CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 25 (64). 2012. № 3. С. 31-41.
УДК 612.345:632.95:591.434.1:577.114-021.632
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ПРЕПАРАТ1В З ПРОБ1ОТИЧНИМИ М1КРООРГАН1ЗМАМИ НА МОРФОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ ТОВСТОГО К1ШК1ВНИКА, ПЕЧ1НКИ, П1ДШЛУНКОВОХ ЗАЛОЗИ ЩУР1В З АЛЛОКСАНОВИМ Д1АБЕТОМ
Данилова А.О.1, Запорожченко О.В.1, БольшаковЛ.Л.2
'Одеський нащональний ушверситет M. I.I. Мечникова, Одеса, Украта
2Одеський центр кримталктичног експертизи, Одеса, Украта
E-mail: olgaivdan@mail.ru
Вивчено вплив препара^в з iммобiлiзованими на високовуглеводних препаратах пробютичними мкрооргашзмами на морфометричш показники товстого юшювника, печшки, тдшлунково! залози щурiв з шдукованим аллоксаном цукровим дiабетом. З'ясовано, що дослiдженi препарати в умовах аллоксанового д1абету, що супроводжуеться загибеллю Р-кл1тин островкiв Лангерганса в тдшлунковш залоз1, позитивно впливають на регенеращю !! ендокринно! частини, сприяють стимуляцй неогенезу островюв, в тому числ1, через створення фокальних зон. Прийом високовуглеводних препараив з пробiотичними мкрооргашзмами покращуе стан товстого кiшкiвника i зменшуе токсичний вплив аллоксану на кл1тини печiнки.
Ключовi слова: морфометричш показники, алоксановий д1абет, високовуглеводш препарати, пробiотики.
ВСТУП
Д1абет е важким метабол!чним захворювання, пов'язаним з порушенням ус!х вид!в обм!ну i, перш за все, вуглеводного обм!ну. Провщна роль в цьому порушенш належить клггинам печшки, вщтворюючим величезний надлишок глюкози, i бета-клггинам тдшлунково! залози, що синтезують шсулш, ушкодження яких зрештою призводить до поступових змш в ус!х метабол!чних i транспортних процесах, що беруть участь в обмш глюкози в оргашзм! Порушуються також функцп центрально! нервово! системи, шлунково-кишкового тракту [1-3].
Метою роботи було дослщження впливу високовуглеводних БАД з про бютичними мшрооргашзмами на морфометричш показники товстого кишечника, печшки, тдшлунково! залози щур!в з !ндукованим аллоксаном цукровим д!абетом.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Дослщження проведен! на 120 бших щурах лшп В!стар вагою в!д 200 до 240 г, як! були в умовах вiварiю ОНУ !м. I.I.Мечникова розмщеш у кл!тинах поодиночно. Робота виконана з дотриманням ус!х правил i м!жнародних рекомендац!й Свропейсько! конвенцп по захисту хребетних тварин, використовуваних в
експериментальних роботах.
Тварини були шдроздшеш на наступш групи: I 1 - штактш, I 2 -аллоксацщабетичш, II 1 - з введенням до складу рацюну бурякового жому (БурЖ), II 2 аллоксандiабетичнi з введенням до складу рацюну БурЖ, III 1 - з введенням до складу рацюну харчових волокон бурякового жому (ХВБурЖ), III 2 -аллоксацщабетичш з введенням до складу рацюну ХВБурЖ, IV 1 - з введенням до складу рацюну ХВБурЖ з iммобiлiзованими лактобактерiями (ХВБурЖ+Л), IV 2 аллоксандiабетичнi з введенням до складу рацюну ХВБурЖ+Л, V 1 з введенням до складу рацюну ХВБурЖ з лактобактерiями i бiфiдобактерiями (ХВБурЖ+Л+Б), V 2 - аллоксандiабетичнi з введенням до складу рацюну ХВБурЖ+Л+Б.
Алоксановий дiабет викликали шляхом внутршньочеревного введення 5 % розчину алоксанпдрату фiрми "Хемапол" у кiлькостi 15 мг/ 100 г ваги тварини, що узгоджуеться iз загальноприйнятими методиками шдукування дiабету.
