Саме тому існує необхідність у визначенні можливості дослідження слідів пото-жирових виділень із застосуванням молекулярно-генетичних методів.
Meтою роботи було визначення наявності генетичного матеріалу (ядровмісних клітин) у слідах пото-жирових виділень та можливості проведення ідентифікаційного дослідження таких слідів із застосуванням молекулярно-генетичних методів.
Для досягнення мети вирішували наступні завдання: 1. Визначали наявність генетичного матеріалу (ядровмісних клітин) у цитологічних препаратах, приготовлених з мікрослідів пото-жирових виділень. 2. Визначали достовірність даних шляхом порівняльного аналізу теоретичної кількості виділеної геномної ДНК з ядровмісних епітеліальних клітин у слідах пото-жирових виділень з кількістю ДНК, яка виділилась в результаті проведення експериментальних досліджень.
Mатeрiал та методи дослідження. Методи дослідження: цитологічні, молекулярно-генетичні. Для проведення експериментальних досліджень були відібрані предмети, на яких найчастіше можуть залишатися сліди пото-жирових виділень: молоток з дерев’яною ручкою; мобільний телефон; металева дверна ручка; склянка; внутрішня поверхня шкіряних рукавиць. Усі вищенаведені предмети тримали в руках протягом 2 хвилин. Рукавиці одягали та носили протягом 5 хвилин. Перед дослідом поверхні предметів обробляли деконтамінуючим розчином «DNA Zap TM» (США), який дозволяє запобігти контамінації поверхонь чужорідною ДНК. Для досліду бути спеціально відібрані нові рукавиці, які ще не використовувались. При проведенні експериментальної роботи були забезпечені стандартні умови для всіх предметів-носіїв. Вплив факторів зовнішнього середовища був мінімізований: експериментальні зразки розміщали таким чином, щоб пряме сонячне світло та волога на них не потрапляли. Температуру вимірювали аспіраційним психрометром Асмана при точності до 0,1 %. Рівень вологості у приміщенні не перевищував 60%. Після тримання предметів в руках через 1 годину проводили змиви стерильним марлевим тампоном, змоченим у фізіологічному розчині, з місць, в яких шкіра долонь контактувала з поверхнею предмета-носія. З внутрішньої поверхні рукавиць проводили вирізки з матеріалом предмета-носія.
Тампони та вирізки поміщали до стерильної пробірки типу «Епендорф», заливали фізіологічним розчином та проводили екстракцію із застосуванням термошейкеру «Biosan TS-100» протягом 24 годин в режимі інтенсивного ротаційного перемішування (1000-1200 об/хв) при температурі + 20оС [5]. Залишки предмета-носія видаляли. Пробірки зі вмістом центрифугували протягом 5 хв при 1500 об/хв на центрифузі Biosan «Фуга/вортекс мікро-спін FV-2400». Надосадову рідину видаляли та готували цитологічні препарати. Цитологічні препарати готували у вигляді крапель на предметному склі, підсушували та фіксували розчином ацетону та 70% етанолу [1,7]. Для визначення наявності, кількості та особливостей морфологічної структури ядровмісних епітеліальних клітин фарбували цитологічні препарати азур-еозиновою сумішшю. В цитологічних препаратах проводили облік ядровмісних клітин з неушкодженою клітинною оболонкою.
З метою визначення достовірності даних проводилось визначення теоретичної кількості геномної ДНК, яка б мала виділитись з ядровмісних епітеліальних клітин у слідах пото-жирових виділень та її подальший порівняльний аналіз з кількістю ДНК, яка виділилась в результаті проведення експериментальних досліджень.
Теоретичний вихід ДНК після проведення етапу її виділення розраховувався відповідно до кількості ядровмісних клітин, виявлених у цитологічних препаратах, приготовлених зі слідів пото-жирових виділень. Oднa ядерна клітина людини містить 6,6 пг (10-9г) геномної ДНК. Вихід ДНК при виділенні становить 33 % (через втрати при депротеїнізації та переносі об’єктів на різних етапах дослідження) від початкової кількості ДНК в ядровмісних клітинах. пднк = Дшшш х 6,6 х10-12 г х 0,33, де Пдж — кількість виділеної ДНК; пклітиН — кількість клітин у цитологічному препараті; 6,6 х10-12 г — кількість ДНК в одній ядровмісній клітині; 0,33 - вихід ДНК при виділенні після депротеїнізації. Для виділення геномної ДНК з ядровмісних клітин у цитологічних препаратах, приготовлених з мікрослідів потожирових виділень, застосовували набір «Wizard® Genomic DNA Purification Kit» згідно модифікованого протоколу «Genomic DNA Isolation». Лізис клітинної та ядерної оболонок проводили на предметному склі.
