CC BY
24
УДК 575.224.086:636.4.082
Драгулян М.В., астрант, Костенко С.О., к.б.н., доцент кафедри розведення i
генетики тварин (swetakostenko@mail.ru) © Нащональний утверситет бюресурЫв г природокористування Украгни, м.Кигв
ВИВЧЕННЯ ГЕНЕТИЧНО1 СТРУКТУРИ СВИНОМАТОК ЗА КОМПЛЕКСОМ ПОЛ1МОРФНИХ ГЕНЕТИЧНИХ МАРКЕР1В IX В1ДТВОРНИХ ЯКОСТЕЙ
Проведено цитогенетичний анал1з свиноматок украгнськог м'ясног та уельськог поргд. Встановлено зв'язок р1вня спонтанног цитогенетичног мтливост1 в л1мфоцитах кровг свиноматок з показниками продуктивност1 (вгдсоток авартних опоросгв): г=-0,57 в уельськог та г=-0,35 в украгнськог мясног поргд. Проанал1зовано генетичну структуру племтного ядра стада свиней уельськог та украгнськог м 'ясног породи ДП ДГ «Гонтар1вка» Харкгвськог област1 за генами: рецептор фол1кулостимулюючого гормону (ЕБИЯ), коактиватор ядерних рецептор1в стерогдних гормошв (ЫСОА1), рецептор естрогену (ЕБЯ), рецептор пролактину (РИЬЯ) протягом 2010 - 2011 рр. Побудованг маркерт профш свиноматок Iз стабгльним геномом з бажаним та пром1жним генотипами по генам ¥БИК/^СОА1/ ЕБЯ/РКЬЯ та використання комбтацш ргзних генотитв з метою тдвищення продуктивност1 нащадкгв.
Ключевi слова: Бт scrofa, уельська порода, украгнська м'ясна порода, ген рецептору фол1кулостимулюючого гормону (ЕБИЯ), ген коактиватора ядерних рецептор1в стерогдних гормошв (ЫСОА1), ген рецептору естрогену (ЕБЯ), ген рецептору пролактину (РИЬЯ), мгкроядра (МЯ).
Вступ. Першочергове значення в селекцшнш робой у свинарствi займае оцшка племшних тварин та збереження !х генофонду. Актуальним е рання оцшка якост молодняка, яка дозволяе у певнш мiрi виявити високопродуктивш породи, родини, лшп [10,12]. Однак, в силу низького рiвня успадковуваност показниюв продуктивное^, таких як багатоплщшсть, збережешсть, розмiр гшзда, покращення цих показниюв вимагае тривалого перюду. Використання молекулярно-генетичних та цитогенетичних маркерiв в племшнш робой дозволяе проводити селекцш за структурою та рiвнем стабшьност геному.
Незважаючи на наявшсть даних у науковш лiтературi про переваги використання генетичних маркерiв в селекци [3,4,8,18,19,20], е лише незначна шформащя про !х використання на сшьськогосподарських тдприемствах Укра!ни. До цього часу залишаеться невиявленим зв'язок мiж молекулярно-генетичними i цитогенетичними маркерами, актуальною е розробка комплексно! системи маркерно! оцшки тварин за !х спшьного використання.
Використання тако! системи поряд з використанням традицшно! селекцшно! методики вщбору за фенотипом [5,6] дозволить вдосконалити селекцiйний процес [1].
© Драгулян М.В., Костенко СО., 2011
Метою роботи було вивчення роли цитогенетичних та молекулярно-генетичних маркерiв при прогнозуванш генетичного потенщалу свиней на прикладi ДП ДГ «Гончарiвка» Харювсько1 области
Матер1али та методи дослщжень.
Ан^зували свиноматок уельско! та укра1нсько1 м'ясно! породи ДП ДГ «Гончарiвка» Харювсько! областi.
При дослiдженнi цитогенетичних показниюв вивчали 7 груп свиноматок уельсько! породи рiзних родин та вшових категорiй: батькiвського поколiння (Р) (п=9); першого поколiння (Б1) (п=15); родин: Дон Мкт (п=6), Лайк Гюрл (п=16), Лайк Мейд (п=10), 1мпоузш (п=6), Емма (п=4). Для ан^зу за генами (FSHR (п=125), NCOA1 (п=123), ESR (п=123), PRLR (п=120)) нами було вiдiбрано та прогенотиповано 125 тварини.