Для проведення загального гiстологiчного аналiзу шматочки внутрiшнiх оргашв (печiнки, шдшлунково! залози, товсто! кишки) шддослщних тварин фiксували в розчиш нейтрального формалiну з масовою часткою метаналю 12 %. Далi шматочки тканин вщмивали i зневоднювали в розчинах етилового спирту зростаючих концентрацш i заливалися в парафiн. Зрiзи завтовшки 6-7 мкм забарвлювали гематоксилш-еозшом. Безпосередня оцiнка готових препаратiв проводилася за допомогою бiнокулярного мiкроскопа [4-9].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Вщомо, що при патогенезi основними органами-мшенями е шлунково-кишковий тракт, печшка, нирки, а при аллоксановiй токсикацп - пiдшлункова залоза, тому було здшснено гiстологiчне дослiдження саме цих органiв. При гiстохiмiчному аналiзi слизово! оболонки тонкого кишечнику аллоксандiабетичних щурiв знайдено, що знижуеться глибина шдуляцп кишкових ворсин, при прийомi БАД ця величина збiльшуеться. При захворюванш розширюються власнi пластинки слизово! за рахунок набряку мiжклiтинно! речовини у тварин з дiабетом. В групах тварин, що приймали БАД, набряку не спостер^аетъся, лише у тварин групи II 2 вiдмiчено незначне набрякання слизово! (рис. 1).
При дослщженш епiтелiального шару слизово! оболонки товсто! кишки у тварин з аллоксановим дiабетом (група I 2) збшьшуеться кiлькiсть бокаловидних клiтин i мiжепiтелiальних лейкоцитiв у порiвняннi iз групою без дiабету (I 1), в групах тварин, що отримували БАД, значно! рiзницi у складi клiтин слизово! оболонки не виявлено (рис. 1). У тварин з дiабетом (група I 2) у товстш кишщ вiдмiчена незначна деструкщя та загибель колоноцитiв, що вщображае порушення обмiнних процесiв на кттинному рiвнi, наявне розширення бокаловидних кл^ин слизово! оболонки товсто! кишки i заповнення !х слизовим оболонкам вмютом. Дистрофiчнi змiни гепатоцитiв були частковими, не дуже вираженими. Власна пластинка слизово! збшьшена в об'емi, що може бути пов'язано з полiферiзацiею фiбропластiв i може бути пояснена вщповщдю клiтин з'еднувально! клiтини на ураження.
Рис. 1. Гiстологiчнi дослiдження товсто! кишки у рiзних груп щурiв
При дослiдженнi епiтелiального шару слизово! оболонки товсто! кишки у тварин з аллоксановим дiабетом (група I 2) збшьшуеться кiлькiсть бокаловидних клггин i мiжепiтелiальних лейкоцитiв у порiвняннi iз групою без дiабету (I 1), в групах тварин, що отримували БАД, значно! рiзницi у складi клiтин слизово! оболонки не виявлено (див. рис. 1). У тварин з дiабетом (група I 2) у товстш кишцi вiдмiчена незначна деструкцiя та загибель колоноципв, що вiдображаe порушення обмiнних процешв на клiтинному рiвнi, наявне розширення бокаловидних клiтин слизово! оболонки товсто! кишки i заповнення !х слизовим оболонкам вмютом. Дистрофiчнi змiни гепатоцш!в були частковими, не дуже вираженими. Власна пластинка слизово! збiльшена в об'ем^ що може бути пов'язано з полiферiзащeю фiбропластiв i може бути пояснена вщповщдю клiтин з'еднувально! клiтини на ураження. В препаратах, отриманих з товстого кiшкiвника груп IV 2 i V 2 пом^но подовження крипт i збшьшення кiлькостi бокаловидних клiтин, крипти глибою, тiсно прилягають одна до одно!, вщразу пiд епiтелieм видно свiтлi бокаловиднi клiтини iз невеликою кшьюстю слизу. Необхiдно вiдмiтити також гшергенеращю слизу у зразкiв груп II 2 i III 2, а у групи I 2 слиз наявний як на поверхш слизово! оболонки, так i у просвт кишковика, помiтна також жирова тканина, що свщчить про муко!доз плiвок слизових оболонок.
У препаратах печшки щурiв у групах III 2, IV 2, V 2 виявлено збереження балочно! будови клiтин, межi гепатоцитiв вираженi слабо (рис. 2), ядра середш або великi з ядерцем. Загальна кiлькiсть клiтин не зазнавала значних змш в порiвняннi з iнтактними (I 1), проте, виявлялися дегенерируючi гепатоцити, особливо у груш II 2, у зв'язку з чим кшьюсть нормальних гепатоцилв була меншою. У дегенеруючих гепатоципв зустрiчалися гiперхромнi ядра неправильно! форми (карюшкноз), у
деяких нянин ядро було вщсутне, особливо це стосуеться групи I 2 i частково II 2. У бшьшосп клнин цитоплазма рихла з невеликими вакуолями.
