CC BY
9
]УНжнародна та регшнальна економпса
УДК 339.92(477)
doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-21-29
G. В. Савельев,
доктор економ1чних наук, професор, ORCID 0000-0003-0137-2263, e-mail: yev.savelyev@gmail.com,
В. G. Куриляк,
доктор економ1чних наук, професор, ORCID 0000-0002-3566-7900, e-mail: ternopil2000@yahoo.com,
М. Ю. Куриляк,
кандидат економ!чних наук, Тернотльський нацгональний економ!чний утверситет
ВИШЕГРАДСЬКА ЧЕТВ1РКА ТА УКРА1НА В КОНТЕКСТ! РОЗВИТКУ СВРОШТЕГРАЦШНИХ ПРОЦЕС1В
Постановка проблеми. 1нтегращя Украши в Gвропейський Союз потребуе пошуку мехашзму до-сягнення цiеï мети. Ба бшьше, на р1зних етапах реа-л1зацИ' ршень щодо виконання Угоди про асощащю, тдготовлених нацiональними й шоземними експер-тами та узгоджених з офщйними европейськими ш-ституцiями, в процеа беруть участь президент, уряд, парламент, судов1 органи, громадськють, м1ж-народн економ1чн1 i ф1нансов1 органiзацiï та тдпри-емства. Все це ускладнюе досягнення iнтеграцiйних цiлей i часто призводить до гальмування процесу. Натомють, Gвропа мае показовий досвiд: чотири краïни-члени GC - Чехiя, Угорщина, Польща i Сло-ваччина - до вступу в об'еднання створили угрупо-вання Вишеградська четвiрка (V4), спiвпраця в рамках якого дозволила достатньо успiшно виконати умови вступу до об'еднання. Цей репональний i на той час для GC периферiйний альянс пiсля вступу його засновнишв в Gвропейський Союз не самолш-вiдувався, а розвинув спроможнiсть до гнучкоï та дь евоï мобiлiзацiï iнтегрованого ресурсу на викорис-тання змiн в ^CT^i мiжнародних вiдносин у на-прямi лобiювання сво1'х iнтересiв в Gвроm i спри-яння вступу в GС нових членiв. Ця роль V4 суттево зростае в умовах посилення дезiнтеграцiйних проце-сiв через кризу в Греци, Брекзит, сепаратизм у Ката-лонiï та посилення позицш правих партий у европей-ськiй полiтицi.
Потенцiал ново1' мюи V4 не може бути практично реалiзованим, уникаючи змiни юнуючого ев-ропейського полiтико-економiчного порядку, що потребуе фундаментальних i прикладних дослвд-жень. Такi розробки розпочалися у рiзних напрямах. Фонд европейських прогресивних дослiджень у спiвпрацi з Das Progressive Zentrum здшснюють ст-льний проект щодо майбутнього Вишеградсько1' групи в Gвропейському Союзi [1]. Мюце Росiï в си-стемi ввдносин з V4 дослiджуеться пiд керiвнищ•вом А. Громико в Iнститутi Gвропи Росiйськоï академiï
наук [2] i С. Ананьевою [3]. В Укршт до проблематики спiвпрацi з У4 зростае iнтерес у зв'язку з тд-писанням i реалiзащею Угоди про асоцiацiю з СС.
Метою статтi е обгрунтування розвитку ств-працi Вишеградсько1 четвiрки та Украши в рамках евроштеграцшних прагнень останньо! як переду-мови економiчноl конвергенци з крашами-членами
ее.
1. Вишеградська четвiрка й УкраТна: кторичний контекст
Епоха глобалiзацil позначилася зближенням кра1н-сусвдв насамперед у економiчнiй площиш. Цi процеси визначають нову юторто свiту, у якш пере-важае формування економiчних i гуманiтарних мереж добросусвдських вiдносин на противагу всiй по-переднш як переважно юторн вiйн, перемог i пора-зок, здобутшв переможцiв i втрат переможених.
Попри наявшсть певних полггичних, економiч-них, релiгiйних та iнших суперечностей, глобальна система м1жнародних ввдносин розвиваеться i мо-дершзуеться. Одним з нових напрямiв глобалiзацil е формування локальних iнтеграцiйних союзiв як систем усталено! взаемоди держав. Сучасна наука розглядае бiльшiсть цих процесiв як iнтеграцiйнi, як можуть вщбуватися на мiжконтинентальному, континентальному i регiональному рiвнях. Устш-ним став досввд Свропейського Союзу, Азiатсько-тихоокеанського економiчного об'еднання (АТЕС), Асощаци кра1н Швденно-Схвдно1 Ази (АСЕАН), Економiчного ствтовариства держав Захвдно1 Африки (ЕКОВАС), союзу кра1н Латинсько1 Америки (МЕРКОСУР) та шших.
У рамках Свропейського Союзу функщонуе угрупування Вишеградсько1 четвiрки як об'еднання внутрiшнього типу. Воно було засноване у 1991 рощ першопочатково поза СС з метою тдготовки Чехи, Угорщини, Польщi i Словаччини для вступу в Свро-пейський Союз. Пiсля вступу в СС у 2004 рощ угру-
пування не розпаслося, а продовжуе лобiювати сво! iнтереси в СС i поза ним та активно ствпрацюе з претендентами на вступ в СС.
Укра!на в останнi десятилiття вирiшуе проблему пошуку власно! вдентичносп, як i кра!ни Ви-шеградсько! четвiрки у 80-90-тi роки минулого сто-лiття. Окремi полiтичнi сили в Укра!ш схиляються у бш тюшшо! штеграцп з Росiею, до складу яко! час-тина Укра!ни входила останн столiття з рiзним статусом, хоча де-факто колошальним. Втгм, Росiя -держава з арха!чними iмперськими формами оргаш-зацл i сировиною економiкою, частка яко! у свт не-значна. Будучи найбшьшою кра!ною в свiтi за пло-щею, Росiя виробляе за статистикою 2018 року у 12,6 раза менше ВВП, шж США [4], i поступаеться провiдним европейським державам iз сучасними економiками. В економiчному вимiрi Росiя е кра!-ною з системним хрошчним недофшансуванням усiх сфер на користь чисто вшськово!, як це було у Радянському Союзi, спадкоемцем яко! вона вважа-еться. До того ж, за ощнками експертгв, економiка Росп тяжко хвора на голландську хворобу [5].
