CC BY
7STUDY OF THE POSSIBILITY OF RECYCLING WASTE OF METALLURGICAL PRODUCTS FOR
RECEIPT OF GLASS CRYSTAL
Plemyannikov M.
Candidate of Technical Sciences, Professor Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute Zhdaniuk N.
Candidate of Technical Sciences, Assistant Professor Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute
ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВОСТ1 УТИЛ1ЗАЦП В1ДХОД1В МЕТАЛУРГ1ЙНИХ ВИРОБНИЦТВ ДЛЯ ОТРИМАННЯ СКЛОКРИСТАЛ1ЧНИХ МАТЕР1АЛ1В
Племяншков М.
кандидат технгчних наук, професор КП1 ¡м. 1горя Сгкорського
Жданюк Н.
кандидат технгчних наук, асистент КП1 ¡м. 1горя Сгкорського
Abstract
The article explores the possibility of recycling iron ore enrichment by glass technology. Based on the research, the influence of MgO and Na2O additives on the ore wastes on the technological characteristics of the synthesized glass was established. The optimum temperature for synthesis, annealing and crystallization of glass samples in the (Fe2O3-FeO)-SiO2-MgO-Na2O system was determined. Warehouses of new glass-crystalline materials with high decorative properties have been developed, which will allow utilization of iron ore ore dressing waste and significantly increase the environmental safety level of their accumulation area.
Анотащя
У статп вивчено можливють утилiзацil вiдходiв збагачення залiзних руд за скляною технолопею. На 0CH0Bi дослвджень встановлено вплив добавок MgO и Na2O до вiдходiв рудозбагачення на технолопчш характеристики синтезованого скла. Встановлено оптимальну температуру синтезу, вщпалу та кристалiза-цii зразкiв скла у системi (Fe2O3-FeO)-SiO2-MgO-Na2O. Розроблено склади нових склокристалiчних мате-рiалiв з високими декоративними властивостями, що дозволить утилiзувати ввдходи рудозбагачення заль зних руд та значно тдвищити рiвень екологiчноi' безпеки району !х накопичення.
Keywords: wastes of the mining and metallurgical complex, glass formation, crystallization ability, thermal coefficient of linear expansion, viscosity.
Ключовi слова: вщходи гiрничо-металургiйного комплексу, склоутворення, кристалiзацiйна здат-нiсть, термiчний коефiцiент лшшного розширення, в'язкiсть.
Вступ. У внаслвдок роботи прничо-збагачува-льних комбiнатiв (ГЗК) Кривбасу накопиченнi ввд-вали порщ так званих хвостiв збагачення, що ство-рюють серйознi економiчнi та еколопчш проблеми в районах з розвиненим прничо-металургшним ви-робництвом. Тшьки на Кривбасi хвостосховища такого типу займають площу близько 7-10 тис. га, що призводить до попршення екологiчноi ситуацii в репош [1, 2].
Необхiдно вiдмiтити, що на даний час накопи-чений достатнш досвiд утилiзацii вiдходiв Криворь жського гiрничо-збагачувального комбiнату, однак, масштаби та темпи освоення цих ресурав для виро-бництва будiвельних матерiалiв не можна визнати задовiльними.
Так зваш хвости, хоча i е выходами, але мають високу ресурсну цiннiсть. У iх складi присутш SiO2, FeO, Fe2Oз, CaO, MgO, Al2Oз, Na2O та iн. Саме тому, була вивчена можливють використання хвостiв як основного компоненту сировинноi сумiшi для отри-мання шляхом скловаршня облицювального ма-терiалу з високим декоративним ефектом. У зв'язку з цим, створення нових технологш утилiзацii ввд-ходiв рудозбагачення по склянш технологii е акту-альним науково-практичним завданням.
Аналiз останнiх досл1джень та публiкацiй.
Використання вторинно1' сировини сприяе зни-женню екологiчного навантаження на навколишне середовище, розширенню мшерально-сировинно1' бази i скорочення потреби в первиннiй сировинi [3,4].
Аналiз лiтературних джерел показав, що на даний час накопичений певний досввд використання вiдходiв чорно1' металургii для виробництва рiзно-манггних будiвельних матерiалiв, у тому чи^ скла та слокристалiчних матерiалiв [5]. Професором Мшько Н.1. проведене наукове обгрунтування мож-ливостi використання вiдходiв ГПК Курсько1' маг-нiтноi аномали з високим вмiстом оксидiв залiза для отримання марблiта, ситалiв та виробiв кам'яного лиття [6-8].