Рис. 2. Пстолопчш дослiдження печiнки у рiзних груп щурiв
Дистрофiчнi змiни гепатоципв в групах III 2, IV 2, V 2 незначш, зберiгся равдальний рисунок печiнкових часточок, у зразку групи III 2 трохи розширеш капшяри, повнокровнi, серед гепатоцитiв зус^чаються двоядернi клiтини.
Морфометричне дослiдження шдшлунково! залози у здорових тварин (рис. 3) показало, що значних вщмшностей немае, а у тварин з аллоксановим дiабетом, що отримували БАД з пробютичними мiкроорганiзмами виявлено тенденщю до збiльшення вiдносного об'ему острiвцiв шдшлунково! залози через два тижш пiсля iндукування дiабету, що може бути пов'язано не тшьки зi змiною характеру !х розподiлу залежно вiд розмiру: збiльшенням кiлькостi бшьших i зменшенням кiлькостi дрiбнiших ос^вщв, але й тенденцiею до вщновлення пошкоджених тканин. При цьому !х чисельна щiльнiсть не вiдрiзнялася значною мiрою вiд контролю без дiабету. При морфологiчному дослiдженнi в штактнш групi вiдзначалася альвеолярно-трубчаста будова екзокринно! частини шдшлунково! залози з чнким розподiлом на часточки прошарками сполучно! тканини.
Морфометричне дослiдження шдшлунково! залози у тварин з дiабетом у порiвняннi iз здоровими тваринами виявило тенденцiю до збiльшення вiдносного об'ему островюв Лангерганса шдшлунково! залози у тварин, що отримували БАД. Це може бути пов'язано iз змшами характеру !х розподiлу в залежностi вiд розмiрiв, тобто збiльшенням кшькосп бiльш великих у групi на ХВБурЖ та вiдновленням i створенням нових у групах на БАД з пробютичними мшрооргашзмами. У групи з аллоксановим дiабетом на БурЖ швидше руйнувалися островки меншого розмiру i перерозподiл може бути пояснений саме цим.
Рис. 3. Пстолопчний стан пiдшлунково! залози аллоксандiабетичних щурiв у порiвняннi iз iнтактними тваринами
При мiкроскопiчному дослщженш пiдшлунково! залози групи I 2 в центральнш зонi островкiв спостершали гiпертрофованi ендокриннi клiтини, розширення кровоносних капiлярiв. В окремих зразках кл^ини пiдшлунково! залози замiнялися на з'еднувальну тканину (див. рис. 3 група I 2 б). Таким чином, морфолопчш даш вказують на шдвищення функцiонально! активностi ендокринно! частини тдшлунково! залози. На початковому етапi помiрна гiперглiкемiя е одним iз основних стимулiв пiдвищення функцiонально! активностi i розмноження Р-кл^ин островкiв Лангерганса [4, 8, 9].
При морфолопчному дослщженш в iнтактнiй групi I 1 вщзначалася альвеолярно-трубчаста будова екзокринно! частини тдшлунково! залози з ч^ким розподшом на часточки прошарками сполучно! тканини. Екзокршоцити зберiгали полярне диференщювання при формуванш ацинусiв. Мiжчасточковi вивiднi протоки вистелеш одношаровим кубiчним епiтелiем. Панкреатичш острiвцi мали округлу або овальну форму i розташовувалися поодинцi поблизу внутршньочасточкових вивiдних проток.
При мшроскошчному дослiдженнi пiдшлунково! залози в центральнш зош острiвцiв спостерiгали гiпертрофованi ендокринш клiтини, розширеш кровоноснi капiляри. Таким чином, морфолопчш даш вказують на шдвищення функцюнально! активносп ендокриннiй частиш пiдшлунково! залози.
Панкреатичнi острiвцi мали округлу або овальну форму i розташовувалися поодинщ поблизу внутрiшньо часточкових вивiдних проток. Об'емна доля ос^вщв, розташованих в шлунковiй i селезшковш зонах майже в два рази перевищувала об'емну долю острiвцiв кишково! зони.
У щурiв з групи I 2 визначався набряк мiжчасточковоï сполучно! тканини. У панкреатичних ocTpiB^x вщзначалася помiрна лiмфоцитарна iнфiльтрацiя. Капiляpи ocTpiB^B були pi3KO пoвнoкpoвнi, ендокриноцити, розташоваш в центральних зонах були некротизоваш, а poзташoванi в периферичних вщдшах ocтpiвця гiпеpтpoфoванi.