Курс на европейську i евроатлантичну штегра-цiю, який взяла Укра!на i який з 2019 року став кон-ституцiйною нормою, мае передуем економiчнi пiдстави. Воднораз, як найбшьша кра!на на схвдних кордонах Центрально! Свропи, вона мае багато спшьного в усiх сферах державотворення та куль-турно-iсторичнiй спадщиш, особливо И правобе-режн регюни, що вартуе не лише збереження, а й використання в якост основи взаемозбагачення задля соцiально-економiчного розвитку як Укра!ни, так i кожно! з кра!н У4. Вже Ки!вська Русь становилась як европейська держава з IX до середини XIII столгть завдяки активному проникненню в Схiдну Свропу вихiдцiв iз Скандинавп (варягiв). У XII сто-лiттi Ки!вська Русь, яка на той час займала терито-рто вiд Чорного до Балтшського морiв та вiд вер-хiв'!в Вюли до Таманського пiвострова (1,3 млн км2) об'еднала схiднослов'янськi та фшо-угорсьш племена. З 1236 року бшьша частина земель Ки!всько! Руа увiйшли до монархiчно! держави у Схвднш Св-рот з повною назвою «Велике князiвство Литов-ське, Руське, Жемайтське та шших земель», яка була одшею з найбшьших держав пiзнього середньо-вiччя. З 1385 року вона перебула в уни з польським королiвством. При цьому, в об'еднанш державi до XVI столтя широко вживалася руська (не росш-ська) мова. З 1654 року тсля Переяславсько! ради значна частина Укра1ни тдпадае тд владу Росп, а Захiдна Украша i Бессарабiя входять до Австро-Угорщини i Польщi.
Отже, краши-сусвдки Укра!ни - Чехiя, Польща, Угорщина i Словаччина - мають не лише спшьш кордони, а й спшьнють iсторичного досвiду та мовш близькост! Поряд з цим !х об'еднують i численн дiаспори, адже кожна з кра!н V4 мае велим дiаспори з iнших кра!н угрупування та Укра!ни. Це спричиняе потребу розвитку спiвробiтництва на мультисистем-
нiй основi, передусiм в економiчнiй сферi, що по-требуе глибокого аналiзу передумов поглиблення iнтеграцiйних процеив, розробки нових форм регю-налiзацil в рамках Центрально-Схвдно! Свропи та ш-ституцшно! формалiзацi!.
На сучасному етапi Вишеградська четвiрка ре-алiзуе мету сприяння Укра!ш в европейськш iнте-грацп. Наразi це здшснюеться через участь у тдго-товщ i проведенн реформ, що вже починае давати певн ефекти. Рiвночасно розвиток спiвпрацi приводить до усввдомлення наявностi великого потенць алу, який можна буде задiяти у майбутньому за умови бiльшого зближення економiк, про що сввд-чить саме досвiд V4.
Для Укра!ни, яка перебувае в стан вiйни iз тв-шчним сусiдом, поглиблення економiчно! штегращ! з кра!нами Вишеградсько! четвiрки створюе шанс виходу з кризи на основi переходу у сприятливе i прихильне середовище для сталого розвитку. Ввд-так, стратепя, орiентована на прiоритетнiсть iнте-грацп Укра1ни та V4, може й мае стати дорожньою картою для виршення завдань европейсько! i евро-атлантично! iнтеграцi! кра!ни.
2. Територiальний фактор штеграцп У4+УкраТна
Територiальний фактор - це найбшьша ушкаль-шсть Укра1ни, адже народ, який в юторп нiколи не вiв загарбницьких воен, мае найбiльшу територiю в Сврот. Втгм, територiально-просторовi аспекти при виршеш проблем економiчно! штеграцп, як правило, не включаються до предмету дослвдження. Вважаеться, що вони ближче до географiчного та державно-управлшсько! контексту. Проте, нарощу-вання в СС ввдцентрових тендендiй i особливо Брек-зит засвiдчують, що територiя як носiй певного об-сягу катталу може суттево впливати на ефектив-нiсть iнтеграцiйних союзiв. Змша територн угрупування е ввдносно самоспйним суспiльно-економiч-ним явищем, завдяки якому воно набувае ново! гео-економiчноl i геополгтично! якостi.
Територiальний фактор iнтеграцil кра!н Вишеградсько! четвiрки при створеннi угрупування не був предметом спещального розгляду в контекст соцiально-економiчного розвитку. Дослiджуючи його по факту юнування об'еднання, треба ввдзна-чити, що за територiальними розмiрами лише Польща мае сутгев переваги над iншими членами V4, частка яко! складае 58,6% площi об'еднання. Те-риторiя центральноевропейських держав iз включениям до iнтеграцiйного союзу Укра!ни станови-тиме 1137237 км2, тобто практично подво!ться i на Укра!ну припаде 53,1% (табл. 1).
Значення територiального фактору у розвитку об'еднань держав в умовах глобалiзацi! доцiльно розглядати тд кутом зору висунуто! в економiчнiй наущ на рубежi 1980-1990 роив вде! «територiалiза-ци». Як показав М. Куриляк, !! дiалектичний сенс полягае, «з одного боку, у необхвдносп забезпе-
Таблиця 1
Терикция кра'н V4 + Укра1'на_
CZ 1 HU 1 PL 1 SL 1 V4 1 UA | V4+UA
Загальна площа, км2
78864|93030|312679|49036|533609 603628 1137237
Частка кра!ни у V4, % UA / V4, % UA / (V4+UA),%
14,8 | 17,4 | 58,6 | 9,2 | 100,0 113,1 53,1
Джерело: розрахунки авторiв за даними Свростату i Держкомстату Украши.
чення розширення i прискорення руху товарiв, кат-талу, людей та шформаци через географiчний простер. З шшого боку, у територiальних просторах повинна бути створена i вiдтворюватися нерухома ш-фраструктура, функцюнування яко! мае забезпечити цей рух» [6]. Вiдтак, територiальнiсть в штеграцш-них процесах стае тим спiльним капталом, який «працюе» на кожного учасника. Створюючи шфра-структуру, адаптовану до iнтересiв кра1н, що об'ед-нан задля вирiшення певних спшьних цшей, дер-жави збшьшують пропускну спроможнiсть кат-талу, товарiв, послуг, робочо1 сили та шформаци. Результатом е додана вартють у ВВП кожно1 з них.