Дослiджуючи спонтанний мутагенез украшсько! м'ясно! породи ми розподшили !х на 6 груп: батьювське поколiння (Р) (п=4); перше поколшня (Б1) (п=9); родин: Цензура (п=11), Цапля (п=15), Целина (п=7), Церера (п=7). Всього 40 свиноматок. Для ан^зу ДНК-маркерiв за генами (FSHR (п=72), NCOA1 (п=72), ESR (п=73), PRLR (п=73)) нами було ввдбрано та прогенотиповано 73 тварини.
Генетичний ан^з здiйснювали у вiддiлi генетики 1нституту розведення i генетики тварин НААН Украши. Цитогенетичнi препарати готували згiдно 1нструкцп цитогенетичного контролю племшних тварин [14]. Аналiз здiйснювали на пофарбованих за Пмза препаратах хромосом олшною iмерсieю за збiльшення х 1000. При аналiзi враховували рiвень клiтин з мiкроядрами (МЯ).
Аналiз вщтворно! здатностi свиноматок при першому опоросi здiйснювали за такими показниками: багатоплщшсть (голiв), кiлькiсть поросят при вщлучення (голiв), збереженiсть (%), вщсоток аварiйних опоросiв (%).
Геномну ДНК видшяли з волосяних фолiкулiв за допомогою комплекту реактивiв «ДНК-сорб В» (АмплЮенс, Росiя). У пробiрку 1,5 мл вносили 15 - 25 волосяних фолiкулiв, лiзис вiдбувався 2 год. Подальше видшення ДНК здшснювали вiдповiдно до рекомендацiй виробника. Генотипування свиней проводили методом ПЛР-ПДРФ (полiмеразна ланцюгова реакцiя, полiморфiзм довжин рестрикцшних фрагментiв) за методикою, розробленою Украшською лабораторieю якостi i безпеки продукци агропромислового комплексу НУБiП Украши [15].
Для рестриктного гiдролiзу амплiфiкованих фрагментсв використали ферменти рестрикци Rsa I для гену NCOA1, PVu II, для гену ESR та Alu I для гену PRLR. Ген FSHR генотипували методом Б1-Ра88а без додавання рестриктази. Зразки шкубували протягом 12-16 годин при 37°С. По закшченш здiйснювали електрофоретичний аналiз продукив рестрикци.
Статистичну обробку результатiв проводили загальноприйнятими методами [2] за допомогою програмного забезпечення Ехсе1 2007.
Результати дослщжень. У бiльшостi клiтин у дослщних тварин карiотип мав 38 хромосом, що вiдповiдаe видовiй норм1
Переважна бiльшiсть порушень була представлена мжроядрами, якi у укра1нсько1 м'ясно! породи становили 4,75±1,94%о, що не перевищуе верхню межу параметрiв умовного контролю за кшьюстю клiтин з мшроядрами для ссавцiв - 5,6 %о [16], а в уельсько^' цей показник становив 7,01±0,71%о. Однак, треба зазначити,
що пщвищена частота лiмфоцитiв i3 змшеним геномом здшснюе суттевий вплив на вщтворення стада тiльки у випадку успадкування пiдвищеного рiвня хромосомно! нестабiльностi. Рiвень геномно! нестабiльностi в потомствi свиноматок, що мають високий рiвень спонтанно! мiнливостi, був суттево нижчим.
В результат проведених дослiджень знайдено звязок мiж показниками продуктивностi та стабшьшстю геному свиноматок. Частота клiтин з мжроядрами негативно корелюе вiдсотком аваршних опоросiв: г=-0,57 у уельсько! та г=-0,35 в укра!нсько! мясно! порщ. Таким чином, можна сказати, що у дослщних тварин частота кл^ин з мiкроядрами асоцiйовано з багатоплщшстю та вiдсотком аварiйних опоросiв. Рашше дослiдники вже виявляли кореляцiю анеуплощи з багатоплiднiстю свиноматок (г=-0,75) [7].
Авторами Ефiменко Л.Й. [9] та 1ващурою М.М. [13] був вщзначений зв'язок мiж багатоплiднiстю й геномними мутащями, якi негативно корелюють iз багатоплiднiстю (г = - 0,75, Р<0,01), а структурш аберацi!' хромосом iз заплщнюючою здатнiстю кнурiв (г = - 0,44, Р<0,05).