Об'емна доля ос^вщв, розташованих в кишкoвiй, шлункoвiй i cелезiнкoвiй зонах, зменшувалася в пopiвняннi з iнтактнoю контрольною групою. Вщбувалося значне зменшення плoщi, займано! ß-ендокриноцитами, в уcix зонах пiдшлункoвoï залози групи I 2 в пopiвняннi з контрольною штактною групою тварин, вщзначалася пoмipна екcпpеciя чинникiв пpoлiфеpацiï в гiпеpтpoфoваниx клiтинаx ocтpiвцiв Лангерганса.
В той же час, у тварин груп III 2, IV 2, V 2 в панкреатичних ocтpiвцяx вщзначалася roMiprn лiмфoцитаpна iнфiльтpацiя, повнокров'я капiляpiв, деcтpукцiя окремих ендoкpинoцитiв. Центpальнi i пеpифеpичнi вщдши ocтpiвцiв займали ß-клiтини. Визначалися дpiбнi ocтpiвцi, якi розташовувалися в тюному зв'язку з внутpiшньoчаcтoчкoвими вивщними протоками. Визначалася пoмipнo виражена гiпеpтpoфiя ß-ендoкpинoцитiв. Об'емна доля ocтpiвцiв кишково!, шлунково! i cелезiнкoвoï зон збшьшувалася в пopiвняннi з групою I 2, проте не досягала показниюв iнтактнoï кoнтpoльнoï групи I 1.
Найменша кiлькicть i найбiльш дpiбнi островки були в гpупi II 2, яка була ближче за загальним виглядом препарапв до групи I 2, шж до групи III 2, в якш руйнування ß-клiтин були бiльшими, нiж у груп IV 2, V 2.
У щуpiв з дiабетoм визначався набряк мiжчаcтoчкoвoï з'еднувально1' тканини. У панкреатичних ос^вцях вiдзначалаcя пoмipна лiмфoцитаpна iнфiльтpацiя. Капiляpи ocтpiвцiв були piзкo пoвнoкpoвнi, ендoкpiнoцити, poзташoванi в центральних зонах, були некротизоваш, а розташоваш в периферичних вщдшах ос^вця гшертрофоваш. Об'емна доля ocтpiвцiв, розташованих в кишковш, шлункoвiй i cелезiнкoвiй зонах зменшувалася в пopiвняннi з штактною контрольною групою.
При електронно-мшроскошчному дослщженш у бiльшocтi iнcулoцитiв, що мали неправильну форму, piзкo вакуoлiзoвану цитоплазму з неpiвнoмipним poзпoдiлoм в нш органел, вiзуалiзувалиcя набpяклi мiтoxoндpiï, кариошкноз, фрагменти зруйновано1' гранулярно1' ендоплазматично1' меpежi i комплексу Гольджи, cекpетopнi гранули не визначалися або були одиничш. Секреторш гранули розташовувалися хаотично як навколо ядра, так i плазмoлемi у виглядi одиничних скупчень. ïx електpoннo-щiльна серцевина ставала бiльшoю в пopiвняннi з групою iнтактниx тварин, а свнлий аморфний oбiдoк зменшувався.
В групах щуpiв з ЦД, що отримували БАД - III 2, IV 2 i V 2 в панкреатичних ос^вцях вщзначалася пoмipна лiмфoцитаpна iнфiльтpацiя, повнокров'я капiляpiв, деcтpукцiя окремих ендoкpинoцитiв. Центpальнi i периферичш вiддiли ocтpiвцiв займали ß-клiтини. Визначалися дpiбнi ocтpiвцi, якi розташовувалися в тюному зв'язку з внутршньочасточковими вивщними протоками.
У пiдшлункoвiй залoзi груп IV 2 i V 2 визначалася пoмipнo виражена гiпеpтpoфiя ß-ендoкpинoцитiв. Об'емна доля ocтpiвцiв кишково1', шлунково1' i cелезiнкoвoï зон збшьшувалася в пopiвняннi з ЦД, проте не досягала показниюв iнтактнoï контрольно!'