Переваги територiального характеру проявля-ють себе i реалiзуються, якщо територiалiзацiю «розглядати як секторальну територiальну еконо-мшо-правову (однак, не полiтичну) автономiю в умовах розширення i поглиблення глобал!зацн. Це може бути внутрiшнiй або мiжрегiональний розпо-дiл ресурсiв охорони здоров'я, територiальний роз-подiл дiяльностi i залучення громадянського су-спшьства до рiшення питань використання нових поведiнкових моделей тощо» [6]. У в«х цих напря-мах може бути розвинута вигiдна для кожно1 сто-рони дiяльнiсть. До слова, польськ й угорськi за-клади охорони здоров'я, де розвинут приватн форми надання медичних послуг, могли б включи-тися у процеси проведення укра1нських реформ i розвивати практично ринок фармацевтичних i ль карських послуг на територн Укра1ни.
Напрями використання територiального фактору у ввдносинах Укра1ни з крашами У4 вiдповiдають територiальним прiоритетам Свропейського Союзу, якi орiентованi на побудову !нклюзивно1, розумно1 та стабшьно1 Свропи рiзних регiонiв [7]. Зокрема, перспективними уявляються такi позицн як поль центричний i збалансований територiальний розви-ток; iнтеграцiя транскордонних i транснацюнальних функцiональних регiонiв; забезпечення глобально1 конкурентоспроможност регiонiв на основi силь-них локальних економiк; полiпшення територ!аль-ного зв'язку для приватних осiб, спшьнот i тдпри-емств; управлiння поеднанням екологiчними, ланд-шафтними i культурними щнностями регiонiв.
3. 1нтегрована демограф1чна пол1тика: населення та рух робочо'1 сили
Полiтика розширення iнтеграцiйного угрупу-вання повинна мати своею складовою врахування ролi демографiчного фактору. Економiчний пiдйом прямо корелюеться i3 змшами чисельностi населення. Натомiсть, зменшення темпiв його зростання детермiнуе збшьшення навантаження на молоде по-колшня щодо пенсiйного обслуговування населення i вiдповiдно знижуе конкурентоспроможнiсть еко-номiки.
Загалом демографiчна ситуацiя на територiаль-ному просторi Вишеградсько! четвiрки за тринадця-тирiччя (2005-2018 роки) характеризуеться змен-шенням чисельностi населення на 240 тис. о«б або на 3,7% (табл. 2). Для зростаючих економш це впли-вае на залучення внутршшх i зовнiшнiх iнвестицiй, науково-технiчний розвиток i в цшому обмежуе використання наявного потенщалу розвитку. При цьому, Чехiя i Словаччина мають прирiст вiдповiдно 370,0 тис. (+3,6%) i 50,0 тис. оаб (+0,92%), а Угор-щина i Польща - зменшення на 240,0 тис. (-0,38%) i 260, тис. оаб (-0,68%).
Таблиця 2
Населення кра'1'н V4 + Укра'ша
у 2005-2018 роках [8]_
Населення Зростання (+), змен-
шення (- ) у 2018 рощ
пор1вняно з 2005 роком
2005 2018 тис. оиб %
CZ 10,26 10,63 +0,37 +з,6
HU 10,09 9,69 -0,24 -2,38
PL 38,36 38,10 -0,26 -0,68
SL 5,40 5,45 +0,05 +0,92
V4 64,11 63,87 -0,24 -3,74
UA 46,89 44,01 -2,86 -4,49
UA/V4, % 73,1 68,9 - -
Джерело: складено авторами за статистикою Мйжна-родно! оргашзацп працi.
Украша у демографiчному контекстi е крашою, яка понесла велик! втрати населення протягом ми-нулого столгття. За тдрахунками 1нституту демо-графн та соцюлопчних дослiджень Нацюнально1 академи наук Украши, внаслвдок Першо1 свгтово1 i Громадянсько1 (1917-1921) вшн, масових етдемш, голоду початку 20-х i 30-х роив, масових репресш 30-х роив, депортаци 40-х рошв, голоду 1947 року, так званих, добровшьних оргашзованих переселень укра1нських селян для роботи у вугшьнш, нафтови-добувнш, люовш i рибнш промисловосп, в сшь-ському господарствi Сиб!ру i Далекого Сходу, освоения цшинних i перелогових земель у Казахстанi втрати демографiчного потенщалу становили близько 18 млн чоловш [9]. Кр!м того, велик! втрати понесла Украша тд час Друго1 свгтово1 вшни, як! належать до найменш дослвджених сегментов юто-р11. Варто зазначити, що за перюд ввд ачня 1941
року до 1 ачня 1945 року населенна республiки зменшилося з 40 млн 967 тис. до 27 млн 383 тис. [10].
У 2000-х роках тривае тенденщя зменшення чи-сельност населення Укра!ни. Впродовж 20052018 роив вона скоротилася на 2,86 млн або на 4,49%. Попри те, Укра!на за чисельшстю населення перевищуе показник кожно! з кра!н V4 i на 2018 рш складае майже 70% до загально! чисельност угрупування. Це дае тдстави для пошуку спiльних Гнте-ресiв з кра!нами Центрально! Свропи у використаннi демографiчного фактору. Шлях до !х об'еднання по-лягае у виробiтку сценарда отримання кожною стороною економiчних, сощальних i гуманiтарних ефекпв ввд збалансування наявних потенцiалiв i усунення «вузьких мюць», що гальмують розвиток. Для цього треба ув'язати полГтику економiчного
зростання угрупування i кожно! кра!ни-члена СС з демографiчним ресурсом.
Потенщал трудових ресурсiв кра!н V4 у 2018 роц з позицш зайнятосп використовуеться на вищому за середн показники у свiтi, Схвднш Свропi i в Сврот у цшому. Вищий рiвень зайнятосп мають Чехiя, Угорщина i Польща, показник безробгття яких складае вiдповiдно 2,4, 3,7 i 3,7%. Рiвень безробгття Словаччини вiдповiдае середньому по СС -6,8%, хоча значно вищий за польський Г угорський. Безробiття в Укршш перевищило свГтовий, европей-ський та схадноевропейсьм рГвш Г склало 9,4%. Ввд-так вш набагато вищий за рГвень безробгття в кра!-нах V4. Щодо гендерно! зайнятосп, то в кра!нах, що аналГзуються, сформувалася тенденщя переви-щення рГвня безробгття серед жшок порГвняно Гз на-данням робочих мюць чоловшам (табл. 3).
Таблиця 3
Використання трудового потенщалу у 2018 рощ за методикою Мiжнародноl оргамзащУ працi [11]
Безробгття, Безробгття, тис. Робоча сила, тис.