Аналiз причин низького залучення вторинно1' сировини в переробку показав, що бшьше 90% таких матерiалiв суттево вiдрiзняються вiд традицш-них по мшеральному та хiмiчному складу, фiзико-хiмiчним та технологiчним властивостям, [9, 10]. Використання тако1' сировини у технолопчних про-цесах потребуе регулювання властивостей сиро-вини i кшцево!' продукцii, управлiння параметрами
технолопчного процесу [5, 11]. Як вщомо, проми-слове скло характеризуются дуже низьким вмiстом оксидiв залiза, що мають здатнiсть забарв-лювати його. Для промислових стекол вмют окси-дiв залiза обмежуеться в масових %: 0,012-0,025. Так як у ввдходах рудозбагачення чорних металiв вмiст оксидiв залiза перевищуе щ показники у десятки разiв, потребуе використання спецiальних технологiчних ршень [9, 12].
У роботi [3] були встановлеш взаемозв'язки складу вторинно! сировини i ряду найважливiших технолопчних властивостей - температури повного плавлення, в'язкостi при заданiй температурi, роз-чинностi в розплавi компонентiв, шщшють л1квац1ю та забезпечують хiмiчну стшшсть отрима-них матерiалiв. Вплив компоненпв скла, що здатнi iнiцiювати л^ацш та дозволяе отримати рiзно-барвне скло вивчено Суворовою О.В. та Макаро-вою 1.В. [13, 14].
Мета стати, постановка задачь Вивчення можливостi утилiзацil вiдходiв прничорудно! про-мисловостi по склянiй або ситаловш технологи.
Для досягнення мети необхщно виконати наступнi задачi:
- встановити дослiдним шляхом можливiсть отримання скла та склокристалiчних матерiалiв на основi вiдходiв рудозбагачення та встановити !х оп-тимальнi склади;
- вивчити в'язшсш характеристики отрима-них зразшв: визначити термiчнi коефiцiенти лiнiйного розчищення (ТКЛР), температури розм'якшення (Тр) та вщпалу (Тg);
- дослвдити кристатзацшну здатнiсть та об-ластi л^аци в системi (Fe2Oз-FeO)-SiO2-MgO-Na2O.
Методи дослвдження. Предметом до-слвдження були ввдходи збагачення залiзноl руди Кривор1жського гiрничо-збагачувального
комбiнату, так званi «хвости» рудозбагачення.
Об'ект дослiдження - залежшсть в'язшсно-температурних характеристик скла на основi ввд-ходiв рудозбагачення ввд складу.
Синтез скла та склокристалiчних матерiалiв на основi хвостiв рудозбагачення здшснювався шляхом додаткового введення в шихту оксидiв Na2O та MgO. Компоненти подрiбнювали, просiювали та для варки скла ввдбирали фракцш < 0,5 мм.
Варку скла проводили у шамотних тиглях емнiстю 250 мл у лабораторий печi при темпера-турi 1450 ±10°С протягом 2 год. Ввдпал зразк1в ввдбувався у муфельнiй печi при температурi 550600 °С. Кристалiзацiя зразшв скла ввдбувалася та-кож в муфельнш печi при температурах 800-1000 °С.
Дилатометричнi дослiдження зразк1в проводили на дилатометрi ДВК-4. Довжина зразка для аналiзу складала 50 ±1 мм.
Аналiз еволюци дилатометрично! криво! дозволяе встановити три важливих для технологи скла параметри. Температурний коефiцiент лiнiйного розширення. Теплове розширення характеризують температурним коефщентом лiнiйного розши-рення (ТКЛР). ТКЛР - це вщносне подовження тша при нагрiваннi його на 1°С. Вiн визначаеться як для певного температурного штервалу, так i для всього прямолшшного вiдрiзку. Середне значення його обчислюють по формулi:
а = ^ , °С -1,
де □ 1 - подовження зразка при змш його температури ввд to до мм; ^ - початкова довжина зразка при мм; t - вiдповiдно початкова i кш-цева температура, °С; - рiзниця температур, °С.