групи Il тa груп без дiaбетy, що отримyвaли БАД. Збiльшyвaлaся площa, зaймaнa iнсyлiн-позитивними клiтинaми в ytix зонaх пiдшлyнковоï зaлози в порiвняннi з групою I 2. Кшькють ß -клiтин в стaнi arornrey у груп IV 2 i V 2 в порiвняннi з твaринaми групи I 2 достовiрно зменшyвaлaся. Що стосуеться aллоксaндiaбетичних твaрин, що отримyвaли рaцiон II 2, зтачних вiдмiнностей при морфологiчномy дослщженш пiдшлyнковоï зaлози вiд твaрин групи I 2 не вiдмiчено.
Повшьне оновлення клiтинноï попyляцiï в шдшлунковш зaлозi щyрiв групи I 2 вирaжaeться низьким iндексом пролiферaцiï ендокриноцитсв острiвцiв Лaнгергaнсa, що узгоджуеться з лiтерaтyрними дaними [S-l2]. Збшьшення пролiферaцiï при ЦД можнa пояснити aктивaцieю репaрaтивних процесiв ендокринно1' чaстини пiдшлyнковоï зaлози.
Стрyктyрнa aдaптaцiя ендокринно1' чaстини пiдшлyнковоï зaлози до нaвaнтaження, що збiльшyeться при розвитку дiaбетy до вaжкоï форми, в yмовaх пiдвищеного вуглеводного обмiнy, як прaвило, вiдбyвaeться зa рaхyнок пiдвищення об'ему островюв, що зaлишилися неушкодженими, що обумовлено пролiферaцieю i гiпертрофieю ß-клггин. Але кiлькiсть тaких клiтин при вaжкiй формi дiaбетy невпинно зменшуеться, a новi клiтини не утворюються.
У щyрiв з aллоксaновим дiaбетом групи I 2 у шдшлунковш зaлозi було виявлено зменшення кшькост фокaльних зон через три тижш в двa рaзи. При мшроскошчному дослiдженнi пiдшлyнковоï зaлози в центрaльнiй зонi острiвцiв спостерiгaли гiпертрофовaнi ендокринш клiтини, розширенi кровоноснi кaпiляри. Тaким чином, морфологiчнi дaнi вкaзyють m пiдвищення фyнкцiонaльноï aктивностi ендокриннiй чaстинi пiдшлyнковоï зaлози.
У щyрiв груп III 2, IV 2, V 2 вщносний об'ем островюв Лaнгергaнсa тa ïx чисельнa щiльнiсть сгатистично знaчимо перевищyвaлa групу твaрин I 2. При aллоксaновомy дiaбетi та фонi прийому БАД утворення фокaльниx зон в пiдшлyнковiй зaлозi сyпроводжyвaлося збiльшенням кiлькостi островкiв Лaнгергaнсa. Дитам^ змiн ïx розмiрiв свiдчить про подaльший рiст i розвиток новостворених островкiв.
Поступово вiдбyвaлося повiльне оновлення клггинно1' попyляцiï ß-клiтин, нaйбiльш вирaжене в грyпax IV 2, V 2. З експеримешильних дaниx виходить, що БАД iз пробiотичними мiкрооргaнiзмaми мaють вирaженy стимулюючу дiю та процеси клiтинноï репaрaцiï.
Тaким чином, можта зробити висновок, що використaння у склaдi рaцiонiв тaкиx БАД, як ХВБурЖ, ХВБурЖ+Л, ХВБурЖ+Л+Б дозволяе певним чином зменшити токсичний сплив aллоксaнy тa здaтнi виявляти певну стимулюючу дда нa процеси клггинно1' репaрaцiï.
Змiни, що виявленi при морфолопчних дослiдженняx, вiдбивaють основнi стaдiï морфогенезу ЦД i свiдчaть про aдеквaтнiсть використовyвaноï експериментaльноï моделi цукрового дiaбетy, a у aллоксaндiaбетичниx твaрин, що отримyвaли БАД, нa rai xaрaктерниx для цього зaxворювaння структурних змiн в ендокриннiй чaстинi шдшлунково1' зaлози виявленi особливостi пaтоморфозa, що проявлялися в посиленш репaрaтивной регенерaцiï ß-iнсyлоцитiв i зменшеннi кiлькостi
безповоротно пошкоджених ß-клнин, що знаходяться в сташ апоптозу, що виявлеш завдяки електронно-мшроскошчному дocлiдженю.