Для визначення концентрації ДНК використовували флюорометричний метод із застосуванням флюориметра Quibit 2.0 Q 32S66 («Invitrogen», США). Виділену ДНК досліджували за допомогою набору для ПЛР-ампліфікації «AmpFlSTR®Identifiler Plus» («Applied Biosystems», США) відповідно до інструкції, яка додається до набору виробниками реагентів [3]. Геномну ДНК типували за допомогою методу ПЛР за наступними гіперваріабельними локусами: DSS1179 (хромосома S), D21S11 (хромосома 21q11.2-q21), D7SS20 (хромосома 7q11.21-22), CSF1PO
(хромосома 5q33.3-34), D3S135S (хромосома 3p), ТН01 (хромосома 11р15.5), D13S317 (хромосома 13q22-31), D16S539 (хромосома 16q24-qter), D2S133S (хромосома 2q35-37.1), D19S433 (хромосома 19q12-13.1), vWA (хромосома 12p12-pter), TPOX (хромосома 2p23-2pter), D1SS51 (хромосома 18q21.3), AMEL (хромосома X: p22.1-22.3; хромосома Y: p11.2; D5SS1S (хромосома 5q21-31), FGA (хромосома 4q2S).
При постановці ПЛР здійснювали негативний контроль (реакційна суміш містила всі компоненти, крім ДНК) і позитивний контроль (реакційна суміш містила ДНК із відомим набором алелів за кожним локусом). Зразки контрольної ДНК надані виробником реагентів. Дослідження проводили з використанням системи «GeneAmp® PCR 2720» ("Applied Biosystems", США). Кількість циклів реакції збільшували з 2S до 32.
Розділення продуктів ампліфікації проводили з використанням пристрою 3130 Genetic Analyzer («Applied Biosystems», США). Аналіз продуктів ампліфікації з встановленням алелів проводили за допомогою програми «Gene Mapper ID Software Version 3.1».
Результати дослідження та їх обговорення. Кількість ядровмісних епітеліальних клітин в цитологічних препаратах, приготовлених з мікрослідів пото-жирових виділень, наведена у таблиці 1.
Таблиця 1
Кількість ядровмісних епітеліальних клітин в цитологічних препаратах___________________________________
OC^Rra Предмет-носій Кількість клітин
1 Дерев’яна ручка молотка 55
2 Мобільний телефон 4S
3 Металева дверна ручка 37
4 Склянка 70
5 Внутрішня поверхня шкіряних рукавиць 25
* * • , « . ' Ц ■ % • а • Т . _ В результаті проведених судово-цитологічних досліджень було виявлено, що сліди пото-жирових виділень можуть містити ядровмісні епітеліальні клітини (рис. 1, 2). З даних наведених у таблиці 2 випливає, що кількість виділеної ДНК співпадає з кількістю ДНК, що мала бути виділена теоретично. Результати реакції ампліфікації виділеної ДНК з ядровмісних епітеліальних клітин у цитолог-
рис. 1 Ядровмісна етітеші- Риа 2. Яцрсемюш шітшіальш кліти- гічних препаратах, приготовлених з мікрослідів
альна клітина, вилучена зі склянки. на, вилучена з дерев’яної ручки молотка. . . _ . _
пото-жирових виділень, наведені в таблиці 3.
Таблиця 2
Концентрація виділеної ДНК, розрахована теоретично, та концентрація виділеної ДНК в експериментальному дослідженні, нг/мкл
Предмет-носій OC^Rra Кількість клітин Концентрація виділеної ДНК, розрахована теоретично, нг/мкл Концентрація виділеної ДНК в експериментальному дослідженні, нг/мкл
Дерев’яна ручка молотка 1 55 0,11 0,11
Мобільний телефон 2 4S 0,1 0,1
Металева дверна ручка 3 37 0,08 -
Склянка 4 75 0,15 0,15
Внутрішня поверхня шкіряних рукавиць 5 25 0,05 -
Примітка. «-» — визначити концентрацію ДНК не виявилось можливим у зв’язку з лімітом роздільної здатності вимірювального пристрою
Таблиця 3
______________________________Результати ампліфікації виділеної ДНК з ядровмісних епітеліальних клітин________________________________
OC^Rra Кількість клітин Результат реакції ампліфікації ДНК
1 55 +
2 50 +
3 37 -
4 75 +
5 25 -
Примітки: 1. «+» — одержані продукти ампліфікації за 15 мікросателітними локусами та локусом для визначення статевої належності Ашеї. 2. «-» — продукти ампліфікації виявилось можливим отримати тільки за локусом для визначення статевої належності Ашеї.