Температура трансформацп е приблизною е температурою ввдпалу (Тg). Ця температура е ниж-ньою межею аномального штервалу. Вона при-близно вiдповiдае в'язкосп 1012 Па^с та визначаеться точкою зламу на кривiй мiж першою та другою дшянкою. Перехiд до аномального iнтервалу може бути рiзкий або поступовий. В останньому випадку температура визначаеться точкою перетину двох дотичних прямих, як це показано на рис. 1.
Температура Тд Тр
Рис. 1. Дилатометрична крива 13 характерними точками.
Рентгенофазовий аналiз здшснювався на ди-фрактометрi ДРОН 3М. Рентгенiвська трубка: CuKa. U = 30kV. 1дентифкащю фаз здiйснювали за допомогою картотеки ICDD.
Термогравiметричнi дослвдження сорбентiв проводили на приладi Derivatograph Q-1500 (Угор-щина) системи «Паулш-Паулш-Ердей». Зразки аналiзували в динамiчному режимi зi швидкютю нагрiвання 10 °С/хв до 1000 °С в атмосферi повiтря. Маса зразшв становила 1500 мг. Еталонною ре-човиною взятий Al2Oз. В експериментах викори-стовувався платиновий тигель. Чутливють за шкалою ДТА - 250 мкВ.
Результата та Ух обговорення. Хвости збага-чення руд представляють собою пiсок темно срого
кольору з високим вмютом залiза. Данi вiдходи ру-дозбагачення можуть бути вiднесенi до феро- та фе-росил1катних систем. Специфiчною особливiстю вiдходiв рудозбагачення ГЗК Криворiжського ба-сейну е неймовiрно висока шльшсть оксидiв залiза (12-15 мас. %) [15]. При цьому Ферум (II) оксид та Ферум (III) оксид мютяться приблизно у однакових шлькостях. Основним компонентом хвостiв рудозбагачення е Силщш (IV) оксид. У ввдходах при-сутнi у невеликих шлькостях оксиди лужноземель-них металiв, алюмшш оксид, а також фосфор та арка, вмют яких незначний. Втрати при прожа-рюванш (в.п.п.) склали 11,02%. Хiмiчний склад хвоспв рудозбагачення представлено в таблиц 1.
Таблиця1
Хiмiчний склад хвоспв рудозбагачення, %
Складова хвоспв Fe2O3 FeO SiO2 CaO MgO Al2Os P S в.п.п.
Вмют, % 7,62 8,18 63,1 3,58 5,44 0,89 0,065 0,112 11,02
Таким чином, у хвостах рудозбагачення при-сутш всi тi компоненти, що у тш чи iншiй мiрi мютяться у бiльшостi стекол. Виключення склада-ють тiльки оксиди залiза.
У зв'язку з переважаючим вмiстом кремнезему ^Ю2) i оксидiв зал1за (Fe2Oз та FeO), даний склад можна розглядати як бiнарну систему. Така система характеризуеться високою тугоплавк1стю та не може безпосередньо бути використана у класичнш склянiй технологи. Тому до складу шихти, крiм вщ-ходiв рудозбагачення потрiбно ввести компоненти, що понизять температуру варки - плавш.
У данш роботi, у якосп шдшихтовки викори-стано MgO та Na2O. Магнiй оксид недефщитний компонент, у склад шихти його можна ввести магнезитом. Ввдносно недифiцитним компонентом е Натрш оксид. Вiн може бути введеним содою або натршвмютними выходами. Це дозволить суттево знизити температуру синтезу скла.
Таким чином, для дослщжень вибрана чо-тирьохкомпонентна система, представлена просто-ровою фiгурою - тетраедром. Вершина тетраедра -(Fe2Oз + FeO). Вiддалена вершина SiO2. Праворуч i лiворуч на передньому планi MgO та Na2O, ввдповщно. Змiнюючи к1льк1сть Натрiй та Магнш оксидiв у всiх випадках отримано склади, як1 лежать на площиш нахиленого перерiзу тетраедра, що проходить через ребро «Ш^- MgO». Точка «х» вiдповiдае спiввiдношенню оксидiв (Fe2O3+FeO) /SiO2, що мiстяться у прокаленому залишку «хвостiв». Вмiст Al2O3 е незначним, менше 1%, тому вш не винесений на дiаграму.