В умовах моделювання ЦД виявлеш комплексш структурш змiни в ocтpiвкаx пiдшлункoвoï залози, яю вiдбивають ocнoвнi cтадiï морфогенезу цього захворювання. Зменшення кiлькocтi ß-клггин i ïx секреторних гранул, oб'емнoï дoлi ocтpiвцiв на фoнi пoмipнo вираженого iнcулiту i появи патогномошчних ознак ЦК cвiдчить про адекватшсть викopиcтoвуванoï екcпеpиментальнoï мoделi. У щуpiв з ЦД, що отримували препарат БАД, виявлено посилення pепаpативнoï регенераци iнcулoцитiв i зменшення числа клггин, що пiддалиcя апоптозу.
У лiтеpатуpi ocтаннix poкiв активно обговорюються i iншi шляхи збiльшення об'ему ендoкpиннoï пареними пiдшлункoвoï залози у дорослих тварин, зокрема, неогенез ß-клiтин з камбiальниx елементiв — стовбурових, нашвстовбурових клiтин i клiтин-пoпеpедникiв [4, 10]. A. Lechner, J.F. Habener [9] poзpiзняють неогенез окремих ß-клггин, що утворюються iз стовбурових клiтин, яю знаходяться уcеpединi icнуючиx ocтpiвцiв, i неогенез ос^вщв iз стовбурових клггин, що лoкалiзуютьcя в cтiнцi проток. Перший з вказаних пpoцеciв мае мюце вже через 23 дш пicля cтимуляцiï, а для реатзацп другого вимагаеться близько 40 дшв. S. Bonner - Weir iз cпiвавтopами [8] виявили в шдшлунковш залoзi дорослих щуpiв пicля чаcткoвoï панкpеатектoмiï так званi фoкальнi зони, що е донками тканини пiдшлункoвoï залози, що складаються з безлiчi дpiбниx проток з високим piвнем пpoлiфеpативнoï активнocтi епiтелiальниx клiтин. Фокальна зона е транзиторною структурою, яка може диференщюватися як в ос^вщ Лангерганса, так i у ацинуси з формуванням нових часточок пiдшлункoвoï залози, що структурно не в^^зняються вiд вже icнуючиx. Автори розглядають цей шлях регенераци у дорослих тварин як рекаштулящю ембрюнального розвитку пiдшлункoвoï залози. M. Lipsett, D.T. Finegood [13] на мoделi пpoлoнгoванoï гiпеpглiкемiï, викликанoï внутpiшньoвенним введенням 50 % розчину глюкози мишам, отримали результати, формування фокальних зон, що свщчать про мoжливicть ïx утворення з малoдифеpенцiйoваниx клiтин ацинуciв. У цьому i шших дocлiдженняx [14-17] звертають на себе увагу даш про шфшьтращю тканини пiдшлункoвoï залози лiмфoïдними клiтинами, що передують утворенню фокальних зон. Висловлюеться думка, що цитокши i чинники росту, що продукуються iмунoкoмпетентними клiтинами, можуть впливати на напрям дифеpенцiювання фокальних зон — у бш ендoкpиннoï або екзoкpиннoï паpенxiми.
Вiдoмo, що лактобактерп мають модулюючу дiю на iмуннi функцiï opганiзму — пiдвищують актившсть лiмфoïднoï тканини, посилюють pеакцiï клнинного i гуморального iмунiтету, стимулюють продукщю цитoкiнiв [12]. Стpуктуpнi змiни в шдшлунковш залoзi тварин груп IV 2, V 2, виявлеш в результат експерименту, могли бути обумовлеш регуляторними впливами лiмфoïдниx клiтин на морфогенетичш процеси в пiдшлункoвiй залози
У груп з дiабетoм, що приймали БАД, (III 2, IV 2, V 2) фокальш зони мали piзну мipу дифеpенцiювання: вщ недифеpенцiйoваниx, що складаються тiльки з дpiбниx проток, до бiльше просунутих, якi включали ендoкpиннi структури у виглядi скупчень островкових клiтин або сформованих ocтpoвкiв, i ацинуси, iнoдi i обидва види клiтин разом. Наявшсть фокальних зон в шдшлунковш залoзi в нормальних
умовах життeдiяльностi може бути пов'язана з природними процесами оновлення тканини тдшлунково! залози. За сучасними уявленнями Р-кл^ини пiдшлунковоi залози не е статичною популящею, !х загальна кiлькiсть i iндивiдуальнi розмiри можуть зростати i зменшуватися для пiдтримки рiвня глюкози в межах вузьких фiзiологiчних меж [8, 10].