Таким чином, проведення цитогенетичного аналiзу племiнних тварин дозволяе вибирати тварин iз стабiльними цитогенетичними показниками для пщвищення генетичного потенщалу племшних тварин.
На наступному етат дослiдження у кожно! iз породних груп свиноматок були визначеш генотипи тварин, розраховаш частоти генотипiв та алелiв та дана характеристика генетично! структури дослiджених порiд. Також були зроблеш кореляцiйнi дослiдження з метою встановлення генотипiв тварин iз рiвнем стабiльностi геному та з рiвнем прояву ознак продуктивностi свиней.
Результати дослщження полiморфiзму за генами репродуктивних якостей свиней (FSHR, NCOA1, ESR, PRLR) представлеш у таблицi 1.
Перевищення фактичного рiвня гетерозиготностi над оч^ваним може свiдчити про те, що гени ESR та FSHR залучеш в селекцшний процес.
Виявлено частоти алелiв та генотипiв гешв FSHR, NCOA1, ESR, та PRLR у тварин укра!нсько! м'ясно! та уельсько! порщ. Частота тварин з бажаним генотипом СС гена FSHR склала 52% в укра!нсько! м'ясно! породи та 55% в уельсько! породи.
Вщомо, що у порщ мейшан та китайських карликових свинок не було виявлено носшства алеля С, на вiдмiну вщ ландрасiв та йоркширiв, де частота алеля склала 0,75 та 0,89 вщповщно [26]. By Z. Jiang [22], що дослщжував свиней м'ясно! продуктивности а саме ландраав нiмецько! селекцi! виявив, що порода бшьш багатоплiдна по гомозиготному генотипу СС, шж по гомозиготному генотипу Т/Т на 0,22 поросяти.
Нами виявлено, що частота тварин з бажаним генотипом А1А1 гена NCOA1 складае 53% у свиней уельсько! породи та 49% у свиней укра!нсько! м'ясно! породи.
Результати генотипування свиней породи велика бша, йоркшир, мейшан, ландрас, що утримуються в рiзних кра!нах (Роси, Францi! та Канад^ пiдтверджують наявнiсть у тварин полiморфiзму за геном NCOA1. Так, за даними рiзних дослiдникiв, частота бажаного генотипу А1А1 коливаеться в популящях свиней породи ландрас вщ 48% до 86% [1,17,24]. Цкаво, що при проведенш подiбних молекулярних дослiджень на свинях породи ландрас та дюрок в Росi! не
було виявлено носив генотипу А2А2 [1,17]. Отримаш нами даш свщчать про те, що дослщжеш тварини мають середнш генетичний потенцiал в порiвняннi з зарубiжними аналогами.
Таблиця 1
Розподш частот генотитв гешв ЕБИЯ, ИСОЛ1, ЕБЯ, РИЬЯ у свиноматок
укра'шсько! м'ясно*** и уельсько** пор1д
Порода Число гол1в Частота генотитв Частота алел1в /
ЕБИЯ
СС СТ ТТ С Т
Ф 0,55± 0,33± 0,12±
Уельська 125 0,044 0,042 0,029 0,76± 0,24± 181,73***
О 0,57± 0,05± 0,36± 0,009 0,017
0,044 0,019 0,043
Ф 0,52± 0,34± 0,14±
Украшська 72 0,059 0,056 0,041 0,74± 0,26± 90,34***
м'ясна О 0,54± 0,06± 0,38± 0,013 0,022
0,059 0,028 0,057
ЫСОА1
А1А1 А1А2 А2А2 А1 А2
Ф 0,53± 0,27± 0,20±
Уельська 123 0,045 0,040 0,036 0,66± 0,34± 44,85
О 0,44± 0,11± 0,45± 0,012 0,017
0,045 0,028 0,045
Ф 0,49± 0,30± 0,21±
Украшська 72 0,059 0,054 0,048 0,64± 0,36± 27,10
м'ясна О 0,41± 0,13± 0,46± 0,017 0,023
0,058 0,040 0,059
ЕБЯ
АА АВ ВВ А В
Ф 0,15± 0,60± 0,25±
Уельська 123 0,032 0,044 0,039 0,55± 0,45± 120,35***
О 0,30± 0,20± 0,50± 0,015 0,017
0,041 0,036 0,045
Ф 0,19± 0,72± 0,09±
Украшська 73 0,046 0,053 0,033 0,59± 0,41± 160,92***
м'ясна О 0,35± 0,17± 0,48± 0,018 0,022
0,056 0,044 0,058
РЯЬЯ
АА АВ ВВ А В
Ф 0,34± 0,38± 0,28±
Уельська 120 0,043 0,044 0,041 0,53± 0,47± 26,71
О 0,28± 0,22± 0,50± 0,016 0,017
0,041 0,038 0,046
Ф 0,52± 0,13± 0,35±
Украшська 73 0,058 0,039 0,056 0,58± 0,42± 11,03
м'ясна О 0,33± 0,18± 0,49± 0,019 0,022
0,055 0,045 0,059
Примггка: Бажаний алель видшено жирним шрифтом;