Для отримання систематизованих даних по властивостям силжатних розплавiв у полi перерiзу, що примикае до точки «х». Це поле розбито на три-кутну сiтку з кроком по вмюту компонентiв 10 %. Таким чином, дослщили склади: «х» - (60-100%), Na2O - (0-40%) та MgO - (0-40%), що вщповвдають вузлам сiтки. Таких складiв обрано 15. Схема 1х розмщення показана на рис. 2. РвО+РвгОэ
40
D 60
10
20
30 % MgO
40
Рис. 2. Схема вибору c^adie стекол у cucmeMi (Fe2O3-FeO)-SiO2-MgO-Na2O
В'язшсш характеристики стекол дано! системи не можуть бути визначеш безпосередньо за класич-ними методами осшльки даш склади дуже схильш до кристал1защ1. Переб1г процеав кристал!зацп впродовж термостатування зразк1в спотворить кш-цевий результат вим1рювання. Тому ми обмежи-лись двома характеристичними температурами, а саме: температурою вадпалу Tg I температурою
розм'якшення шд навантаженням Тр. Вони поб1чно можуть надати уявлення про еволюцш в'язкосп в певному штерват температур. Ц температури бши визначеш методом дилатометри. Розподш дилато-метричних температур розм'якшення (Тр) та температури ввдпалу (Тg) у систем! (Бе20з-Ре0) -8!02-Mg0-Na20 наведен! на рис 3.
Рис. 3. Розподш дилатометричних температур розм'якшення (Тр) та температури вiдпалу (Tg) у системi (Fe2O3-FeO)-SiO2-MgO-Na2O
Найбшьш тугоплавкими е висомагнез!альш склади. Можна констатувати, що фронт !золшш Tg, ! Тр в бш зниження !х значень вщдаляеться спо-чатку ввд цих склад!в, а пот!м в!д сторони трикут-ника «Х»- Mg0. Сильну флюсуючу д!ю надае Na20.
Розраховаш значення ТКЛР стекол представлен! у вигляд! д!аграми на рис. 4. В дослщжуванш
системi ТКЛР змiнюeться в дiапазонi (80^140)10-7, К-1. Переважний вплив на зб№шення ТКЛР Р в об-ласп високомагнезiальних складiв виказуе змен-шення вмiсту MgO, а попм - збшьшення вмiсту Na2O.
Рис. 4. Розподш значень ТКЛТР у сисmемi (Fe2O3-FeO)-SiO2-MgO-Na2O
Кристал!зацшна здатшсть зразк!в ощнювалась за результатами ДТА по величин! тку екзотерм!чного ефекту (рис. 5).
500 600 700 800 900 1000 Температура? С
Рис. 5. Результати диференщального термiчного анализу синтезованих зразюв
На рисунку 6 наведена бальна оцшка здатносп пература екзоефекта. Закристалiзованi зразки не-до кристатзаци декотрих склащв i ввдповвдна тем- прогнозовано покращували або погiршували сво!
декоративш властивостi у порiвняннi з вихвдними.
10 20 30
ВиСОнЯ зИятт'сть до нрисгпал/'зицн
Середин эдвтмсть до О Низька здатнкть до кристап^защУ
Рис. 6. Здатнкть до кристалгзаци стекол у системi (Fe2O3-FeO) -SiÜ2-MgO-Na2O
Рентгенофазовий аналiз був здшснений вибiр-ково для двох склащв, позначених на рис. 7 точками 2 i 5. Як витжае з рентгенограми (i це щлком очшу-вано), в продуктах кристалiзацil широко представ-ленi мiнерали на основi оксидiв феруму; гематит -Fe2O3; ферiт - Fe3O4; феро-магнезiальная
шпiнель - MgO Fe2O3. Присутнi також силжати кальцш i магнш: дюпсид - CaO MgO 2SiO2; клiноенстатит - MgO SiO2. У висококремнеземи-стого складу №2 в продуктах кристатзацп при-стунш також кристобалiт - SiO2.
□
46 44 42 40 38 36 34 32 30 28 26 24 22 20 18
20
Рис. 7. Рентгенофазовий аналгз 1- склад №2; 2 - склад №5
Важливою технолопчною властивютю роз-плаву е здатшсть до формування. Для всiх зразшв можуть бути застосованi наступнi методи: вилив в форму або прокат. Ва склади, крiм 1,3 та 14 показали висок формувальнi властивостi. Бiльшiсть зразк1в мали глибокий чорний колiр та глянцеву по-верхню, зразки №2 5 та 13 а деяш мали розводи олив-
кового на димчаго кольору вщповщно. Пiсля кри-сталiзацil зразки скла з пiдвищеним вмiстом Na2O набували бурого вiдтiнку, що пояснюеться на-явнiстю ферiту та попршуе декоративнi власти-востi. Оцiнка технолопчних i декоративно-експлу-атацiйних властивостей синтезованих матерiалiв проводилася вiзуально, результати яких зведенi в таблицi 2.
