CC BY
18
13. Sharma J. N. Steiner's cephalometric norms for the Nepalese population / J. N. Sharma // 1J. Orthod. - 2011. - Vol. 38, № 1. - P. 21-31.
14. Steiner C. C. Cephalometrics in clinical practice / C. C. Steiner // Angle Orthod. - 1959. - № 29. - P. 8-29.
15. Steiner cephalometric analysis: predicted and actual treatment outcome compared / R. T. Abdullah, M. A. Kuijpers, S. J. Berge, C. Katsaros // Orthod. Craniofac. Res. - 2006. - Vol. 9, № 2. - P. 77-83.
16. 2008 JCO study of orthodontic diagnosis and treatment procedures, part 1: results and trends / R. G. Keim, E. L. Gottlieb, A. H. Nelson, D. S. Vogels // J. Clin. Orthod. - 2008. - Vol. 42, № 11. - P. 625-640.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ НОРМАТИВНЫХ ЦЕФАЛОМЕТРИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ ПО МЕТОДУ СТАЙНЕРА ДЛЯ УКРАИНСКИХ ЮНОШЕЙ И ДЕВУШЕК Дмитриев Н. А. В статье приведены цефалометрические параметры используемые в анализе Стайнера у юношей и девушек Подольского региона Украины с ортогнатическим прикусом, оценка половых различий данных параметров и проведено сравнение полученных результатов с данными полученными Ц. Стайнером. Показано, что большинство цефалометрических параметров установленных у юношей и девушек Подолья с ортогнатическим прикусом практически не имеют отличий в сравнении с величиной данных параметров полученных Ц. Стайнером.
Ключевые слова: боковые телерентгенограммы головы, цефалометрия, юноши, девушки, анализ Стайнера.
Стаття надшшла 5.06.2016 р.
DEFINITION OF NORMATIVE CEPHALOMETRIC PARAMETERS BY STEINER METHOD FOR UKRAINIAN YOUNG MEN AND WOMEN Dmitriev M. O.
In the article the cephalometric parameters used in the analysis of Steiner for boys and girls Podilskiy region of Ukraine with orthognathic bite, assessment of sexual differences of these parameters and the comparison of the results with data obtained by C. Steiner. It is shown that the majority of cephalometric parameters derived from boys and girls with of Podillya orthognathic bite have virtually no differences with the value of these parameters obtained by C. Steiner.
Key words: side teleroentgenogram of the head, cephalometry, boys, girls, analysis by Steiner.
Рецензент Гунас I.В.
УДК 616.317-008.1-036.12-08:616.716.8-003.8-073.75
ВИВЧЕННЯ В1ДНОСНО1 ОПТИЧНО1 Щ1ЛЬНОСТ1 К1СТКОВО1 ТКАНИНИ ПРИ Л1КУВАНН1 ХРОН1ЧНОГО ГРАНУЛЕМАТОЗНОГО ПЕР1ОДОНТИТУ
Вивчення показниюв оптично! щшьност юстково! тканини дозволяе об'ективно ощнити устшшсть лкування хрошчного гранулематозного перюдонтиту на рiзних етапах. Включення до протоколу лжування пдроксиду кальщю пришвидшуе редукщю вогнища деструкцп.
Ключовi слова: вщносна оптична щшьшсть, реперна точка, показник деструкцп.
Робота е фрагментом НДР «Дiагностика i л^вання захворювань оргатв i тканин щелепно-лицевог дшянки» (номер державногреестраци 0113U002274.
Хрошчний перюдонтит залишаеться основною причиною видалення 3y6iB i здатний привести до розвитку таких серйозних ускладнень як перюстит, флегмона, остеомiелiт [3]. Частота захворювань пульпи i перюдонту в дтей i дорослих не мае тенденци до зниження. При лшуванш хрошчного перюдонтиту спостер^аеться великий вщсоток невдач, як у найближч^ так i у вщдалеш термши. Завершене ендодонтичне лшування часто помилково приймають за усшх [7]. У той час як, навт при техшчно бездоганному пломбуванш кореневого каналу, патолопчний осередок у перiапiкальних тканинах збер^аеться тривалий час, створюючи небезпеку рецидивiв та ускладнень. Потреба у повторному лшуванш канатв зyбiв перевищуе потребу в !х первинному лшуванш Головною у диференщальнш дiагностицi гранулематозного перюдонтиту е типова рентгенолопчна картина з ч^ко обмеженим перiапiкальним просв^ленням, що пiдтверджyе дiагноз [1, 4]. Рентгенографiя е важливою складовою частиною ендодонтично! дiагностики, а високояюсний рентгенiвський знiмок, виконаний, по можливосп, способом Langtubus, володiе високою iнформативнiстю [6]. Але дiагностичнi даш одного знiмка обмеженi, оскiльки трьохмiрний об'ект зображений у двомiрнiй площиш. Вивчення вщносно! оптично! щiльностi остеоденситометричним методом у перiапiкальнiй тканинi дае можливють оцiнити динамiкy мшерально! насиченосп кiстки на рiзних етапах лшування хронiчного перiодонтитy [2, 5].