***р < 0,01 (м1ж фактичним та очшуваним розподшенням).
Частота бажаного алеля В та генотипу ВВ гену ESR у свиноматок уельсько! породи становила 45% та 25% вщповщно, у свиноматок украшсько! м'ясно! породи - 41% та 9% вщповщно. За даними Етшко О.А. частота генотипу АА у свиноматок бшорусько! м'ясно! породи становила 61%, генотипу АВ - 32%, генотипу ВВ - 7%, а багатоплщшсть бшоруських свиноматок породи бшоруська м'ясна з бажаним генотипом ВВ становила 11,63 голови, що на 1,3 голови бшьше, шж у тварин небажаного генотипу АА [8]. За даними Сидоренко О.В. у свиноматок украшсько! м'ясно! породи центрального типу (ДП ДГ «Ел^а» Кшвсько! обласи) взагалi не було виявлено носпв бажаного генотипу [21]. У гетерозиготних свиноматок (АВ) кшьюсть народжених поросят перевищувала на 0,51 шж у тварин с гомозиготним генотипом АА [21].
Частота бажаного алеля А та генотипу АА гену PRLR у свиноматок уельсько! породи становила 53% та 34% вщповщно, у свиноматок украшсько! м'ясно! породи - 58% та 52% вщповщно.
Даш генотипування шших авторiв свщчать, що свиш уах порщ виявилися гетерогенними за геном PRLR i несли у як генотип АА, так i АВ й ВВ. У породи ландрас частота бажаного алелю А рiзнилась вщ 0,21 до 0,43, у породи дюрок - вщ 0,34 до 0,80, у велико! бшо! породи - вщ 0,27 до 0,69 [8,23,25].
Наявшсть алелю В асоцшеться з пониженням розмiру гшзда. Зарубiжнi автори, дослщжуючи бшоруську м'ясну породу свиней, збираючи данi по 426 гнiздах прийшли до висновку, що свиноматки з генотипом АА перевищували в середньому по першому опоросi свиноматок з генотипом ВВ по кшькост народжених поросят на +1,3 поросяти та по кшькост живих - на +1,1 поросяти [8].
У подальшому дослщження шших зарубiжних авторiв, що проводились на породах ландрас, йоркшир, дюрок, пщтверджують перевагу тварин з генотипом АА у порiвняннi iз свинями з генотипами ВВ, як за загальною кiлькiстю народжених поросят, так i за кшькютю живих поросят [23].
Нами встановлено достовiрну перевагу свиноматок з бажаними та промiжними генотипами по чотирьох генам (FSHR/NCOA1/ ESR/PRLR) над тваринами с генотипами TТ/A2А2/АA/ВВ (FSHR/NCOA1/ ESR/PRLR) на 0,9 голiв по багатоплщноси, 0,63 голiв по показникам народження живих поросят та 0,25 голiв по показникам поросят при вщлученш. Також виявлено перевагу свиноматок уельсько! та украшсько! м'ясно! порщ з генотипами СС над генотипом ТТ гену FSHR по багатоплщност на 0,3 та 1,3 поросяти при опорос вщповщно. Ми ощнили перевагу свиноматок украшсько! м'ясно! та уельсько! порщ генотипу А1А1 над тваринами з генотипом А2А2 за багатоплщшстю на 0,7 та 0,4 поросяти в опорос вщповщно.