% всього чоловгки жшки всього чоловгки жшки
СвГт 5,0 172480 98819 73661 3477831 2120864 1356952
СС 6,8 16943 8828 8145 24521 134493 114128
Сходна 5.2 7418 4134 3284 143423 75748 67675
Свропа
ег 2,4 130 59 71 5407 2995 2411
ни 3,7 171 85 86 4662 2536 2126
РЬ 3,7 677 372 306 18444 10153 8291
БЬ 6,8 186 96 90 2752 1494 1258
ил 9,4 1876 1196 771 20003 10532 9471
Джерело: розрахунки авторГв за даними МГжнародно! оргашзацп пращ.
Отже, якщо кра!ни V4 практично вичерпали людський потенщал у кшькюному вимГрГ, то Украша не використовуе майже 10% трудових ресурав. З огляду на цю ситуащю, ствпраця мГж Укра!ною Г крашами-сусвдами може мати щонайменше три сценари. По-перше, здшснення швестицш з кра!н V4 в Укра!ну Г залучення вшьно! робочо! сили для !х освоення. По-друге, мотивування населення Укра-!ни на мГграшю в кра!ни V4 з орГентащею на зай-няття робочих мюць на нових потужностях. Потрете, формування пбридного варГанту, за яким бу-дуть задГян складовГ обидвох сценарпв.
Трудова мГгращя з Укра!ни мае суттево висо-кий рГвень. I! частка ввдносно загально! за результатами модульного вибГркового обстеження Державною службою статистики складае 4,5%. При цьому бшьшють мГгранпв надають перевагу другому сце-нарто. У 2015-2017 роках 48,5% трудових мк-ранпв повернулися до Укра!ни Г 48,5% працювали за кордоном протягом короткострокових термшв. Водно-час 8,3% трудових мГгранпв набули статусу пращв-нишв-емГгрантГв. При цьому повертаються в Укра-!ну переважно чоловши Г мешканц мюьких посе-лень, а емГгрантами стають чоловши Г жителГ сшь-сько! мюцевосп (табл. 4).
Таблиця 4
Трудовi м^ранти за категорiями, статтю та мкцем проживання до вшзду за кордон, _2015-2017 роки [12, с. 4]_
Усього Жшки Чоловжи МГсью поселення Сшьська мюцевГсть
Кшьюстъ трудових миракль, усього, тис. ошб 1303,3 385,8 917,5 663,5 639,8
у тому числГ за категорГями, %
трудовГ мГгранти, яю повернулися до Укра!ни 43,2 37,7 45,5 47,5 38,7
короткостроковГ трудовГ мГгранти 48,5 49,3 48,1 43,3 53,9
пращвники-емГгранти 8,3 13,0 6,4 9,2 7,4
Частка трудових миракль у загальнш кшькосл населення вжом 15-70 роюв, % 4,5 2,5 6,7 3,4 6,9
Для розвитку ствпращ Укра1ни з кра1нами У4 важливою е тенденщя змщення прюритет!в трудо-вих м^анттв з росшського напряму на европей-ський, хоча Росшська Федеращя залишаеться ще у числ! великих кра1н 1хнього перебування. Воднораз, кра1ни У4 вщносяться до найбшьш притягальних для трудових м^ранпв з Укра1ни. Серед уах кра1н
св!ту украlнськI трудов! м!гранти вщдають перевагу Польщ! Вона надае робоч! м1сця 38,9% трудовим м1грантам з Украши. Питома вага Чехи серед трудових м^анпв з Украши складае 9,4% (четверте мiсце тсля Росшсько1 Федераци та 1тали), Угор-щини - 1,3% (восьме мюце п1сля Польщ1, РФ, Чехи, США, Бшоруа i Португали) (табл. 5).
Трудовi мiгранти за краТ'нами перебування, статтю та мiсцем проживання
Таблиця 5
до виТ'зду за кордон (2015-2017 роки тис. осiб [12, с. 5]
Усього Жшки Чоловжи Мюью поселення Сшьська мюцевють
Кшьюсть трудових м^анлв, усього, тис. омб 1303,3 385,8 917,5 663,5 639,8
у тому числ! за крашами перебування, %
Польща 38,9 42,6 37,3 38,3 39,5
Росшська Федеращя 26,3 15,1 31,0 33,0 19,3
1тал!я 11,3 27,0 4,7 7,3 15,4
Чеська Республжа 9,4 6,2 10,7 5,2 13,7
Угорщина 1,3 0,9 1,5 1,2 1,5
Конкурентною перевагою кра1н У4 у викорис-таннi трудових мпрант1в з Укра1ни е вiдносна малий мовний бар'ер. Всупереч широкого використання в системi середньо1 i вищо1 осв1ти росшсько1 мови, домiнування в шформащйному простор! росшсько-мовних засоб!в масово1 шформаци, юторично ба-гато громадян Укра1ни зберпають певний р!вень во-лод!ння мовами захщних краш-сусвдв чи самостийно !х вивчають. Зокрема, майже 85,0% трудових
Зважаючи на вплив мовного фактору на виб!р трудовими м!грантами кра1ни перебування, варто зазначити, що вш не е виршальним. Зокрема, 1тал!я займае трете мюце по залученню трудових м1гранпв з Укра1ни при тому, що 51,2% !х не розмовляють ! не розушють гталшсько1 мови. Це можна пояснити наявнiстю великого попиту на робочу силу, цшами
-25
Економ1чний в1сник Донбасу № 3(57), 2019
м^анпв з украшським громадянством розушють або на р!зних р!внях володтоть польською мовою. Абсолютна бшьшють трудових м^анпв не мае мовного бар'еру ! в Чехи. Водночас, третина трудових мпранпв в Угорщин не розмовляли ! не розумши угорсько1 мови, чим певним чином можна пояснити меншу чисельтсть !х у цш кра1ш (табл. 6). До того ж Угорщину обирають переважно украшт, як! мають угорське етшчне походження.
Таблиця 6
на не1 та впливом фактору ввдкритосп ранку пращ М!гращя громадян Украши до 1тали суттево зросла тсля тдписання Угоди про асоцiацiю з СС та введена безв!зового режиму.