Дані таблиці 3 свідчать, що ядровмісні епітеліальні клітини, які містяться у слідах пото-жирових виділень, є придатними для проведення молекулярно-генетичного дослідження (виявилось можливим отримати продукти ампліфікації за всіма досліджуваними 15 мікросателітними локусами та локусом для визначення статевої належності Ашеї). При проведенні експериментів визначити профіль за всіма гіперваріабельними локусами та локусом для визначення статевої належності Ашеї виявилось можливим при дослідженні 50 епітеліальних ядровмісних клітин.
Сліди пото-жирових виділень людини можуть містити ядровмісні епітеліальні клітини, дослідження яких із застосуванням молекулярно-генетичних методів надасть можливість використовувати їх в якості об’єктів судово-медичної експертизи та проводити ідентифікацію особи. При молекулярно-генетичному дослідженні цитологічних препаратів, приготовлених з мікрослідів пото-жирових виділень, із застосуванням модифікованих методик виділення геномної ДНК та її ампліфікації виявилось можливим отримати «повний» профіль ДНК при дослідженні 50 ядровмісних епітеліальних клітин.
Перспективи подальших досліджень. Визначення ДНК-профілю на речових доказах, які можуть містити сліди пото-жирових виділень, відкриває колосальний потенціал в розслідуванні та розкритті кримінальних злочинів. Речові докази, які раніше вважалися не придатними для проведення ДНК-аналізу, на сьогоднішній день можуть виступати в якості унікальних об’єктів для ідентифікації особи. Подальші перспективні дослідження вбачаються у визначенні впливу умов навколишнього середовища на ступінь збереженості мікрослідів, впливу поверхні предмету предмету-носія і фізіологічного та психоемоційного стану особи на кількість ядровмісних епітеліальних клітин, що виявляються у мікрослідах пото-жирових виділень.
Література
1. Бурчинскький В.Г. Судово-медичне дослідження сперми, слини та інших виділень людини в слідах на речових доказах : метод. рекомендації / В.Г. Бурчинскький, А.П. Дем’янчук, Т.В. Хохолєва [та ін.] - К., 2011 р. - 25 с.
2. Кисин М.В. Установление группы крови по потожировым следам рук : методические рекомендации / М.В. Кисин, Т.В. Стегнова, М.А. Бронникова [и др.] // - М., 197S. - 32 с.
3. Маилис Н.П. Установление возрастной группы человека по потожировым следам рук / Н.П. Маилис, Т.Ф. Моисеева, А.Л. Морозова [и др.] // Экспертная практика и новые методы исследования. - 1995. - Вып. 2. - Стр. 37 - 42.
4. Попова Т.В. Криминалистические и процессуальные вопросы использования микроследов в доказывании : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юр. наук: 12.00.09 / Т.В. Попова // - Челябинск, 2005. - 2S с.
5. Пат. 56520 Україна, МПК (2011.01) А61В 5/00 А61В 10/00 Спосіб ідентифікації особи / Кривда Г.Ф., Кривда Р.Г., Уманський ДЮ., Константиновська
I.O., Яворський Б.І. ; заявник і патентовласник Oдес. держ. мед. ун-т. - № U201013439 ; заявл. 12.11.2010 ; опубл. 10.01.2011, Бюл. № 1. - 3 с.
6. Руководство пользователя набора для ПЦР-амплификации «AmpFlSTR®Identifiler Plus» («Applied Biosystems», США). - 2010. - С. 44 - 54.
7. Судово-цитологічні дослідження мікронакладень на знаряддях травми та в піднігтьовому вмісті : інформ. лист. / Головне бюро суд.-мед. експертизи МOЗ України — К., 2004. — 16 л.
S. Almog J. Aminoninhydrins fingerprint reagents with direct fluorogenic activity - preliminary studies / J. Almog, A. Hirshfeld, A. Frank [et al.] // J For Sci.- 1991. - Vol. 36 (1). - P. 167-171.
9. Almog A. 5-Methylthio ninhydin and related compounds a novel class of fluorogenic fingerprint reagents / A. Almog, A. Hirshfeld, A. Frank [et al.] //
J For Sci. - 1992. - Vol. 37 (3). - P. 112 - 117.
10. Lennard C. Synthesis and evaluation of ninhydrin analogues as reagents for the development of latent fingerprints on paper surfaces / C. Lennard, P.
Margot, M. Stoilovic [et al.] // J For Sci Soc. - 19SS. - Vol. 2S (1). - P. 233-247.