Аналiз багатоплщност свиноматок уельсько! та украшсько! м'ясно! порщ при першому опорос виявив перевагу тварин з генотипом ВВ над свинями з генотипом АА по гену ESR на 0,9 та 1,0 поросяти вщповщно. Також виявлено перевагу свиноматок уельсько! та украшсько! м'ясно! порщ з генотипами АА над генотипом ВВ гену PRLR по багатоплщност на 1,0 та 0,5 поросяти в опорос вщповщно.
Цитогенетичне дослщження тварин свщчить, що, при збшьшенш частоти кл^ин з мжроядрами (МЯ) у тварин з бажаним та промiжним генотипом
вiдмiчалось зменшення багатоплщност з корелящею г= -0,30 та зменшувався вiдсоток збереженостi потомства з корелящею г= -0,48 (0,99>Р>0,95).
При плануваннi пiдвищення продуктивностi свиней дослщниками пропонуеться побудова маркерних профшей [1,11]. Для розробки селекцшно! стратеги нами пропонуеться побудова маркерних профшей свиней, в яких вщображеш генотипи тварин за цитогенетичними та ДНК-маркерами. При врахуванш цитогенетичних показниюв вщбирались свиноматки зi стабiльним геномом та без хромосомних мутацiй.
Маркернi профш з бажаним та промiжним генотипами по генам РЗИЯ/ЫСОА1/ ЕЗЯ/РЯРЯ для свиноматок укра!нсько! м'ясно! та уельсько! порiд нами представленi у таблищ 2.
Таблиця 2.
Зв'язок частоти клггин з мпкроядрами iз багатоплщшстю та збереженiстю
потомства у тварин бажаного та промпжного генотишв
1дентиф1кацшний номер Родина Показник МЯ Багатоплщ-шсть Збережешсть
Уельська порода
5144 Лайк Герл 7 11 89,00
6692 Лайк Мейд 3,91 11 89,00
8794 Дон Мют 5,25 13 87,00
1226 Лайк Мейд 3,4 9 91,00
1126 1мпоузш 4,83 10 90,00
8464 Емма 3,4 12 88,00
8518 Лайк Мейд 3,5 8 92,00
342 Лайк Герл 6,7 10 90,00
1030 Лайк Мейд 3,4 12 88,00
8462 Дон Мют 3,7 10 90,00
354 Лайк Герл 5,5 13 87,00
4326 Лайк Мейд 5 10 90,00
8720 Лайк Герл 2,9 9,66 79,31
Укранська м'ясна порода
1518 Цапля 4,5 12 88,00
214 Цапля 4,56 11 89
66 Целша 2 11,33 88,23
822 Цензура 3,2 10 86,66
700 Цапля 6,2 12,5 68
32 Цапля 3,2 9,8 83,67
824 Цензура 3,5 11 63,63
220 Цапля 4,6 10 90
708 Цензура 3,05 6 87
638 Целша 1,55 11 89
При збiльшеннi рiвня МЯ у свиноматок уельсько! породи з бажаним та промiжними генотипами вiдмiчалось зменшення багатоплщност зi слабкою
зворотною корелящею г= -0,30 та вщсотку збереженост потомства зi слабкою зворотною корелящею г= -0,29 (0,999>Р>0,99).
У свиноматок укра!нсько! м'ясно! породи з бажаним та промiжним генотипами при збшьшенш МЯ зменшувався вiдсоток збереженостi потомства з середньою зворотною кореляцiею г= -0,40 (0,999>Р>0,99).
Виявлена нами достовiрна кореляцiя мiж показниками продуктивностi та рiвнем МЯ тварин свiдчить про те, що тварин слiд вщбирати не тiльки на основi ДНК-маркерiв, але доцiльним е також враховування стабiльностi цитогенетичних показникiв свиней. Також з наших дослщжень можна зробить висновок, що бшьш стабiльний геном спостер^ався у тварин з бажаними та промiжними генотипами по генам FSHR/NCOA1/ ESR/PRLR. Таким чином, можна припустити, що стабшьшсть геному забезпечуеться оптимальною гормональною регуляцiею вщтворно! функцл, що обумовлено бажаними генотипами за генами, асоцiйованими з репродуктивними якостями.