Полгтика У4 у сфер! трудово1 м^аци характе-ризуеться переходом в!д переважно експортно1 форми учасп в процесах руху робочо1 сили до 1м-
Трудовi мiгранти за краТнами перебування та рiвнем володшня мовою краТ'ни перебування (2015-2017 роки) [12, с. 8]
У тому числ! за р!внем володшня мовою краши перебування, %
Усього, не розмов- розумши, розумши та могли вшьно
тис. оаб ляли ! не ро- але не роз- трохи роз- спшку- воло-
зумши мовляли мовляли ватися дши
Кшьюсть трудових мiгрантiв, усього 1303,3 18,0 16,9 24,4 19,3 21,4
у тому числ! за крашами перебування
Польща 506,5 14,3 29,1 34,1 17,0 5,5
Росшська Федеращя 342,4 - 1,6 6,0 24,6 67,8
1тал!я 146,7 51,2 14,5 24,9 7,6 1,8
Чеська Республжа 122,5 18,0 24,2 37,4 17,5 2,9
Сполучеш Штати Америки 23,5 - 21,3 35,7 43,0 -
Бшорусь 22,5 - - 35,6 56,4 8,0
Португал!я 20,3 69,5 3,9 21,2 5,4 -
Угорщина 17,1 32,7 - - 30,5 36,8
1зрашь 13,9 36,7 - - 63,3 -
Ф!нлянд!я 13,3 72,9 27,1 - - -
Нiмеччина 10,2 37,3 9,8 41,2 3,9 7,8
1нш! краши 64,4 42,7 9,9 27,0 15,4 5,0
портно!. До цього кра!ни У4 спонукае насамперед зростання економiки. Натомiсть, через конфлшт в Сирп i на Донбас^ погiршення економiчно! ситуацп на Близькому Сходi, економiчну кризу в Укра!ш розвинулися канали iнтенсивного руху робочо! сили в бiк Свропи. У У4 сформувалися потужн укра!н-ськ дiаспори. Цi процеси е викликом для укра!н-сько! сторони, аби спшьно з У4 виробити мехашзм скоординовано! демографiчно! полiтики, орiентова-но! на економiчне зростання на основi поглиблення розподiлу працi. Прийнятним у цьому контекст може бути спшьне тдприемництво, насамперед у секторах, модершзованих iз залученням захiдних ш-вестицш. Такi фiрми мають оновлене устаткування з власниками, зацiкавленими у гадприемнищи на зовнiшнiх виробничих площадках i ринках, як спро-можт стати третьою стороною спiльного бiзнесу з потенщалом додавання вигiд всiм учасникам. Головною перешкодою розвитку такого роду штегра-цiйних процесiв може стати брак фшансових ресур-ав, що мотивуватиме створення спiльних комерцш-них банков на територiях сторш. Втiм, для цього держава повинна виявити свою спроможнiсть щодо сприяння експортно-iмпортним операцiям з банив-ським капiталом, адже виникне потреба у розробщ i використанн нових платiжно-розрахункових кон-струкцiй з валютним клiрингом, кредитуванням, розрахунками у нацюнальних валютах, спiвпрацею з мiжнародними фшансовими центрами.
4. Iнтеграцiя УкраТ'ни в Свропейський Союз як процес конвергенци
Gвроiнтеграцiйна стратегiя, яка покладена в основу внутршньо! i зовшшньо! полiтики Украши, потребуе передусiм вибору вектору розвитку еконо-мiки i суспшьства. Це завдання мае вирiшуватися в умовах перебування краши на позищях европей-сько! периферп. У 2017 рощ Литва, яка за показни-ком ВВП на душу населения у поспйних щнах за па-
ритетом кутвельно! спроможностi та в м!жшрод-них доларах 2011 року посщае останне мiсце серед кра!н Зони евро, перевищувала рiвень Укра!ни у 3,2 раза; а Болгарiя з найнижчим показником серед кра!н СС поза Зоною евро виробляе бiльше Укра!ни в 2,5 раза. Аналопчно виглядае ситуацiя i у розра-хунку ВВП на душу населения за iншими методиками у доларовому вираженнi: у поточних щнах Литва виробляе у 5,2 раза, а Болгарiя в 3,1 раза бшьше Украши. Литва мае також найнижчий показ-ник серед членiв Зони евро по виробництву ВВП на душу населення, вираженому у поточних щнах за паритетом кутвельно! спроможносп, який проте вище за укра!нський у 3,2 раза, а Угорщини з най-нижчим рiвнем серед члешв СС поза Зоною евро - в 1,1 раза. Люксембург i Нщерланди, ям у СС е кра!-нами-лiдерами за цими показниками, виробляють бiльше Укра!ни вiдповiдно в 11,8 i 6.2 раза; 39,8 i 18,3 раза; 11,8 i 6,2 раза [13].
Наведет показники свiдчать про вкрай низькi стартовi умови Укра!ни як кра!ни, яка започаткувала реалiзацiю стратегi!, зорiентовано! на вступ до СС. Загалом вона знаходиться у свого роду «пастщ ди-вергентносп», для виходу з яко! треба забезпечити стало високi темпи розвитку. Мiж тим, за роки неза-лежност (1991-2017) ВВП кра!ни у постiйних цiнах у доларах США зросло у 4,2 раза. Це вщповщае темпам зростання розвинених кра!н (показник Люксембургу 4,5 раза). Натомють, для краши, що розви-ваються, вони мають бути набагато вищими, аби не допустити заморожування дивергеидi! або, що ще гiрше, !! поглиблення. Не можна не погодитися з О. Москаленко, що «темпи приросту ВВП Укра!ни 0-3-4% е рiвнозначними визнанню того, що у не! не-мае перспектив економiчного розвитку» [14]. Зважа-ючи на це твердження, варто вiдзначити, що в пе-рiод з 1993 по 2017 рш, тобто протягом 25 роив, вщ-сотковi рiчиi змши ВВП лише 14 рошв мали позити-вн значення, а 11 роив - вщ'емт (табл. 7).
Таблиця 7
Вiдсотковi змiни ВВП УкраТ'ни у постiйних цiнах за 25 ро^в (1993-2017 роки)_
У бж зростаннi > 0 У бж падшня < 0
до 5% бшьше 5% бшьше усього до 5% бшьше 5% в!д 10% бшьше усього
до 10% 10% до 10% до 20% 20%
6 7 1 14 4 3 3 1 11
Сформовано авторами за джерелом [13].