Метою роботи було вивчити показник вщносно! оптично! щшьност кiстково! тканини на рiзних етапах лiкyвання хронiчного гранулематозного перюдонтиту.
Матерiал та методи дослщження. Було обстежено та пролiковано 37 ошб, яким був дiагностований хрошчний хрошчний гранулематозний перiодонтит вiком 25-40 роюв.
Критерiями включення пащенпв у дослщження були: добровшьна згода на участь у дослщженш; соматично здоровi чоловiки i жшки; bîk вiд 25 до 40 роюв; згода на диспансерне спостереження протягом усього перiоду лiкування. Критерiями виключення з дослiдження вважали наявнють соматичних захворювань, онкологiчних захворювань, iшемiчноï хвороби серця, гiпертонiчноï хвороби II - III ступени, ваптносп, захворювання тканин пародонту, облiтерованi та викривлеш кореневi канали, а також розмiри перiапiкальноï деструкцiï бiльше 5 мм. Першу групу склали 18 пащенпв. Окрiм стандартноï методики ендодонтичноï обробки кореневих каналiв до лiкування хрошчного апiкального перiодонтиту був включений етап тимчасово1' обтурацiï. Для впливу на мшрофлору кореневих каналiв та стимуляци процесiв регенерацiï кiстковоï тканини перiапiкальноï дiлянки була запропонована наступна схема тимчасово1' обтурацiï: у перше вщвщування пiсля розширення устiв кореневих каналiв за допомогою розчину ЕДТА каналонаповнювачем вносилась паста для тимчасово1' обтурацн «Йодотемп 25» (Латус, Харкiв) на 1/3 кореневих каналiв, а поим - на дно порожнини за допомогою штопфера товщиною шару 0,20,5 мм. Потiм порожнина зубу була закрита тимчасовою пломбою iз скломерного цементу «1онолат» (Латус, Харюв) на 3 днi. До складу пасти «Йодотемп 25» входить: йодоформ 25%, камфора, пмол, оксид цинку та пастостворювач; у друге вщвщування виконувалось видалення тимчасово1' пломби, стандартна ендодонтична обробка кореневих каналiв та вносилась паста для тимчасово1' обтурацп «Calcisol-C» (Латус, Харкiв) каналонаповнювачем на робочу довжину каналу, було проведена контрольна рентгенографiя. Поим порожнину зубу закривали тимчасовою пломбою строком на 10 дшв. До складу пасти «Calcisol-C» входить пдроксид кальцiю, сульфат барда та стерильний iзотонiчний сольовий розчин. рН складае 12.4; через десять дшв видалялась тимчасова пломба та кальцш-вмюна паста. Для видалення залишюв пасти на основi гiдроксиду кальщя кореневi канали оброблялись пасивною ультразвуковою iригацiею iз рясним промиванням 17% розчином ЕДТА (Герасимова М.М., 2013 р.) Пюля цього проводилось висушування кореневих каналiв паперовими пiнами, постшна обтурацiя за стандартною методикою та реставращя коронково1' частини зубу зпдно 1РОПЗ. Контрольна група складалась iз 19 осiб. Протокол лiкування був одноетапим та включав у себе ендодонтичну обробку кореневих каналiв iз стандартним протоколом iригацiï, постiйну обтурацда та реставрацiю коронки зубу зпдно 1РОПЗ.