Кшьюсть тварин зi стабiльним геномом для подальшого використання скорочуеться iз збiльшенням кiлькостi маркерiв, яких ми використовуемо для вщбору. Так наприклад iз 52 свиноматок уельсько! породи 47 тварин мають бажаний та промiжний генотипи по FSHR, з вираховуванням гену NCOA1, !х кшьюсть зменшуеться до 35. За умов врахування чотирьох генiв можна використовувати лише 15 тварин, що складае 31,91% вщ загально! кiлькостi. Серед 40 свиноматок укра!нсько! м'ясно! породи бажаш та промiжнi генотипи по FSHR несуть 35 тварин, а якщо враховувати вс чотири гени - тшьки 17 (48,57%) вщ загально! кiлькостi.
Результати порiвняльно! динамжи двох порiд за використанням маркерно! селекцi! представленi на графiку 1.
_ Уельська Ф УкраТнська м"ясна
Графт 1. Пор1вняльна динамика використання маркерноТ* селекцн свиноматок зi стабшьним геномом за бажаним та промiжним генотипом по комплексу генiв ГБИК/МСОА1/ЕБК/РЫЯ
Таким чином, результати ан^зу пщтверджують ефектившсть використання комплексних генетичних маркерних дослiджень для виявлення тварин з бажаними генотипами та стабшьним геномом, що сприяе тдвищенню багатоплiдностi свиней.
Висновки:
Проведено цитогенетичний ан^з свиноматок укра1нсько1 м'ясно! та уельсько! порщ. Встановлено зв'язок рiвня спонтанно! цитогенетично! мiнливостi в лiмфоцитах кровi свиноматок з показниками продуктивной (вiдсоток аварiйних опоросiв): г=-0,57 в уельсько! та г=-0,35 в укра!нсько! м'ясно! порiд.
Виявлено частоти алелей та генотипiв генiв ЕБИЯ, ЫСОА1, ЕБЯ, та РЯЬЯ у тварин укра!нсько! м'ясно! та уельсько! порщ.
Частота тварин з бажаним генотипом СС гена БЗИЯ склала 52% в укра!нсько! м'ясно! породи та 55% в уельсько! породи. Частка тварин з бажаним генотипом А1А1 гена ЫСОА1 - 53% свиней уельсько! породи та 49% укра!нсько! м'ясно! породи. Частота бажаного алеля В та генотипу ВВ гену ЕБЯ у свиноматок уельсько! породи становила 45% та 25% вщповщно, у свиноматок укра!нсько! м'ясно! породи становила 41% та 9% вщповщно. Частота бажаного алеля А та генотипу АА гену РЯЬЯ у свиноматок уельсько! породи становила 53% та 34% вщповщно, у свиноматок укра!нсько! м'ясно! породи становила 58% та 52% вщповщно.
Показано достовiрну перевагу свиноматок iз бажаними та промiжними генотипами по чотирьох генах (Е8ИЯ/ЫСОА1/ Е8Я/РЯЬК) над тваринами з генотипами ТТ/А2А2/АА/ВВ (ЕБИШСОА1/ ЕБЯ/РЕХЖ) на 0,9 голш по багатоплщноси, 0,63 голiв по показникам народження живих поросят та 0,25 голiв за показниками поросят при вщлученш.
Виявлено перевагу свиноматок уельсько! та укра!нсько! м'ясно! порщ з генотипами СС над генотипом ТТ гену ЕБИЯ за багатоплщностю на 0,3 та 1,3 поросяти при опорос вщповщно.
Встановлено перевагу свиноматок укра!нсько! м'ясно! та уельсько! порщ генотипу А1А1 над тваринами з генотипом А2А2 за багатоплщностю на 0,7 та 0,4 поросяти в опорос вщповщно.
Аналiз багатоплщност свиноматок уельсько! та укра!нсько! м'ясно! порщ у першому опорос виявив перевагу тварин з генотипом ВВ над тваринами з генотипом АА по гену Е8Я на 0,9 та 1,0 поросяти вщповщно.
Виявлено перевагу свиноматок уельсько! та укра!нсько! м'ясно! порщ з генотипами АА над генотипом ВВ гену РЯЬЯ по багатоплщност на 1,0 та 0,5 поросяти в опорос вщповщно
Встановлено, що при збшьшенш мжроядер (МЯ) у тварин з бажаним та промiжним генотипом вщзначалось зменшення багатоплщност з корелящею г= -0,30 та зменшувався вщсоток збереженоси потомства з корелящею г= -0,48 (0,99>Р>0,95).