З огляду на позищ! економши Украши на евро-пейському континент! !! стратегiя евроiитеграцi! трансформуеться у стратепю коивергеидi! з евро-пейськими нащональними економiками i мае стати генеральною лiнiею соцiально-економiчного розвитку. У цьому контекст! мае бути визнана за най-бшьш плщну орiентацiю на iнтеграцiю з СС, який, за ощнкою Свгтового банку, «з часу свого засну-вання став найбiльшою «машиною коивергеидi!» сучасного свпу, яка стимулюе бщшших i нових дер-
жав-членiв стати економшами з високим рiвнем до-ход1в i забезпечуе сво!м громадянам досягнення стандартов найвищих р!вшв життя i найнижчих р!в-шв нерiвностi доход1в у свт» [15]. Для Укра!ни ниш таким варiантом европейсько! «машини кон-вергенщ!» е Угода про асощащю з СС, успiшне ви-конання яко! спроможне значно зблизитися з об'ед-нанням. Проте, вона не забезпечуе виршення вах завдань коивергеидi!, особливо в економiчному на-прямг Власне кажучи, i сам СС нит потребуе мо-
дертзаци мехатзму зближення, аби скористатися перевагами науково-техтчиих досягнень сучасно-стт Нова «машина коивергенцл.2» [convergence machine, version 2.0] орiентована на такий рiвень зближення, який сформуе рiвнi умови життя i дгяль-ност у всьому об'еднат Рiшення цiеi проблеми в СС передбачаеться здiйснити з використанням кон-цепцii «флексш'юрт - flexicure», суть яко! полягае у формуванн рiвноваги мiж двома векторами роз-витку ринку працi: забезпеченням гиучкосп мiж за-доволенням потреб роботодавщв i соцiальним захи-стом пращвнишв [16].
Для умов Укра!ни в основу пол^ики конвер-генцii мае бути покладена стратегiя випереджа-ючого економiчного розвитку (advanced economic development). Для цього необхщна кондентрацiя в«х видiв ресурсiв на галузях, ям визначають кон-курентнi переваги кра!ни. В дискусiях пiд час президентских виборiв 2019 року перевага надавалася галузям, пов'язаним з IT-сферою, туризмом i аграр-ним сектором. Це не можна заперечувати, хоча для тако! велико! кра!ни за територiею, населенням i природними ресурсами цими напрямами конку-рентнi переваги Укра!ни далеко не обмежуються. Натомють, мають бути впровадженнi реформи, як спроможнi сформувати драйвери загальнонащона-льного тдйому пiдприемництва i створення робо-чих мiсць з високим рiвнем продуктивности та оплати пращ. Поза тим, драйвери украшсько! «ма-шини конвергендii» мають зупинити м^ащйш потоки з кра!ни i поступове повернення трудових мiгрантiв в кра!ну. Ця система повинна бути надзви-чайно притягальною для зарубiжних iнвесторiв та iмпорту високих технологш. Ii треба будувати з використанням кращого шоземного досвiду, не котю-ючи його, проте враховувати нащональш особливо-ст i забезпечувати позицiювання Украiни як надш-ного партнера i перспективного гравця.
Вщтак спiвпраця Украiни i V4 мае розвиватися на принципах збалансованоi взаемовигоди за штег-рацiйною формулою <^4+Украша». Мiж сторонами доцiльно укласти угоду про зону вшьно! торгiвлi. У сферi економiки спiльнi iнтереси можна буде сформувати на основi стльних проектiв поглиблення мiжнародного розподшу працi та програм розвитку малого i середнього бiзнесу у рамках V4+Украiна. За наявност полiтичноi волi перспективним стане створення iнновацiйних цет^в кластерного типу iз спiльними науково-дослщними i навчальними irn ститутами, особливо iз спецiалiзацiею в напрямах розробки проривних технологiй, космосу та еколо-гii. Плiдна спiвпраця з угрупуванням з часом може перерости у розширену форму Вишеградськоi п'я-■прки.
Висновки. Багаторiчний процес розвитку мирно! европейское' iнтеграцii збагатив економiчну науку i практику рiзноманiтним наробком поступо-вого розширення об'еднання. Для досягнення irn теграцiйних щлей важливого значения набувае до-
сввд Вишеградсько! четвiрки, роль яко! суттево зро-стае в умовах посилення дезiнтеграцiйних процесiв. Для Укра!ни ствпраця з краiнами-сусiдами може будуватися за iнтеграцiйною моделлю «^4+Укра-!на» з перспективою ii переформатувания у Више-градську п'ятгрку (V5). Передумовою прюритетно-ст розвитку iнтеграцiйних процеив мiж ними е на-явиють спiльного iсторичного досвiду через багато-вiкове сумiсне перебування у складi рiзних европей-ських держав; розвииен мiжособистiснi зв'язки; вiдносно невеликий мовний бар'ер, европейськiсть менталiтетiв. На взаемовилдшй основi у розшире-ному угрупуванmi можна формувати i використову-вати конкурента переваги Укра!ни у територiаль-ному i демографiчному контекстi, зокрема шляхом штеграци нащональних пiдприемств у регюнальш i глобальиi виробничi мережi i суттевого змеишения мiждержавиих мпрацшних процесiв у регiонi. Роль V4 мае посилитися на основi полгтики коивергеицii. В економiчнiй сферi для цього мають бути проведет радикальт економiчнi реформи, орiентоваиi на стратепю випереджального економiчного розвитку (advanced economic development), яш мають забезпе-чити досягнения високого рiвия конвергенци з кра!-нами СС.