II. Oorschot В.АН. van. DNA fingerprints from fingerprints / В.АН. van Oorschot, М.К. Jones // Nature. - 1997. - Vol. 3S7. - 767 p.
12. Wickenheiser R.A. Trace DNA: a review, discussion of theory, and application of the transfer of trace quantities of DNA through skin contact / R.A. Wickenheiser // Forensic Sci. - 2002. - Vol. 47(3). - P.442-450.
Реферати
ОПPЕДЕЛЕHИЕ BОЗMОЖHОСTИ ИСПОЛЬЗОBAHИЯ СЛЕДОB HQTQ-ЖИPОBЫX ВЫДЕЛЕНИЙ В ЯЧЕСТВЕ ОБЪЕСТОВ СУДЕБНО-MЕДИЦИHСКОГО ИДЕHTИФИКAЦИОHHОГО ИССЛЕДОBAHИЯ Уманский ДА.
В работе изучалась возможность использования следов пото-жировых выделений для идентификации личности с применением молекулярногенетических методов исследования. Было доказано, что следы пото-жировых выделений человека могут содержать ядросодержащие эпителиальные клетки, исследование которых с помощью молекулярно-генетических методов предоставит возможность использовать их в качестве объектов судебномедицинской идентификационной экспертизы. При молекулярно-генетическом исследовании цитологических препаратов, приготовленных из микроследов пото-жировых выделений, с использованием модифицированных методик выделения геномной ДНК и ее амплификации получилось возможным определить «полный» профиль ДНК по 15 микросателлитным локусам и локусом для определения половой принадлежности Amel при исследовании 50 ядросодержащих эпителиальных клеток.
Ключевые слова: следы пото-жировых выделений, ДНК-
идентификация, ядросодержащие эпителиальные клетки.
Стаття надійшла 1S.02.2013 р.
DETERMINATION OF POSSIBILITY OF SWEAT-SEBACEOUS TRACES APPLICATION AS OBJECTS OF FORENSIC-MEDICAL IDENTIFYING RESEARCH Umanskiy D.A.
The possibility of application of mixed sweat and sebum traces was studied for person’s identification with molecular-genetic methods. It was proved, that sweat-sebaceous microtraces contain the nuclei-containing epithelial cells, which could be examined using molecular-genetic methods for the purposes of person’s identification. Minimal amount of nuclei-containing epithelial cells, from which it was possible to receive “whole” DNA profile (receiving of amplification products on 15 microsatellite loci and locus of sex determination Amel) with molecular-genetic research, using modified methods of genomic DNA extraction and its further amplification, is 50 nuclei-containing epithelial cells.
Key words: mixed sweat and sebum traces, DNA-identification, nuclei-containing epithelial cells.
УДК 616.681-005.98-089-018-092.9
О.А. Фролов
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпропетровськ
ГІСТОМОРФОМЕТРИЧНІ ЗМІНИ СІМЯНИКІВ ЩУРІВ ПІСЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ОПЕРАТИВНИХ
ВТРУЧАНЬ З ПРИВОДУ ГІДРОЦЕЛЕ
Дане гістоморфометричне дослідження проведено в експерименті на 36 білих лабораторних щурах з метою з’ясуваннявпливу найбільш розповсюджених способів оперативних втручань з приводу гідроцеле на сім’яники. Через 30 діб на гістологічних зрізах досліджували співвідношення сперматогенного епітелію, просвіту звивистих сім’яних канальців та інтерстиційної тканини, поперечний розмір канальців, відсоток канальців з відсутністю сперматозоїдів, кількістьсустентоцитіву канальці, об’єм ядер інтерстиційнихендокриноцитів. З’ясовано, що операція Лорда, хочавважаєтьсяощадливою, тежпризводить до гістоморфометричнихзмін у звивистихсім’янихканальцях.Гірші результати одержані після операцій Вінкельмана і Бергманна. Вірогідне збільшення відсотка канальців з відсутністю сперматозоїдів порівняно до контролю виявлено після операції Бергманна.
Ключові слова: яєчко, гідроцеле, морфометрія.
Робота є фрагментом науково-дослідної роботи «Морфофункціональні особливості судинного русла та регенераторні можливості внутрішніх органів після органозберігаючих оперативних втручаньмалоінвазивними методами» (номер державної реєстрації 011Ш008101).
Хірургічне втручання залишається «золотим» стандартом лікування водянки оболонок яєчка (гідроцеле). За клінічними даними фенестрація оболонок яєчка у дорослих вважається неефективною, хоча є повідомлення про