Розроблена селекцшна стратепя з побудовою маркерних профшв свиней, в яких вщображеш генотипи тварин за цитогенетичними та ДНК-маркерами. При врахуванш цитогенетичних показниюв вщбирались свиноматки зi стабшьним геномом та без хромосомних мутацш.
Лггература
1. Адаменко В. А. Роль комплекса полиморфных маркеров в характеристике генетического потенциала свиней : автореф. дис. ... канд. биол. наук : спец. 03.02.21 - биотехнология / Адаменко Владимир Аркадьевич. — М., 2005. — 24 с.
2. Васильева Л. А. Статистические методы в биологии, медицине и сельском хозяйстве / Л. А. Васильева. — Новосибирск : ИЦиГ СО РАН, НГУ, 2007. — 127 с.
3. Гладырь Е. А. Изучение генома свиней (Sus scrofa) с использованием ДНК маркеров / Е. А. Гладырь , Л. К. Эрнст, О. В. Костюнина // Сельскохозяйственная биология. — 2009. — № 2. — С. 16-30.
4. Глазко В. И. Проблемы использования ДНК-технологий у животных // Сельскохозяйственная биология. — 1998. — № 4. — С. 33-42.
5. Грудев Д. И. Фенотип многоплодия свиней / Д. И. Грудев, Э. Сильвинская, В. Смирнова, И. Лимонова // Свиноводство. — 1980. — № 1. — С. 32-36.
6. Гудилин И. И. Интерьер и продуктивность свиней / И. И. Гудилин,
B. JI. Петухов, Т. А. Дементьева. — Новосибирск, 2000. — С. 3-21.
7. Дмитриева Г. Л. Некоторые особенности проявления воспроизводительной функции свиноматок сибиской северной породы : Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук : 06.02.01 / Дмитриева Галина Леонидовна. — Иркутск, 1973.
8. Епишко О. А. Гены, детерминирующие воспроизводительную функцию свиноматок / О. А. Епишко // Весщ нацыянальнай акадэми навук Бэларуа. — 2008. — № 2. — С. 81-85.
9. Ефименко Л. И. Влияние хромосомной нестабильности в лейкоцитах крови на воспроизводительные качества свиней : Дис. канд. биол. наук : 06.02.01 / Ефименко Людмила Иосифовна. — Х. : Укр. акад. аграр. наук : Институт животноводства, 1992. — 113 с.
10. Завада А. Н. Изучение спонтанной изменчивости кариотипа свиней в связи с ранней оценкой их собственной продуктивности : Автореф. дис. . канд. биол. наук / Завада А. Н. — М., 1987. — 21 с.
11. Зиновева Н. Сравнительный анализ генетических профилей свиней ливенской породы по ДНК-маркерам / Н. Зиновева, Е. Гладырь, О. Костюнина, К. Шавырина, А. Филимонов, А. Алдобаев // Свиноводство. — 2007. — № 2. —
C. 5-9.
12. Зиновьева Н. ДНК-маркеры как рычаг повышения многоплодия свиней / Н. А. Зиновьева, Е. А. Гладырь, О. В. Костюнина, К. М. Шавырина, Е. К. Кунаева // Промышленное и племенное свиноводство. — 2005. — № 5. — С. 18-21.
13. 1ващура М. М. Варiабельнiсть райошв прицентромiрного гетеро хроматину та спонтанш хромосомш мутаци у лейкоцитах кровi свиней / М. М. 1ващура // Научно-тех. бюл. Институт животноводства УААН. — Харьков, 1998. — № 73. — С. 27-30.
14. Кариологический анализ свиней / Яковлев А. Ф., Бавин В. Г., Стефанова В. Н. [и др.] // Методические рекомендации. — Ленинград, 1984. — 44 с.
15. Коновал О. М. 1дентифшащя алельних BapiaHTiB гешв ESR таMC4R, яю впливають на господарсько-корисш ознаки свиш свшсько! Sus scrofa, L. / О. М. Коновал, С. О. Костенко, В. Г. Спиридонов, С. Д. Мельничук // К. : Видавничий центр НУБШ Укра!ни. — 2008. — 24 с.