Лггература
1. The Future of the Visegrad Group. Ania Skrzypek, Maria Skora (eds.). Brussels/Berlin September-December 2017. 56 p. (Last accessed: 06.05.2019). 2. Вышеградская четвёрка в Европейском союзе: дилеммы конвергенции = The Visegrad Four in the European Union: Dilemmas of Convergence / [отв. ред. Л.Н. Шишелина]. - Москва : Ин-т Европы РАН, 2017. 138 с. 3. Ананьева. Е.В. «Вышеградская» стратегия развития Карпатского региона. Современная Европа. 2018. № 7. С. 86-95. URL: http://www.sov-europe.ru/ 2018/7-2018/8.pdf (дата звернення: 06.05.2019). 4. International Monetary Fund. URL: https://www.imf. org/external/pubs/ft/weo/2019/01/weodata/weoseladv.asp x?a=&c=223%2c924%2c922%2c132%2c926%2c112% 2c111&s=NGDPD (Last accessed: 24/04/2019). 5. Еко-номжа Росшсько! Федераци. URL: https://uk.wikipedia. org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0% BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D00/oA0% D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C %D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A4%D0%B5%D0 %B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D 1%97 (дата звернення: 24.04.2019). 6. Куриляк М. Те-риторiалiзацiя i територiальний капiтал в системi реп-онально! полiтики Свропейського Союзу. Мшиародш вiдносини. Сергя «Економiчнi науки». Випуск 7. 2018. URL: http ://j ournals. iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/ view/3360/3039 (дата звернення: 25.04.2019). 7. Territorial Agenda of the European Union. Towards an Inclusive, Smart and Sustainable Europe of Diverse Regions. - 2011. URL: http://www.nweurope.eu/ media/ 1216/territorial_agenda_2020.pdf (Last accessed: 25.04. 2019). 8. Population, surface area and density. UNdata. A word of information.URL: http://data.un.org/_Docs/ SYB/PDFs/SYB61_T02_Population,%20Surface%20Are
a%20and%20Density.pdf. 9. Пирожков С. I. Демогра-фiчний фактор у глобальнiй CTpaTerii' розвитку Украти. Дeмографiя та процеси ввдтворення населения. 2004. №1-2. С-5-7. URI: http://dspace.nbuv.gov.ua/ handle/123456789/11854. 10. Лисенко О. С., Перехрест О. Г. Дeмографiчнi втрати Укра!ни у роки Друго! свь тово! вiйни. Архiви Укра1ни.2015. № 3. URL: https://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_3_2015/02 .pdf. 11. ILOSTAT the world's leading source of labour statistics. Unemployment rate -- ILO modelled estimates, Nov. 2018. URL: https://www.ilo.org/ilostat/faces/oracle/ webcenter/portalapp/pagehierarchy/Page3.j spx?MBI_ID= 2&_afrLoop=2166342831393401&_afrWindowMode=0 &_afrWindowId=9gstcsmxn_23#!%40%40%3F_afrWind owId%3D9gstcsmxn_23%26_afrLoop%3D21663428313 93401%26MBI_ID%3D2%26_afrWindowMode%3D0% 26_adf.ctrl-state%3D9gstcsmxn_79 (дата доступу: 12.04.2019). 12. Державна служба статистики Украти. Зовтшня трудова мiграцiя населення (за результатами модульного вибiркового обстеження). Ки1в, 2017. 13. World Economic Outlook. URL: https://www.imf.org/ external/index.htm (Last accessed: 11.06.2019). 14. Москаленко О. М. Випереджаючий eкономiчний розви-ток: теоретико-тституцюнальт засади i проблеми ре-алiзацil в Украíнi. Економiка Украти. 2014. № 8 (633). URL: file:///C:/Users/Sav/Desktop/EkUk_2014_8_2%20 (3).pdf (Last accessed: 12.06.2019). 15. Growing united: upgrading Europe's convergence machine. Overview. URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/85270 1520358672738/Overview. 16. Цiжма Ю. А. Концептя флeксiк'юрiтi та нeстандартнi форми зайнятосп: ви-клики сьогодення. Бгзнестформ. 2013. № 7. С. 197-202. URL: file:///C:/Users/Sav/Desktop/binf_2013_7_37.pdf.
References
1. The Future of the Visegrad Group. Ania Skrzypek, Maria Skora (eds.). (2017). Brussels/Berlin, September-December. 56 p.
2. Shishelina L.N. (Eds.). (2017). Vyshegradskaya chetvorka v Yevropeyskom soyuze: dilemmy konver-gentsii = The Visegrad Four in the European Union: Dilemmas of Convergence. Moscow, Institute of Europe, RAS [in Russian].
3. Anan'yeva. Ye.V. (2018). «Vyshegradskaya» strategiya razvitiya Karpatskogo regiona ["Visegrad" development strategy of the Carpathian region]. Sovremen-naya Yevropa - Modern Europe, 7, рр 86-95. sov-europe.ru. Retrieved from http://www.sov-europe.ru/ 2018/7-2018/8.pdf [in Russian].
4. International Monetary Fund. (n.d.). imf.org. Retrieved from https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/ 2019/01/weodata/weoseladv.aspx?a=&c=223%2c924%2 c922%2c132%2c926%2c112%2c111&s=NGDPD.
5. Ekonomika Rosiiskoi Federatsii [Economy of the Russian Federation]. (n.d.). uk.wikipedia.org. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA %D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0 %BA%D0%B0_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96 %D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1% 97_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D 0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 [in Ukrainian].
6. Kuryliak M. (2018). Terytorializatsiia i terytori-alnyi kapital v systemi rehionalnoi polityky Yevropei-
skoho Soiuzu [Territorialization and territorial capital in the system of regional policy of the European Union]. Mizhnarodni vidnosyny. Seriia «Ekonomichni nauky» - International relations. Economic Sciences Series, Issue 7. Retrieved from http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/ article/view/3360/3039 [in Ukrainian].
7. Territorial Agenda of the European Union. Towards an Inclusive, Smart and Sustainable Europe of Diverse Regions. (2011). Retrieved from http: //www.nweurope.eu/media/ 1216/territorial_agenda_2020. pdf.
8. Population, surface area and density. UNdata. A word of information. Retrieved from http://data.un.org/ _Docs/SYB/PDFs/SYB61_T02_Population,%20Surface %20Area%20and%20Density.pdf.
9. Pyrozhkov S. I. (2004). Demohrafichnyi faktor u hlobalnii stratehii rozvytku Ukrainy [Demographic factor in the global development strategy of Ukraine]. Demohrafiia ta protsesy vidtvorennia naselennia - Demographics and processes of population reproduction, 12, pp. 5-7. Retrieved from_http://dspace.nbuv.gov.ua/ handle/ 123456789/11854 [in Ukrainian].
10. Lysenko O. Ye., Perekhrest O. H. (2015). Demohrafichni vtraty Ukrainy u roky Druhoi svitovoi viiny [Demographic losses of Ukraine during the Second World War]. Arkhivy Ukrainy - Archives of Ukraine, 3. Retrieved from_https://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/ AU_3_2015/02.pdf [in Ukrainian].
11. ILOSTAT the world's leading source of labour statistics. Unemployment rate -- ILO modelled estimates, Nov. (2018). Retrieved from_https://www.ilo.org/ilostat/ faces/ oracle/webcenter/portalapp/pagehierarchy/ Page3. jspx?MBI_ID=2&_afrLoop=2166342831393401&_afrWi ndowMode=0&_afrWindowId=9gstcsmxn_23#!%40%40 %3F_afrWindowId%3D9gstcsmxn_23%26_afrLoop%3D 2166342831393401%26MBI_ID%3D2%26_afrWindow Mode%3D0%26_adf.ctrl-state%3D9gstcsmxn_79.
12. Zovnishnia trudova mihratsiia naselennia (za rezultatamy modulnoho vybirkovoho obstezhennia) [External labor migration of the population (according to the results of the modular sample survey)]. (2017). Kyiv. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [in Ukrainian].
