Виявлення особливостей менталітету народу в умовах загрози його безпеці Текст научной статьи по специальности «Политологические науки»

Глобальные социологические исследования политических ценностей, политической культуры и политической ментальности предполагают развитие международного научного сотрудничества, которое в свою очередь включает процессы субнациональной интеграции экспертов и научных организаций в области социально-политических исследований. Таким образом, глобальные политические исследования могут быть институционализированы в рамках национальных и международных ассоциаций политологов, политических социологов, психологов, технологов и других экспертов в области политического развития.

В таком аспекте авторы данных тезисов поддерживают идею и практику создания Всеукраинской ассоциации социально-политических исследований, которая должна стать активным субъектом глобальных политических исследований, деятельности Международной ассоциации политических наук, Международной социологической ассоциации, Международной ассоциации юридических наук и других международных научных структур.

В целом использование методов глобальных социологических исследований с целью поддержки процессов формирования и развития демократической политической культуры современных обществ, демократической трансформации политической ментальности в условиях глобальных изменений создает дополнительный и важный потенциал для практического воплощения принципов демократии во всех сферах жизнедеятельности людей и общества -от локального до глобального уровня.

О. М. Кгндратець, доктор пол^ичних наук, професор, Запорiзький нацюнальний ушверситет

ВИЯВЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МЕНТАЛ1ТЕТУ НАРОДУ В УМОВАХ ЗАГРОЗИ ЙОГО БЕЗПЕЦ1

Питання, яке виникае у тих, хто починае вивчати ментал^ет певного народу, - чи може вш змшитися, чи це незмшна його характеристика. Щодо тривалосп формування ментаттету народу думки науковщв ствпадають - на його формування йдуть столбя чи навт тисячол^я, якщо народ давшшнш. А щодо змш ментаттету, то едност в поглядах вчених немае. Одш вважають, що ментал^ет не змшюеться, а на думку шших - змши в ментал^ет народу все ж вщбуваються, хоча i повшьно. Таю змши називають по^зному: транс-формащею мешаштету, руйнуванням його цiлiсностi, чи «нашаруваннями» в менталiтетi й т. п.

Наукове життя

Найчаспше ментал^ет визначають як особливе св^осприйняття, харак-терне народу, яке сформоване тд впливом значимих подш у його життi, природного середовища i ще багатьох рiзних факторiв, якi змушують при-стосовувати, змшюватися, виживати. Отже, все те, що вiдносять до менталь тету народу - щнносп, прiоритети, стереотипи поведшки, емоцiйнi реакцп -е продуктом умов його iснування.

Важливу роль у формуваннi менталiтету народу ввдграють фактори ри-зику, загрози. Значна частина загроз - це загрози, що створюють iншi держа-ви, якi проводять агресивну зовшшню полiтику. Дiйсно, взаемодiя з шшими народами може бути рiзною - це не тшьки мирне ствюнування, взаемовипд-не спiвробiтництво та партнерство, але i конфлiкти, вiйни. Зовшшне середо-вище (безпечне чи агресивне) впливае не тшьки на формування мешаштету, а ще i на його змши. На думку I. А. Горбатенко, у кризових для суспшьства ситуащях може виникати небезпека для цшсносп менталiтету [1, с. 111].

На долю украшського народу випало багато випробувань. Були змагання за незалежшсть i тривалий перюд залежностi i поневолення. Однак те, що украшщ не розчинилися серед шших народiв, вижили як етнос, зберегли свою культуру, е свщченням нездоланного прагнення до свободи, незалежносп, самобутносп.