Таблиця 2
Критерi'l' оцiнки технологiчних та декоративних властивостей отриманих матерiалiв
Бали Оцшка
КритерiУ оцшки варильноУ здатност скла
0 гомогенний силiкатний розплав не може бути отриманий при прийнятних температурах
1 гомогенний силжатний розплав iмовiрно може бути отриманий, але для цього необхвдш бiльш висош температури i бiльш тривалий час
2 гомогенний силжатний розплав може бути отриманий при температурi 1500°С протягом 2-х годин
3 гомогенний силiкатний розплав може бути отриманий при температурi 1400°С протягом 2-х годин
КритерiУ оцiнки агресивност скломаси по вщношенню до шамоту
0 взаемодп немае
1 взаемодп розплаву з вогнетривом слабке
2 тд час варiння вiдбуваеться потоншення тигля з ризиком вилкання розплаву
3 скломасу зварити неможливо, в1дбуваеться роз'1дання тигля i витiкання розплаву
Критерi'í оцшки рельефу поверхш отриманих матерiалiв (чисельник - скло, знаменник - зразок шсля кристалiзацií*)
0 поверхню идеально вогненно-полiрована
1 поверхню злегка хвиляста
2 поверхня мае шорстку текстуру
3 дуже сильне викривлення поверхнi
Оц1мка декоративних властивостей отриманих матерiалiв (чисельник - скло, знаменник - зразок шсля кристагазащУ)
0 декоративних властивостей немае
1 декоративш властивостi слабш
2 декоративнi властивостi на рiвнi вщомих
3 особливi декоративнi властивостi вiдрiзняються новизною
Результата ощнки технолопчних та декора- лицювальних матерiалiв можуть бути використаш тивних властивостей отриманих матерiалiв зведеш склади № 2, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 15. Оптимальними в таблицю 3. Враховуючи ва характеристики зраз- складами е 5, 6, 10 та 15. шв можна констатувати, що для виробництва
Таблиця 3
Звeдeмi результати ощнки технолопчних та декоративних властивостей отриманих MaTepiaBiB
Номер точки Склад, % Варильна здатшсть Агресив-шсть роз-плаву Рельеф по-верхш Декоративш власти-восп
"X" Na2O MgO
1 100 0 0 0 0 0/0 0/0
2 90 10 0 2 0 0/1 1/0
3 90 0 10 0 0 0/0 0/0
4 80 20 0 3 1 0/2 1/0
5 80 10 10 3 1 0/1 1/1
6 80 0 20 3 0/0 1/3
7 70 30 0 3 1 1/3 0/0
8 70 20 10 3 1 0/1 1/0
9 70 10 20 3 1 0/1 1/0
10 70 0 30 3 0/1 1/3
11 60 40 0 3 1 1/3 0/0
12 60 30 10 3 1 0/2 1/0
13 60 20 20 3 1 0/1 1/1
14 60 10 30 0 1 1/0 1/0
15 60 0 40 3 2 0/3 1/2
На рис. 8 приведенi фотографп отриманих ма- верхнi з градащею кoльoрнoстi обумовлена висо-терiалiв, яш можуть бути викoристанi як кою схильшстю складiв системи (Fe2O3-FeO) -SiO2-лицювальна плитка. Макрохвиляста структура по- MgO-Na2Q до макролшвацп.
1_
Рис.8. Фотографа отриманих зразюв скла та склокристалiчних матерiалiв
Висновки. Проведено комплексне до-слвдження склоутворення у системах (FeO+Fe2O3)-MgO-Na2O-SiO2. Вивчено вплив хiмiчнoгo складу на варильнi та формувальш характеристики скляно! маси, а також визначено температури вщпалу i розм'якшення скла.
Встановлеш oптимальнi склади шихти для от-римання облицювальних матерiалiв з високими
технoлoгiчними характеристиками та декоратив-ним ефектом.
Визначена кристатзацшна здатнiсть складiв у системах (FeO+Fe2O3)-MgO-CaO-SiO2. Для вах складiв визначений oптимальнi режими термооб-робки з метою отримання склoкристалiчних ма-терiалiв та вивчено вплив хiмiчнoгo складу на вла-стивосп ситалiв.