Постiйну обтурацiю кореневого каналу у обох групах проводили методом холодно1' латерально1' конденсацiï гутаперчi, застосовуючи силер на основi епоксидних смол «AH+» (Dentsply Maillefer, Швейцарiя) та гутаперчевих штифив Protaper Universal Gutta Percha Points (Dentsply Maillefer, Швейцарiя). Дентальш рентгенограми на плiвцi були оцифрован^ що дозволило детально вивчити стан перiапiкальних тканин. Остеоденсiтометрiя була виконана з комп'ютерним аналiзом оптично1' щiльностi за допомогою програми Trophy 5.0 for Windows (Конев В.П., Московський С.М., Щербич В.М., 2009 р.). Результати ощнювалися в умовних одиницях оптично1' щiльностi кiстки i порiвнювались з оптичною щiльнiстю серединно1' дiлянки кореня зубу на однш рентгенограмi. У даному випадку серединну частина кореня зубу розглядалась як еталон (реперна точка), так як вона однаково вщдалена вiд можливих вогнищ демiнералiзацiï, як у перiапикальнiй дiлянцi, так i в маргшальному пародонтi i, отже, найменш схильна до змш).
За результатами визначення вiдносноï щiльностi кiстковоï тканини перiапiкальноï областi розраховували показник деструкцiï (ПД), в осередку деструкцп до початку лшування (ПД1), через 6 i 12 мюящв пiсля завершення курсу лшування (вiдповiдно, ПД2, ПД3). На пiдставi отриманих ПД з метою об'ективно1' оцiнки динамiки вiдновних процешв через, 6 i 12 мюящв розраховували вщносний показник редукцiï юстково1' тканини (ВПР1, ВПР2). Вiдносну кшькюну оцiнку мiнеральноï насиченостi кiстковоï тканини розраховували за формулами, запропонованими кафедрою рентгенологи 1вано-Франювсько1' медично1' академiï (Ветощук В.1., 1990). Показники деструкцiï в перiапiкальних вогнищах до лiкування визначали наступним чином: ПД1 = (Д1 -Д)/Д1 * 100%, де ПД1 - показник деструкцп в осередку до лшування, Показники деструкцн в перiапiкальних вогнищi пiсля застосування методiв лiкування визначали за аналопчними формулами: Через 6 мiсяцiв: ПД2 = (Д2 - Д) / Д2 * 100%, де ПД2 - показник деструкцп в осередку через 6 мюящв пюля лшування, Д - показник оптично1' щшьноси еталонно1' д^нки (серединна частина стшки кореня зуба), Д2 - показник оптично1' щiльностi вогнища через 6 мюящв пюля закшчення лiкування Через 12 мюящв: ПД3 = (Д3 - Д) / Д3 * 100%, де ПД3 - показник деструкцп в осередку через 12 мюящв пюля лшування, Д - показник оптично!' щшьносп еталонно!' дшянки
(серединна частина сннки кореня зуба), Д3 - показник оптично! щiльностi вогнища через 12 мюящв пiсля закiнчення лшування.
На пiдставi отриманих показникiв деструкци провели об'ективну оцiнку динамiки репаративних процешв пiсля застосування рiзних методiв лiкування через 6 i 12 мюящв (Токмакова С.1., Жукова С.С., 2008 р.). Для цього використовували вщносний показник редукци кютково! тканини (ВПР). Через 6 мюящв редукщя кютково! тканини оцiнювалася наступним чином: ВПР1 = (ПД1 - ПД2) / ПД1 * 100%, де ВПР1 - вщносний показник редукци кютково! тканини через 6 мюящв тсля застосування рiзних методик лшування. Через 12 мюящв редукщя кютково! тканини оцшювалася: ВПР2 = (ПД1 - ПД3) / ПД1 * 100%, де ВПР2 - вщносний показник редукци кютково! тканини через 12 мюящв тсля заюнчення лшування.
Результати дослщження та Тх обговорення. Середш значення вiдносно! оптично! щiльностi у вогнищi деструкцi! до початку лшування у хворих першо! основно! групи склали (Д1) = 147,06 ±0,6. Показники оптично! щшьносп у реперних (еталонних) точках склали (Д)= 224±0,8, тобто спостерiгалось значне зниження щшьносп у осередку патологiчного процесу. У груш контролю показник (Д1) = 151,02 ± 0,54, (Д)= 222,9±0,64. Вiрогiдних вiдмiнностей цих значень мiж групами виявлено не було (р> 0,05). Данi денситометрi!, отриманi при первинному обстеженш пацieнтiв, свiдчили про значне зниження мшерально! насиченостi кютково! тканини в осередку деструкци (Д1). Висок значення Д свiдчили про те, що оптична щiльнiсть в еталоннш дiлянцi зубу значно перевищувала величину даного показника в перiапiкальному вогнищi деструкцi! кiстково! тканини, що було шдтвердженням значного зниження мшерально! насиченосп кiстково! тканини в осередку ураження (р<0,01, вiдмiнностi достовiрнi з iмовiрнiстю 99,9%). За результатами визначення вщносно! щiльностi кiстково! тканини перiапикально! областi розраховували показник деструкцi! (ПД), в осередку деструкци до початку лшування (ПД1). У першiй основнш групi при розрахунку за формулою ПД1 = (Д1 - Д) /Д1 * 100%, був отриманий показник 52,31±0,2, а у груш контролю 47,6±0,21.