При аналiзi зрiзiв пiдшлунковоi залози у тварин груп IV 2, V 2, особливо при профшактичному годуванш БАД, фокальш зони на початку майже не пом^ш, а пiсля 4-х тижшв годування БАД з аллоксановим дiабетом вони вже наявнi в шдшлунковш залози Розмiри !х варiювали в тих же межах, що i в контролi — вiд
0.04.до 0,14 мм2.
Слщ зазначити, що утворення фокальних зон у тварин з дiабетом без профшактичного годування не супроводжувалося збiльшенням кшькосп острiвцiв, в тому числi i дрiбних новоутворених. Наявнiсть чи вщсутшсть фокальних зон в рiзних моделях та на рiзних термiнах прийому БАД, можливо, вiдбивае структурно-функцюнальну динамiчнiсть пiдшлунковоi залози у фiзiологiчних умовах життедiяльностi.
Таким чином, результати проведеного дослiдження показали, що в умовах аллоксанового дiабету, що супроводжуеться загибеллю P-клiтин островкiв Лангерганса в шдшлунковш залоз^ прийом високо вуглеводних препаратiв з пробiотичними м^ооргашзмами позитивно впливае на регенерацiю ii ендокринно! частини, сприяе стимуляцii неогенезу островкiв, в тому числi, через створення фокальних зон.
ВИСНОВКИ
1. При моделi аллоксанового дiабету препарати з введенням пробiотичних мiкроорганiзмiв дозволяють певним чином зменшити токсичний сплив аллоксану та здатнi виявляти певну стимулюючу дiю на процеси клгтинно! репарацii.
2. У тварин з аллоксановим дiабетом, що отримували препарати з пробютичними мiкроорганiзмами виявлено тенденщю до збiльшення вiдносного об'ему острiвцiв пiдшлунковоi залози i тенденцiею до вщновлення пошкоджених тканин.
3. На пiдставi проведених дослiджень можна стверджувати, що вс вивченi препарати з пробютичними мшрооргашзмами покращують стан товстого юшювника i зменшують токсичний вплив аллоксану на кттини печiнки, тому доцшьним е !х використання при порушеннях обмiнних процесiв i для зменшення впливу хiмiчних токсикантiв.
Список лггератури
1. Биохимия / [Алейникова Т.Л., Авдеева Л.В., Андрианова Л.Е. и др.]; под. ред.. Северина Е.С. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. - 784 с.
2. Губський Ю.1. Бюлопчна х1м1я: Шдручник. - Кшв-Терношль: Укрмедкнига, 2000 - 508 с.
3. Бюлопчна х1м1я / [Шдручник / Ворошна Л.М., Десенко В.Ф., Мад1евська Н.М. та ш.]; за ред. Ворошно1 Л.М. - Х.: Основа; Видавництво НФАУ, 2000. - 608 с. Bonner - Weir S. A second pathway for regeneration of adult endocrine pancreas. A possible recapitulation of embryonic development / S. Bonner - Weir, L.A. Baxter, G.T. Schuppin, F.E. Smith // Diabetes. — 1993. — Vol. 42. — № 12. — P. 1715-1720.
4. Обухова Л.А. Влияние длительного приема пробиотика на морфофункциональное состояние стан эндокринной части поджелудочной железы у экспериментальных животных с аллоксановым диабетом
/ Обухова Л.А., Дружинина Ю.Г., Пальчикова Н.А., Калмыкова А.И., Селятицкая В. Г. // Бюл. РАМН. -2006. - №2 (120). - С. 171-175.
5. Сакута Г.А. Клеточные механизмы регенерации цирротически измененной печени крыс II Влияние частичной гепатэктомии на пролиферацию, полиплоидизацию и гипертрофию гепатоцитов / Сакута Г.А., Кудрявцев Б.Н. // Цитология . - 2005. - Т 47, № 5. - С. 379-387.
6. Protective effect of aminoguanidine, a nitric oxide synthase inhibitor, against carbon tetrachloride induced hepatotoxicity in mice/Al-Shabanah O. A., Alam K., Nagi M. N., Al-Rikabi A. C., Al-Bekairi A. M. // Life Sci. - 2000. -V. 66, № 3. -Р. 265-270
7. Гвозденко Т.А. Роль антиоксидантных ферментов и антиоксиданта пробукола в антирадикальной защите бета-клеток поджелудочной железы при аллоксановом диабете / Гвозденко Т.А. // Медицинская экология. - 2005.-№ 1. - С.23-26
8. Bonner - Weir S. Perspective: Pоstnatal pancreatic P-cell growth / S. Bonner - Weir // Endocrinology. - 2000. -Vol. 141, № 6. - P. 1926-1929.