13. World Economic Outlook. imf.org. Retrieved from https://www.imf.org/external/index.htm.
14. Moskalenko O. M. (2014). Vyperedzhaiuchyi ekonomichnyi rozvytok: teoretyko-instytutsionalni zasady i problemy realizatsii v Ukraini [Leading Economic Development: Theoretical-Institutional Foundations and Problems of Implementation in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy -Ukraine economy, 8 (633). Retrieved from_file:///C:/ Users/Sav/Desktop/EkUk_2014_8_2%20(3) .pdf [in Ukrainian].
15. Growing united: upgrading Europe's convergence machine. Overview. Retrieved from_http://documents. worldbank.org/curated/en/852701520358672738/Overvie w.
16. Tsizhma Yu. A. (2013). Kontseptsiia fleksikiuriti ta nestandartni formy zainiatosti: vyklyky sohodennia [The concept of flexicurity and non-standard forms of employment: the challenges of today]. Biznes Inform - Business Inform, 7, pp. 197-202. Retrieved from file:///C:/ Users/Sav/Desktop/binf_2013_7_37.pdf [in Ukrainian].
Савельев С. В., Куриляк В. С., Куриляк М. Ю. Вишеградська четвiрка та УкраТна в контекст розвитку евроштеграцшних мроцесш
Розвиваеться !дея досягнення стратепчно! мети Укра1ни щодо европейсько! та евроатлантично! ште-граци. В рамках цього процесу мае сенс видшити в яко-стi прюритету спiвпрацю з Вишеградською четвiркою (V4). Такий пвдхвд аргументуеться насамперед наяв-шстю: загального юторичного досввду, який сформу-вався як результат багатовжового стльного перебу-вания в склад! р!зних европейських держав; розвине-них м!жособистюних зв'язк1в; европейського менталь тету народу, ввдносно невеликого мовного бар'еру. У концепци аналiзуються конкурентнi переваги Укра!ни на центрально-европейському простор!, яш можуть мотивувати суадш кра!ни-члени СС до регюнально! !нтеграци та сприяния в досягненнi Укра1ною цiлей европейсько! та евроатлантично! штеграци. У зв'язку з цим розглядаються територiальнi та демографiчнi чин-ники. Показано, що включения Укра!ни в об'еднаиия V4 i ввдповвдно його трансформащя у Вишеградську п'япрку (V5) створюе нов! конкурента переваги для кожно! кра!ни завдяки зростанию територi! угрупо-вания на 113,1%, тобто бшьш шж вдв!ч! i чисельностi населения - на 68,9%. З позици сучасних глобальних тенденцiй вiдкриваються велик! можливосп у стль-ному економiчному простор! для включения в функ-цюнуюч! i нов! регiональнi та глобальш виробнич! мереж!, а також для суттевого змеишения м!ждержавних м!грацшних процеав. Нов! тактичн й стратепчш тд-ходи в штеграцшнш полггищ вимагають розробки i ре-ал!заци програми конвергенци Укра!ни У Вишеградську четв!рку та Свропейський Союз. Ii основу повинна скласти стратепя випереджаючого економ!ч-ного розвитку (advanced economic development) i фор-мувания !мщжу надшного партнера i сильного гравця в м!жнародних ввдносинах, для яко! мае бути викорис-таиий досввд кра!н V4 при !х сприянш.
Ключовi слова: випереджальний економ!чний розвиток, Вишеградська четв!рка, демография, еконо-м!чна штегращя, конвергенция, миращя, територ!ал!за-щя.
Савельев Е. В., Курыляк В. Е., Курыляк М. Ю. Вышеградская четвёрка и Украина в контексте развития евроинтеграционных процессов
Развивается идея достижения стратегической цели Украины относительно европейской и евроатлан-тической интеграции. В рамках этого процесса имеет смысл выделить в качестве приоритета сотрудничество с Вышеградской четвёркой (V4). Такой подход аргументируется прежде всего наличием: общего исторического опыта, который сформировался как результат многовекового совместного пребывания в составе различных европейских держав; развитых межличностных связей; европейского менталитета народа, относительно небольшого языкового барьера. В концепции анализируются конкурентные преимущества Украины на центрально европейском пространстве, которые могут мотивировать соседние страны-члены ЕС к региональной интеграции и содействию в достижении Украиной целей европейской и евроатлантиче-
ской интеграции. В этой связи рассматриваются территориальные и демографические факторы. Показано, что включение Украины в объединение V4 и соответственно его трансформация в Вышеградскую пятёрку (V5) создаёт новые конкурентные преимущества для каждой страны благодаря росту территории группировки на 113,1%, т.е. более чем в два раза и численности населения - на 68,9%. С позиции современных глобальных тенденций открываются большие возможности для включения в функционирующие и новые региональные и глобальные производственные сети, а также для существенного уменьшения межгосударственных миграционных процессов в совместном экономическом пространстве. Новые тактические и стратегические подходы в интеграционной политике требуют разработки и реализации программы конвергенции Украины в Европейский Союз. Ее основу должна составить стратегия опережающего экономического развития (advanced economic development) и формирование имиджа надежного партнера и сильного игрока в международных отношениях, для которой нужно будет использовать опыт стран V4 и рассчитывать на их содействие.
Ключевые слова: опережающее экономическое развитие, Вышеградская четверка, демография, экономическая интеграция, конвергенция, миграция, терри-ториализация.
Savelyev Yev., Kuryliak V., Kurylyak M. The Vi-segrad Four and Ukraine in the Context of Development of Eurointegration Processes
The idea of achieving the strategic goal of Ukraine regarding European and Euro-Atlantic integration is being developed. As part of this process, it makes sense to highlight cooperation with the Visegrad Four (V4) as a priority. This approach is argued primarily by the presence of: a common historical experience, which was formed as a result of centuries of joint presence in various European powers; developed interpersonal relationships; the European mentality of the people, a relatively small language barrier. The concept analyzes the competitive advantages of Ukraine in the Central European space, which can motivate neighbouring EU member states to regional integration and to help Ukraine achieve European and Euro-Atlantic integration goals. In this regard, territorial and demographic factors are considered.
The concept analyzes the competitive advantages of Ukraine in the Central European space, which can motivate neighbouring EU member states to regional integration and to help Ukraine achieve European and Euro-Atlantic integration goals. In this regard, territorial and demographic factors are considered.
It should be based on a strategy of advanced economic development and the formation of the image of a reliable partner and a strong player in international relations, for which it will be necessary to use the experience of the V4 countries and count on their assistance.
Keywords: advanced economic development, Vise-grad Four, demography, economic integration, convergence, migration, territorialization.
Стаття надшшла до редакци 31.07.2019
Прийиято до друку 10.09.2019