Через 6 мюящв тсля проведеного лiкування в групах iз рiзними методами спостерналися достовiрнi вiдмiнностi редукцi! вогнища деструкци. Середш значення оптично! щшьносп кютково! тканини в реперних точках (Д) i в осередках деструкци (Д2) в перiапiкальнiй обласп зубi вiдрiзнялися. Показник вiдносно! оптично! щiльностi кютки через 6 мiсяцiв пiсля проведеного лшування показав, що величина дослщжуваного показника зросла до Д2 = 185,16 ± 0,42 у першш основнiй групi, у другiй груш до 167,5 ± 0,39; Д2 у третш групi склав 192,74 ± 0,44 а групi контролю 165,6± 0,36 що достовiрно (р<0,05) перевищило вихiднi данi. Через 6 мюящв у пащеннв першо! основно! групи вщзначалося достовiрне по вщношенню до вихiдних даних (р<0,05) зниження показника деструкци (ПД2) кiстково! тканини перiапiкально! областi при розрахунку за формулою ПД2 = (Д2 - Д) / Д2 * 100%, який склав в середньому 21,51 ± 0,38. Розрахунок вщносного показника редукци кютково! тканини за формулою ВПР1 = (ПД1 - ПД2) / ПД1 * 100%, показав, що його середне значення у першш груш склало 61,7 ± 0,44%. У груш контролю був зафшсований показник деструкци ПД2=34,6±0,51, а вщносний показник редукци ВПР1=27,3±0,48%. Через 12 мюящв тсля початку лшування в першш груш показник вщносно! оптично! щшьносп кютково! тканини перiапiкально! дшянки зрю до рiвня Д3 = 210,82 ± 0,92, а в груш контролю Д3=194,6± 1,01, що достовiрно (р<0,05) перевищило даш вiдносно Д2. Показник деструкци тсля на 12 мюящ (ПД3) становив: у пащеннв першо! групи в середньому 6,25 ± 0,31, при цьому вщмшносп величини дослiджуваного показника вiд вихщних даних носили статистично достовiрний характер (р<0,05). Середне значення вiдносного показника редукци кютково! тканини через рш спостереження (ВПР2) пiсля лiкування у пащеннв 1-! групи склав 70,9 ± 1,3%. У групi контролю показник деструкци через 12 мюящв тсля заюнчення лшування становив ПД3=14,54±0,37, а ВПР2=58,0±0,86%, що було також достовiрним по вiдношенню до вихщних даних i результатiв, отриманих на попередньому етат дослiдження (р <0,05).
1. Вивчення вiдносно! оптично! щшьносп кiстково! тканини дозволяють об'ективно ощнити динамiку змiн вогнища патологiчно! деструкци протягом усього термiну лiкування хрошчного гранулематозного перiодонтиту. Метод вивчення оптично! щшьносп кютково! тканини дозволяе доповнити та об'ективiзувати дат рентгенографи у цифровому е^валенн.
2. Включення до протоколу лшування етапу тимчасово! обтураци кореневих каналiв пастами на основi гiдроксиду кальцiю дозволяе пiдвищити ефективнють лiкування хронiчного гранулематозного перiодонтиту, пришвидшити регенерацiю кiстково! тканини. Про це свщчить
вщносний показник редукци юстково! тканини на дванадцятий мюяць пiсля завершення лiкування хрошчного перiодонтиту, який складав 70,9 ± 1,3% у першiй rpyni та 58,0±0,86% у rpynni контролю.
3. Пасти на основi гiдроксидy кальщю мають сильний стимулюючий ефект для редукци юстково! тканини.
Перспективами подальших дослгджень е вивчення мжрофлори кореневих mHmie на pi3Hux етапах л^вання хротчного перiодонтuту.
1. Дмитриева Л А. Новые тенденции в лечении верхушечного периодонтита / Л. А. Дмитриева, Т. В. Селезнев // Эндодонтия today. - 2004. - №1-2. - С. 30-31.