Умови iснування народiв ниш змшюються набагато скорiше, нiж це було навт п'ятдесят рокiв тому. Змшюються не тшьки фiзичнi умови юнування, але i тi, як впливають на когнiтивнi процеси, на свщомють людей. Свiт став «тюним», перетворився на «св^ове село», з'явилися нов^ш засоби комунi-кацii, вщбулася значна унiфiкацiя способу життя, матерiальноi культури, мiжнародна мiграцiя набула небачених до цього масштабiв, зросла кшьюсть людей, кра'1'на проживання яких не е крашою народження, кiлькiсть космо-полiтiв - «громадян свiту». Перемшування народiв, культур, поява унiвер-сальних практик, новi умови iснування i виживання приводять до трансфор-мацп менталiтету i е ще одшею загрозою його цiлiсностi. Украiнцi теж живуть не iзольовано i ва цi процеси впливають i на наш народ. Частина украшщв, як i представникiв iнших народiв сучасного глобалiзованого свiту, втрачае вiдчуття належносп до свого народу. Iншi ж, живучи далеко за межами Укра-1'ни, iдентифiкують себе як украшщ, вирiзняються з помiж iнших своею по-ведiнкою, реакцiею на певш подii, стереотипами, тобто демонструють при-таманнi народу ментальнi риси та формують уявлення про украшський народ за кордоном.

Варто дослщити, як в умовах нишшшх загроз - «культурно'1' штервенцп», «гiбридноi вiйни» тощо, змiнюеться св^осприйняття людей, ix поведiнка [2]. Взагал^ загрози iснуванню народу дають можливють краще зрозумiти особ-ливостi його мешаштету. В такi перiоди викристалiзовуються тi особливi

риси ментал^ету, яю дозволили народу вижити попри вс небезпеки, втрати. Юрш Липа, характеризуючи украшське суспшьство, наголошував на тому, що для украшця дуже важливими е родина, рiд. Украшець е завжди зв'язаний з групою. Характерними рисами украшщв Ю. Липа називав терплячють, вщ-вагу, передбачливють, скромнiсть, обережнiсть, невiдступнiсть вiд обрано'1 лшп, холоднiсть при невдачах, а ще солiдарнiсть та своерiдний демократизм, почуття власноi гiдностi. Потяг до справедливости вiн вважав «найважливiшим рушшним наказом» украшщв [3]. Названi риси украшщв показують 1'х близь-юсть, спорiдненiсть з европейськими народами, а тому цшком природним е прагнення до евроштеграцп. Масовi акцп протесту в 2004 та 2013-2014 рр. i нинiшня боротьба за незалежшсть продемонстрували багато з тих рис, як називав Ю. Липа. Реальш загрози безпецi народу виявляють основш риси його менталiтету.

Л1ТЕРАТУРА

1. Горбатенко I. А. Нацюнальний ментал1тет як чинник сусшльно-пол1тичного роз-витку / I. А. Горбатенко // Наук. часопис НПУ ¡м. М. П. Драгоманова. Сер1я 22: Полгг. науки та методика викладання соц.-полгг. дисциил1н / М-во осв1ти { науки Украши, Нац. пед. ун-т ¡м. М. П. Драгоманова. - К. : Вид-во НПУ ¡м. М. П. Драгоманова, 2011. - Вип. 5. - С. 110-116.

2. Требш М. П. «Пбридна» вшна як нова украшська реальнють / М. П. Требш // Укр. соц1ум. - 2014. - № 3 (50). - С. 113-127.

3. Липа Ю. Всеукрашська трилопя. Т. 1. Призначення Украши / Ю. Липа. - К. : МАУП, 2007. - 332 с.

Г. П. Кл1мова, доктор фшософських наук, професор, Нацюнальний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого

ПРАВОВА МЕНТАЛЬН1СТЬ ЯК ЯДРО ПРАВОВО1 КУЛЬТУРИ

Реалiзацiя проголошеного в Укрш'ш курсу на формування правово'1' дер-жави i громадянського суспiльства може бути досягнута, з одного боку, вдо-сконаленням законодавства и державного управлшня та, з другого боку, за-безпеченням високого рiвня правово'1' культури украшських громадян. Поняття правово! культури - багатогранне, багатоаспектне. Тому для його фшософсько-правового аналiзу використовуються рiзноманiтнi теоретико-