Таким чином, проведет дослщження подтвердили, що технолопчш властивосп силжатних роз-плавiв на основi вiдходiв рудозбагачення можуть бути утилiзованi за скляною технологiею.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Жданюк Н.В., Племяннiков М.М. Новий склокристалiчний матерiал на основi вiдходiв мета-рургiйних виробництв // Актуальш питання х1мп та iнтегрованих технологш: матерiали мiжнар. наук. -практ. конф. присвячено! 80-рiччю кафедри хiмil ХНУМГ iм. О. М. Бекетова, Харшв, 7-8 листоп. 2019 р. — С. 126.
2. Сметана О.М., Сметана Н.А. Лггогео-хiмiчна концепщя поводження з ввдходами збага-чення руд // Eкологiя i природокористування. — 2011. — Вип. 14. — С. 178-184.
3. Игнатова А. М. Алгоритм исследования техногенного сырья для производства волокна и литых заготовок петрургическим рециклингом // Научно-технический вестник Поволжья. —2013. — № 4. —С. 160-165.
4. Осауленко Р.Н., Репникова Е.А., Макаров А.Н., Суворова О.В. Рентгенографическое исследование структуры многокомпонентных стекол на основе горнопромышленных отходов // Кристаллография. - 2004. - Т. 49 - №4. - С. 649-654.
5. Piatak N. M., Parsons M. B., Seal II R. R. Characteristics and environmental aspects of slag: a review // Applied Geochemistry. 2015. Vol. 57. P. 236266.
6. Минько Н.И. Возможность использовать попутнодобываемых пород бассейна Курской магнитной аномалии в качестве сырья для стекольной промышленности // Тез. Докл. II Всесоюз. Совещания «Науч. -техн. Прогресс в производства стекла». М.: ВДНХ.1983. С.72.
7. Минько Н.И., Жерновая Н.Ф. Стеклообра-зование и свойства стекол в системах Na2O-Fe2O3-SiO2 // Тезисы локладов II Всесоюз. Совещания «Науч.-техн. Прогресс в производства стекла». М.: ВДНХ.1983. С.176.
8. А.с. СССР № 937370 Черное стекло / Минько Н.И., Белоусов Ю.Л., Чуйко К.Б., Жерновая Н.Ф. Бюллетень № 23.
9. Возможности и перспективы использования отходов горнопромышленного комплекса для получения стекла и стеклокристаллических материалов / О. В.Суворова, Д. В. Макаров, Р. Г. Мелко-нян, И. В. Макарова. // Экология промышленного производства. - 2011. - №1. - С. 54-60.
10. Использование горнопромышленных отходов как сырья для производства строительных и технических материалов / В. Н. Макаров [и др.] // Химия в интересах устойчивого развития. - 1999. -Т. 7, № 2. - С. 183-187.
11. Мелконян Р.Г. Исследование возможности и перспективы использования отходов стекла и горнопромышленного комплекса для получения стек-локристаллических материалов // Горный информационно-аналитический бюллетень -. 2015. № S1. -C. - 631-648.
12. Р. Г. Мелконян, О. В. Суворова, Д. В. Макаров. Опыт и перспективы использования отходов горно-металлургического комплекса для получения стекол и стеклокристаллических материалов // Весник Кольского научного центра РАН. - 2016. № 24. - С.81-88.
13. Суворова О. В. Использование горнопромышленных отходов для получения стекла и стек-локристаллических материалов: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. техн. наук: спец. 11.00.11 «Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов» / Суворова О. В. - Апатиты, 1998. - 18 с.
14. Макарова И.В. Снижение техногенной нагрузки на окружающую среду при использовании отходов горнопромышленного комплекса в производстве силикатных материалов: автореф. дис. на соискание ученой степени док. техн. наук: спец. 03.00.16 «Экология» / Макарова И.В., 2005. - 40 с.
15. Губша В.Г., Кадошшков В.М., Заборовсь-кий В.С., Кузенко С.В., Горлицький Б.О, Бонда-ренко Г.М. Вивчення можливосп використання вiдходiв збагачення залiзистих кварципв в народному господарствi // Зб. наук. пр. 1ГНС НАН Укра1ни «Геохiмiя та еколопя». — Вип.14. — К. — 2007. — С. 156-165.