2. Беер Р. Иллюстрированный справочник по эндодонтологии / Р. Беер, М. А. Бауман, А. М. Киельбаса //- М.: медпресс-информ, -2006. - 240 с.
3. Иванченко О. Н. Клиническое исследование эффективности лечения хронического апикального периодонтита / О. Н. Иванченко, C. B. Зубов, Е. В. Иванова [и др.] // Российский стоматологический журнал. -2008. -№5.-C.33-36.
4. Робустова Т. Г. Хронический апикальный периодонтит, причинно-следственная связь очагов инфекции с сопутствующими заболеваниями / Т. Г. Робустова, А. В. Митронин // Российский стоматологический журнал- 2007. -№1. - С. 38-41.
5. Хохрина Т. Г. Клинико-морфологическая характеристика изменений в периодонте при хроническом воспалении / Т. Г. Хохрина, А. А. Шрайбер // Сибирский медицинский журнал. - 2007. - № 1. - С. 56-57.
6. Mc Gurkin-Smith R. Réduction of intracanal bacteria using GT rotary instrumentation, 5,25% NaOCi, EDTA, and Ca(OH)2 / R. Mc Gurkin-Smith, M. Trope, D. Caplan // J. Endod. - 2005. - Vol. 31. P. 359-363.
ИЗУЧЕНИЕ ОТНОСИТЕЛЬНОЙ ОПТИЧЕСКОЙ ПЛОТНОСТИ КОСТНОЙ ТКАНИ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ХРОНИЧЕСКОГО ГРАНУЛЕМАТОЗНОГО ПЕРИОДОНТИТА Жданова Н. А. Изучение показателей оптической плотности костной ткани позволяет объективно оценить успешность лечения хронического гранулематозного периодонтита на разных этапах. Включение в протокол лечения гидроксида кальция ускоряет редукцию очагов деструкции.
Ключевые слова: относительная оптическая плотность, реперная точка, показатель деструкции.
Стаття надшшла 20.05.2016 р.
THE STUDY OF THE RELATIVE OPTICAL DENSITY OF BONE IN THE TREATMENT OF CHRONIC APICAL GRANULOMATOUS PERIODONTITIS Zhdanova N. A. The results were evaluated in arbitrary units of optical density and bone density compared with optical median section tooth root on one radiograph. As a result of determining the relative bone density area periapical expected rate of destruction.
Key words: optical density, point of reference, the rate of destruction.
Рецензент Петрушанко Т.О.
УДК [616.155.392+616.12-005.4] :615.099-07-084
РОЛЬ ДИСБАЛАНСУ СИСТЕМИ ОКСИДУ АЗОТУ В РОЗВИТКУ АНТРАЦИКЛ1НОВО1 КАРД1ОТОКСИЧНОСТ1 У ХВОРИХ НА ГОСТР1 ЛЕЙКЕМП 1З СУПУТНЬОЮ
1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ
В статп наведет результата власних дослщжень визначення провщних патогенетичних шляхiв формування антрациклш-шдуковано! кардютоксичност у хворих на гострi лейкемп в залежност вщ наявност супутньо! 1ХС. У дебют гостро! лейкемп у вах пащенив вiдмiчаeться активащя продукцп агресивних форм кисню за одночасного виснаження системи антиоксидантного захисту. Ц процеси посилюються в динамщ полiхiмютераm!. Крiм цього, у вах хворих на гострi лейкемп спостертаеться зростання активност сумарно! ЫО-синтази, яке лише за умов супутньо! 1ХС супроводжуеться розвитком ендотелiально!' дисфункцп, що створюе передумови для поглиблення порушень в системi оксиду азоту ^ вщповщно, для ураження тканин серця на фош накопичення кумулятивно! дози антрациклшових антибютиюв.
Ключовi слова: гостра лейкемiя, iшемiчна хвороба серця, антрациклшова кардютоксичшсть, оксид азоту, ендотелiальна дисфункщя.
Робота е фрагментом НДР «Розробка методiв профшактики та л^вання медикаментозно-тдукованих уражень внутрштх оргатв» (№ державноIреестраци 0115и001087).
Анграциклшов1 ангибютики (АА), як були введет в ктшчну практику понад 30 роюв тому, широко та з високою ефектившстю застосовуються в онкогематологи. На жаль, кардютоксичшсть антрациклшв залишаеться серйозною проблемою, яка обмежуе !х терапевтичний потенщал. Накопичення кумулятивно! дози АА поеднуеться з розвитком