9. Leichner, A. Stem Progenitor cells derived from adult tissues: potential for the treatment of diabetes mellitus /A. Leichner, J.F.Habener // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. - 2003. - Vol. 284, № 2. - P. 259-266.
10. Bouwens, L. Regulation of pancreatic betacell mass / L. Bouwens, I. Rooman // Physoil. Rev. — 2005. — Vol. 85. — № 4. — P. 1255-1270
11. Lipsett, M. P-cell neogenesis during prolonged hyperglycemia in rats / M. Lipsett, D.T. Finegood // Diabetes. -2002. - Vol. 51, № 6. - P 1834-1841.
12. Николаева Т.Н. Иммуностимулирующая и антиканцерогенная активность нормальной лактофлоры кишечника / Т.Н. Николаева, В.В. Зорина, В.М. Бондаренко // Терапевтическая гастроэнтерология. — 2004. — № 4. — С. 39-44.
13. Lipsett, M. P-cell neogenesis during prolonged hyperglycemia in rats / M. Lipsett, D.T. Finegood // Diabetes. -2002. - Vol. 51, № 6. - P 1834-1841.
14. Полунина Т.Е. Патология желудочно-кишечного тракта при сахарном диабете/ [Текст, електронний ресурс] Т.Е. Полунина // «Эффективная Фармакотерапия. Гастроэнтерология». - 2011. - № 5. - С. 1218 режим доступу: http://medi.ru/doc/171209.htm
15. Шемедюк Н.П. Пстолопчш змши селезшки, печшки, нирок тварин за дп бюактивних комплекав /Н.П. Шемедюк, О.О. Зайцев, В.1. Буцяк // Современные проблемы токсикологи. - 2010. - № 2-3. - С. 54-57.
16. Bock T. Increased islet volume but unchanged islet number in ob/ob mice / T. Bock, B. Pakkenberg, K. Buschard // Diabetes. — 2003. — Vol. 52. — № 7. — P. 1716-1722.
17. Bouwens, L. Regulation of pancreatic betacell mass / L. Bouwens, I. Rooman // Physoil. Rev. — 2005. — Vol. 85. — № 4. — P. 1255-1270.
Данилова А.О. Изучение влияния препаратов с пробиогтическими микроорганизмами на морфометрические показатели толстого кишечника, печени, поджелудочной железы крыс с аллоксановым диабетом / А.О. Данилова, А.В. Запорожченко, Л.Л.Большаков // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2012. -Т. 25 (64), № 3. - С.31-41.
Изучено влияние препаратов с иммобилизироваными на высокоуглеводных препаратах микроорганизмами пробиотиков на морфометрические показатели толстого кишечника, печенки, поджелудочной железы крыс с индуцированным аллоксаном сахарным диабетом. Выяснено, что исследованные препараты в условиях аллоксанового диабета, который сопровождается гибелью Р-клеток островков Лангерганса в поджелудочной железе, положительно влияют на регенерацию ее эндокринной части, способствуют стимуляции неогенеза островков, в том числе, через создание фокальных зон. Прием высокоуглеводных препаратов с пробиотическими микроорганизмами улучшает состояние толстого кишечника и уменьшает токсичное влияние аллоксана на клетки печени. Ключевые слова: морфометрические показатели, аллоксановый диабет, высокоуглеводные препараты, пробиотики.
Danilova A.O. Study of the effect of drugs with probiotic microorganisms on morphometric parameters of the large intestine, liver and pancreas of rats with alloxan diabetes / A.O. Danilova, AV. Zaporozchenko, L.L. Bolshakov // Scientific Notes of Taurida V.Vernadsky National University. - Series: Biology, chemistry. - 2012. - Vol. 25 (64), No. 3. - P. 31-41.
The effect of drugs with probiotic microorganisms, which was immobilized on a high carbohydrate preparations, on morphometric parameters of the large intestine, liver, pancreas of rats with induced alloxan diabetes have been studied. It was found that the studied drugs in conditions of alloxan diabetes, which is accompanied by a loss of P-cells of the islets of Langerhans in the pancreas, positive impact on the regeneration of its endocrine and contribute to the stimulation of islet neogenesis, including through the creation of focal zones. Receiving high carbohydrate preparations with probiotic microorganisms improves the colon and reduces the toxic effect of alloxan on the liver cells.
Keywords: morphometric parameters, alloxan diabetes, high carbohydrate preparations, probiotics.
nocmynuna e peda^uw 14.09.2012 г.