16. Костенко С. О. Показники цитогенетично! мiнливостi Sus scrofa / С. О. Костенко, О. М. Коновал, О. В. Сидоренко, В. Т. Сметанш // Фактори експериментально! еволюцп оpгaнiзмiв : Зб. наук. праць. — К. : Логос. — Т. 6. — 2009. — С. 149-154.
17. Костюнина О. Селекция на основе ДНК-технологий / О. Костюнина,
A. Левитчиков, А. Гоголев // Животноводство России. — 2008. — № 4. — С. 3940.
18. Кунаева Е. К. Повышение эффективности селекции свиней с использованием генов FSHB и ESR / Е. К. Кунаева, Г. П. Державина, Е. А. Гладырь, Е. П. Кудина, Н. А. Зиновьева // Зоотехния. — № 4. — 2007. — С. 16-19.
19. Метлицька О. ДНК-маркерш системи селекцп свиней / О. Метлицька, О. Ревенко, К. Копилова // Тваринництво Украши. — 2008. — № 2. — С. 22-24.
20. Новиков А. А. Использование генетических маркеров для контроля направленности селекционных процессов / А. А. Новиков, Н. И. Романенко,
B. Н. Ананин, С. Н. Бусарева // Тез. докл. III межд. конференции «Молекулярно-генетические маркеры животных». — Киев, 1999. — С. 109.
21. Сидоренко О. В. Полiмоpфiзм естроген-рецептору у свиноматок м'ясного напряму продуктивност / О. В. Сидоренко // Науковий вшник Нацюнального ушверситету бюресурЫв i природокористування Украши (Селекщя i розведення сшьськогосподарських тварин). — 2009. — Вип. 138. - С. 320-326.
22. Z. Jiang. A missense mutation in the follicle stimulating hormone receptor (FSHR) gene shows different allele effects on litter size in Chinese Erhualian and German Landrace pigs / Z. Jiang, O. J. Rottmann, O. Krebs, J. Chen, H. Liu, F. Pirchner // Anim. Breed. Genet. — 2002. — № 119. — Р. 335-341.
23. Lin Chang-guang. Relationship between Alul polymorphism of PRLR gene and reproduction trait of swine / Lin Chang-guang, Zhu Zhi-ming, Li Sheng-lin, Chen Hui1, Zheng Nen-zhu1, Miao Zhong-wei1,Sun Shi-kun1, Liu Ya-xuan, Ye Xian-hui // Fujian Journal of Agricultural Sciences. — 2008. — № 2. — Р. 5-11.
24. Melville J. S. A meishan positive QTL for prolificacy trails found at the NCOA1 locus on SSC3 / Melville J. S., Gibbins1 A. M. V., Robinsonl J. A. B., Gibson J. P. at al. // 7th World Congress on Genetics Applied to Livestock Production, August 19-23. — 2002. — P. 15-30.
25. Vincent A. L. The prolactin gene receptor is associated with increased litter size in pigs / Vincent A. L., Short T. H., Eckardt G. R. et al. // Proc Sixth World Congress Genetics Applied to Livestock Production. — 1998. — № 27. — Р. 15-18.
26. Zanella E. Testicular morphology and function in boars differing in concentrations of plasma follicle-stimulating hormone / E. Zanella, D. Lunstra, T. Wise, J. Kinder, J. Ford // Biol. Reprod. — 2002. — № 60. — Р. 115-118.
Summary
This article deals with the problem of cytogenetic analysis of Ukrainian meat breed and Waleses breed sows of different families of the parental and first generations. The direct relation between production indexes and the level of chromosomal mutation (r=-0,57 for Waleses breed sows and r=-0,35 for Ukrainian meat breed sows ) have been established. Difference between parental generation and the first generation from their parents was noticed. Increasing level of cells this micronucleus in parents generation was established. Are constructed markers profiles of sows with stable genom with wished and intermediate genotypes on genes FSHR/NCOA1/ESR/PRLR and use of combinations of different genotypes for the purpose of increase reproduction function posterities.
Keywords: The Ukrainian meat breed, The Waleses breed, the follicle stimulating hormone receptor (FSHR) gene, the nuclear receptor coactivator 1 gene (NCOA1), the estrogen receptor gene (ESR), the prolactin receptor gene (PRLR), micronucleus (MN).
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Щербатий З.£.
